Перегляд вихідного коду сторінки Шер

{{otheruses|Шер (значення)}}
{{Музикант
| Ім'я                 = Шер
<!--| Оригінал імені       = ({{lang-en|Cher}})-->
| Зображення           = Cher in 2019 cropped.jpg
| Підпис               = Шер під час концерту в Лондоні в рамках «[[Here We Go Again Tour]]» у жовтні 2019 року
<!--| Розмір_зображення    = 230пкс
| Справжнє_ім'я        = Шерилін Саркісян<br/>({{lang-en|Cherilyn Sarkisian}})
| Дата народження      = 20.5.1946
| Місце народження     = [[Ель-Сентро (Каліфорнія)|Ель-Сентро]], [[Каліфорнія]], [[Сполучені Штати Америки|США]]
| Дата смерті          =
| Місце смерті         =
| Поховання            = -->
| Роки                 = з 1963
| Країна               = {{USA}}
| Національність       = [[вірмени|вірменка]]
| Освіта               =-
| Професія             = [[співак|співачка]], [[Ведучий|телеведуча]], [[актор]]ка, [[Поет-пісняр|піснярка]], [[Підприємець|підприємиця]], [[Музичний продюсер|музична продюсерка]], [[кінорежисер]]ка
| Працював у операх    =
| Співацький голос     = [[контральт]]о
| Інструмент           =
| Жанр                 = [[попрок]], [[хауз]], [[диско]], [[рок-музика]], [[танцювальна музика]], [[Сучасна фолк-музика|фолк-музика]], [[фолк-рок]]
| Мова                 = {{англійська}}
| Псевдонім            =
| Колектив             = [[Sonny & Cher]]<br/>[[Allman and Woman]]<br/>[[Black Rose]]
| Гурт                 =
| Співпраця            =
| Нагороди             = [[Список нагород та номінацій Шер|повний список]]
| Вініл релізи         =
| Ефіри                =
| Лейбл                = {{flat list|
* [[Atco Records|Atco]]
* [[Casablanca Records|Casablanca]]
* [[Columbia Records|Columbia]]
* [[Geffen Records|Geffen]]
* [[Imperial Records|Imperial]]
* [[Kapp Records|Kapp]]
* [[MCA Records|MCA]]
* [[Reprise Records|Reprise]]
* [[United Artists Records|United Artists]]
* [[Warner Records|Warner]]
}}
| Чоловік              = [[Сонні Боно]]
| Діти                 = [[Чез Боно]]
| Сайт                 =
|Релігія=[[Буддизм]]}}
'''Шер''' ({{lang-en|Cher}}; уроджена '''Ше́рилін Саркіся́н''' ({{lang-en|Cherilyn Sarkisian}}); {{нар|ж}} 20 травня 1946, [[Ель-Сентро (Каліфорнія)|Ель-Сентро]], [[Каліфорнія]], [[Сполучені Штати Америки|США]])&nbsp;— [[Американці США|американська]] [[Співак|співачка]], авторка пісень, [[акторка]], телеперсона, продюсерка, підприємиця та кінорежисерка. Деякі [[Засоби масової інформації|медіа]] описують Шер як «богиню попмузики й втілення жіночої автономії в галузі, де домінують чоловіки»<ref name=GoddessOfPop />. Прославилася характерним [[контральт]]о, а також понад 60-літнім доробком у різних сферах розважального бізнесу з адаптацією під різні стилі і тренди.<ref>[https://vocalview.tumblr.com/post/165539969109/cher-voice-type Cher Voice Type] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181214190855/https://vocalview.tumblr.com/post/165539969109/cher-voice-type |date=14 грудня 2018 }} ''vocalview.tumblr.com'' Процитовано 29 травня 2020 {{ref-en}}</ref><ref>[https://shop.runoutgroovevinyl.com/3614-jackson-highway.html Cher 3614 Jackson Highway] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200808173304/https://shop.runoutgroovevinyl.com/3614-jackson-highway.html |date=8 серпня 2020 }} ''shop.runoutgroovevinyl.com'' Процитовано 29 травня 2020 {{ref-en}}</ref>

Перший успіх до Шер прийшов 1965 року, коли вона співала у [[фолк-рок]]овому дуеті «[[Sonny & Cher]]» із своїм чоловіком [[Сонні Боно]]. Їхня пісня «[[I Got You Babe]]» посіла перше місце в американських і британських чартах.<ref>{{стаття |посилання=http://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/6221458/rewinding-the-charts-fifty-years-ago-sonny-cher-got-to-no-1 |заголовок=Rewinding the Charts: Fifty Years Ago, Sonny & Cher 'Got' to No. 1 |видання=Billboard |accessdate=21 березня 2020|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201011733/http://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/6221458/rewinding-the-charts-fifty-years-ago-sonny-cher-got-to-no-1 |archivedate=21 березня 2020|мова=en |тип=journal |автор=Caulfield, Keith |число=14 |місяць=8 |рік=2015 |видавництво=Lynne Segall}} {{ref-en}}</ref> За даними журналу «[[Тайм (журнал)|Time]]», до кінця 1967 року вони продали 40 мільйонів платівок у світі, їх називали «найкрутішим» роковим дуетом.<ref name=time1998>{{cite journal|last=Bellafante|first=Ginia|url=http://edition.cnn.com/ALLPOLITICS/1998/01/12/time/Bellafante.html|title=Appreciation: The Sonny Side of Life|magazine=Time|date=19 січня 1998|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201195234/http://edition.cnn.com/ALLPOLITICS/1998/01/12/time/Bellafante.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Паралельно з участю в дуеті Шер почала сольну кар'єру, випустивши в 1966 році свою першу пісню «[[Bang Bang (My Baby Shot Me Down)]]» тиражем два мільйони платівок. У 1970-х роках Шер стала телеведучою, брала участь у телешоу «[[Шер (телешоу)|Шер]]» і «[[Комедійна година Сонні і Шер]]», які збирали понад 30 мільйонів глядачів щотижня протягом трьох років. На шоу Шер вбиралася у різні вигадливі костюми, ставши законодавицею моди 70-х.{{sfn|Bego|2001|pp=76–78}}

Під час роботи на телебаченні Шер зарекомендувала себе як сольна виконавиця, випустивши сингли: «[[Gypsys, Tramps & Thieves]]», «[[Half-Breed (пісня)|Half-Breed]]» і «[[Dark Lady (пісня)|Dark Lady]]», які очолили чарт США «[[Billboard Hot 100]]». Розлучившись із Сонні Боно 1975 року, вона повернулася до музики лише 1979 року. Після виходу диско-альбому «[[Take Me Home (альбом Шер)|Take Me Home]]» Шер заробляла 300 тис. доларів на тиждень, коли протягом 1980—1982 років давала серію концертів у [[Лас-Вегас]]і<ref>{{cite web|url=https://www.riaa.com/gold-platinum/ |title=Gold & Platinum |publisher=[[Recording Industry Association of America]] |accessdate=21 березня 2020|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180212231947/https://www.riaa.com/gold-platinum/ |archivedate=21 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>.

1982 року Шер дебютувала на [[Бродвейський театр|Бродвеї]] у п'єсі «Повертайся о п'ятій і десятій, Джиммі Діне, Джиммі Діне» і знялася в її [[Повертайся о п'ятій і десятій, Джиммі Діне, Джиммі Діне (фільм)|екранізації]]. Згодом вона здобула визнання кінокритики за ролі у фільмах «[[Сілквуд]]» (1983), «[[Маска (фільм, 1985)|Маска]]» (1985), «[[Іствікські відьми]]» (1987). Стрічка «[[Влада місяця (фільм)|Влада місяця]]» (1987) принесла їй премію «[[Оскар (кінопремія)|Оскар]]» за найкращу жіночу роль. Потім Шер поновила музичну кар'єру, записавши рок-орієнтовані альбоми «[[Cher (альбом, 1987)|Cher]]» (1987), «[[Heart of Stone (альбом Шер)|Heart of Stone]]» (1989) і «[[Love Hurts (альбом Шер)|Love Hurts]]» (1991), кожен з яких супроводжувався випуском успішних синглів «[[I Found Someone]]», «[[If I Could Turn Back Time]]» і «[[Love and Understanding]]».<ref>[https://www.allmovie.com/artist/cher-p12664/filmography Cher] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200719055044/https://www.allmovie.com/artist/cher-p12664/filmography |date=19 липня 2020 }} ''allmovie.com'' Процитовано 31 березня 2020 {{ref-en}}</ref>

Черговий пік комерційного успіху Шер припав на 1998 рік&nbsp;— після випуску альбому «[[Believe (альбом Шер)|Believe]]». Його [[Believe (пісня Шер)|титульна пісня]] до сьогодні комерційно найуспішніша з усіх пісень, які випускали жінки-виконавиці у Великій Британії. У «Believe» по-новаторському використано технологію «Auto-Tune»&nbsp;— застосовано так званий ефект Шер.<ref>{{cite news| url=http://www.billboard.com/articles/news/75922/cher-says-farewell-with-50-city-tour| title=Cher Says 'Farewell' With 50-City Tour|date=2002-05-01| journal=Billboard| accessdate=21 березня 2020| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160422070536/http://www.billboard.com/articles/news/75922/cher-says-farewell-with-50-city-tour| archivedate=21 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite press release| url=http://www.bbc.co.uk/pressoffice/pressreleases/stories/2002/12_december/20/ws_worldsfavsong.shtml| title=Global music taste revealed in BBC World Service poll| date=December 20, 2002| accessdate=21 березня 2020| publisher=BBC| archiveurl=https://web.archive.org/web/20161217144725/http://www.bbc.co.uk/pressoffice/pressreleases/stories/2002/12_december/20/ws_worldsfavsong.shtml| archivedate=21 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Її прощальний тур «[[Living Proof: The Farewell Tour|Living Proof]]» 2002—2005 років став одним із найкасовіших концертних турів усіх часів, з прибутком понад 250&nbsp;млн доларів.<ref>{{стаття |посилання=http://www.ew.com/article/2003/10/31/chers-tour-most-successful-ever-woman |заголовок=Cher's tour is the most successful ever by a woman |видання=Entertainment Weekly|accessdate=21 березня 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160402083139/http://www.ew.com/article/2003/10/31/chers-tour-most-successful-ever-woman |archivedate=21 березня 2020|мова=en |автор=Liane Bonin|число=31 |місяць=10 |рік=2003 |тип=magazine}}</ref> 2008 року Шер підписала контракт на 180&nbsp;млн доларів за серію концертів у «[[Caesars Palace|Сізарс-Пелес]]» у Лас-Вегасі, де виступала зі своїм шоу «[[Cher at the Colosseum]]» до 5 лютого 2011 року.<ref>{{стаття |ссылка=http://www.vanityfair.com/news/2010/12/cher-201012 |заголовок=Forever Cher |видання=Vanity Fair |accessdate=2016-01-17 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160120001736/http://www.vanityfair.com/news/2010/12/cher-201012 |archivedate=21 березня 2020|автор=Smith, Krista |число=30 |місяць=11 |рік=2010}} {{ref-en}}</ref> 2018 року Шер виконала одну з головних ролей у музичному лірично-комедійному фільмі «[[Мамма Міа! 2|Мамма міа! Це знову ми]]», повернувшись у кіно після фільму «[[Бурлеск (фільм)|Бурлеск]]» 2010 року. Натхненна роллю, 2018 року вона випустила альбом «[[Dancing Queen (альбом)|Dancing Queen]]», який досяг третьої сходинки в чарті «[[Billboard 200]]». Такий же успіх у США мав лише альбом «[[Closer to the Truth]]» 2013 року, який вважають «найбільш сольним» альбомом Шер.<ref>[https://www.clashmusic.com/reviews/cher-dancing-queen Cher&nbsp;— Dancing Queen] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190325002910/https://www.clashmusic.com/reviews/cher-dancing-queen |date=25 березня 2019 }} ''clashmusic.com'' Процитовано 31 березня 2020 {{ref-en}}</ref>

Шер&nbsp;— одна з комерційно найуспішніших виконавиць у світі. За свою кар'єру вона продала понад 100&nbsp;млн платівок.<ref name="Cher Bible">[https://books.google.com.ua/books?id=s6ViDwAAQBAJ&pg=PP11&lpg=PP11&dq=100+million+records+Cher&source=bl&ots=nv9VVBkqTD&sig=ACfU3U2RZg5Sp1q6LX58WSFoUV6hdPGzCQ&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwifr6Sc8MPoAhVwwosKHSXdBBMQ6AEwEHoECAsQAQ#v=onepage&q=100%20million%20records%20Cher&f=false The Cher Bible: 2018 Ultimate Edition] ''books.google.com.ua'' Процитовано 31 березня 2020 {{ref-en}}</ref> До її досягнень належать «[[Греммі]]», «[[Еммі]]», «Оскар»; три премії «[[Золотий глобус]]», премія [[Каннський кінофестиваль|Каннського кінофестивалю]] і нагорода від імені Кеннеді-центру та Ради модельєрів Америки.<ref name="Cher Bible"/> На сьогодні, вона&nbsp;— єдина виконавиця, чиї сингли посідали першу сходинку в чарті «Billboard» шість десятиліть поспіль, від 1960-х до 2010-х років. Крім музичних та акторських заслуг, Шер відома своїми політичними поглядами, благодійністю і соціальною активністю, зокрема діяльністю в заходах на захист прав [[ЛГБТ]]-спільноти та запобігання поширенню [[СНІД|ВІЛ/СНІДу]].<ref>[https://www.amfar.org/sp-pr-2015-final/ CHER, FELIPE DINIZ and JEAN PAUL GAULTIER HONORED AT FIFTH ANNUAL INSPIRATION GALA SÃO PAULO] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200719023609/https://www.amfar.org/sp-pr-2015-final/ |date=19 липня 2020 }} ''amfar.org'' Процитовано 31 березня 2020 {{ref-en}}</ref>

== Життя і кар'єра ==

=== Ранні роки ===
[[Файл:Cher HS Yearbook.jpg|міні|праворуч|165пкс|Шер у шкільні роки (1960)]]
Шер, уроджена Шерилін Саркісян, народилася 20 травня 1946 року в місті [[Ель-Сентро (Каліфорнія)|Ель-Сентро]] штату [[Каліфорнія]].{{sfn|Berman|2001|p=17}} Її батько, Джон (Карапет) Саркісян, [[вірмени]]н за походженням, працював водієм вантажівки. Він хворів на [[Лудоманія|лудоманію]] й був [[Наркоманія|наркозалежним]]. Мати, [[Джорджія Холт|Джорджія Голт]] (уроджена Джекі Джин Крауч) мала [[Ірландці|ірландське]], [[англійці|англійське]], [[німці|німецьке]] та [[черокі|черокське]] коріння. Вона підробляла моделлю і знімалась у другорядних ролях.<ref>{{cite web|url=https://etcanada.com/news/284868/cher-refuses-to-apologize-for-half-breed-after-twitter-war-fuelled-by-trumps-diversity-coalition-appointee/|title=Cher Refuses To Apologize For 'Half-Breed' After Twitter War Fuelled By Trump's Diversity Coalition Appointee ETCanada.com|publisher=Entertainment Tonight Canada|accessdate=24 лютого 2020|archive-date=8 січня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180108120339/https://etcanada.com/news/284868/cher-refuses-to-apologize-for-half-breed-after-twitter-war-fuelled-by-trumps-diversity-coalition-appointee/}} {{ref-en}}</ref><ref>{{harvnb|Bego|2001|p=11}}: Sarkisian's profession;<br/>{{harvnb|Berman|2001|p=17}}: Sarkisian's nationality and personal problems, Crouch's profession;<br/>{{cite journal|last=Cheever|first=Susan|url=http://people.com/archive/in-a-broken-land-vol-39-no-19/|title=In a Broken Land|magazine=People|date=17 травня 1993|accessdate=24 лютого 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161227055224/http://people.com/archive/in-a-broken-land-vol-39-no-19/|archivedate=24 лютого 2020}}: Sarkisian's nationality, Crouch's ancestry. {{ref-en}}</ref> Батько рідко бував удома, й подружжя розлучилося, коли Шер минуло десять місяців.{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=147}}{{sfn|Berman|2001|p=17}} Удруге її мати одружилася з Джоном Саутголлом. У них народилася дочка Джордженн, [[Сестра|єдиноутробна сестра]] Шер.{{sfn|Berman|2001|pp=17–18}}

Переїхавши до [[Лос-Анджелес]]а, її мати працювала офіціанткою. Пізніше змінила ім'я на Джорджія Голт і далі грала другорядні ролі в кіно й на телебаченні. Вона також випросила епізодичні ролі для своїх дочок у телевізійних шоу «Пригоди Оззі і Гаррієт».{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=147}} Стосунки матері зі Саутголлом закінчилися, коли Шер виповнилося дев'ять років. Вона вважає його своїм батьком і пам'ятає як «добродушного чоловіка, що ставав агресивним, коли забагато випивав».{{sfn|Berman|2001|p=18}} Потім Голт ще кілька разів одружувалася й розлучалася і разом зі своєю сім'єю не раз змінювала місце проживання (зокрема Нью-Йорк, Техас і Каліфорнія).{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=147}} Їм часто бракувало грошей. Шер згадувала, що їй доводилося підремонтовувати своє взуття, скріплюючи гумовими стрічками, щоб воно не розпалось{{sfn|Berman|2001|p=18}}. Одного разу мати залишила Шер у [[Спеціальна загальноосвітня школа-інтернат|дитячому будинку]] на кілька тижнів{{sfn|Bego|2001|p=10}}. Цей період для обох був психологічно важким, хоча вони й бачилися щодня{{sfn|Berman|2001|p=18}}.

Навчаючись у п'ятому класі, Шер поставила мюзикл «Оклахома!» для свого вчителя й класу. Вона організувала гурт дівчат, займалася режисурою й хореографією танцювальних програм. Шер не змогла умовити хлопчиків узяти участь у ньому, тому вирішила сама грати чоловічі ролі й співати відповідні пісні. До дев'яти років у неї розвинувся незвичайно низький голос.{{sfn|Cher|Coplon|1998|p=39}} Шер захоплювалася зірками кіно. Дівчинка фанатіла від [[Одрі Хепберн|Одрі Гепберн]], особливо, від її ролі у фільмі «[[Сніданок у Тіффані (фільм)|Сніданок у Тіффані]]» (1961). [[Наслідування у поведінці|Наслідуючи]] її, Шер виробила звичку одягатися екстравагантно{{sfn|Berman|2001|p=22}}. Серед тодішніх голлівудських акторок їй бракувало темноволосого типажу, тому їй нікого було наслідувати{{sfn|Berman|2001|p=22}}. З дитинства дівчинка мріяла прославитись, але почувалася непривабливою й бездарною. Пізніше Шер прокоментувала цей настрій: «Я не могла придумати нічого, що могла би зробити… Я не думала, що зможу стати співачкою або танцівницею. Я просто думала, ну, буду знаменитою. Це&nbsp;— моя мета»{{sfn|Berman|2001|p=21}}.

1961 року Голт і завідувач банку Гілберт Лап'єр побралися. Вітчим удочерив Шер (під ім'ям Шеріл Лап'єр) і Джордженн, та записав їх до підготовчої школи коледжу Монклер. Потім дівчата навчалися в приватній школі в [[Енсіно]], де переважно вчилися діти з багатих сімей.<ref>{{cite web|url=http://www.californiabirthindex.org/birth/cheryl_lapiere_born_1946_3214561|title=Cheryl Lapiere, Born 05/20/1946 in California|publisher=California Birth Index|accessdate=24 лютого 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131222317/http://www.californiabirthindex.org/birth/cheryl_lapiere_born_1946_3214561|archivedate=24 лютого 2020}} {{ref-en}}</ref> Шкільне середовище, що складалося з вихідців із вищих верств, стало викликом для Шер. Біограф Конні Берман писав: «[вона] виділялася серед інших і привабливою зовнішністю, і товариським характером»{{sfn|Berman|2001|p=21}}. Колишній однокласник прокоментував: «Я ніколи не забуду, як уперше побачив Шер. Вона була такою особливою… Вона, наче кінозірка, просто тут і зараз… Вона сказала, що збирається стати кінозіркою, і ми знали, що так і буде»{{sfn|Berman|2001|p=21}}. Хоча Шер і не навчалася на відмінно, та, зі слів Бермана, вона була розумною і креативною дівчинкою. З французької та англійської мов мала дуже високі оцінки. У дорослому віці вона дізналася, що має [[дислексія|дислексію]]. Шер вирізнялася своєю нетривіальною поведінкою. Під час обідньої перерви могла заспівати пісні для учнів чи просто дивувала ровесників укороченими [[Топ (одяг)|топами]], демонструючи оголений живіт.{{sfn|Berman|2001|p=22}} Пізніше вона згадувала: «Я ніколи по-справжньому не вчилася в школі. Я завжди думала про той час, коли стану дорослою і знаменитою»{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=147}}. У шкільні роки вона мала спорадичні стосунки з актором [[Воррен Бітті|Ворреном Бітті]]{{sfn|Bego|2004|p=17}}.

=== 1962—1965: сольна кар'єра і перші успіхи ===
[[Файл:TeenIn11968a.jpg|міні|праворуч|180пкс|Дует «[[Sonny & Cher]]», рекламне фото 1960-х]]
У 16 років Шер залишила школу, покинула будинок своєї матері і разом з подругою переїхала до [[Лос-Анджелес]]а. Вона брала уроки акторської майстерності, а на життя заробляла танцями в маленьких клубах у [[голлівуд]]ському районі Сансет-Стріп, де знайомилася з виконавцями, менеджерами і агентами{{sfn|Berman|2001|p=23}}. За словами Бермана, «Шер без вагань зверталася до будь-кого, хто, на її думку, допоміг би їй вирватися, організувати нове знайомство або прослуховування»{{sfn|Berman|2001|p=24}}. У листопаді 1962 року Шер познайомилася з виконавцем [[Сонні Боно]], який тоді працював на звукорежисера [[Філ Спектор|Філа Спектора]]{{sfn|Berman|2001|p=24}}. Після того як її подруга переїхала, Шер погодилась на пропозицію Сонні стати його економкою{{sfn|Berman|2001|p=27}}. Сонні познайомив Шер зі Спектором, який залучив її як бек-вокалістку до багатьох записів, зокрема пісень «[[Be My Baby]]» гурту «[[The Ronettes]]» і «You've Lost That Lovin' Feeling» дуету «[[The Righteous Brothers]]»{{sfn|Berman|2001|p=28}}. Саме Спектор випустив її перший сингл, «Ringo, I Love You», який Шер записала під іменем Бонні Джо Мейсон і який був комерційно невдалим<ref name=Eder2009>{{cite web|last=Eder|first=Bruce|title=Cher&nbsp;– Biography & History|url=https://www.allmusic.com/artist/cher-mn0000107090/biography|website=[[AllMusic]]|accessdate=24 лютого 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201025517/http://www.allmusic.com/artist/cher-mn0000107090/biography|archivedate=24 лютого 2020}} {{ref-en}}</ref>.

Шер і Сонні стали близькими друзями, а згодом і коханцями. 27 жовтня 1964 року вони неофіційно одружилися, весільна церемонія відбулась у номері готелю в [[Тіхуана|Тіхуані]], Мексика{{sfn|Berman|2001|p=28}}<ref>{{cite journal|url=https://news.google.com/newspapers?nid=2512&dat=19750628&id=dRNIAAAAIBAJ&sjid=hgANAAAAIBAJ&pg=3860,3724402|title=Cher divorces Sonny|newspaper=Record-Journal|date=28 червня 1975|accessdate=24 лютого 2020}} {{ref-en}}</ref>. Хоча Сонні хотів, щоб Шер була сольною виконавицею, через свій [[Сценічне хвилювання|страх сцени]] вона запропонувала йому виступати разом, і він почав долучатися до неї на сцені, співаючи гармонії. Дивлячись на Сонні, Шер приховувала свою нервозність, а згодом пояснила, що «співала людям завдяки його посередництву»{{sfn|Cher|Coplon|1998|p=94}} Наприкінці 1964 року вони створили дует «Caesar & Cleo» й випустили сингли «Do You Wanna Dance?», «Love Is Strange» і «Let the Good Times Roll», які отримали багато негативних відгуків{{sfn|Bego|2001|pp=29–30}}.

Наприкінці 1964 року Шер підписала контракт з лейблом «Imperial», філією «Liberty Records», а Сонні став її продюсером. Сингл Шер «Dream Baby», під назвою «Cherilyn», випустили в ефір у Лос-Анджелесі<ref name=Eder2009 />. Натхненна співпрацею з «Imperial», Шер працювала з Сонні над своїм другим сольним синглом на цьому лейблі, кавер-версією пісні [[Боб Ділан|Боба Ділана]] «All I Really Want to Do», яка 1965 року досягла 15-го місця в американському чарті «[[Billboard Hot 100]]»<ref name=Eder2009 /><ref name=BiggestBBHits>{{cite journal|last=Caulfield|first=Keith|url=https://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/1563030/cher-birthday-billboard-hits|title=Cher's 20 Biggest Billboard Hits|magazine=Billboard|date=20 травня 2014|accessdate=24 лютого 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170105221030/http://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/1563030/cher-birthday-billboard-hits|archivedate=24 лютого 2020}} {{ref-en}}</ref>. Тим часом гурт «[[The Byrds]]» випустив власну кавер-версію тієї ж пісні. Коли в чартах синглів між Шер і «The Byrds» почалося суперництво, лейбл гурту перемкнувся на рекламу іншої пісні з [[Сторона А і сторона Б|Б-сторони]] їхнього синглу. Фронтмен «The Byrds» Роджер МакҐвін прокоментував: «Нам подобалася версія Шер. Ми не хотіли зайвого галасу. Тому ми просто перевернули нашу платівку».{{sfn|Bego|2001|p=40}} Дебютний альбом Шер «[[All I Really Want to Do (альбом)|All I Really Want To Do]]» 1965 року, досяг 16-го місця в «[[Billboard 200]]», пізніше оглядач Тім Сендра з «[[AllMusic]]» описав його як «один із найсильніших фолк-поп альбомів тієї епохи»<ref>{{cite web|title=Cher&nbsp;– Awards|url=https://www.allmusic.com/artist/cher-mn0000107090/biography|website=AllMusic|accessdate=24 лютого 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201025517/http://www.allmusic.com/artist/cher-mn0000107090/biography|archivedate=24 лютого 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite web|last=Sendra|first=Tim|url=https://www.allmusic.com/album/all-i-really-want-to-do-mw0000457386|title=All I Really Want to Do – Cher&nbsp;– Songs, Reviews, redits|website=AllMusic|accessdate=24 лютого 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160128015527/http://www.allmusic.com/album/all-i-really-want-to-do-mw0000457386|archivedate=24 лютого 2020}} {{ref-en}}</ref>.

=== 1965—1967: популярність Сонні і Шер ===
[[Файл:SonnyCher1966.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Сонні і Шер (1966)]]
На початку 1965 року «Caesar & Cleo» взяли собі назву «[[Sonny & Cher]]»{{sfn|Cher|Coplon|1998|p=98}}. Після запису пісні «[[I Got You Babe]]», з поради гурту «[[The Rolling Stones]]», у липні 1965 року вони вирушили до Англії. Шер згадувала: «[вони] сказали нам… що американці просто не розуміють нас, і якщо ми хочемо стати популярними, то маємо поїхати в Англію»{{sfn|Cher|Coplon|1998|pp=108–109}}. За словами письменниці Сінтри Вілсон, «англійські газетні фотографи з'явилися, коли S&C викинули з лондонського „Гілтона“ [через їхні костюми] того самого вечора, коли вони прибули; буквально за одну ніч вони стали зірками. Лондон божеволів від досі небаченого вигляду S&C, не схожих ні на „модів“, ні на „[[моди і рокери|рокерів]]“»<ref name=CintraWilson>{{cite news|last=Wilson|first=Cintra|url=http://www.salon.com/2000/02/22/cher/|title=Cher|work=Salon|date=22 лютого 2000|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201223450/http://www.salon.com/2000/02/22/cher/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>.

Пісня «I Got You Babe» посіла перше місце в чарті «Billboard Hot 100» і, зі слів оглядача «AllMusic» Брюса Едера, стала<ref>{{cite journal|last=Caulfield|first=Keith|url=https://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/6221458/rewinding-the-charts-fifty-years-ago-sonny-cher-got-to-no-1|title=Rewinding the Charts: Fifty Years Ago, Sonny & Cher 'Got' to No. 1|magazine=Billboard|date=14 серпня 2015|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201011733/http://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/6221458/rewinding-the-charts-fifty-years-ago-sonny-cher-got-to-no-1|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> «одним з найбільш продаваних і улюблених попрок-хітів середини 60-х»<ref name=Eder2009 />, 2003 року журнал «[[Rolling Stone]]» ввів її до списку «[[Список 500 найкращих пісень усіх часів за версією журналу Rolling Stone|500 найкращих пісень усіх часів]]».<ref name=rs500>{{cite journal|url=https://www.rollingstone.com/music/lists/the-500-greatest-songs-of-all-time-20110407/sonny-and-cher-i-got-you-babe-20110526|accessdate=15 березня 2020|title=500 Greatest Songs of All Time|magazine=[[Rolling Stone]]|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150102131157/http://www.rollingstone.com/music/lists/the-500-greatest-songs-of-all-time-20110407/sonny-and-cher-i-got-you-babe-20110526|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Коли пісня опустила позиції гурту «[[The Beatles]]» з вершини британських чартів, англійські підлітки почали наслідувати стиль одягу Сонні і Шер&nbsp;— смугасті штани-кльош, гофровані сорочки, замки-блискавки і хутряні жилети.{{sfn|Cher|Coplon|1998|pp=110–111}} Повернувшись до Америки, дует кілька разів виступив на підліткових шоу «Hullabaloo» і «Shindig!», і завершив тур концертами на найбільших сценах США.{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=149}} Виступи дуету відвідували дівчата, що копіювали Шер&nbsp;— «випрямляли волосся, фарбували його в чорний колір, носили жилети і кльоші»{{sfn|Cher|Coplon|1998|p=116}}. Таким чином Шер розширила межі своєї творчості, створивши лінію одягу{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=148}}.

Перший альбом «Sonny & Cher», «[[Look at Us]]», випущений 1965 року філією «Atco Records» корпорації «[[Atlantic Records]]»<ref name=Eder2009 />, вісім тижнів перебував на другому місці чарту «Billboard 200», поступившись альбому «[[Help!]]» гурту «The Beatles»<ref name=CloserToTheTruthBillboard2000>{{cite journal|last=Caulfield|first=Keith|url=https://www.billboard.com/articles/news/5740752/cher-earns-highest-charting-solo-album-ever-on-billboard-200|title=Cher Earns Highest-Charting Solo Album Ever on Billboard 200|magazine=Billboard|date=2 жовтня 2013|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160117201554/http://www.billboard.com/articles/news/5740752/cher-earns-highest-charting-solo-album-ever-on-billboard-200|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Музика дуету стала популярною, і він успішно конкурував із популярними в ті часи представниками «[[Британське вторгнення|Британського вторгнення]]» і лейблу «[[Motown|Мотаун]]»{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=148}}. В період між 1965 і 1972 роками окремі сингли Сонні і Шер десять разів потрапляли в чарт «Billboard Top 40», серед них п'ять увійшли в «топ-10»: «I Got You Babe», «Baby Don't Go», «The Beat Goes On», «All I Ever Need Is You», і «A Cowboy's Work Is Never Done»<ref>{{cite journal|url=https://www.billboard.com/artist/279823/sonny-cher/chart?sort=position|title=Sonny & Cher – Chart history|magazine=Billboard|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131225205/http://www.billboard.com/artist/279823/sonny-cher/chart?sort=position|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. На якийсь момент, п'ять пісень дуету одночасно потрапили у «топ-50», що стало повторенням рекорду, поставленого раніше тільки гуртом «The Beatles» і [[Елвіс Преслі|Елвісом Преслі]]<ref>{{cite journal|newspaper=The New York Times|title=Style Over Substance; Got You Babe: Cher Reclaims Her History|first=Frank|last=DeCaro|url=https://www.nytimes.com/1998/05/31/style/style-over-substance-got-you-babe-cher-reclaims-her-history.html|date=31 травня 1998|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160207005011/http://www.nytimes.com/1998/05/31/style/style-over-substance-got-you-babe-cher-reclaims-her-history.html|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. На кінець 1967 року дует продав 40 мільйонів платівок у всьому світі й, за словами журналістки Джинії Беллафанте з журналу «[[Тайм (журнал)|Time]]», вважався «найкрутішим» роковим дуетом<ref name=time1998 />.

Наступні релізи Шер засвідчили, що її сольні пісні можуть конкурувати з виконаними дуетом<ref name=Eder2009 />. Альбом «[[The Sonny Side of Chér]]» 1966 року містив пісню «[[Bang Bang (My Baby Shot Me Down)]]», яка досягла другого місця в США і стала її першим сольним синглом з мільйонним тиражем. В альбомі «[[Chér (альбом, 1966)|Chér]]», що також вийшов 1966 року, була композиція «Alfie» [[Берт Бахарак|Берта Бахарака]] і [[Гел Девід|Гела Девіда]]. Її, вперше у виконанні американки, ввели як звуковий супровід титрів американської версії [[Елфі|однойменного фільму]] 1966 року. Альбом «[[With Love, Chér]]» (1967) містив пісні, які біограф Марк Беґо назвав «маленькими оповідями мильної опери, покладеними на рок-музику», зокрема сингл «You Better Sit Down Kids», що потрапив до «топ-10» чарту США{{sfn|Bego|2001|pp=45–54}}.

=== 1967—1970: негативна реакція з боку молодого покоління, перший шлюб ===
Наприкінці 1960-х років музика Сонні і Шер перестала потрапляти у чарти. На думку Бермана, «важке, гучне звучання таких гуртів як „[[Jefferson Airplane]]“ і „[[Cream]]“ зробило фолк-рок-музику Сонні і Шер надто прісною»{{sfn|Berman|2001|p=31}}. Згодом Шер сказала: «Мені дуже подобалося нове звучання „[[Led Zeppelin]]“, [[Ерік Клептон|Еріка Клептона]], гуртів, орієнтованих на електрогітару. Залишившись наодинці з собою, я б змінилася з часом, бо музика справді заводила мене. Але [Сонні] це не сподобалося&nbsp;— і все»{{sfn|Cher|Coplon|1998|p=134}}. Їхній моногамний спосіб життя в період сексуальної революції і позиція проти вживання наркотиків, на яку вони стали за часів розквіту наркокультури, позбавили їх популярності серед американської молоді<ref name=Brush1988>{{cite news|last=Brush|first=Stephanie|title=Cher: Yes? No? (Check Only One)|newspaper=The New York Times|date=20 березня 1988|url=https://www.nytimes.com/1988/03/20/arts/cher-yes-no-check-only-one.html|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160207022506/http://www.nytimes.com/1988/03/20/arts/cher-yes-no-check-only-one.html|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>{{sfn|Bego|2001|pp=55–56}}. Як висловився письменник Марк Беґо, «попри свій революційний унісекс-одяг, Сонні і Шер були досить „нормальними“ щодо сексу і наркотиків»{{sfn|Bego|2001|pp=55–56}}. Намагаючись привернути до себе молоду аудиторію, 1967 року Сонні і Шер зіграли ролі самих себе у фільмі «[[Хороші часи]]», що виявився комерційно невдалим{{sfn|Berman|2001|p=31}}.
[[Файл:Sonny-and-Cher.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Сонні і Шер (1966)]]
Наступний альбом Шер, «[[Backstage (альбом)|Backstage]]» 1968 року, з піснями різних музичних напрямків, зокрема [[Босанова|бразильського джазу]], виконаними в дусі антивоєнних протестів, не мав комерційного успіху{{sfn|Bego|2001|p=54}}. 1969 року Шер розірвала контракт з «Imperial Records». Крім того, Шер і Сонні розірвали контракт з «Atco Records». Однак лейбл захотів підписати контракт з Шер на запис сольного альбому{{sfn|Bego|2001|pp=58–59}}. Альбом «[[3614 Jackson Highway]]» 1969 року, записаний без вказівок Сонні, характерний експериментами з [[соул]]-музикою. Оглядач Марк Демінґ з «AllMusic» назвав його «чи не найкращим альбомом у її кар'єрі» і «одкровенням» упродовж десятиліть<ref>{{cite web|last=Deming|first=Mark|url=https://www.allmusic.com/album/3614-jackson-highway-mw0000694186|title=3614 Jackson Highway – Cher&nbsp;– Songs, Reviews, Credits|website=AllMusic|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160128015526/http://www.allmusic.com/album/3614-jackson-highway-mw0000694186|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Незадоволений альбомом «3614 Jackson Highway», Сонні не дозволив Шер і далі записуватись на «Atco Records»{{sfn|Bego|2001|pp=58–59}}.

