Перегляд вихідного коду сторінки Феодосія

{{НП України
 | назва           = Феодосія<br />Теодосія
 | регіон          = [[Автономна Республіка Крим]]
 | район           = [[Феодосійський район]]
 | герб            = Feodosiya_coat_of_arms.svg
 | опис герба      = Герб Феодосії
 | прапор          = flag_of_feodosia.svg
 | опис прапора    = Прапор Феодосії
 | зображення      = Феодосія-панорама.jpg
 | зображення_розмір = 
 | зображення_підпис = Панорама Феодосії, серпень [[2008]] року
 | код КОАТУУ      = 0111600000
 | засноване       = [[6 століття до н.е.|6 ст. до н. е.]]
 | магдебурзьке право = 
 | статус          = [[1787]]
 | агломерація     = {{зменшення}} {{formatnum:101150}} ''<small>(01.01.2015)</small>''<ref name="Населення Криму">[http://crimea.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/crimea/resources/c39ae200481bb099bd79bded3bc4492f/численность+населения.pdf «Оценка численности населения на 1 января 2015 года по муниципальным образованиям Крыма»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150622202931/http://crimea.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/crimea/resources/c39ae200481bb099bd79bded3bc4492f/численность+населения.pdf |date=22 червня 2015 }} ''crimea.gks.ru''.</ref>
 | населення       = {{збільшення}} {{formatnum:69145}} ''<small>(01.01.2015)</small>''<ref name="Населення Криму"/>
 | площа           = 35
 | густота         = {{#expr:69145/35 round 2}}
 | поштові індекси = 98100-98175
 | код             = 6562
 | висота          = 10
 | водойма         = [[Чорне море]]
 | станція         = Феодосія, Айвазовська
 | відстань        = 
 | залізниця о     = 223
 | ref-залізниця о = 
 | автошлях о      = 113
 | ref-автошлях о  = 
 | фізична о       = 100
 | ref-фізична о   = 
 | залізниця с     = 951 
 | фізична с       = 698
 | автошлях с      = 875
 | міста-побратими = [[Файл:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Маріуполь]], [[Україна]]<br />
[[Файл:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Шевченківський район (Київ)]], [[Україна]]{{джерело?}}<br/>
[[Файл:Flag of Russia.svg|20px|border]] [[Самара (місто)|Самара]], [[Росія]]<br/>
[[Файл:Flag of Greece.svg|20px|border]] [[Птолемаїда (Греція)|Птолемаїда]], [[Греція]]<br/>
[[Файл:Flag of Russia.svg|20px|border]] [[Курськ]], [[Росія]]<br/>
[[Файл:Flag of Russia.svg|20px|border]] [[Ставрополь]], [[Росія]]<br/>
[[Файл:Flag of Ukraine.svg|20px|border]] [[Миколаїв]], [[Україна]]<br/>
[[Файл:Flag of Italy.svg|20px|border]] [[Бергамо]], [[Італія]]<br/>
[[Файл:Flag of Poland.svg|20px|border]] [[Колобжег]], [[Польща]]<br/>
[[Файл:Flag of Russia.svg|20px|border]] [[Азов (місто)|Азов]], [[Росія]]<br/>
[[Файл:Flag of Armenia.svg|20px|border]] [[Армавір (місто, Вірменія)|Армавір]], [[Вірменія]]<br/>
 | день міста      = 
 | адреса          = 98100, Автономна Республіка Крим, Феодосія, вул. Земська, 4
 | вебсторінка     =
 | мер             = [[Щепетков Дмитро Сергійович]] (в.о)
|етнікон=феодо́сієць<br/>феодо́сійка<br/>феодо́сійці<br/>теодо́сієць<br/>теодо́сійка<br/>теодо́сійці}}

'''Феодо́сія''', або '''Теодо́cія''',{{refn|group="ком."|Назву ''Теодосія'' запропоновано в [[Харківський правопис|Харківському правописі]]. Вона використовувалася деякими науковцями, зокрема, [[Крип'якевич Іван Петрович|Іваном Крип'якевичем]]<ref>[http://ruthenia.info/txt/krypyakevych/istukr/prym.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20081123063244/http://ruthenia.info/txt/krypyakevych/istukr/prym.html |date=23 листопада 2008 }}</ref>, та на деяких офіційних радянських мапах<ref>[[:c:File:Administrative map of the Ukrainian Socialist Soviet Republic, 1927.png|Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки]]. Територіальний поділ при триступеневій системі врядування. Адміністративні межі на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, [1927].</ref>. До сучасної мовної норми повернена редакцією [[Український правопис 2019 року|українського правопису]] 2019 року.}} (до 1787 року – '''Кефе''' ({{Lang-crh|Kefe}}), назва «Феодосія» впроваджена російською імператрицею [[Катерина II|Єкатєріною II]] в 1778 року у межах [[Грецький проєкт|«Грецького проєкту»]]) — [[місто]] в [[Україна|Україні]], центр [[Феодосійський район|Феодосійського району]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]]. Колишне місто республіканського підпорядкування. Розташоване в південно-східній частині [[Кримський півострів|Криму]] на березі [[Чорне море|Чорного моря]] на [[Анексія Криму Росією 2014 року|тимчасово окупованій території України]].

== Опис ==
[[Місто]] є важливим осередком тютюнової промисловості (Феодосійська тютюнова фабрика, заснована [[1861]]&nbsp;р.); заводи: [[Фск "Море"|«Море»]], механічний, арматурний, «Буддеталь», соків; панчішна, мебльова, офсетна фабрики, комбінат будівельних матеріалів, харчова промисловість.

Політехнікум, [[Феодосійська національна картинна галерея|картинна галерея ім. І. Айвазовського]] (заснована 1880&nbsp;р.), [[Феодосійський музей старожитностей|історико-краєзнавчий музей]].

Руїни [[Генуезька фортеця (Феодосія)|Генуезької фортеці]] (рештки мурів і веж).

Приморський кліматичний [[курорт]]; лікувальні засоби&nbsp;— клімат, морські купання, грязь озеро [[Аджіголь (озеро)|Аджиголь]], мінеральне сульфатно-хлоридно-натрієве джерело «Феодосія» (Паша-Тепе).

== Фізико-географічна характеристика ==

=== Географічне положення і межі ===
Феодосія розташована на південному сході [[Крим]]у на узбережжі [[Феодосійська затока|Феодосійської затоки]] та на схилах відрогів хребта [[Тепе-Оба]], який прикриває місто з південного заходу. Хребет, заввишки 302&nbsp;м над рівнем моря, замикає собою Головну гряду [[Кримські гори|Кримських гір]], що простяглася вздовж узбережжя від мису [[Айя]], поблизу [[Севастополь|Севастополя]], до мису Святого Іллі у Феодосії, і обривається в море крутим глиняним уступом. За кілька останніх років обриси мису Святого Іллі значно змінилися через проведення на ньому приватного будівництва. Назва хребта перекладається з [[Кримськотатарська мова|кримськотатарської мови]] відповідно до місця розташування: Тепе-Оба, дослівно&nbsp;— вершина гори, за змістом&nbsp;— кінець гір. Північною частиною міста протікає маловодна річка [[Байбуга]], що впадає в море недалеко від залізничної станції [[Айвазовська]].

[[Місто]], оточене територією своєї '''[[Феодосійська міська рада|міськради]]''', межує:

* На півночі й сході&nbsp;— з '''Берегівською селищною радою''', на узбережжі межа проходить між [[Золотий пляж (Феодосія)|Золотим пляжем]] і селищем [[Берегове (Феодосійська міська рада)|Береговим]], далі, огинаючи мікрорайон Ближні Комиші, йде за декілька кілометрів на північ від об'їзної дороги (Керченського шосе).
* На заході&nbsp;— з '''Насипновською сільською радою''' (центр&nbsp;— село [[Насипне]]), кордон проходить з тильного боку Лисої гори та західним відрогом хребта Тепе-Оба.
* На півдні&nbsp;— з '''[[Орджонікідзе (Феодосійська міська рада)|Орджонікідзевською селищною радою]]''', кордон проходить в околицях колишнього заводу «Гідроприлад».

Обчислити точну площу міста Феодосії неможливо, оскільки статистичний облік ведеться на території Феодосійської міськради, в якій місто складає лише малу частку.

=== Гідрографія ===
Велика [[Феодосійська затока]] (завширшки 13&nbsp;км, завдовжки&nbsp;— 31 км) має власну кругову течію, яка постійно оновлює воду біля узбережжя. Біля входу глибина затоки становить 20&nbsp;— 28 метрів, чого достатньо для приймання [[суховантаж]]ів і [[танкер]]ів великої водотоннажності. Підхід до порту здійснюється [[фарватер]]ами та рекомендованими шляхами, що містить прориті вже в самій бухті Феодосії глибоководні канали. Побудований у повоєнний час невеликий нафтовий причал в районі гирла річки Байбуги до 90-х років минулого століття прийшов в непридатний до експлуатації стан і був розібраний. Проєкт будівництва гігантського нафтопірсу був відкинутий ще в радянські часи з екологічних міркувань: наслідки будівництва пірса могли б призвести до зупинки рециркуляції вод затоки та припинення її природного [[самоочищення]]. Роботи з перевалки нафтопродуктів з морських танкерів здійснюються без підходу останніх безпосередньо берега. Сучасний рівень нафтоперевального обладнання дозволяє Феодосійській нафтобазі працювати без екологічного збитку для акваторії затоки.

Безпосередні околиці Феодосії вкрай бідні річками. Постійно існує лише в літній період річка [[Байбуга]], що бере витік на захід від міста. Багато вулиць старої частини міста, радіально розташовані до затоки, спочатку були дрібними майже пересохлими річками й струмками, що значно наповнюються водою в період танення снігів на схилах гори Тепе-Оба, і в літні зливи. Пізніше всі ці річки були зміщені під вулиці [[Місто|міста]], і тепер є зливовою каналізацією. Найзначніші з них: у районі та під сучасною вулицею Дзержинського тече річка, що впадає в затоку за захисним молом Феодосійського порту. Під частиною вулиці Рози Люксембург (Адміральським бульваром), від середньої школи №&nbsp;1 в бік Вежі Костянтина і далі під набережною Десантників закритий фортечний рів з річкою, що протікає по ньому. Під сучасною вулицею Галерейною протікає річка, яка в позаминулому столітті відділяла місто, що знаходилось на південь, від сільськогосподарських передмість і дач. Невеликі тимчасові водотоки існують в районі мису Іллі.<ref name="Лихотворик-Киммерия">Див., наприклад, {{книга|автор = Ростислав Лихотворик|частина = |посилання частина = |заголовок = Киммерия|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Феодосия|видавництво = ЭКМА+|рік = 2003|том = |сторінки = |сторінок = 180|серія = |isbn = |тираж = |ref = }} {{ref-ru}}</ref>.

