Перегляд вихідного коду сторінки Сімферополь

{{НП України
 | назва              = Сімферополь<br />Акмесджит
 | герб               = COA Simferopol.svg
 | опис герба         = Герб Сімферополя
 | прапор             = Simferopol flag.svg
 | опис прапора       = Прапор Сімферополя
 | зображення         = Simferopol Montage.png
 | зображення_підпис  = [[Сімферополь (станція)|Залізничний вокзал]], будинок Воронцова в парку [[Ботанічний сад при Таврійському університеті Салгирка|Салгирка]], Свято-Троїцький собор, [[Кримський державний медичний університет імені С. І. Георгієвського|Кримський державний медичний університет]], [[Кебір-Джамі]], вулиця Карла Маркса
| зображення_розмір  = 300px
 | країна          = {{UKR}}
 | регіон          = [[Автономна Республіка Крим]]
 | район           = [[Сімферопольський район]]
 | код КАТОТТГ     = UA01160330010074014
 | засноване       = початок XVI ст.; 1508<ref>Перша згадка міста - 1508 рік. За поширеною традицією, що бере початок в історіографії Російської імперії, дата заснування міста визначається 1784 роком.</ref>
 | статус          = 
 | поділ           = 3 райони
 | населення       = {{збільшення}}{{formatnum:338319}} ''<small>(01.01.2014)</small>''<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2015}}</ref>
 | агломерація     = {{formatnum:363341}} ''<small>(міськрада, 01.01.2014)</small>''
 | площа           = 107.41
 | густота         = {{#expr:338319/107.41 round 2}}
 | поштові індекси = 95000-490
 | код країни      = 380
 | код             = 652
 | координати      = {{coord|44|57|N|34|06|E|scale:100000|display=inline,title}}
 | висота          = 245
 | водойма         = р. [[Салгир]]
 | станція         = [[Сімферополь (станція)|Сімферополь]]
 | залізниця с     = 863
 | фізична с       = 664
 | автошлях с      = 780
 | міста-побратими = 9 міст ([[#Міста-побратими|див. список]])
 | день міста      = перша неділя червня
 | інтернет домен  =
 | адреса          = 95000, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, 27-65-14
 | вебсторінка     = [http://sim.gov.ua/ua/ Сімферопольська міська рада] (сайт тимчасово не працює)
 | мер             = [[Агеєв Віктор Миколайович]] (голова міської ради)<br />[[Маленко Наталія Федорівна]] (голова адміністрації міста)
|етнікон=сімферо́полець, сімферо́полька, сімферо́польці}}
{{Otheruses|Сімферополь (значення){{!}}Сімферополь}}
'''Сімферо́поль''', '''Акмесджит''' ({{lang-crh|Aqmescit}}, зросійщений варіант&nbsp;— '''Ак-Мечеть''')&nbsp;— місто в [[Україна|Україні]], [[столиця]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]]. Адміністративний центр [[Сімферопольський район|Сімферопольського району]].
З березня 2014 року місто тимчасово окуповане [[Росія|Росією]]. Рішенням тимчасової окупаційної адміністрації місто названо адміністративним центром [[Республіка Крим|«Республіки Крим»]]. Лежить над [[річка|річкою]] [[Салгир]], на північних схилах [[Кримські гори|Кримських гір]], між двома пасмами його передгір'я.

Місто [[Адміністративний поділ Сімферополя|адміністративно поділене]] на три міські райони: [[Залізничний район (Сімферополь)|Залізничний]], [[Київський район (Сімферополь)|Київський]] та [[Центральний район (Сімферополь)|Центральний]].

== Назва ==
Назва ''Акмесджит'' перекладається з [[Кримськотатарська мова|кримськотатарської]] як «біла мечеть», мається на увазі мечеть [[Кебір-Джамі]], найстаріша будівля міста.

Водночас в багатьох тюркських мовах, в тому числі і в кримськотатарській, ''Ак'' (білий) означає також захід, тоді як ''Кок'' (блакитний)&nbsp;— схід.

Сучасна назва впроваджена російською імператрицею [[Катерина II|Катериною II]] в рамках її «[[Грецький проєкт|Грецького проєкту]]»<ref>[[Мустафін Олексій Рафаїлович|Олексій Мустафін]]. [https://espreso.tv/vigadani-mista-prichornomorya-krapleni-karti-rosiyskoi-imperii Вигадані міста Причорномор'я. Краплені карти Російської імперії]</ref> на честь її девізу. Ім'я Сімферополь у перекладі з {{lang-grc|ἡ Συμφερούπολις}} /ге̅ сӱмферу́поліс/ означає «Місто (до) загального блага».<blockquote>Мій девіз&nbsp;— бджоли, що літають від рослини до рослини, збирають свій перший мед, і носять його у вулик, що є корисним ''([[Російська мова|рос.]]: Мой девиз&nbsp;— летающие от растения к растению пчелы, собирающие свой первый мед, и носящие его в улей, что является полезным.)''<ref>{{Cite web|title=Загадка первого герба и названия города Симферополя|url=https://ps-crimea.com/2019/05/31/zagadka-pervogo-gerba-i-nazvaniya-goroda-simferopolya/|website=Полуостров Сокровищ|date=2019-05-31|accessdate=2023-09-11|language=ru-RU}}</ref></blockquote>Звідси ж на гербі міста з'явилася бджола.

У першій половині XX століття українською місто називалося також ''Симферопіль''<ref>[[Рудницький Степан Львович|Рудницький С. Л.]] «[[:c:File:Map of Ukraine, 1918.png|Карта України]]».&nbsp;— Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.</ref><ref>[[:c:File:Administrative map of the Ukrainian Socialist Soviet Republic, 1927.png|Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки]]. Територіальний поділ при трьохступеневій системі врядування. Адміністративні межі на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].</ref><ref>[[:c:File:Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки, 1932.jpg|Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки]]. Територіяльний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 20 березня 1932&nbsp;р. [Варіянт 1]. ‒ Х., 1932.</ref>, ''Семферопіль''<ref>Схематична мапа Луганської округи УСРР. Адміністраціиний поділ УСРР.&nbsp;— К. : Картогеодезія, 1930.</ref>.