Тим часом Сонні зустрічався з іншими жінками, і наприкінці 1960-х його стосунки з Шер почали руйнуватися. Згодом, згідно з журналом «[[People]]», «[Сонні] відчайдушно намагався повернути її, сказавши, що хоче одружитися й створити сім'ю»<ref name=SonnyOnCher>{{cite journal|last=Green|first=Michelle|url=http://people.com/archive/sonny-on-cher-vol-36-no-4/|title=Sonny on Cher|date=5 серпня 1991|magazine=People|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221914/http://people.com/archive/sonny-on-cher-vol-36-no-4/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. 4 березня 1969 року Шер народила дочку, яку назвали Честіті Боно (її нинішнє ім'я [[Чез Боно]]), і тоді вони офіційно одружилися<ref name=SonnyOnCher /><ref name=ChazBonoTrans>{{cite news|url=http://www.heraldsun.com.au/entertainment/celebrity/chaz-bono-chers-child-becomes-a-man-after-southern-californian-judges-grants-gender-change/news-story/9b888d0ceee7e8a4269b7ec95c6d412d|title=Chaz Bono, Cher's child, becomes a man after Southern California judges grants gender change|newspaper=Herald Sun|accessdate=15 березня 2020|date=7 травня 2010|archive-date=16 грудня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181216124514/https://www.heraldsun.com.au/entertainment/celebrity/chaz-bono-chers-child-becomes-a-man-after-southern-californian-judges-grants-gender-change/news-story/9b888d0ceee7e8a4269b7ec95c6d412d}} {{ref-en}}</ref>.
[[Файл:Sonny and Cher David McCallum Man From Uncle 1967 Cropped.JPG|міні|праворуч|200пкс|Шер на знімальному майданчику телесеріалу «[[Агенти U.N.C.L.E. (серіал, 1964-1968)|Агенти U.N.C.L.E.]]» (1967)]]
Дует узяв кредит під заставу будинку й витратив 500 тис. доларів на створення фільму «[[Честіті]]» (1969). Сонні виступив сценаристом та режисером, але не актором. У фільмі йдеться про історію молодої жінки, роль якої зіграла Шер, у пошуках сенсу життя{{sfn|Berman|2001|pp=31–32}}. Стрічка зазнала комерційного краху, а борги пари сягнули до 190 тис. доларів. Однак деякі критики, відгукуючись про фільм, відзначали, що Шер продемонструвала акторський потенціал. Журнал «Cue» писав: «Шер має дивовижну здатність, що часто змушує вас забути слова, які ви чуєте»{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=149}}{{sfn|Berman|2001|p=31}}.

У найнижчій точці своєї кар'єри дует підготував програму на основі своїх виступів у нічних клубах, а їхній підхід до звучання та стилю став виваженішим<ref name=Johnson2002>{{cite web|last=Johnson|first=Anne Janette|url=http://www.encyclopedia.com/people/literature-and-arts/music-popular-and-jazz-biographies/cher#3495300016|publisher=Encyclopedia.com|title=Cher Facts, information, pictures|year=2002|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221756/http://www.encyclopedia.com/people/literature-and-arts/music-popular-and-jazz-biographies/cher#3495300016|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. За словами письменниці Сінтри Вілсон, «їхній салонний номер був такий депресивний, що люди почали пускати в'їдливі шпильки. Шер у відповідь також стала в'їдливою. Сонні її сварив, тоді вона стала в'їдливою і до нього»<ref name=CintraWilson />. Але саме ця «в'їдливість» стала їхньою «фішкою» і почала приваблювати глядачів<ref name=CintraWilson />. Телеменеджери звернули на це увагу і знову стали запрошувати їх на передачі, що транслювалися в найкращий час, де дует представляв свій «новий вигадливий і зрілий образ». Шер почала вдягати спокусливі сукні з глибоким вирізом, які стали її особливою ознакою{{sfn|Berman|2001|pp=32–33}}. Телевізійні керівники взяли це до відома, і пара почала виступати як запрошені зірки у прайм-тайм-шоу, де вони постали в «новому, витонченому і зрілому» образі{{sfn|Berman|2001|pp=32–33}}.

=== 1971—1974: прорив у телевізійній кар'єрі, перше музичне повернення ===
Помітивши Сонні і Шер у ролі запрошених ведучих на «Шоу Мерва Гріффіна» 1971 року, директор програм телерадіомережі [[CBS]] Фред Сілвермен запропонував Сонні і Шер започаткувати власну телевізійну програму{{sfn|Berman|2001|p=33}}. Прем'єра комедійного серіалу «Комедійна година Сонні і Шер» відбулася 1 серпня 1971 року. Спочатку випустили шість серій, але завдяки високим рейтингам у грудні його почали показувати на постійній основі{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=149}}.
[[Файл:Farrah Fawcett Cher 1976.JPG|міні|праворуч|170пкс|Шер (праворуч) з [[Фарра Фосетт|Фаррою Фоссет]] під час «Комедійної години Сонні і Шер» (1976)]]
За три роки трансляції серіал «Комедійна година Сонні і Шер», де незворушна Шер глузувала з зовнішності і низького зросту Сонні, щотижня дивилося понад 30&nbsp;млн глядачів<ref name=Johnson2002 />. За словами Бермана, вони «випромінювали ауру тепла, жартівливості і турботи, що тільки збільшувало їхню аудиторію. Глядачі були ще більше зачаровані, коли на шоу також з'явилася маленька Честіті. Вони здавалися ідеальною сім'єю»{{sfn|Berman|2001|pp=33–34}}. Шер відточувала свою акторську майстерність у комедійних ролях зухвалої домогосподарки Лаверн, сардонічної офіціантки Рози та історичних постатей&nbsp;— [[Фатальна жінка|жінок-вамп]], як-от [[Клеопатра VII|Клеопатра]] і [[Міс Седі Томпсон]]<ref name=AllMovieBio>{{cite web|last=Erickson|first=Hal|title=Cher&nbsp;– Biography, Movie Highlights and Photos|url=https://www.allmovie.com/artist/cher-p12664|website=[[AllMovie]]|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160211184517/http://www.allmovie.com/artist/cher-p12664|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>{{sfn|Mansour|2005|p=450}}. Одяг Шер, створений модельєром [[Боб Маккі|Бобом Маккі]], сприяв привабливості цього шоу, а її стиль вплинув на віяння моди 1970-х{{sfn|Bego|2001|pp=76–78}}.

1971 року Сонні і Шер підписали контракт з лейблом «Kapp Records», філією «[[MCA Records]]». На цьому лейблі Шер випустила сингл «Classified 1A», автором якого був Сонні. Ліричний герой цієї пісні&nbsp;— солдат, що стікає кров'ю у В'єтнамі. Сонні вважав, що її перший сольний сингл на лейблі має бути гострим і актуальним, але радіостанції відхилили пісню як некомерційну{{sfn|Bego|2001|pp=68–72}}.

Оскільки перші спроби Сонні поновити свою кар'єру співака в дуеті з Шер також не увінчалися успіхом, для роботи з ними фірма «Kapp Records» найняла продюсера Снаффа Ґарретта. Він випустив перший американський сольний сингл Шер «[[Gypsys, Tramps & Thieves]]», який «довів, що… Ґарретт знав про голос Шер і її особистість співачки більше, ніж Сонні»,&nbsp;— писав Беґо{{sfn|Bego|2001|pp=68–72}}. «Gypsys, Tramps & Thieves»&nbsp;— перший сингл соло-виконавиці, який одночасно очолив американський чарт «Billboard Hot 100» і [[Canadian Singles Chart|канадський чарт синглів]]<ref>[https://www.nbc-2.com/story/41649347/the-6-best-songs-of-cher «Gypsys, Tramps & Thieves»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200215132251/https://www.nbc-2.com/story/41649347/the-6-best-songs-of-cher |date=15 лютого 2020 }} ''nbc-2.com'' Процитовано 15 березня 2020 {{ref-en}}</ref>. Журнал «Billboard» назвав його «однією з найкращих пісень ХХ століття»<ref name="gypsys">{{cite journal|last=Rob Tannenbaum|first=Rob|url=https://www.billboard.com/articles/columns/pop/7801038/cher-gypsys-tramps-thieves-greatest-song|title=Cher's 'Gypsys, Tramps & Thieves': Why It's One of the 20th Century's Greatest Songs|magazine=Billboard|date=19, травня 2017|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170726165425/http://www.billboard.com/articles/columns/pop/7801038/cher-gypsys-tramps-thieves-greatest-song|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Сингл потрапив до альбому «[[Chér (альбом, 1971)|Chér]]» 1971 року (згодом перевиданого під назвою «Gypsys, Tramps & Thieves»), що отримав [[Сертифікація музичних записів|золоту сертифікацію]] від [[Американська асоціація компаній звукозапису|Американської асоціації компаній звукозапису]] (RIAA){{sfn|Bego|2001|p=72}}. Другий сингл альбому, «[[The Way Of Love]]», посів сьоме місце в чарті «Billboard Hot 100» і укріпив статус Шер як виконавиці, що випускає платівки{{sfn|Bronson|1997|p=301}}<ref name=Eder2009 />.
[[Файл:Cher 1971.JPG|міні|ліворуч|140пкс|Шер під час «Комедійної години Сонні і Шер» (1971)]]
1972 року Шер випустила альбом балад «[[Foxy Lady (альбом Шер)|Foxy Lady]]», продемонструвавши, за словами Беґо, еволюцію своїх вокальних здібностей{{sfn|Bego|2001|p=81}}. Після виходу альбому Ґарретт звільнився з посади продюсера через суперечки з Сонні щодо того, який матеріал повинна записувати Шер{{sfn|Bronson|1997|p=345}}. За наполяганням Сонні, 1973 року Шер випустила альбом «[[Bittersweet White Light]]» з сучасними записами американської класики 1920—1940-х років, який виявився комерційно невдалим{{sfn|Bego|2001|pp=81–82}}. Того ж року поетеса-піснярка Мері Дін принесла Ґарретту свою, написану спеціально для Шер пісню «[[Half-Breed (пісня)|Half-Breed]]» про дочку матері-[[черокі]] і білого батька. Хоч у той час Шер не була клієнткою Ґарретта, однак він, вважаючи, що «ця „бомба“ лише для Шер і ні для кого більше», тримав пісню кілька місяців, поки Шер знову почала працювати з ним{{sfn|Bronson|1997|p=345}}. Пісня «Half-Breed» увійшла до [[Half-Breed (альбом)|однойменного альбому]] і стала другим сольним синглом Шер, що посів перше місце в чартах США{{sfn|Bronson|1997|p=359}}. І альбом, і сингл отримали золоті сертифікації від RIAA<ref name=RIAA>{{cite web|url=https://www.riaa.com/gold-platinum/|title=Gold & Platinum|publisher=Recording Industry Association of America|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180212231947/https://www.riaa.com/gold-platinum/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>.

Третім сольним синглом Шер, який посів перше місце в чартах США, став «[[Dark Lady (пісня)|Dark Lady]]» 1974 року, що увійшов до [[Dark Lady (альбом)|однойменного альбому]]{{sfn|Bronson|1997|p=359}}. Пізніше, того ж року, вона випустила альбом «[[Greatest Hits (альбом Шер)|Greatest Hits]]», який, згідно з журналом «Billboard», довів, що вона «одна з найбільш послідовних хітмейкерів за останні п'ять років», а також «визнана суперзірка, записи якої завжди мають збут»<ref>{{cite journal|title=Top Album Picks|magazine=Billboard|url=https://books.google.com/books?id=lAkEAAAAMBAJ&pg=PA54|accessdate=15 березня 2020|date=17 листопада 1974|first=Bob|last=Kirsch|journal=|archive-date=20 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200620060906/https://books.google.com/books?id=lAkEAAAAMBAJ&pg=PA54}} {{ref-en}}</ref>.

З 1971 по 1973 рік Сонні і Шер співали разом і випустили чотири альбоми на лейблах «Kapp Records» і «MCA Records»: «Sonny & Cher Live» (1971), «All I Ever Need Is You» (1972), «Mama Was a Rock and Roll Singer, Papa Used to Write All Her Songs» (1973) і «Live in Las Vegas Vol. 2» (1973){{sfn|Larkin|2011|p=2999}}. Згодом Шер так прокоментувала цей період: «Я могла зробити цілий альбом… за три дні… Ми гастролювали… і ми створювали шоу „Sonny & Cher“»<ref name=CherInterview1999>{{cite web|url=http://dancemusic.about.com/cs/features/a/CherBackDean.htm|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20050918071057/http://dancemusic.about.com/cs/features/a/CherBackDean.htm|archivedate=15 березня 2020|title=Cher: Back To The Dance Floor!|last=Danza|first=Johnny|last2=Ferguson|first2=Dean|publisher=About.com|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>.

=== 1974—1979: розлучення з Сонні Боно, другий шлюб, падіння популярності ===
З кінця 1972 року у Шер і Сонні виникли сімейні проблеми, хоч їх приховували від публіки до 1974 року. «Публіка все ще думає, що ми одружені»,&nbsp;— писав тоді Сонні у своєму щоденнику,&nbsp;— «і так воно й повинно бути»<ref>{{cite journal|url=http://people.com/archive/on-the-record-vol-49-no-18/|title=On the Record|magazine=People|date=11 травня 1998|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221615/http://people.com/archive/on-the-record-vol-49-no-18/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. У лютому 1974 року Сонні подав заяву на розлучення, вказавши причиною «непримиренні розбіжності»{{sfn|Berman|2001|p=35}}. Через тиждень Шер подала [[зустрічний позов]] до суду і звинуватила Сонні в «мимовільному рабстві», заявивши, що він приховує від неї гроші і позбавляє її законної частки їхнього заробітку{{sfn|Berman|2001|p=35}}. Подружжя боролося в суді за фінанси та право опіки над Честіті, яке врешті-решт надали Шер{{sfn|Berman|2001|p=35}}. Процес їхнього розлучення завершився 26 червня 1975 року{{sfn|Bono|1992|p=4}}.
[[Файл:David Bowie and Cher 1975.JPG|міні|праворуч|210пкс|Шер і [[Девід Бові]] на телешоу «Шер» (1975)]]
1974 року Шер отримала премію «[[Золотий глобус]]» у номінації «[[Премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль серіалу — комедія або мюзикл|Найкраща жіноча роль у серіалі&nbsp;— мюзикл або комедія]]» за «Комедійну годину Сонні і Шер»<ref name=GoldenGlobes>{{cite web|url=http://www.goldenglobes.com/person/cher|title=Cher|publisher=Hollywood Foreign Press Association|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151226131525/http://www.goldenglobes.com/person/cher|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Того ж року Сонні мав прем'єру сольного шоу у телемережі [[American Broadcasting Company|ABC]], «Комедійне ревю Сонні», у якому брала участь творча команда, що працювала над попереднім шоу Сонні і Шер. Через 13 тижнів шоу закрили{{sfn|Hyatt|2003|p=231}}.

Під час судового процесу розлучення Шер два роки мала стосунки з керівником компанії звукозапису [[Девід Геффен|Девідом Ґеффеном]], який звільнив її від ділової угоди з Сонні, за якою вона мала працювати суто на компанію «Cher Enterprises», якою керував Сонні<ref>{{cite journal|url=https://www.hollywoodreporter.com/news/grammys-cher-david-geffen-289539|magazine=The Hollywood Reporter|date=2 листопада 2012|last=Higgins|first=Bill|accessdate=15 березня 2020|title=How David Geffen Romanced Cher and Built a Music Empire|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160121132802/http://www.hollywoodreporter.com/news/grammys-cher-david-geffen-289539|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Ґеффен організував Шер контракт на 2,5&nbsp;млн доларів з «[[Warner Records|Warner Bros. Records]]», і 1975 року вона почала працювати над своїм першим альбомом під цим лейблом{{sfn|Crampton|Rees|1999|p=194}}. За словами Беґо, «вони хотіли, щоб [цей альбом] змусив мільйони шанувальників у всьому світі сприймати її як справжню рок-зірку, а не тільки як попспівачку»{{sfn|Bego|2001|pp=97–98}}.

Шер намагалась розширити стильову різноманітність власної музики, слухаючи таких виконавців, як [[Стіві Вандер]], [[Елтон Джон]], [[Джеймс Тейлор]], [[Карлі Саймон]], [[Джоні Мітчелл]] і [[Боб Ділан]], але в підсумку альбом «[[Stars (альбом Шер)|Stars]]» не здобув комерційного успіху і позитивних оцінок критиків{{sfn|Bego|2001|pp=97–98}}. Журналістка Джанет Маслін з тижневика «[[The Village Voice]]» писала: «Шер-це просто не рок-н-ролер… Імідж, а не музика, є основним складником Шер-Боно і для платівок, і для телебачення»{{sfn|Berman|2001|p=41}}. Відтоді альбом став культовою класикою і вважається однією з найкращих її робіт<ref name=CherInterview1999 />.
[[Файл:Sonny and Cher Sonny and Cher Show 1976.JPG|міні|ліворуч|160пкс|Шер і [[Сонні Боно]] на телешоу «Шер» (1975)]]
16 лютого 1975 року Шер повернулася на телебачення з сольним шоу на каналі CBS. Шоу під назвою «Шер»&nbsp;— серія високорейтингових спеціальних випусків, де гостями були [[Фліп Вілсон]], [[Елтон Джон]] і [[Бетт Мідлер]]{{sfn|Bego|2001|p=101}}. Продюсером шоу був Ґеффен і воно зосереджувалося на піснях Шер, її монологах, комедійних виступах і змінах одягу, яких найбільше було у щотижневому телешоу{{sfn|Berman|2001|p=36}}{{sfn|Bego|2001|p=102}}. Перша критика шоу була прихильною, газета «[[Лос-Анджелес Таймс|Los Angeles Times]]» написала, що «Сонні без Шер був катастрофою. Шер без Сонні, з іншого боку,&nbsp;— найкращим, що могло статися у щотижневому телебаченні цього сезону»{{sfn|Bego|2001|p=102}}. На цьому телепроєкті Шер протрималася менше року, його замінили новим шоу, де вона професійно возз'єдналася з колишнім чоловіком Сонні. Вона сказала: «робити шоу самій&nbsp;— це більше, ніж я могла витримати»{{sfn|Lonergan|Studwell|1999|p=208}}{{sfn|Bego|2001|p=105}}.

30 червня 1975 року, через чотири дні після завершення юридичного розлучення з Сонні, Шер одружилася з рок-музикантом [[Грегг Оллмен|Греггом Оллменом]], співзасновником гурту «[[The Allman Brothers Band]]»<ref name=HistoryJun75>{{cite web|url=http://www.history.com/this-day-in-history/cher-marries-greg-allman|title=Cher marries Greg Allman&nbsp;– Jun 30, 1975|publisher=History|accessdate=15 березня 2020|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160106054924/http://www.history.com/this-day-in-history/cher-marries-greg-allman|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Через дев'ять днів вона подала на [[розлучення]] через його [[Наркоманія|проблеми]] з героїном і алкоголем, але протягом місяця вони помирилися<ref name=greggcher>{{cite journal|url=https://www.ew.com/article/1992/07/10/gregg-allman-and-chers-troubled-marriage|title=Gregg Allman and Cher's troubled marriage|first=Jess|last=Cagle|date=10 липня 1992|accessdate=15 березня 2020|magazine=Entertainment Weekly|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151117034138/http://www.ew.com/article/1992/07/10/gregg-allman-and-chers-troubled-marriage|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. 10 липня 1976 року народила сина Елайджу Блю{{sfn|Berman|2001|p=42}}. У лютому 1976 року в мережі CBS дебютувало телевозз'єднання Сонні і Шер, «Шоу Сонні і Шер», що стало першим шоу, де головні ролі виконувала розлучена пара. Попри те, що шоу мало великий успіх під час прем'єри, образливі жарти Шер і Сонні на екрані щодо їх розлучення, її нібито екстравагантного способу життя та її проблемних стосунків з Оллменом викликали негативну реакцію громадськості, і це, зрештою, сприяло тому, що в серпні 1977 року шоу закрили{{sfn|Lonergan|Studwell|1999|p=208}}{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=150}}{{sfn|Hochman|1999|p=1004}}.

1976 року компанія «Mego Toys» випустила лінійку іграшок і ляльок, схожих на Сонні і Шер, що збіглося з популярністю «Шоу Сонні і Шер». Мініатюрна версія Шер виявилася найбільш продаваною лялькою 1976 року, перевершивши [[Барбі]]<ref>{{cite web|url=https://www.nytimes.com/1976/12/19/archives/toying-with-a-name-toying-with-a-name-helps-sell-the-toys.html|title=Toying With a Name|first=Rona|last=Cherry|accessdate=15 березня 2020|archive-date=23 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200723073935/https://www.nytimes.com/1976/12/19/archives/toying-with-a-name-toying-with-a-name-helps-sell-the-toys.html}} {{ref-en}}</ref>.

Наступні альбоми Шер «[[I'd Rather Believe in You]]» (1976) і «[[Cherished]]» (1977), останні, де за наполяганням продюсерів «Warner Records», вона повернулася до свого попстилю, були комерційно невдалими{{sfn|Bego|2001|p=116}}. 1977 року у рубриці «Allman and Woman», вона записала разом з Оллменом дуетний альбом «[[Two the Hard Way]]». Після виходу альбому їхні стосунки закінчилися, а процес розлучення завершився 1979 року<ref name=greggcher /><ref>{{cite web|url=http://www.biography.com/people/gregg-allman-20791309|accessdate=15 березня 2020|publisher=Biography.com|title=Gregg Allman&nbsp;– Songwriter, Singer|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131191342/http://www.biography.com/people/gregg-allman-20791309|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Від 1978 року в Шер два роки були стосунки з членом гурту «[[Kiss]]» [[Джин Сіммонс (музикант)|Джином Сіммонсом]]<ref>{{cite journal|magazine=People|url=http://people.com/archive/cover-story-chers-new-flame-vol-9-no-14/|title=Cher's New Flame|first=Lois|last=Armstrong|date=10 квітня 1978|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221806/http://people.com/archive/cover-story-chers-new-flame-vol-9-no-14/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite journal|magazine=People|url=http://people.com/archive/cover-story-rock-on-vol-14-no-7/|title=Rock On!|date=18 серпня 1980|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221505/http://people.com/archive/cover-story-rock-on-vol-14-no-7/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite journal|magazine=People|url=http://people.com/archive/cover-story-chers-life-with-gene-vol-12-no-17/|title=Cher's Life With Gene|first=Lois|last=Armstrong|date=22 жовтня 1979|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221846/http://people.com/archive/cover-story-chers-life-with-gene-vol-12-no-17/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Того ж року вона офіційно скоротила своє ім'я з «Шерилін Саркісян Ла П'єр Боно Оллмен» до простого «Шер»<ref>{{cite news|first=Heidi|last=Stevens|url=http://articles.chicagotribune.com/2002-07-20/news/0207200422_1_cher-show-cherilyn-sarkisian-sonny-and-cher|title=Turning Back Time|newspaper=Chicago Tribune|date=20 липня 2002|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20121105025453/http://articles.chicagotribune.com/2002-07-20/news/0207200422_1_cher-show-cherilyn-sarkisian-sonny-and-cher|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. У цей час Шер повернулася на телебачення у спецвипусках «Шер… Спецвипуск» (1978) і «Шер … й інші фантазії» (1979), які транслювали у прайм-тайм{{sfn|Bego|2001|p=119}}{{sfn|Bego|2001|p=133}}.

=== 1979—1982: друге музичне повернення, перехід від диско-музики до року ===
[[Файл:Cher live 1981.jpg|міні|праворуч|160пкс|Шер під час концерту в Лас-Вегасі (1981)]]
Як мати-одиначка з двома дітьми, Шер розуміла, що їй потрібно визначитись з напрямком своєї співочої кар'єри. Шер вирішила тимчасово відмовитися від свого бажання бути рок-співачкою, підписала контракт з «[[Casablanca Records]]» і звернулась до іншого стилю, випустивши сингл «[[Take Me Home (пісня Шер)|Take Me Home]]» та [[Take Me Home (альбом Шер)|однойменний альбом]], що принесли їй прибутки завдяки популярності [[диско]]{{sfn|Berman|2001|p=44}}. І альбом, і сингл мали миттєвий успіх, вони залишалися бестселерами понад шість місяців у 1979 році і отримали золоту сертифікацію від RIAA{{sfn|Berman|2001|p=44}}<ref name=RIAA />. Існує версія, що зображення на обкладинці напівоголеної Шер у одязі вікінгів сприяло продажам альбому{{sfn|Berman|2001|p=44}}{{sfn|Bego|2001|p=124}}. Попри те, що Шер спершу не захоплювалась музикою диско, співачка змінила свою думку після успіху, коментуючи: «Я ніколи не думала, що захочу створювати диско… [але] це дивовижно! Це чудова музика для танців. Я думаю, що танцювальна музика&nbsp;— це те, чого всі хочуть»{{sfn|Berman|2001|p=44}}.

Натхненна популярністю альбому «Take Me Home», у своєму наступному альбомі «[[Prisoner (альбом Шер)|Prisoner]]» 1979 року, Шер вирішила повернутися до рок-музики{{sfn|Berman|2001|p=45}}. На обкладинці альбому Шер зображена закутаною ланцюгами як «полонянка преси», що викликало суперечку серед [[Фемінізм|феміністських]] груп щодо сприйняття її зображення публікою як секс-рабині{{sfn|Berman|2001|pp=45–46}}{{sfn|Bego|2001|p=272}}. Вона додала туди кілька рок-пісень, внісши розлад у цей загалом диско-реліз, тому альбом зазнав комерційного провалу{{sfn|Berman|2001|pp=45–46}}. Для альбому «Prisoner» створили сингл «[[Hell on Wheels]]», що став саундтреком до фільму «[[Роликові бугі|Бугі на роликах]]». У пісні обіграно тему масового захоплення роликовими ковзанами наприкінці 1970-х років, що й сприяло її популярності<ref name=CherInterview1999 />.

1980 року разом з італійським продюсером [[Джорджо Мородер]]ом Шер записала свою останню диско-пісню «Bad Love» на «[[Casablanca Records]]» для фільму «[[Лисиці (фільм)|Лисиці]]»{{sfn|Bego|2001|p=139}}. Того ж року, зі своїм тодішнім коханцем гітаристом Лесом Дудеком, вона заснувала рок-гурт «Black Rose». Попри те, що Шер була фронтвумен, вона не отримувала найбільших гонорарів, оскільки хотіла створити враження рівноправності всіх учасників гурту. Співачка створила для себе [[Панк-мода|панк]]-образ, підстригши своє фірмове довге волосся, через те, що її легко впізнавали, коли вона виступала з гуртом. Попри виступи на телебаченні, гурт не зміг здобути достатньої популярності для концертної діяльності{{sfn|Berman|2001|pp=46–47}}. Їхній альбом «Black Rose» отримав несприятливі відгуки, Шер казала журналу «Rolling Stone»: «Критики відреагували різко, хоч атакували не платівку. Вони атакували мене. Щось на кшталт: „як Шер сміє співати рок-н-рол“?»<ref name=Johnson2002 />.

Разом з просуванням гурту «Black Rose», Шер водночас виступала на {{нп|Концертна резиденція|концертній резиденції||Concert residency}} у [[Лас-Вегас]]і, заробляючи 300&nbsp;тис. доларів на тиждень{{sfn|Berman|2001|p=47}}. Ці виступи супроводжував її телевізійний спецпроєкт, фільм «Шер… Святкування в Цезарі», що транслювали на каналі «[[Lifetime]]» у квітні 1983 року<ref>{{cite journal|magazine=People|title=Picks and Pans Review: Cher&nbsp;... a Celebration at Caesars|date=4 квітня 1983|url=http://people.com/archive/picks-and-pans-review-cher-a-celebration-at-caesars-vol-19-no-13/|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221121/http://people.com/archive/picks-and-pans-review-cher-a-celebration-at-caesars-vol-19-no-13/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Гурт «Black Rose» розпався 1981 року{{sfn|Bego|2001|p=143}}. Того ж року в дуеті з музикантом [[Міт Лоуф|Мітом Лоуфом]] вона записала реліз пісні «Dead Ringer for Love», що посів п'яте місце в [[UK Singles Chart|британському чарті синглів]] і який оглядач з «AllMusic» Дональд А. Гуаріско пізніше описав як «один тих рок-дуетів 1980-х років, що найбільше надихають»<ref>{{cite web|last=Guarisco|first=Donald A.|url=https://www.allmusic.com/song/dead-ringer-for-love-mt0004520252|title=Dead Ringer for Love – Meat Loaf&nbsp;– Song Info|accessdate=15 березня 2020|website=AllMusic|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160126032701/http://www.allmusic.com/song/dead-ringer-for-love-mt0004520252|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. 1982 року «[[Columbia Records]]» випустив альбом Шер «[[I Paralyze]]», який, попри низький рівень продажів, Беґо пізніше назвав її «найсильнішим і найпослідовнішим сольним альбомом за багато років»{{sfn|Bego|2001|p=159}}.

=== 1982—1987: прорив у кінокар'єрі, музична перерва ===
[[Файл:RickyCher1985.jpg|міні|ліворуч|165пкс|Шер під час автограф-сесії в Нью-Йорку (1985)]]
Шер вирішила продовжити свою акторську кар'єру через зменшення продажів альбомів і відсутність комерційно успішних синглів{{sfn|Berman|2001|p=49}}. До цього часу фільми в яких вона знялась, «Хороші часи» і «Честіті», зазнали критики і комерційної невдачі, а голлівудський істеблішмент не сприймав її як акторку навсправжки.{{sfn|Berman|2001|p=49}} 1982 року вона переїхала до Нью-Йорка, щоб брати уроки акторської майстерності у [[Лі Страсберг]]а, засновника акторської студії, та через зміну планів задум не вдався<ref name=CintraWilson />. Шер пройшла прослуховування і режисер [[Роберт Альтман]] взяв її на роль члена фан-клубу [[Джеймс Дін|Джеймса Діна]] у [[Бродвейський театр|бродвейській]] виставі «Повертайся о п'ятій і десятій, Джиммі Діне, Джиммі Діне» до 20-ї річниці фан-клубу. Того ж року Альтман також зняв її в [[Повертайся о п'ятій і десятій, Джиммі Діне, Джиммі Діне (фільм)|однойменній екранізації]]{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=151}}. За дебют своєї акторської кар'єри Шер вдячна Альтману: «Без Боба [Роберт Альтман] я б ніколи не знімалася в кіно. Всі казали, що він не буде знімати мене… Я переконана, що Боб був єдиним, кому вистачило сміливості зробити це»{{sfn|Zuckoff|2009|p=431}}.

Режисер [[Майк Ніколс]], який бачив гру Шер у фільмі про Джиммі Діна, запропонував їй роль Доллі Пеллікер, співробітниці на заводі і співмешканки-лесбійки для персонажа [[Меріл Стріп]] у фільмі «[[Сілквуд]]»{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=151}}. Коли 1983 року відбулася прем'єра фільму, глядачі сумнівалися у акторських здібностях Шер. Вона згадує, як ходила на попередній перегляд фільму, під час якого глядачі сміялися, побачивши її ім'я в титрах{{sfn|Berman|2001|p=54}}. За цю роль Шер номінували на [[Премія «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану|премію «Оскар» «за найкращу жіночу роль другого плану»]], а також вручили їй «[[Золотий глобус]]» [[Премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль другого плану — кінофільм|«за найкращу жіночу роль другого плану у кінофільмі»]]{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=151}}.
[[Файл:Nancy Reagan with Cher.jpg|міні|праворуч|210пкс|Шер і [[Ненсі Рейган]] у [[Білий дім|Білому домі]] (1985)]]
1985 року Шер заснувала кінокомпанію «Isis»<ref name=vanityfair90>{{cite journal| first=Kevin| last=Sessums| url=https://www.vanityfair.com/news/1990/11/cher-199011| title=Cher: Starred and Feathered| magazine=[[Vanity Fair (magazine)|Vanity Fair]]|date=31 жовтня 1990| accessdate=15 березня| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160113140231/http://www.vanityfair.com/news/1990/11/cher-199011| archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Її наступний фільм, «[[Маска (фільм, 1985)|Маска]]» 1985 року, посів друге місце в прокаті і був першим критичним і комерційним успіхом Шер як провідної акторки<ref>{{cite web| url=https://www.boxofficemojo.com/movies/?page=weekend&id=mask85.htm| title=Mask (1985)&nbsp;– Weekend Box Office Results| website=Box Office Mojo| accessdate=15 березня 2020| url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151228021134/http://www.boxofficemojo.com/movies/?page=weekend&id=mask85.htm|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=151}}. За роль байкерки-наркоманки, матері хлопця-підлітка з важкою фізичною вадою, вона отримала [[Приз за найкращу жіночу роль (Каннський кінофестиваль)|нагороду Каннського кінофестивалю за найкращу жіночу роль]], попри те, що коли знімали фільм у неї стався конфлікт з режисером [[Пітер Богданович|Пітером Богдановичем]]{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=151}}. За словами письменників Джеймса Періша і Майкла Піттса, вона відвідала [[Оскар (кінопремія, 1986)|58-му церемонію вручення премії «Оскар»]] у костюмі [[тарантул]]а, «щоб показати своє презирство до „системи“»{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=151}}. Інцидент мав великий розголос<ref>{{cite news| url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/8557447.stm| title=Talking Shop: Designer Bob Mackie| work=BBC News| date=18 березня 2010| accessdate=15 березня 2020| last=Hassan| first=Genevieve| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131231928/http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/8557447.stm|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>.