=== Орографія ===
Гірський хребет [[Тепе-Оба]] прикриває Феодосію з південного заходу, замикаючи собою [[Головне пасмо Кримських гір]], що простягнулося вздовж [[Південний берег Криму|Південного берега Криму]]. У бік моря хребет Тепе-Оба закінчується мисом Святого Іллі. Висота хребта Тепе-Оба над рівнем моря&nbsp;— 302&nbsp;м. На північному заході міста розташована гора Лиса (або ж [[Паша-Тепе]], «голова Паші»), на великій частині якої в шістдесятих роках минулого століття висаджені сосни. Сідловина між Тепе-Оба і Лисою являє собою вузький коридор, що дозволяє західним вітрам, що дмуть з боку [[гора Клементьєва|гори Клементьєва]] (хребта Узун-Сирт), розігнатися до значних швидкостей. Через це явища район Челнокі (від назви головної вулиці Челнокова), загальновизнано вважається найбільш вітряним у Феодосії. Разом з тим, повітряні маси, піднімаючись по балках і балочках, якими порізана тильна західна частина Лисої гори, залишають там значно більше снігу, ніж в іншій частині міста, що знаходиться у вітровій тіні. У весняно-літній період вітрова тінь Лисої гори покриває собою всі північні квартали міста, і закінчується в районі [[Берегове (Феодосійська міська рада)|Берегового]]&nbsp;— [[Приморський (Крим)|Приморського]]<ref name="Лихотворик-Киммерия"/>.

=== Клімат ===
Клімат Феодосії близький до клімату [[Сімферополь|Сімферополя]]. Однак близькість [[Чорне море|Чорного моря]] наближає клімат до [[Середземне море|середземноморського]], середня температура цілий рік позитивна. Тому клімат Феодосії&nbsp;— проміжний між степовим і субтропічним. Однак, на відміну від [[Ялта|Ялти]], у Феодосії можливі набагато нижчі температури.
Зима дуже м'яка, а літо спекотне і посушливе.
* Середньорічна температура повітря становить 11,9&nbsp;°C, <br/>найнижча вона в [[січень|січні]] (0,9&nbsp;°C), найвища&nbsp;— в [[липень|липні]] (23,4&nbsp;°C)
* Найнижча середньомісячна температура повітря в [[січень|січні]] (мінус 7,8&nbsp;°C) зафіксована в [[1950]] році, найвища (7,9&nbsp;°C)&nbsp;— в [[1915]] році.
* Найнижча середньомісячна температура в липні (20,7&nbsp;°C) спостерігалась у [[1912]] році, найвища (27,4&nbsp;°C)&nbsp;— в [[1938]] році.
* Абсолютний мінімум температури повітря (мінус 25,2&nbsp;°C) зафіксовано [[12 січня]] [[1950]] року −25 в січні [[2006]] року, абсолютний максимум (37,9&nbsp;°C)&nbsp;— [[2 липня]] [[1938]] року.
* У останні 100 років середньорічна температура повітря в Феодосії має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду вона підвищилася приблизно на 1,0&nbsp;°C. Найбільше підвищення температури припало на період з січня по червень.
* В середньому за рік у Феодосії випадає 449 мм [[атмосферні опади|атмосферних опадів]], найменше&nbsp;— в [[жовтень|жовтні]], найбільше&nbsp;— в [[серпень|серпні]].
* Мінімальна річна кількість опадів (203 мм) спостерігалась у [[1902]] році, максимальна (698 мм)&nbsp;— в [[1939]] році.
* Максимальну добову кількість опадів (109 мм) зафіксовано [[23 червня]] [[1977]] року.
* В середньому за рік у місті спостерігається 110 днів з опадами; найменше їх (6) в [[серпень|серпні]], найбільше (14)&nbsp;— у [[грудень|грудні]].
* [[Хмарність]] в місті порівняно невелика; найменша вона в [[серпень|серпні]], найбільша&nbsp;— у [[грудень|грудні]].

{{Клімат міста
|Місто_род=Феодосії
|Джерело=[http://www.meteoprog.ua/ua/climate/Feodosia/ Meteoprog.ua] [http://thermo.karelia.ru/weather/w_precips_ru_feo.shtml Thermo Karelia.Ru]

| Січ_сер=0.9             | Січ_сер_опади=37
| Лют_сер=1.4             | Лют_сер_опади=35
| Бер_сер=4.4             | Бер_сер_опади=32
| Кві_сер=10.6            | Кві_сер_опади=34
| Тра_сер=16.1            | Тра_сер_опади=36
| Чер_сер=20.8            | Чер_сер_опади=44
| Лип_сер=23.4            | Лип_сер_опади=35
| Сер_сер=22.8            | Сер_сер_опади=51
| Вер_сер=18.4            | Вер_сер_опади=38
| Жов_сер=12.4            | Жов_сер_опади=25
| Лис_сер=7.8             | Лис_сер_опади=34
| Гру_сер=4.1             | Гру_сер_опади=48
| Рік_сер=11.9            | Рік_сер_опади=449

| Січ_сер_мін=-1         | Січ_сер_макс=3
| Лют_сер_мін=0          | Лют_сер_макс=4
| Бер_сер_мін=2         | Бер_сер_макс=6
| Кві_сер_мін=8         | Кві_сер_макс=13
| Тра_сер_мін=13         | Тра_сер_макс=19
| Чер_сер_мін=18         | Чер_сер_макс=24
| Лип_сер_мін=20         | Лип_сер_макс=26
| Сер_сер_мін=20         | Сер_сер_макс=26
| Вер_сер_мін=16         | Вер_сер_макс=22
| Жов_сер_мін=10         | Жов_сер_макс=16
| Лис_сер_мін=5         | Лис_сер_макс=11
| Гру_сер_мін=-2         | Гру_сер_макс=7
| Рік_сер_мін=9         | Рік_сер_макс=15

| Січ_а_мін=-25.0          | Січ_а_макс=19.1
| Лют_а_мін=-25.1          | Лют_а_макс=18.6
| Бер_а_мін=-14.0          | Бер_а_макс=27.1
| Кві_а_мін=-5.5           | Кві_а_макс=27.5
| Тра_а_мін=1.1            | Тра_а_макс=31.9
| Чер_а_мін=5.0            | Чер_а_макс=35.4
| Лип_а_мін=9.1            | Лип_а_макс=37.9
| Сер_а_мін=9.4            | Сер_а_макс=36.6
| Вер_а_мін=1.4            | Вер_а_макс=33.3
| Жов_а_мін=-11.2          | Жов_а_макс=29.0
| Лис_а_мін=-14.9          | Лис_а_макс=26.9
| Гру_а_мін=-18.6          | Гру_а_макс=21.8
| Рік_а_мін=-25.0          | Рік_а_макс=37.9
}}
З [[північ|півночі]] та [[схід|сходу]] Феодосія відкрита для холодних, сильних вітрів, характерних для зимового періоду. Однак, навіть у найхолоднішому місяці року&nbsp;— [[лютий|лютому]]&nbsp;— середня температура повітря часто буває вище нуля. Число годин [[сонячне сяйво|сонячного сяйва]] становить 2265 на рік, що більше, ніж в [[Ялта|Ялті]]. Температура [[морська вода|морської води]] влітку в середньому +19,8&nbsp;°C, а в [[липень|липні]]&nbsp;— [[серпень|серпні]] до +21,1&nbsp;°C. Купальний сезон триває 114 днів на рік, з травня по жовтень.
[[Файл:PanoramaFeo2.jpg|міні|центр|1050px|Панорама міста Феодосія з гори Тепе-Оба]]

== Історія ==
 
[[Файл:THEODOSIA 01.jpg|міні|ліворуч|250px|[[Генуезька фортеця (Феодосія)|Генуезька фортеця]]]]

{{main|Історія Феодосії}}
[[Файл:Feodosia. Choral Synagogue and Talmud Torah (02).jpg|міні|Хоральна синагога (тепер Будинок офiцерiв)]]
Основні віхи в історії міста:

* [[6 століття до н. е.]]&nbsp;— заснування поселення [[греки|греками]], вихідцями із [[Мілет]]у ([[Мала Азія]]);
* [[355 до н.е.|355 рік до н.&nbsp;е.]]&nbsp;— війська [[Боспорське царство|боспорського]] [[цар]]я [[Левкон I|Левкона I]] опанували місто; його було включено до складу [[Боспорське царство|Боспорського царства]];
* [[3 століття]]&nbsp;— перша згадка нового імені міста - Кафа;
* [[370]]&nbsp;— місто розграбували й зруйнували [[гуни]];
* [[1234]]&nbsp;— поява в Кафі [[генуезька республіка|генуезьких]] [[купець|купців]]
* [[1266]]&nbsp;— генуезці виторгували у монгольського намісника [[Уран-Тимур]]а руїни Кафи для заснування свого поселення;
* [[1289]]&nbsp;— в Кафі з'являється призначений з Генуї консул;
* [[1299]]&nbsp;— Кафа спалена [[Ногай|Ногаєм]];
* [[1308]]&nbsp;— на вимогу хана генуезці залишили Кафу;
* [[1313]]&nbsp;— з дозволу хана генуезці повернулися до міста, Кафа отримала регулярне планування з поділом на власне місто («чітта»), цитадель та перемістя («борго»)<ref>Мустафін О. Перлини в степу. Розмови про минуле українського Півдня. Х., 2023, с.113</ref>;
* [[1340]]&nbsp;— Кафу відвідав [[Ібн Баттута]], який нарахував в її гавані дві сотні кораблів<ref>Мустафін О. Перлини в степу. Розмови про минуле українського Півдня. Х., 2023, с.114</ref>;
* [[1345]]-[[1347]]&nbsp;— облога Кафи ханом [[Джанібек]]ом, спалах [[Чорна смерть|епідемії чуми]];
* [[1434]]&nbsp;— поразка генуезців під [[Карагоз]]ом, визнання протекторату кримського хана над містом;
* [[1475]]&nbsp;— османи [[Кефінський еялет|опанували місто, почався османський період його історії]]. У цей час у Кафі діяв один із найбільших невільничих ринків. Щороку тисячі чоловіків, жінок і дітей вивозили кораблями в усі куточки тогочасного мусульманського світу. Через Кафу проходили шляхи більшості невільницьких караванів, власниками яких були як піддані Кримського ханства (татари, османи, греки, вірмени, італійці), так і навіть деякі руські князі та козаки..
* [[1568]] засновано османський [[Кефе (еялет)|еялет Кефе]] з центром у місті Кафа;
* [[1616]]&nbsp;— Запорожці на «[[чайка (човен)|чайках»]] під проводом гетьмана Петра Сагайдачного знищили османський флот і захопили Кафу;
* [[20 липня]] [[1771]]&nbsp;— під час [[Російсько-турецька війна 1768—1774|російсько-турецької війни 1768—1774 років]] Кафу захопили [[Запорізьке козацтво|запорозькі козаки]] полковника [[Ковпак Опанас Федорович|Опанаса Ковпака]]. Почався [[Російська імперія|російський період]] історії міста;
* [[1787]]&nbsp;— за наказом [[Катерина II|Катерини II]] місто перейменовано на Феодосію (за часів імператора [[Павло I (російський імператор)|Павла I]] воно знову стало Кафою, і лише за [[Олександр І (російський імператор)|Олександра I]] знову Феодосією).
* В [[1918]]—[[1921]] роках місто потерпало від [[Червоний терор у Криму|червоного терору]], в ході якого більшовицькими силами у місті було розстріляно близько 8 тисяч осіб. Радянська влада у місті була встановлена остаточно в [[1920]] році
* У листопаді 1941 року в ході Другої світової війни місто було зайнято німецькими військами. У квітні 1944 відвойовано радянською армією.
* У [[1954]] у складі [[Кримська область|Кримської області]] [[Приєднання Криму до України|була передана]] [[Українська РСР|Українській РСР]]. В 1970-х місто отримало статус курорту
* У [[1991]] місто увійшло до складу [[Проголошення незалежності України 1991|незалежної України]]
* У березні [[2014]] було окуповано російськими військами, 18 березня разом з іншими землями [[Крим|Кримського півострову]] [[Анексія Криму Росією 2014 року|анексовано Росією]].