== Історія ==
{{main|Історія Сімферополя}}
{{double image|left|Simfer a.jpeg|120|Simfer r.jpeg|120|[[225 років м. Сімферополю (монета)|Ювілейна монета НБУ присвячена 225-річчю Сімферополя]]}}
На території міста відомі [[Чокурча (печера)|знахідки]] залишків житла людини ще з доби [[палеоліт]]у.

Перше античне поселення виникло у ІІІ столітті до н.&nbsp;е. як столиця [[Скіфи|скіфів]] у Таврії [[Неаполь Скіфський]]. На межі ІІ-ІІІ століть н.&nbsp;е. Неаполь став занепадати під ударами греків; остаточно місто зникло в результаті навали [[готи|готів]] у ІІІ ст і [[гуни|гунів]] у IV&nbsp;ст., а його залишки були випадково виявлено лише у ХІХ ст.

Щонайменше з початку [[XVII століття]]&nbsp;— в долині Салгира вже існувало велике місто Акмесджит (або ж Ак-Мечеть, «біла мечеть»), резиденція кримського калга-султана. Після захоплення [[Крим]]у [[Російська імперія|Російською імперією]] у [[1784]]&nbsp;році імператрицею [[Катерина II|Катериною II]] місто отримало назву Сімферополь («місто загального блага») і стало адміністративним центром новоствореної Таврійської області (з [[1802]]&nbsp;— [[Таврійська губернія|губернії]]).
[[Файл:Simferopol-COA (1844-1920).png|мініатюра|ліворуч||Герб Сімферополя, 1844—1920 років]]
* [[24 квітня]] [[1918]] року Сімферополь був здобутий Кримською групою Армії [[Українська Народна Республіка|УНР]].
* [[1921]]–[[1945]] центр Кримської Автономної РСР, з 1945&nbsp;— Кримської області [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]].
* 1954&nbsp;р.&nbsp;— Кримська область в складі [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]]
* [[1991]]&nbsp;р.&nbsp;— адміністративний центр Кримської АРСР.
* З [[1998]]&nbsp;р.&nbsp;— столиця [[Автономна Республіка Крим|АР Крим]].
* У лютому-березні 2014 місто [[Анексія Криму (2014)|окуповане Росією і]] проголошено адміністративним центром т.&nbsp;зв. «[[Республіка Крим|Республіки Крим»]].
[[Файл:План Сімферополя 1930 року.jpg|мініатюра|праворуч||План Сімферополя 1930 року]]

== Географія ==
{{розширити|дата=листопад 2015}}

=== Клімат ===
[[Клімат]] напівсухий, теплий, з м'якою зимою. Звичайна температура січня +0,4&nbsp;°C, липня +23,3&nbsp;°C. Опадів 509&nbsp;мм в рік, кількість годин сонячного сяйва 2469 на рік. Зима триває переривчасто (з 29 грудня по 25 лютого). На вегетаційний період припадає 270&nbsp;мм опадів.