У травні 1986 року Шер запросили в [[ток-шоу]] «Пізня ніч з Девідом Леттерманом», де вона назвала [[Девід Леттерман|Леттермана]] «an asshole», що набуло розголосу в ЗМІ. Пізніше Леттерман згадував: «Це завдало мені болю. Шер була однією з небагатьох, кого я справді хотів бачити на шоу… Я почувався цілковитим дурнем, тим більше, що кажу людям всяке різне»<ref>{{cite journal| title=Late Night Letterman| url=https://people.com/archive/cover-story-late-night-letterman-vol-26-no-2/| last=Hall| first=Jane| date=14 липня 1986| journal=People| accessdate=15 березня 2020| archive-date=23 червня 2020| archive-url=https://web.archive.org/web/20200623085304/https://people.com/archive/cover-story-late-night-letterman-vol-26-no-2/}} {{ref-en}}</ref>. 1987 року Шер іще раз взяла участь у цьому телешоу, де разом з Сонні, востаннє перед його смертю, вони виконали імпровізовану версію пісні «I Got You Babe». За словами оглядача журналу «[[Rolling Stone]]» Енді Ґріна, «вони не були найкращими друзями в той час, але обидвоє знали, що зроблять незабутню телепередачу. Якби тоді існував [[YouTube]], то наступного ранку це стало б шалено популярним». 2015 року журнал «Rolling Stone» відніс той виступ Шер на телешоу до «Десятки найкращих музичних моментів Девіда Леттермана»<ref name="s&creunite">{{cite news| title=David Letterman's Top 10 Musical Moments| url=https://www.rollingstone.com/music/music-lists/david-lettermans-top-10-musical-moments-172461/sonny-cher-i-got-you-babe-1987-162565/| last=Greene| first=Andy| date=6 травня 2015| journal=Rolling Stone| accessdate=15 березня 2020| archive-date=20 червня 2020| archive-url=https://web.archive.org/web/20200620101111/https://www.rollingstone.com/music/music-lists/david-lettermans-top-10-musical-moments-172461/sonny-cher-i-got-you-babe-1987-162565/}} {{ref-en}}</ref>.

На 1987 рік Шер часто привертала увагу своїм суперечливим стилем життя, зокрема своїми татуюваннями, пластичними операціями, відверто ексгібіціоністською модою і стосунками з молодшими чоловіками{{sfn|Mansour|2005|p=82}}. У неї були романтичні стосунки з акторами [[Вел Кілмер|Велом Кілмером]], [[Ерік Штольц|Еріком Штольцем]] і [[Том Круз|Томом Крузом]], хокеїстом [[Рон Дюгей|Роном Дюгеєм]], кінопродюсером Джошем Доненом, гітаристом «[[Bon Jovi]]» [[Річі Самбора|Річі Самборою]] і Робом Каміллетті, на 18 років молодшим за неї пекарем-булочником, з яким вона зустрічалася з 1986 до 1989 року<ref>Ресурси, які повідомляли про романтичні стосунки Шер 1980-х років:
* Вел Кілмер: {{cite journal| last=Jerome| first=Jim| url=http://people.com/archive/cover-story-cher-finds-a-new-life-vol-21-no-3/|title=Cher Finds a New Life| magazine=People| date=23 січня 1984| accessdate=15 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20161019083440/http://people.com/archive/cover-story-cher-finds-a-new-life-vol-21-no-3/| archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}};
* Ерік Штольц: {{harvnb|Bego|2001|p=377}};
* Том Круз: {{cite news| first=Amanda| last=Sidman| url=http://www.nydailynews.com/entertainment/gossip/turn-back-time-cher-mrs-tom-cruise-article-1.278126| title=If she could turn back time, Cher might be Mrs. Tom Cruise| newspaper=[[New York Daily News]]| date=29 квітня 2008| accessdate=15 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160203053457/http://www.nydailynews.com/entertainment/gossip/turn-back-time-cher-mrs-tom-cruise-article-1.278126| archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}};
* Рон Дюгей: {{harvnb|Bego|2001|p=377}};
* Джош Донен: {{cite journal| last=Jerome| first=Jim| url=http://people.com/archive/chers-got-critics-raving-over-her-risky-role-and-offscreen-shes-got-a-loving-new-man-vol-23-no-11/| title=Cher's Got Critics Raving Over Her Risky Role&nbsp;– And Offscreen She's Got a Loving New Man| magazine=People| date=18 березня 1985| accessdate=15 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221832/http://people.com/archive/chers-got-critics-raving-over-her-risky-role-and-offscreen-shes-got-a-loving-new-man-vol-23-no-11/| archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}};
* Річі Самбора: {{cite journal| url=http://people.com/archive/engaging-behavior-vol-42-no-14/| title=Engaging Behavior| magazine=People| date=3 жовтня 1994| accessdate=15 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221922/http://people.com/archive/engaging-behavior-vol-42-no-14/| archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}};
* Роб Камілетті: {{cite journal| last=Miller| first=Samantha| url=http://people.com/archive/the-ex-files-vol-52-no-21/| title=The Ex Files| magazine=People| date=29 листопада 1999| accessdate=15 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221942/http://people.com/archive/the-ex-files-vol-52-no-21/| archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}.</ref>.

=== 1987—1992: кінозірковість, третє музичне повернення ===
1987 року Шер знялася в трьох фільмах{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=151}}. У фільмі «[[Підозрюваний (фільм, 1987)|Підозрюваний]]» вона зіграла роль жінки-публічного захисника, якій допомагає один з присяжних у справі про вбивство, що вона веде. У комедійному фільмі жахів «[[Іствікські відьми]]», разом з [[Сьюзен Серендон]] і [[Мішель Пфайффер]], вона зіграла одну з трьох жінок, що мали зв'язок із «загадковим і багатим гостем з пекла», який приїжджає у містечко [[Нова Англія|Нової Англії]]. У романтичній комедії [[Норман Джевісон|Нормана Джевісона]] «[[Влада місяця (фільм)|Влада місяця]]» вона зіграла вдову-італійку, закохану в молодшого брата свого нареченого{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=151}}. Два останні фільми увійшли в десятку найкасовіших фільмів 1987 року, посівши відповідно, десяту і п'яту сходинки<ref>{{cite web| url=https://www.boxofficemojo.com/yearly/chart/?yr=1987| title=1987 Yearly Box Office Results| website=Box Office Mojo| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160307024545/http://www.boxofficemojo.com/yearly/chart/?yr=1987| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>.
[[Файл:Pediatric AIDS Foundation - Washington, D.C. - seen on Wednesday, June 21, 1989.jpg|міні|ліворуч|160пкс|Виступ Шер під час благодійного концерту для Фонду по боротьбі зі СНІДом Елізабет Глейзер (1989)]]
Оглядачка Джанет Маслін з газети «[[Нью-Йорк таймс|The New York Times]]» пише про фільм «Влада місяця»: «це ще один доказ того, що Шер перетворилася на визначну кінозірку, всі фільми за участі якої варто переглянути»<ref>{{cite web| url=https://www.nytimes.com/1987/12/16/movies/film-moonstruck-with-italians-in-love.html| title=Film: 'Moonstruck,' With Italians in Love| first=Janet| last=Maslin| newspaper=The New York Times| date=16 грудня 1987| accessdate=17 березня 2020| archive-date=23 липня 2020| archive-url=https://web.archive.org/web/20200723133336/https://www.nytimes.com/1987/12/16/movies/film-moonstruck-with-italians-in-love.html}} {{ref-en}}</ref>. За цей фільм Шер отримала [[Премія «Оскар» за найкращу жіночу роль|премію «Оскар» «за найкращу жіночу роль»]] і [[Премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль — комедія або мюзикл|премію «Золотий глобус» «за найкращу жіночу роль у комедії або мюзиклі»]]{{sfn|Bego|2001|pp=213}}<ref name=GoldenGlobes />. На 1988 рік Шер стала однією з найприбутковіших акторок десятиліття, отримуючи 1&nbsp;млн доларів за фільм{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=151}}. Того ж року вона випустила парфуми «Uninolated», що за перший рік продажів принесли їй близько 15&nbsp;млн доларів{{sfn|Berman|2001|pp=68–72}}.

1987 року Шер відновила музичну кар'єру, підписавши контракт з «[[Geffen Records]]». Музичні критики Джонні Данза і Дін Ферґюсон описують тогочасний доробок співачки як «її найбільш разючу серію хітів на сьогодні», що увінчала її голову «такою вистражданою короною справжньої рок-н-рольниці…»<ref name=CherInterview1999 />. [[Майкл Болтон]], [[Джон Бон Джові]], [[Дезмонд Чайлд]] і Річі Самбора продюсували перший альбом співачки «[[Cher (альбом, 1987)|Cher]]» під лейблом «Geffen», що отримав платинову сертифікацію від RIAA<ref name=RIAA /><ref name=CherInterview1999 />. Альбом містить рок-баладу «[[I Found Someone]]», що стала першим за останні вісім років синглом Шер, який потрапив у «топ-10» чартів США<ref name=CherInterview1999 />.

1989 року вийшов 19-й студійний альбом Шер «[[Heart of Stone (альбом Шер)|Heart of Stone]]», який отримав потрійну платинову сертифікацію від RIAA<ref name=RIAA />. Музичне відео на другий сингл з нього «[[If I Could Turn Back Time]]» викликало суперечки. У ньому Шер знялася на військовому кораблі ВМФ, де вона сідлає гармату, вдягнена у напівпрозоре вбрання зі шкіряних ремінців, через яке видно її татуйовані сідниці<ref name=ARIA89>{{cite news|url=http://www.ariacharts.com.au/news/50698/this-week-in...-1989 |publisher=ARIA Music News |title=This Week In&nbsp;... 1989 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151114012716/http://www.ariacharts.com.au/news/50698/this-week-in...-1989 |archive-date=17 березня 2020|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>{{sfn|Semonche|2007|p=161}}{{sfn|Roedy|2011|p=87}}. Різні музичні мережі піддавали цензурі це відео, зокрема [[MTV]], що спочатку відмовився транслювати його через «часткову оголеність» Шер<ref>[https://archive.today/20130420073047/http://www.bbc.co.uk/theoneandonly/superstars/joanna_berns/ Cher] ''archive.is'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref>. У відповідь на тиск дорослих глядачів, мережа транслювала відео тільки з дев'ятої години вечора до шостої години ранку<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=Ia7uAAAAMAAJ&redir_esc=y Newsweek, Incorporated, 1989] ''books.google.com.ua'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref>. Пісня очолювала австралійські чарти впродовж семи тижнів і досягла третього місця в чарті «Billboard Hot 100», ставши одним з найуспішніших синглів Шер<ref name=BiggestBBHits /><ref name=ARIA89 />. Інші пісні альбому «Heart of Stone», що потрапили в десятку найкращих в США: [[After All (пісня Шер і Пітера Сетери)|«After All»]], дуетом з [[Пітер Сетера|Пітером Сетерою]], і «[[Just Like Jesse James]]»{{sfn|Bego|2001|p=217}}. 1989 року на премії «[[Вибір народу (премія)|Вибір народу]]» Шер отримала нагороду «Улюблена зірка світового масштабу»<ref>{{cite web| url=http://search.peopleschoice.com/v/26948576/and-the-15th-annul-people-s-choice-for-favorite-all-around-female-star-is-cher.htm| archive-url=https://web.archive.org/web/20151222084320/http://search.peopleschoice.com/v/26948576/and-the-15th-annul-people-s-choice-for-favorite-all-around-female-star-is-cher.htm| url-status=dead| archive-date=17 березня 2020| title=And the 15th Annual People's Choice for "Favorite All Around Female Star" is&nbsp;... Cher!| publisher=CBS|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. 1989 року Шер поїхала в тур «[[Heart of Stone Tour|Heart of Stone]]»<ref name=HOSTour>{{cite news| last=O'Connor| first=John J.| title=Review/Television; A Potpourri Of Cher's Mood Swings| newspaper=The New York Times| date=4 лютого 1991| url=https://www.nytimes.com/1991/02/04/arts/review-television-a-potpourri-of-cher-s-mood-swings.html| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160127045358/http://www.nytimes.com/1991/02/04/arts/review-television-a-potpourri-of-cher-s-mood-swings.html| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Більшість критиків захоплювалася виступами Шер, їм сподобалася ностальгічна природа туру{{sfn|Berman|2001|p=67}}. Під час концерту в Лас-Вегасі зняли телевізійний спецпроєкт, фільм «Шер на міражі» (1991)<ref name=HOSTour />.
[[Файл:Missouri post refit.JPG|міні|праворуч|210пкс|Військовий корабель [[USS Missouri (BB-63)]], сцена скандального відео Шер для пісні «[[If I Could Turn Back Time]]», яке цензурували музичні мережі, зокрема [[MTV]] і [[VH1]]]]
У своєму першому за три роки фільмі «[[Русалки (фільм, 1990)|Русалки]]» (1990) Шер вшанувала пам'ять своєї матері, цією розповіддю про жінку, що після закінчення любовного роману переїжджає з двома дочками з міста до міста<ref name=vanityfair90 />. На зніманні у неї були конфлікти з першими двома режисерами фільму, [[Лассе Гальстрем]]ом і [[Френк Оз|Френком Озом]], яких замінили на [[Річард Бенджамін|Річарда Бенджаміна]]<ref name=EW1996>{{cite journal| last=Kennedy| first=Dana| url=https://www.ew.com/article/1996/05/31/cher-plots-her-next-comeback| title=Cher plots her next comeback| magazine=Entertainment Weekly| date=31 травня 1996| accessdate=17 березня 2020| url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160224015847/http://www.ew.com/article/1996/05/31/cher-plots-her-next-comeback| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Вважаючи, що Шер стане справжньою зірковою «приманкою», продюсери віддали їй «творчий контроль» над фільмом{{sfn|Berman|2001|pp=69–71}}. «Русалки» мали помірний касовий успіх і отримали змішані відгуки{{sfn|Bego|2001|p=228}}. Одна з двох пісень, які Шер записала для саундтреку до фільму, кавер-версія пісні [[Бетті Еверетт]], «[[The Shoop Shoop Song (It's in His Kiss)]]», очолювала британський чарт синглів протягом п'яти тижнів<ref>{{cite web| last=Mansfield| first=Brian| url=https://www.allmusic.com/album/mermaids-mw0000317768|title=Mermaids – Original Soundtrack&nbsp;– Songs, Reviews, Credits| accessdate=17 березня 2020| website=AllMusic| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201025201/http://www.allmusic.com/album/mermaids-mw0000317768| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref name=UKChartHistory>{{cite web| url=http://www.officialcharts.com/artist/11931/cher/| title=Cher&nbsp;– full Official Chart History| website=[[Official Charts Company]]| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160102190239/http://www.officialcharts.com/artist/11931/cher/| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>.

Останній студійний альбом Шер, записаний під лейблом «Geffen», «[[Love Hurts (альбом Шер)|Love Hurts]]» 1991 року, перебував на першому місці у чартах Великої Британії впродовж шести тижнів. Він містив пісню «[[Love and Understanding]]», яка потрапила у «топ-10» британського чату синглів<ref name=UKChartHistory /><ref name=Bessman1996>{{cite journal| title=Cher Changes Approach For Her 'Man's World' On Reprise| magazine=Billboard| url=https://books.google.com/books?id=uA0EAAAAMBAJ&pg=PA13| accessdate=17 березня 2020| date=18 травня 1996| first=Jim| last=Bessman| journal=| archive-date=19 червня 2020| archive-url=https://web.archive.org/web/20200619215826/https://books.google.com/books?id=uA0EAAAAMBAJ&pg=PA13}} {{ref-en}}</ref>. Альбом отримав золоту сертифікацію від RIAA<ref name=RIAA />. Наступного року Шер прокоментувала, що «Geffen», як лейбл її «хітових років», був для неї особливо важливим, «тому що я могла створювати пісні, які я справді любила… пісні, що справді зображали мене, і вони були популярними!»<ref name=CherInterview1999 />. 1991 року вона випустила книгу фітнес-вправ «Forever Fit», а потім фітнес-відео «CherFitness: A New Attitude» і «CherFitness: Body Confidence» 1992 року{{sfn|Bego|2001|p=231}}{{sfn|Crampton|Rees|1999|p=194}}. 1992 року Шер вирушила в тур «[[Love Hurts Tour|Love Hurts]]»{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=152}}. Того ж року збірка «Greatest Hits: 1965—1992», випущена лише для Великої Британії, посідала перше місце в чарті цієї країни протягом семи тижнів{{sfn|Bego|2001|p=234}}<ref name=UKChartHistory />. До неї увійшли три нові пісні: «Oh No Not My Baby», «Whenever You're Near» і «Many Rivers to Cross».<ref>{{cite web| last=Promis| first=Jose F.| url=https://www.allmusic.com/album/greatest-hits-1965-1992-import-1-geffen-mw0000236666| title=Greatest Hits: 1965–1992 – Cher&nbsp;– Songs, Reviews, Credits| accessdate=17 березня 2020| website=AllMusic| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201025527/http://www.allmusic.com/album/greatest-hits-1965-1992-import-1-geffen-mw0000236666| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>

=== 1992—1997: боротьба за здоров'я і професійну діяльність, режисерський дебют ===
[[Файл:Heart of Stone tour 1990 (3).jpg|міні|ліворуч|170пкс|Шер під час «[[Heart of Stone tour]]» (1990)]]
Частково через досвід знімання у фільмі «Русалки» Шер відмовилася від головних ролей у фільмах «[[Війна подружжя Роуз]]» та «[[Тельма і Луїза]]»<ref name=EW1996 />. За словами Бермана, «після успіху „Влади місяця“ вона так переживала за свій наступний кар'єрний крок, що була надто обережна»{{sfn|Berman|2001|p=71}}. На початку 1990-х років вона заразилася [[Вірус Епштейна — Барр|вірусом Епштейна-Барр]] та захворіла [[Синдром хронічної втоми|синдромом хронічної втоми]], який її виснажив і змусив перервати співочу та акторську кар'єру<ref name=EW1996 />{{sfn|Sonneborn|2002|p=40}}. Оскільки було потрібно заробляти гроші, а здоров'я для роботи над іншими проєктами бракувало, Шер знімалася в [[телемагазин]]ах, що демонстрували товари для здоров'я, краси і дієтичні продукти, які принесли їй близько 10&nbsp;млн доларів{{sfn|Berman|2001|p=73}}<ref name=Murphy1994>{{cite news| last=Murphy| first=Ryan| url=http://articles.orlandosentinel.com/1994-05-30/lifestyle/9405280175_1_cher-strung-beads-epstein-barr-virus| title=The Beat Doesn't Go On: Where The Heck Is Cher?| newspaper=[[Orlando Sentinel]]| date=30 травня 1994| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201022311/http://articles.orlandosentinel.com/1994-05-30/lifestyle/9405280175_1_cher-strung-beads-epstein-barr-virus| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Пародії на ці [[скетч]]і з'являлись на комічному телешоу «[[Суботнього вечора в прямому ефірі]]», а критики їх вважали комерційно успішними, тому напрошувалось припущення, що кар'єра Шер у кіно закінчилась{{sfn|Bego|2001|p=238}}<ref name=Murphy1994 /><ref>{{cite journal| last=Murphy| first=Ryan| url=https://www.ew.com/article/1993/05/21/cher-her-movie-career-dead| title=Cher: Is her movie career dead?|magazine=Entertainment Weekly| date=21 травня 1993| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160120043839/http://www.ew.com/article/1993/05/21/cher-her-movie-career-dead| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Журналу «Ladies's Home Journal» Шер розповіла: «Я раптово стала королевою рекламного ролика, і мені не спадало на думку, що люди зосереджуватимуться на цьому і позбавлять мене всіх інших моїх здобутків»{{sfn|Berman|2001|p=73}}.

У фільмах Роберта Альтмана «[[Гравець (фільм, 1992)|Гравець]]» 1992 року і «[[Висока мода (фільм, 1994)|Висока мода]]» 1994 року Шер знялася як [[камео]]{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=152}}. 1994 року вона заснувала компанію «Sanctuary», яка продавала поштою товари [[Готична мода|готичної]] тематики на замовлення за каталогом, і створила рок-версію пісні «I Got You Babe» для мультсеріалу каналу [[MTV]] «[[Бівис і Батхед]]»{{sfn|Bego|2001|p=256}}{{sfn|Bego|2001|p=253}}. 1995 року Шер, разом з [[Кріссі Хайнд]], [[Нене Черрі]] і [[Ерік Клептон|Еріком Клептоном]], очолила британський чарт з благодійним синглом «Love Can Build a Bridge»<ref>{{cite journal| title=Chart Beat: 2Pac Finally Wins 'Against The World'| magazine=Billboard| url=https://books.google.com/books?id=6gsEAAAAMBAJ&pg=PA98| accessdate=17 березня 2020| date=1 квітня 1995| last=Bronson| first=Fred| journal=| archive-date=20 червня 2020| archive-url=https://web.archive.org/web/20200620074511/https://books.google.com/books?id=6gsEAAAAMBAJ&pg=PA98}} {{ref-en}}</ref>. Пізніше того ж року вона підписала контракт з лейблом «Warner Music UK», філіалом «[[Warner Music Group]]», і випустила альбом «[[It's a Man's World (альбом Шер)|It's a Man's World]]», який виник як ідея робити кавери чоловічих пісень з жіночої точки зору<ref name=Bessman1996 />. Загалом, критики схвалили альбом і його музику з впливом [[ритм-енд-блюз]]у, а деякі відзначали, що голос Шер покращився{{sfn|Berman|2001|p=82}}. Журналіст Стівен Голден з «The New York Times» писав, що «З художньої точки зору ця душевна колекція дорослих поппісень… є кульмінацією її кар'єри в записі»<ref name=QueenComeback>{{cite news| first=Stephen| last=Holden| url=https://www.nytimes.com/1996/06/30/arts/pop-jazz-queen-of-the-comeback-cher-tries-yet-again.html| title=Queen of the Comeback, Cher Tries Yet Again| newspaper=The New York Times| date=30 червня 1996| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20151118021350/http://www.nytimes.com/1996/06/30/arts/pop-jazz-queen-of-the-comeback-cher-tries-yet-again.html| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. «It's a Man's World» посів 10-те місце в чарті Великої Британії, він містив пісню «[[One by One (пісня)|One by One]]», яка потрапила у «топ-10» британського чарту синглів<ref name=UKChartHistory />. Для американського релізу альбому його треки [[ремікс]]ували, таким чином відкинувши його оригінальне рок-звучання на користь стилю, ближчого до формату радіо США, де він досяг 64-го місця у чарті «Billboard 200»<ref>{{cite journal| magazine=Billboard| url=https://books.google.com/books?id=9AsEAAAAMBAJ&pg=PA24| title=Dance Trax: Daphne Gets New Lease On Her Career With 'Rent'| first=Larry| last=Flick| date=11 травня 1996| accessdate=17 березня 2020| journal=| archive-date=20 червня 2020| archive-url=https://web.archive.org/web/20200620115428/https://books.google.com/books?id=9AsEAAAAMBAJ&pg=PA24}} {{ref-en}}</ref>{{sfn|Bego|2001|p=259}}.
[[Файл:Cher singing.jpg|міні|праворуч|165пкс|Шер під час концерту в Нью-Йорку (1996)]]
[[Файл:WKTU-FM's Miracle on 34th Street show - New York - seen on December 11, 1998 Cropped.jpg|міні|праворуч|200пкс|Шер виконує пісню «Believe» під час концерту WKTU «Диво» на 34-й вулиці в Нью-Йорку (1998)]]
1996 року у чорній кінокомедії за сценарієм [[Чез Палмінтері|Чеза Палмінтері]] «[[Вірність (фільм, 1996)|Вірність]]» Шер зіграла роль дружини бізнесмена, який наймає вбивцю, щоб убити її. Хоча фільм отримав негативні відгуки критиків, роль самої Шер оцінили високо, Джанет Маслін з «Нью-Йорк Таймс» написала, що вона «намагається щосили розкрити комічний потенціал в ролі жертви»{{sfn|Berman|2001|pp=83–84}}<ref>{{cite news| newspaper=The New York Times| first=Janet| last=Maslin| date=3 квітня 1996| accessdate=17 березня 2020| url=https://www.nytimes.com/movie/review?res=9D07EFD81239F930A35757C0A960958260| title=Faithful (1996) – Film Review; A Feuding Couple Relies On Hit-Man Diplomacy| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20170105065636/http://www.nytimes.com/movie/review?res=9D07EFD81239F930A35757C0A960958260| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Шер відмовилася просувати фільм, твердячи, що він «жахливий»<ref name=EW1996 />. Того ж року вона дебютувала як режисерка у фільмі-антології на тему абортів «[[Якби ці стіни могли говорити]]», де зіграла роль лікарки, вбитої одним із протестувальників, що виступають за скасування абортів{{sfn|Berman|2001|p=82}}. На сьогодні стрічка має найвищу оцінку серед оригінальних фільмів каналу [[HBO]], рейтинг його переглядів склав 18,7 балів (і 25 балів в будинках з кабельним під'єднанням), таким чином він привернув увагу 6,9 мільйона глядачів<ref>{{cite journal| magazine=Variety| url=https://variety.com/2000/tv/news/hbo-climbing-another-walls-1117779197/| first=Paula| last=Bernstein| title=HBO climbing another 'Walls'| date=7 березня 2000| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160206084155/http://variety.com/2000/tv/news/hbo-climbing-another-walls-1117779197/| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite news| url=https://www.nytimes.com/2000/04/12/arts/tv-notes-going-out-blazing.html| newspaper=The New York Times| title=TV Notes; Going Out Blazing| first=Bill| last=Carter|date=12 квітня 2000| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20150527133701/http://www.nytimes.com/2000/04/12/arts/tv-notes-going-out-blazing.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>.

Значну роль музика Шер відіграла в серії «Постмодерний Прометей» (яку показали у листопаді 1997 року) американського серіалу «[[Цілком таємно (телесеріал)|Цілком таємно]]»{{sfn|Negra|2001|pp=176–177}}. Серію спеціально написали для неї, там йдеться про створеного науковцем гротескного монстра, що обожнює Шер за її роль в фільмі «Маска», де вона грала матір, яка піклується про свого потворного сина<ref>{{cite video| people=Carter, Chris|date=2005|title=Audio Commentary for "The Post-Modern Prometheus"|medium=DVD|location=''The X-Files: The Complete Fifth Season''|publisher=20-й Century Fox Home Entertainment|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite web| last=Deans| first=Meghan| title=Reopening The X-Files&nbsp;– 'The Post-Modern Prometheus'| url=http://www.tor.com/2012/08/23/reopening-the-x-files-qthe-post-modern-prometheusq/| publisher=Tor.com| accessdate=17 березня 2020| date=23 серпня 2012| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160328024925/http://www.tor.com/2012/08/23/reopening-the-x-files-qthe-post-modern-prometheusq/| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>.

=== 1998—1999: смерть Сонні Боно, четверте музичне повернення ===
Сонні Боно помер 1998 року внаслідок нещасного випадку під час катання на лижах. Йому було 62 роки. На його похороні Шер виголосила слізну промову, назвавши його «найнезабутнішою особистістю», що вона зустрічала<ref>{{cite news| title=Tearful Cher remembers Sonny's wit, tenacity| url=https://news.google.com/newspapers?nid=2199&dat=19980110&id=uaoyAAAAIBAJ&sjid=pOgFAAAAIBAJ&pg=6636,3792974| accessdate=17 березня 2020| newspaper=Lawrence Journal-World| date=10 січня 1998| archive-date=26 червня 2019| archive-url=https://web.archive.org/web/20190626221357/https://news.google.com/newspapers?nid=2199&dat=19980110&id=uaoyAAAAIBAJ&sjid=pOgFAAAAIBAJ&pg=6636,3792974}} {{ref-en}}</ref>. На момент смерті Боно був [[Конгрес США|конгресменом]]. Вона віддала йому належне, влаштувавши телевізійний спецвипуск на каналі CBS «Сонні і я: спогади Шер», який вийшов в ефір 20 травня 1998 року{{sfn|Bego|2001|p=281}}. Того ж місяця Сонні і Шер отримали зірку на [[Голлівудська алея слави|Голлівудській алеї слави]] за внесок у телебачення<ref name=walkoffame>{{cite web| url=http://www.walkoffame.com/sonny-and-cher| title=Sonny & Cher| publisher=Hollywood Walk of Fame| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160308040851/http://www.walkoffame.com/sonny-and-cher| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Пізніше того ж року Шер опублікувала збірку автобіографічних нарисів «Перший раз» про «перші» події в своєму житті, яку критики похвалили як «життєву» і «справжню»{{sfn|Berman|2001|p=90}}. Хоча рукопис був майже завершеним коли помер Сонні, вона не могла вирішити, чи писати про це в книзі, Шер боялася, що її критикуватимуть за використання цієї події. Вона сказала журналу «Rolling Stone»: «Я ж не можу проігнорувати це, чи не так? Можливо, я б так і вчинила, якби більше переймалась тим, що думають люди, а не тим, що правильно для мене»{{sfn|Berman|2001|p=91}}.

22-й студійний альбом Шер «[[Believe (альбом Шер)|Believe]]», випущений 1998 року, ознаменувався для неї музичним відхиленням, оскільки він містив танцювальні поп-пісні, багато з яких передають «суть епохи диско». Шер сказала: «Не те, що б я думаю, що це альбом 70-х… але він пронизаний червоною ниткою лейтмотиву, закономірності, яку я люблю»<ref name=CherInterview1999 />. «Believe» отримав чотириразову платинову сертифікацію від RIAA і став золотим або платиновим у 39-ти країнах світу, його продаж у всьому світі становив 10&nbsp;млн копій<ref name=RIAA />{{sfn|Bego|2001|p=283}}<ref>{{cite news| url=https://www.billboard.com/articles/news/75922/cher-says-farewell-with-50-city-tour| title=Cher Says 'Farewell' With 50-City Tour| last=| first=| date=1 травня 2002| journal=Billboard| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160422070536/http://www.billboard.com/articles/news/75922/cher-says-farewell-with-50-city-tour| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. [[Believe (пісня Шер)|Титульна пісня]] альбому посіла перше місце в понад 23-ох країнах світу і розійшлась накладом понад 10&nbsp;млн екземплярів у всьому світі<ref name=BBCWorldPoll>{{cite press release| url=http://www.bbc.co.uk/pressoffice/pressreleases/stories/2002/12_december/20/ws_worldsfavsong.shtml| title=Global music taste revealed in BBC World Service poll| date=20 грудня 2002| accessdate=17 березня 2020| publisher=BBC| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20161217144725/http://www.bbc.co.uk/pressoffice/pressreleases/stories/2002/12_december/20/ws_worldsfavsong.shtml| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite journal| url=http://www.complex.com/music/2010/08/complex-presents-the-25-greatest-auto-tune-songs/| title=Complex Presents: The 25 Greatest Auto-Tune Songs| first=Insanul| last=Ahmed|magazine=Complex| date=5 серпня 2010| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131215759/http://www.complex.com/music/2010/08/complex-presents-the-25-greatest-auto-tune-songs/| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Пісня стала найбільш продаваним записом 1998 і 1999 років у Великій Британії та США, відповідно, і найуспішнішим синглом Шер на сьогодні<ref name=BBCWorldPoll /><ref name=bbfev2000>{{cite journal| last=Hay| first=Carla| date=5 лютого 2000| title=Backstreets, Cher, TLC Among Those Up For Record of the Year| magazine=Billboard| url=https://books.google.com/books?id=1A0EAAAAMBAJ&pg=PA20| accessdate=17 березня 2020| journal=| archive-date=19 червня 2020| archive-url=https://web.archive.org/web/20200619164040/https://books.google.com/books?id=1A0EAAAAMBAJ&pg=PA20}} {{ref-en}}</ref>{{sfn|Berman|2001|p=13}}. «Believe» очолювала британський чарт синглів протягом семи тижнів і стала найбільш продаваним синглом всіх часів, створеним жінкою-співачкою у Великій Британії, до жовтня 2018 року у країні продали понад 1,84&nbsp;млн копій<ref>{{cite web|url=https://www.officialcharts.com/chart-news/official-charts-flashback-1998-cher-believe__20834/|title=Official Charts Flashback 1998: Cher – Believe|publisher=Official Charts Company|accessdate=17 березня 2020|date=25 жовтня 2018|archive-date=19 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200619165830/https://www.officialcharts.com/chart-news/official-charts-flashback-1998-cher-believe__20834/}} {{ref-en}}</ref>. Пісня також очолювала чарт «Billboard Hot 100» впродовж чотирьох тижнів, до грудня 1999 року її продажі в США склали понад 1,8&nbsp;млн копій<ref name=BillboardRecordBreakers>{{cite journal|magazine=Billboard|url=https://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/470364/billboard-chart-record-breaking-songs-albums-longest-music-moments-ever|title=Billboard Chart Record-Breakers: The Longest Music Moments Ever|date=9 травня 2014|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160120170044/http://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/470364/billboard-chart-record-breaking-songs-albums-longest-music-moments-ever|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite journal|url=https://books.google.com/books?id=9w0EAAAAMBAJ&pg=PA34|magazine=Billboard|date=25 грудня 1999|accessdate=17 березня 2020|first=Michael|last=Paoletta|title=If Labels 'Believe' In Dance Acts, Success Will Follow|journal=|archive-date=20 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200620115356/https://books.google.com/books?id=9w0EAAAAMBAJ&pg=PA34}} {{ref-en}}</ref>. Шер отримала за цю пісню [[Премія «Греммі» за найкращий танцювальний запис|премію «Греммі» «за найкращий танцювальний запис»]]<ref>{{cite journal| first=Chuck| last=Taylor| url=https://www.billboard.com/specials/hot100/charts/top50-no1s-90s.shtml |title=The Billboard Hot 100 Songs of the Year (1990–1999)| magazine=Billboard| archiveurl=https://web.archive.org/web/20120413152443/http://www.billboard.com/specials/hot100/charts/top50-no1s-90s.shtml| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>.

