Перегляд вихідного коду сторінки Татарські набіги на Україну

{{нейтральність|дата=червень 2019}}
{{джерела|дата=червень 2019}}
'''Татарські набіги на Україну''' — військові рейди і походи [[Татари|татарських]] загонів на землі [[Україна|України]] з метою захоплення здобичі та полонених.

== XV століття ==
[[Файл:2 Sarmatii 1521 (2).png|міні|праворуч|250пкс|Бій з татарами.]]
* [[1416]]: напад татар на чолі з [[Золота орда|Золотоординським]] [[емір]]ом [[Єдигей|Едигеєм]] на Київщину. Нападники [[Розорення Києва татарами (1416)|пограбували Київ]], але [[Київський замок|Київського замку]] не взяли<ref>[[Шабульдо Фелікс Михайлович|Шабульдо Ф. М.]] Едигей // ''[[Енциклопедія історії України]]''. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.</ref>.
* [[1447]]: у Густинському літописі від 1447&nbsp;р. повідомлено про початок руйнівних наїздів кримських татар на Україну<ref name="Байцар1">Байцар А. [http://plus.lviv.ua/publ/13-1-0-743 Український Крим: Кримське ханство і Козацька Україна] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180425031948/http://plus.lviv.ua/publ/13-1-0-743 |date=2018-04-25 }}</ref><ref name=":0">Байцар Андрій Любомирович. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. / А.&nbsp;Л.&nbsp;Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка.&nbsp;— Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007.&nbsp;— 224 с.</ref>.
* [[1471]]: руйнівний наїзд татар на Україну<ref name="Байцар1"/>{{deadlink}}.
* [[1479]]: руйнівний наїзд татар на Україну<ref name="Байцар1"/>{{deadlink}}.
* 1480: [[Менґлі I Ґерай]] пустошить Поділля<ref>{{Cite book
|title=Велика історія України. Том І
|last=Крипякевич
|first=Іван
|year=1993
|publisher=Глобус
|location=Київ
|pages=352
|language=українська
|isbn=5-86248-016-1
}}</ref>.
* [[1482]]: напад татар на чолі з [[кримське ханство|кримським]] [[хан]]ом [[Менґлі I Ґерай|Менґлі I Ґераєм]] на Київщину на прохання [[московське царство|московського]] князя [[Іван III Васильович|Івана III Васильовича]]. [[Розорення Києва татарами (1482)|Нападники здобули Київ і міський замок]]. До полону потрапив київський воєвода [[Іван Ходкевич]] із родиною<ref>Гулевич В. «Київська трагедія» 1482 р.: міфи й факти</ref>.
* [[1487]]: напад 5-тисячного загону татар на [[Київське воєводство|Київщину]] та [[Поділля]]. У вересні королевич [[Ян I Ольбрахт]] розбив його у [[Битва під Копистирином|бою під Копистирином]]. У січі загинуло півтори тисячі нападників, а чимало татар потрапили до полону.{{немає АД|27|06|2019}}
* [[1489]]: похід 100-тисячного війська татар на Поділля і Київщину. Київ здобуто штурмом і спалено<ref name=":1">{{Cite web|title=Том IV. Розділ IV. Стор. 4. Михайло Грушевський. Історія України-Руси.|url=http://izbornyk.org.ua/hrushrus/iur40404.htm|website=izbornyk.org.ua|accessdate=2021-05-25|archive-date=30 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191230223727/http://izbornyk.org.ua/hrushrus/iur40404.htm}}</ref>.
* [[1490]]–[[1491]]: похід кримських і ногайських татар на Поділля, [[Галичина|Галичину]] і [[Волинь]]. Спалено [[Володимир-Волинський|Володимир]] та інші волинські містечка. Здобуто велику кількість полонених ([[ясир]]). [[25 січня]] [[1491]] року польсько-литовське військо під командуванням львівського [[каштелян]]а [[Микола з Хорча|Миколи з Ходча]] й луцького старости [[Семен Іванович Гольшанський (Лютий)|Семена Гольшанського]] розбило 9-тисячний загін татар, що повертався зі здобиччю, [[битва під Заславом|під Заславом]], на річці Горинь, і визволило полонених.{{немає АД|27|06|2019}}
* [[1493]]: напад татар під проводом хана Менґлі I Ґерая на Київщину і [[Чернігівщина|Чернігівщину]]<ref name=":1" />.
