Перегляд вихідного коду сторінки Нижньогірський район

{{ПВРУ-807-IX-чинність|Нижньогірський район}}
{{Район
 | назва           = Нижньогірський
 | герб            = COA Nyzhnohirskyi Raion.svg
 | опис герба      = Герб Нижньогірського району
 | прапор          = Flag of Nyzhnohirskyi rayon (Crimea).svg
 | опис прапора    = Прапор Нижньогірського району
 | розташування    = Crimea-Seyitler locator map.png
 | мапа            = 
 | регіон          = [[Автономна Республіка Крим]]
 | код КОАТУУ      = 123100000
 | утворений       = 1930
 | населення       = {{Населення районів АРК|Нижньогірський}}
 | площа           = 1212
 | густота         = 41.9
 | поштові індекси = 97100—97161
 | код району      = 6550
 | центр           = смт [[Нижньогірський]]
 | міста           = 
 | смт             = 1
 | села            = 58
 | селища          = 
 | міські ради     = 
 | селищні ради    = 1
 | сільські ради   = 18
 | адреса          = 97110, Автономна Республіка Крим, Ніжньогірський район, смт. Нижньогірський, вул. Леніна, 11
 | вебсторінка     = [http://nijno.rk.gov.ru Нижньогірська РДА]
 | голова РДА      = [[Гоцанюк Юрій Михайлович]]<ref>{{РПУ|24/2013-рп|18 січня 2013|Про призначення Ю.Гоцанюка головою Нижньогірської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим|link=https://www.president.gov.ua/documents/242013-rp-14928}}</ref>
 | голова ради     = Кульневич Юрій Миколайович
}}

'''Нижньогі́рський райо́н''' (до [[1944]] року&nbsp;— '''Сейтлерський'''; {{lang-crh|Seyitler rayonı}})&nbsp;— колишній [[Райони України|район]] у північно-східній частині [[Автономна Республіка Крим|АР Крим]], зараз входить до складу [[Білогірський район|Білогірського району]]. Адміністративним центром було смт [[Нижньогірський]].

== Географія ==
Він межує на півночі з [[Джанкойський район|Джанкойським районом]], на заході з [[Курманський район (АР Крим)|Курманським районом]], на півдні з [[Білогірський район (АРК, 1921—2023)|Білогірським районом]] і на південному сході з [[Ічкінський район (АР Крим)|Ічківським районом]].
{{Розташування2|nw=[[Джанкойський район]]|n=|ne=[[Азовське море]], [[Сиваш]]<br/>[[Херсонська область]]<br/><small>([[Генічеський район]])</small>
|w=[[Курманський район (АР Крим)|Курманський район]]|e=[[Ічкінський район (АР Крим)|Ічківський район]]
|sw=|s=[[Білогірський район (АРК, 1921—2023)|Білогірський район]]|se=[[Ічкінський район (АР Крим)|Ічківський район]]}}
Площа району становить&nbsp;— 121,2 тис. га., у тому числі сільгоспугідь&nbsp;— 89,0 тис. га. (73,4&nbsp;%). В адміністративному відношенні район поділяється на 18 сільських і одну селищну раду. Населених пунктів у районі&nbsp;— 58. Районний центр розташований у смт [[Нижньогірський]].

=== Розташування ===
Природно-кліматичні умови району сприяють вирощуванню польових і плодово-ягідних культур. Нижньогірський район має сприятливе географічне розташування. Територія району розташована в степовій частині Криму і є рівниною, що примикає до озера [[Сиваш]] у західній частині району і передгірну рівнину в центральній і південній частині району.

Вигідність економіко-географічного розташування району посилюється тим, що прибережна зона озера Сиваш входить до меж району і є сприятливі умови для спорудження дитячих оздоровчих таборів і баз відпочинку з використанням лікарської грязі. Крім того територію району перетинають родючі долини річок: [[Біюк-Карасу]], [[Кучук-Карасу (річка)|Кучук-Карасу]], [[Салгир]], [[Суджилка]].