{{Клімат міста
|Місто_род=Сімферополь (1981-2010)
|Джерело=Pogoda.ru.net,<ref>{{cite web
  |url=http://www.pogodaiklimat.ru/climate/33946.htm
  |title=Climate Averages for Simferopol
  |accessdate=3 грудня 2013
  |archive-date=грудень 25, 2018
  |archive-url=https://web.archive.org/web/20181225164106/http://www.pogodaiklimat.ru/climate/33946.htm%20
  }}</ref> Hong Kong Observatory<ref>[http://www.weather.gov.hk/wxinfo/climat/world/eng/europe/ukr_lith/simferopol_e.htm Climatological Information for Simferopol', Ukraine] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131207115910/http://www.weather.gov.hk/wxinfo/climat/world/eng/europe/ukr_lith/simferopol_e.htm |date=7 грудня 2013 }}&nbsp;— Hong Kong Observatory</ref> <small>for data of sunshine hours</small>
| Січ_а_макс = 20.4
| Лют_а_макс = 21.9
| Бер_а_макс = 28.7
| Кві_а_макс = 31.5
| Тра_а_макс = 34.2
| Чер_а_макс = 37.7
| Лип_а_макс = 39.3
| Сер_а_макс = 39.5
| Вер_а_макс = 37.2
| Жов_а_макс = 33.3
| Лис_а_макс = 28.0
| Гру_а_макс = 25.4
|Рік_а_макс = 39.5
| Січ_сер_макс = 3.9
| Лют_сер_макс = 4.7
| Бер_сер_макс = 9.1
| Кві_сер_макс = 15.9
| Тра_сер_макс = 21.4
| Чер_сер_макс = 25.7
| Лип_сер_макс = 28.9
| Сер_сер_макс = 28.7
| Вер_сер_макс = 23.1
| Жов_сер_макс = 17.0
| Лис_сер_макс = 10.4
| Гру_сер_макс = 5.6
|Рік_сер_макс = 16.2
| Січ_сер = 0.2
| Лют_сер = 0.4
| Бер_сер = 3.9
| Кві_сер = 9.9
| Тра_сер = 15.1
| Чер_сер = 19.5
| Лип_сер = 22.3
| Сер_сер = 22.0
| Вер_сер = 16.9
| Жов_сер = 11.3
| Лис_сер = 5.8
| Гру_сер = 2.0
|Рік_сер = 10.8
| Січ_сер_мін = -2.9
| Лют_сер_мін = -3.2
| Бер_сер_мін = -0.3
| Кві_сер_мін = 4.8
| Тра_сер_мін = 9.5
| Чер_сер_мін = 13.9
| Лип_сер_мін = 16.5
| Сер_сер_мін = 16.1
| Вер_сер_мін = 11.2
| Жов_сер_мін = 6.8
| Лис_сер_мін = 2.2
| Гру_сер_мін = -1.1
|Рік_сер_мін = 6.2
| Січ_а_мін = -26.0
| Лют_а_мін = -30.3
| Бер_а_мін = -18.4
| Кві_а_мін = -11.1
| Тра_а_мін = -8.4
| Чер_а_мін = 0.7
| Лип_а_мін = 3.6
| Сер_а_мін = 3.8
| Вер_а_мін = -5.1
| Жов_а_мін = -11.4
| Лис_а_мін = -21.7
| Гру_а_мін = -23.2
|Рік_а_мін = -30.3
| Січ_сер_опади = 39
| Лют_сер_опади = 36
| Бер_сер_опади = 37
| Кві_сер_опади = 34
| Тра_сер_опади = 34
| Чер_сер_опади = 58
| Лип_сер_опади = 47
| Сер_сер_опади = 52
| Вер_сер_опади = 42
| Жов_сер_опади = 42
| Лис_сер_опади = 49
| Гру_сер_опади = 45
|Рік_сер_опади = 515
| Січ_дощ = 12
| Лют_дощ = 11
| Бер_дощ = 11
| Кві_дощ = 11
| Тра_дощ = 10
| Чер_дощ = 11
| Лип_дощ = 8
| Сер_дощ = 7
| Вер_дощ = 10
| Жов_дощ = 11
| Лис_дощ = 13
| Гру_дощ = 14
|Рік_дощ = 129
| Січ_сніг = 11
| Лют_сніг = 11
| Бер_сніг = 7
| Кві_сніг = 1
| Тра_сніг = 0
| Чер_сніг = 0
| Лип_сніг = 0
| Сер_сніг = 0
| Вер_сніг = 0
| Жов_сніг = 1
| Лис_сніг = 4
| Гру_сніг = 9
|Рік_сніг = 44
| Січ_вол = 85
| Лют_вол = 81
| Бер_вол = 76
| Кві_вол = 69
| Тра_вол = 68
| Чер_вол = 67
| Лип_вол = 63
| Сер_вол = 63
| Вер_вол = 69
| Жов_вол = 76
| Лис_вол = 82
| Гру_вол = 84
|Рік_вол = 74
| Січ_сонце = 86.8
| Лют_сонце = 101.7
| Бер_сонце = 164.3
| Кві_сонце = 210.0
| Тра_сонце = 282.1
| Чер_сонце = 315.0
| Лип_сонце = 341.0
| Сер_сонце = 316.2
| Вер_сонце = 261.0
| Жов_сонце = 204.6
| Лис_сонце = 114.0
| Гру_сонце = 74.4
}}

== Населення ==
{{main|Населення Сімферополя}}
[[Населення]] Сімферополя швидко зростало, зокрема після побудови залізниці [[Лозова (станція)|Лозова]]&nbsp;— Сімферополь ([[1872]]–[[1875]]); його кількість, осіб:

{| align="center" border="0" cellspacing="2" cellpadding="5" style="border:1px solid #AAAAAA;"
|-bgcolor="#AAAAFF"
|+ style="font-weight: bold; font-size: 1.1em; margin-bottom: 0.5em"| Таблиця зміни чисельності населення
|-bgcolor="#eeeeff"
! 1840 !! 1864 !! 1887 !! 1897 !! 1914 !! 1926 !! 1939 !! 1959 !! 1970 !! 1989 !! 2001 !! 2009 !! 2014
|- bgcolor="#f7f9ff"
| align=center| 8584
| align=center| 17 000
| align=center| 38 000
| align=center| 49 078
| align=center| 91 000
| align=center| 86 145
| align=center| 142 634
| align=center| 187 623
| align=center| 249 053
| align=center| 343 565
| align=center| 343 644
| align=center| 337 139
| align=center| 338 319
|}

Національний склад Сімферополя за [[Перепис населення України (2001)|переписом 2001 року]]&nbsp;р.<ref>{{Cite web |url=http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz |title=Архівована копія |accessdate=3 вересня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120828162929/http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz |archivedate=28 серпня 2012 |deadurl=yes }}</ref>
{| class="standard"
!||чисельність||частка, %
|-
| росіяни||238 938||66,7
|-
| українці||76 147||21,3
|-
| кримські татари||25 209||7,0
|-
| білоруси||4 102||1,1
|-
| євреї||2 371||0,7
|-
| вірмени||2 130||0,6
|-
| татари||1 339||0,4
|-
| азербайджанці||1 014||0,3
|-
| поляки||717||0,2
|-
| греки||619||0,2
|-
| молдавани||561||0,1
|}

Рідні мови населення Сімферополя за переписом 2001&nbsp;р.<ref>{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp#m5 |title=Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць |accessdate=1 квітня 2013 |archive-date=6 жовтня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131006161414/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp#m5 }}</ref>
{| class="standard"
! ||російська||кримськотатарська||українська||вірменська||білоруська
|-
! Сімферополь||85,57||6,81||6,24||0,34||0,12
|-
| [[Залізничний район (Сімферополь)|Залізничний район]]||87,53||4,82||6,38||0,30||0,11
|-
| [[Київський район (Сімферополь)|Київський район]]||85,92||6,81||6,04||0,33||0,14
|-
| [[Центральний район (Сімферополь)|Центральний район]]||83,59||8,32||6,41||0,39||0,11
|}

== Економіка ==
{{wide image|Zavodskoe Airport.JPG|1100px|align-cap=center|Вид на аеродром Заводське. Сімферополь. Вид на Внутрішню та Головну гряди Кримських гір.}}
Сімферополь&nbsp;— досить значний промисловий центр. Провідними галузями є [[машинобудування]], харчова і легка промисловість, понад 70 підприємств, серед яких ВО «Фотон», «Пневматика», «Кримпродмаш», заводи «Сантехпром», «Фіолент», [[Сімферопольський електромашинобудівний завод фірма «СЕЛМА»|електробудівельний завод «СЕЛМА»]], швейне, трикотажне і взуттєве об'єднання, шкіргалантерейна фабрика, НВО «Ефірмасло», 2 консервні заводи, кондитерська і макаронна фабрики, [[Крим (пивобезалкогольний комбінат)|пивобезалкогольний комбінат «Крим»]], заводи побутової хімії і пластмас, «Кримбудматеріали», «Кримнерудпром».