* [[1494]]: напад татар на Поділля та Волинь. Здобуто багато полонених. Польсько-литовське військо, що переслідувало нападників, було розбито в [[битва під Вишнівцем|битві під Вишнівцем]]<ref name=":1" />.
* [[1495]]: напад татар під проводом сина хана Менґлі I Ґерая на Волинь. Литовське військо під проводом луцького старости Семена Гольшанського розбило частину нападників, що облягли місто [[Корець]]. У помсту відбувся другий похід татар на Волинь під командуванням ханських синів. Гольшанський разом із володимирським намісником [[Василь Хрептович|Василем Хрептовичем]], а також [[Михайло Острозький|Михайлом]] та [[Острозький Костянтин Іванович|Костянтином Острозькими]] тримав [[оборона Рівного 1495|оборону]] в [[Рівенський замок|Рівенському замку]]. Татари спали місто [[Рівне]], але замку здобути не змогли.{{немає АД|27|06|2019}}
* [[1498]], [[22 квітня]]: перший і надзвичайно спустошливий напад татар і турків на [[Галичина|Галичину]]<ref>Полное собрание русских летописей, Т. II, Прибавление, стор. 381; M. Бельський, Хроніка, стор. 904.</ref><ref name="Львівський">О.&nbsp;А.&nbsp;Бевзо. Львівський літопис і Острозький літописець.&nbsp;— Київ, 1971.</ref>.
* За мінімальними оцінками, до Криму протягом XV&nbsp;ст. було забрано 200 тис. українців<ref name="Байцар1"/>{{deadlink}}.

== XVI століття ==
* [[1500]]: напад татар і турків на Галичину. Татари спалили [[Ярослав (місто)|Ярослав]], а турки&nbsp;— [[Рогатин]]<ref name="Львівський"/>.
* [[1501]]: напад татар і турків на [[Поділля]] і Галичину<ref name="Львівський"/>.
* [[1512]]: напад татар на Поділля і Волинь. Нападники розбиті у [[Битва під Лопушним 1512|битві під Вишневцем]]<ref>М. Бельський, Хроніка, стор. 963—966.</ref><ref name="Львівський"/>.
* [[1516]]: спустошливий напад татар на Поділля і Волинь. Активізація дій козаків проти татар<ref>М. Бельський, Хроніка, стор. 989</ref><ref name="Львівський"/>.
* [[1519]]: напад татар на Поділля і Галичину. [[2 серпня]] нападники розбили місцеве військо захисників у [[Битва під Сокалем (1519)|битві під Сокалем]]<ref>M. Бельський, Хроніка, стор. 1009.</ref><ref name="Львівський"/><ref name="Київський">Київський літопис першої чверті XVII&nbsp;ст. // [[Український історичний журнал]] 1989, №&nbsp;2.&nbsp;— С. 107—120; 1989, №&nbsp;5.&nbsp;— С. 103—114</ref>.
* [[1524]]&nbsp;— [[1525]]: напад турецького загону з 12 тисяч вояків (серед яких було 4 тисячі [[білгород]]ських та інших татар) на Поділля і Волинь<ref>М. Бельський, Хроніка, стор. 1026.</ref>. Нападники здобули [[Замок Чурилів (Муровані Курилівці)|Чуриловський замок]], [[Рогатин]], спалили [[Зіньків]]<ref name="Львівський"/>.
* [[1527]]: напад татар на Київщину, Волинь і [[Полісся]]. Нападники розбиті у [[Битва під Ольшаницею (1527)|битві під Ольшаницею]]<ref>{{Cite book
|title=Ольшаницька битва 1527 р. // Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до кінця XVIII ст.). - Випуск 8.
|last=Черкас
|first=Б.
|year=2008
|publisher=Інститут історії України НАН України
|location=К.
|pages=53-59
}}</ref>.
