Перегляд вихідного коду сторінки Штурм Перекопу (1736)

{{Картка:Збройний конфлікт
|назва        = Штурм Перекопу
|частина      = [[Російсько-турецька війна (1735—1739)]]
|зображення   = Siege of Perekop (1736).jpg
|підпис       = Гравюра «Блискуча перемога російської армії поблизу Перекопа 31 (21) травня 1736». Бек Еліас.
|дата1        = 19—21 травня 1736 року
|місце        = [[Перекоп (місто)|Перекоп]]
|результат    = перемога українських козаків та російської армії
|сторони1     = * {{RUSold}}
* • [[Файл:Flag of the Cossack Hetmanat.svg|25пкс]] [[Військо Запорозьке Низове]]
|сторони2     = * {{OTO}}
* • [[Файл:Crimean Tatar tamga icon (blue and gold).svg|23пкс]] [[Кримське ханство]]
|командувач1  = {{RUSold}} [[Бургард-Крістоф Мініх|Мініх]]
|командувач2  = ''невідомо''
|сили1        = 30 000
|сили2        = 4000<br/>84 гармати
|втрати1 = 31 убитий (зокрема&nbsp;— 1 офіцер), 177 поранених (зокрема&nbsp;— 1 офіцер).

'''Усього'''&nbsp;— 208
|втрати2 = до 1000 вбитих і поранених, 2554 полонених.

'''Всього'''&nbsp;— 3554

84 гармати
|примітки     =
}}
{{Російсько-турецька війна (1735—1739)}}
'''Штурм Перекопа'''&nbsp;— епізод [[Російсько-турецька війна (1735—1739)|російсько-турецької війни 1735—1739 років]], що відбувся 19&nbsp;— 21 травня (1 червня) 1736 року, під час якого [[Російська імперія|російська]] армія разом з українськими козаками під командуванням [[Бургард-Крістоф Мініх|Бургарда-Крістофа Мініха]] успішно штурмувала фортецю [[Перекоп (місто)|Перекоп]] і вперше відкрила собі дорогу на [[Крим|Кримський півострів]].

== Передісторія ==
На другий рік [[Російсько-турецька війна (1735—1739)|російсько-турецької війни в 1736 році]] було прийнято рішення атакувати Крим. Російські війська, посилені запорізькими козаками під командуванням наказного гетьмана [[Лизогуб Яків Юхимович|Якова Лизогуба]], підійшли до перешийка в середині травня<ref>{{Cite news|title=Миргородський полк в російсько-турецькій війні 1735-1739 рр.|url=http://ir.nmu.org.ua//handle/123456789/1128|date=2006|accessdate=2023-10-08|language=uk|first=О. А.|last=Репан}}</ref><ref>Лоха В. [https://www.researchgate.net/profile/Mgr-Hovadikova-Anhelina/publication/352100939%20RESEARCH%20OF%20GEOGRAPHICAL%20NAMES%20ON%20THE%20FRANCISCAN%20MAP%20GALICIA%20AND%20BUKOVINA%20DOSLIDZENNA%20GEOGRAFICNIH%20NAZV%20NA%20FRANCISKANSKIJ%20KARTI%20GALICINI%20TA%20BUKOVINI/links/60b8d79692851cb13 Географія походів козацтва Переяславського полку в 1733—1737&nbsp;рр.] // Простір в історичних дослідженнях: Зб. наук. праць. Переяслав. 2021. Вип. 2. С. 104—112</ref>. У фортеці Перекоп знаходився тритисячний гарнізон [[Яничари|яничарів]], а також численні кінні воїни [[Каплан I Ґерай|Каплана I Герая]]. Авангард козаків та московитів підійшов до фортеці 28 травня 1736 року, відбивши атаки кримської кінноти<ref name=min/>.