== Населення ==
Антична Феодосія була другим<ref>{{книга|автор = Э.&nbsp;Б.&nbsp;Петрова|заголовок = Античная Феодосия|місце = Симферополь|видавництво = Сонат|рік = 2000|сторінки = 101|isbn = 966-7347-66-4|тираж          = 2000}} {{ref-ru}}</ref> за значенням містом європейської частини [[Боспорська держава|Боспорської держави]] з населенням 6-8 тисяч осіб<ref>''Античная Феодосия, с. 102''<br/>
«Слабка археологічна вивченість не надає можливості більш-менш точно визначити площину Феодосії та чисельність її населення»; інформація про непрямий метод, що використаний був у даному випадку, надана на сторінках 101—102 наукового видання «Антична Феодосія» (професор ТНУ, д.і.н. Е.&nbsp;Б.&nbsp;Петрова)&nbsp;— рос. мовою</ref>. Не постраждавши від нашестя гунів, що спустошило береги Керченської протоки, Феодосія, проте повільно приходила в занепад, що завершився низкою пожеж і руйнувань, що датуються другою чвертю VI століття. Чернець Єпіфаній, який у IX столітті пройшов шлях апостола Андрія Первозванного, зауважив: «А Феодосія нині не має навіть сліду людського»<ref>Антична Феодосія, С. 133 (рос. мовою)</ref>.

У [[XIII]] столітті на місці античної Феодосії виникає [[Генуезька республіка|генуезька]] колонія Кафа; до другої половини [[XV століття|XV сторіччя]] населення міста досягло 70 тисяч осіб, перевершив за цим показником [[Константинополь]] та багато інших європейських столиць<ref>{{книга|автор = Дюличев В.&nbsp;П.|заголовок = Крым. История в очерках|місце = Симферополь|видавництво = РуБин|рік = 2005|сторінок = 496|isbn = 966-96158-2-8|тираж = 5000}}; Часть1, С. 233. {{ref-ru}}</ref>. Зростання населення тривало в османський період, префект міста Дортеллі в 1634 році описував Кафу як величезне місто (5 [[Миля|миль]] по периметру) з населенням 180 тисяч осіб, що складається з [[Турки|турків]], [[Греки|греків]], [[Вірмени|вірмен]] та [[євреї]]в<ref>Дюличев. Очерки Крыма. Часть1, с 329<br/>До цієї інформації слід ставитися з певною мірою обережності. Більш ймовірно, що чисельність Кафи в османський період була такою ж, як в останні роки генуезького правління.</ref>. Неспокійне [[XVIII століття]] ознаменувало занепад середньовічної Кафи: в [[1802]] році кількість жителів становило трохи понад 300 осіб<ref>
{{книга
 |автор          = А.Б. Иваницкая
 |заголовок      = '''Власть и город.''' История местного самоуправления в Феодосии
 |місце          = Феодосия
 |видавництво    = Арт Лайф
 |рік            = 2005
 |сторінок       = 114
 |isbn           = 966-8803-01-9
 |тираж          = 1000
}}; '''с. 21'''</ref>.

У [[1810]] році «місто Феодосія було населене за малого числа руських людей, греками, вірменами, євреями»<ref>Власть и город, с 27 (рос. мовою)</ref>. До середини [[XIX століття]] Феодосія відновлюється і розвивається, чому насамперед сприяли порт і торгівля. До [[1859]] року в місті був вже 971 будинок з 8215 жителями<ref>Дюличев. Очерки Крыма. Часть1, с 389</ref>. Місто зберігає свій багатонаціональний і багатоконфесійний вигляд, про що свідчить система вибору міських голів, за якою на один трирічний строк обирається представник християнської громади, на наступний&nbsp;— представник від мусульман або караїмів<ref>Власть и город, с 39</ref>.

Наприкінці XIX&nbsp;— початку XX століття у зв'язку з будівництвом залізниці, торгового порту і розвитком промисловості різко збільшилося населенням. Місто все більше приваблювало столичних гостей, багато хто жив у Феодосії не тільки влітку, винаймали житло, будували дачі.<ref>Власть и город, с 48 и 49</ref> До кінця XIX століття у Феодосії налічувалося понад 30 тисяч жителів.<ref>Дюличев. Очерки Крыма. Часть1, с 430</ref> Поступальний розвиток перервала [[Громадянська війна]], в результаті якої населення міста зменшилося, а промисловість була практично знищена: якщо в 1914 році на 22 підприємствах [[Феодосійський повіт|Феодосійського повіту]] працювали 1600 робітників, то в травні 1923 року (через 2,5 роки після закінчення війни)&nbsp;— працювало тільки чотири підприємства з 66 робітниками.<ref>Власть и город, с 63</ref>

У міжвоєнний період населення міста зростало, склавши в 1939 році 45 тисяч осіб<ref name="pop-stat.mashke.org" />. Під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] була зруйнована вся курортна і значна частина історичної частини міста<ref>Власть и город, с 67</ref>. «За час окупації з [[3 листопада]] [[1941]] року по [[13 квітня]] [[1944]] року було розстріляно і закатовано мирних громадян міста і радянських військовополонених 8300 осіб і угнано в рабство 3000 осіб. …цілі жилі квартали міста в приморській частині, особливо густо заселені до війни були повністю зруйновані, там не залишалося жодного жителя, не говорячи вже про документи (домові книги тощо), які також були знищені». Це, а також «примусове переселення мирних громадян з однієї частини міста та насильницька евакуація мирного населення з міста, що була виконана восени 1943 року окупантами», вкрай ускладнило роботу Комісії зі з'ясування злодіянь німецько-фашистських загарбників, у зв'язку з чим остаточні цифри втрат населення міста, можливо, мають бути скоректовані в сторону збільшення<ref>{{книга
 |автор          = Дюличев В.П.
 |заглавие       = Крым. История в очерках. ''XX век'' 
 |место          = Симферополь
 |издательство   = РуБин
 |год            = 2006
 |страниц        = 344
 |isbn           = 966-96158-3-6
 |тираж          = 10000
}} ''(Часть2, с 188—189)''</ref>.

У післявоєнний період населення Феодосії збільшувалася слідом за потребами військових об'єктів і промисловості. У 1970-х роках виникли [[безробіття|проблеми з працевлаштуванням]], тому голови міськвиконкому домагалися будівництва нових підприємств і розширення наявних. Понад дві тисячі робочих місць було створено на початку 1970-х, коли спільно з [[Міністерство оборони СРСР|Міністерством оборони]] побудований оптичний завод<ref>Власть и город, с 72</ref>. У наступні роки стала відчуватися нестача кваліфікованої робочої сили: службові автобуси возили працівників зі Старого Криму і Батального.

На початку [[1990]]-х років населення міста збільшується в основному внаслідок повернення&nbsp;[[кримські татари|кримських татар]] з місць [[спецпоселенец|спецпоселень]]<ref>Власть и город, с 88</ref>. Наприкінці XX&nbsp;— початку XXI століття населення міста поступово зменшується, у зв'язку з видаленням основного джерела приросту&nbsp;— міграції.

''Населення міста Феодосія (без населених пунктів, підпорядкованих міськраді), тис. осіб''<ref name="pop-stat.mashke.org">[http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm Cities & towns of Ukraine]</ref>
{| class="standard"
|-
! 1897-01-28
! 15.03.1923
! 17.12.1926
! 17.01.1939
! 15.01.1959
! 15.01.1970
! 17.01.1979
! 12.01.1989
! 1992
! 1998
! 05.12.2001
|-
| 24,096
| 22,663
| 27,347
| 45,032
| 46,327
| 64,938
| 76,402
| 83,912
| 86,4
| 80,9
| 74,669
|}

''-"- за даними поточного обліку''<ref name="pop-stat.mashke.org" />
{| class="standard"
|-
! 2003
! 2004
! 2005
! 2006
! 2007
! 2008
! 2009
|-
| 73,626
| 72,926
| 72,412
| 71,725
| 71,535
| 71,214
| 71,073
|}

[[Росіяни]] становлять більшість населення Феодосії. За даними [[Перепис населення України (2001)|перепису населення 2001 року]] в населенні району були присутні наступні етнічні групи:
[[Файл:Національний склад населення Феодосії.PNG|міні|400px|праворуч|Національний склад населення Феодосії<ref name="СтатАРК-язык" /><ref name="nac">Дністрянський М.&nbsp;С.&nbsp;Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.452-453.</ref>]]
* [[Росіяни в Україні|росіяни]]&nbsp;— 78536&nbsp;— 72,2&nbsp;%
* [[українці]]&nbsp;— 20416&nbsp;— 18,8&nbsp;%
* [[кримські татари]]&nbsp;— 5055&nbsp;— 4,6&nbsp;%
* [[білоруси]]&nbsp;— 1949&nbsp;— 1,8&nbsp;%
* [[вірмени]]&nbsp;— 557&nbsp;— 0,5&nbsp;%
* [[татари]]&nbsp;— 236&nbsp;— 0,2&nbsp;%
* [[євреї]]&nbsp;— 223&nbsp;— 0,2&nbsp;%
* [[Молдовани в Україні|молдовани]]&nbsp;— 184&nbsp;— 0,2&nbsp;%
* [[азербайджанці]]&nbsp;— 167&nbsp;— 0,2&nbsp;%
* [[поляки]]&nbsp;— 148&nbsp;— 0,1&nbsp;%
* [[грузини]]&nbsp;— 145&nbsp;— 0,1&nbsp;%
* [[німці]]&nbsp;— 117&nbsp;— 0,1&nbsp;%
* [[греки]]&nbsp;— 109&nbsp;— 0,1&nbsp;%<ref name="СтатАРК-язык" />

[[Файл:Языковой состав населения Феодосии.PNG|міні|400px|праворуч|Розподіл населення Феодосії за рідною мовою<ref name="СтатАРК-язык" />]]
Згідно з даними Організації єврейських громад Україні в [[1989]] році в Феодосії проживало 193 євреї<ref>{{Cite web |url=http://www.vaadua.org/Soziologya/Perepys/Krym.htm |title=Организации еврейских общин Украины |accessdate=22 січня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120121104132/http://www.vaadua.org/Soziologya/Perepys/Krym.htm |archivedate=21 січня 2012 |deadurl=yes }}</ref> (0,2&nbsp;%).