31 січня 1999 року, на 33-му суперкубку з американського футболу, Шер виконала [[гімн Сполучених Штатів Америки]]<ref>{{cite news| first=Deborah| last=Wilker| url=http://articles.sun-sentinel.com/1999-01-28/sports/9901280029_1_cher-anthem-super-bowl-xxxiii|title=A Reason To Believe|newspaper=Sun-Sentinel|date=28 січня 1999| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201004305/http://articles.sun-sentinel.com/1999-01-28/sports/9901280029_1_cher-anthem-super-bowl-xxxiii| archivedate=17 березня 2020}}</ref>. Через два місяці вона заспівала на телевізійному спецпроєкті каналу VH1 «Divas Live 2», що привернув увагу 19,4 мільйона глядачів<ref>{{cite journal|last=Mayfield|first=Geoff|title=Between the Bullets|date=8 травня 1999|accessdate=17 березня 2020|magazine=Billboard|url=https://books.google.com/books?id=eQ0EAAAAMBAJ&pg=PA84|journal=|archive-date=19 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200619140916/https://books.google.com/books?id=eQ0EAAAAMBAJ&pg=PA84}}</ref>. За інформацією каналу VH1, це була найпопулярніша і з найбільшою кількістю переглядів програма в історії телемережі, і саме присутність Шер «відіграла в цьому значну роль»{{sfn|Bego|2001|p=286}}. Скориставшись успіхом альбому «Believe», колишній лейбл Шер «Geffen Records» випустив збірку «If I Could Turn Back Time: Cher's Greatest Hits» (1999), де представлено пісню «Do not Come Cryin 'Me», яка раніше не виходила<ref>{{cite journal|magazine=[[CMJ]] New Music Report|first=Kelso|last=Jacks|url=https://books.google.com/books?id=lVwOt5tiDncC&pg=PA9|title=Record News|date=12 квітня 1999|accessdate=17 березня 2020|journal=|archive-date=20 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200620013313/https://books.google.com/books?id=lVwOt5tiDncC&pg=PA9}}</ref>. Збірка отримала золоту сертифікацію від RIAA<ref name=RIAA />. З 1999 по 2000 рік Шер провела тур «Do You Believe?», квитки на який розпродались у кожному американському місті, де він відбувався, в цілому він зібрав понад 1,5&nbsp;млн глядачів{{sfn|Bego|2001|p=290}}<ref name=BelieveIt>{{cite journal| date=22 січня 2000| title=Believe it| magazine=Billboard| url=https://books.google.com/books?id=sA0EAAAAMBAJ&pg=PP2| accessdate=17 березня 2020| journal=| archive-date=26 грудня 2016| archive-url=https://web.archive.org/web/20161226095939/https://books.google.com/books?id=sA0EAAAAMBAJ&pg=PP2}} {{ref-en}}</ref>. Також, 1999 року в Лас-Вегасі, зняли телевізійний спецпроєкт співачки «Cher: Live in Concert&nbsp;— From MGM Grand», що став найпопулярнішою програмою головного каналу HBO за період 1998—99 років, рейтинг його переглядів склав 9 балів серед дорослих віком від 18 до 49 років і 13 балів на каналі HBO для світу, що становило близько 33&nbsp;млн глядачів у будинках з кабельним під'єднанням{{sfn|Bego|2001|p=291}}<ref>{{cite journal| magazine=Cable World| url=https://www.highbeam.com/doc/1G1-78333850.html| date=3 вересня 2001| accessdate=17 березня 2020| title=Sunday's Madonna's Night| url-status=dead| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160220165843/https://www.highbeam.com/doc/1G1-78333850.html| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. У листопаді 1999 року Шер випустила збірку «The Greatest Hits», три мільйони копій якої продали за межами США до січня 2000 року.<ref name=BelieveIt />

1999 року журнал «Billboard» назвав Шер виконавицею «номер один» у стилі «денс»<ref name=bbfev2000 />. На церемонії вручення премії «[[World Music Awards]]» 1999 року вона отримала відзнаку «Legend Award» за «внесок всього життя в музичну індустрію»<ref name=WMA1999>{{cite journal| last=Dezzani| first=Mark| date=22 травня 1999| title=Smith Leads A More Polished WMAs| magazine=Billboard| url=https://books.google.com/books?id=ig0EAAAAMBAJ&pg=PA52| accessdate=17 березня 2020| journal=| archive-date=20 червня 2020| archive-url=https://web.archive.org/web/20200620095655/https://books.google.com/books?id=ig0EAAAAMBAJ&pg=PA52}} {{ref-en}}</ref>. Наступний фільм Шер, «[[Чай з Муссоліні]]», що вийшов того ж року, знятий [[Франко Дзефіреллі]], отримав неоднозначні відгуки, тоді як сама вона здобула визнання критиків за роль заможної, екстравагантної американської світської левиці, чий візит до Італії не вітають англійські дами. Рецензент з журналу «Film Comment» писав: «Тільки тоді, коли вона з'являється, ви розумієте, як сильно її бракувало на кіноекранах! Бо Шер&nbsp;— це зірка. Тобто їй вдається трюк кінозірки: втілитись у героїню і водночас ніколи не дозволяє вам забути, що це&nbsp;— Шер»{{sfn|Bego|2001|p=287}}{{sfn|Berman|2001|pp=86–87}}.

=== 2000—2009: гастролі, вихід на пенсію, резиденція в Лас-Вегасі ===
[[Файл:Cher at Farewell Tour.JPG|міні|ліворуч|160пкс|Виступ Шер під час «[[Living Proof: The Farewell Tour]]» (2004)]]
Альбом «[[Not.com.mercial]]», що вийшов 2000 року, написала переважно сама Шер після того, як відвідала конференцію піснярів 1994 року. Це була її перша спроба написати більшість треків для альбому. Оскільки її лейбл звукозапису відхилив цей альбом як некомерційний, вона вирішила продавати його тільки на своєму вебсайті. У пісні «Sisters of Mercy» вона критикувала «жорстоких, безсердечних і злих» черниць, які заважали її матері забрати її з католицького притулку. Католицька церква засудила цю пісню<ref>{{cite news| first=Deborah| last=Wilker| url=http://articles.chicagotribune.com/2000-11-14/features/0011130180_1_cher-songwriting-record| title=I've Got E, Babe| newspaper=[[Chicago Tribune]]| date=14 листопада 2000| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20121105025506/http://articles.chicagotribune.com/2000-11-14/features/0011130180_1_cher-songwriting-record| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>.

2000 року Шер записала пісню «Più che puoi» в дуеті з італійським співаком [[Ерос Рамаццотті|Еросом Рамаццотті]]<ref>[https://www.allmusic.com/album/stilelibero-mw0000620776 Eros Ramazzotti] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190530083328/https://www.allmusic.com/album/stilelibero-mw0000620776 |date=30 травня 2019 }} ''allmusic.com'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref>. У листопаді вона знялася в серіалі «[[Вілл і Грейс]]» в серії «Цигани, волоцюги і бур'яни», що стала другою найпопулярнішою серією цього серіалу<ref>[https://www.orlandosentinel.com/news/os-xpm-2000-11-18-0011180530-story.html CELEBRITY UPDATE] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200319171934/https://www.orlandosentinel.com/news/os-xpm-2000-11-18-0011180530-story.html |date=19 березня 2020 }} ''orlandosentinel.com'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref>. Того ж року Шер здобула другу міжнародну премію «Echo», ставши «Співачкою року»<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=sg4EAAAAMBAJ&pg=PA80&lpg=PA80&dq=Bega,+Martin,+Cher+Win+Top+Echo+Award+Honors&source=bl&ots=7PZgoAAW2_&sig=ACfU3U3lEZNih289PaOC8qrRjQ0Ssqmx4w&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwj9nu6LhafoAhUci8MKHfUwB2gQ6AEwAXoECAoQAQ#v=onepage&q=Bega%2C%20Martin%2C%20Cher%20Win%20Top%20Echo%20Award%20Honors&f=false Billboard] ''books.google.com.ua'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref>.

2001 року вийшов альбом «[[Living Proof (альбом Шер)|Living Proof]]», танцювально-орієнтоване продовження альбому «Believe», якого довго очікували слухачі. Він посів дев'яте місце в чарті «Billboard 200» і отримав золоту сертифікацію від RIAA<ref name=RIAA /><ref name=Flick2002>{{cite journal|last=Flick|first=Larry|date=12 січня 2002|title=Warner's Cher Offers 'Living Proof'|magazine=Billboard|url=https://books.google.com/books?id=9Q8EAAAAMBAJ&pg=PA100|accessdate=17 березня 2020|journal=|archive-date=20 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200620004030/https://books.google.com/books?id=9Q8EAAAAMBAJ&pg=PA100}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite journal|url=https://www.billboard.com/articles/news/76521/chart-beat-bonus| title=Chart Beat Bonus| magazine=Billboard| date=8 березня 2002| accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201011721/http://www.billboard.com/articles/news/76521/chart-beat-bonus|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Альбом містив сингл «[[The Music's No Good Without You]]», який потрапив у «топ-10» британського чарту, і пісню «[[Song for The Lonely]]», присвячену «мужнім людям Нью-Йорка» після [[Терористичний акт 11 вересня 2001 року|терактів 11 вересня]]<ref name=UKChartHistory /><ref name=Flick2002 />. У травні 2002 року Шер виступила на благодійному концерті «VH1 Divas Las Vegas»<ref>{{cite journal|url=https://www.billboard.com/articles/news/73910/divas-las-vegas-hits-dvdcd| title='Divas Las Vegas' Hits DVD/CD| date=September 10, 2002|magazine=Billboard| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131225232/http://www.billboard.com/articles/news/73910/divas-las-vegas-hits-dvdcd| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. 2002 року на церемонії «Billboard Music Awards» вона отримала премію «Співачка року» за танцювальну/клубну музику, а Стівен Тайлер вручив їй премію «Artist Achievement Award» за те, що «допомогла перевизначити популярну музику з величезним успіхом у чартах „Billboard“»<ref>{{cite journal| url=https://www.billboard.com/articles/news/73191/2002-billboard-music-awards| magazine=Billboard| date=9 грудня 2002| accessdate=17 березня 2020| title=2002 Billboard Music Awards| url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150520141406/http://www.billboard.com/articles/news/73191/2002-billboard-music-awards|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref name=BMA2002>{{cite journal| url=https://books.google.com/books?id=Og0EAAAAMBAJ&pg=PA20| magazine=Billboard| title=Award Is 'Living Proof' Of Success| date=7 грудня 2002| accessdate=17 березня 2020| first=Ray| last=Waddell| journal=| archive-date=20 червня 2020| archive-url=https://web.archive.org/web/20200620030422/https://books.google.com/books?id=Og0EAAAAMBAJ&pg=PA20}} {{ref-en}}</ref>. Того року статки Шер оцінювали в 600&nbsp;млн доларів<ref>{{cite news| url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/in_pictures/5313046.stm| title=In pictures: Cher empties wardrobe| work=BBC News| date=September 4, 2006|accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131222043/http://news.bbc.co.uk/2/hi/in_pictures/5313046.stm|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>.

У червні 2002 року Шер вирушила в тур «Living Proof: The Farewell», який вона оголосила останнім концертним туром у своїй кар'єрі, хоча й пообіцяла продовжувати випускати записи і фільми<ref>{{cite journal|last=Greenblatt|first=Leah|url=https://www.ew.com/article/2007/10/05/retirements-didnt-last| title=Retirements that didn't last|magazine=Entertainment Weekly|date=5 жовтня 2007|accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160307144149/http://www.ew.com/article/2007/10/05/retirements-didnt-last| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite journal| last=Newman| first=Melinda| date=18 січня 2003| title=The Beat| magazine=Billboard| url=https://books.google.com/books?id=aQ4EAAAAMBAJ&pg=PA13| accessdate=17 березня 2020| journal=| archive-date=19 червня 2020| archive-url=https://web.archive.org/web/20200619054001/https://books.google.com/books?id=aQ4EAAAAMBAJ&pg=PA13}} {{ref-en}}</ref>. Під час туру, за допомогою відеокліпів (починаючи з 1960-х років) і ретельно продуманих декорацій, підкреслювали її успіхи в музиці, телебаченні та кіно<ref name=ABCFarewell>{{cite web| url=http://www.abc.net.au/tv/guide/netw/200406/highlights/230863.htm|title=Program summary&nbsp;– Cher: The Farewell Tour| publisher=ABC Television| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160115121523/http://www.abc.net.au/tv/guide/netw/200406/highlights/230863.htm|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>.

Світовий тур спочатку передбачав 49 концертів, потім його збільшили в кілька разів<ref>{{cite web| url=https://www.adobe.com/motion/cher.html|title=On the road with Cher| publisher=Adobe Systems|accessdate=17 березня 2020| url-status=dead| archiveurl=https://web.archive.org/web/20151222162955/https://www.adobe.com/motion/cher.html| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. До жовтня 2003 року він став найуспішнішим туром, будь-коли організованим жінкою. 2,2&nbsp;млн шанувальників побачили 200 концертів, а касові збори становили 145 мільйонів доларів<ref>{{cite journal| last=Bonin| first=Liane| url=https://www.ew.com/article/2003/10/31/chers-tour-most-successful-ever-woman| title=Cher's tour is the most successful ever by a woman| magazine=Entertainment Weekly| date=31 жовтня 2003|accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160402083139/http://www.ew.com/article/2003/10/31/chers-tour-most-successful-ever-woman| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Колекцію пісень, виконаних наживо під час туру, випустили 2003 року як альбом «[[Live! The Farewell Tour]]»<ref>{{cite web|last=Unterberger|first=Richie|url=https://www.allmusic.com/album/live-the-farewell-tour-mw0000316614|title=Live: The Farewell Tour – Cher&nbsp;– Songs, Reviews, Credits| accessdate=17 березня 2020| website=AllMusic|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201062227/http://www.allmusic.com/album/live-the-farewell-tour-mw0000316614|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Спеціальна трансляція туру «Cher&nbsp;— The Farewell Tour» на каналі [[NBC]] 2003 року привернула увагу 17&nbsp;млн глядачів<ref>{{cite journal| url=http://content.time.com/time/magazine/article/0,9171,1004707,00.html| title=Numbers| magazine=Time|date=21 квітня 2003| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20151222133237/http://content.time.com/time/magazine/article/0,9171,1004707,00.html| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Він став найбільш рейтинговою телевізійною спеціальною трансляцією концерту 2003 року, і приніс Шер премію «Еммі-прайм-тайм за видатний естрадний, музичний або комедійний спецвипуск»<ref>{{cite journal|last=Hay|first=Carla|date=27 грудня 2003|title=Tuned In: Rating Hits And Misses|magazine=Billboard|url=https://books.google.com/books?id=bA8EAAAAMBAJ&pg=RA1-PA71|accessdate=17 березня 2020|journal=|archive-date=20 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200620043734/https://books.google.com/books?id=bA8EAAAAMBAJ&pg=RA1-PA71}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.emmys.com/shows/cher-farewell-tour| title=Cher – The Farewell Tour| publisher=Academy of Television Arts & Sciences|accessdate=17 березня 2020| url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151222145154/http://www.emmys.com/shows/cher-farewell-tour|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>.

Залишивши 2002 року лейбл «Warner UK», у вересні 2003 року Шер підписала угоду з дією на всю територію світу з американським підрозділом «Warner Bros. Records»<ref>{{cite journal| last=Newman| first=Melinda| date=13 вересня 2003| title=The Beat: Cher Signs Worldwide Warner Bros. Deal| magazine=Billboard| url=https://books.google.com/books?id=bw8EAAAAMBAJ&pg=PA13| accessdate=17 березня 2020| journal=| archive-date=20 червня 2020| archive-url=https://web.archive.org/web/20200620101533/https://books.google.com/books?id=bw8EAAAAMBAJ&pg=PA13}} {{ref-en}}</ref>. 2003 року вийшла збірка найкращих хітів «[[The Best Best of Cher]]», записаних впродовж цілої кар'єри Шер, яка досягла четвертого місця в чарті «Billboard 200» і отримала подвійну платинову сертифікацію від RIAA<ref name=RIAA /><ref>{{cite journal|url=https://www.billboard.com/articles/news/70667/chers-farewell-tour-beats-on|title=Cher's 'Farewell' Tour Beats On|magazine=Billboard|date=9 червня 2003|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131230635/http://www.billboard.com/articles/news/70667/chers-farewell-tour-beats-on|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. В комедії [[Брати Фарреллі|братів Фарреллі]] «[[Застряг у тобі (фільм)|Застряг у тобі]]» 2003 року, Шер зіграла саму себе, висміявши свій публічний імідж сценою, де вона спить з набагато молодшим хлопцем<ref>{{cite news|url=http://articles.chicagotribune.com/2003-12-12/entertainment/0312120301_1_quickee-burger-farrelly-brothers-peter-and-bobby-farrelly|first=Mark|last=Caro|newspaper=Chicago Tribune| title=Farrelly brothers' comedy chops come unglued in 'Stuck on You'| date=12 грудня 2003| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20150505062655/http://articles.chicagotribune.com/2003-12-12/entertainment/0312120301_1_quickee-burger-farrelly-brothers-peter-and-bobby-farrelly|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>.

Концертний тур «Farewell Tour», під час якого Шер зіграла 326 концертів, завершився 2005 року як один з [[Список найкасовіших концертних турів|найкасовіших концертних турів]] усіх часів, його відвідали понад 3,5 мільйона шанувальників, прибуток сягнув 250 мільйонів доларів<ref>{{cite journal|magazine=[[Forbes]]|url=https://www.forbes.com/sites/jesselawrence/2014/03/23/with-strong-demand-for-tickets-will-chers-dressed-to-kill-tour-really-be-farewell/|title=With Strong Demand For Tickets, Will Cher's Dressed To Kill Tour Really Be Farewell?|date=23 березня 2014|first=Jesse|last=Lawrence|accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20140429045520/http://www.forbes.com/sites/jesselawrence/2014/03/23/with-strong-demand-for-tickets-will-chers-dressed-to-kill-tour-really-be-farewell/|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Після трирічного відпочинку, 2008 року Шер розпочала трирічну концертну програму з 200 виступів на постійному місці в театрі {{нп|Колізей у Сізарс-Пелас|||The Colosseum at Caesars Palace}} у Лас-Вегасі, де, за повідомленнями, заробляла 60&nbsp;млн доларів на рік<ref>{{cite web|url=https://www.thecourier.com.au/story/5386479/cher-starts-australian-tour-in-newcastle/|title=Cher starts Australian tour in Newcastle|first=Lisa|last=Rockman|date=8 травня 2018|accessdate=17 березня 2020|archive-date=19 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200619201532/https://www.thecourier.com.au/story/5386479/cher-starts-australian-tour-in-newcastle/}} {{ref-en}}</ref><ref name=VF2010>{{cite journal| first=Krista| last=Smith| url=https://www.vanityfair.com/news/2010/12/cher-201012|title=Forever Cher| magazine=Vanity Fair| date=30 листопада 2010| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160120001736/http://www.vanityfair.com/news/2010/12/cher-201012|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. У постановці під назвою «Cher» залучили найсучасніші відео- та спецефекти, складні декорації, 14 танцюристів, чотири повітряних гімнасти і понад 20 змін костюмів<ref>{{cite press release| date=21 вересня 2010| url=http://www.prnewswire.com/news-releases/cher-announces-final-shows-of-three-year-residency-at-the-colosseum-at-caesars-palace-103420589.html| title=Cher Announces Final Shows of Three Year Residency at The Colosseum at Caesars Palace| agency=PR Newswire| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201000916/http://www.prnewswire.com/news-releases/cher-announces-final-shows-of-three-year-residency-at-the-colosseum-at-caesars-palace-103420589.html| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite news| newspaper=The New York Times|url=https://www.nytimes.com/2013/07/04/fashion/cher-talks-about-what-else-being-cher.html| title=Cher Talks About (What Else?) Being Cher|date=3 липня 2013|first=Jacob|last=Bernstein| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20161220182150/http://www.nytimes.com/2013/07/04/fashion/cher-talks-about-what-else-being-cher.html| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>.

=== 2010—2017: дебют у мюзиклі, повернення до музики і гастролі ===
[[Файл:Cher 2014.jpg|міні|праворуч|220пкс|Шер виконує пісню «Welcome to Burlesque» під час «[[Dressed to Kill Tour]]» (2014)]]
У фільмі «[[Бурлеск (фільм)|Бурлеск]]» 2010 року, першому мюзиклі за участю Шер, вона зіграла імпресаріо в нічному клубі, яку сподівається вразити молодий голлівудський виконавець. Одна з двох пісень, які вона записала для саундтреку фільму, енергійна рок-балада «[[You Haven't Seen the Last of Me]]», посіла перше місце в чарті «Billboard Dance Club» у січні 2011 року, зробивши Шер єдиною на сьогодні співачкою, сингли якої посідали першу сходинку в чарті «Billboard» шість десятиліть поспіль, з 1960-х до 2010-х років<ref>{{cite journal| url=https://www.billboard.com/articles/news/950591/christina-aguilera-and-cher-shine-on-burlesque-soundtrack| first=Mikael|last=Wood| title=Christina Aguilera and Cher Shine on 'Burlesque' Soundtrack| magazine=Billboard| date=19 листопада 2010|accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160125011407/http://www.billboard.com/articles/news/950591/christina-aguilera-and-cher-shine-on-burlesque-soundtrack| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref name=SixDecades>{{cite journal| last=Caulfield| first=Keith| url=https://www.billboard.com/articles/news/473595/cher-shines-with-no-1-in-sixth-consecutive-decade| title=Cher Shines with No. 1 in Sixth Consecutive Decade| magazine=Billboard| date=18 січня 2011| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201011748/http://www.billboard.com/articles/news/473595/cher-shines-with-no-1-in-sixth-consecutive-decade| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Окрім цього, пісня «You Have not Seen the Last of Me» стала лауреатом премії «Золотий глобус», хоча акторську роботу Шер пропонували номінувати на «[[Золота малина|Золоту малину]]»<ref>[https://www.epochtimes.com.ua/ru/movies/poster/zolotaja-malyna-za-hudshyj-fylm-2010-goda-95607.html Золотая малина за худший фильм 2010 года] ''epochtimes.com.ua'' 16 квітня 2020 {{ref-ru}}</ref>. У листопаді 2010 року Шер вшанували честю залишити відбитки своїх долонь і ніг на бетоні у дворі перед [[Китайський театр TCL|китайським театром Граумана]] в Голлівуді<ref name=graumans>{{cite journal| url=https://www.advocate.com/news/daily-news/2010/11/19/cher-immortalized-cement| archiveurl=https://web.archive.org/web/20141006171552/http://www.advocate.com/news/daily-news/2010/11/19/cher-immortalized-cement| archivedate=17 березня 2020| title=Cher Immortalized in Cement| magazine=The Advocate| date=19 листопада 2010| url-status=live}} {{ref-en}}</ref>. Наступного року вона озвучила Левицю Джанет у комедії «[[Зоонаглядач]]»<ref>{{cite web| first=Roger| last=Ebert| url=https://www.rogerebert.com/reviews/zookeeper-2011| title=Zookeeper Movie Review & Film Summary (2011)|publisher=RogerEbert.com| accessdate=17 березня 2020| date=6 липня 2011| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160129014246/http://www.rogerebert.com/reviews/zookeeper-2011| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. У травні 2013 року на каналі Lifetime вийшов документальний фільм «Дорогій мамі, з любов'ю Шер», який Шер зняла про свою матір Джорджію Голт<ref name=Yahoo2013>{{cite news| url=https://finance.yahoo.com/news/cher-celebrate-release-single-womans-192934556.html| title=Cher to Celebrate Release of New Single 'Woman's World' With Performance on Final Episode of NBC's 'The Voice' on Tuesday, June 18th| journal=Yahoo! Finance| date=10 червня 2013| archiveurl=https://web.archive.org/web/20170721224554/https://finance.yahoo.com/news/cher-celebrate-release-single-womans-192934556.html| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>.

2013 року вийшов «[[Closer to the Truth]]»,&nbsp;— 25-й студійний альбом Шер і перший з часів альбому «Living Proof» 2001 року. У жовтні він посів третє місце в чарті «Billboard 200», що є найвищою позицією співачки у цьому чарті на сьогодні<ref name=CloserToTheTruthBillboard2000 />. Оглядач Майкл Андор Бродер з газети «[[Бостон глоуб|The Boston Globe]]» прокоментував, що «Шер не стоїть перед загрозою втратити корону „Богині попмузики“, у 67 років вона звучить переконливіше, ніж [[Дженніфер Лопес|Джей-Ло]] або [[Мадонна (співачка)|Мадонна]]»<ref>{{cite news| first=Michael Andor| last=Brodeur| url=https://www.bostonglobe.com/arts/music/2013/09/23/album-review-cher-closer-truth/ULMSsWNd4TQFU0Ywth8sdM/story.html| title=Album Review: Cher, 'Closer to the Truth'| newspaper=The Boston Globe| date=24 вересня 2013| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160124122911/http://www.bostonglobe.com/arts/music/2013/09/23/album-review-cher-closer-truth/ULMSsWNd4TQFU0Ywth8sdM/story.html| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. У фіналі четвертого сезону шоу талантів «The Voice» Шер вперше виконала головний сингл альбому «[[Woman's World (пісня)|Woman's World]]», це був її перший виступ на телебаченні за останні десять років<ref name=Yahoo2013 />. Пізніше вона взяла участь у п'ятому сезоні шоу як радниця команди судді [[Блейк Шелтон|Блейка Шелтона]]<ref>{{cite news| url=https://www.rollingstone.com/tv/videos/the-voice-recap-cher-chews-out-contestant-20131016| magazine=Rolling Stone| title='The Voice' Recap: Cher Chews Out Contestant| date=16 жовтня 2013| accessdate=17 березня 2020| first=Katy| last=Kroll| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160112095216/http://www.rollingstone.com/tv/videos/the-voice-recap-cher-chews-out-contestant-20131016| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>.

30 червня 2013 року Шер стала гедлайнером «Щорічного танцювального бенефісу на пірсі», присвячений Дню [[гей-прайд]]у. Як підсумок, уперше за п'ять років всі квитки на подію було розпродано<ref>{{cite news| url=http://articles.chicagotribune.com/2013-07-03/entertainment/sns-201307021400--tms--lizsmittr--x-a20130703-20130703_1_dj-gay-men-all-fans| newspaper=Chicago Tribune| first=Liz| last=Smith| title=It's a 'Woman's World' for Cher&nbsp;– and ALL her fans!| date=3 липня 2013| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20130928065155/http://articles.chicagotribune.com/2013-07-03/entertainment/sns-201307021400--tms--lizsmittr--x-a20130703-20130703_1_dj-gay-men-all-fans| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. У листопаді 2013 року Шер з'явилася як запрошена виконавиця і суддя на восьмому тижні трансляції, присвяченому їй, сімнадцятого сезону шоу «Танці з зірками» каналу ABC<ref>{{cite news| url=https://www.usatoday.com/story/life/people/2013/11/04/cher-rocks-dancing-with-the-stars-another-celeb-exits-brant-daugherty/3438665/| title=Cher rocks 'Dancing' as sixth celeb exits| newspaper=USA Today| date=5 листопада 2013| accessdate=17 березня 2020| last=Oldenburg| first=Ann| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20161025185005/http://www.usatoday.com/story/life/people/2013/11/04/cher-rocks-dancing-with-the-stars-another-celeb-exits-brant-daugherty/3438665/| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. У березні 2014 року, майже через десять років після оголошення «прощального туру», вона вирушила в тур «[[Dressed to Kill Tour|Dressed to Kill]]»<ref name=d2kbb>{{cite journal|url=https://www.billboard.com/biz/articles/news/touring/6157652/cher-tour-grosses-55-million-so-far| title=Cher Tour Grosses $55 Million (So Far)| first=Keith|last=Caulfield|date=15 липня 2014|magazine=Billboard| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160129174638/http://www.billboard.com/biz/articles/news/touring/6157652/cher-tour-grosses-55-million-so-far| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Під час туру, Шер іронізувала з тих своїй обіцянок, й божилася, що це вже буде її останній прощальний тур<ref>[https://www.cherworld.com/category/cher-dressed-to-kill-tour/ «Dressed to Kill»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210125170826/https://www.cherworld.com/category/cher-dressed-to-kill-tour/ |date=25 січня 2021 }} ''cherworld.com'' Процитовано 17 березня 2020 {{ref-en}}</ref>. Перша частина туру, куди увійшли 49 аншлагових виступів у Північній Америці, принесла 54,9&nbsp;млн доларів<ref name=d2kbb />. У листопаді 2014 року Шер скасувала решту концертів через інфекцію, що вплинула на функцію нирок<ref>{{cite journal|url=https://www.billboard.com/biz/articles/news/touring/6327218/cher-cancels-remaining-tour-dates-to-recover| magazine=Billboard| accessdate=17 березня 2020| date=20 листопада 2014| first=Diana| last=Swartz| title=Cher Cancels Remaining Tour Dates to Recover| url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131225105/http://www.billboard.com/biz/articles/news/touring/6327218/cher-cancels-remaining-tour-dates-to-recover| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>.

7 травня 2014 року Шер підтвердила, що спільно з американським хіп-хоп гуртом «[[Wu-Tang Clan]]» працює над їхнім альбомом «Once Upon a Time in Shaolin». На платівці вона використала псевдонім Бонні Джо Мейсон, створений 1964 року<ref>{{cite journal|magazine=Rolling Stone|accessdate=17 березня 2020|url=https://www.rollingstone.com/music/news/cher-wu-tang-collaborate-for-two-songs-on-secret-album-20140507|title=Cher, Wu-Tang Clan Collaborate for Two Songs on Secret Album| first=Jason| last=Newman| date=7 травня 2014| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20151231145714/http://www.rollingstone.com/music/news/cher-wu-tang-collaborate-for-two-songs-on-secret-album-20140507| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Надрукували тільки одну копію альбому, яку продали через інтернет-аукціон у листопаді 2015 року<ref>{{cite journal| url=https://www.forbes.com/sites/zackomalleygreenburg/2015/11/24/wu-tang-clan-secret-album-sold-by-paddle8-but-to-whom/|magazine=Forbes| title=Wu-Tang Clan Secret Album Sold By Paddle8, But To Whom?| first=Zack O'Malley| last=Greenburg| date=24 листопада 2015| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20180119060743/https://www.forbes.com/sites/zackomalleygreenburg/2015/11/24/wu-tang-clan-secret-album-sold-by-paddle8-but-to-whom/| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Це найдорожчий альбом-сингл, що будь-коли продали<ref>{{cite magazine|url=https://www.forbes.com/sites/zackomalleygreenburg/2015/11/24/new-details-emerge-on-wu-tang-clan-secret-album-sale/#676559914389|title=New Details Emerge On Wu-Tang Clan Secret Album Sale|magazine=Forbes|accessdate=17 березня 2020|journal=|archive-date=21 вересня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170921002622/https://www.forbes.com/sites/zackomalleygreenburg/2015/11/24/new-details-emerge-on-wu-tang-clan-secret-album-sale/#676559914389}}</ref>. З'явившись як гостя [[Марк Джейкобс|Марка Джейкобса]] на заході «[[Met Gala]]» 2015 року, Шер позувала для рекламної кампанії сезону осінь/зима його бренду<ref>{{cite news| url=http://www.nydailynews.com/entertainment/cher-stars-new-marc-jacobs-ad-article-1.2237957| newspaper=New York Daily News| first=Elizabeth| last=Vanmetre| date=27 травня 2015| accessdate=17 березня 2020| title=Cher looks beautiful in new Marc Jacobs ad| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160128072617/http://www.nydailynews.com/entertainment/cher-stars-new-marc-jacobs-ad-article-1.2237957|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Модельєр заявив: «Я дуже-дуже довго мріяв про це»<ref name=marcjacobs>{{cite news|url=https://www.nytimes.com/2015/05/05/fashion/at-the-met-gala-cher-and-marc-jacobs-make-a-dream-duo.html|title=At the Met Gala, Cher and Marc Jacobs Make a Dream Duo|newspaper=The New York Times| date=5 травня 2015|accessdate=17 березня 2020| first=Matthew|last=Schneier|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150927050729/http://www.nytimes.com/2015/05/05/fashion/at-the-met-gala-cher-and-marc-jacobs-make-a-dream-duo.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>.

У лютому 2017 року відкрилася трирічна концертна резиденція Шер «Classic Cher» одночасно в готелі «Park Theater at Monte Carlo Resort and Casino» у Лас-Вегасі, і в театрі «MGM National Harbor» у Вашингтоні<ref>{{cite web |author=TV News Desk |url=https://www.broadwayworld.com/bwwmusic/article/Legendary-Superstar-Cher-Announces-Additional-2018-Vegas-Dates-20180319 |title=Legendary Superstar Cher Announces Additional 2018 Vegas Dates |publisher=Broadwayworld.com |accessdate=17 березня 2020 |archive-date=27 липня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200727203708/https://www.broadwayworld.com/bwwmusic/article/Legendary-Superstar-Cher-Announces-Additional-2018-Vegas-Dates-20180319 }} {{ref-en}}</ref>. На церемонії «Billboard Music Awards» 2017 року Шер виконала пісні «Believe» і «If I Could Turn Back Time», що стало її першим виступом на церемонії нагородження за понад 15 років, а співачка [[Гвен Стефані]] вручила їй нагороду «Billboard Icon Award», назвавши її «зразком для наслідування, як бути сильною і вірною собі, відповідаючи слову „ікона“»<ref name=BMA2017>{{cite journal|url=https://elink.io/p/in-2017-cher-was-presented-with-the-billboard-icon-award-by-gwen-stefani-who-called-her-a-role-model-for-showing-us-how-to-be-strong-and-true-to-ourselves-and-the-definition-of-the-word-icon-966d256|website=elink.io|accessdate=17 березня 2020|title=Cher Accepts Icon Award at Billboard Music Awards 2017}} {{ref-en}}</ref>.

=== 2018—сьогодення: повернення у кіно, «Dancing Queen», майбутні проєкти ===
[[Файл:CherO2201019-6 (48933060976) cropped.jpg|міні|праворуч|180пкс|Виступ Шер у Лондоні під час «[[Here We Go Again Tour]]» у жовтні 2019 року]]
2018 року Шер повернулася в кіно, зігравши в романтичному музичному комедійному фільмі «[[Мамма Міа! 2|Mamma Mia! Це знову ми]]». Вівіана Олен і Метт Гаркінс з журналу «[[New York Magazine|Нью-Йорк]]» прокоментували, що «тільки в кульмінації фільму, справджуються очікування: з'являється Шер… стає ясно, що кожен фільм&nbsp;— не має значення наскільки він бездоганний&nbsp;— буде набагато кращим, якщо там зіграє Шер»<ref>{{cite web| url=https://www.vulture.com/2018/07/cher-should-be-in-every-single-movie.html| title=Cher Should Be in Every Single Movie| first1=Vivian| last1=Olen| first2=Matt| last2=Harkins| journal=New York| date=17 липня 2018| accessdate=17 березня 2020| archive-date=20 червня 2020| archive-url=https://web.archive.org/web/20200620004030/https://www.vulture.com/2018/07/cher-should-be-in-every-single-movie.html}} {{ref-en}}</ref>. У фільмі вона грала Рубі Шерідан, бабусю Софі і матір Донни; її внучку й доньку зіграли, відповідно, акторки [[Аманда Сейфрід]] і Меріл Стріп<ref>{{cite web |author=Emily Bruno |url=https://www.broadwayworld.com/article/Cher-No-Meryl-What-We-Learned-From-the-MAMMA-MIA-2-Trailer-20171221 |title=Grandma Cher, No Meryl? What We Learned From the MAMMA MIA! 2 Trailer! |publisher=Broadwayworld.com |date=2017-12-21 |accessdate=17 березня 2020|url-status=live |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180511013142/https://www.broadwayworld.com/article/Cher-No-Meryl-What-We-Learned-From-the-MAMMA-MIA-2-Trailer-20171221 |archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Для саундтреку до фільму Шер записала дві пісні гурту «[[ABBA]]»: «[[Fernando (пісня)|Fernando]]» і «[[Super Trouper (пісня)|Super Trouper]]»<ref>{{cite news |last=Adams |first=Cameron |url=http://www.heraldsun.com.au/entertainment/cher-on-why-trump-blocked-her-on-twitter-hating-her-age-playing-mardi-gras-and-her-fave-emoticon/news-story/7a64dd007474e431ca9a94f79e77d729 |title=Cher on why Trump blocked her on Twitter, hating her age, playing Mardi Gras and her fave emoticon |newspaper=Herald Sun |location=Melbourne |date=1 березня 2018 |accessdate=17 березня 2020 |archive-date=6 вересня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210906015115/https://www.heraldsun.com.au/entertainment/cher-on-why-trump-blocked-her-on-twitter-hating-her-age-playing-mardi-gras-and-her-fave-emoticon/news-story/7a64dd007474e431ca9a94f79e77d729 }} {{ref-en}}</ref>. Учасник гурту «ABBA» [[Б'єрн Ульвеус]] прокоментував це словами: «Вона зробила „Fernando“ своєю. Тепер це її пісня»<ref>{{cite news| url=https://www.bbc.com/news/newsbeat-44857367| title=Abba say Fernando is Cher's song now| date=17 липня 2018| work=BBC News| accessdate=17 березня 2020| archive-date=23 серпня 2020| archive-url=https://web.archive.org/web/20200823033418/https://www.bbc.com/news/newsbeat-44857367}} {{ref-en}}</ref>.