* [[1534]], [[20 липня]]: напад татар на Поділля і Волинь<ref name="Львівський"/>.
* [[1549]]: напад татар на Галичину. Нападники здобули [[Передмірка|Передмірку]]<ref name="Київський"/>.
* [[1550]]: напад татар на Поділля і Волинь. Нападники здобули [[Брацлав]].<ref>М. Бельський відносить на 1551 рік (М. Бельський, Хроніка, стор. 1107—1108).</ref><ref name="Львівський"/><ref name="Київський"/>.
* [[1558]], січень: напад 20-тисячного загону татар під проводом кримського [[калга|калги]] на Поділля і [[Волинь]]. Операція була відповіддю на дії [[Дмитро Вишневецький|Дмитра Вишневецького]], що присягнув [[московія|московському]] царю і готував похід на Крим. Нападники взяли у полон 40 тисяч чоловік і повернулися до Криму, не зустрівши з боку Великого князівства Литовського жодного опору<ref>Полное собрание русских летописей, т. 13, первая половина, VIII. Летописный сборник, именуемый Патриаршей или Никоновской летописью, СПб., 1904, стор. 289; М. Грушевський, Історія України-Русі, т. VII, стор. 122.</ref><ref name="Львівський"/>.
* [[1564]]: напад татар на Поділля. Облога [[Меджибіж]]жя<ref>М. Бельський описав під 1566 роком (М. Бельський, Хроніка, стор. 1163).</ref><ref name="Львівський"/>.
* [[1567]]: напад татар на Поділля<ref>М. Бельський відносить на 1566 рік (М. Бельський, Хроніка, стор. 1163).</ref><ref name="Львівський"/>.
* [[1568]]: напад військ Речі Посполитої під командуванням [[серадзське воєводство|серадзського воєводи]] [[Альбрехт Ласький|Альбрехта Ласького]]. Нападники здобули [[Очаків]], але повернулися з труднощами, переслідувані татарами<ref>М. Бельський, Хроніка, стор. 1166.</ref><ref name="Львівський"/>.
* [[1575]], осінь: напад татар на Поділля, Волинь і Галичину, скориставшись смертю короля [[Сигізмунд ІІ Август|Сигізмунда ІІ Августа]]. Рейд сягнув навіть червоноруського міста [[Ряшів]]. Нападники взяли у полон близько 100 тисяч невільників<ref name="Львівський"/> й покинули Україну через [[Хотин]] до [[Молдова|Молдови]]. У відповідь [[козак]]и під проводом отамана [[Ружинський Богдан Михайлович|Богдана Ружинського]] напали на [[Перекоп (місто)|Перекоп]] і випалили татарські поселення<ref>Д. Зубрицький, Хроніка міста Львова, стор. 197—198; М. Бельський, Хроніка, стор. 1366—1367.</ref><ref name="Львівський"/>.
* [[1577]] ([[1578]]): напад татар на Поділля і Волинь. [[Василь Костянтин Острозький]] вирядив з [[Острог]]а загін з 300 козаків на чолі з [[Сулган П'ятигорець|Султаном П'ятигорцем]]. Загін був винищений, а нападники дійшли до [[Дубно|Дубна]] й тримали місто в облозі.<ref>М. Бельський, Хроніка, стор. 1406—1407</ref><ref name="Львівський"/>.
* [[1577]], жовтень-листопад: напад татар на Поділля і Волинь під час походу армії Речі Посполитої на [[Данціг]]. Нападники дійшли до [[Ізяслав]]а, але були відбиті брацлавським воєводою [[Януш Збаразький|Янушем Збаразьким]]<ref>М. Бельський. Хроніка, стор. 1429.</ref><ref name="Львівський"/>.
* [[1578]], лютий: напад татар під проводом кримського хана на Поділля і Волинь. Нападники обложили [[Острог]], але Василь Костянтинович Острозький відкупився і частував їх у своєму замку<ref name="Львівський"/>.
