Перегляд вихідного коду сторінки Реммал-ходжа

{{Особа
| ім'я                 = Реммал-ходжа 
| оригінал імені       = 
| зображення           = 
| розмір_зображення    = 
| дата_народження      = 
| місце_народження = 
| дата_смерті = 
| місце_смерті = 
| поховання =
| підданство =[[Османська імперія]]
| національність =
| військове звання = 
| підпис = 
| партія =
| нагороди =
}}
'''Мухаммед Нідаї Кайсуні-заде''' або'''Реммал-ходжа'''&nbsp;— [[турки|турецький]] і [[Османська імперія|османсько-кримський]], хроніст, [[історик]] [[Крим]]у та поет, двірцевий, астролог, лікар, друг і співрозмовник кримського хана [[Сахіб I Ґерай|Сахіб Ґірея]]<ref>[http://www.tataroved.ru/publicat/ulus.pdf «Хроніка Реммаля Хаджи „Історія Сахіб-Ґерея“, як джерело по кримсько-татарським походам»]</ref>.

== Біографія ==
Реммал-ходжа&nbsp;— за походженням турок, виходець із сім'ї медиків, отримав освіту в Стамбулі. Подорожуючи Османською імперією, потрапив до Криму, і своїми знаннями та хистом привернув увагу кримських вельмож й, з 1532 року, служив в [[Бахчисарай|Бахчисараї]] біля кримського хана Сахіб-Ґірея.

Прізвисько отримав за астрологічне мистецтво. Після усунення від трону Сахіб Ґірея, його найкращого друга також було ув'язнено. Там же, у в'язниці ним було написано кілька творів, в тому числі і найгучніший його доробок&nbsp;— історичний трактат «Таріх-й Сахіб-Гірей-хан» (Історія Сахіб-Гірей-хана). У трактаті викладено історію черкеських походів і трагічної загибелі хана. Публікація О. Гёкбільгіна (1973) включає оригінальний текст на азербайджанською мовою та переклад на французьку.

== Твори ==
Реммал-Ходжа мав здібність до наук, астрології та пробував віршувати. До нащадків дійшли: «[[Історія Сахіб Ґірей-хана]]» та «[[Користь для людей у віршах]]».

=== «Історія Сахіб Ґірея-хана» ===
Головне надбання Реммал-Ходжи&nbsp;— його «Історії хана Сахіб Ґірея». Книжку, яку він написав [[Османська мова|староосманською мовою]] дослівно [[переклад]]ено турецький просвітитель О. Гьокбільгін (1973). Перше видання вміщало в собі оригінальну текстівку на староосманські мові та переклад на французьку. Сам трактат це опис походів кримського хана Сахіб Ґірея і його трагічної загибелі.

=== «Користь для людей у віршах» ===
Невеличка альбомний зшиток віршів що була написана у XVII столітті написана персонально для османського султана Селіма II (прізвисько «П'яниця»). В ньому автор віршованим чином переказав трактат з діагностики та лікування хвороб. Особливості рукопису: починається з молитви за здоров'я султана і кожен новий розділ починався зі слів «рецепт» або «ліки від …» Наразі, оригінал, з якого Реммал-Ходжа робив переклад зберігся в рукописних зібраннях лише Санкт-Петербурга і Парижа<ref>[http://library.ua/m/articles/view/СОБРАНИЕ-ОСМАНСКИХ-РУКОПИСЕЙ-В-МОСКВЕ У Науковій бібліотеці Московського державного університету зберігається невеликий альбом-збірка віршів XVII століття, турецькою мовою,&nbsp;— «Користь для людей у віршах».]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.

== Див. також ==

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/ruwiki/1570854 Реммаль Хаджи]
* [http://www.tataroved.ru/publicat/ulus.pdf «Хроніка Реммаля Хаджи „Історія Сахіб-Ґерея“, як джерело по кримсько-татарським походам»&nbsp;— Остапчук В.]

== Джерела ==
* ''В.&nbsp;В.&nbsp;Трепавлов.'' «История Ногайской Орды. Москва». Видавнича фірма «Восточная литература», РАН
* ''В.&nbsp;Д.&nbsp;Смірнов.'' «Крымское ханство под верховенством Оттоманской порты до начала XVIII века». За виданням «Крымское ханство XIII—XV&nbsp;вв.», Москва, «Вече», 2011
* Архив востоковедов СПбФ ИВ РАН, ф. 50 (Василий Дмитриевич Смирнов,), оп. 1, ед. хр. 114 «Повествование о событиях царствования Сахиб-Гирея, хана крымского».
* ''Остапчук В.'' Хроника Реммаля Хаджи История Сагиб-Герея как источник по крымско-татарским походам // Источниковедение истории Улуса-джучи (Золотой Орды). От Калки до Астрахани. Казань: Институт истории им. Ш. Марджани, 2001. C. 391—421.

[[Категорія:Персоналії:Бахчисарай]]
[[Категорія:Турецькі історики]]
[[Категорія:Турецькі письменники]]