4 березня 2018 року Шер стала гедлайнеркою 40-го [[Сіднейський Марді Гра Фестиваль|Сіднейського Марді Гра Фестивалю]]. Квитки на фестиваль розпродали впродовж трьох годин після того, як співачка у своєму [[Твіттер]]і натякнула, що виступить там<ref>{{cite web |first=Christopher |last=Knaus |url=https://www.theguardian.com/australia-news/2017/dec/30/chers-sydney-mardi-gras-tweet-fans-tickets-sold-out |title=Cher's Sydney Mardi Gras tweet sends fans scrambling for tickets |newspaper=The Guardian|location=London|date=2017-12-30|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180511081438/https://www.theguardian.com/australia-news/2017/dec/30/chers-sydney-mardi-gras-tweet-fans-tickets-sold-out|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. У вересні 2018 року Шер вирушила в тур «[[Here We Go Again Tour|Here We Go Again]]», який мав завершитися 6 травня 2020 року<ref>{{cite web|url=https://www.livenation.com.au/artist/cher-tickets|title=Cher Tickets &#124; Cher Tour Dates & Concerts|publisher=Livenation.com.au|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180509012454/https://www.livenation.com.au/artist/cher-tickets|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>[https://www.rollingstone.com/music/music-news/cher-extends-abba-tribute-tour-2020-907672/ Cher extends abba tribute tour] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191215042245/https://www.rollingstone.com/music/music-news/cher-extends-abba-tribute-tour-2020-907672/ |date=15 грудня 2019 }} ''rollingstone.com'' Процитовано 17 березня 2020 {{ref-en}}</ref>.

Під час просування фільму «Mamma Mia! Це знову ми» Шер підтвердила, що працює над альбомом, який міститиме кавер-версії пісень «ABBA»<ref>{{cite web|title=Cher records album of ABBA covers|url=https://www.list.co.uk/article/102044-cher-records-album-of-abba-covers/|website=The List|accessdate=17 березня 2020|date=17 березня 2018|archive-date=19 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200619210404/https://www.list.co.uk/article/102044-cher-records-album-of-abba-covers/}} {{ref-en}}</ref>. 28 вересня 2018 року вийшов альбом «[[Dancing Queen (альбом)|Dancing Queen]]»<ref>{{cite news |title=Cher to Release New Album, ''Dancing Queen'', Next Month |url=https://variety.com/2018/film/news/cher-to-release-new-album-dancing-queen-next-month-1202900495/ |accessdate=17 березня 2020|journal=Variety |date=9 серпня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180809151038/https://variety.com/2018/film/news/cher-to-release-new-album-dancing-queen-next-month-1202900495/ |archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Оглядачка журналу «Rolling Stone», Бріттані Спанос, прокоментувала, що «72-річна жінка змушує пісні „ABBA“ звучати не лише так, наче їх створено спеціально для неї, але й ніби їх написали саме 2018 року»<ref>{{cite news| url=https://www.rollingstone.com/music/music-album-reviews/review-cher-dancing-queen-abba-mamma-mia-730316/| title=Review: Cher Lovingly Updates ABBA's Hits on Dancing Queen| last=Spanos| first=Brittany| date=28 вересня 2018| newspaper=Rolling Stone| access-date=17 березня 2020| archive-date=31 травня 2020| archive-url=https://web.archive.org/web/20200531064355/https://www.rollingstone.com/music/music-album-reviews/review-cher-dancing-queen-abba-mamma-mia-730316/}} {{ref-en}}</ref>. Марк Снетікер з журналу «[[Entertainment Weekly]]» назвав його «Найзначнішим релізом Шер з часу виходу „Believe“ 1998 року» і зазначив, що «кінцева пісня „One of Us“, безперечно є одним з найкращих записів Шер за багато років»<ref name=ew2018>{{cite news| url=https://ew.com/music/2018/09/28/cher-dancing-queen-review/| title=Cher sends ABBA into disco bliss on 'Dancing Queen'| journal=Entertainment Weekly| accessdate=17 березня 2020| archive-date=20 червня 2020| archive-url=https://web.archive.org/web/20200620092634/https://ew.com/music/2018/09/28/cher-dancing-queen-review/}} {{ref-en}}</ref>. Альбом «Dancing Queen» дебютував на третій сходинці у чарті «Billboard 200», аналогічно до сольного альбому «Closer to the Truth» 2013 року. За перший тиждень його продажі сягнули 153 тис. копій. Він став «найпродаванішим попальбомом тижня за рік серед жінок-виконавиць», а також мав найвищий показник тижневих продажів серед альбомів Шер з 1991 року. «Dancing Queen» очолив чарт «Billboard Top Album Sales» і став першим альбомом Шер, що посів перше місце в цьому чарті<ref>{{cite news| url=https://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/8478578/cher-dancing-queen-billboard-200-no-3| title=Cher Ties Solo-Career-Best Rank on Billboard 200 as 'Dancing Queen' Debuts at No. 3| work=Billboard| date=7 жовтня 2018| accessdate=17 березня 2020| last=Caulfield| first=Keith| archive-date=25 липня 2020| archive-url=https://web.archive.org/web/20200725021736/https://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/8478578/cher-dancing-queen-billboard-200-no-3}} {{ref-en}}</ref>.

28 червня 2018 року в Східному театрі Чикаго відбулася прем'єра «The Cher Show», мюзиклу з хітами, заснованому на житті й музиці Шер, який показували до 15 липня<ref name=chermusical1>{{cite news |last=Oxman |first=Steven |url=https://variety.com/2018/legit/reviews/cher-show-review-chicago-broadway-1202861646/ |title='Cher Show' Review: Pre-Broadway Run in Chicago Opened June 28 |newspaper=Variety |date=29 червня 2018 |accessdate=17 березня 2020 |archive-date=24 квітня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200424032021/https://variety.com/2018/legit/reviews/cher-show-review-chicago-broadway-1202861646/ }} {{ref-en}}</ref>. 5 листопада передпоказ шоу відбувся у [[Бродвейський театр|Бродвейському театрі]], а його офіційна прем'єра була 3 грудня 2018 року. У виставі за сценарієм Ріка Еліса три акторки грали Шер у різний час її життя<ref name=chermusical2>{{cite web |url=https://www.broadway.com/buzz/192429/tickets-are-now-on-sale-for-the-cher-show-on-broadway/ |title=Tickets Are Now on Sale for The Cher Show on Broadway &#124; Broadway Buzz |publisher=Broadway.com |date=2018-06-18 |accessdate=17 березня 2020 |archive-date=20 червня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200620030031/https://www.broadway.com/buzz/192429/tickets-are-now-on-sale-for-the-cher-show-on-broadway/ }} {{ref-en}}</ref>. 2 грудня 2018 року Шер отримала премію Кеннеді-центру&nbsp;— відзнаку, яку щорічно вручають у Вашинґтоні артистам, що зробили видатний внесок у культуру<ref name=kennedy>{{cite news| url=https://www.nytimes.com/2018/07/25/arts/kennedy-center-cher-hamilton.html| title=Kennedy Center 2018 Honorees Include Cher and 'Hamilton.' Will President Trump Attend?| newspaper=The New York Times| date=25 липня 2018| accessdate=17 березня 2020| archive-date=6 квітня 2020| archive-url=https://web.archive.org/web/20200406205656/https://www.nytimes.com/2018/07/25/arts/kennedy-center-cher-hamilton.html}} {{ref-en}}</ref>. На церемонії також виступили [[Сінді Лопер]], гурт [[Little Big Town]] і [[Адам Ламберт]]<ref>[https://apnews.com/3a967611b161472ab7e9359e184a50e5 The Latest: Kennedy Center honors for Cher] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181204004221/https://apnews.com/3a967611b161472ab7e9359e184a50e5 |date=4 грудня 2018 }} ''apnews.com'' Процитовано 17 березня 2020 {{ref-en}}</ref>.

Протягом 2018 року Шер писала у Твіттері, що впродовж наступних двох років працюватиме над чотирма новими проєктами: «Christmas album», другим альбомом з кавер-версіями до пісень гурту «ABBA», автобіографією й біографічним фільмом про своє життя<ref name=twitter2018.1>{{cite news| title=Cher to release a new album of ABBA covers in 2019| url=https://www.officialcharts.com/chart-news/cher-to-release-a-new-album-of-abba-covers-in-2019__24892/| last=White| first=Jack| date=29 січня 2018| website=Official Charts| accessdate=17 березня 2020| archive-date=19 червня 2020| archive-url=https://web.archive.org/web/20200619035648/https://www.officialcharts.com/chart-news/cher-to-release-a-new-album-of-abba-covers-in-2019__24892/}} {{ref-en}}</ref><ref name=twitter2018.2>{{Cite web|url=https://www.wmagazine.com/story/cher-autobiography-book-biopic-film|title=Cher Is Working on an Autobiography and a Biopic About Her Life|first=Andrea|last=Park|website=W Magazine|accessdate=17 березня 2020|archive-date=27 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191227235221/https://www.wmagazine.com/story/cher-autobiography-book-biopic-film}} {{ref-en}}</ref>. У жовтні 2019 року Шер випустила нові парфуми «Cher Eau de Couture», на створення яких пішло чотири роки. Описані як «безстатеві», це другі парфуми, що випустила Шер, після аромату «Uninhibited» 1987 року.

25 червня 2019 року «The New York Times Magazineruen» назвав Шер серед сотень виконавців, чий матеріал, за повідомленнями, був знищений під час пожежі на «Universal Studios Hollywoodruen» 2008 року<ref name="Rosen2">{{cite web |last1=Rosen |first1=Jody |title=Here Are Hundreds More Artists Whose Tapes Were Destroyed in the UMG Fire |url=https://www.nytimes.com/2019/06/25/magazine/universal-music-fire-bands-list-umg.html |website=The New York Times |accessdate=16 квітня 2020 |date=25 червня 2019 |archive-date=23 листопада 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191123010002/https://www.nytimes.com/2019/06/25/magazine/universal-music-fire-bands-list-umg.html }} {{ref-en}}</ref>.

4 лютого 2020 року Шер оголосили новим обличчям модного бренду «Dsquared2»<ref>[https://www.pinknews.co.uk/2020/02/04/cher-new-face-fashion-brand-dsquared2-campaign-icon-spring-summer/ Cher new face fashion brand dsquared2 campaign icon spring summer] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200229035742/https://www.pinknews.co.uk/2020/02/04/cher-new-face-fashion-brand-dsquared2-campaign-icon-spring-summer/ |date=29 лютого 2020 }} ''pinknews.co.uk'' Процитовано 17 березня 2020 {{ref-en}}</ref>. Вона знялася у весняно-літній рекламній кампанії бренду, режисерами якої були фотографи «Мерт і Маркус»<ref>[https://vmagazine.com/article/cher-stars-in-dsquared2-ss20-campaign/ Cher stars in dsquared2 ss20 campaign] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200619054001/https://vmagazine.com/article/cher-stars-in-dsquared2-ss20-campaign/ |date=19 червня 2020 }} ''vmagazine.com'' Процитовано 17 березня 2020 {{ref-en}}</ref>. У травні 2020 року Шер випустила свій перший іспаномовний сингл&nbsp;— кавер пісні «[[Chiquitita]]» гурту «ABBA». Доходи від синглу були пожертвувані [[ЮНІСЕФ]] для боротьби з [[Пандемія коронавірусної хвороби 2019|пандемією COVID-19]].<ref name="coronavirus">{{Cite web|url=https://www.billboard.com/articles/news/9370577/cher-coronavirus-interview|title=How Cher Is Combatting Coronavirus: Exclusive|website=Billboard|accessdate=30 травня 2020|archive-date=30 травня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200530013608/https://www.billboard.com/articles/news/9370577/cher-coronavirus-interview}}</ref> У листопаді пісня Шер потрапила у топ-10 британського чарту синглі у складі благодійної супергрупи «<nowiki/>[[BBC Radio 2]]<nowiki/>» «Allstars» з «Stop Crying Your Heart Out», яка була кавером пісні гурту «[[Oasis]]», записаної на підтримку благодійної організації «BBC Children in Need».<ref>{{Cite web|title=All-star BBC Children in Need charity single announced|url=https://www.officialcharts.com/chart-news/bbc-radio-2s-allstars-including-cher-kylie-and-robbie-williams-to-release-stop-crying-your-heart-out-cover-for-bbc-children-in-need__31577/|access-date=2020-11-13|website=www.officialcharts.com|language=en|archive-date=10 листопада 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20201110131011/https://www.officialcharts.com/chart-news/bbc-radio-2s-allstars-including-cher-kylie-and-robbie-williams-to-release-stop-crying-your-heart-out-cover-for-bbc-children-in-need__31577/}}</ref><ref>{{Cite web|title=Official Singles Chart Top 100 - 20 November 2020 - 26 November 2020|url=https://www.officialcharts.com/charts/singles-chart/|access-date=2020-11-20|website=www.officialcharts.com|language=en|archive-date=22 серпня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200822030753/https://www.officialcharts.com/charts/singles-chart//}}</ref>

Шер включили до списку «Найкращих акторів 2020 року» журналу «Нью-Йорк Таймс», це був перший випадок, коли потрапляння актора до щорічного списку не співпало з датою кінопрем'єри; кінокритики Веслі Морріс і А.&nbsp;О.&nbsp;Скотт прокоментували це: «Сяючий виступ Шер у „[[Влада місяця (фільм)|Владі місяця]]“ зігрів нас під час карантину».<ref name=bestactors2020>[https://www.nytimes.com/interactive/2020/12/09/magazine/best-actors.html In a yearof tragedy and isola tion, the best screen actors gave us more than just diversion] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201224004733/https://www.nytimes.com/interactive/2020/12/09/magazine/best-actors.html |date=24 грудня 2020 }} ''nytimes.com'' Процитовано 22 грудня 2020</ref><ref>[https://wwd.com/business-news/media/nyt-great-performers-2020-list-tv-tiktok-michaela-coel-sarah-cooper-1234672957/ TV and Taylor Swift to the Rescue for New York Times Mag's Great Performers Issue] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201212160310/https://wwd.com/business-news/media/nyt-great-performers-2020-list-tv-tiktok-michaela-coel-sarah-cooper-1234672957/ |date=12 грудня 2020 }} ''wwd.com'' Процитовано 22 грудня 2020</ref> У травні 2021 року Шер як запрошена зірка зіграла роль богині у відеокліпі співачки [[Pink|Пінк]] до пісні «All I Know So Far».<ref>{{cite web|url=https://people.com/music/pink-releases-all-i-know-so-far-music-video/|title=Watch Pink Tell Fairytale Story of Her Life (with a Cameo from Cher!) to Daughter Willow in New Video|author=Tomás Mier|website=People|access-date=23 січня 2022}}</ref> У січні 2022 року Шер з'явилася в ролі запрошеної компанії «[[MAC Cosmetics]]» для заходу «Challenge Accepted» разом з реперкою [[Saweetie]].<ref>{{cite web|url=https://variety.com/shop/saweetie-cher-mac-challenge-accepted-campaign-1235146625/|title=Cher and Saweetie Make a Glamorous Duo in Mac's Challenge Accepted Campaign|first=Anna|last=Tingley|website=Variety|date=5 січня 2022|access-date=23 січня 2022}}</ref> У червні того року співачка у партнерстві з [[Донателла Версаче|Донателлою Версаче]] створила ексклюзивну капсульну колекцію косметики «Chersace» на честь «[[Гей-прайд|Місяця прайдів]]». Частину виручки від цього заходу було пожертвовано благодійній організації «Gender Spectrum», яка працює з ЛГБТ-дітьми та молоддю.<ref>{{cite web|url=https://crfashionbook.com/cher-partners-with-versace-for-chersace-collection/ |title=Cher Partners with Versace for 'Chersace' Collection |publisher=Crfashionbook.com |date= 7 червня 2022|accessdate=26 червня 2022}}</ref>

== Артистизм ==

=== Музика і вокал ===
[[Файл:Heart of Stone tour 1990 (5).jpg|міні|праворуч|160пкс|Під час «Heart of Stone tour» 1990 року Шер виступала, оголивши татуйовану сідницю.]]
[[Файл:Heart of Stone tour 1990 (4).jpg|міні|праворуч|160пкс|Шер під час «Heart of Stone tour» (1990)]]
У своїй кар'єрі Шер зверталася до різних музичних стилів, зокрема [[фолк-рок]]у, [[попрок]]у, [[рок-балада|рок-балади]], [[диско]], [[Нова хвиля (музичний напрям)|нью-вейву]], [[панк-рок]]у, [[арена-рок]]у та [[Хіп-хоп (субкультура)|хіп-хопу]]. Мотивувала це потребою «залишатись актуальною і творити роботу, яка зачіпає за живе»{{sfn|Tawa|2005|p=217}}<ref name=Flick98>{{cite journal|last=Flick|first=Larry|date=31 жовтня 1998|title=Cher Wants You To 'Believe' In Pop|magazine=Billboard|url=https://books.google.com/books?id=IwoEAAAAMBAJ&pg=PA12|accessdate=17 березня 2020|journal=|archive-date=19 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200619164330/https://books.google.com/books?id=IwoEAAAAMBAJ&pg=PA12}} {{ref-en}}</ref>. Як пише Джуді Відер для журналу «Out», Шер у своїй музиці переважно торкалася тем розбитого серця, незалежності й розширення прав та можливостей жінок; так вона стала «символом хоч і сильної, та очевидно самотньої жінки з розбитим серцем»<ref>{{cite journal| magazine=Out| last=Wieder| first=Judy| title=Cher shares| url=https://books.google.com/books?id=qWIEAAAAMBAJ&pg=PA52| date=Травень, 2002| accessdate=17 березня 2020| journal=| archive-date=19 червня 2020| archive-url=https://web.archive.org/web/20200619152436/https://books.google.com/books?id=qWIEAAAAMBAJ&pg=PA52}} {{ref-en}}</ref>. Оглядач Філ Мардер з журналу «Goldmine» вважає, що саме «майже бездоганний» вибір пісень зробив Шер відомою рок-співачкою. Автором кількох її ранніх, виконаних у дуеті пісень був Сонні Боно, тоді як під час сольної кар'єри, виступаючи успішніше, ніж «Sonny & Cher», Шер сама вибирала композиторів<ref name=Goldmine>{{cite journal|first=Phill|last=Marder|url=http://www.goldminemag.com/blogs/rock-hall-of-fame-would-be-a-lot-sunnier-with-cher| title=Rock Hall of Fame would be a lot sunnier with Cher| magazine=Goldmine| date=15, листопада 2010| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160211102306/http://www.goldminemag.com/blogs/rock-hall-of-fame-would-be-a-lot-sunnier-with-cher| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. На думку оглядача Хосе Ф. Проміса з «AllMusic», альбом «Not.com.mercial» (2000)&nbsp;— перший, що його здебільшого написала сама Шер, показує «почуття співачки-композиторки 1970-х» і доводить, що «Шер майстерна оповідачка».<ref>{{cite web|last=Promis|first=Jose F.|url=https://www.allmusic.com/album/notcommercial-mw0000968870|title=Not.Com.mercial – Cher&nbsp;– Songs, Reviews, Credits|accessdate=17 березня 2020| website=AllMusic|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201062105/http://www.allmusic.com/album/notcommercial-mw0000968870|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
Роберт Гілберн з газети «Los Angeles Times» писав: «На світанку року було багато чудових записів виконавиць-жінок… Однак жоден із них не був такий вагомий і впливовий, як нинішні зразки рок-н-ролу та ранні хіти [Шер]»<ref name=RobertHilburn>{{cite news| newspaper=Los Angeles Times| url=https://articles.latimes.com/2002/aug/18/entertainment/ca-hilburn18| first=Robert| last=Hilburn| title=Written Off&nbsp;... Unfairly?| date=18 серпня 2002| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160203165909/http://articles.latimes.com/2002/aug/18/entertainment/ca-hilburn18| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Деякі ранні пісні Шер підіймають теми, що рідко траплялися в американській попмузиці, як-от [[розлучення]], [[проституція]], [[Небажана вагітність|незапланована вагітність]] [[Підліткова вагітність|неповнолітніх]] і [[расизм]]<ref name=Goldmine />. На думку оглядача Джо Вільоне з «AllMusic», сингл «The Way of Love» 1972 року оповідає «про жінку, що виражає свою любов до іншої жінки або прощається з колишнім коханим-гомосексуалом» («Що робитимете, / коли він позбудеться вас / так само, як ви / розпрощалися зі мною»). Завдяки вмінню послуговуватися діапазоном як чоловічого, так і жіночого голосу Шер могла співати соло в [[Андрогінність|андрогінних]] і гендерно нейтральних піснях<ref name=Viglione>{{cite web| last=Viglione| first=Joe| url=https://www.allmusic.com/album/gypsys-tramps-thieves-mw0000309635| title=Gypsys, Tramps & Thieves – Cher&nbsp;– Songs, Reviews, Credits| accessdate=17 березня 2020| website=AllMusic| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201025643/http://www.allmusic.com/album/gypsys-tramps-thieves-mw0000309635| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>.

Шер має [[контральт]]о, яке письменник Ніколас Е. Тава назвав «сильним, глибоким і з розлогим [[вібрато]]»<ref>{{cite news|last=Holden|first=Stephen|title=Cabaret Review; On Life's Rough-and-Tumble, via Mama's Tender Heart| newspaper=The New York Times| date=18 грудня 1997|url=https://www.nytimes.com/1997/12/18/arts/cabaret-review-on-life-s-rough-and-tumble-via-mama-s-tender-heart.html|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160303165743/http://www.nytimes.com/1997/12/18/arts/cabaret-review-on-life-s-rough-and-tumble-via-mama-s-tender-heart.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>{{sfn|Tawa|2005|p=217}}. Згідно з журналісткою газети «The New York Times» Енн Паверс, це «типовий рок-голос&nbsp;— нескромний, химерний, вишуканий засіб виражати особистість»<ref>{{cite news|last=Powers|first=Ann|title=Pop Review; Quirky but Real, the Beat Goes On|newspaper=The New York Times|date=7 липня 1999|url=https://www.nytimes.com/1999/07/07/arts/pop-review-quirky-but-real-the-beat-goes-on.html|accessdate=17 березня|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304120743/http://www.nytimes.com/1999/07/07/arts/pop-review-quirky-but-real-the-beat-goes-on.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Брюс Едер із «AllMusic» писав, що «приголомшлива яскравість і пристрасть» вокалу Шер разом з її «здатністю поєднати ці риси з акторською здібністю» може забезпечити «неймовірно сильне враження слухача»<ref>{{cite web|url=https://www.allmusic.com/album/half-breed-mw0000615307|title=Half Breed – Cher&nbsp;– Songs, Reviews, Credits| first=Bruce|last=Eder| accessdate=17 березня 2020| website=AllMusic| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201062140/http://www.allmusic.com/album/half-breed-mw0000615307| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Лора Снейпс із «[[Гардіан|The Guardian]]» описала її голос як «дивовижний… здатний передати водночас вразливість, прагнення помсти і біль»<ref>{{cite news| url=https://www.theguardian.com/culture/2018/sep/28/cher-dancing-queen-review-ingenious-abba-dabbling| title=Cher: Dancing Queen review – ingenious Abba-dabbling| first=Laura| last=Snapes| date=28 вересня 2018| newspaper=The Guardian| accessdate=17 березня 2020| archive-date=1 березня 2020| archive-url=https://web.archive.org/web/20200301204253/https://www.theguardian.com/culture/2018/sep/28/cher-dancing-queen-review-ingenious-abba-dabbling}} {{ref-en}}</ref>. Пол Сімпсон у книжці «Орієнтовний путівник культ-попом» (2003) стверджує, що «Шер володіє одним із найбільш хрипких, найхарактерніших голосів у попмузиці, що може творити дива з відповідним матеріалом під керівництвом відповідного продюсера»{{sfn|Simpson|2003|p=116}}. Далі він каже про достовірність її вокальних виступів: «Вона випалює слова… з такою переконливістю, що їх можна сприйняти як вічну істину про природу людини»{{sfn|Simpson|2003|p=116}}.

Роберт Гілберн з «Los Angeles Times» писав про музичну творчість Шер 1960-х років: «Рок послідовно збагачували приголомшливий блюзовий зойк [[Дженіс Джоплін]] наприкінці 60-х і неприборкана поетична сила [[Патті Сміт]] у середині 70-х. І все ж ніхто не міг зрівнятися з чистим, спокусливим гуркітливим голосом Шер»<ref name=RobertHilburn />. Навпаки її вокальні виступи впродовж 1970-х років Едер описав як «драматичні, дуже яскраві… [і] майже настільки ж „зіграні“, як і заспівані»<ref name=Eder2009 />. Починаючи з альбому «Black Rose» 1980 року, Шер застосовувала різкіший та агресивніший вокал у своїх альбомах, що орієнтувались на [[хардрок|хард-рок]], створивши свій сексуально-впевнений образ{{sfn|Bego|2001|p=142}}<ref>{{cite news| first=Jim|last=Farber|url=https://www.ew.com/article/1991/06/14/love-hurts|title=Love Hurts Review| work=Entertainment Weekly| date=14 червня 1991| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20151126002936/http://www.ew.com/article/1991/06/14/love-hurts| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. У альбомі «It's a Man's World» 1995 року вона обмежила свій вокал, співала на вищих [[регістр (музика)|регістрах]] і без вібрато<ref name=Bessman1996 />.

Пісня «Believe» 1998 року має електронний вокальний ефект, який запропонувала Шер, і стала першим комерційним записом, де, як навмисний творчий ефект, використали Auto-Tune&nbsp;— аудіопроцесор, що спочатку призначався для маскування або виправлення неточностей у записі вокалу, за словами Крістофера Р. Вайнгґартена з журналу «Rolling Stone», «продюсери… застосовували програму корекції висоти тону не як спосіб виправлення похибок у знаковому голосі Шер, а як естетичний інструмент»<ref name=Flick98 /><ref>{{cite news| title=Flashback: Cher Brings the Future of Pop to 'Top of the Pops' With 'Believe'| url=https://www.rollingstone.com/music/music-news/cher-believe-top-of-pops-737084/| last=Weingarten| first=Christopher R.| date=15 жовтня 2018| newspaper=Rolling Stone| accessdate=17 березня 2020| archive-date=20 червня 2020| archive-url=https://web.archive.org/web/20200620060908/https://www.rollingstone.com/music/music-news/cher-believe-top-of-pops-737084/}} {{ref-en}}</ref>. Після успіху пісні ця техніка стала відомою як «ефект Шер» і відтоді набула застосування в попмузиці<ref>{{cite news|url=https://articles.latimes.com/2008/nov/15/entertainment/et-tpain15|newspaper=Los Angeles Times|first=Chris|last=Lee|title=The (retro) future is his| date=15 листопада 2008| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160112221232/http://articles.latimes.com/2008/nov/15/entertainment/et-tpain15| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Шер також використала Auto-Tune у альбомах «Living Proof» (2001), «Closer to The Truth» (2013), і «Dancing Queen» (2018)<ref name=ew2018 /><ref>{{cite web| first=Kerry L.| last=Smith| url=https://www.allmusic.com/album/living-proof-mw0000658398| title=Living Proof – Cher&nbsp;– Songs, Reviews, Credits| website=AllMusic| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201025608/http://www.allmusic.com/album/living-proof-mw0000658398| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite web| first=Tim| last=Sendra|url=https://www.allmusic.com/album/closer-to-the-truth-mw0002557335|title=Closer to the Truth – Cher&nbsp;– Songs, Reviews, Credits| website=AllMusic| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201025630/http://www.allmusic.com/album/closer-to-the-truth-mw0002557335| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>.

В інтерв'ю 2013 року Шер, розмірковуючи про те, як її голос розвивався впродовж кар'єри, сказала, що за багато років він став сильнішим і м'якшим. Хоча спочатку їй це не дуже подобалося, робота з викладачами вокалу значно змінила ситуацію. Кореспондентові «The Toronto Sun» Шер заявила: «Дивно, бо ж люди мого віку зазвичай втрачають ноти, а я набираю; це таки вражає»<ref>{{cite web| first=Michael| last=Rechtshaffen| url=http://www.torontosun.com/2013/09/13/cher-finds-truth-in-new-album|title=Cher finds 'Truth' in new album| newspaper=Toronto Sun| accessdate=17 березня 2020|date=13 вересня 2013| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20170729061945/http://www.torontosun.com/2013/09/13/cher-finds-truth-in-new-album|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>.

=== Фільми, відеокліпи, виступи на сцені ===
{{See also|Фільмографія Шер|Відеографія Шер}}
Барбара Віккенс з журналу «[[Maclean's]]» написала: «Шер стала, мабуть, найзахопливішою кінозіркою свого покоління… [тому що] їй вдавалось водночас відверто шокувати й бути цілковитою загадкою».<ref name="Maclean's">{{cite news| title=The Cher Effect| url=https://archive.macleans.ca/article/1989/3/6/the-cher-effect| date=6 березня 1989| last=Wickens| first=Barbara| journal=[[Maclean's]]| accessdate=17 березня 2020| archive-date=20 червня 2020| archive-url=https://web.archive.org/web/20200620073930/https://archive.macleans.ca/article/1989/3/6/the-cher-effect}} {{ref-en}}</ref> Кінокритик «New York Post» Девід Едельштейн вважав, що Шер є «справжньою топ-зіркою», завдяки здатності виокремлювати такі риси, як «чесність, різкість, емоційність. Вона не приховує своєї вразливості».<ref name="Maclean's" /> Джефф Ярбро у журналі «The Advocate» написав, що у фільмі «[[Сілквуд]]» 1983 року Шер була «однією з перших суперзірок, яка „зіграла лесбійку“ із співчуттям і без натяку на стереотипи».<ref>{{cite journal| url=https://books.google.com/books?id=T2MEAAAAMBAJ&lpg=PA6&pg=PA6| magazine=The Advocate| title=Hollywood lives| first=Jeff| last=Yarbrough| date=20 серпня 1996| accessdate=17 березня 2020| journal=| archive-date=26 квітня 2020| archive-url=https://web.archive.org/web/20200426120654/https://books.google.com/books?id=T2MEAAAAMBAJ&lpg=PA6&pg=PA6}} {{ref-en}}</ref>
[[Файл:Cher live D2k Detroit 2014 02.jpg|ліворуч|міні|180пкс|Шер під час «Dressed to Kill Tour» (2014)]]
Письменниця Івонн Таскер у книзі «Працюючі дівчата: стать і сексуальність у популярних фільмах» (2002) зазначає, що ролі Шер у кіно часто відбивають її публічний образ бунтівної, сексуально автономної і самодостатньої жінки.{{sfn|Tasker|2002|pp=191–192}} У своїх фільмах вона постійно виступає у ролі соціального посередника для безправних чоловічих персонажів, як-от жертви краніодіафізарної дисплазії у виконанні Еріка Штольца у «Масці» (1985), німого бездомного ветерана ([[Ліам Нісон]]) у «Підозрюваному» (1987), і соціально ізольованого пекаря ([[Ніколас Кейдж]]) з дерев'яною рукою у «Владі місяця» (1987).{{sfn|Negra|2001|pp=170–171}} Описуючи «Владу місяця», кінокритик Кетлін Роу зазначила, що зображення героїні Шер як «жінки на поверхні» посилюється нестримною особистістю Шер, яку співачка не приховувала"{{sfn|Tasker|2002|p=192}}.