== Транспорт ==
[[Файл:Аэропорт Симферополь.jpg|міні|Міжнародний аеропорт «Сімферополь» імені Амет-Хан Султана]]
* [[Сімферополь (станція)|Сімферопольський залізничний вокзал]] є найбільшим вокзалом Криму. '''З 27 грудня 2014 року поїзди Укрзалізниці з Криму тимчасово скасовані'''<ref>{{Cite web |url=http://uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/395134/ |title=Архівована копія |accessdate=26 грудня 2014 |archive-date=26 грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141226154342/http://www.uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/395134/ }}</ref>. Станом на початок 2015 року обслуговує тільки приміські поїзди.
* [[Сімферополь (аеропорт)|Міжнародний аеропорт «Сімферополь» імені Султана Амет-Хана]] (з березня 2014&nbsp;р. обслуговує тільки рейси російського напрямку)
* [[Кримський тролейбус|тролейбусна лінія Сімферополь—Алушта—Ялта]], яка проходить однією із найгарніших трас Криму. Від Сімферополя до Алушти вона йде крізь лісові місцевості Кримських гір, а від Алушти до Ялти&nbsp;— вздовж Чорного моря. Міжміські тролейбуси вирушають зі станції «Курортна» (розташована біля залізничного вокзалу).
* Добре розвинуте автобусне сполучення з багатьма місцевостями Криму, в тому числі зі всіма [[курорт]]ами. У місті функціонують 4 міжміські автостанції: «Центральна», «Курортна», «Східна» (напрямок на [[Феодосія|Феодосію]]) та «Західна» (напрямок на [[Бахчисарай]]).

Східною околицею міста проходить автошлях {{Автошлях E|105}}.

В самому місті існує автобусне та [[Кримський тролейбус|тролейбусне]] сполучення.

== Освіта та наука ==
[[Файл:Simferopol 04-14 img06 University.jpg|міні|[[Кримський державний медичний університет імені С. І. Георгієвського]]]]
* [[Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського]];
* [[Кримський державний медичний університет імені С. І. Георгієвського]];

Також діють інститути: гуманітарно-екологічний, індустріально-педагогічний, природоохоронного і курортного будівництва, [[Сімферопольське музичне училище імені Петра Чайковського|Сімферопольське музичне училище ім. П.I. Чайковського]], 12 середніх спеціальних навчальних установ, 37 профтехучилищ, науково-дослідницькі і проєктно-конструкторські установи, зокрема Інститут мінеральних ресурсів, «Кримпроєкт», «Чорноморнафтогазпроєкт», Кримська філія [[Інститут археології НАН України|Інституту археології НАН України]], Кримське відділення Інституту сходознавства НАН України, Кримський центр гідрометеорології, сейсмічна станція, Кримський економічний інститут Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана тощо.

== Культура ==

=== Музеї ===
У місті діють музеї:
* Музей історії міста
* [[Кримський етнографічний музей|Етнографічний]]
* [[Кримський республіканський краєзнавчий музей|Краєзнавчий]]
* [[Сімферопольський художній музей|Художній]]
* [[Кримськотатарський музей мистецтв]]
* Музей археології Криму
* [[Будинок-музей Іллі Сельвінського]]
[[Файл:Simferopol 04-14 img05 Museum of Arts.jpg|міні|праворуч|[[Сімферопольський художній музей]]]]

=== Театри ===
[[Файл:A19 0308.jpg|міні|[[Кримський академічний російський драматичний театр імені Максима Горького|Кримський академічний російський драматичний театр імені М.Горького]], 1911, архітектор [[Бекетов Олексій Миколайович|Бекетов О. М.]]]]
* [[Кримський академічний російський драматичний театр імені Максима Горького]],
* [[Кримський академічний український музичний театр]]
* [[Кримський академічний театр ляльок|Сімферопольський театр ляльок]]
* [[Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр]]
* [[Кримська державна філармонія|Сімферопольська філармонія]]
* [[Сімферопольський театр юного глядача]]

