Перегляд вихідного коду сторінки Привітне (Ялтинський район)

{{Село України
 | назва           = Привітне
 | зображення      = PrivetnoeAlushtа.JPG
 | колишня назва   = Ускют
 | область         = [[Автономна Республіка Крим]]
 | район           = [[Ялтинський район]]
 | рада            = [[Привітненська сільська рада (Алушта)|Привітненська сільська рада]]
 | код КОАТУУ      = 0110393001
 | розташування    =
 | mapx            =
 | mapy            =
 | засновано       =
 | населення       = 1845
 | територія       =
 | ref-територія   =
 | площа           =
 | ref-площа       =
 | щільність       =
 | висота          =
 | ref-висота      =
 | водойма         =
 | поштовий індекс = 98521
 | телефонний код  = 6560
 | координати      = {{coord|44|49|20|N|34|40|40|E|scale:30000|display=inline,title}}
   | lat_deg = 44 || lat_min = 49 || lat_sec = 20
   | lon_deg = 34 || lon_min = 40 || lon_sec = 40
 | адреса          = 98521, с. Привітне, вул. Леніна, 13
 | облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=20.10.2003&rf7571=1226 Привітне]
 | прапор          = FLA Pryvitne, Alushta, Krym.svg
 | опис прапора    = Прапор Привітного (Алуштинська міська рада)
 | герб            = COA Pryvitne, Alushta, Krym.svg
 | опис герба      = Герб Привітного (Алуштинська міська рада)
 | відстань о      =
 | ref-відстань о  =
 | відстань р      =
 | ref-відстань р  =
 | станція         =
 | відстань ст     =
}}
{{Otheruses|тип=НП}}

'''Приві́тне''' (до [[1944]] року&nbsp;— '''Ускют''', {{lang-crh|Üsküt}})&nbsp;— [[село]] в [[Україна|Україні]], у [[Ялтинський район|Ялтинському районі]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]]. Центр [[Привітненська сільська рада (Алушта)|сільради]].

У селі відновлена старовинна мечеть [[Ускут Джамісі]].

== Географія ==
''Привітне'' розташоване на південно-східному узбережжі [[Крим]]у, у східній частині території міськради, у долині річки [[Ускут (річка)|Ускут]], висота центру села над рівнем моря 72&nbsp;м. Село витягнулося уздовж автодороги [[Білогірськ]]&nbsp;— Привітне, відстань до [[Алушта|Алушти]]&nbsp;— 50&nbsp;км, до [[Сімферополь|Сімферополя]]&nbsp;— 97&nbsp;км, там же найближча залізнична станція. Село досить відокремлене&nbsp;— відстань до найближчих населених пунктів по шосе близько 15 км: [[Зеленогір'я]], [[Красноселівка (Білогірський район)]] (через Головне пасмо Кримських гір) і [[Морське (Судацька міська рада)|Морське]].

== Історія ==
Час виникнення Ускута невідомо, деякі дослідники, ґрунтуючись на плануванні типу «бург»&nbsp;— забудові міського типу, стоячій впритул один до одного, характерно для найдавніших гірських селищ Криму, висловлюють думку, що село існує кілька тисяч років<ref> [http://lingvoforum.net/index.php/topic, 10331.0.html Лінгвофорум. Мова Ускут (долина між Алуштою, Карасубазаром і Судаком)] </ref>. Навіть мова Ускутської долини відрізнялася від діалектів сусідніх сіл, а жителі антропологічно відносилися до [[Середземноморська раса|середземноморського типу]]<ref name = "Мурахас М"> {{книга | автор = Мурахас, М.С. | частина = Деякі замітки до питання про етногенез жителів села Ускут | назва = Культура народів Причорномор'я, № 52, т. 2.|ссылка=http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/35166|издательство=Издательство ТНУ Сімферополь | рік = 2004 |}} </ref> (іноді виділяється особлива субетнічна група кримських татар&nbsp;— Ускут<ref>{{Cite web |url=http://context.crimea.ua/digest/tipi_krimskih_tatar:_nogai,_tati_i_yaliboilyu.html |title=Типи Кримських Татар: ногаї, Тати І Ялибоілю |accessdate=28 березня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150611110323/http://context.crimea.ua/digest/tipi_krimskih_tatar:_nogai,_tati_i_yaliboilyu.html |archivedate=11 червня 2015 |deadurl=yes }}</ref>). Населяли долину зазналі сильної еллінізації нащадки змішавшихся з автохтонними жителями [[Кримські готи|готів]]<ref>{{Cite web |url=http://www.crimeagold.com.ua/peoples/gots.htm |title=Народи Криму. Готи. |accessdate=28 березня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130208040445/http://crimeagold.com.ua/peoples/gots.htm |archivedate=8 лютого 2013 |deadurl=yes }}</Ref> і [[Алани|аланів]]<ref>{{Cite web |url=http://www.crimeagold.com.ua/peoples/alans.htm |title=Народи Криму. Алани. |accessdate=28 березня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150427175503/http://crimeagold.com.ua/peoples/alans.htm |archivedate=27 квітня 2015 |deadurl=yes }}</Ref>, які заселили край в II–III століттях. З III століття вони прийняли християнство<ref> Т.&nbsp;М.&nbsp;Фадєєва, Н.&nbsp;А.&nbsp;Шапошников. Князівство Феодоро і його князі. Сімферополь, 2005 стор.127. ISBN 966-648-061-1 </ref> і в середні віки належали [[Готська єпархія|Готській єпархії]] [[Константинопольська Православна Церква|Константинопольського патріархату]]<ref> [http://www.sedmitza.ru/ text / 435753.html III. Митрополит Макарій. Єпархія Готська] </ref>.