=== Природні заповідники ===
На території району знаходяться державний ботанічний заповідник «[[Присиваський (заповідник)|Присиваський]]», розташований на землях Пшеничненської (356,6 га.) та Ізобільненської (647,6 га.) сільських рад і два парки&nbsp;— пам'ятки садово-паркового мистецтва на території Ізобільненської (8,0 га.) та Лиственської (2,5 га.) сільських рад. Є усі можливості займатися спортивно-любительським [[полювання]]м. З цією метою за сільгосппідприємствами закріплені мисливські угіддя загальною площею&nbsp;— 94,9 тис. га., із них 88,9 тис. га. польових і 5,4 тис. га. водно-болотних. Площа зарибнених ставків по району становить&nbsp;— 1131,0 га., що дає можливість займатися рибною ловлею, а озеро Сиваш прекрасне місце для заготівлі мотиля.

=== Корисні копалини ===
Корисні копалини представлені: цегельними і черепичними [[глина]]ми (с. Червоне), будівельними матеріалами (кар'єри на території Дрофинської, Жемчужинської сільських рад) і джерелом [[йод]]ованої води в смт. Нижньогірський. Є можливість заготовлювати [[очерет звичайний|очерет]] для біопалива або як будівельний матеріал з утеплення покрівлі. Усе це потенційні майданчики для інвесторів.

== Адміністративний устрій ==
{{main|Адміністративний устрій Нижньогірського району}}
Район поділяється на 1 [[Нижньогірська селищна рада|селищну раду]] та 18 [[Сільська рада|сільських рад]], які підпорядковані [[Нижньогірська районна рада|Нижньогірській районній раді]] та об'єднують 58 [[населений пункт|населених пунктів]]<ref name="ВРУ">[http://static.rada.gov.ua/zakon/new/ADM/zmistkr.html Адміністративно-територіальний устрій Нижньогірського району] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120404023119/http://static.rada.gov.ua/zakon/new/ADM/zmistkr.html |date=4 квітня 2012 }} на сайті [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]]</ref>.

У травні 2008&nbsp;р. з обліку було зняте село [[Кулички]].

== Населення ==
;Розподіл населення за віком та статтю (2001)<ref name="ukrcensus">{{cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201%5F042%5F001&ti=19A050201%5F042%5F001%2E+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%C0%E2%F2%EE%ED%EE%EC%ED%E0+%D0%E5%F1%EF%F3%E1%EB%B3%EA%E0+%CA%F0%E8%EC+%282%29&path=../Database/Census/02/01/02/&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile(2)=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2= |title=Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать |language=uk |trans_title=Населення за статтю та віком…2001 |publisher=[[Державна служба статистики України]] |accessdate= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200920121349/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201_042_001&ti=19A050201_042_001.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%C0%E2%F2%EE%ED%EE%EC%ED%E0+%D0%E5%F1%EF%F3%E1%EB%B3%EA%E0+%CA%F0%E8%EC+%282%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F02%2F01%2F02%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile%282%29=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2= |archivedate=20 вересня 2020 }}</ref>:
{{СВ-Таблиця-Піраміда
 | макс=2485 | всього=56976
 | ч0=1353 | ж0=1333
 | ч5=1728 | ж5=1593
 | ч10=2466 | ж10=2314
 | ч15=2453 | ж15=2196
 | ч20=2065 | ж20=2026
 | ч25=1979 | ж25=1931
 | ч30=1761 | ж30=1806
 | ч35=1987 | ж35=2061
 | ч40=2485 | ж40=2465
 | ч45=2189 | ж45=2214
 | ч50=1622 | ж50=1876
 | ч55=894 | ж55=1253
 | ч60=1578 | ж60=2216
 | ч65=1060 | ж65=1544
 | ч70=827 | ж70=1461
 | ч75=362 | ж75=1013
 | ч80=117 | ж80=419
 | ч85=56 | ж85=271
}}
У районі наявне населення становить&nbsp;— 52,5 тис. чоловік, у тому числі в смт. Нижньогірський&nbsp;— 9,8 тис. чоловік, сільське населення&nbsp;— 42,7 тис. чоловік. Чисельність населення в працездатному віці&nbsp;— 33,1 тис. чоловік. Враховуючи те, що впродовж року на обліку в службі зайнятості перебуває понад 5,0 тис. чоловік не зайнятих трудовою діяльністю, в районі є вільна кваліфікована робоча сила.