=== Кінотеатри ===
[[Файл:2022. Симферополь DSC 2027.jpg|міні|[[Кінотеатр імені Тараса Шевченка (Сімферополь)|Будівля кінотеатру ім. Шевченка]], [[модерн]], 1915, архітектор Краснов М. П.]]
[[Файл:2022. Симферополь DSC 9375.jpg|міні|250x250пкс|Сімферопольський цирк]]
* [[Кінотеатр імені Тараса Шевченка (Сімферополь)|Кінотеатр імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка (Сімферополь)]] (1904&nbsp;— наші дні)
* [[Кінотеатр «Спартак» (Сімферополь)|«Спартак»]] (1910&nbsp;— наші дні)
* «Ілюзіон»&nbsp;— кінотеатр, що було влаштовано в [[1910]] році в помешканні купців Розенштейнів на Олександро-Невській вулиці<ref>{{Cite web |url=http://www.krim.biz.ua/simferopol_history.html |title=Архівована копія |accessdate=14 грудня 2010 |archive-date=23 травня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100523063734/http://krim.biz.ua/simferopol_history.html }}</ref>
* «Ампір»&nbsp;— було відкрито в [[1910]] році в будинку купця Спіро. Будівля була розташована поруч із [[Асторія (готель, Сімферополь)|готелем «Асторія»]]. Кінотеатр багато разів перейменовували: із [[1929]]&nbsp;— «Прожектор», із [[1931]]&nbsp;— «Культфільм», із [[1957]]&nbsp;— «Піонер». [[1965]] року отримав назву «{{lang-ru|Алые паруса}}» й проіснував до [[1980]]&nbsp;р.<ref>{{Cite web |url=http://crimeanblog.blogspot.com/2010/09/kinematograf-crimea.html |title=Архівована копія |accessdate=14 грудня 2010 |archive-date=10 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211210132337/https://crimeanblog.blogspot.com/2010/09/kinematograf-crimea.html }}</ref>
* «Тріанон»&nbsp;— у [[1913]] році з'явився в магазині «Пасаж», у будинку кандидата медицини В.&nbsp;Г.&nbsp;Бухштаба
* «Зірка»
* «Супутник» (вул. Севастопольська)
* «[[Кінотеатр імені Субхі|Кінотеатр імені Субхі, Батьківщина]]» (вул. Крилова)
* «[[Космос (кінотеатр, Сімферополь)|Космос]]» (1970-ті&nbsp;— наші дні)
* «Мир»&nbsp;— було відкрито [[30 травня]] [[1964]]&nbsp;р. У 90-ті роки було заплановано реконструювати кінотеатр, та новий проєкт так і не було виконано.<ref>http://simferopol.avbelov.by.ru/tem28.htm{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>
* [[Сімферополь (кінотеатр)|«Сімферополь»]] (1956&nbsp;— наші дні)

=== Бібліотеки ===
* [[Кримська республіканська бібліотека для дітей імені В. Н. Орлова]]
* [[Кримська республіканська бібліотека для юнацтва]]
* [[Кримська республіканська універсальна наукова бібліотека імені Івана Франка|Кримська республіканська універсальна наукова бібліотека імені І. Франка]]
* [[Кримськотатарська бібліотека імені Ісмаїла Гаспринського|Кримськотатарська бібліотека ім. І. Гаспринського]]

=== Пам'ятники та пам'ятки міста ===
{{main|Пам'ятники Сімферополя}}
{{see also|Пам'ятки Сімферополя}}
У Сімферополі на обліку перебувають об'єкти культурної спадщини: один археологічний комплекс національного значення; 94 пам'ятки архітектури, з яких 3&nbsp;— національного значення; 114 пам'яток історії.
* [[Кебір-Джамі]]
* [[Хаджі Сеїт-Нафе]]
* [[Грецькі торгові ряди (Сімферополь)|Грецькі торгові ряди]]
* [[Комплекс земської лікарні (Сімферополь)|Комплекс земської лікарні]]
* [[Особняк Дінцера]]
* [[Садиба Палласа]]
* [[Будинок Воронцова (Сімферополь)|Будинок на Салгирі]]
* [[Долгоруковський обеліск]]
* [[Європейський (готель, Сімферополь)|Готель Європейський]]
* [[Житловий будинок уряду Кримської АРСР]]

=== Інші заклади ===
Цирк, бюро подорожей і екскурсій, турбаза «Таврія».
* Кримський республіканський благодійний фонд допомоги біженцям та переселенцям

== Релігія ==
[[Файл:Simferopol, Cathedral of Alexander Nevskiy, 2016.06.20 (09) (29064533783).jpg|міні|[[Олександро-Невський собор (Сімферополь)|Олександро-Невський собор]]]]

=== Культові споруди ===

=== Християнство ===

==== [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Українська православна церква Московського патріархату]] ====
* [[Храм Святих Рівноапостольних Костянтина та Олени|Храм святих рівноапостольних Костянтина та Єлени]]
* [[Свято-Петро-Павлівський кафедральний собор|Собор Петра і Павла]]
* [[Храм Трьох Святителів]]
* [[Свято-Троїцький жіночий монастир (Сімферополь)|Свято-Троїцький собор]]
* [[Олександро-Невський собор (Сімферополь)|Олександро-Невський собор]]

==== [[Православна церква України]] ====
* Кафедральний собор святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги<ref>{{Cite web|title=Собор Кримської єпархії ПЦУ в Сімферополі передали у власність України|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3603101-sobor-krimskoi-eparhii-pcu-v-simferopoli-peredali-u-vlasnist-ukraini.html|website=www.ukrinform.ua|accessdate=2023-04-11|language=uk}}</ref>

==== [[Римсько-католицька церква в Україні]] ====
* Каплиця Успіння Пресвятої Діви Марії<ref>{{Cite web|title=Святині, СІМФЕРОПОЛЬ, Успіння П.Д.М. {{!}} Костели і каплиці України|url=https://rkc.in.ua/index.php?&m=k&f=csk&p=kr__sfud&l=u&n=47|website=rkc.in.ua|accessdate=2023-09-13}}</ref>
[[Файл:2022. Сейит-Сеттар Кулиеси DSC 2047.jpg|міні|276x276пкс|[[Сеїт-Сеттар]]]]

=== Іслам ===
* [[Кебір-Джамі]]
* [[Сеїт-Сеттар]]
* [[Хаджі Сеїт-Нафе]]
* [[Буюк Джума-Джамі]] 
* [[Чокурча-Джамісі]]
* [[Джемаат Джамі]] (будується)
* [[Ак-Мечит Джамі]]
* [[Бор-Чокрак Джамісі]]
* [[Бавурчи Джамісі]]
* Кисмет Джамі
* Мечеть мікрорайону Мар'їне
* Мечеть на території Сімферопольської виправної колонії №&nbsp;102

== Туризм ==
[[Файл:Палац Воронцова2!.JPG|праворуч|міні|Палац Воронцова, [[класицизм]], 1826, [[Ботанічний сад при Таврійському університеті Салгирка|парк Салгирка]]]]
[[Файл:Ботанічний сад при ТНУ імені В. І. Вернадського,.jpg|міні|[[Ботанічний сад при Таврійському університеті Салгирка|Ботанічний сад при ТНУ імені Володимира Вернадського]]]]
Численні об'єкти туризму, пам'ятники Другої світової війни, невідомому солдату і партизанам і підпільникам Криму, Б. Хмельницькому, О.&nbsp;Суворову, М.&nbsp;Фрунзе, О.&nbsp;Пушкіну, К.&nbsp;Треньову, меморіали жертвам фашизму, кримчанам, загиблим в Афганістані.