Вперше в доступних джерелах Ускут зустрічається на венеційській мапі VIII століття<ref> [http://www.library.chersonesos.org/showtome.php?tome_code=37&section_code=1 ІТУАК. Том 38 (1905). Коллі Л.&nbsp;П.&nbsp;Христофоро Ді-Негро, останній консул Солдаї, С. 3.]</ref>. Згадується селище, як ''De la Scuto'', у договорі [[Генуезька республіка|Генуї]] з ''Еліас-Беєм Солхатським'' від 1381, згідно з яким «гориста південна частина Криму на північний схід від Балаклави»,'' з її поселеннями і народом, якій суть християни'', повністю переходила у володіння генуезців<ref> [http://library.chersonesos.org/showtome.php?tome_code=55&section_code=1 ІТУАК. Том 57 (1920), стор.25. Бертьє-Делагард А.&nbsp;Л.&nbsp;Ісзследованіе деяких здивованих питань середньовіччя в Тавриді] </ref>. До 1475 ''Скуті'' входила в Капітанство Готія. У листуванні останнього консула [[Генуезька фортеця (Судак)|Солдаї]] ''Христофоро ді Негро'', приблизно 1470 року, говориться, що село ''Скуті'' захопили відомі в Криму брати ''Гуаско''&nbsp;— власники [[Замок Чобан-Куле|замка ''Чобан-Куле'']], які намагалися закріпачити місцевих жителів («поставили в Скуті шибеницю, а на кордоні своїх володінь&nbsp;— ганебний стовп»), але, головне&nbsp;— отримати контроль над торговим шляхом в [[Карасубазар]]. Історія скінчилася нічим, оскільки в 1475 році генуезькі володіння були завойовані [[Османська імперія|Османською імперією]] і село адміністративно включена в [[Судацький кадилик]] [[Кефінський санджак|Кефінського санджака]], а, згодом, [[Кефінський еялет|еялету]]<ref> [http://www.runivers.ru/lib/book3324/17007/ Мурзакевич Микола. Історія Генуезьких поселень в Криму. Одеса, 1837.] </Ref>. Згадується ''Ускют'' в матеріалах переписів Кефінського санджака, селище було все ще повністю християнським: в 1520 році&nbsp;— 100 сімей, з них 7 втратили чоловіка-годувальника, в 1542 році&nbsp;— 85 сімей, з них 3 «овдовілих» і 10 дорослих холостяків<ref> Yücel Öztürk. Osmanlı Hakimiyetinde Kefe 1475–1600. Kültür ve Turizm Bakanlığı Yayınları; Ankara, 2000. (Юджель Озтюрк. Кефе під османським управлінням 1475–1600.) </Ref>. За ''Джізйе Дефтера Ліва-і Кефе'' (Османськими податковими відомостями) 1652 року, де перераховані християни-платники податків Кефінського еялету, в ''селищі Ускут'' значилося всього 18 глав сімейств<ref> [http: //www.azovgreeks .com / library.cfm? articleId = 18 З джізйе Дефтера Ліва-і Кефе 1652] </ref>. У XVII столітті на південному узбережжі Криму починає поширюватися іслам<ref>{{Cite web |url=http://crimeagold.com.ua/peoples/crimea_tatars.htm |title=А. Г. Герцен. Кримські татари |accessdate=28 березня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150426052239/http://crimeagold.com.ua/peoples/crimea_tatars.htm |archivedate=26 квітня 2015 |deadurl=yes }}</ref> і, поступово, мусульманство взяли всі жителі села&nbsp;— ні у відомості про виведених з Криму до Приазов'я християн "[[Суворов Олександр Васильович|О.&nbsp;В.&nbsp;Суворова]] від 18 вересня 1778 року, ні відомості [[митрополит]]а [[Ігнатій Маріупольський| гнатія]] Ускут не значиться (є відомості, що не бажаючі покидати батьківщину жителі ''Іскута'' приймали іслам<ref name = "Мурахас М"/>). Перед цим, в 1774 році, за [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір|Кючук-Кайнарджійським мирним договором]], колишні турецькі володіння увійшли до складу [[Кримське ханство|Кримського ханства]], адміністративно&nbsp;— згідно ''камерального Опису Криму'' … 1784 року&nbsp;— в Судацький [[кадилик]] Кефінського [[каймакам]]ства<ref>[http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Krym/XVIII/1780-1800/Kamer_opis_1784/text4.phtml?id=5744 Камеральне Опис Криму л. А] </ref>.