* [[1588]], [[6 серпня]]: напад татар на Поділля і Галичину<ref name="Львівський"/>.
* [[1589]]: напад татар на Поділля і Галичину. Нападники стояли кошем під [[Збараж]]ем, вибираючи ясир<ref name="Київський"/>.
* [[1590]]: напад татар на Поділля і Галичину. Нападники спалили [[Галич]]<ref name="Львівський"/>.
* [[1594]]: напад татар на Поділля і Галичину. Нападники спалили [[Снятин]], [[Жуків (Тлумацький район)|Жуків]], [[Тлумач]], [[Тисмениця (місто)|Тисменицю]], [[Галич]] та інші міста<ref>М. Бельський, Хроніка, стор. 1712—1714.</ref><ref name="Львівський"/>.
* [[1595]]: напад татар на [[Прикарпаття|Підгір'я]] і [[Покуття]]<ref name="Київський"/>.
* За мінімальними оцінками, до Криму протягом XVI&nbsp;ст. було забрано 350 тис. українців<ref name="Байцар1"/>{{deadlink}}.

== Перша половина XVII століття ==
[[Файл:Taniec tatarski.jpg|міні|праворуч|250пкс|Бій з татарами.]]
* За мінімальними оцінками, до Криму у першій половині XVII&nbsp;ст. було забрано 300 тис. українців<ref name="Байцар1"/>{{deadlink}}.
* [[1605]], осінь: напад татар на Поділля. Нападники вибрали ясир із [[Звягель|Звягля]], [[Полонне|Полонного]], [[Остропіль|Острополя]], Межибожа і [[Шаргород]]а. Об'єднане шляхетсько-козацьке військо розбило татар в [[битва під Шаргородом|битві під Шаргородом]] і звільнило невільників<ref name="Львівський"/>.
* [[1606]]: напад татар на [[Київщина|Київщину]]. Нападників розбито під [[Біла Церква|Білою Церквою]]<ref name="Львівський"/>.
* [[1607]], осінь: напад татар на Поділля і [[Київщина|Київщину]]. Нападників завдали збитків у районі [[Вінниця|Вінниці]], [[Гайсин]]а і [[Шаргород]]а<ref name="Львівський"/>.
* [[1608]], осінь: напад татар на Поділля і Київщину. Нападники стояли кошем під Гайсином і вибрали ясир в районі [[Прилуки (Овруцький район)|Прилук]], [[Немирів|Немирова]] і [[Вінниця|Вінниці]]<ref>А.&nbsp;С.&nbsp;Петрушевич, Дополнения к Сводной Галицко-русской летописи с 1600 по 1700 год, стор. 40.</ref><ref name="Львівський"/>.
* [[1609]]: напад козаків на Перекоп і Очаків. Нападники захопили перекопського [[мурза|мурзу]], якого видали королю<ref name="Львівський"/>.
* [[1611]]: напад татар на Поділля і Волинь. Нападники вибрали ясир в [[Острожок|Острожку]]<ref name="Чернігівський">Чернігівський літопис (події 1587—1750&nbsp;рр.) // Архіви України.&nbsp;— 1989.&nbsp;— №&nbsp;5.&nbsp;— С. 56-74.</ref>.
* [[1615]], осінь&nbsp;— [[1616]]: напад татар на Поділля і Волинь. Нападники не зустріли опору через зайнятість Речі Посполитої війною із Москвою<ref name="Львівський"/>.
* [[1616]]: напад татар<ref name="Чернігівський"/>.
* [[1617]], [[2 лютого]]: напад татар на Поділля під проводом [[калга|калги]] [[Девлет Ґерай|Девлет Ґерая]]. Слідом за татарами на Україну рушило османське 30-тисячне військо на чолі з [[паша|пашею]] [[Алімазор]]ом і 12-тисячне військо [[трансільванія|трансільванців]]. Татари спалили [[Шульгинка|Шульжинці]], стояли там кошем, а їхні рейди сягнули Острога. Нападники вибрали ясир в районі [[Ляховці|Ляховець]], [[Ямпіль|Янполя]], [[Заслав]]а й Полонного, і повернулися додому<ref>С. Жолкевський, Писання, стор. 247—248, 251, 305—311.</ref><ref name="Львівський"/>.
