Перегляд вихідного коду сторінки Чамбул

[[Файл:PL_Czambuly.JPG|thumb|right|400px|Барельєф із королівського палацу Собеського у Вілянові із зображенням виправи на чамбули]]

'''Чамбу́л''' ({{lang-tr|czapuł}}&nbsp;— загін або c̦apul&nbsp;— «грабування, здобич»<ref>{{Cite web|title=ЧАМБУЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ {{!}} Горох&nbsp;— українські словники|url=https://goroh.pp.ua/Етимологія/чамбули|website=goroh.pp.ua|accessdate=2020-03-28|archive-date=28 березня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200328194430/https://goroh.pp.ua/%25D0%2595%25D1%2582%25D0%25B8%25D0%25BC%25D0%25BE%25D0%25BB%25D0%25BE%25D0%25B3%25D1%2596%25D1%258F/%25D1%2587%25D0%25B0%25D0%25BC%25D0%25B1%25D1%2583%25D0%25BB%25D0%25B8}}</ref>)&nbsp;— мобільний загін [[Кримське ханство|татарської]] (ординської) [[Кіннота|кінноти]], що, врізнобіч віддалюючись від головного табору ([[кіш|коша]]) роз'їжджав по степах і чинив раптові напади на мирне населення<ref>{{Cite web|title=ЧАМБУЛ - тлумачення, орфографія, правопис|url=https://slovnyk.ua/index.php?swrd=чамбул|website=slovnyk.ua|accessdate=2020-03-28|last=Словник української мови: в 11 томах. Том 11|first=|date=|publisher=АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980, с. 267.|language=|archive-date=30 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201130171308/https://slovnyk.ua/index.php?swrd=чамбул}}</ref> з метою грабунку.

{{цитата|''Ротмістр Ташицький, якось збиваючись і давлячись словами, доповів, що розвідка нагнала татарський чамбул, який вчинив набіг на зимовник, всіх перебив, дівчину взяв до полону.''<ref>{{Cite book|title=«Гомоніла Україна»|last=Петро Панч|first=|year=1954|publisher=|location=|pages=с.202|language=|isbn=}}</ref>
'''Петро Панч,''' ''«Гомоніла Україна»''|3=|4=}}

З награбованим чамбул повертався до [[кіш|коша]], від якого замість прибулого загону вирушав наступний для проведення наступних грабунків. Поступово все [[Кримське ханство|татарське]] військо, не припиняючи руху, збиралося разом з награбованим біля головної частини війська&nbsp;— [[кіш|коша]]. У зв'язку з наявністю худоби та бранців ([[Ясир|ясиру]]) відступ війська ставав уповільненим. Відійшовши в степ на 120—160&nbsp;км від кордонів, зупинявся на відпочинок, під час якого впорядковували військо та ділили здобич.

Про це згадує й українська [[дума]]:

''За річкою вогні горять,''

''Там татари полон ділять.''

''Село наше запалили,''

''І багатство розграбили,''

''Стару неньку зарубали,''

''А миленьку в полон взяли.''

''А в долині бубни гудуть,''

''Бо на заріз людей ведуть:''

''Коло шиї аркан в'ється,''

''І по ногах ланцюг б'ється.''<ref>{{Cite web|title=Сторінка:Струни. Антольоґія української поезії. Т. 1.djvu/34 — Вікіджерела|url=https://uk.wikisource.org/wiki/Сторінка:Струни._Антольоґія_української_поезії._Т._1.djvu/34|website=uk.wikisource.org|accessdate=2020-03-28|archive-date=5 грудня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201205093929/https://uk.wikisource.org/wiki/Сторінка:Струни._Антольоґія_української_поезії._Т._1.djvu/34}}</ref>