За роль у фільмі «Влада місяця» журнал «Billboard» поставив її на перше місце в списку «100 найкращих акторських ролей музикантів у фільмах», а її виступ описали як «стандарт, за яким ви подумки перевіряєте всіх інших».<ref>{{cite news| title=The 100 Best Acting Performances by Musicians in Movies| url=https://www.billboard.com/articles/news/list/8477854/musician-movie-performances-top-100| date=4 жовтня 2018| journal=Billboard| accessdate=17 березня 2020| archive-date=25 липня 2020| archive-url=https://web.archive.org/web/20200725071006/https://www.billboard.com/articles/news/list/8477854/musician-movie-performances-top-100}} {{ref-en}}</ref> [[Американський інститут кіномистецтва|Американський інститут кіно]] визнав «Владу місяця» восьмою найкращою романтичною комедією всіх часів.<ref>{{cite web |url=http://www.afi.com/10top10/category.aspx?cat=2 |title=10 Top 10 |publisher=AFI|accessdate=17 березня 2020|url-status=live |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160303222429/http://www.afi.com/10top10/category.aspx?cat=2 |archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>

За словами Таскера, публічний імідж Шер також віддзеркалюється в її відеокліпах і живих виступах, де вона «неодноразово коментує власну конституцію, свій пошук досконалості і перформансу жіночого тіла».{{sfn|Tasker|2002|p=193}} На відміну від інших виступів того часу, де дівчата з підтанцьовки часто вторували співакам, у відеоконцерті «Шер на міражі» 1992 року Шер використовує танцівника-чоловіка, одягненого як вона. Письменниця Дайана Неґра прокоментувала це: «авторизуючи свою цитату, Шер визнає себе вигаданим персонажем і пропонує своїм глядачам приємну багатоманітність».{{sfn|Tasker|2002|p=193}}{{sfn|Negra|2001|p=175}} Джеймс Салліван з «San Francisco Chronicle» писав, що «Шер добре знає, що її хамелеонська мішура підготувала майданчик для нинішньої ери стадіонної гульні. Вона залюбки вважає ці імітації лестощами, а не крадіжкою».<ref>{{cite news| first=James| last=Sullivan| url=http://www.sfgate.com/entertainment/article/Cher-s-still-a-diva-to-believe-in-Farewell-Tour-2814925.php| title=Cher's still a diva to believe in / Farewell Tour takes Oakland crowd on glitzy, sentimental ride| newspaper=San Francisco Chronicle| date=5 серпня 2002| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131213145/http://www.sfgate.com/entertainment/article/Cher-s-still-a-diva-to-believe-in-Farewell-Tour-2814925.php|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Американська співачка [[Pink]], відома використанням акробатичних вистав на сцені, почала розучувати [[повітряні полотна]] після перегляду туру Шер «Living Proof: The Farewell» 2004 року.<ref>[https://www.billboard.com/articles/columns/pop/8541474/pink-billboard-cover-story-interview-2019 Pink billboard cover story interview 2019] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200731122533/https://www.billboard.com/articles/columns/pop/8541474/pink-billboard-cover-story-interview-2019 |date=31 липня 2020 }} ''billboard.com'' Процитовано 17 березня 2020 {{ref-en}}</ref>

Шер посіла 17-те місце в списку VH1 «50 найвеличніших жінок відеоери».<ref>{{cite web| url=http://www.vh1.com/shows/the_greatest/episode.jhtml?episodeID=66355| archiveurl=https://web.archive.org/web/20110629061423/http://www.vh1.com/shows/the_greatest/episode.jhtml?episodeID=66355| archivedate=17 березня 2020| publisher=VH1| title=The Greatest&nbsp;– Ep. 071 '50 Greatest Women of the Video Era'}} {{ref-en}}</ref> Відео 1980 року на пісню «Hell on Wheel» створили з використанням кінематографічних засобів і воно є одним з перших відеокліпів в історії.<ref>{{cite journal| url=https://www.questia.com/magazine/1P3-1308990661/filming-the-hell-on-wheels-spot| date=Березень, 1980| title=Filming the 'Hell on Wheels' Spot| first=Roger| last=Flint| magazine=American Cinematographer| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160216044526/https://www.questia.com/magazine/1P3-1308990661/filming-the-hell-on-wheels-spot|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>{{sfn|Quirk|1991|p=272}} Кліп на пісню «If I Could Turn Back Time» 1989 року визнали «суперечливим» через виступ Шер на військовому кораблі ВМС, де вона «осідлала» гармату у напівпрозорому вбранні зі шкіряних ремінців, за яким видно її оголені сідниці з татуюваннями. Це перше відео, яке заборонив канал MTV.{{sfn|Roedy|2011|p=87}}{{sfn|Semonche|2007|p=161}}{{sfn|Tasker|2002|p=193}}

== Публічний імідж ==

=== Стиль ===
[[Файл:Sonny & Cher Show 1977 Cropped.JPG|міні|праворуч|170пкс|Шер з оголеним пупком під час сцени з «єгипетською» мильною оперою на «Шоу Сонні і Шер» (1977)]]
[[Файл:Cher - Casablanca.jpg|міні|праворуч|170пкс|Рекламне фото Шер 1970-х років]]
Оглядачка Кеді Ленг з журналу «[[Тайм (журнал)|Time]]» описала Шер як «культурний феномен, який назавжди змінив наше сприйняття зіркової моди».<ref name=time2016>{{cite journal|last=Lang|first=Cady|url=http://edition.cnn.com/ALLPOLITICS/1998/01/12/time/Bellafante.html|title=Cher Birthday: Fashion Evolution|magazine=Time|date=20 травня 2016|accessdate=17 березня 2020|journal=|archive-date=1 лютого 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160201195234/http://edition.cnn.com/ALLPOLITICS/1998/01/12/time/Bellafante.html}} {{ref-en}}</ref> У 1960-х роках Шер стала законодавицею моди, популяризуючи «моду [[хіпі]] з її [[Брюки кльош|брюками-кльош]], [[бандана]]ми і [[туніка]]ми в стилі [[Черокі]]».<ref name=DianaVree>{{cite journal|first=Nojan|last=Aminosharei|url=http://www.elle.com/fashion/g2102/fashion-high-notes-446376/?slide=5|title=Influential Women in Music|magazine=Elle|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151222115603/http://www.elle.com/fashion/g2102/fashion-high-notes-446376/?slide=5|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> 1967 року вона почала працювати моделлю у фотографа [[Річард Аведон|Річарда Аведона]], після того, як того ж року тодішня редакторка журналу «[[Vogue]]» Діана Вріланд познайомилась з нею на вечірці у [[Жаклін Кеннеді]].<ref name=DianaVree /> Для обкладинки журналу «Time» 1975 року Аведон зробив суперечливу фотографію напівоголеної Шер у сукні з бісеру та пір'я дизайнера Боба Маккі, Брук Мазурек з журналу «[[Billboard]]» описала його як «один з найбільш відтворюваних і монументальних образів усіх часів».{{sfn|Howard|2014|pp=125–126}}<ref name="redcarpethistory">[https://www.billboard.com/articles/news/lifestyle/7800945/how-cher-transformed-fashion-and-became-one-of-the-most-influential How Cher transformed fashion and became one of the most influential] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170519173955/https://www.billboard.com/articles/news/lifestyle/7800945/how-cher-transformed-fashion-and-became-one-of-the-most-influential |date=19 травня 2017 }} ''billboard.com'' Процитовано 17 березня 2020 {{ref-en}}</ref> Шер вперше одягла цю сукню на концерті «Met Gala» 1974 року. Зі слів Андре Леона Таллі з журналу «Vogue», «тоді справді вперше запросили голлівудську зірку, і це все змінило. 40 років по тому ми все ще бачимо версії цього образу на червоній доріжці TheMet».<ref name="redcarpethistory" /> «Billboard» писав, що Шер «трансформувала моду і стала однією з найвпливовіших ікон стилю в історії червоних доріжок».<ref name="redcarpethistory" />

Завдяки її теле-шоу 1970-х років, Шер стала секс-символом у своїх винахідливих і відвертих костюмах, створених Маккі, і боролася з цензорами цієї телемережі, щоб оголити свій пупок.{{sfn|Mansour|2005|p=82}} Хоча Шер помилково називають першою жінкою, що оголила свій пупок на телебаченні (були й інші жінки, які так робили, наприклад, [[Нішель Ніколс]], [[Барбара Луна]] і [[Діана Юїнг]] у телесеріалі «[[Зоряний шлях: Оригінальний серіал|Зоряний шлях]]» 1960-х років), від часу створення Американського кодексу правил для телевізійних мовників 1951 року, що спонукав цензорів забороняти показ оголеного пупка на американському телебаченні, вона була найвідомішою зіркою, яка так зробила.<ref>{{cite web|url=http://www.startrek.com/database_article/mirror-mirror|accessdate=17 березня 2020|title=Mirror, Mirror|work=Star Trek|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160203113922/http://www.startrek.com/database_article/mirror-mirror|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.startrek.com/database_article/cloud-minders-the|accessdate=17 березня 2020|title=Cloud Minders, The|work=Star Trek|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160216055342/http://www.startrek.com/database_article/cloud-minders-the|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref name=navel>Джерела, що визнають Шер першою жінкою, яка показала свій пупок на телебаченні:
* {{cite news|last=Fury|first=Alexander|url=https://www.independent.co.uk/life-style/fashion/features/cher-on-the-cover-of-love-magazine-queen-of-chiffon-and-sequins-is-the-ultimate-fashion-icon-10411943.html|title=Cher on the cover of Love magazine: Queen of chiffon and sequins is the ultimate fashion icon|newspaper=The Independent|date=23 липня 2015|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151221213920/http://www.independent.co.uk/life-style/fashion/features/cher-on-the-cover-of-love-magazine-queen-of-chiffon-and-sequins-is-the-ultimate-fashion-icon-10411943.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}
* {{cite news|last=Hagwood|first=Rod Stafford|newspaper=Sun-Sentinel|url=http://articles.sun-sentinel.com/2002-08-29/lifestyle/0208280334_1_cher-comedy-hour-doll-bob-mackie|date=29 серпня 2002|title=A Living Dress-up Doll|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160216055107/http://articles.sun-sentinel.com/2002-08-29/lifestyle/0208280334_1_cher-comedy-hour-doll-bob-mackie|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}
* {{cite web|last=Johnson|first=Zach|url=http://www.eonline.com/au/news/521262/cher-and-bob-mackie-end-42-year-partnership-i-m-crying-the-singer-tweets|publisher=E!|title=Cher and Bob Mackie End 42-Year Partnership: "I'm Crying," the Singer Tweets|date=14 березня 2014|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160303032935/http://www.eonline.com/au/news/521262/cher-and-bob-mackie-end-42-year-partnership-i-m-crying-the-singer-tweets|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>{{sfn|Trier-Bieniek|2014|p=105}}{{sfn|Chunovic|2000|p=57}} Люди охрестили Шер «першовідкривачкою прекрасного живота».<ref>{{cite journal|magazine=People|url=http://people.com/archive/for-those-who-can-stomach-it-the-belly-beautiful-emerges-as-the-seasons-hot-new-look-vol-25-no-16/|title=For Those Who Can Stomach It, the Belly Beautiful Emerges as the Season's Hot New Look|first=Kristina|last=Johnson|first2=Cathy|last2=Nolan|first3=Jacqueline|last3=Savaiano|date=21 квітня 1986|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221920/http://people.com/archive/for-those-who-can-stomach-it-the-belly-beautiful-emerges-as-the-seasons-hot-new-look-vol-25-no-16/|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> 1972 року, після того як її ввели до щорічного списку «Жінок, що найкраще одягаються», Маккі ствердив: «такої дівчини, як Шер, не було від часів [[Марлен Дітріх|Дітріх]] і [[Грета Гарбо|Гарбо]]. Вона&nbsp;— зірка високої моди, що цікава людям різного віку».{{sfn|Bego|2001|p=77}}

У травні 1999 року, після того як Рада модельєрів Америки нагородила Шер премією за її вплив на моду, Робін Гівен з газети «Los Angeles Times» назвала її «провидицею моди» за «разюче точну ноту сучасного жахливого надміру».<ref name=FashionAward>{{cite news|first=Robin|last=Givhan|url=https://articles.latimes.com/1999/may/14/news/cl-36955|title=And the Fashion Award Goes to&nbsp;... Cher?|newspaper=Los Angeles Times|date=14 травня 1999|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120618213206/http://articles.latimes.com/1999/may/14/news/cl-36955|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Гівен послалася на [[Том Форд (дизайнер)|Тома Форда]], [[Anna Sui|Анну Суй]] і «[[Dolce & Gabbana]]» як «впливових дизайнерів, які називали її джерелом натхнення і керівництва».<ref name=FashionAward /> Вона дійшла висновку, що «образ Шер шоуменки-корінної американки-секс-бомби тепер, схоже, уособлює прагнення індустрії моди оспівувати етнічну приналежність, прикрашування та сексуальну привабливість».<ref name=FashionAward /> Журнал «Vogue» проголосив Шер «своїм улюбленим законодавцем моди» і написав, що «вона підготувала ґрунт для попзірок і знаменитостей сьогодення», описуючи її як «вічно актуальну і володаркою справжнього перевтілення».<ref>{{cite journal|last=Satenstein|first=Liana|url=http://www.vogue.com/article/cher-turns-70-style-evolution|title=All Hail Cher, Queen of the Red Carpet Rebels|magazine=Vogue|date=20 травня 2016|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170507072650/http://www.vogue.com/article/cher-turns-70-style-evolution|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Александр Ф'юрі з «[[Індепендент|The Independent]]» прославляв Шер як «абсолютну ікону моди» і простежив її вплив на жінок-знаменитостей, таких як [[Бейонсе]], [[Дженніфер Лопес]] і [[Кім Кардаш'ян]], заявивши, що «всі вони навчились від Шер ніколи не ділити сцену ні з ким і ні з чим… Вони намагаються бути в центрі уваги, щоб домогтися успіху Шер».<ref name="independent">{{cite news|last=Fury|first=Alexander|url=https://www.independent.co.uk/life-style/fashion/features/cher-on-the-cover-of-love-magazine-queen-of-chiffon-and-sequins-is-the-ultimate-fashion-icon-10411943.html|title=Cher on the cover of Love magazine: Queen of chiffon and sequins is the ultimate fashion icon|newspaper=The Independent|date=23 липня 2015|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160218142818/http://www.independent.co.uk/life-style/fashion/features/cher-on-the-cover-of-love-magazine-queen-of-chiffon-and-sequins-is-the-ultimate-fashion-icon-10411943.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>

=== Зовнішність ===
Шер привертала увагу преси своєю зовнішністю&nbsp;— особливо своїм моложавим виглядом і татуюваннями. Журналісти часто називали її «ходячою рекламою» пластичної хірургії.<ref name=McCracken>{{harvnb|McCracken|2008|p=27}}</ref> Письменник Грант Маккракен у книзі «Трансформації: конструювання ідентичності в сучасній культурі» (2008) проводить паралель між пластичними операціями Шер і трансформаціями в її кар'єрі: «Її пластична хірургія не просто косметична. Вона гіперболічна, екстремальна і надмірна… Шер бере участь у трансформаційній технології, прихід якої є стрімким і незворотнім…».<ref name=McCracken /> Керолайн Рамазаноглу, авторка книги «Віч-на-віч з Фуко: дослідження деякого напруження між Фуко і фемінізмом» (1993), писала, що «операції поступово змінили сильний, явно „етнічний“ вигляд Шер на більш симетричний, витончений, „загальноприйнятий“… вічно юний варіант жіночої краси… Її нормалізований імідж… тепер він діє як стандарт, за яким інші жінки будуть оцінювати, судити, дисциплінувати і „виправляти“ себе».{{sfn|Ramazanoglu|1993|p=197}}

Зріст Шер&nbsp;— 174&nbsp;см.<ref>[https://uznayvse.ru/znamenitosti/biografiya-pevica-sher.html] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200831035954/https://uznayvse.ru/znamenitosti/biografiya-pevica-sher.html|date=31 серпня 2020}} ''uznayvse.ru'' Процитовано 23 квітня 2020 {{ref-ru}}</ref> Шер має шість татуювань. Газета «The Baltimore Sun» назвала її «Міс оригінальне трояндове тату».<ref name=Baltimore>{{cite news|url=http://articles.baltimoresun.com/1996-06-02/news/1996154167_1_cher-tattoo-bob-dole|title=Cher thinks the unthinkable: removing all but one tattoo Gasp: Actress-singer-rebel ponders if it's time for a change, now that tattoos are so popular. She bets that even Bob Dole has one|newspaper=The Baltimore Sun|date=2 червня 1996|accessdate=17 березня 2020|first=Jim|last=Sullivan|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130115053620/http://articles.baltimoresun.com/1996-06-02/news/1996154167_1_cher-tattoo-bob-dole|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> 1972 року Шер зробила своє перше татуювання.<ref name=Baltimore /> Зі слів Сонні Боно, «Називати її татуювання з метеликами „нічим“&nbsp;— це все одно, що ігнорувати піщану бурю в [[Мохаве (пустеля)|Мохаве]]. Саме такого сприйняття Шер і хотіла досягти. Їй подобалося шокувати своїми діями. Вона і тепер так робить. Вона створює певну полеміку, а потім просить своїх критиків дотримуватися її».{{sfn|Bono|1992|p=237}} Наприкінці 1990-х вона почала видаляти свої татуювання за допомогою лазера.<ref>{{cite journal|first=Jim|last=Jerome|title=Being Cher|url=http://people.com/archive/cover-story-being-cher-vol-49-no-20/|magazine=People|date=25 травня 1998|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221737/http://people.com/archive/cover-story-being-cher-vol-49-no-20/|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У 2000-х роках цей процес ще тривав. Шер так це коментувала: «У мої часи тільки погані дівчата робили татуювання: я, [[Дженіс Джоплін]] і „[[Байкери (субкультура)|байкерки]]“. Тепер це нічого не означає. Нікого це не дивує».<ref>{{cite news|first=Edna|last=Gundersen|url=http://usatoday30.usatoday.com/life/music/news/2008-02-06-cher-side_N.htm|title=Cher shares: Life, love, tattoos, politics, paparazzi|newspaper=USA Today|accessdate=17 березня 2020|date=6 лютого 2008|archive-date=25 січня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210125001357/https://usatoday30.usatoday.com/life/music/news/2008-02-06-cher-side_N.htm}} {{ref-en}}</ref>

1992 року [[Музей мадам Тюссо|музей воскових фігур мадам Тюссо]] визнав Шер однією з п'яти «найкрасивіших жінок в історії», створивши її статую в натуральну величину.{{sfn|Ullman|2007|p=165}} Шер посіла 26-те місце в списку «100 найсексуальніших артистів» каналу VH1, опублікованому 2002 року.<ref>{{cite news|url=http://www.prnewswire.com/news-releases/madonna-tops-the-list-as-vh1-counts-down-musics-100-sexiest-artists-in-five-hour-five-night-special-premiering-september-23-27-at-1000-pm-etpt-75840192.html|title=Madonna Tops the List as VH1 Counts Down Music's '100 Sexiest Artists' In Five-Hour, Five Night Special, Premiering September 23–27 at 10:00 P.M. (ET/PT)|agency=PR Newswire|accessdate=17 березня 2020|date=19 вересня 2002|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160126005309/http://www.prnewswire.com/news-releases/madonna-tops-the-list-as-vh1-counts-down-musics-100-sexiest-artists-in-five-hour-five-night-special-premiering-september-23-27-at-1000-pm-etpt-75840192.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>

Шер надихнула на створення Матері Готель, вигаданого персонажа, який з'являється в анімаційному художньому фільмі компанії «[[Walt Disney Pictures]]» «[[Заплутана історія]]» 2010 року. Режисер Байрон Говард пояснив, що екзотична зовнішність Готель, чия краса, темне кучеряве волосся та розкішна фігура спеціально розроблені як контраст до зовнішності [[Рапунцель (Дісней)|Рапунцель]]. Всі ці риси ґрунтуються на «екзотичній та готичній зовнішності» Шер. Говард додав, що співачка «безумовно належала до тих людей, у яких ми відшукували щось, що робить персонажа захопливим».<ref>{{Cite web|url=http://www.indielondon.co.uk/Film-Review/tangled-nathan-greno-and-byron-howard-interview|title=Tangled – Nathan Greno and Byron Howard interview|date=2010|accessdate=9 серпня 2014|website=IndieLondon|publisher=IndieLondon.co.uk|archive-date=6 жовтня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20141006071418/http://www.indielondon.co.uk/Film-Review/tangled-nathan-greno-and-byron-howard-interview}} {{ref-en}}</ref>

=== Участь у соціальних мережах ===
[[Файл:Heart of Stone tour 1990 (2).jpg|міні|праворуч|190пкс|Шер під час «Heart of Stone tour» 1990 року]]
Увагу журналістів привертала участь Шер у соціальних мережах. Журнал «Time» назвав її «найбільш відвертим (і улюбленим) коментатором [[Твіттер]]а».<ref name=time2016 /> Дженна Вортем з «The New York Times» похвалила Шер за її поведінку в соціальних мережах, сказавши, що «більшість дописів знаменитостей у соціальних мережах неприємно вражають самозакоханістю і показною сексуальністю… Шер, по-своєму, інакша людина, можливо, останній непримиренний високопоставлений користувач [[Твіттер]]а, який виступає зі своєю електронною проповіддю, виголошуючи (дещо) незрозумілі заклики, і отримує за це визнання. В Інтернеті справжність і оригінальність часто є просто ретельно виплеканим міфом. Шер має успіх зі своїм варіантом наготи і чесності, які рідко знаходять відгук в очах громадськості».<ref>{{cite news|url=https://www.nytimes.com/2016/01/29/magazine/theres-only-love-and-fear-on-chers-twitter.html|newspaper=The New York Times|first=Jenna|last=Wortham|date=29 січня 2016|accessdate=17 березня 2020|title=There's Only Love and Fear: On Cher's Twitter|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160209090325/http://www.nytimes.com/2016/01/29/magazine/theres-only-love-and-fear-on-chers-twitter.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Моніка Хейсі з «The Guardian» назвала профіль Шер у Твіттері «перлиною в химерній короні Інтернету» і заявила: «Хоча багато знаменитостей використовують Твіттер для ретельно продуманої самореклами, Шер просто у всьому цьому тусується».<ref>{{cite news|url=https://www.theguardian.com/culture/2015/apr/30/cher-twitter-feed-the-bizarro-crown-of-the-internet|newspaper=The Guardian|first=Monica|last=Heisey|date=30 квітня 2015|accessdate=12 лютого 2016|title=The brilliance of Cher's Twitter – a jewel in the bizarro crown of the internet|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160216203410/http://www.theguardian.com/culture/2015/apr/30/cher-twitter-feed-the-bizarro-crown-of-the-internet|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>

=== ЛГБТ-ікона ===
До Шер шанобливо ставляться члени [[ЛГБТ-спільнота|ЛГБТ-спільноти]], чому сприяли її кар'єрні досягнення, відчуття стилю і довголіття.<ref name=alecmapa>{{cite journal|magazine=The Advocate|url=https://books.google.com/books?id=7WQEAAAAMBAJ&pg=PA51|title=We love you, Auntie Cher|first=Alec|last=Mapa|date=15 квітня 2003|accessdate=17 березня 2020|journal=|archive-date=20 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200620115430/https://books.google.com/books?id=7WQEAAAAMBAJ&pg=PA51}} {{ref-en}}</ref> Шер вважають ЛГБТ-іконою, її часто імітують [[Дреґ-королева|дреґ-королеви]].<ref name=dragqueens>{{cite web|last=Rogers|first=Thomas|url=http://www.salon.com/mwt/feature/2009/01/31/drag/|title=Where have all the drag queens gone?|work=Salon|date=21 лютого 2009|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090514144332/http://www.salon.com/mwt/feature/2009/01/31/drag/|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> За словами Томаса Роджерса з журналу «Salon», «дреґ-королеви імітують таких жінок, як [[Джуді Ґарленд|Джуді Гарленд]], [[Доллі Партон]] і Шер, бо вони долали образи і труднощі на шляху до успіху, а їх оповіді відбивають біль, який відчувають багато геїв розкриваючи свою орієнтацію».<ref name=dragqueens /> Зі слів Еліо Янначі з журналу «[[Maclean's]]», Шер була «однією з перших, хто приніс дреґ у маси», бо вона найняла двох дреґ-королев, які виступили разом з нею на «Концерті Шер» («Cher in Concert») в її концертній резиденції в Лас-Вегасі 1979 року.<ref>{{cite magazine|url=https://www.macleans.ca/general/on-singing-for-jackie-kennedy-working-with-lady-gaga-and-the-art-of-the-comeback/|title=Cher on the art of the comeback - Macleans.ca|magazine=[[Maclean's]]|accessdate=17 березня 2020|journal=|archive-date=20 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200620060906/https://www.macleans.ca/general/on-singing-for-jackie-kennedy-working-with-lady-gaga-and-the-art-of-the-comeback/}} {{ref-en}}</ref> Виступ Шер у ролі лесбійки у фільмі «Сілквуд», а також її перехід до [[Танцювальна музика|танцювальної музики]] і соціальної активності сприяли тому, що вона стала ЛГБТ-іконою.{{sfn|Bernstein|2003|p=166}} [[Комедія ситуацій (тележанр)|Ситком]] телемережі NBC «[[Вілл і Грейс]]» підтвердив за Шер цей статус, у якому вона кумир персонажа-гея Джека МакФарланда. Шер двічі зіграла саму себе в цьому шоу: 2000 року в епізоді «Цигани, Волоцюги і травка» (названий на честь її пісні 1971 року, «Gypsys, Tramps & Thieves»), який мав другий за величиною рейтинг переглядів серед епізодів «Вілла і Грейс» за всю історію, а також 2002 року.<ref>{{cite journal|title=Celebrity Update|date=2000-11-18|work=Orlando Sentinel|page=A2|quote=And Cher's guest spot on ''Will & Grace'' gave the show its second-highest rating ever|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite journal|url=https://ew.com/article/2006/03/30/memorable-will-grace-guest-stars-cher/|title=Memorable ''Will & Grace'' guest stars: Cher|magazine=Entertainment Weekly|date=30 березня 2006|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151104064650/http://www.ew.com/article/2006/03/30/memorable-will-grace-guest-stars-cher|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>

== Громадська діяльність ==

=== Філантропія ===
[[Файл:Cher 2006.jpg|ліворуч|міні|165пкс|Шер (2006)]]
До перших благодійних ініціатив Шер належали підтримка досліджень у галузі охорони здоров'я та якості життя пацієнтів, ініціативи по боротьбі з бідністю, захист прав ветеранів та вразливих дітей.<ref name=Philanthropy /> Благодійний фонд Шер підтримує міжнародні проєкти, як-от Фонд відважних полеглих героїв («Intrepid Fallen Heroes Fund»), Операція «Шолом» («Operation Helmet») і Асоціація дитячої черепно-лицьової хірургії («Children's Craniofacial Association»).<ref>{{cite web|url=https://www.juliensauctions.com/press/2006/cher-press-release.html|publisher=Julien's Auctions|title=The Collection of Cher Auction|date=3 жовтня 2006|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160216133542/https://www.juliensauctions.com/press/2006/cher-press-release.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>

Починаючи з 1990 року, Шер була донором, національною головою і почесним представником Асоціації дитячої черепно-лицьової хірургії, чия місія полягає в тому, щоб «розширювати можливості і давати надію дітям зі спотвореним обличчям та їхнім родинам».<ref name=Philanthropy>{{cite news|date=12 листопада 2007|url=http://www.prnewswire.com/news-releases/cher-presents-love-sees-no-color-premiere-at-los-angeles-fundraiser-party-59839397.html|title=Cher Presents 'Love Sees No Color' Premiere at Los Angeles Fundraiser Party|agency=PR Newswire|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160106034827/http://www.prnewswire.com/news-releases/cher-presents-love-sees-no-color-premiere-at-los-angeles-fundraiser-party-59839397.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Щорічно кожного червня Шер організовує сімейну виїзну нараду, під час якої пацієнти з черепно-лицьовими вадами, їх брати, сестри і батьки спілкуються з іншими людьми, які пережили подібний досвід. Вона підтримує і просуває благодійний фонд «Get A-Head», мета якого&nbsp;— поліпшити якість життя людей із захворюваннями голови і шиї.<ref name=Philanthropy />

Шер є доноркою, збирачкою коштів і міжнародною представницею організації «Підтримайте життя дитини» («Keep a Child Alive»), метою якої є прагнення прискорити дії щодо боротьби з пандемією [[ВІЛ/СНІД|СНІДу]], а також надання [[Високоактивна антиретровірусна терапія|антиретровірусних препаратів]] дітям та їхнім родинам з ВІЛ/СНІДом.<ref name=Philanthropy /> 1996 року разом з [[Елізабет Тейлор]] вона представляла Американський фонд досліджень в області СНІДу («amfAR») на Каннському кінофестивалі.<ref>{{cite journal|url=https://books.google.com/books?id=T2MEAAAAMBAJ&pg=PA64|magazine=The Advocate|title=Cher&nbsp;– The Advocate interview by Chastity Bono|first=Chastity|last=Bono|date=20 серпня 1996|accessdate=17 березня 2020|journal=|archive-date=26 квітня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200426114305/https://books.google.com/books?id=T2MEAAAAMBAJ&pg=PA64}} {{ref-en}}</ref> 2015 року Шер отримала премію «amfAR Inspiration» за «свою готовність і здатність використовувати свою славу в ім'я загального блага» і за те, що стала «одним із великих борців проти СНІДу».<ref name=amfaraward>{{cite web|url=http://www.amfar.org/In-The-Spotlight/Press-Releases/CHER,-FELIPE-DINIZ-and-JEAN-PAUL-GAULTIER-HONORED-AT-FIFTH-ANNUAL-INSPIRATION-GALA--SÃO-PAULO/|title=Cher, Felipe Diniz and Jean Paul Gaultier Honored at Fifth Annual Inspiration Gala São Paulo|publisher=[[amfAR, The Foundation for AIDS Research|amfAR]]|accessdate=17 березня 2020|date=11 квітня 2015|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131210411/http://www.amfar.org/In-The-Spotlight/Press-Releases/CHER,-FELIPE-DINIZ-and-JEAN-PAUL-GAULTIER-HONORED-AT-FIFTH-ANNUAL-INSPIRATION-GALA--S%C3%83O-PAULO/|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>

Шер активно підтримує американських солдатів і ветеранів, що повернулися з війни. Вона надала ресурси для Операції «Шолом», організації, яка надає безкоштовні комплекти для модернізації шоломів військам в [[Ірак]]у і [[Афганістан]]і. Вона зробила свій внесок у Фонд відважно полеглих героїв, який обслуговує військовослужбовців, що стали інвалідами під час операцій в Іраку й Афганістані, і тих, хто зазнав серйозних поранень в інших подіях.<ref name=Philanthropy /> 1993 року Шер брала участь у гуманітарних ініціативах у [[Вірменія|Вірменії]], доставляючи харчові продукти і медикаменти в постраждалий від війни регіон.<ref>{{cite journal|last=Cheever|first=Susan|url=http://people.com/archive/in-a-broken-land-vol-39-no-19/|title=In a Broken Land|magazine=People|date=17 травня 1993|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161227055224/http://people.com/archive/in-a-broken-land-vol-39-no-19/|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
[[Файл:Cher and Norman Jewison at "A Tribute to Norman Jewison" at LACMA in Los Angeles on April 16, 2009. Photo by George Pimentel. (48198893911).jpg|міні|праворуч|165пкс|Шер і кінорежисер [[Норман Джевісон|Норман Джуїсон]] (2009)]]
Шер займалася будівництвом будинків з «Habitat for Humanity», міжнародною організацією, яка будує просте й доступне житло для бідних і бездомних у всьому світі. Вона також є почесною Національною головою житлової ініціативи цієї організації з ліквідації бідності «Підніміть дах», залучаючи інших артистів до роботи в цій організації під час гастролей.<ref name=Philanthropy />

2007 року Шер стала головним спонсором ініціативи «Мир у сільській школі» (PVS) в Укунді, [[Кенія]], яка «забезпечує поживне харчування, медичне обслуговування, освіту та позакласні заходи для більш ніж 300 сиріт і вразливих дітей віком від 2 до 13 років».<ref name=Philanthropy /> Її підтримка дозволила придбати землю для школи, побудувати постійне житло та шкільні приміщення, у партнерстві з «Маляріє, годі» й іншими організаціями вона зробила спробу усунути смертність і захворюваність на [[малярія|малярію]] серед дітей, їхніх опікунів і навколишньої спільноти.<ref name=Philanthropy />

Коли 2016 року виявили забруднення свинцем питної води в місті [[Флінт (Мічиган)|Флінт]] (штат [[Мічиган]]), Шер подарувала місту понад 180 000 пляшок води в рамках партнерства з брендом «Icelandic Glacial».<ref>{{cite journal|magazine=Vogue|url=http://www.vogue.com/13389707/cher-flint-water-crisis/|title=In Praise of Cher's Response to the Flint Water Crisis|date=20 січня 2016|first=Lynn|last=Yaeger|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160122155843/http://www.vogue.com/13389707/cher-flint-water-crisis/|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У 2017 році Шер привернула увагу громадськості на необхідність захисту прав людей похилого віку, коли вона випустила документальний фільм «Едіт + Едді» про міжрасове подружжя дев'яносторічних старих. Фільм отримав номінацію на премію «Оскар» за Найкращий документальний фільм (короткометражний сюжет).<ref>[https://www.hollywoodreporter.com/news/cher-edith-eddie-they-were-not-treated-like-people-1087030 Cher on 'Edith+Eddie': «They Were Not Treated Like People»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200807124448/https://www.hollywoodreporter.com/news/cher-edith-eddie-they-were-not-treated-like-people-1087030 |date=7 серпня 2020 }} ''hollywoodreporter.com'' Процитовано 23 грудня 2020</ref>

Після спалаху [[Коронавірусна хвороба 2019|COVID-19]] у 2020 році Шер запустила благодійну ініціативу реагування на пандемію «CherCares». Ініціатива була організована спільно з доктором Ірвіном Редленером, керівником Центру пандемічних ресурсів та реагування на пандемію при [[Колумбійський університет|Колумбійському університеті]]. Початковий план благодійної акції полягав у тому, щоб розподілити 1 мільйон доларів серед «хронічно знехтуваних» і «забутих» під час пандемії людей через Фонд розважальної індустрії (EIF). В інтерв'ю журналу «Billboard» Шер сказала: «Є сільські райони, де так звані „кольорові“, „латинос“ та корінні американці не отримували жодних послуг. Це не багато грошей&nbsp;— 1 мільйон доларів розходиться за одну мить!&nbsp;— тож зараз я намагаюся підняти моїх друзів, щоб зробити набагато більше, щоб ми могли зробити щось таке, що справді відповідатиме потребам людей. Якось один друг сказав мені: „Коли люди йдуть твоїм шляхом, тоді ти знаєш, що слід робити“».<ref name="coronavirus" />

Старша дочка Шер, тепер знана як [[Чез Боно]] (до цього мала ім'я Черіті Боно), у 17 років вперше зізналася, що вона лесбійка. За повідомленнями, це викликало в Шер почуття «провини, страху і болю».{{sfn|Bernstein|2003|p=166}} Однак незабаром вона змирилася з сексуальною орієнтацією Чез і дійшла висновку, що ЛГБТ-люди мають менше прав за інших, і вона вважала це несправедливим.{{sfn|Plumez|2002|p=182}} Шер стала основним доповідачем на національній конвенції «[[Батьки, сім'ї та друзі лесбійок і геїв]]» (PFLAG) 1997 року і відтоді стала одним з найактивніших прихильників ЛГБТ-спільноти.{{sfn|Plumez|2002|p=182}} У травні 1998 року вона отримала премію «GLAAD Vanguard» за те, що «зробила значний внесок у заохочення щодо рівноправ'я для лесбійок і геїв».<ref name=vanguard>{{cite journal|url=https://books.google.com/books?id=GGQEAAAAMBAJ&pg=PA10|magazine=The Advocate|title=Quote, unquote|date=26 травня 1998|accessdate=17 березня 2020|author1=Publishing|first1=Here|journal=|archive-date=20 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200620003803/https://books.google.com/books?id=GGQEAAAAMBAJ&pg=PA10}} {{ref-en}}</ref> 11 червня 2009 року Чез оголосила себе [[Трансгендерність|трансгендерним]] чоловіком, а зміну статі юридично оформлено 6 травня 2010 року.<ref name=ChazBonoTrans />

Також Шер проявляє велику турботу щодо тварин у неволі та догляду за ними.<ref>[https://www.oneyoungworld.com/news-item/cher-talks-politics-animal-rights-one-young-world-summit-2016 CHER TALKS POLITICS & ANIMAL RIGHTS AT ONE YOUNG WORLD SUMMIT 2016] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200319162644/https://www.oneyoungworld.com/news-item/cher-talks-politics-animal-rights-one-young-world-summit-2016 |date=19 березня 2020 }} Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref> 2013 року вона висловила стурбованість поганим станом білого ведмедя у аргентинському зоопарку, звинувативши в цьому президента країни [[Крістіна Фернандес де Кіршнер|Крістіну Фернандес]], і виступила за його звільнення. Однак, ведмідь помер у неволі.<ref>[https://www.mirror.co.uk/news/world-news/zoo-bosses-refuse-move-worlds-3910849 Zoo bosses REFUSE to move 'world's saddest polar bear' despite 700,000 petition and Cher pressure] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200319162640/https://www.mirror.co.uk/news/world-news/zoo-bosses-refuse-move-worlds-3910849 |date=19 березня 2020 }} ''mirror.co.uk'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref> 2014 року вона виступила за звільнення «Слона Біллі», який жив у зоопарку понад тридцять років і також мав проблеми зі здоров'ям.<ref>[https://www.onegreenplanet.org/news/tell-the-l-a-zoo-to-retire-billy-the-lonely-elephant/ Tell the L.A. Zoo it is Time to Retire Billy the Lonely Elephant to a Sanctuary!] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200319162640/https://www.onegreenplanet.org/news/tell-the-l-a-zoo-to-retire-billy-the-lonely-elephant/ |date=19 березня 2020 }} ''onegreenplanet.org'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref> Разом з іншими артистами Шер зібрала понад півмільйона доларів для його звільнення, але зоопарк все одно відмовив їм. Вона також закликала до звільнення «Каавана», слона з пакистанського зоопарку, який перебував там 35 років, прохаючи «повернути йому гідність його звільненням». У листопаді 2020 року Шер приєдналася до благодійної організації по захисту тварин «Four Paws International» і вирушила до Пакистану для перемовин з урядом країни щодо переводу Каавана до заповіднику в Камбоджі.<ref>[https://www.foxnews.com/entertainment/cher-rescue-elephant-zoo-pakistan Cher helps rescue world's 'loneliest elephant' from zoo in Pakistan] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201210111249/https://www.foxnews.com/entertainment/cher-rescue-elephant-zoo-pakistan |date=10 грудня 2020 }} ''foxnews.com'' Процитовано 23 грудня 2020</ref> Шер також неодноразово різко критикувала мережу тематичних парків SeaWorld, тому що, за її словами, компанія отримує мільйони доларів в обмін на тортури і загибель морських тварин.<ref>[https://www.thedodo.com/cher-slams-seaworld-for-orca-c-610208988.html Tell the L.A. Zoo it is Time to Retire Billy the Lonely Elephant to a Sanctuary! Cher Slams SeaWorld For Orca Captivity: «Heinous Corporation»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200319162641/https://www.thedodo.com/cher-slams-seaworld-for-orca-c-610208988.html |date=19 березня 2020 }} ''thedodo.com'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref> 2017 року вона оголосила про створення #FreeTheWild, кампанії присвяченої турботі за дикою природою і боротьбі з жорстоким поводженням з тваринами, яка була представлена під час Всесвітнього молодіжного саміту «Єдиний молодий світ», що відбувся в [[Богота|Боготі]], [[Колумбія]].<ref>[https://www.nowtolove.com.au/news/local-news/one-young-world-2017-cher-on-donald-trump-41677 Cher and Chrissy Teigen have something hilarious/frustrating in common] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200319162640/https://www.nowtolove.com.au/news/local-news/one-young-world-2017-cher-on-donald-trump-41677 |date=19 березня 2020 }} ''nowtolove.com.au'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref>