Пам'ятки природи:
* [[Ботанічний сад при Таврійському університеті Салгирка|Ботанічний сад ТНУ ім. В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського (парк «Салгирка»)]]
* [[Дуб Богатир Тавриди|Дуб «Богатир Тавриди»]]&nbsp;— 650 років, висота&nbsp;— 25&nbsp;м, довжина стовбура в обхваті&nbsp;— 5,25 м&nbsp;— [[Дитячий парк (Сімферополь)|Дитячий парк]].
* [[П'ятистовбуровий каштан|П'ятистовбурний каштан]]&nbsp;— вул. Фрунзе, 30.

Пам'ятки архітектури:

* [[Будинок Воронцова (Сімферополь)|Палац М.&nbsp;С.&nbsp;Воронцова]], 1826
* [[Будинок Чірахова]] (початок ХХ ст.);
* [[Сімферополь (станція)|Залізничний вокзал]],1951;
* [[Кримський академічний російський драматичний театр імені Максима Горького|Кримський академічний російський театр]], 1911
* [[Кінотеатр імені Тараса Шевченка (Сімферополь)|Кінотеатр імені Тараса Шевченка]], 1915
[[Файл:Simferopol Reservoir.jpg|праворуч|міні|[[Сімферопольське водосховище]]]]
Археологічні пам'ятки:
* [[Чокурча (печера)|Стоянка Чокурча (епоха палеоліту)]]
* Руїни городища [[Неаполь Скіфський|Неаполя Скіфського]].

Мальовничі околиці:
* Садиба «Сабли» таврійського губернатора Бороздіна, XIX&nbsp;ст.&nbsp;— с. Каштанове, вул. Богданова.
* Садиба Кесслерів, XIX&nbsp;ст.&nbsp;— поч.XX&nbsp;ст.&nbsp;— с. Лозове.
* Житловий будинок колишньої садиби Кесслерів, XIX&nbsp;ст.&nbsp;— с. Піонерське.
* [[Ескі-Сарай (мечеть)|Мечеть Ескі-Сарай]], XIV&nbsp;ст.&nbsp;— XV&nbsp;ст.&nbsp;— с. Піонерське.
* Пожарський заказник з дикорослими лікарськими рослинами&nbsp;— Лісовий масив Левадки.
* [[Зміїна печера]]&nbsp;— найбільша карстова порожнина передгір'я&nbsp;— (неподалік Левадки).
* Скеля, що плаче біля с. Пожарське&nbsp;— ландшафтний заказник.
* Закам'янілий потік вулканічної лави&nbsp;— с. Петропавлівка.
* Острівець-брила пермських вапняків&nbsp;— Сімферопольське водосховище.
* [[Чокурча (печера)|Печера-грот Чокурча]]&nbsp;— околиця Сімферополя.
* Карстова порожнина Вовчий грот&nbsp;— с. Донське.
* [[Киїк-Коба|Печера-грот Киїк-Коба]] (одна з найстаріших стоянок первісної людини в Криму)&nbsp;— долина річки Зуї, 8&nbsp;км на південь від с. Зуя.
* Печера Аянська&nbsp;— геологічний пам'ятник&nbsp;— с. Зарічне.
* Ділянки дубових гаїв (дубки)&nbsp;— с. Партизани.
* Ділянка узбережжя Чорного моря біля [[Миколаївка (Сімферопольський район)|с. Миколаївка]].
* Ділянка степу біля с. Сонячне.

== Відомі люди ==

=== Народилися ===
* [[Головня Анатолій Дмитрович]] (1900—1982)&nbsp;— радянський кінооператор
* [[Абселямов Мемет Абселямович]] ([[1911]], Сімферополь&nbsp;— [[1988]])&nbsp;— радянський кримськотатарський художник.
* [[Ашеров Аківа Товійович]] ([[1938]], Сімферополь)&nbsp;— кібернетик, доктор технічних наук (1993), [[професор]] (1993).
* [[Аширов Рефат Алімджанович]] ([[1941]], Сімферополь)&nbsp;— кримськотатарський композитор.
* [[Виграненко Ростислав|Ростислав Виграненко]] (*1978)&nbsp;— [[Орган (музичний інструмент)|органіст]]
* [[Гребенников Віктор Степанович|Гребенніков Віктор Степанович]]&nbsp;— ентомолог і художник
* [[Краснов Станіслав Олександрович]]— український військовик та громадський діяч.
* [[Кущ Віктор Максимович|Кущ Віктор]]&nbsp;— український військовик, начальник оперативного відділу штабу Дієвої армії [[Українська Народна Республіка|УНР]], генерал-хорунжий
* [[Леа Нудельман]] (* 1955)&nbsp;— українська радянська й ізраїльська шахістка.
* [[Половінська-Джабраїлова Тетяна Анатоліївна]] (* 1965)&nbsp;— радянська і українська спортсменка-легкоатлетка. Спеціалізувалася в бігу на довгі дистанції. Майстер спорту СРСР міжнародного класу.
* [[Сенцов Олег Геннадійович]] ([[1976]])&nbsp;— український режисер, [[Політичний в'язень|політичний в'язень у Росії]]
* [[Стяжкіна Тетяна Анатоліївна]] (* 1977)&nbsp;— українська шосейна велогонщиця, учасниця двох олімпіад.
* [[Хомський Станіслав Миколайович]] (нар. [[1936]]&nbsp;&nbsp;— [[2011]])&nbsp;— Народний артист Росії.
* [[Цибуленко Євген Миколайович|Євген Цибуленко]]&nbsp;— естонський професор права українського походження.
* [[Чекмак Вілор Петрович|Чекмак Вілор]]&nbsp;— герой Оборони Севастополя. Народився в Сімферополі в [[1925]] році.
* [[Черняєв Євген Олександрович]] (1921—1992)&nbsp;— радянський і російський художник кіно
* [[Філіппов Роман Сергійович]] (1936—1992)&nbsp;— радянський актор театру і кіно.
* [[Ліптуга Олександр Сергійович]] (1986—2017)&nbsp;— старший сержант Збройних сил України, сапер, учасник російсько-української війни.
* [[Совчі Тамара Дмитрівна]] (1941—2011)&nbsp;— радянська і російська актриса.