== Козаки проти татарських чамбулів ==
Козаки, починаючи з XV&nbsp;ст., регулярно воювали з кримцями та задавали їх чамбулам «багато лиха» та робили «великі шкоди». На зростання чисельності і організованості українського козацтва у XVI&nbsp;ст. позитивно вплинули, зокрема, розгром перекопців на Ольшаниці 1527 р<ref>{{Cite book|title=О нравах татар, литовцев и московитян.|last=Литвин М.|first=|year=М., 1994|publisher=|location=|pages=67|language=|isbn=}}</ref>, походи під Очаків ополчень Київщини і Поділля в 1529 г.<ref>{{Cite book|title=Ф.КМФ.36, оп.1, спр.7|last=ЦДІАК|first=|year=|publisher=|location=|pages=1008-1009|language=|isbn=}}</ref>, перемога над '''кримськими чамбулами''' в 1530 року на Голтві і в Полозорье<ref>{{Cite book|title=// ПСРЛ – Т. 35|last=Хроника Литовская и Жмойская. Волынская краткая летопись. Ольшевская летопись. Румянцевская летопись.|first=|year=|publisher=|location=М., 1980|pages=107, 170, 192, 213|language=|isbn=}}</ref> і успішна оборона Черкас в 1532&nbsp;р.<ref>{{Cite book|title=Облога Черкаського замку у 1532 р. – [Б. м.], [б. p.]|last=Ластовський В.|first=|year=|publisher=|location=|pages=82|language=|isbn=}}</ref> під час їх облоги кримсько-турецьким військом.<ref>{{Cite book|title=Остафій Дашкович — черкаський і канівський староста XVI ст.|last=Черкас Б. В.|first=|year=2002|publisher=|location=Український історичний журнал, № 1|pages=63|language=|isbn=}}</ref>

Однак, за словами Бориса Черкаса<ref>{{Cite book|title=Політична криза в Кримському ханстві і боротьба Іслам-Гірея за владу в 20-30-х роках XVI ст.|last=Черкас Б. В.|first=|year=2000.|publisher=Україна в Центрально-Східній Європі: Зб. наук. пр. — Вип. 1|location=К.: Інститут історії України НАН України|pages=97-118|language=|isbn=}}</ref>, козацьке військо й саме було не проти пограбувати російськи або кримські каравани. Так, незабаром після деблокади Черкас козаки розбили великий купецький обоз з міста Кафи, чим заподіяли великої шкоди кримській скарбниці.<ref>{{Cite book|title=Сборник материалов, относящихся к истории панов-рады Великого княжества Литовского. – Томск|last=Малиновский И.|first=|year=1901|publisher=|location=|pages=203|language=|isbn=}}</ref><ref>{{Cite web|title=Кто такие запорожские казаки? История народов, этнология|url=http://istorya.ru/forum/index.php?showtopic=2310&page=30|website=istorya.ru: Исторический форум|accessdate=2020-03-28|language=|last=|first=|date=|publisher=}}</ref>

== Реч Посполита проти татарських чамбулів ==
{{main|Похід Собеського проти татарських чамбулів}}
{{Польсько-турецька війна (1672—1676)}}
У 1672&nbsp;р. напередодні укладання Бучацької мирної угоди під час польсько-турецької війни (у ході якої козацьке військо Петра Дорошенка воювало проти поляків у союзі з османами) Собеський наніс низку нищівних поразок '''татарським чамбулам'''. Так, маючи тільки 2,5-3 тис. кінноти і драгонії, він рушив 5 жовтня з Красного Ставу проти татар швидким маршем та вночі розбив малий чамбул під Краснобродом, а вже 6 жовтня&nbsp;— два чамбули під Наролем. Під Немирів він дістався 7 жовтня і розбив кіш Джамбета Гірея. Після одноденного відпочинку 8 жовтня, Собеський 9 жовтня заскочив і розбив під Комарним головні сіли нуреддин-султана. Переможна коронна кіннота переслідувала татар після битви аж до Бенькової Вишні. Далі війська Собеського переправилися через Дністер і рушили навздогін за Хаджі Гіреєм. Після форсованого маршу коронні війська числом тисячі жовнірів (решта відстала) наздогнали татар 14 жовтня і розбили їх під Петранкою. Ця блискуча перемога Собеського дещо полегшила умови мирної угоди, продиктовані 18 жовтня 1672 року Османською імперією Речі Посполитій.

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Татари України]]
[[Категорія:Військові формування за розміром]]