=== Політичний активізм ===
[[Файл:Cher at Landstuhl Regional Medical Center 2006.jpg|міні|праворуч|250пкс|Шер під час свого візиту 12 липня 2006 року в Ландштульський регіональний медичний центр, Німеччина, який лікує поранених військовослужбовців США, які служать в Афганістані і Іраку]]
[[Файл:Cher (50537698337).jpg|міні|праворуч|250пкс|Шер розмовляє зі ЗМІ під час [[Президентські вибори у США 2020|президентської виборчої кампанії]] (початкова школа округу Фаулер, жовтень 2020 року)]]
Шер казала, що вона не є зареєстрованою демократкою, але брала участь у багатьох конгресах і заходах [[Демократична партія США|демократичної партії]].<ref name=notregistered>{{cite news|last=Wilker|first=Deborah|url=http://abcnews.go.com/Entertainment/story?id=113900|title=Cher Begs Voters Not to Choose Bush|publisher=ABC News|date=1 листопада 2000|accessdate=17 березня 2020|archive-date=20 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200620101901/https://abcnews.go.com/Entertainment/story?id=113900}} {{ref-en}}</ref> Протягом багатьох років політичні погляди Шер привертали увагу [[Засоби масової інформації|медіа]], і вона відверто критикувала [[Консерватизм у США|консервативний рух]]. В інтерв'ю журналу «[[Vanity Fair]]» вона критично висловилась щодо різних політичних питань, у тому числі про [[Республіканська партія США|республіканських]] політикинь [[Сара Пейлін|Сару Пейлін]] і [[Джен Брюер]].<ref name=VF2010 /> Вона зазначила, що не розуміє, як хтось може бути республіканцем, адже вісім років [[Президентство Джорджа Вокера Буша|правління Джорджа Буша]]-молодшого «майже вбили [її]».<ref>{{cite news|url=http://latimesblogs.latimes.com/washington/2009/02/cher-i-dont-kno.html|title=Cher: 'I don't know why anyone would want to be a Republican'|newspaper=Los Angeles Times|date=6 лютого 2009|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160113184421/http://latimesblogs.latimes.com/washington/2009/02/cher-i-dont-kno.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>

Під час [[Президентські вибори у США 2000|президентських виборів у США 2000 року]] телеканал [[ABC News (США)|ABC News]] повідомив, що Шер сповнена рішучості зробити «все можливе, щоб не допустити його [Буша] до посади».<ref name=notregistered /> Шер сказала сайту: «Якщо ви чорношкірий у нашій країні, якщо ви жінка в нашій країні, якщо ви взагалі є меншиною в нашій країні, що могло б спонукати вас голосувати за республіканців?… У тебе не залишиться жодного бісового права».<ref name=notregistered /> Вона додала: «Я не люблю Буша. Я не довіряю йому. Мені не подобається його репутація. Він дурний. Він лінивий».<ref name=notregistered />

27 жовтня 2003 року Шер анонімно зателефонувала в прямий ефір програми телеканалу C-SPAN, щоб розповісти про свій візит до покалічених солдатів в Армійському медичному центрі Волтера Ріда, і розкритикувала відсутність висвітлення в ЗМІ та уваги уряду до поранених військовослужбовців. Вона зазначила, що дивиться C-SPAN кожного дня. Хоча Шер відрекомендувалася лише артисткою, не назвавши своє ім'я, ведучий каналу C-SPAN впізнав її з голосу і розпитав про її підтримку 1992 року незалежного кандидата в президенти США [[Росс Перо|Росса Перо]]. Вона сказала: «Коли я почула, як він говорив на самому початку, я подумала, що він привнесе якийсь здоровий бізнесовий підхід, а також менше заангажованості, але потім… Я була повністю розчарована, як і всі інші, коли він просто втік, і ніхто точно не знав, чому… Можливо, він не витримав би все це розслідування, яке триває нині».<ref>{{cite web|url=https://www.c-span.org/video/?178824-1/open-phones&start=1115|title=Cher called in to comment on her visit to wounded soldiers in Walter Reed Army Hospital|publisher=C-SPAN Video Library|date=27 жовтня 2003|accessdate=18 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160402030158/http://www.c-span.org/video/?178824-1%2Fopen-phones|archivedate=18 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>

На вихідних у [[День пам'яті (США)|День пам'яті]] 2006 року Шер зателефонувала на передачу C-SPAN «Вашингтонський журнал» («Washington Journal»), схваливши Операцію «Шолом», групу, яка надає шоломи, допомагаючи солдатам уникнути травм голови під час перебування в зоні військових дій.<ref>{{cite news|last=Wolf|first=Buck|last2=Yeransian|first2=Leslie|url=http://abcnews.go.com/Politics/story?id=2081111|title=Cher Goes to Washington|publisher=ABC News|date=15 червня 2006|accessdate=17 березня 2020|archive-date=20 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200620004019/https://abcnews.go.com/Politics/story?id=2081111}} {{ref-en}}</ref> 14 червня 2006 року Шер виступила як гостя на каналі C-SPAN з лікарем Бобом Мідерсом, засновником Операції «Шолом».<ref>{{cite web|url=https://www.c-span.org/video/?192937-6/operation-helmet|title=Operation Helmet&nbsp;– Video|publisher=C-SPAN Video Library|date=14 червня 2006|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131230809/http://www.c-span.org/video/?192937-6%2Foperation-helmet|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Того ж року в інтерв'ю газеті «[[Stars and Stripes (газета)|Stars and Stripes]]» Шер пояснила, чому вона виступає «проти війни в Іраку, але підтримує війська»: «Мені не потрібно бути за цю війну, щоб підтримувати війська, тому що ці чоловіки і жінки роблять те, що вони вважають правильним. Вони виконують те, що їм кажуть. Вони роблять це справді щиро. Вони роблять все, що в їхніх силах. Вони ні про що не просять».<ref>{{cite news|first=Steve|last=Mraz|url=http://www.stripes.com/news/cher-i-don-t-have-to-be-for-this-war-to-support-the-troops-1.51650|title=Cher: 'I don't have to be for this war to support the troops'|newspaper=Stars and Stripes|date=16 липня 2006|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131232313/http://www.stripes.com/news/cher-i-don-t-have-to-be-for-this-war-to-support-the-troops-1.51650|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>

Під час [[Президентські вибори у США 2008|президентської кампанії 2008 року]] Шер підтримала [[Гілларі Клінтон]].<ref name=VF2010 /> Коли [[Барак Обама]] виграв номінацію від Демократичної партії, вона підтримувала його кандидатуру на радіо і телебаченні.<ref>{{cite web|url=http://www.eonline.com/news/65355/cher-radios-it-in-for-barack-obama|title=Cher Radios It In For Barack Obama|publisher=E!|date=23 жовтня 2008|first=Marc|last=Malkin|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160330221824/http://www.eonline.com/news/65355/cher-radios-it-in-for-barack-obama|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.accesshollywood.com/articles/cher-on-finding-love-guys-dont-want-to-be-mr-cher-66017/|title=Cher On Finding Love: 'Guys Don't Want To Be Mr. Cher'|work=Access Hollywood|date=31 жовтня 2008|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131222622/http://www.accesshollywood.com/articles/cher-on-finding-love-guys-dont-want-to-be-mr-cher-66017/|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Однак в інтерв'ю журналу «Vanity Fair» 2010 року вона прокоментувала, що «все ще вважає, що Гілларі впоралася б краще», хоча «визнає той факт, що Барак Обама успадкував непереборні проблеми».<ref name=VF2010 /> Під час [[Президентські вибори у США 2012|президентських виборів у США 2012 року]] Шер і комедійна акторка [[Кеті Гріффін]] опублікували соціальну рекламу «Не дозволяйте Мітту повернути минуле щодо [[Права жінок|прав жінок]]<nowiki/>». У PSA (Американське фотографічне товариство) ця пара критикувала кандидата в президенти від [[Республіканська партія США|республіканців]] [[Мітт Ромні|Мітта Ромні]] за його підтримку Річарда Мердока, кандидата в Сенат США, який [[Рух проти абортів|припустив]], що [[вагітність]] [[Вагітність внаслідок зґвалтування|внаслідок]] [[зґвалтування]] є «частиною Божого задуму».<ref>{{cite journal|magazine=The Hollywood Reporter|url=https://www.hollywoodreporter.com/news/cher-kathy-griffin-slam-mitt-386235|title=Cher, Kathy Griffin Slam Mitt Romney as 'Anti-Women' in PSA (Video)|date=3 листопада 2012|accessdate=17 березня 2020|first=Aaron|last=Couch|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201012754/http://www.hollywoodreporter.com/news/cher-kathy-griffin-slam-mitt-386235|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
[[Файл:Cher D2K coppred.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Виступ Шер 2014 року]]
У вересні 2013 року Шер відхилила запрошення виступити на церемонії відкриття [[Зимові Олімпійські ігри 2014|зимової Олімпіади 2014 року]] в Росії через суперечливе анти-ЛГБТ-законодавство цієї країни, яке затьмарило підготовку до події.<ref>{{cite news|url=https://www.theguardian.com/music/2013/sep/16/cher-winter-olympics-russia-gay-rights|newspaper=The Guardian|title=Cher: I won't play Winter Olympics due to Russia's anti-gay laws|first=Sean|last=Michaels|date=16 вересня 2013|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160114213213/http://www.theguardian.com/music/2013/sep/16/cher-winter-olympics-russia-gay-rights|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Коли у червні 2015 року [[Дональд Трамп]] оголосив про свою участь у президентських виборах, Шер зробила низку критичних коментарів щодо нього у Твіттері, заявивши, що «покарання Дональда Трампа&nbsp;— це сам Дональд Трамп», і що якщо він виграє, то вона «переїде на [[Юпітер (планета)|Юпітер]]».<ref>{{cite journal|url=https://www.billboard.com/articles/news/6605312/cher-donald-trump-twitter-hindenberg-punishment-is-being-donald|title=Cher Takes on Donald Trump on Twitter, Says His Punishment Is 'Being Donald Trump'|first=Natalie|last=Weiner|date=19 червня 2015|accessdate=17 березня 2020|magazine=Billboard|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160206071155/http://www.billboard.com/articles/news/6605312/cher-donald-trump-twitter-hindenberg-punishment-is-being-donald|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Коли в жовтні 2018 року на президентських виборах у Бразилії переміг [[Жаїр Болсонару]], консервативний політик, якого бразильська журналістка Еліана Брам назвала в «The Guardian» «<nowiki/>[[Гомофобія|гомофобом]], [[Мізогінія|жінконенависником]] і [[Расизм|расистом]]<nowiki/>», Шер назвала його «свинею» і «політиком з пекла», а потім оголосила, що Болсонару потрібно «запроторити до в'язниці на все життя».<ref>{{cite news|url=https://www.theguardian.com/commentisfree/2018/oct/06/homophobic-mismogynist-racist-brazil-jair-bolsonaro|date=6 жовтня 2018|work=The Guardian|author=Brum, Eliane|title=How a homophobic, misogynist, racist 'thing' could be Brazil's next president|accessdate=17 березня 2020|archive-date=7 березня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200307063739/https://www.theguardian.com/commentisfree/2018/oct/06/homophobic-mismogynist-racist-brazil-jair-bolsonaro}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite news|url=https://f5.folha.uol.com.br/celebridades/2018/10/bolsonaro-e-um-porco-e-deveria-ser-preso-afirmou-a-cantora-cher.shtml|title='Bolsonaro é um porco e deveria ser preso', afirmou a cantora Cher|date=28 жовтня 2018|work=Folha de S.Paulo|accessdate=17 березня 2020|language=pt|archive-date=7 квітня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200407121924/https://f5.folha.uol.com.br/celebridades/2018/10/bolsonaro-e-um-porco-e-deveria-ser-preso-afirmou-a-cantora-cher.shtml}} {{ref-en}}</ref>

У вересні 2020 року Шер зібрала майже 2 мільйони доларів на президентську кампанію [[Джо Байден]]а у віртуальному ЛГБТ-тематичному шоу.<ref>[https://www.nbcnews.com/feature/nbc-out/do-you-believe-life-after-trump-cher-raises-2m-biden-n1238985 'Do you believe in life after Trump?' Cher raises $2M for Biden at LGBTQ fundraiser] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201222122725/https://www.nbcnews.com/feature/nbc-out/do-you-believe-life-after-trump-cher-raises-2m-biden-n1238985 |date=22 грудня 2020 }} ''nbcnews.com'' Процитовано 23 грудня 2020</ref> У жовтні вона вирушила до Невади і Арізони з кампанією на підтримку Байдена, й випустила кавер-версію «Happiness is Just a Thing Called Joe», пісні 1943 року, яка була написана для музичного фільму «Хатина в небі», з текстом, переписаним під Байдена.<ref>[https://www.foxnews.com/entertainment/cher-campaigning-biden-nevada-arizona Cher campaigning for Joe Biden in Nevada and Arizona] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201223051741/https://www.foxnews.com/entertainment/cher-campaigning-biden-nevada-arizona |date=23 грудня 2020 }} ''foxnews.com'' Процитовано 23 грудня 2020</ref><ref>[https://www.foxnews.com/entertainment/cher-happiness-thing-called-joe-cover-biden-concert Cher debuts 'Happiness is Just a Thing Called Joe' cover at pro-Biden concert event] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201223051743/https://www.foxnews.com/entertainment/cher-happiness-thing-called-joe-cover-biden-concert |date=23 грудня 2020 }} ''foxnews.com'' Процитовано 23 грудня 2020</ref> Того ж місяця Шер опублікувала повідомлення у Twitter на підтримку [[Вірменія|Вірменії]] та [[Нагірно-Карабаська Республіка|Арцаха]] під час [[Друга карабаська війна|війни у Нагірному Карабасі]]. Вона заявила: «Ми підтримуємо народ Вірменії і закликаємо наших лідерів у Вашингтоні вести послідовну і жорстку [[Дипломатія|дипломатію]], необхідну для встановлення миру в регіоні Арцаха».<ref>{{cite web |last1=Zornosa |first1=Laura |title=Why these Armenian American celebs are speaking out about a chronic conflict |url=https://www.latimes.com/entertainment-arts/story/2020-10-08/kardashians-armenian-american-celebs-talk-armenia-azerbaijan-conflict-online |website=Los Angeles Times |publisher=Los Angeles Times |accessdate=15 жовтня 2020 |date=8 жовтня 2020 |archive-date=9 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201009041803/https://www.latimes.com/entertainment-arts/story/2020-10-08/kardashians-armenian-american-celebs-talk-armenia-azerbaijan-conflict-online }}</ref>

Під час [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського вторгнення в Україну 2022 року]] Шер підтримала Україну. У своєму [[Твіттер]]і співачка неодноразово підіймала тему війни в Україні й закликала допомагати українцям. 23 лютого Шер назвала [[Путін Володимир Володимирович|Володимира Путіна]] деспотом, готовим відновити [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянський Союз]], а 18 березня вона повідомила, що збирається надати притулок українським біженцям у своєму домі.<ref>{{Cite web|title=https://twitter.com/cher/status/1504654751702548482|url=https://twitter.com/cher/status/1504654751702548482|website=Twitter|accessdate=2022-03-21|language=uk|archive-date=21 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220321191039/https://twitter.com/cher/status/1504654751702548482}}</ref><ref>{{Cite web|title=Cher supported the Ukrainians|url=https://frontnews.eu/en/news/details/23620/|website=frontnews.eu|accessdate=2022-03-21|language=en|archive-date=25 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220325032039/https://frontnews.eu/en/news/details/23620}}</ref><ref>{{Cite web|title=https://twitter.com/cher/status/1496279554943373314|url=https://twitter.com/cher/status/1496279554943373314|website=Twitter|accessdate=2022-03-21|language=uk|archive-date=21 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220321191042/https://twitter.com/cher/status/1496279554943373314}}</ref><ref>{{Cite web|title=Співачка Шер підтримала Україну|url=https://vogue.ua/ua/article/culture/muzyka/pevica-sher-podderzhala-ukrainu.html|website=Vogue UA|accessdate=2022-03-21|last=Vogue.ua|archive-date=21 березня 2022|archive-url=https://web.archive.org/web/20220321191103/https://vogue.ua/ua/article/culture/muzyka/pevica-sher-podderzhala-ukrainu.html}}</ref> Окрім цього, 1 січня 2023 року Шер виставила у Твіттері новорічне фото, де висіла іграшка у вигляді Путіна з мотузкою на шиї та двома прапорцями: Радянського Союзу та [[Росія|Росії]].<ref>{{Cite web|title=https://twitter.com/cher/status/1609403807523565570|url=https://twitter.com/cher/status/1609403807523565570|website=Twitter|accessdate=2023-01-01|language=uk}}</ref>

== Вплив ==
Журнал «[[Forbes (журнал)|Forbes]]» оголосив Шер «найвідомішою співачкою і виконавицею нашого часу».<ref>{{cite web|url=https://www.forbes.com/sites/forbes-finds/2018/06/17/everything-you-need-to-know-about-the-cher-show-tour-tickets/|title=Everything You Need To Know About The Cher Show Tour Tickets|magazine=Forbes| date=17 липня 2018|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180617152755/https://www.forbes.com/sites/forbes-finds/2018/06/17/everything-you-need-to-know-about-the-cher-show-tour-tickets/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Згідно з Філлом Мардером з журналу «Goldmine», Шер «була і залишається сьогодні однією з найвизначніших особистостей рок-ери».<ref name=Goldmine2>{{cite journal|first=Phill|last=Marder|url=http://www.goldminemag.com/blogs/goldmines-hall-of-fame-inductees-volume-8|title=Goldmine Hall of Fame Volume 8 continues wide variety| magazine=Goldmine| date=13 вересня 2012| accessdate=15 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304051156/http://www.goldminemag.com/blogs/goldmines-hall-of-fame-inductees-volume-8|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Він назвав Шер лідеркою 1960-х років серед знаменитостей, які займалися «просуванням жіночого бунту в [[рок-музика|рок]]-світі, і прототипом жіночої рок-зірки, що встановила стандарт зовнішності, починаючи з її ранніх днів [[хіпі]] і завершуючи її пізнішими дивовижними нарядами, і її поведінкою&nbsp;— як ідеальної панк-жінки задовго до того, як [[Панк-рок|панк]] став рок-терміном».<ref name=Goldmine /> Джо Лінч з «Billboard» описав Шер як «жінку, яка стала піонером андрогінної музичної ідентичності в середині 60-х» і, тим самим, «підштовхнула до цих речей таких людей, як [[Девід Бові|Бові]] і [[Патті Сміт]]».<ref>{{cite news| title=Why Cher Is More Musically Radical Than You Think| url=https://www.billboard.com/articles/columns/pop/7800161/cher-music-radical-icon| last=Lynch| first=Joe| date=18 травня 2018| journal=Billboard| accessdate=15 березня 2020| archive-date=19 липня 2020| archive-url=https://web.archive.org/web/20200719050246/https://www.billboard.com/articles/columns/pop/7800161/cher-music-radical-icon}}</ref>

Кіт Колфілд з «Billboard» писав, що «окремо стоять діви, і окремо стоїть Шер».<ref>{{cite journal|magazine=Billboard|title=Cher Reflects on 50 Years on the Billboard Charts: 'I Got You Babe,' 'Believe' & Beyond|first=Keith|last=Caulfield|date=8 липня 2015|accessdate=15 березня 2020|url=https://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/6656648/cher-50-years-billboard-charts|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160504024243/http://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/6656648/cher-50-years-billboard-charts|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Шон Фей з журналу «Dazed» уточнює: «Якби [[Мадонна (співачка)|Мадонна]] і [[Lady Gaga]], [[Кайлі Енн Міноуґ|Кайлі]] та [[Сінді Лопер]] грали в футбол, то Шер була б стадіоном, де вони грають, і сонцем, що їх освітлює».<ref>{{cite magazine|url=http://www.dazeddigital.com/film-tv/article/40777/1/cher-review-mamma-mia-2-here-we-go-again|title=A review of Cher, and only Cher, in the new ''Mamma Mia'' (Dazed)|magazine=Dazed|accessdate=15 березня 2020|journal=|archive-date=16 травня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200516213522/https://www.dazeddigital.com/film-tv/article/40777/1/cher-review-mamma-mia-2-here-we-go-again}} {{ref-en}}</ref> Зі слів Джеффа Маєрса з «The Buffalo News», «вона змінювала свою музику в дусі часу, впродовж кількох десятиліть, замість того, щоб змінювати сам час за допомогою новаторської роботи»; втім, він визнавав, що наступних попспівачок надихнула здатність Шер поєднувати «вміння привертати увагу з глибокою музикальністю… і робити правильні заяви за допомогою широкого розмаїття модних [[Ідіома|ідіом]]… щоб легко переходити від одного піджанру попмузики до іншого і шокувати, не відштовхуючи своїх шанувальників», а також свій харизматичний сценічний образ і сильну підтримку ЛГБТ-спільноти серед її фанатів.<ref name=buffalo>{{cite news|url=https://buffalonews.com/2014/04/17/tracing-chers-influence-among-pop-divas/|title=Tracing Cher's influence among pop divas|newspaper=[[The Buffalo News]]|first=Jeff|last=Miers|date=17 квітня 2014|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221407/http://buffalonews.com/2014/04/17/tracing-chers-influence-among-pop-divas/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Робота Шер вплинула на таких артисток, як [[Бейонсе]]<ref>{{cite web|url=https://www.today.com/popculture/cher-diana-ross-inspire-beyonce-s-fashions-wbna27326595#.VC4e3GddU1M|title=Cher, Diana Ross inspire Beyoncé's fashions|publisher=Today|accessdate=15 березня 2020|archive-date=27 лютого 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190227060138/https://www.today.com/popculture/cher-diana-ross-inspire-beyonce-s-fashions-wbna27326595#.VC4e3GddU1M}} {{ref-en}}</ref>, [[Бонні МакКі]]<ref>{{cite web|url=https://itunes.apple.com/us/playlist/songbook-bonnie-mckee/pl.68cc813ff3ff4fe592917b1f817643af|title=Songbook: Bonnie McKee by Apple Music Pop on Apple Music|publisher=[[iTunes]]|accessdate=15 березня 2020|archive-date=27 лютого 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190227120813/https://itunes.apple.com/us/playlist/songbook-bonnie-mckee/pl.68cc813ff3ff4fe592917b1f817643af}} {{ref-en}}</ref>, [[Брітні Спірс]]<ref>{{cite web|url=https://itunes.apple.com/au/playlist/britney-spears-influences/pl.ae7b797c857a4aefba8920fadb1259ae|title=Britney Spears: Influences by Apple Music Pop on Apple Music|publisher=iTunes|accessdate=15 березня 2020|archive-date=27 лютого 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190227061755/https://itunes.apple.com/au/playlist/britney-spears-influences/pl.ae7b797c857a4aefba8920fadb1259ae}} {{ref-en}}</ref>, [[Крістіна Агілера]]<ref name=buffalo />, [[Сінді Лопер]]<ref name=buffalo />, [[Дрю Беррімор]]<ref>{{cite magazine|url=https://www.ew.com/ew/article/0,,20578477,00.html|title=Drew Barrymore's essential actresses (EW.com)|magazine=Entertainment Weekly|accessdate=15 березня 2020|journal=|archive-date=30 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200730140214/https://ew.com/article/2012/03/16/drew-barrymores-essential-actresses/}} {{ref-en}}</ref>, гурт [[Garbage]]<ref>{{cite web|url=https://itunes.apple.com/ca/playlist/garbage-influences/pl.5d53f7da2bb2458990d02cfb834c6694|title=Garbage: Influences by Apple Music on Apple Music|publisher=iTunes|accessdate=15 березня 2020|archive-date=25 лютого 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190225223949/https://itunes.apple.com/ca/playlist/garbage-influences/pl.5d53f7da2bb2458990d02cfb834c6694}} {{ref-en}}</ref>, [[Гвен Стефані]]<ref name=BMA2017 />, [[Гелена Вондрачкова]]<ref>{{cite book|url=https://archive.org/details/bub_gb_GxQEAAAAMBAJ|page=[https://archive.org/details/bub_gb_GxQEAAAAMBAJ/page/n68 69]|quote=was inspired by cher.|title=Billboard|first=Nielsen Business Media|last=Inc|date=8 вересня 2001|publisher=Nielsen Business Media, Inc.|via=Internet Archive|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, [[Дженніфер Лопес]]<ref>{{cite web|url=https://books.google.com/books?id=lh1Y2OK-VdsC&pg=PA3|title=Jennifer Lopez - James Robert Parish - Google Books|publisher=Google Books|accessdate=15 березня 2020|archive-date=20 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200620070307/https://books.google.com/books?id=lh1Y2OK-VdsC&pg=PA3}} {{ref-en}}</ref>, [[Ліззо]]<ref>[https://www.nytimes.com/2019/09/04/style/lizzo-skin-care-beauty.html Lizzo skin care beauty] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200823230752/https://www.nytimes.com/2019/09/04/style/lizzo-skin-care-beauty.html |date=23 серпня 2020 }} ''nytimes.com'' Процитовано 15 березня 2020 {{ref-en}}</ref>, [[Пауліна Рубіо]]<ref>[https://books.google.com.br/books?id=HxEEAAAAMBAJ&pg=PA18 Paulina Rubio] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200620014315/https://books.google.com.br/books?id=HxEEAAAAMBAJ&pg=PA18 |date=20 червня 2020 }} ''books.google.com.br'' Процитовано 15 березня 2020 {{ref-en}}</ref>, [[Pink]]<ref>{{cite magazine|url=https://www.billboard.com/articles/columns/pop/7476086/songs-pink-wrote|title=P!nk: 7 Songs You Didn't Know She Wrote (Billboard)|magazine=[[Billboard]]|accessdate=15 березня 2020|journal=|archive-date=18 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200718215916/https://www.billboard.com/articles/columns/pop/7476086/songs-pink-wrote}} {{ref-en}}</ref>, [[Мадонна (співачка)|Мадонна]]<ref name=buffalo />, [[Марк Джейкобс]]<ref name=marcjacobs />, [[Тіна Тернер]]<ref>{{Cite web|url=http://www.femalefirst.co.uk/music/musicnews/Tina+Turner-51569.html|title=Tina Turner: 'Cher Inspired Me To Leave Ike'.|website=www.femalefirst.co.uk|accessdate=15 березня 2020|archive-date=30 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200730150138/https://www.femalefirst.co.uk/music/musicnews/Tina+Turner-51569.html}} {{ref-en}}</ref>, і [[Lady Gaga]]<ref>{{cite web|url=http://abcnewsradioonline.com/music-news/2011/9/26/lady-gaga-says-chers-outfits-inspired-her-own-crazy-style.html|archive-url=https://web.archive.org/web/20130115062724/http://abcnewsradioonline.com/music-news/2011/9/26/lady-gaga-says-chers-outfits-inspired-her-own-crazy-style.html|url-status=dead|archive-date=15 березня 2020|title=Lady Gaga Says Cher's Outfits Inspired Her Own Crazy Style - Music News - ABC News Radio|publisher=ABC News Radio|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.theguardian.com/music/2018/apr/10/10-years-of-lady-gaga-how-she-queered-mainstream-pop-forever|title=10 years of Lady Gaga: how she queered mainstream pop forever|first=Brian|last=O'Flynn|date=10 квітня 2018|via=www.theguardian.com|accessdate=15 березня 2020|archive-date=11 травня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200511165138/https://www.theguardian.com/music/2018/apr/10/10-years-of-lady-gaga-how-she-queered-mainstream-pop-forever}} {{ref-en}}</ref>. Gaga вивчала гру Шер у «Владі місяця», щоб зіграти роль Еллі у фільмі «[[Народження зірки (фільм, 2018)|Народження зірки]]» 2018 року.<ref>{{cite magazine|url=https://variety.com/2019/film/news/beyond-words-eric-roth-cher-lady-gaga-1203132278/|title=Lady Gaga Studied Cher in ''Moonstruck'' for ''A Star Is Born'' ‒ ''Variety''|magazine=Variety|accessdate=15 березня 2020|journal=|archive-date=20 березня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200320023902/https://variety.com/2019/film/news/beyond-words-eric-roth-cher-lady-gaga-1203132278/}} {{ref-en}}</ref> ЗМІ зазвичай називають Шер «богинею попмузики».<ref name=GoddessOfPop>Ресурси, які називають Шер «Богинею попмузики»:
* {{cite web|last=Bogursky|first=Sasha|url=http://www.foxnews.com/entertainment/2013/10/16/voice-recap-chers-diva-antics-exposed-as-contestants-deliver-intense/|title='The Voice' recap: Cher's diva antics exposed as contestants deliver intense performances|publisher=Fox News|date=16 жовтня 2013|accessdate=15 березня 2020|archive-date=2 лютого 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160202062445/http://www.foxnews.com/entertainment/2013/10/16/voice-recap-chers-diva-antics-exposed-as-contestants-deliver-intense/}} {{ref-en}}
* {{cite journal|last=Fisher|first=Lauren Alexis|url=http://www.harpersbazaar.com/celebrity/latest/a11248/cher-twitter/|title=An Ode to Cher's Twitter|magazine=Harper's Bazaar|date=19 червня 2015|accessdate=15 березня 2020|journal=|archive-date=19 липня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200719130954/https://www.harpersbazaar.com/celebrity/latest/a11248/cher-twitter/}} {{ref-en}}
* {{cite news|last=Gundersen|first=Edna|url=https://www.usatoday.com/story/life/music/2013/09/17/cher-talks-about-new-album-closer-to-the-truth/2824385/|title=Cher's 'Truth' is 'as good as I'm ever going to do'|newspaper=USA Today|date=17 вересня 2013|accessdate=15 березня 2020|archive-date=9 грудня 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20191209104440/https://www.usatoday.com/story/life/music/2013/09/17/cher-talks-about-new-album-closer-to-the-truth/2824385/}} {{ref-en}}
* {{cite news|last=Harrington|first=Jim|url=http://www.mercurynews.com/music/ci_26081508/review-cher-says-farewell-fine-fashion|title=Review: Cher says farewell in fine fashion|newspaper=San Jose Mercury News|date=3 липня 2014|accessdate=15 березня 2020|archive-date=8 квітня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160408194946/http://www.mercurynews.com/music/ci_26081508/review-cher-says-farewell-fine-fashion}} {{ref-en}}
* {{cite news|last=Kirk|first=Kamala|url=http://www.eonline.com/shows/house_of_dvf/news/598992/the-9-biggest-divas-in-the-history-of-forever|title=The 9 Biggest Divas in the History of Forever|publisher=E!|date=18 листопада 2014|accessdate=15 березня 2020|archive-date=15 липня 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180715040522/https://www.eonline.com/shows/house_of_dvf/news/598992/the-9-biggest-divas-in-the-history-of-forever}} {{ref-en}}</ref>

Шер неодноразово перевтілювалася в різні персонажі, за що професор Річард Аквіла з Державного університету Болл назвав її «абсолютним попхамелеоном».{{sfn|Bego|2001|p=7}}<ref>{{cite news|first=Marc |last=Ransford|url=http://www.bsu.edu/news/article/0,1370,-1019-11364,00.html|title=Professor: Cher is the ultimate pop chameleon|publisher=Ball State University|date=27 травня 2003|archiveurl=https://web.archive.org/web/20100605011648/http://www.bsu.edu/news/article/0%2C1370%2C-1019-11364%2C00.html|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Зі слів Марка Снетікера з «Entertainment Weekly», «Шер пливла з покоління в покоління, підхоплювала нових шанувальників, захоплювала і старих, винайшла свій власний міф і дивовижно виблискувала через все це».<ref name=ew2018 /> Брук Мазурек з журналу «Billboard» писала, що вона «докорінно змінила уявлення про те, чого попзірка може візуально досягти, як вона може втілюватись у безліч персонажів на сцені й поза нею».<ref name="redcarpethistory" /> Джеймс Рід з «The Boston Globe» уточнює: «Нарівні з Девідом Бові вона є одним з оригінальних хамелеонів у попмузиці, постійно змінюється і кидає виклик нашому сприйняттю її».<ref>{{cite news|first=Reed|last=James|url=https://www.bostonglobe.com/arts/music/2014/04/03/before-she-was-icon-cher-was-simply-soul-singer/qZ9tqiAoXVkUXVr2hJzNWM/story.html|title=Before she was an icon, Cher was simply a soul singer|newspaper=The Boston Globe|date=4 квітня 2014|accessdate=15 березня 2020|archive-date=20 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200620015313/https://www.bostonglobe.com/arts/music/2014/04/03/before-she-was-icon-cher-was-simply-soul-singer/qZ9tqiAoXVkUXVr2hJzNWM/story.html}} {{ref-en}}</ref> «The New York Times» оголосила Шер «Королевою повернення».<ref name=QueenComeback /> Зі слів письменниці Люсі О'Брайєн, «Шер дотримується американської мрії щодо перетворення себе: „старіти не обов'язково означає застарівати“».{{sfn|Carson|Lewis|Shaw|2004|p=130}}
[[Файл:Cher-Wax-338354947 Cropped.jpg|міні|ліворуч|150пкс|Воскова фігура Шер у вбранні, схожому на те, яка вона носила під час церемонії нагородження «Оскаром» 1988 року]]
[[Файл:Matt Morris and Cher on Red Carpet of The Voice.jpg|міні|ліворуч|190пкс|Шер і музикант [[Метт Морріс (музикант)|Метт Морріс]] (2013)]]
Письменник Крейг Кроуфорд у своїй книзі «Політика життя: 25 правил виживання в жорстокому і маніпулятивному світі» (2007) описує Шер як «модель гнучкого кар'єрного менеджменту» і пов'язує її кар'єрні успіхи з постійною зміною свого іміджу відповідно до тенденцій масової культури, що еволюціонують.{{sfn|Crawford|2007|pp=31–32}} Далі він пояснює, що вона виставляла «кожну кардинальну зміну стилю, як ще один приклад повстання&nbsp;— імідж, який дозволив їй вносити виважені зміни й здаватись послідовною».{{sfn|Crawford|2007|pp=31–32}} Письменник Грант Маккракен заявив: «Термін „перевтілення“ нині часто вживають у розмовах про кар'єру американських знаменитостей. Але у випадку з Шер він особливо доречний тому, що вона схильна ловити кожну нову хвилю моди, яка швидко застаріває і завдає удару по популярності Шер. Тільки істотні зміни дозволяють їй знову повернути собі славу».<ref name=McCracken /> Її «чесність» та «наполегливість» підкреслюються в серії ілюстрованих книг для дітей з повчальними історіями «Досягнення своїх цілей», у яких детально описане її життя, що підкреслює важливість самоактуалізації: «протягом багатьох років Шер наполегливо працювала, щоб стати успішною співачкою. Потім вона багато працювала, щоб стати акторкою. Навіть коли їй потрібні були гроші, вона відмовлялася від ролі в кіно, якщо та їй не підходила. Її метою завжди було стати гарною акторкою, а не просто заможною і знаменитою».{{sfn|Negra|2001|pp=170–171}}