Мовний склад населення міськради відрізняється однорідністю, за даними Головного управління статистики в Автономній Республіці Крим феодосійці назвали рідною<ref name="СтатАРК-язык">.
{{cite web
 |author      = Перепис населення України 2001
 |authorlink  = Перепис населення України 2001
 |url         = http://www.sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz
 |title       = Языковый и национальный состав населения регионов АРК
 |publisher   = Главное управление статистики по АРК
 |accessdate  = 2009-12-01
 |language    = російською
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/61AV1AQhN?url=http://www.sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz
 |archivedate = 2011-08-24
 |deadurl     = yes
}}
</ref>:
* [[Російська мова в Україні|російська мова]]&nbsp;— 87,4&nbsp;% (94,2 тис. осіб)
* [[українська мова]]&nbsp;— 7,4&nbsp;% (8,0 тис. осіб)
* [[кримськотатарська мова]]&nbsp;— 4,2&nbsp;% (4,6 тис. осіб)
* [[білоруська мова]]&nbsp;— 0,3&nbsp;% (0,3 тис. осіб)
* [[вірменська мова]]&nbsp;— 0,3&nbsp;% (0,3 тис. осіб)

Для Феодосії вкрай актуальна проблема [[старіння населення]]. Проблема виникла у зв'язку з тим, що колись феодосійські оборонні НДІ були філіями [[Наука в СРСР|загальносоюзних]] наукових об'єднань, багато працівників яких прагнули в передпенсійному віці перевестися до Феодосії та залишитися жити в південному, тоді ще напівзакритому місті після виходу на [[пенсія|пенсію]].

Між загальними переписами населення '''[[перепис населення СРСР 1989 року|1989]]''' і '''[[Перепис населення України (2001)|2001]]''' років населення територій, що підпорядковані [[Феодосійська міська рада|Феодосійській міськраді]], скоротилась на 8&nbsp;% з 117,8 тисячі до 108,6 тисячі осіб<ref name="ukrcensus-числ">.
{{cite web
 |author      = Всеукраинская перепись населения 2001 года
 |authorlink  = Всеукраинская перепись населения 2001 года
 |url         = http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/general/estimated/crimea/
 |title       = Размещение наличного населения АРК
 |publisher   = Государственный комитет статистики Украины
 |accessdate  = 2009-12-01
 |language    = російською
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/61AV1mqi1?url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/general/estimated/crimea/
 |archivedate = 2011-08-24
 |deadurl     = no
}}
</ref>; населення власне міста Феодосія скоротилось на 11&nbsp;% (з 83,9 до 74,7 тисячі осіб)<ref name="pop-stat.mashke.org" />. Склад населення за статтю за даними двох останніх переписів є стабільним: жінки становлять 54&nbsp;% населення '''[[Феодосійська міська рада|міськради]]''', чоловіки&nbsp;— 46&nbsp;%; що на 2001 рік відповідало 58,9 тисячі жінок і 49,7 тисячі чоловіків<ref name="ukrcensus-пол">.
{{cite web
 |author      = Перепис населення України 2001
 |authorlink  = Перепис населення України 2001
 |url         = http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/sex_region/crimea/
 |title       = Склад населення АРК за статтю
 |publisher   = [[Державний комітет статистики України]]
 |accessdate  = 2009-12-01
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6HaBufoP9?url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/sex_region/crimea/
 |archivedate = 2013-06-23
 |deadurl     = no
}}
</ref>.

Населення міста Феодосії становить 76,1&nbsp;%<ref name="Перепись-городское население">за даними перепису населення 2001 року</ref> міського населення території [[Феодосійська міська рада|Феодосійської міськради]]; (''для довідки:'' міське населення міськради Феодосії&nbsp;— 98,1 тис. осіб, сільське 10,5 тис. осіб; що у 2001 році становило відповідно 90&nbsp;% і 10&nbsp;%, у порівнянні з 1989 роком частка сільського населення зросла з 7 до 10&nbsp;%<ref name="ukrcensus-сельск">
{{cite web
 |author      = Перепис населення України 2001
 |authorlink  = Перепис населення України 2001
 |url         = http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/urban-rural/crimea/
 |title       = Численность городского и сельского населения по регионам АРК
 |publisher   = Государственный комитет статистики Украины
 |accessdate  = 2009-12-01
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/6HaBvwjdK?url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/urban-rural/crimea/
 |archivedate = 2013-06-23
 |deadurl     = no
}}
</ref>).

<div style="overflow:auto; padding:0px; border:solid 0px;" title="Чисельність населення Феодосії 1897-2009">
[[Файл:Численность населения Феодосии 1897-2009.PNG|міні|центр|800px|<center>Чисельність населення Феодосії 1897—2009<ref name="pop-stat.mashke.org" /></center>]]</div>

== [[Економіка України|Економіка]] ==
[[Файл:Феодосия 1 рубль 1918 аверс.jpg|міні|200px||Феодосійський [[рубль]] [[1918]] року]]
Основа сучасної економіки Феодосії&nbsp;— курортна галузь<ref>
«Бюджет Феодосии складывается из доходов курортного сезона и средств, полученных от продажи земли и коммунальной собственности»&nbsp;— из выступления на сессии Феодосийского горсовета. <br/>
{{cite web
 |author           = «Новый Регион – Крым», Анна Волкова
 |publication-date = 17 ноября 2008
 |url              = http://www.net-planet.ru/news/economy/?id=206726
 |title            = Феодосийский горсовет решает, как потуже затянуть пояса
 |accessdate       = 2009-12-01
 |language         = російською
 |archiveurl       = https://www.webcitation.org/61AV43Clb?url=http://www.net-planet.org/index.html
 |archivedate      = 2011-08-24
 |deadurl          = no
}}
</ref> і морський транспорт<ref name="Мортранспорт">
{{cite web
 |author           = «Кафа»:
 |publication-date = 10.01.09
 |url              = http://www.kport.info/news/crimean.php?ELEMENT_ID=2853
 |title            = Ожидание роста
 |publisher        = KporT.INFO - Независимый крымский портал
 |accessdate       = 2009-12-01
 |language         = російською
 |archiveurl       = https://www.webcitation.org/61AV4rrvx?url=http://www.kport.info/news/crimean.php?ELEMENT_ID=2853
 |archivedate      = 2011-08-24
 |deadurl          = no
}}
</ref>. Феодосія&nbsp;— кліматобальнеологічний курорт. Тут є пляжі, мінеральні джерела, грязьові лікарні, відомі санаторії та будинки відпочинку. Крім [[Туризм в Україні|туризму]] і транспорту, економіка ґрунтується на виноробній, харчовій, легкій промисловості, машинобудуванні, сільському господарстві та рибальстві. У 2009 році в промисловості було зайнято 2500 осіб. У місті функціонують тютюнова, панчішна, меблева та офсетна фабрики, заводи: механічний, казенний оптичний, судномеханічний, «Буддеталь», соковий, винний; комбінат будматеріалів<ref name="КРАЭМ-Экон">
{{cite web
 |author      = И.В. Мирошниченко
 |url         = http://www.ekomir.crimea.ua/activity/ur2006/stat/feod_socio_2006.shtml
 |title       = Анализ программы Социально-Экономического Развития и бюджета на 2006 год (г. Феодосия)
 |publisher   = Крымская Республиканская Ассоциация "ЭКОЛОГИЯ и МИР"
 |accessdate  = 2009-12-01
 |language    = російською
 |archiveurl  = https://www.webcitation.org/61AV601my?url=http://www.ekomir.crimea.ua/activity/ur2006/stat/feod_socio_2006.shtml
 |archivedate = 2011-08-24
 |deadurl     = no
}}
</ref>.

=== Курортні заклади ===
Найбільшими санаторно-курортними установами міста є:
* Дитячий санаторій «[[Хвиля (дитячий санаторій)|Хвиля»]] [[Міністерство охорони здоров'я України|міністерства охорони здоров'я Україна]]
* АТЗТ «Санаторій „[[Схід (санаторій)|Схід“»]]&nbsp;— санаторій, якому належать вілли на [[проспект Айвазовського|проспекті Айвазовського]]
* [[Феодосійський військовий клінічний санаторій]] [[Міністерство оборони України|Міністерства оборони України]]
* «[[України (пансіонат, Феодосія)|України»]]&nbsp;— пансіонат [[Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча|Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча]] і компанії Гідрострой
[[Файл:Фео Набережная.JPG|праворуч|міні|Набережна у Феодосії]]
* «[[Феодосія (пансіонат)|Феодосія»]]&nbsp;— пансіонат [[Придніпровська залізниця|Придніпровської залізниці]]
* «[[України 1 (пансіонат, Феодосія)|України 1»]]&nbsp;— приватний пансіонат<ref name="tourism.crimea.ua">м: [http://www.tourism.crimea.ua/min_tur/tur_fir/turfir_feod.html Минкурортов АРК // Перечень санаторно-курортных и туристских учреждений Феодосии по состоянию на 01.04.08 г] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111121105049/http://www.tourism.crimea.ua/min_tur/tur_fir/turfir_feod.html |date=21 листопада 2011 }}.</ref>

=== Торгівля ===
Основна частка торгівлі харчовими продуктами та господарськими товарами припадає на невеликі магазини, продукції рослинництва&nbsp;— на постійні (Кримський і Центральний) і тимчасові ринки. Супермаркети [[АТБ-Маркет|«АТБ»]] розташований на вулиці Кримській і в районі центрального ринку, місцеві торговельні мережі представлені хлібними магазинами «Булкін» і магазинами Макеєва «Гірський», «Річковий» і «Центральний». Торгівля одягом переважно перейшла до магазинів, проте речові ринки існують на бульварі Старшинова (навпроти Кримського ринку) і на Ринковій площі (старий критий ринок і ринок «Гостинний двір»). Серед продавців побутової техніки представлені мережі «Фокстрот» (магазини на вул. Кримської та Базарної) і «Ельдорадо». Торгівля будівельними матеріалами побутового призначення ведеться в багатьох магазинах, розташованих переважно в новій північній частині міста. Торгівля арматурою та іншими великими товарами здійснюється на складах і ринку, розташованих на об'їзній дорозі&nbsp;— Керченському шосе. На вулиці Володарського розташований торговий салон мотоциклів. У фармакологічній сфері упевнені позиції займає мережа державних аптек.

=== Громадське харчування ===
У літній час у Феодосії працює величезна кількість кафе та літніх ресторанів, розрахованих на відпочивальників, які не бажають обтяжувати себе приготуванням їжі в орендованих квартирах або зовсім не мають такої можливості в орендованих номерах і кімнатах. Цілий рік працюють ресторани чотиризіркового готелю «Червоні вітрила» і тризірковому «Лідії», ресторан «[[Дача Стамболі]]», розташований в однойменній історичній віллі, піцерії «Піццеманія», «Бістро» і «Гринвіч» і ряд інших закладів, розташованих в капітальних будівлях.

== Транспорт ==
Феодосія&nbsp;— сучасний транспортний вузол, де сходяться автомобільні, залізничні й морські шляхи. Він розташований за 113&nbsp;км від [[Сімферополь|адміністративного центру]] (автошлях {{Автошлях Р|23}}). За 30 кілометрів від міста розташований [[аеродром]], здатний приймати [[літак]]и всіх типів. Підприємства транспорту і зв'язку представлені [[Феодосійський морський торговельний порт|морським торговельним портом Феодосії]] та підприємством по забезпеченню нафтопродуктами, які надають послуги з перевалювання сухих і нафтоналивних [[вантаж]]ів; відділенням [[Придніпровська залізниця|Придніпровської залізниці]] та міжміською [[автостанція|автостанцією]], що забезпечують зв'язок Феодосії з містами [[Україна|України]] й [[РФ|Росії]].