Після приєднання [[Кримське ханство|Криму]] до [[Російська імперія|Російської імперії]] 8 лютого 1784 року село була приписано до [[Сімферопольський повіт|Сімферопольському повіту]] [[Таврійська область|Таврійської області]]<ref name = " РОЗПОДІЛ КРИМУ ">{{cite web|url=http://whp057.narod2.ru/krwm.htm|title=Административно-территориальное поділ Крыма|publisher=|accessdate=2013-04-27|lang=|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GFWhURMg?url=http://whp057.narod2.ru/krwm.htm|archivedate=2013-04-29|deadurl=yes}}</ref>. Після [[Павло I|Павловських]] реформ, згідно з указом «Про новий поділ Держави на Губернії», з 1796 по 1802 входила в [[Акмечетський повіт]] [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]]<ref> [[s:Повне зібрання законів Російської імперії (Сперанський) / Збори першого / 17634 | Про новий поділ Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)]] </Ref>. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 [[Таврійська губернія|Таврійської губернии]]<ref>[http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar Крим 1783–1998&nbsp;рр., Стор. 124. З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії] </ref>, Ускут був включений до складу [[Аргинська волость|Аргинської волості]] Сімферопольського повіту.

[[Файл:Uskut 1920.jpg|міні|ліворуч|Ускут 1920 рік]]
За даними на 1864 рік у казенному татарському селі ''Ускут'' [[Ялтинський повіт|Ялтинського повіту]] [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]] мешкало 763 особи (654 чоловічої статі та 501&nbsp;— жіночої), налічувалось 131 дворове господарство, існувала мечеть<ref>{{ТГ-СНМ-1865|1597}}</ref>.

Станом на [[1886]] у колишньому державному селі [[Алуштинська волость|Алуштинської волості]] мешкало {{formatnum:1368}} {{МНОЖИНА:1368|особа|особи|осіб}}, налічувалось 240 дворових господарств, існували мечеть, 2 лавки<ref>{{ВВСЕР-8-1886}}</ref>.

{{Перепис-1897|+|1245|1109|628||||||1722}}<ref>{{НМРИ-500-1905|1-219}}</ref>.

== Населення ==
За даними [[Перепис населення України (2001)|перепису населення 2001 року]], у селі мешкало 1845 осіб<ref>{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-census-2001/avtonomna_respublika_krym.htm |title=Населення населених пунктів Автономної Республіки Крим за даними перепису 2001 року |accessdate=2014-02-10 |archive-date=2013-10-04 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131004230552/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-census-2001/avtonomna_respublika_krym.htm }}</ref>. Мовний склад населення села був таким<ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_001&ti=19A050501_02_001.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE%2C%20%C0%E2%F2%EE%ED%EE%EC%ED%E0%20%D0%E5%F1%EF%F3%E1%EB%B3%EA%E0%20%CA%F0%E8%EC%20%281%2C2%2C3%2C4%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F&lang=1&multilang=uk |title=Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим |accessdate=2014-02-10 |archive-date=2016-03-06 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160306044327/http://database.ukrcensus.gov.ua/mult/dialog/varval.asp?lang=1&ma=19a050501_02_001&multilang=uk&path=..%2Fdatabase%2Fcensus%2F05%2F01%2F&ti=19a050501_02_001.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE%2C%20%C0%E2%F2%EE%ED%EE%EC%ED%E0%20%D0%E5%F1%EF%F3%E1%EB%B3%EA%E0%20%CA%F0%E8%EC%20%281%2C2%2C3%2C4%29 }}</ref>:

{| align="center" class="standard"
|+
! |Мова
! |Число ос.
! |Відсоток
|-----
| [[українська мова|українська]]
| 122
| 6,61
|-----
| [[російська мова|російська]]
| 1212
| 65,69
|-----
| [[Кримськотатарська мова|кримськотатарська]]
| 489
| 26,50
|-----
| [[Білоруська мова|білоруська]]
| 4
| 0,22
|-----
| [[Болгарська мова|болгарська]]
| 2
| 0,11
|-----
| [[Польська мова|польська]]
| 1
| 0,05
|+
|}

== Галерея ==
<center><gallery>
File:PrivetnoeAlushta 1.JPG
File:PrivetnoeAlusht 4.JPG
File:Uskut 6.JPG
File:Uskut 1.JPG
</gallery></center>

== Примітки ==
{{reflist|2}}

{{Алушта}}
{{Ялтинський повіт}}

{{Портали|Україна|Крим|Географія України}}

[[Категорія:Села Автономної Республіки Крим]]
[[Категорія:Ялтинський район]]