Перегляд вихідного коду сторінки Палац Кузнєцова

{{Пам'ятка
|тип                      = [[Палац]]
|назва                    = Палац Кузнєцова
|оригінальна назва    =
|зображення           = Палац Кузнецова (Фороський парк).jpg
|зображення_підпис =
|ширина зображення       =
|статус       =пам'ятка архітектури
|країна     = {{UKR}}
|назва розташування = місто
|розташування = [[Форос]], вул. Фороський узвіз, 1, корпус №&nbsp;1, літер «Ю», [[Форос (санаторій)|територія санаторію «Форос»]]
  |lat_dir =N  |lat_deg = 44.391553|lat_min =  |lat_sec =
  |lon_dir =E  |lon_deg =33.781218 |lon_min =  |lon_sec = 
  |region     = CRIMEA
  |CoordScale =
|засновник = Олександр Кузнєцов
|заснування    = [[1889]]
|Commons =Category: Kuznetsov's Palace (Foros)
|кр = Крим
}}

'''Палац Кузнєцова''' (''будинок, у якому працювали [[Горький Олексій Максимович|О.&nbsp;М.&nbsp;Горький]] та [[Шаляпін Федір Іванович|Ф.&nbsp;І.&nbsp;Шаляпін]]'')&nbsp;— класичний російський маєток, побудований чайним магнатом Олексієм Кузнєцовим у [[Форос]]і. Зараз у палаці Кузнєцова розташовані бібліотека і конференц-зал [[Санаторій|санаторію]] «Форос». [[Пам'ятка архітектури]] національного значення з 1979 року.

== Історія ==

=== Фороський парк ===
{{main|Фороський парк}}
[[Файл:Кузнецов, Александр Григорьевич.jpg|міні|ліворуч|upright|Олександр Григорович Кузнєцов]]
Історія палацу починається в 1862-му році, коли відомий «[[чай]]ний та [[порцеляна|порцеляновий]] король» Олександр Кузнєцов придбав ділянку у [[Форос]]і, аби оселитися у містечку зі своєю дружиною. Олександр Григорович був онуком А. Губкіна, який володів [[Чайна плантація|плантаціями чаю]] в [[Індія|Індії]] і на [[Цейлон]]і<ref>{{Cite web |url=http://rest-ua.com/sights/foros-dvorets-grafa-kuznetsova |title=Дворец графа Кузнєцова |accessdate=2015-07-21 |archive-date=2015-04-06 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150406182913/http://rest-ua.com/sights/foros-dvorets-grafa-kuznetsova }}</ref>.

Парк позначений на картах ще з 1834 року. Кузнєцов вирішив його перепланувати. У [[1889]] році в Фороському парку був побудований затишний двоповерховий палац у стилі російського [[класицизм]]у. Проект був створений відомим у той час архітектором Білліангом<ref>[http://ru.tsn.ua/video/video-novini/v-forose-nachali-restavraciyu-dvorca-kuznecova.html В Форосе начали реставрацию дворца Кузнєцова]</ref>.

=== Будівництво палацу ===
Інтер'єр палацу прикрашають мармурові сходи, паркет роботи італійських майстрів, каміни з каррарського мармуру. Палац оточує широка тераса, з якої відкривається чудовий вид на парк, узбережжя, гори і море<ref>[http://crimea.vgorode.ua/news/dosuh_y_eda/123969-dvorets-kuznetsova-y-mellas-raiskyi-park-y-drakon-hlavnye-dostoprymechatelnosty-forosa Дворец Кузнєцова и Меллас, райский парк и Дракон: главные достопримечательности Фороса]</ref>.

Садиба Кузнєцова була не тільки затишним місцем для проживання та відпочинку, активно розвивалася господарська діяльність власника. [[Виноградник]] площею 30 га Кузнєцов заклав для виробництва вина, що імпортувалося за кордон. Величезні винні погреби існують дотепер, але функціонують не за призначенням.