=== Мешкали, працювали ===
{|style="width: 100%; align:top"
 |-
 |valign="top"|
* [[Іван Карпенко-Карий]]&nbsp;— український письменник, драматург, ерудит, актор (театр)
* [[Заньковецька Марія Костянтинівна|Марія Заньковецька]]&nbsp;— українська акторка (театр)
* [[Старицький Михайло Петрович|Михайло Старицький]]— український письменник, театральний і культурний діяч
* [[Самокиш Микола Семенович|Микола Самокиш]]&nbsp;— художник
* [[Яценко Олександр Степанович|Олександр Яценко]]&nbsp;— хірург, викладач Київського університету
* [[Петер-Симон Паллас]]&nbsp;— німецький та російський&nbsp;натураліст,&nbsp;геолог,&nbsp;етнограф, енциклопедист&nbsp;XVIII-XIX століття
* [[Городецький Владислав Владиславович|Владислав Городецький]] &nbsp;— власник фабрики з виробництва вуглекислоти та сухого льоду в місті<ref>''Ignacy Trybowski.'' Horodecki Władysław Leszek (1863—1930) / Polski Słownik Biograficzny: Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków, 1962.— t. X/1, zeszyt 44.— 160 s. {{ref-pl}} S. 2</ref>
* [[Курчатов Ігор Васильович|Ігор Курчатов]] (1912—1923)&nbsp;— радянський фізик, академік, організатор і керівник робіт в галузі атомної науки і техніки в&nbsp;СРСР
* [[Пушкін Олександр Сергійович|Олександр Пушкін]] (1820), [[Грибоєдов Олександр Сергійович|Олександр Грибоєдов]] (1825)&nbsp;— поети
 |valign="top"|
* [[Юрк Юрій Юрійович]]&nbsp;— геолог.
* [[Пирогов Микола Іванович|Микола Пирогов]]&nbsp;— хірург
* [[Толстой Лев Миколайович|Лев Толстой]]&nbsp;— письменник
* [[Треньов Костянтин Андрійович|Констянтин Треньов]]&nbsp;— письменник
* [[Щепкін Михайло Семенович|Михайло Щепкін]]&nbsp;— російський артист
* [[Менделєєв Дмитро Іванович]]&nbsp;—великий російський хімік, один з авторів [[Періодична система|періодичної таблиці хімічних елементів]]
* [[Сєров Олександр Миколайович (композитор)|О.&nbsp;М.&nbsp;Сєров]], [[Кушнарьов Христофор Степанович|Христофор Кушнарьов]]&nbsp;— музиканти
* [[Вернадський Володимир Іванович]]&nbsp;— вчений та філософ
* [[Лука (Войно-Ясенецький)|Архієпископ Лука Войно-Ясенецький]] &nbsp;— архієпископ Сімферопольський та Кримський, хірург, доктор медицини. Православний святий.
* [[Кумлик Роман Петрович]]&nbsp;— гуцульський музикант-віртуоз.
* [[Орєхов Петро Іванович]] (1899—1981)&nbsp;— радянський військовик, учасник Другої світової війни, гвардії майор, Герой Радянського Союзу, почесний громадянин Бердичева.
* [[Васиньчук Антін Климентійович|Антін Васиньчук]] (1885—1935)&nbsp;— визначний український діяч Холмщини та Підляшшя. Закінчив духовну семніарію в Сімферополі, 1905&nbsp;р.<ref>{{Cite web|url=http://h.ua/story/403676/|title=Український Сімферополь: Наше місце в історії міста над Салгиром|last=Парнікоза|first=Іван|date=21.05.18|website=http://h.ua/|publisher=http://h.ua/|language=українська|accessdate=21.05.18|archive-date=6 травня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180506042451/http://h.ua/story/403676}}</ref>
 |}

== Міста-побратими ==
Сімферополь має 9 міст-побратимів (у дужках зазначений рік початку співпраці)<ref>{{Cite web |url=http://sim.gov.ua/ua/static/73 |title=Міста побратими —Офіційний сайт Сімферопольської міської ради |accessdate=10 серпня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131023072350/http://sim.gov.ua/ua/static/73 |archivedate=23 жовтня 2013 |deadurl=yes }}</ref>:
* {{прапорець|TUR}} [[Ескішехір]]—Тепебаши, [[Туреччина]] (2007)
* {{прапорець|GER}} [[Гейдельберг]], [[Німеччина]] (1991)
* {{прапорець|HUN}} [[Кечкемет]], [[Угорщина]] (2006)
* {{прапорець|BUL}} [[Русе]], [[Болгарія]] (2008)
* {{прапорець|USA}} [[Сейлем (Орегон)|Сейлем]], [[Сполучені Штати Америки|США]] (1986)
* {{прапорець|RUS}} [[Іркутськ]], [[Росія]] (2008)
* {{прапорець|RUS}} [[Москва]]—[[Південно-Західний адміністративний округ]], Росія (2008)
* {{прапорець|RUS}} [[Новочеркаськ]], [[Росія]] (2008)
* {{прапорець|RUS}} [[Омськ]], [[Росія]] (2008)