== Планування та архітектура ==

=== Планування території ===
[[Файл:Будівля колишньої дачі «Мілос».jpg|міні|праворуч|200пкс|Феодосія. Колишня дача «Мілос»]]

Феодосія пов'язана з іншими населеними пунктами чотирма автодорогами ([[Сімферополь]]-[[Судак (місто)|Судак]], [[Владиславівка (Нижньогірський район)|Владиславівка]]-[[Джанкой]], [[Керч]] і [[Орджонікідзе (Феодосійська міська рада)|Орджонікідзе]]), в межах міста вони відповідають декільком найважливішим транспортним артеріям:
* Сімферопольське шосе&nbsp;— вулиця Руська (колишня Свердлова)
* Вулиця Володарського&nbsp;— вулиця Кримська
* Вулиця Федько&nbsp;— вулиця Карла Маркса
* Вулиця Челнокова&nbsp;— вулиця Перемоги
* Вулиця Гарнаєва&nbsp;— вулиця Генерала Горбачова
які зрештою сходяться до площі «Білої акації». Вулиці центральної частини міста (Горького, Нахімова, Галерейна, Українська (кол. Войкова), Радянська, Куйбишева) приймають все зростальний потік автомобілів відносно рівномірно, тому виділити серед них ключові не представляється можливим. Найважливішими пішохідними зонами є [[проспект Айвазовського]], феодосійська набережна, набережна Десантників, вулиця Земська, Адміральський бульвар, вулиця Горького, невелика ділянка вулиць Руської та Галерейної та бульвар Старшинова.

=== Площі ===
Жодна з феодосійських площ не має власного статусу, і з усім тим їх назви використовуються в роботі органів місцевого самоврядування та пресі.
* '''Привокзальна площа'''&nbsp;— площа біля [[Феодосія (станція)|Феодосійського вокзалу]], адміністративно входить до складу [[проспект Айвазовського|проспекту Айвазовського]], є основним місцем проведення загальноміських заходів (параду і святкового мітингу на День Перемоги, щорічного концерту, присвяченого Дню міста, новорічних гулянь, саме тут встановлюється головна міська ялинка). На площі розташована історична будівля готелю «Асторія», міська дошка пошани та пам'ятник Леніну.
* '''Площа біля кінотеатру «Крим»''' (іменована так і в офіційних зверненнях міськвиконкому) є повністю пішохідною, в'їзд автотранспорту з боку вулиці Кірова перегороджений масивними квітковими клумбами. На цій площі вулиця Горького переходить в проспект Айвазовського, основні будівлі&nbsp;— кінотеатр Крим, побудований на місці зруйнованої під час [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] Феодосійської чоловічої гімназії, і будівля Дитячої музичної школи №&nbsp;1, що раніше належали міському комітету КПРС. На парадних сходах кінотеатру Крим проводиться святковий концерт, присвячений Дню Перемоги, частина заходів Дня міста, решту літа центр площі являє собою дитячий автодром. До площі виходять два парки&nbsp;— меморіальний парк Перемоги та парк вежі св. Костянтина (він же центральний парк культури та відпочинку)
* '''Ринкова площа''', яка є вузлом практично всіх автобусних маршрутів міста (крім №&nbsp;13), являє собою жваву автостанцію. З морської сторони до неї примикає критий ринок, з південної&nbsp;— територія Феодосійського РЕМ (району енергетичних мереж&nbsp;— територіального підрозділу компанії «Крименерго»), із західного&nbsp;— старе Феодосійське кладовище з каплицею вхідний і храмом Всіх Святих, з півночі площа широко відкривається вулиці Радянській, а на схід (у бік моря) йде вулиця Назукіна.
* '''Площа «Білої акації»''' є горловиною зв'язків між центром і північними районами міста. Вулиця Руська (на площі «Білого басейну», що переходить в Сімферопольське шосе), з'єднуючись з вулицею Карла Маркса, упирається у власне пішохідне продовження&nbsp;— єдиний шлях іде на захід у вигляді вузької вулиці Перемоги. Домінує на площі будівлю колишньої фабрики «Біла Акація», нині переобладнане під офіси, на першому поверсі розташована найбільша в місті кондитерська. В історичній будівлі&nbsp;— №&nbsp;17 по вулиці Руській, прихованому серед дерев, розташована середня школа №&nbsp;3. З морської сторони до площі виходить Червона гірка, схил якої традиційно прикрашають квітковими композиціями.
* '''Майдан Пушки'''&nbsp;— хрестоподібна площа, на якій до Сімферопольського шосе примикає вулиця Кримська, лінію якої після примикання умовно продовжує вулиця Володарського. На площі розташована червона будівля Феодосійського політехнікуму, два сквери&nbsp;— сквер Гармати, названий так через зенітного знаряддя, довгі роки служив пам'ятником [[Керченсько-Феодосійська десантна операція|феодосійському десанту]] на честь 40-річчя визволення Феодосії, але демонтованому у 2006 році, і безіменний трикутний сквер між Сімферопольським шосе і вулицею Кримською.
* '''Площа автовокзалу'''&nbsp;— велика площа, на якій виділяється [[Церква святої Катерини (Феодосія)|Церква святої Катерини]], що височіє островом між площею і вулицею Федько.
{|class="graytable"
|+
| width="29%"|[[Файл:ВП Фео вокзал.jpg|центр|250px]]
| width="5%"|
| width="32%"|[[Файл:Kino krim feodossija.jpg|центр|210px]]
| width="5%"|
| [[Файл:Cerkov sv Ekateriny 085.jpg|центр|200px]]
|-
| align="center"|Привокзальна площа <br/> (будівля&nbsp;— вокзал [[Феодосія (станція)|станції Феодосія]])
|
| align="center"|Кінотеатр «Крим»
|
| align="center"|Площа автовокзалу (на дальньому плані&nbsp;— [[церква святої Катерини (Феодосія)|церква святої Катерини]])
|}

=== Вулиці ===
{|
|-
| [[Файл:Феодосия-001.jpg|міні|300px|Вулиця Земська вид в бік [[Тепе-Оба]]]]
| &nbsp;&nbsp;&nbsp;
| В 1998—2008 роках деяким вулицям Феодосії були повернуті історичні назви (Земська, Адміральський бульвар&nbsp;— колишні Карла Лібкнехта і Рози Люксембург відповідно), іншим дані нові, більш пов'язані з історією міста (проспект Айвазовського, вулиця Богаєвського). Звивисті й круті вулиці історичної частини міста, розташованої на відрогах хребта [[Тепе-Оба]], місцями ще нагадують старий її вигляд. Новий центр, відбудований у повоєнний час на колишній околиці Феодосії XIX століття, має прямокутне планування, порушується лише Пейзажною гіркою. Центральні вулиці Феодосії неширокі, основне дерево в цій частині міста&nbsp;— [[Акація#Інші рослини|акація]]. У нових районах, відбудованих в 1970-1980-ті роки, широкі магістральні вулиці супроводжуються рядами тополь і каштанів. Густі зелені смуги, що йдуть по непарному боку Сімферопольського шосе і по парному боку вулиці Кримській, є справжніми скверами з різноманітним складом дендрофлори.
|}

=== Парки і сквери ===
[[Файл:Феодосия-005.jpg|міні|праворуч|300px|Ювілейний парк з [[Фонтан «Доброму Генію»|фонтаном Доброму генію]]]]
* '''Ювілейний парк''' розташований по обидві сторони від пішохідної частини вулиці Горького. У парку розташовані генуезька башта св. Костянтина, міська дошка пошани, фонтан Айвазовського, присвячений дару презентованого їм Феодосії&nbsp;— субашських воді, вічний вогонь і меморіальний комплекс героїв Великої Вітчизняної війни, фонтан Доброму Генію, у формі класичної алегорії зображає жінку І.&nbsp;К.&nbsp;Айвазовського.
* '''Морсад''' або Матроський сад&nbsp;— один з найстаріших міських парків, розташований на місці невільничого ринку османських часів.
* '''Алея героїв'''&nbsp;— [[платан]]ова алея по вулиці Горького. Середня частина вулиці Горького, піднята на півтораметрове піднесення, є меморіальним комплексом «Алея героїв» з портретами феодосійців&nbsp;— героїв Кримської ([[1854 в Україні|1854—]][[1856]]&nbsp;рр.) і Другої світової воєн.
* '''Комсомольський парк'''&nbsp;— парк в північній частині міста, найбільший з усіх. У ньому розташоване дитяче містечко, що імітує руїни древнього поселення з каменем, оповідають про історію міста та меморіальний комплекс зі стелою, присвячені військовим частинам&nbsp;— учасникам боїв за Феодосію.
* '''Сквер Пушкіна'''&nbsp;— невеликий сквер між вулицею Земської та проспектом Айвазовського, в якому розташований пам'ятник О.&nbsp;С. Пушкіну, який колись відвідав Феодосію.
* '''Парк санаторію міністерства оборони'''&nbsp;— великий парк, розташований на закритій від очей перехожих території санаторію, також пов'язаний з ім'ям російського поета-класика&nbsp;— тут розташовувався будинок Броневського, в якому зупинявся на ніч, що прямує в Гурзуф Пушкін. Серед гілок дерев прихований Пушкінський грот.

=== Архітектура ===
{{see also|Пам'ятки архітектури Феодосійської міськради}}
[[Файл:Карло Боссоли. Феодосия.jpg|міні|праворуч|220px|[[Карло Боссолі]]. «Феодосія», 1856]]
Феодосія, як і інші античні міста ([[Ольвія]], [[Пантікапей]], [[Тіра]], [[Херсонес Таврійський|Херсонес]]), у [[Скіфія|скіфські часи]] (VI—III століття до н.&nbsp;е.) мала регулярне планування з розподілом на прямокутні квартали. Феодосія, яка живе своє 26-е століття, змогла зберегти не так багато старовинних будівель&nbsp;— величезний збиток, нанесений [[Німецько-радянська війна|війною]], не заповнений досі. Навіть через сімдесят років на кладці [[Генуезька фортеця (Феодосія)|генуезьких веж]] можна розрізнити сліди війни. Вежі й стіни фортеці, в'їзні ворота цитаделі та [[Генуезький міст (Феодосія)|міст]]&nbsp;— пам'ятники архітектури XIV—XV століть, спадщина генуезького періоду історії міста. [[Вірменська культурна спадщина в Криму|Історичні вірменські]] та грецькі церкви датуються тим же часом. До османського періоду відноситься [[барбакан]] у вежі святого Костянтина, мечеть і турецькі лазні.