На території садиби розташовані ще два двоповерхових будинки, в яких раніше були кімнати для гостей, керуючого маєтком і підсобні приміщення.

=== Після Кузнєцових ===
Після смерті Олександра Кузнєцова у [[1895]] році садибу успадкував промисловець К.&nbsp;К.&nbsp;Ушаков і його син Г.&nbsp;К.&nbsp;Ушков. Вони продовжували благоустрій маєтку і парку. Г.&nbsp;К.&nbsp;Ушаков особисто їздив за рослинами в [[Америка|Америку]] та [[Африка|Африку]], побудував басейни і систему водопостачання парку, розбив величезний [[розарій]].
Ушаков прагнув впровадити в маєтку останні досягнення техніки і зробити з Форосу фешенебельний [[курорт]]&nbsp;— побудував [[казино]], [[кегельбан]]и, [[Тенісний корт|тенісні корти]] і навіть [[іподром]] зі стайнями. Планував він і споруду електричної залізниці з [[Севастополь|Севастополя]] до [[Ялта|Ялти]] зі станцією Форос. Однак, проектування зупинила [[Жовтнева революція]].

У будинку в 1916 році письменник [[Горький Олексій Максимович|Олексій Горький]] і співак [[Федір Шаляпін]] шість тижнів працювали над автобіографічною книгою про Шаляпіна «Сторінки з мого життя». За радянських часів маєток став санаторієм Управління справами [[ЦК КПРС]] для [[Номенклатура|номенклатурної]] еліти. У палаці зараз розміщена бібліотека і конференц-зал санаторію «Форос»<ref>{{Cite web |url=http://xn--80alndgcuev0g.xn--p1ai/bolshaya_yalta/dvortsy_imeniya_bolshoj_yalty/344-dvorec-grafa-kuznecova.html |title=Журнал Крым |accessdate=2015-07-21 |archive-date=2020-01-17 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200117054648/http://xn--80alndgcuev0g.xn--p1ai/bolshaya_yalta/dvortsy_imeniya_bolshoj_yalty/344-dvorec-grafa-kuznecova.html }}</ref>. Екскурсії проводяться за домовленістю. Реставрація почалася у 2013 році.

== Картинна галерея ==
Інтер'єр палацу прикрашають 15 великих [[пейзаж]]них полотен на другому поверсі. Картини були написані художником [[Клєвер Юлій Юлійович|Юлієм Клєвером]] і приклеєні до сирої [[Штукатурка|штукатурки]] у спеціальних нішах. Зняти ці панно, не пошкодивши, неможливо, це і допомогло картинам зберегтися. На них зображені краєвиди [[Російська імперія|Росії]], адже Олександр Григорович хворів і перебував майже весь час у Криму. Зібрання оцінюється у $3&nbsp;млн.
<gallery>
Foros Kuznecov 01.JPG
Foros Kuznecov 02.JPG
Foros Kuznecov 03.JPG
Foros Kuznecov 04.JPG
Foros Kuznecov 05.JPG
Foros Kuznecov 06.JPG
Foros Kuznecov 07.JPG
Foros Kuznecov 08.JPG
Foros Kuznecov 10.JPG
Foros Kuznecov 11.JPG
</gallery>

== Література ==
* Исиков В. П., Литвинов П. А., Литвинова Г.&nbsp;Б.&nbsp;Атлас достопримечательностей Крыма.&nbsp;— Судак: СТАЛКЕР, 2008.
* Курорт Форос. Путеводитель.&nbsp;— Симферополь: «СВІТ», 2010.
* Ена В. Г., Ена Ал. В., Ена Ан. В. Краткий географический словарь Крыма.&nbsp;— Симферополь: Бизнес-Информ, 2009.

== Див. також ==
* [[Церква Воскресіння Христового (Форос)]]

== Примітки ==
{{Портал|Крим}}{{references}}

[[Категорія:Форос]]
[[Категорія:Споруди, збудовані 1889]]
[[Категорія:Замки та палаци Криму]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1889]]
[[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Криму]]
{{Палаци і садиби Криму}}