Національний склад населення району за переписом 2001&nbsp;р.<ref>{{Cite web |url=http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz |title=Архівована копія |accessdate=4 вересня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120828162929/http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz |archivedate=28 серпня 2012 |deadurl=yes }}</ref> та 2014&nbsp;р. [https://web.archive.org/web/20150925112720/http://crimea.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/crimea/resources/1f72198049859f4b9205f22d12c3261e/pub-04-01.pdf]
{| class="wikitable sortable"
!
! colspan="2" |2001
! colspan="2" |2014
|-
!
!чисельність
!частка, %
!чисельність
!частка, %
|-
| [[росіяни]]||28 727||50,4
|24 998
|55,4
|-
| [[українці]]||16 419||28,8
|8 626
|19,1
|-
| [[кримські татари]]||9 136||16,0
|7 656
|17,0
|-
| [[білоруси]]||1 009||1,8
|588
|1,3
|-
| [[греки]]||271||0,5
|136
|0,3
|-
| [[татари]]||190||0,3
|1 268
|2,8
|-
| [[узбеки]]||140||0,2
|118
|0,3
|-
| [[поляки]]||105||0,2
|65
|0,1
|-
| [[азербайджанці]]||95||0,2
|70
|0,2
|}

Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001&nbsp;р.)<ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp#m5 |title=Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць |accessdate=5 червня 2013 |archive-date=6 жовтня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131006161414/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp#m5 }}</ref>
{| class="wikitable sortable"
!
!російська
!кримсько-<br/>татарська
!українська
!грецька
!білоруська
|-
! Нижньогірський район||72,7||15,2||10,5||0,4||0,3
|-
| смт Нижньогірський ||81,4||9,4||8,2||||0,3
|-
| Якимівська сільрада||58,9||26,2||12,5||||
|-
| Дрофинська сільрада||50,8||34,1||13,5||||0,7
|-
| Омелянівська сільрада||77,4||11,7||9,6||||0,3
|-
| Желябовська сільрада||68,9||17,2||13,4||||
|-
| Жемчужинська сільрада||77,5||11,8||10,2||||0,2
|-
| Зоркінська сільрада||65,1||22,7||11,1||||0,1
|-
| Іванівська сільрада||71,1||21,3||7,3||||0,2
|-
| Ізобільненська сільрада||80,5||8,2||10,7||||
|-
| Кісточківська сільрада ||82,7||8,0||7,9||||0,9
|-
| Листвиннська сільрада||94,6||0,1||5,1||||0,2
|-
| Митрофанівська сільрада||68,2||23,2||7,2||||0,3
|-
| Михайлівська сільрада ||85,4||0,2||14,4||||0,1
|-
| Новогригорівська сільрада||76,6||11,4||10,2||||0,2
|-
| Охотська сільрада||68,8||15,3||14,5||||0,9
|-
| Пшеничненська сільрада||79,8||7,9||11,8||||
|-
| Садова сільрада ||58,5||23,7||8,9||5,8||0,4
|-
| Уварівська сільрада ||64,8||23,8||9,7||||1,0
|-
| Чкаловська сільрада ||64,1||17,4||15,9||||0,2
|}

== Промисловість ==
Історично склалося так, що Нижньогір'я було відоме своїми садами, а води, що прийшли з [[Північнокримський канал|Північнокримського]] і Азовського рисового каналів дозволили в районі зайнятися виробництвом [[рис]]у. У рисовій системі району на 95&nbsp;% площ подача води здійснюється самопливом, що значно знижує витрати на виробництво рису на відміну від машинної. У найрозвиненіші роки, в районі сади займали&nbsp;— 8,7 тис. га., [[виноградник]]и&nbsp;— 1,1 тис. га., рис&nbsp;— 4,1 тис. га. У порівнянні з ними в [[2006]] році, площі вирощування зменшилися: рису вдвічі, садів утричі, виноградників у 2,6 рази. Для відновлення минулого виробництва потрібні інвестиції.

Позитивним моментом є те, що в районі є підприємство ТОВ «Плодопитомник», яке займається вирощуванням плодових [[Саджанець|саджанців]]. За повного використання своїх виробничих можливостей воно може виробляти понад 1,5&nbsp;млн саджанців на рік.

У районі є природні рекреаційні-курортні ресурси: теплі, цілющі води озера Сиваш, виробництво екологічно чистих продуктів харчування, крім того в районі немає великих промислових підприємств, що забруднюють атмосферу.

Великими промисловими підприємствами району є: ВАТ «Нижньогірський комбікормовий завод», Нижньогірський елеватор, хлібокомбінат, ТОВ «ВВВ Скеля» (виробництво плодоовочевих консервів).