* [[1618]], [[14 травня]]: напад татар на Поділля і Галичину. У вересні мурза [[Арак]] випалив околиці Острополя й обложив місто. Проте міщани відкупилися, після чого татари разом із ними «пили і їли»<ref name="Львівський"/>.
* [[1619]], [[14 травня]]: напад татар на Поділля і Галичину<ref name="Львівський"/>.
* [[1620]]&nbsp;— [[1621]]: [[Хотинська війна]].
* [[1624]]: напад татар на Поділля і Київщину. Нападники розбиті в [[Битва під Мартиновим (1624)|битві під Мартиновим]].{{немає АД|27|06|2019}}
* Геополітичне становище України та Криму і міжнародна політична ситуація пов'язали їх спільними інтересами. Кримське ханство неодноразово намагалося визволитися з-під Туреччини<ref name="Байцар1"/>{{deadlink}}.
* [[1624]], [[24 грудня]]: Крим уклав союзний договір з гетьманом [[Михайло Дорошенко|Михайлом Дорошенком]] проти [[Османська імперія|Османської імперії]] (Туреччини)<ref name="Байцар1"/>{{deadlink}}.
* [[1628]], травень: [[гетьман]] [[Михайло Дорошенко]], виконуючи умови договору про взаємодопомогу між Запорозьким Військом і [[Кримське ханство|Кримським ханством]], очолив похід козаків на Крим на допомогу ханові [[Мехмед ІІІ Ґерай|Мехмеду ІІІ Ґераю]] та калзі Шагіну Ґераю, які вели боротьбу проти ставленика Туреччини Джанібека Ґерая. Під час боротьби з турецькими прихильниками в Кримському ханстві (мурза Кантемір) М. Дорошенко загинув під Бахчисараєм (1628); пізніше татари, погодившись між собою, примусили козаків покинути Крим. Місце поховання М. Дорошенка невідоме; можливо&nbsp;— на одному з християнських (грецьких) цвинтарів м. Бахчисарая.<ref name="Байцар1"/>{{deadlink}}<ref name=":0"/>.
* [[1626]]: напад татар на Поділля і Київщину. Нападники розбиті в [[Битва під Білою Церквою (1626)|битві під Білою Церквою]].{{немає АД|27|06|2019}}
* [[1633]]: напад татар на Поділля. Нападники розбиті у битвах під [[Битва над Сасовим Рогом (1633)|Сасовим Рогом]] і [[Битва під Кам'янцем (1633)|Кам'янцем]].{{немає АД|27|06|2019}}
* [[1637]]: 20 тисяч татар присягнули королю Речі Посполитої і гетьману Конецьпольському, й були поселені за Дніпром між козаками<ref name="Львівський"/>.
* [[1637]]–[[1637]]: козацькі гетьмани [[Павло Бут| Павло Павлюк]] і [[Гуня Дмитро Тимошович| Дмитро Гуня]] користалися з допомоги татар у боротьбі проти Речі Посполитої.<ref name="Байцар1"/>{{deadlink}}<ref name=":0"/>.
* [[1644]]: напад татар на Київщину. Нападники розбиті в [[Охматівська битва (1644)|битві під Охматовим]].{{немає АД|27|06|2019}}

== За часів Гетьманщини ==

* [[1648]]: [[гетьман]] [[Богдан Хмельницький]] перед повстанням [[1648]] уклав союз з Османською імперією і кримським ханом [[Іслям III Ґерай|Іслям III Ґераєм]]; татарське військо відіграло важливу роль у перемогах козаків над Польщею, зокрема під Корсунем ([[1648]]) і Зборовом ([[1648]]) Однак татарська допомога була непевна й дуже дорого коштувала Україні<ref name="Байцар1" />{{deadlink}}<ref name=":0"/>.