Періодом істинного розквіту міста стала остання чверть XIX&nbsp;— перші 15 років XX століття. З появою можливості приїзду в місто за допомогою залізничного транспорту та пасажирських суден Феодосію починають відвідувати представники найбагатших торгових родин [[Російська імперія|Російській імперії]], цвіт її інтелігенції. До цього періоду відносяться будівлі Картинної галереї Айвазовського (комплекс, що складається з первісної прижиттєвої галереї, будинки художника і його сестри), вілл проспекту Айвазовського, будівлі краєзнавчого музею, готелі «Асторія», гідрометцентру (за спиною пам'ятника Назукіна), банку на вулиці Горького, фінансової академії, Будинку офіцерів Флоту. Частина з названих будівель збереглася не повністю: Будинок офіцерів флоту був перебудований із Феодосійської синагоги, а гідрометцентр і банк на Горького зазнали істотних змін при реконструкції.

Основні вілли Єкатерининського проспекту ([[проспект Айвазовського|проспекту Айвазовського]]):
* '''«Генуезька гостиниця»'''&nbsp;— [[Феодосійський музей старожитностей]]
* '''Дім і картинна галерея Айвазовського'''&nbsp;— [[Феодосійська національна картинна галерея]]
[[Файл:ВП Фео дача Стамболи.jpg|міні|праворуч|220px|Дача Стамболи]]
* '''Особняк-вілла «Вікторія»'''Абрама Ароновича Крима
* '''Дача «Мілос»''' Ібрагіма Самойловича Крима
* '''Дача «Вілла»''' А.&nbsp;А.&nbsp;Крима
* '''Дача «Флора»''' Т.&nbsp;А.&nbsp;Абрамова
* '''Дача «Аїда»''' Н.&nbsp;Б.&nbsp;Ратгауза
* '''[[Дача Стамболі|Дача Й. Стамболі]]'''&nbsp;— будівля з мінаретами біля мосту через залізничну колію
* '''Дача [[Суворін Олексій Сергійович|А.&nbsp;С.&nbsp;Суворина]]'''&nbsp;— зруйнована, зараз «Суворінскіе камні» та «Ай-Петрі»<ref name="Лихотворик1">{{книга
|автор          = Ростислав Лихотворик
|частина        = 
|заголовок      = Путешествие со старой открыткой. Феодосия, Старый Крым, Коктебель, Отузы, Кизилташ на рубеже XIX-XX столетий
|оригінал       = 
|посилання      = 
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = Феодосия
|видавництво    = Арт-Лайф
|рік            = 2004
|том            = 
|сторінки       = 70-88
|сторінок       = 136
|серія          = 
|isbn           = 
|тираж          = 
}}</ref>

Серед будівель XX—XXI століть виділяються:
* Дитяча музична школа №&nbsp;1 (колишній міськком партії)
* Кінотеатр «Крим»
* Середня школа №&nbsp;1 з колонадою
* Будівля нового вузла зв'язку («Укртелеком»)
* Готель «Лідія»<sup>***</sup>
* Висотні корпуси санаторію міністерства оборони
* Готель «Червоні вітрила»<sup>****</sup>
* 12-поверховий білий будинок наукової бази «Ай-Петрі»
* Червоний будинок політехнікуму

=== Культові споруди ===
{| class="wikitable"
|-
![[Файл:Мечеть Муфти-Джамі.jpg|альт=|133x133пкс|Мечеть Муфти-Джами]]Мечеть Муфті-Джамі
|
* Діючі<ref name="Храми Феодосії">
{{книга
|автор          = Корнилецкий А.И.
|частина        = 
|заголовок      = Храмы Феодосии
|оригінал       = 
|посилання      = 
|відповідальний = 
|видання        = 
|місце          = Феодосия
|видавництво    = ЭКМА+
|рік            = 
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 
|серія          = 
|isbn           = 
|тираж          = 
}}</ref>
** [[Церква Івана Предтечі (Феодосія)|Церква Іверської ікони Божої Матері]]
** '''Мечеть Муфті-Джамі'''
** [[Сурб Саркіс (Феодосія)|Сурб-Саркіс (Св. Сергія)]]
** '''Введення в храм Пресвятої Богородиці'''
** '''[[Церква Всіх Святих (Феодосія)|Усіх Святих]]''' (збудована в 1880-ті роки, зруйнована в 1960-ті роки, відновлена до [[2004]] року)
** [[Казанський собор (Феодосія)|'''Казанської ікони Божої Матері''']]
** [[Церква святої Катерини (Феодосія)|'''Святої Великомучениці Катерини''']]
|-
| [[Файл:Armenian Church Archangels.JPG|200px|Церква Св. архангелів Михаїла и Гавриїла]]
|
* Середньовічні храми (недіючі)<ref name="Храми Феодосії" />
** '''Св. Стефана''' (Св. Дмитра)
** '''Св. Георгія''' (грец.)
** '''Св. Івана Богослова'''
** '''Св. архангелів Михаїла і Гавриїла'''
** '''Св. Георгія''' (вірм.)
|-
| [[Файл:Караимская кенасса в Феодосии.png|200px|Караїмська кенаса, <small>1856, з альбому Карло Басоллі</small>]]
|
* Зруйновані
** [[Олександро-Невський собор (Феодосія)|Собор Олександра Невського]]<ref name="Храм Олександра Невського">Подробнее&nbsp;— статья [http://www.feodosia.orthodoxy.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=149&Itemid=325 Храм Александра Невского. Утраченные святыни] на сайте Феодосийского благочиния</ref>
** [[Мечеть Султана Селіма]]<ref name="Биюк-Джами">[http://www.megatis.ru/news/55/2003/08/20/3_20878.html В Феодосии начаты работы, связанные с восстановлением мечети Биюк-Джами…]</ref>
** [[Кенаса (Феодосія)|Феодосійська кенаса]]
** [[Феодосійська хоральна синагога|Феодосійска хоальна синагога]]&nbsp;— перебудована в Будинок офіцерів флоту<ref name="Лихотворик1" />.
|}

=== Пам'ятники ===
[[Файл:ВП памятник Айвазовскому.jpg|міні|праворуч|145px|Пам'ятник «Феодосія&nbsp;— [[Айвазовський Іван Костянтинович|Айвазовському»]]]]
* '''[[Айвазовський Іван Костянтинович|І.&nbsp;К.&nbsp;Айвазовському]]'''&nbsp;— бронзовий пам'ятник, встановлений [[1930]] року на гранітному постаменті перед морським фасадом [[Феодосійська національна картинна галерея|картинної галереї]]<ref name="БСЭ">
{{книга
|автор          = 
|частина        = Феодосия
|заголовок      = Большая советская Энциклопедия
|оригінал       = 
|посилання      = http://slovari.yandex.ru/dict/bse/article/00083/70200.htm?text=Феодосия&stpar3=1.2}}</ref>. Скульптор [[Гінцбург Ілля Якович|І.&nbsp;Я.&nbsp;Гинцбург]].
* '''[[Олександр Пушкін|О.&nbsp;С.&nbsp;Пушкіну]]''' в сквері Пушкіна.
* '''Бюст контрадмірала Соковніна''' на початку Адміральського бульвару.
* '''[[Фонтан «Доброму Генію»|Фонтан-пам'ятник «Доброму генію»]]''' і арка з нанесеними іменами художників Кімерійської школи в Ювілейному парку.
* '''Андрію Первозванному''' в сквері біля Казанського собору.
* '''[[Афанасій Нікітін|Афанасію Нікітіну]]''', що мандрував через Кафу (Феодосію) восени 1474 року під час повернення з Індії, знаходиться недалеко від стін [[Генуезька фортеця (Феодосія)|генуезької фортеці]].
* '''[[Керченсько-Феодосійська десантна операція|Феодосійському десанту]]'''&nbsp;— скульптурна композиція в кілька разів вище людського зросту, що складається з фігур матроса і піхотинця.
* '''Алея героїв'''&nbsp;— бюсти феодосійців&nbsp;— героїв Кримської (1854—1856&nbsp;рр.) і німецько-радянської війни; вулиця Горького.
** бюст контрадміралу [[Котов Сергій Миколайович|Сергію Миколайовичу Котову]];
** бюст віцеадміралу [[Мікрюков Віктор Матвійович|Віктору Матвійовичу Мікрюкову]] (1807—1875)
** бюст генерал-лейтенанту [[Пресняков Олександр Васильович|Олександру Васильовичу Преснякову]];
** бюст капітану 1 рангу [[Єргомишев Лев Андрійович|Льву Андрійовичу Єргомишеву]];
[[Файл:ВП Феодос десанту.jpg|міні|праворуч|145px|Пам'ятник учасникам Феодосійського десанту]]
* '''Витязям морських глибин'''&nbsp;— стела, прикрашена рельєфним зображенням підводного човна. Знаходиться в центрі меморіального комплексу «Алея героїв», встановлена в 2006 році на честь 100-річного ювілею підводного флоту.
* '''[[Коробков Віктор Михайлович|Віте Коробкову]], піонеру-партизану'''&nbsp;— поставлений на зібрані піонерською організацією УРСР кошти; вулиця Горького.
* Лікарю [[Довженко Олександр Романович|'''Довженко''']], поруч з поліклінікою торгового порту; вулиця Горького.
* '''Героям-підводникам''', поряд з в'їздом у військовий порт; через дорогу від попереднього.
* '''Комплекс з якорями в Морсаду'''&nbsp;— морякам-героям.
* '''[[Назукін Іван Андрійович|Назукіну]]'''&nbsp;— революційному діячеві Чорноморського флоту, навпроти особи «Доброго генія» на великому постаменті пам'ятника Олександру III.
* Скульптурна композиція біля Будинку офіцерів флоту&nbsp;— «матрос на сторожі»; вулиця Галерейна.
* '''Чорнобильцям''' у сквері навпроти кінотеатру «Україна».
* '''Воїнам-інтернаціоналістам''' («афганцям»), на бічній алеї Комсомольського парку.
* Пам'ятники '''Леніну''' на Привокзальній площі та в парку готелю «Червоні вітрила».
[[Файл:Sokovnin memorial.JPG|міні|праворуч|145px|Пам'ятник віцеадміралу Соковніну Миколі Михайловичу]]
* Пам'ятник і арка '''«Феодосії та феодосійка»''', розташовані на місці, раніше зайнятому гарматою (зенітним знаряддям&nbsp;— пам'ятником феодосійському десанту).
* '''Чаша примирення''', на перехресті вул. Кримської та Сімферопольського шосе, знаходиться на місці, що початково призначалося для пам'ятника Андрію Первозванному.
* '''Депортованим громадянам''', в сквері між [[Музей Олександра Гріна (Феодосія)|музеєм Гріна]] та Будинком офіцерів флоту.
* Малі скульптурні форми у скверах та парках&nbsp;— персонажі давньогрецької міфології.

=== Цікаві місця ===

* Окремі башти (Св. Костянтина, Докова, Кругла, Фоми), стіни й ворота '''[[Генуезька фортеця (Феодосія)|генуезької фортеці]]''';
* Фонтан Айвазовського, споруджений за проєктом і на кошти художника в 1888 році<ref>См. [http://ukrainian.su/dostoprimechatelnosti-feodosii/znamenityie-dostoprimechatelnosti-feodosii.html Знамениті пам'ятки Феодосії] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090802213050/http://ukrainian.su/dostoprimechatelnosti-feodosii/znamenityie-dostoprimechatelnosti-feodosii.html |date=2009-08-02 }}</ref>;
* [[Фонтан «Доброму генію»]];
* [[Фонтан пам'яті Казначеєва]];
* [[Вірменський фонтан]].
* Пам'ятники, які належать до періоду Другої Світової війни:
** указ про нагородження міста орденом Великої Вітчизняної війни I ступеня;
** Пам'ятні знаки, присвячені ювілеям перемоги;
** Алея героїв на вулиці Горького (колишньої Італійської);
** Меморіальні комплекси біля Вічного вогню і в Комсомольському парку.