=== Незаконно ===
* {{прапорець|RUS}} [[Нижній Новгород]], [[Росія]] (2016)
* {{Прапорець|RUS}} [[Грозний]], [[Росія]]
* {{Прапорець|ITA}} [[Падуя]], [[Італія]] (2016)

Партнерські відносини з містами [[Росія|Російської Федерації]], будуть розірвані після повернення [[Крим]]у та міста [[Севастополь]] до складу України.

== Галерея ==
<gallery>
Файл:Рада міністрів Автономної Республіки Крим.JPG|Рада міністрів Криму ([[Площа Леніна (Сімферополь)|площа Леніна]])
Файл:Simferopol cinema3.jpg|Кінотеатр «Сімферополь»
Файл:Simferopol 04-14 img11 Salgir River.jpg|Набережна
Файл:Simferopol - terrace on Karl Marx.jpg|вул. Карла Маркса
Файл:Gagarina-street-simferopol.jpg|Вулиця Гагаріна
Файл:Simferopol7.jpg|Багатоповерхівка в центрі міста
Файл:Simferopol Reservoire 1.jpg|Критично низький рівень води у водосховищі, лютий 2013 року
Файл:Сімферополь. Неаполь Скіфський (1).jpg|[[Неаполь Скіфський]]
Файл:Сімферополь.Мечеть Кебір-Джамі.jpg|[[Кебір-Джамі]]
Файл:Акъмесджитская соборная мечеть.jpg|Будівництво [[Буюк Джума-Джамі|Соборної мечеті]]
Файл:2022. Петропавловский собор DSC 2101.jpg|[[Свято-Петро-Павлівський кафедральний собор|Собор Петра і Павла]]
</gallery>

=== Пам'ятники ===
{{main|Пам'ятники Сімферополя}}
<gallery>
Зображення:Парк_Шевченко.jpg‎|[[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Сімферополь)|Пам'ятник Тарасу Шевченку]]
Зображення:Пам'ятник Богдану Хмельницькому в Сімферополі.jpg|[[Пам'ятник Богдану Хмельницькому (Сімферополь)|Пам'ятник Богдану Хмельницькому]]
Зображення:Пам'ятник І. Я. Франко.jpg|[[Пам'ятник Іванові Франку (Сімферополь)|Пам'ятник Івану Франку]]
Зображення:Пам'ятник Ю. Багатікову в Сімферополі.jpg|[[Пам'ятник Юрію Богатикову]]
Зображення:Пам'ятник кримчанам, що загинули під час військових дій в Афганістані.jpg|Пам'ятник кримчанам, що загинули під час військових дій в Афганістані
Зображення:Пам'ятна плита на вул. Героїв Аджимушкая.jpg|Пам'ятна плита на вул. Героїв Аджимушкая
Зображення:Пам'ятник окремій приморській армії.jpg|Пам'ятник воїнам окремої приморської армії
</gallery>

== Додаткові факти ==
* За містом названо мінерал [[Симферит]].

== Див. також ==
* [[Сімферопольська телевежа]]

== Примітки ==
{{примітки|2}}

== Джерела та література ==
* {{ЕУ}}
* ''Байцар А. Л.'' Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: Навчальний посібник&nbsp;/ А.&nbsp;Л.&nbsp;Байцар; Львівський національний університет ім. І. Франка.&nbsp;— Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007.&nbsp;— 224&nbsp;с.
* ''Думнов Д. Ф''. Симферополь: Справочник.&nbsp;— Симферополь: Таврия, 1989.&nbsp;— 144&nbsp;с. {{ref-ru}}
* {{SgKP|XI|742|Symferopol}}&nbsp;— S. 742. {{ref-pl}}

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема           = Сімферополь
|Вікісховище    = Simferopol
|Вікімандри     = Сімферополь
}}
* [http://www.simferopol.ws История и большая фотогалерея Симферополя] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080524205125/http://www.simferopol.ws/ |date=24 травня 2008 }} {{ref-ru}}
* [http://svitlytsia.crimea.ua/ газета «Кримська світлиця»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111209012151/http://svitlytsia.crimea.ua/ |date=9 грудня 2011 }}
* [http://www.simferopol.info/ Портал міста Симферополь] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120919072341/http://www.simferopol.info/ |date=19 вересня 2012 }}
* [http://imsu-krym.com/simferopol.html стаття Сімферополь&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130929130853/http://imsu-krym.com/simferopol.html |date=29 вересня 2013 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.&nbsp;— 992 с.)
* [http://h.ua/story/403676/ Український Сімферополь: Наше місце в історії міста над Салгиром] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180506042451/http://h.ua/story/403676/ |date=6 травня 2018 }}
{{Navboxes
|title = Статті та теми пов'язані з містом
|list  =
{{Сімферополь|nocat=1}}
{{Обласні центри України}}
{{Історичні місця Криму}}
{{50 найбільших міст України|state=collapsed}}
{{Населені пункти АР Крим}}
{{Автономна Республіка Крим}}}}
{{Бібліоінформація}}
{{ВП-портали|Крим|Україна|Географія}}
{{Сімферопольський район|nocat=1}}
[[Категорія:Сімферополь| ]]
[[Категорія:Міста Криму]]
[[Категорія:Сімферопольський район]]
[[Категорія:Районні центри Автономної Республіки Крим]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Колишні обласні центри України]]