* [[1648]]: [[Хмельниччина]]{{немає АД|27|06|2019}}
* [[1658]]–[[1659]]: [[гетьман]] [[Іван  Виговський]] підтримував мирні відносини з [[Кримське ханство|Кримським ханством]]. Він відновив союз з татарами. Татари на чолі з [[кримське ханство|кримським ханом]] [[Мехмед IV Ґерай|Мехмедом IV]] допомогли йому під час [[Російсько-українська війна (1658-1659)|козацько-московської війни]] [[Конотопська битва|вщент розбив московитів]] під [[Конотоп]]ом.<ref name=":0"/>.
* [[1669]]: [[Корсунська угода (1669)]] між гетьманом [[Правобережна Україна|Правобережної України]] [[Петро Дорошенко|Петром Дорошенком]] і Османською імперією. У другій половині XVII&nbsp;ст. турецька орієнтація гетьмана [[Петро Дорошенко|Петра Дорошенка]] зміцнювала союз Війська Запорозького з [[Кримське ханство|Кримським ханством]], однак Запорожжя під проводом кошового [[іван Сірко|Івана Сірка]] вело окрему політику, здебільшого ворожу Кримові.<ref name=":0"/>.
* [[27 серпня]] [[1672]]: об'єднана українсько-турецько-татарська армія, яку очолювали турецький султан [[Мехмед IV]], кримський хан [[Селім I Ґерай]] та гетьман [[Петро Дорошенко]], здобула фортецю Кам'янець (тепер [[Кам'янець-Подільський]]) і рушила в Галичину.{{немає АД|27|06|2019}}
* [[1672]] (на початку вересня): українсько-турецько-татарські війська обложили [[Львів]]. Не маючи коштів для продовження війни, польський уряд [[5 жовтня]] [[1672]] уклав [[Бучацький мирний договір]] [[1672]].{{немає АД|27|06|2019}}
* [[1680]]-ті&nbsp;— [[1690]]-ті рр.:Україною ширилась доволі впливова кримська орієнтація, прихильниками якої були гетьмани [[Іван Самойлович]], а також [[Іван Мазепа]] на початку гетьманування<ref name="Байцар1" />{{deadlink}}.
* Українсько-кримський договір [[1692]]&nbsp;р., укладений противником Мазепи, антигетьманом Петром Іваненком (Петриком), у своїй глибокій основі був політичною програмою та ідейною підготовкою виступу Мазепи проти Московії 1708 р<ref name="Байцар1" />{{deadlink}}.
* [[Азовські походи (1695—1696)]] рр. (походи московських військ і флоту та українських козацьких полків на [[Азов (місто)|Азов]] і пониззя Дніпра під час російсько-турецької війни 1686—1699&nbsp;рр.), що увінчалися здобуттям фортеці Азов у гирлі р. [[Дон]], та похід 1697—1698&nbsp;рр. на [[Перекоп (місто)|Перекоп]] поставили під загрозу і значно послабили становище [[Кримське ханство|Кримського ханства]]<ref name="Байцар1" />{{deadlink}}.

== Див. також ==
* [[Битва на Синіх Водах]]
* [[Битва на Ворсклі]]
* [[Розорення Києва (1416)]]
* [[Кримське ханство]]
*[[Українсько-кримськотатарські відносини]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література та джерела ==
* ''Байцар А. Л.'' Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. / А.&nbsp;Л.&nbsp;Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка.&nbsp;— Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007.&nbsp;— 224 с.
* ''Грушевський М. С.'' Історія України-Руси. Т. 7.&nbsp;— Київ-Львів, 1909.&nbsp;— 628 с.
* Велика історія України: У 2-х томах. - Том. І. / Передм. д-ра І. Крипякевича. - Київ: Глобус, 1993. - 352 с. ISBN 5-86248-016-1

[[Категорія:Кримські татари]]
[[Категорія:Татарсько-українські війни]]
[[Категорія:Кримське ханство]]