{|class="graytable"
|+
| width="29%"|[[Файл:ВП Введенская Фео.jpg|центр|190px]]
| width="5%"|
| width="32%"|[[Файл:Панорама.jpg|центр|420px]]
| width="5%"|
| [[Файл:Феодосия-004.jpg|центр|160px]]
|-
| align="center"|Церква в ім'я Введення в храм Пресвятої Богородиці, стара будівля міста, початок будівництва&nbsp;— VIII—IX століття
|
| align="center"|[[Генуезька фортеця (Феодосія)|Генуезька фортеця]] і церква Іоанна Предтечі, XIV—XV століття
|
| align="center"|Фонтан Айвазовського
|}

== Культура ==
Всього на території [[Велика Феодосія|Великої Феодосії]] зосереджено понад 160 пам'яток історії, культури, архітектури та містобудування.

=== Монументальні пам'ятники ===
[[Файл:Пам'ятник Святому апостолу Андрію Первозванному.jpg|міні|праворуч|200px|Пам'ятник Святому апостолу Андрію Первозванному]]
{{main|Пам'ятники Феодосії}}

=== Музеї ===
Історія музейної справи у Феодосії почалася з [[1811]] року. Музей старовини є першим [[музей|музеєм]] міста й одним з найстаріших у [[Європа|Європі]]. Далеко за межами Криму та України відомі музеї Олександра Гріна і Національна картинна галерея І.&nbsp;К.&nbsp;Айвазовського. Приватний «музей грошей» має у своєму розпорядженні експонати, аналогів яким немає ні в одній колекції [[нумізматика|нумізматики]], а [[Музей дельтапланеризму (Феодосія)|музей дельтапланеризму]] є єдиним музеєм такого роду у світі.

Розташовуються музеї в основному в центральній частині міста: на вул. Галерейній (починається від залізничного вокзалу) і на вул. Гріна (колишня Куйбишева), що перетинає вул. Галерейну.

''Детальніше див. статтю: '''[[Музеї Феодосії]]'''''

== Феодосія в мистецтві та літературі ==
Наприкінці XIX і на початку XX століття склалося явище, назване [[Кімерійська школа живопису|«кімерійською школою» пейзажу]]. Ця «школа»&nbsp;— художники, що жили в Феодосії: [[Айвазовський Іван Костянтинович|І.&nbsp;К.&nbsp;Айвазовський]], [[Богаєвський Костянтин Федорович|К.&nbsp;Ф.&nbsp;Богаєвський]], [[Максиміліан Олександрович Волошин|М.&nbsp;А.&nbsp;Волошин]], [[Лев Феліксович Лагоріо|Л.&nbsp;Ф.&nbsp;Лагоріо]], [[Адольф Фесслер|А.&nbsp;І.&nbsp;Фесслер]], [[Михайло Пелопідовіч Латрі|М.&nbsp;П.&nbsp;Латрі]].

На відміну від живописців, поети<ref name="Поэтический атлас Крыма">Див. також
{{книга
|автор          = 
|частина        = [[Крым. Поэтический атлас]]
|заголовок      = 
|оригінал       = 
|посилання      = 
|відповідальний = А.Н. Рудяков, В.П. Казарин
|видання        = 
|місце          = Симферополь
|видавництво    = Таврия
|рік            = 1989
|том            = 
|сторінки       = 162-166
|сторінок       = 208
|серія          = 
|isbn           = 5-7780-0118-5
|тираж          = 
}}</ref> й письменники, за одним винятком, бували в Феодосії або проїздом, або зупинялися на короткий час в гостях у знайомих. З 16 по 18 серпня [[1820]] року в садибі [[Броневський Семен Михайлович|С.&nbsp;М.&nbsp;Броневського]] зупинялася родина генерала [[Раєвський Микола Миколайович (батько)|Н.&nbsp;Н.&nbsp;Раєвського]] та [[Олександр Сергійович Пушкін|А.&nbsp;С.&nbsp;Пушкін]], що мандрував з ними й писав у листі братові: «…зупинилися у Броневського, людини поважної по непорочній службі та по бідності». Багато пізніше на берегах рукопису першого розділу [[Євгеній Онєгін|«Євгенія Онєгіна»]] з'явиться малюнок скелі з характерними обрисами скелі Золоті ворота, що входить в комплекс заповідника «[[Кара-Даг (вулканічний масив)|Кара-Даг»]] розташованого західніше міста між селищами [[Коктебель]] та [[Курортне (Феодосійська міська рада)|Курортне]]. [[13 вересня]] [[1825]] року, за розрахунками біографів, з Феодосії в [[Керч]] виїхав [[Олександр Сергійович Грибоєдов|А.&nbsp;С.&nbsp;Грибоєдов]], до цього …"Нині оббігав усе місто, дивовижна суміш вікових стін колишньої Кафи та наших одноденних мазанок…". Чотири рази в Феодосії побував [[Антон Павлович Чехов|А.&nbsp;П.&nbsp;Чехов]] (1888, 1894, 1896, 1898 роки); з листа Антона Павловича:
<blockquote>
Море чудесное, синее и нежное, как волосы невинной девушки. На берегу его можно жить 1000 лет и не соскучиться. Купанье до того хорошо, что я, окунувшись, стал смеяться без всякой причины … Жарища и духота невозможные, ветер сухой и жесткий, как переплет, просто хоть караул кричи. Деревьев и травы в Феодосии нет…
</blockquote>
В [[1891]] році три дні пробув у Феодосії [[Максим Горький|А.&nbsp;М.&nbsp;Горький]] (Пєшков):
<blockquote>
Расхаживая по святой Руси, попал в Феодосию … справа от нас лежал на берегу город тяжелыми глыбами белых домов, слева&nbsp;— море, перед нами&nbsp;— оно же, уходившее в неизмеримую даль, где в мягких полутонах смешались в фантастическое марево какие-то дивные и нежные, невиданные краски, ласкающие глаза и душу неуловимой красотой своих оттенков…
</blockquote>
Там у 1919—1920 роках жив [[Мандельштам Осип Емільович|Осип Мандельштам]]; в серпні [[1920]] року був заарештований [[Петро Миколайович Врангель|врангелівською]] контррозвідкою за підозрою у зв'язках з більшовиками, і після звільнення вирушив на баржі в [[Батумі]].

Глибокий слід у культурному житті Феодосії залишив [[Олександр Грін|Олександр Степанович Грін]] (жив у Феодосії з [[10 травня]] [[1924]] року по [[23 листопада]] [[1930]] року).

== Релігія ==

В [[Місто|місті]] розташовано багато культових пам'яток різних релігійних конфесій. Це середньовічні вірмено-григоріанські ([[Саркіс|св. Сергія]], св. Іоанна Богослова, св. Іоанна Предтечі), вірмено-католицькі ([[Церква архангелів Михаїла і Гавриїла (Феодосія)|св. архангелів Михаїла і Гавриїла]], монастир св. Георгія) і православні (церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці, св. Георгія, св. Дмитрія та інші), мечеть [[Муфті Джамі]], будівля колишньої хоральної [[синагога|синагоги]] початку 20 століття (сучасний Будинок офіцерів флоту).

{| class="wikitable"
! Назва
! Місцерозташування
! Короткий опис
! Зображення
|-
| '''[[Сурб Саркіс (Феодосія)|Церква Святого Сергія (Сурб Саркіс)]]'''|| вул. Вірменська, 1 || [[1330]] року. Вважається найдавнішою вірменською церквою міста. Усипальниця [[Айвазовський Іван Костянтинович|Айвазовського]]. || [[Файл:Feodosia Armenian church02.jpg|140px]]
|-
| '''[[Церква святого Стефана (Феодосія)|Церква святого Стефана (Дмитра)]]'''|| [[Генуезька фортеця (Феодосія)|Генуезька фортеця]] || Грецька церква [[14 століття]]. || [[Файл:St. Stephen's Church.JPG|140px]]
|-
| '''[[Мечеть]] [[Муфті Джамі]]'''||вул. Караїмська (кол. Леніна), 6 || [[1623]] року. Збудована за зразками мечетей [[Османська імперія|Османської імперії]]. Протягом кінця [[18 століття|18]]&nbsp;— початку [[20 століття]] була '''[[Вірменська католицька церква|вірменським католицьким]] храмом Успіння'''. ||[[Файл:Mufti Dzhami Theodosia Mosque.jpg|140px]]
|-
| '''[[Церква Івана Предтечі (Феодосія)|Церква Іверської ікони Божої Матері]]'''|| [[Генуезька фортеця (Феодосія)|Генуезька фортеця]] || Колишня [[Вірменська апостольська церква|вірменська]] ''церква Івана Предтечі'', пам'ятка [[13 століття|13]]&nbsp;— [[14 століття|14 століть]]. || [[Файл:THE GENOESE FORTRESS IN CAFFA.jpg|140px]]
|-
| '''Церква Всіх Святих'''||вул. Назукіна, 15 ||Сучасна церква з двома ошатними каплицями (освячена 2005&nbsp;р.) на місці зруйнованої (освячена 1885&nbsp;р.)||
|-
| '''[[Церква архангелів Михаїла і Гавриїла (Феодосія)|Церква архангелів Михаїла і Гавриїла]]'''|| вул. Вірменська, 11 || Вірменська церква [[1408]] року.||[[Файл:Armenian Church Archangels.JPG|140px]]
|-
| '''[[Введенська церква (Феодосія)|Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці]]'''|| || Найстаріша з відомих у Феодосії (VIII—IX&nbsp;ст.)||
|-
| '''[[Церква святого Георгія (Феодосія)|Церква св. Георгія (вірменська)]]'''|| вул. Нахімова, 32 ||Вірмено-католицька церква [[1385]] року. || [[Файл:St George church Feodosiya.jpg|140px]]
|-
| '''[[Грецька церква святого Георгія (Феодосія)|Церква св. Георгія (грецька)]]'''|| [[Генуезька фортеця (Феодосія)|Генуезька фортеця]] || ||
|-
| '''Церква св. Михайла'''|| || ||
|-
| '''[[Церква святої Катерини (Феодосія)|Церква св. Катерини]]'''|| вул. Федька, 95 ||кінець XIX&nbsp;ст. ||[[Файл:Cerkov sv Ekateriny 085.jpg|140px]]
|-
| '''Собор Казанської ікони Божої Матері'''||вул. Соборна, 52 || ||[[Файл:Kazanskiy Cathedral, Feodosia, Krim.jpg|140px]]
|-
|}

== Соціальна сфера ==

=== Наука ===
До [[1991]] року Феодосія була центром наукомісткого машинобудування, тут розташовувалися науково-дослідні інститути кораблебудівного, військово-морського, військово-повітряного, геологорозвідувального, приладобудівного, гідроакустичного, еколого-біологічного профілів. Після стрімкої демілітаризації 1990-х років Феодосія багато в чому втратила свої наукові установи. На цей момент існують:
* НДІ аеропружних систем (зараз займається в основному спортивним повітроплаванням&nbsp;— повітряними кулями та парашутами);
* Конструкторсько-технологічне бюро «[[Судокомпозит]]»;
* Науковий виробничий випробувальний центр «Ай-Петрі», що виконує замовлення по спеціальній тематиці [[Міністерство оборони України|Міністерства оборони України]]<ref name="КРАЭМ-Экон"/>.
* ГАНІЦ ВВС Україні&nbsp;— Державний авіаційний науково-дослідний центр [[Повітряні Сили Збройних Сил України|військово-повітряних сил України]], недавно перетворений в загальновійськовий (в селищі [[Приморський]]);
* Наукові та випробувальні підрозділи [[Чорноморський флот Росії|ЧФ РФ]] і збройних сил України, розташовані у Феодосії та [[Приморський|Приморському]];
* Карадагська біологічна станція Інституту біології південних морів Національної академії наук України (територія [[Карадазький природний заповідник|Карадазького природного заповідника]], поруч із селищем [[Курортне (Феодосійська міська рада)|Курортне]].