Упродовж ряду років на території району ведеться робота із розробки і впровадження біоенергетичних установок із переробки стоків тваринницьких ферм і харчової промисловості. В результаті переробки виходить високомінералізовані залишки, які використовуються як [[добрива]] і біогаз [[метан]].

В умовах економічних труднощів, що склалися, в сільськогосподарському секторі є необхідність в повномасштабному відновленні робіт із створення енергоощадних технологій у сільськогосподарському виробництві із створенням єдиного науково—технічного центру, завдання якого&nbsp;— розробка і випробування енергоощадних технологій і застосування їх на сільськогосподарських об'єктах України.

ВАТ «Нижньогірський комбікормовий завод» після певної реконструкції може виробляти біодизпаливо з [[ріпак]]у. Усе устаткування підприємства може використовуватися для прийому, зберігання і переробки насіння ріпакук до отримання [[ріпакова олія|ріпакової олії]]. Щоб завершити цикл із виробництва біодизпалива необхідно встановити устаткування із розгону ріпакової олії на фракції.

== Транспорт та інфраструктура ==
Селище є транспортним вузлом, що об'єднує залізничний і автомобільний транспорт. Залізнична станція має три шляхи, три навантажувально-вивантажувальних тупика і п'ять залізничних під'їзних колій.

Селище Нижньогірський розташоване на автошляхах республіканського значення: [[Джанкой]]—[[Феодосія]] (автошлях {{Автошлях E|97}}, із яким збігається {{Автошлях М|17}}) і [[Білогірськ]]—[[Нижньогірський]] (автошлях {{Автошлях Т|0112}}), а також слугує початковим пунктом для низки доріг республіканського і районного значення. Усі населені пункти району пов'язані між собою дорогами з твердим покриттям. Загальна протяжність доріг становить&nbsp;— 297&nbsp;км, у тому числі державного призначення&nbsp;— 52,8&nbsp;км, місцевого призначення&nbsp;— 244,2&nbsp;км. Найвіддаленіші населені пункти від районного центру розташовані на відстані 30-35&nbsp;км, транспортна доступність становить&nbsp;— 30-40 хвилин. Відстань від районного центру до міста Сімферополь&nbsp;— 91&nbsp;км.

Селище Нижньогірське повністю газифіковане. У перспективі увесь район буде газифікований. У районі розвинена телекомунікаційна система, до неї входить вузол зв'язку, який забезпечує стаціонарний телефонний зв'язок, встановлені системи мобільного зв'язку, є кабельне телебачення (у смт. Нижньогірський) і вихід в Інтернет.

== Соціальна сфера ==
У Нижньогірському районі функціонують: 24 загальноосвітніх установи; 17 дитячих садків; центр дитячої і юнацької творчості; ЦРЛ на 286 ліжок; поліклініка на 468 відвідувань на зміну; 32 ФАПи; 7 сільських лікарських амбулаторій; 28 установ клубного типу; 40 бібліотек; дитяча музична школа; історико-краєзнавчий музей; 25 спортивних залів; 9 гімнастичних містечок; 11 тирів; 5 стадіонів; 2 дитячо-юнацькі спортивні школи.

== Пам'ятки ==
{{main|Пам'ятки історії Нижньогірського району}}
У Нижньогірського району Криму нараховується 28 пам'яток історії, всі&nbsp;— місцевого значення.

== Примітки ==
{{примітки}}

== Посилання ==
{{commonscat|Nizhnyohirskyi Raion}}
* [http://nizhnegorsk.at.ua/ Сайт Нижньогірського району АР Крим] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20171118003141/http://nizhnegorsk.at.ua/ |date=18 листопада 2017 }} {{ref-ru}}
* [http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/nyzhnogirskyj-rajon.html стаття Нижньогірський район&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130929132833/http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/nyzhnogirskyj-rajon.html |date=29 вересня 2013 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.&nbsp;— 992 с.)

{{Нижньогірський район|nocat=1}}
{{Автономна Республіка Крим}}

[[Категорія:Нижньогірський район| ]]
[[Категорія:Колишні райони Автономної Республіки Крим]]
[[Категорія:Держави і території, засновані 1930]]
[[Категорія:Виборчий округ 8]]
[[Категорія:Історія Білогірського району]]