«Здатність Шер створити надзвичайно успішну і тривалу кар'єру жінки у світі розваг, де домінують чоловіки» привернула увагу критикинь-феміністок.<ref name=buffalo />{{sfn|Negra|2001|p=164}} За словами письменниці Дайани Негри, Шер була представлена на початку своєї кар'єри як продукт чоловічої творчості; Шер згадувала, що «Це був час, коли дівчат-співачок гладили по голівці за те, що вони хороші, і радили їм не думати».{{sfn|Negra|2001|p=170}}<ref name=QueenComeback /> Однак, образ Шер у підсумку змінився через її «відмову залежати від чоловіка і рішучість не тільки побудувати кар'єру (як акторки) на своїх власних умовах, але й відмовитися від традиційної ролі, відведеної жінкам за сорок в індустрії, яка фетишизує молодь»,&nbsp;— писав письменник Івонн Таскер.{{sfn|Tasker|2002|p=191}} Вона була представлена у 16 випуску щорічного журналу «MS.», як «справжня [[Фемінізм|феміністська]] героїня» і зразок для наслідування жінок 1980-х років: «Шер, прямолінійна, татуйована, дислексична мати-одиначка, перша володарка „Оскара“, яка вступила в шлюб з відомим героїновим наркоманом і визнала себе [[Жертва моди|жертвою моди]] за власним вибором, нарешті потрапила в епоху, яка не боїться аплодувати справжнім жінкам».<ref>{{cite news|url=http://articles.orlandosentinel.com/1988-07-20/lifestyle/0050360144_1_cher-extraordinaire-real-women|title=Cher As 'Feminist Extraordinaire' Is A Ms.-erable Choice|newspaper=Orlando Sentinel|date=20 червня 1988|accessdate=15 березня 2020|last=Parker|first=Kathleen|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201030811/http://articles.orlandosentinel.com/1988-07-20/lifestyle/0050360144_1_cher-extraordinaire-real-women|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>

Стефані Браш із «The New York Times» писала після телепередачі з перемогою Шер на «Оскарі» 1988 року, що вона «виконує ту ж функцію для жінок-кіноглядачок, яку [[Джек Ніколсон]] завжди виконував для чоловіків. Вільна від тягаря завжди бути коханкою Америки, вона&nbsp;— та, хто уособлює нас жінок у наших фантазіях про помсту, вказує усім цим бовдурам… куди саме вони мають йти. Ви повинні не просто бути красивими, щоб вам це так минулось. Ви повинні бути Шер протягом 40 років».<ref name=Brush1988 /> Інтерв'ю Шер 1996 року для Джейн Полі з телепередачі Dateline NBC стало [[Вірусне відео|вірусним відео]] 2016 року; у ньому Шер розповідає, як мати просила її «заспокоїтися і вийти заміж за багатія», на що Шер відповідала: «Мамо, я і є багатій».<ref>{{Cite web|url=https://www.huffpost.com/entry/watch-this-vintage-clip-of-cher-explaining-why-men-arent-necessary_n_57daf31ee4b08cb140946293|title=Watch This Vintage Clip Of Cher Explaining Why Men Aren't Necessary|first=Zeba|last=Blay|date=15 вересня 2016|website=HuffPost|accessdate=15 березня 2020|archive-date=20 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200620101901/https://www.huffpost.com/entry/watch-this-vintage-clip-of-cher-explaining-why-men-arent-necessary_n_57daf31ee4b08cb140946293}} {{ref-en}}</ref> Цитату Шер «Мамо, я заможна людина» було додано до музичного відео [[Тейлор Свіфт|Тейлора Свіфта]] «You Need to Calm Down» 2019 року. Еріка Кам з журналу «Bustle» так це прокоментувала: «Цитата Шер показує з іншого боку типові гендерні норми… Тоді цілком логічно, чому Свіфт захотіла взяти приклад з Шер».<ref>{{Cite web|url=https://www.bustle.com/p/the-cher-quote-in-taylor-swifts-you-need-to-calm-down-video-might-have-a-deeper-meaning-18011002|title=Taylor Swift Referenced This Iconic Cher Quote In The "You Need To Calm Down" Video|website=Bustle|accessdate=15 березня 2020|archive-date=19 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200619182456/https://www.bustle.com/p/the-cher-quote-in-taylor-swifts-you-need-to-calm-down-video-might-have-a-deeper-meaning-18011002}} {{ref-en}}</ref>

Алек Мапа з журналу «The Advocate» уточнює: «Поки всі ми спали, Шер була там останні чотири десятиліття і переживала кожну з наших дитячих фантазій… Шер втілює в собі непримиренну свободу і безстрашність, про яку деякі з нас можуть лише мріяти».<ref name=alecmapa /> Дженсі Данн з «Rolling Stone» написала: "Шер&nbsp;— найкрутіша жінка, яка будь-коли стояла в туфлях. Чому? Тому що її девіз: «Мені все одно, що ви думаєте, я носитиму цю різнокольорову перуку. По всій Америці є люди, які в глибині душі хотіли б ходити на побачення з вдвічі молодшими за себе, робити численні татуювання і носити головні убори з пір'ям. Шер робить це для нас».<ref>{{cite journal|magazine=Rolling Stone|url=https://www.rollingstone.com/music/features/cher-19960919|title=Cher|date=19 вересня 1996|accessdate=15 березня 2020|first=Jancee|last=Dunn|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160202150510/http://www.rollingstone.com/music/features/cher-19960919|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Александер Ф'юрі з «The Independent» написав, що Шер «являє собою, здавалося б, безсмертний, всемогутній, унікумний рівень слави».<ref name="independent" /> Беґо заявив: «Ніхто в історії шоу-бізнесу не робив кар'єру такої величини і масштабу, як Шер. Вона була підлітковою попзіркою, телеведучою, моделлю журналу мод, рок-зіркою, попспівачкою, бродвейською акторкою, кінозіркою, удостоєна нагороди „Оскар“, сенсацією стилю диско і предметом безлічі газетних статей».{{sfn|Bego|2001|p=3}}

Її численні повернення й зміни в кар'єрі завжди обговорювали. Продюсер Девід Геффен оголосив її «загальновідомою кішкою з дев'ятьма життями» і що «вона сьогодні актуальна, як і раніше, як це було в 1960-х роках».<ref>[https://www.glamour.com/story/cher Cher: The Legend (Lifetime Achievement Award)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200319165722/https://www.glamour.com/story/cher |date=19 березня 2020 }} ''glamour.com'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref> Марк Беґо писав: «Щойно ви думаєте, що вона вже вичерпала себе, Шер відтворює себе і набуває абсолютно нової особистості».{{sfn|Bego|2004|p=7}} Повернення Шер до музики 1998 року, у жанрі [[Танцювальна музика|денс]], надихнуло інших артистів-ветеранів, таких як [[Даяна Росс|Дайана Росс]], [[Лайонел Річі]] і Тіна Тернер, наслідувати її звучання і копіювати її успіх.<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=1A0EAAAAMBAJ&pg=PA38&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false Billboard] ''books.google.com.ua'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref> Зі свого боку Шер заявила: «Я відчуваю себе як бампер машини, коли я врізаюсь у стіну, я відступаю і йду іншим напрямком. За свою кар'єру я врізалася в купу бісових стін. Але я не зупиняюся. Я думаю, мабуть, це моя найкраща риса: просто не зупинятися».<ref>[https://www.vanityfair.com/news/2010/12/cher-201012 Forever Cher] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160120001736/http://www.vanityfair.com/news/2010/12/cher-201012 |date=20 січня 2016 }} ''vanityfair.com'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref>
[[Файл:Sonny&Cher-Hollywood-2507940152 (rotated).jpg|міні|праворуч|230пкс|Зірка Сонні і Шер на Голлівудській алеї слави]]

== Досягнення ==
{{See also|Список нагород та номінацій Шер}}
Як сольна артистка, Шер продала 100 мільйонів записів у всьому світі (на додаток до 40 мільйонів як «Sonny & Cher»), що робить її однією з найбільш комерційно успішних музичних виконавиць усіх часів.<ref name=time1998 /><ref name=VF2010 /><ref name=telegraph2016>{{cite news|title=Cher says sorry for eBay 'mistake'|url=https://www.telegraph.co.uk/culture/music/music-news/9228195/Cher-says-sorry-for-eBay-mistake.html|accessdate=15 березня 2020|newspaper=The Daily Telegraph|date=24 квітня 2012|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160410115311/http://www.telegraph.co.uk/culture/music/music-news/9228195/Cher-says-sorry-for-eBay-mistake.html|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Вона&nbsp;— одна з небагатьох артисток, які виграли три з чотирьох головних американських нагород у царині розваг (EGOT&nbsp;— «Еммі», «Греммі», «Оскар» і «[[Тоні (премія)|Тоні]]»), і одна з п'яти співачок-акторок, які отримали статус «сингл номер один» у чартах США і виграли премію Акторської академії.<ref name=AllMovieBio /><ref>{{cite news|newspaper=Los Angeles Times|url=https://www.latimes.com/entertainment/env-egots-on-deck-pictures-photogallery.html|title=EGOTs on deck: Who will win an Emmy, Grammy, Oscar and Tony award next|first=Emily|last=Christianson|accessdate=15 березня 2020|date=21 лютого 2013|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160104200213/http://www.latimes.com/entertainment/env-egots-on-deck-pictures-photogallery.html|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Її проривний сингл «I Got You Babe», випущений у складі дуету «Sonny & Cher», було внесено до Зали Слави Греммі, а також до списку «[[Список 500 найкращих пісень усіх часів за версією журналу Rolling Stone|500 найкращих пісень усіх часів]]», складеного «Rolling Stone» 2003 року.<ref name=rs500 /><ref>{{cite web |url=https://www.grammy.com/grammys/awards/hall-of-fame |title=GRAMMY Hall Of Fame |publisher=GRAMMY.com|accessdate=15 березня 2020|url-status=live |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110122042616/http://www.grammy.org/recording-academy/awards/hall-of-fame |archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Журнал «Billboard» назвав сингл Шер «Gypsys, Tramps & Thieves» 1971 року «однією з найкращих пісень 20-го століття».<ref name="gypsys" /> Її пісня 1998 року «Believe» була визнана восьмою улюбленою піснею у світі в опитуванні, проведеному [[BBC]] 2003 року&nbsp;— вона була єдиною американською піснею, що потрапила до цього списку.<ref name="BBCfavouritesong">{{cite web |url=http://www.bbc.co.uk/worldservice/us/features/topten/ |title=The Worlds Top Ten &#124; BBC World Service |publisher=Bbc.co.uk|accessdate=15 березня 2020|url-status=live |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150330073900/http://www.bbc.co.uk/worldservice/us/features/topten/ |archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> 1988 року Шер стала першою виконавицею, що одного й того самого року отримала премію «Оскар» за акторську майстерність і випустила альбом, який отримав золоту сертифікацію від RIAA, з моменту створення цієї золотої нагороди 1958 року.<ref>{{cite web|url=https://www.americanradiohistory.com/Archive-Billboard/80s/1988/BB-1988-06-11.pdf|format=PDF|title=Billboard|date=11 червня 1988|website=Americanradiohistory.com|accessdate=20 березня 2020}}</ref>

Шер&nbsp;— єдина на сьогодні артистка, чиї сингли посідали перше місце у чарті «Billboard» протягом шести десятиліть поспіль, з 1960-х по 2010-ті роки.<ref name=SixDecades /> Вона найдовше в історії посідала перше місце у чарті синглів «US Billboard Hot 100»: 33 роки, сім місяців і три тижні, починаючи з «I Got You Babe», що уперше посіла перше місце в списку 14 серпня 1965 року, і до останньої «Believe», яка 3 квітня 1999 року потрапила на перше місце і протрималася там тиждень.<ref name=BillboardRecordBreakers /> Випустивши 1998 року композицію «Believe», Шер, якій тоді було 52 роки, стала найстаршою артисткою, пісня якої посіла першу сходинку чартів США в епоху популярності [[рок-музика|рок-музики]].<ref>{{cite journal|magazine=Billboard|url=https://books.google.com/books?id=6A0EAAAAMBAJ&pg=PA118|title=Chart Beat: Did She Or Didn't She? Cher She Did!|first=Fred|last=Bronson|date=13 березня 1999|accessdate=15 березня 2020|journal=|archive-date=20 червня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200620030424/https://books.google.com/books?id=6A0EAAAAMBAJ&pg=PA118}} {{ref-en}}</ref> «Billboard» оцінив її 43-м номером у списку «100 найгарячіших артистів усіх часів»/<ref>{{cite journal|magazine=Billboard|url=https://www.billboard.com/charts/greatest-hot-100-artists|title=Greatest of All Time Hot 100 Artists|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151122034612/http://www.billboard.com/charts/greatest-hot-100-artists|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> 2014 року журнал «Billboard» назвав її 23-ю найкасовішою гастрольною артисткою з 1990 року, із загальним отриманим прибутком 351,6 мільйона доларів і 4,5 мільйонами відвідувачів на її концертах.<ref>{{cite journal|magazine=Billboard|url=https://www.billboard.com/articles/news/6099232/top-live-artists-touring-grosses-rolling-stones|title=Rolling Stones No. 1 on List of Top 25 Live Artists Since 1990|accessdate=15 березня 2020|first=Ray|last=Waddell|date=27 травня 2014|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160319024052/http://www.billboard.com/articles/news/6099232/top-live-artists-touring-grosses-rolling-stones|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>

Шер здобула численні почесні нагороди, у тому числі премію «Жінка року» 1985 року від Товариства театральних постановок «Hasty Pudding» [[Гарвардський університет|Гарвардського університету]]<ref>{{cite web |url=http://hastypudding.org/past-honorees |title=Hasty Pudding Institute of 1770 &#124; Men And Women Of The Year |publisher=Hastypudding.org|accessdate=15 березня 2020|url-status=live |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170924192056/http://hastypudding.org/past-honorees |archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, премію «Авангард» на «[[GLAAD Media Awards]]» 1998 року<ref name=vanguard />, премію «Легенда» на «[[World Music Awards]]» 1999 року<ref name=WMA1999 />, спеціальну «Нагороду за вплив на моду» на «CFDA Fashion Awards» 1999 року<ref name=FashionAward />, «Нагороду за артистичні досягнення» на «Billboard Music Awards» 2002 року<ref name=BMA2002 />, «Нагороду за життєві досягнення» на церемонії «Glamour Awards» 2010 року<ref>{{cite web |author=Jocelyn Vena |url=http://www.mtv.com/news/1651863/fergie-cher-others-celebrate-at-glamour-women-of-the-year-event/ |title=Fergie, Cher, Others Celebrate At Glamour Women Of The Year Event |publisher=MTV |date=2010-11-09|accessdate=15 березня 2020|url-status=live |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160809193855/http://www.mtv.com/news/1651863/fergie-cher-others-celebrate-at-glamour-women-of-the-year-event/ |archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, нагороду «Легенда» від журналу «Attitude» 2013 року<ref>{{cite web |url=https://www.huffingtonpost.com/2013/10/21/cher-attitude-awards-_n_4137149.html |title=Cher At Attitude Awards 2013: Diva Speculates On Why Gay Men Love Her So Much &#124; HuffPost |publisher=Huffingtonpost.com|accessdate=15 березня 2020|url-status=live |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160910194105/http://www.huffingtonpost.com/2013/10/21/cher-attitude-awards-_n_4137149.html |archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, премію «За заохочення» на церемонії «amfAR Gala» 2015 року<ref name=amfaraward />, музичну нагороду «Ікона» на церемонії «Billboard Music Awards» 2017 року<ref name=BMA2017 />, і Почесний знак Кеннеді-центру 2018 року.<ref name=kennedy /> 2010 року Шер вшанували правом розмістити відбитки своїх долонь і ніг на бетоні у дворі перед [[Китайський театр TCL|китайським театром Граумана]] в Голлівуді.<ref name=graumans /> Вона має зірку на [[Голлівудська алея слави|Алеї слави в Голлівуді]] в складі дуету «Sonny & Cher».<ref name=walkoffame /> 1983 року Шер знову удостоєно честі бути розміщеною на цій алеї як сольна артистка, але вона втратила цю можливість, оскільки відмовилася від обов'язкової особистої присутності.<ref>{{cite news|last=Conklin|first=Ellis E.|date=2 листопада 1968|title=It's a Hollywood Walk of Shame|newspaper=The Spokesman-Review|agency=Los Angeles Daily News|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>

2003 року Шер з'явилася під номером 41 у списку каналу VH1 «200 найбільших ідолів попкультури», що містить «людей, які значно надихнули американське суспільство і вплинули на нього».<ref>{{cite news|agency=PR Newswire|url=http://www.prnewswire.com/news-releases/the-200-greatest-pop-culture-icons-complete-ranked-list-70807437.html|title=The 200 Greatest Pop Culture Icons Complete Ranked List|date=21 липня 2003|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160511154709/http://www.prnewswire.com/news-releases/the-200-greatest-pop-culture-icons-complete-ranked-list-70807437.html|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Вона посіла 31-ше місце в списку VH1 «100 найзнаменитіших жінок у музиці», що охоплює період 1992—2012 років.<ref>{{cite news|publisher=VH1|url=http://www.vh1.com/news/1238/the-100-greatest-women-in-music/|title=The 100 Greatest Woman In Music|accessdate=15 березня 2020|date=13 лютого 2013|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170704152832/http://www.vh1.com/news/1238/the-100-greatest-women-in-music/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Журнал «[[Esquire]]» помістив її під номером 44 у своєму списку «75 найвизначніших жінок усіх часів».<ref>{{cite journal|magazine=Esquire|url=http://www.esquire.com/entertainment/g514/greatest-women-in-history/?slide=44|title=The 75 Greatest Women of All Time|accessdate=15 березня 2020|date=4 лютого 2016|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201024506/http://www.esquire.com/entertainment/g514/greatest-women-in-history/?slide=44|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Журнал «People» вніс її до списку «100 найкращих кінозірок нашого часу».{{sfn|Laufenberg|2005|p=120}} У дослідженні 2001 року документального телевізійного серіалу «Біографія», її оцінено як третю улюблену акторку в головній ролі усіх часів після [[Одрі Хепберн]] і [[Кетрін Хепберн]].<ref>{{cite|url=https://www.networthlist.org/cherilyn-sarkisian-net-worth-58994|title=Audrey Hepburn Named Favorite All-Time Oscar-Winning Actress by Biography Magazine Readers|agency=networthlist.org|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>

== Дискографія ==
{{Main|Альбомна дискографія Шер|Синглова дискографія Шер}}
{{See also|Дискографія Сонні і Шер}}
[[Файл:Cher Woman's World D2K.jpg|міні|праворуч|290пкс|Сцена концерту Шер 2014 року]]
'''Студійні альбоми'''
{{div col}}
# ''[[All I Really Want to Do (альбом)|All I Really Want to Do]]'' (1965)
# ''[[The Sonny Side of Chér]]'' (1966)
# ''[[Chér (альбом, 1966)|Chér]]'' (1966)
# ''[[With Love, Chér]]'' (1967)
# ''[[Backstage (альбом)|Backstage]]'' (1968)
# ''[[3614 Jackson Highway]]'' (1969)
# ''[[Chér (альбом, 1971)|Chér]]'' (1971) <small>(перевиданий як ''Gypsys, Tramps & Thieves'')</small>
# ''[[Foxy Lady (альбом Шер)|Foxy Lady]]'' (1972)
# ''[[Bittersweet White Light]]'' (1973)
# ''[[Half-Breed (альбом)|Half-Breed]]'' (1973)
# ''[[Dark Lady (альбом)|Dark Lady]]'' (1974)
# ''[[Stars (альбом Шер)|Stars]]'' (1975)
# ''[[I'd Rather Believe in You]]'' (1976)
# ''[[Cherished]]'' (1977)
# ''[[Two the Hard Way]]'' (1977) <small>(з [[Грегг Оллмен|Греггом Оллменом]] як «Allman and Woman»)</small>
# ''[[Take Me Home (альбом Шер)|Take Me Home]]'' (1979)
# ''[[Prisoner (альбом Шер)|Prisoner]]'' (1979)
# ''[[Black Rose (альбом Шер)|Black Rose]]'' (1980) <small>(як гурт «Black Rose»)</small>
# ''[[I Paralyze]]'' (1982)
# ''[[Cher (альбом, 1987)|Cher]]'' (1987)
# ''[[Heart of Stone (альбом Шер)|Heart of Stone]]'' (1989)
# ''[[Love Hurts (альбом Шер)|Love Hurts]]'' (1991)
# ''[[It's a Man's World (альбом Шер)|It's a Man's World]]'' (1995)
# ''[[Believe (альбом Шер)|Believe]]'' (1998)
# ''[[Not.com.mercial]]'' (2000)
# ''[[Living Proof (альбом Шер)|Living Proof]]'' (2001)
# ''[[Closer to the Truth]]'' (2013)
# ''[[Dancing Queen (альбом)|Dancing Queen]]'' (2018)
{{div col end}}

== Концерти ==
{{Main|Список концертів Шер}}
{{col-begin}}
{{col-2}}

=== Тури ===
* [[Cher in Concert]] (1979—1982)
* [[Heart of Stone Tour]] (1989—1990)
* [[Love Hurts Tour]] (1991—1992)
* [[Do You Believe? (тур)|Do You Believe?]] (1999—2000)
* [[Living Proof: The Farewell Tour]] (2002—2005)
* [[Dressed to Kill Tour (Шер)|Dressed to Kill Tour]] (2014)
* [[Here We Go Again Tour]] (2018—2020)
{{col-2}}

=== Концертні резиденції ===
* [[Cher in Concert#A Celebration at Caesars Palace|A Celebration at Caesars Palace]] (1979—1982)
* [[Cher (концертна резиденція)|Cher]] (2008{{ndash}}2011)
* [[Classic Cher]] (2017—2020)
{{col-end}}

== Фільмографія ==
{{main|Фільмографія Шер}}
{{div col}}
* ''[[Дикуни на пляжі]]'' (1965)
* ''[[Хороші часи]]'' (1967)
* ''[[Честіті]]'' (1969)
* ''[[Повертайся о п'ятій і десятій, Джиммі Діне, Джиммі Діне (фільм)|Повертайся о п'ятій і десятій, Джиммі Діне, Джиммі Діне]]'' (1982)
* ''[[Сілквуд]]'' (1983)
* ''[[Маска (фільм, 1985)|Маска]]'' (1985)
* ''[[Підозрюваний (фільм, 1987)|Підозрюваний]]'' (1987)
* ''[[Іствікські відьми]]'' (1987)
* ''[[Влада місяця (фільм)|Влада місяця]]'' (1987)
* ''[[Русалки (фільм, 1990)|Русалки]]'' (1990)
* ''[[Гравець (фільм, 1992)|Гравець]]'' (1992)
* ''[[Висока мода (фільм, 1994)|Висока мода]]'' (1994)
* ''[[Вірність (фільм, 1996)|Вірність]]'' (1996)
* ''[[Якби стіни могли говорити]]'' (1996)
* ''[[Чай з Муссоліні]]'' (1999)
* ''[[Застряг у тобі (фільм)|Застряг у тобі]]'' (2003)
* ''[[Бурлеск (фільм)|Бурлеск]]'' (2010)
* ''[[Зоонаглядач]]'' (2011)
* ''[[Мамма Міа! 2|Мамма Міа! Це знову ми]]'' (2018)
{{div col end}}

== Телебачення ==
{{div col}}
* ''The Sonny & Cher Nitty Gritty Hour'' (1970)
* ''[[The Sonny & Cher Comedy Hour]]'' (1971—1974)
* ''[[Cher (телесеріал)|Cher]]'' (1975—1976)
* ''[[The Sonny and Cher Show]]'' (1976—1977)
* ''[[Cher... Special]]'' (1978)
* ''Cher… And Other Fantasies'' (1979)
* ''[[Standing Room Only|Standing Room Only: Cher in Concert]]'' (1981)
* ''Cher… A Celebration at Caesars'' (1983)
* ''[[Cher Extravaganza: Live at the Mirage|Cher at the Mirage]]'' (1991)
* ''Sonny & Me: Cher Remembers'' (1998)
* ''[[Live in Concert (відео)|Cher: Live in Concert&nbsp;— From the MGM Grand in Las Vegas]]'' (1999)
* ''[[The Farewell Tour (відео)|Cher&nbsp;— The Farewell Tour]]'' (2003)
* ''[[Dear Mom, Love Cher]]'' (2013)
* ''[[Cher & the Loneliest Elephant]]'' (2021)
{{div col end}}

== Примітки ==
{{reflist|30em}}

== Література ==
{{Refbegin|30em}}
* {{cite book|last=Bego|first=Mark|title=Cher: If You Believe|year=2001|publisher=Taylor Trade Publications|isbn=0-8154-1153-7|ref=harv|url=https://archive.org/details/cherifyoubelieve00bego}}
* {{cite book|last=Berman|first=Connie|title=Cher|year=2001|publisher=Infobase Publishing|isbn=978-0-7910-5907-4|ref=harv}}
* {{cite book|last=Bernstein|first=Robert A.|title=Straight Parents, Gay Children: Keeping Families Together|url=https://archive.org/details/straightparentsg0000bern|publisher=Thunder's Mouth Press|year=2003|isbn=1-56025-452-1|ref=harv}}
* {{cite book|last=Bono|first=Sonny|title=And the Beat Goes On|year=1992|publisher=Pocket Books|isbn=0-671-69367-0|ref=harv}}
* {{cite book|last=Bronson|first=Fred|title=The Billboard Book of Number One Hits|year=1997|publisher=Billboard Books|isbn=0-8230-7641-5|ref=harv|url=https://archive.org/details/billboardbookofn00fred}}
* {{cite book|last=Carson|first=Mina|last2=Lewis|first2=Tisa|last3=Shaw|first3=Susan M.|title=Girls Rock! Fifty Years of Women Making Music|year=2004|publisher=University Press of Kentucky|isbn=0-8131-2904-4|ref=harv}}
* {{cite book|author=Cher|last2=Coplon|first2=Jeff|title=The First Time|year=1998|publisher=Simon & Schuster|isbn=0-684-80900-1|ref=harv|url=https://archive.org/details/firsttime00cher}}
* {{cite book|last=Chunovic|first=Louis|title=One Foot on the Floor: The Curious Evolution of Sex on Television from ''I Love Lucy'' to ''South Park''|year=2000|publisher=TV Books|isbn=1-57500-186-1|ref=harv|url=https://archive.org/details/onefootonfloorcu0000chun}}
* {{cite book|last=Crampton|first=Luke|last2=Rees|first2=Dafydd|title=Rock Stars Encyclopedia|year=1999|publisher=Dorling Kindersley|isbn=0-7894-4613-8|ref=harv|url=https://archive.org/details/rockstarsencyclo00rees}}
* {{cite book|last=Crawford|first=Craig|title=The Politics of Life: 25 Rules for Survival in a Brutal and Manipulative World|year=2007|publisher=Rowman & Littlefield|isbn=1-4422-1297-7|ref=harv}}
* {{cite book|last=Hochman|first=Steve|title=Popular Musicians|year=1999|publisher=Salem Press|isbn=0-89356-990-9|ref=harv}}
* {{cite book|last=Howard|first=Josiah|title=Cher: Strong Enough|year=2014|publisher=Plexus Publishing|isbn=0-85965-897-X|ref=harv}}
* {{cite book|last=Hyatt|first=Wesley|title=Short-Lived Television Series, 1948–1978: Thirty Years of More Than 1,000 Flops|year=2003|publisher=McFarland & Company|isbn=1-4766-0515-7|ref=harv}}
* {{cite book|last=Larkin|first=Colin|title=The Encyclopedia of Popular Music|year=2011|publisher=Omnibus Press|isbn=0-85712-595-8|ref=harv}}
* {{cite book|last=Laufenberg|first=Norbert B.|title=Entertainment Celebrities|year=2005|publisher=Trafford Publishing|isbn=1-4120-5335-8|ref=harv}}
* {{cite book|last=Lonergan|first=David F.|last2=Studwell|first2=William Emmett|title=The Classic Rock and Roll Reader: Rock Music from Its Beginnings to the Mid-1970s|year=1999|publisher=Psychology Press|isbn=0-7890-0151-9|ref=harv|url-access=registration|url=https://archive.org/details/classicrockrollr0000stud}}
* {{cite book|last=Mansour|first=David|title=From Abba to Zoom: A Pop Culture Encyclopedia of the Late 20th Century|url=https://archive.org/details/fromabbatozoompo0000mans|year=2005|publisher=Andrews McMeel Publishing|isbn=0-7407-9307-1|ref=harv}}
* {{cite book|last=McCracken|first=Grant David|title=Transformations: Identity Construction in Contemporary Culture|url=https://archive.org/details/transformationsi0000mccr|year=2008|publisher=Indiana University Press|isbn=0-253-21957-4|ref=harv}}
* {{cite book|last=Negra|first=Diane|title=Off-White Hollywood: American Culture and Ethnic Female Stardom|year=2001|publisher=Psychology Press|isbn=0-415-21678-8|ref=harv}}
* {{cite book|last=Parish|first=James Robert|last2=Pitts|first2= Michael R.|title=Hollywood Songsters: Allyson to Funicello|url=https://archive.org/details/hollywoodsongste0000pari_r6d5|year=2003|publisher=Routledge|isbn=0-415-94332-9|ref=harv}}
* {{cite book|last=Plumez|first=Jacqueline Hornor|title=Mother Power: Discover the Difference That Women Have Made All Over the World|publisher=EBSCO Information Services|year=2002|isbn=1-4022-5247-1|ref=harv}}
* {{cite book|last=Quirk|first=Lawrence J.|title=Totally Uninhibited: The Life and Wild Times of Cher|year=1991|publisher=William Morrow and Company|isbn=0-688-09822-3|ref=harv|url=https://archive.org/details/totallyuninhibit00quir}}
* {{cite book|last=Ramazanoglu|first=Caroline|title=Up Against Foucault: Explorations of Some Tensions Between Foucault and Feminism|year=1993|publisher=Routledge|isbn=0-415-05011-1|ref=harv}}
* {{cite book|last=Roedy|first=Bill|title=What Makes Business Rock: Building the World's Largest Global Networks|year=2011|publisher=John Wiley & Sons|isbn=1-118-00476-0|ref=harv|url=https://archive.org/details/whatmakesbusines00roed_0}}
* {{cite book|last=Semonche|first=John E.|title=Censoring Sex: A Historical Journey Through American Media|url=https://archive.org/details/censoringsexhist0000semo|year=2007|publisher=Rowman & Littlefield|isbn=0-7425-5132-6|ref=harv}}
* {{cite book|last=Simpson|first=Paul|title=The Rough Guide to Cult Pop|year=2003|publisher=Rough Guides|isbn=1-84353-229-8|ref=harv|url=https://archive.org/details/roughguidetocult00simp}}
* {{cite book|last=Sonneborn|first=Liz|title=A to Z of American Women in the Performing Arts|year=2002|publisher=Facts on File|isbn=0-8160-4398-1|ref=harv|url=https://archive.org/details/tozofamericanwom0000sonn}}
* {{cite book|last=Tasker|first=Yvonne|title=Working Girls: Gender and Sexuality in Popular Cinema|year=2002|publisher=Routledge|isbn=1-134-82660-5|ref=harv}}
* {{cite book|last=Tawa|first=Nicholas E.|title=Supremely American: Popular Song in the 20th Century|url=https://archive.org/details/supremelyamerica0000tawa|url-access=registration|year=2005|publisher=Scarecrow Press|isbn=0-8108-5295-0|ref=harv}}
* {{cite book|last=Trier-Bieniek|first=Adrienne|title=Gender & Pop Culture: A Text-Reader|year=2014|publisher=Springer Science+Business Media|isbn=94-6209-575-2|ref=harv}}
* {{cite book|last=Ullman|first=Dana|title=The Homeopathic Revolution: Why Famous People and Cultural Heroes Choose Homeopathy|year=2007|publisher=North Atlantic Books|isbn=1-55643-671-8|ref=harv}}
* {{cite book|last=Zuckoff|first=Mitchell|title=Robert Altman: The Oral Biography|year=2009|publisher=Knopf Doubleday Publishing Group|isbn=0-307-27335-0|ref=harv}}
{{Refend}}

== Посилання ==
* {{Official website}}
* {{Britannica|711053}}
* {{allmovie name|12664}}
* {{Allmusic|class=artist|id=p3881|label=Cher}}
* [http://www.hwof.com/stars?recipient=Cher Шер на Голлівудській алеї слави] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200620004525/http://www.hwof.com/stars?recipient=Cher |date=20 червня 2020 }}
* {{IMDb name|333}}
* {{Tcmdb name}}
{{Нормативний контроль|#EEDD82}}
{{Шер}}
{{Кінопремія Оскар за найкращу жіночу роль}}
{{Премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль другого плану — кінофільм}}
{{Приз за найкращу жіночу роль (Каннський кінофестиваль)}}
{{Премія «Давид ді Донателло» найкращій іноземній акторці}}
{{ВП-Портали|США|Біографії|Кінематограф|Музика|Культура}}
{{Медаль}}

{{DEFAULTSORT:Шер}}
[[Категорія:Американські попспівачки]]
[[Категорія:Денс-музиканти США]]
[[Категорія:Американські телеакторки]]
[[Категорія:Американські кіноакторки]]
[[Категорія:Автори-виконавці США]]
[[Категорія:Лауреати премії «Греммі»]]
[[Категорія:Лауреати премії «Еммі»]]
[[Категорія:Лауреати премії GLAAD Media Awards]]
[[Категорія:Акторки за алфавітом]]
[[Категорія:Вірмени США]]
[[Категорія:Музиканти Atlantic Records]]
[[Категорія:Музиканти Columbia Records]]
[[Категорія:Музиканти Imperial Records]]
[[Категорія:Музиканти Warner Bros. Records]]
[[Категорія:Активісти ЛГБТ-руху у США]]
[[Категорія:Феміністки США]]
[[Категорія:Музикантки, відомі під псевдонімами]]
[[Категорія:Акторки-феміністки]]
[[Категорія:Музикантки-феміністки]]
[[Категорія:Продюсерки]]
[[Категорія:Режисерки]]
[[Категорія:Діячі американської культури, що підтримали Україну]]
[[Категорія:Американські підприємиці]]
[[Категорія:Діячки культури, що підтримали Україну]]
[[Категорія:Вибрані статті про жінок]]