=== Освіта ===
На території міськради Феодосії розташовані 23 державні школи, перші 20 мають наскрізну нумерацію, [[Коктебель]]ська, [[Щебетовка|Щебетовська]] та [[Нанікове|Наніковська]] номерів не мають. Власне в місті знаходяться 11 з них: 1-а (з поглибленим вивченням французької мови), 2-а (з поглибленим вивченням англійської мови), 5-а (гімназія), 14-а (загальногуманітарний профіль) і 17-я (математичний профіль); Відносно великими є також школи 4, 9, 10, 13; до невеликих можна віднести 3 і 19 школи.

Естетичне виховання молоді здійснюється в першій і другій музичних школах, художній школі та її філії, Феодосійському Центрі дитячої творчості<ref>{{Cite web |url=http://www.fcdt.in.ua/ |title=Феодосійський Центр дитячої творчості |accessdate=30 липня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150109210225/http://www.fcdt.in.ua/ |archivedate=9 січня 2015 |deadurl=yes }}</ref>; наукова робота школярів ведеться в центрі «Інтелект», що є базою феодосійських секцій Малої академії наук Криму «Шукач».

У місті розташовані школа для людей з вадами зору, дитячий будинок і школа-інтернат. Середньоспеціальна освіта представлена Феодосійським політехнікуму і Феодосійською філією Керченського судномеханічного технікуму [[Керченський морський технологічний інститут|Керченського морського технологічного інституту]] (в [[Приморський|Приморському]]). Вищі&nbsp;— приватною «Феодосійської фінансової академії» III рівня акредитації, філіями та представництвами ВНЗ інших міст (Східноукраїнського Національного університету ім. В. Даля ([[Луганськ]]), Національного університету кораблебудування ім. Адмірала Макарова ([[Миколаїв (Миколаївська область)|Миколаїв]]), Таврійського національного університету ім. В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського ([[Сімферополь]])&nbsp;— закритий у 2008 році).

'''''Див''''': [[Феодосійський учительський інститут]]

=== Охорона здоров'я ===
Складна організаційно-територіальна структура охорони здоров'я у Феодосійській міськраді постійно змінюється через переклади різних лікарняних відділень з селищ в місто, з однієї будівлі в іншу<ref>Організаційну структуру можна подивитися в статті"[http://krymology.info/index.php?title=Здравоохранение_в_Феодосии Здравоохранение в Феодосии] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111121101155/http://krymology.info/index.php?title=Здравоохранение_в_Феодосии |date=2011-11-21 }}" (Кримологія)</ref>, нижче наведено список будівель, які належать до сфери охорони здоров'я:
* [[Феодосійська міська лікарня|Міська лікарня]] (вул. Корабельна, 33)
* Дитяча лікарня (вул. Гріна, 25)
* Український госпіталь (там само)
* Російський госпіталь ([[проспект Айвазовського]], 8)
* Пологовий будинок ([[проспект Айвазовського]], 51)

=== Фізкультура і спорт ===
[[Файл:Feodosia Dynamo Stadium2.jpg|міні|праворуч|200px|Стадіон «Динамо»]]
[[Файл:Feodosia Shayderov Stadium1.jpg|міні|праворуч|200px|Стадіон «Кристал» імені В.&nbsp;А.&nbsp;Шайдерова]]
У Феодосії розташована велика навчально-спортивна база «Динамо» з кількома тенісними кортами та стадіоном. Стадіон «Кристал» імені В.&nbsp;А.&nbsp;Шайдерова, названий на честь померлого на його полі мера Феодосії [[Шайдеров Володимир Олександрович|Володимира Олександровича Шайдерова]], дозволяє проводити змагання з різних видів спорту. З історії феодосійського футболу відомо, що в першій групі чемпіонату Криму в [[1967]] брали участь феодосійський «Авангард» і [[Щебетовка|Щебетовський]] «Коктебель», в перших іграх [[Чемпіонат України з футболу: друга ліга|Другої ліги Україна]] брала участь феодосійська команда «[[Море (футбольний клуб)|Море»]], у 2007 році «Кафа» (Феодосія) посіла 3-е місце у чемпіонаті Криму. Серед футбольних команд проводяться регулярні змагання&nbsp;— літня і зимова першості, а також Кубок міста. Відкритий зимовий чемпіонат Феодосії з футболу&nbsp;— основне футбольне змагання м. Феодосії. Володарем Кубка 2010 року і переможцем Відкритого зимового чемпіонату міста сезону 2009/2010 є [[Спортивний клуб «Вимпел-Феодосія»|СК «Вимпел»]] спортивної громадської організації «Вимпел-Феодосія».

Крім зазначених вище «Динамо» і «Кристала» є стадіони у СЗШ №&nbsp;17 і 9, інтернаті, політехнікумі.

У місті та околицях проводяться змагання з автоспорту (автодром знаходиться на челноках), повітроплавання (щодо проходження контрольних точок на повітряних кулях, що представляє непересічне завдання через зміни напряму повітряних потоків, пов'язаних з навколишніми горами). Змагання із дельтапланеризму і парапланеризму проходять на горі Клементьєва між Феодосією і [[Коктебель|Коктебелем]].

Починаючи з [[1998]] року у Феодосії проводиться щорічний міжнародний турнір з [[Художня гімнастика|художньої гімнастики]] «Грації-Кімерії», на який з'їжджаються найкращі представниці цього виду спорту з Криму, України, Росії, Білорусі, Естонії та інших країн. Традиційно щороку в перших числах вересня всім жителям і відпочивальникам міста надається можливість помилуватися цим чудовим і дуже жіночним видом спорту. Ініціатором організатором і натхненником цього турніру беззмінно виступає в минулому кандидат у майстри спорту зі спортивної гімнастики, а тепер ось уже понад 20 років тренер з художньої гімнастики в місті Феодосія Руденко Вікторія Євгенівна. Турнір завжди проходив під патронатом ексмера Феодосії Шайдерова В. А., який віддавав данину і був відданий не тільки істинно чоловічим видам спорту: футболу та дзюдо, але і цьому споконвічно жіночому.

== Персоналії, пов'язані з Феодосією ==
* [[Айвазовський Іван Костянтинович]], художник
* [[Барашян Юрій Сергійович]], український боксер-професіонал
* [[Богаєвський Костянтин Федорович]], художник
* [[Грін Олександр Степанович]], письменник
* '''Олекса́ндр Рома́нович Довже́нко''' (нар.[[29 березня]] [[1918]], [[Севастополь]]&nbsp;— пом. [[4 лютого]] [[1995]], Феодосія)&nbsp;— український радянський [[лікар]]-[[нарколог]], [[заслужений лікар України]], [[народний лікар СРСР]]
* [[Згура Володимир Васильович]], видатний російський [[мистецтвознавець]]
* [[Кокенай Борис Якович]], дослідник фольклору караїмів
* [[Лагоріо Лев Феліксович]], художник
* [[Мартирос Кримеці]], вірменський поет
* [[Мозган Павло Дмитрович]], [[декабрист]], член [[Товариство об'єднаних слов'ян|Товариства об'єднаних слов'ян]]
* [[Мухіна Віра Гнатівна]], радянський [[скульптор]]
* [[Раневська Фаїна Георгіївна]], акторка
* [[Цвєтаєва Марина Іванівна]], поет
* [[Гричук Георгій Анатолійович]], український кінооператор.
* [[Гуєвський Володимир Юрійович]], український кінооператор.
* [[Біанкі Віктор Іванович]],&nbsp;— феодосійський міський голова у 1917—1918&nbsp;рр.
* [[Меліков Георгій]], письменник
* [[Никифоров Порфирій Іванович]], заслужений тренер СРСР

== Коментарі ==
{{reflist|1|group="ком."}}

== Примітки ==
{{reflist|4}}

== Література ==
* ''О.&nbsp;О.&nbsp;Немировський.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1359-9/978-966-00-1359-9.pdf Феодосія] // {{ЕІУ|10|286-290}}
* ''Гавриленко О. А., Сівальньов О. М., Цибулькін В. В.''&nbsp;Генуезька спадщина на теренах України; етнодержавознавчий вимір.&nbsp;— Харків: Точка, 2017.— 260 с.&nbsp;— <nowiki>ISBN 978-617-669-209-6</nowiki>
* {{ЕУ}}

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема           = Феодосія
|Портал         = 
|Вікідані       = 
|Вікісловник    = 
|Вікіцитати     = 
|Вікіджерела    = 
|Вікісховище    = Category:Feodosia
|Медіавікі      = 
|Вікімедіа      = 
|Вікіновини     = 
|Вікімандри     = Феодосія
|Проєкт         = 
}}
* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part5.pdf Кафа] // {{УМЕ5|сторінки=615}}
* [http://www.feo.ru/cam/ Вебкамера на Набережній]
* [http://tutbuv.com/?p=121 Мандри Україною. Феодосія]
* [http://kafanews.com/ Вебсайт газети «Кафа»] {{ref-ru}}
* [http://snap.com.ua/uk/travel/feodosiya-ta-okolitsi Феодосія та околиці]
* [http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/feodosija.html стаття Феодосія&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.&nbsp;— 992 с.)
* [http://drymba.net/uk/1007905-misto-feodosiya Феодосія: детальний опис та авторська фотогалерея пам'яток]

{{Давньогрецькі колонії Північного Причорномор'я}}
{{Пам'ятки Криму}}
{{Історичні місця Криму}}
{{Феодосійський повіт}}
{{Феодосія}}
{{Населені пункти АР Крим}}
{{Автономна Республіка Крим}}
{{Члени МЧК}}
{{Authority control}}
{{Otheruses}}

[[Категорія:Феодосія| ]]
[[Категорія:Районні центри Автономної Республіки Крим]]
[[Категорія:Феодосійський район]]
[[Категорія:Курорти Чорного моря]]
[[Категорія:Курорти Криму]]
[[Категорія:Античні поселення Криму]]
[[Категорія:Боспорські міста]]
[[Категорія:Виборчий округ 6]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані в VI столітті до н. е.]]
[[Категорія:Міста Криму]]