== Укріплення ==
{{main|Перекопський вал}}
[[Перекопський перешийок]], що з'єднує Крим з Україною, протягом століть мав стратегічне значення, і тому був оснащений потужною системою оборонних споруд. Вона складалася з 8-кілометрового валу, що простягався від [[Чорне море|Чорного моря]] до озера [[Сиваш]]<ref name=min/><ref>Безвенюк В. [http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/76522/50-Bezvenyuk.pdf Укрепленная линия Перекоп] / В. Безвенюк // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: Зб. наук. ст.&nbsp;— 2013.&nbsp;— Вип. 22, ч. 1.&nbsp;— С. 286—294.&nbsp;— Бібліогр.: 27 назв.</ref>.

== Штурм ==
У Перекопі перебував 3-тисячний гарнізон турецьких солдатів, а також численні війська кримських татар. Авангард українців та московитів підійшов до фортеці {{OldStyleDate|30|травня||19}}, відбивши атаки посланої проти нього кримської кінноти. Після того, як армія Російської імперії досягла перекопських укріплень, [[21 травня]] 1736 року Мініх наказав штурмувати вали. Штурмові загони перебралися через рів і за допомогою [[Піка|пік]] та [[Рогатка (загородження)|рогаток]] стали дертися на стіну, швидко опанувавши її<ref name=min>Полководцы России. Полная энциклопедия, [https://books.google.com/books?id=2TeFAQAAQBAJ&pg=PR35, pp. 60-61]</ref>. Частини турецького гарнізону, які чинили опір, протягом години були повністю знищені. Захисники фортеці капітулювали в обмін на вільний вихід з оточення. З паші взяли слово, що він протягом двох років не братиме участі у війні проти Російської імперії. Але після виходу коменданта із фортеці з гарнізоном, що складався з 2554 чоловік, з ним росіяни вчинили розправу як із військовополоненим. На його претензії відповідали, що Порта та хан, на противагу умові останнього трактату, затримали 200 людей російських купців і тому, поки їх не випустять, пашу не звільнять. У фортеці та вежах захопили до 60 справних гармат, у тому числі кілька із російським гербом, захоплених турками під час [[Кримські походи (1687—1689)|невдалого походу князя Голіцина в 1687—1689 роках]]<ref>Jaques T. [https://books.google.com.ua/books?id=tW%20eEVbVxpEC&pg=PA788&redir%20esc=y Dictionary of Battles and Sieges: A Guide to 8,500 Battles from Antiquity through the Twenty-first Century], Vol. 1—3 (англ.) / Forew. by D. E. Showalter.&nbsp;— Westport, Connecticut&nbsp;— London: Greenwood Publishing, 2007.&nbsp;— 1432 p.&nbsp;— ISBN 978-0-313-33536-5.</ref><ref name=":0">{{Cite news|title=Военные кампании 1736-1737 гг. русско-турецкой войны и участие в них украинского казачества.|url=https://istznu.org/index.php/journal/article/view/2076|work=Zaporizhzhia Historical Review|date=2009|accessdate=2023-10-08|issn=2707-7306|pages=221–226|volume=1|issue=26|language=uk|first=Т. А.|last=Якубова}}</ref>.

== Наслідки. Розгром Криму ==
Взявши Перекоп, російська армія оволоділа [[Євпаторія|Кезлевом]] (Євпаторією), де були захоплені масштабні запаси. Далі, 16 червня, було взято ханську столицю [[Бахчисарай]], яку російські війська спалили, разом із ханським палацом. Проте через епідемію, що лютувала в лавах російської армії, Мініх був змушений залишити Крим і відійти назад у північне Причорномор'я. Загальні втрати під час походу вглиб Кримського півострова становили 30 тисяч жителів, із них, лише 10&nbsp;% бойові<ref name=":0" />.

Тим не менш, руйнування Криму суттєво підірвало міць ханства і підготувало ґрунт для його подальшого підкорення у другій половині [[XVIII століття]]. Також було значною мірою припинено подальші набіги кримських татар на українські землі<ref name=min/>.

== У художній літературі ==

* [[Пікуль Валентин Савович|Валентин Пікуль]] Історичні мініатюри. У двох томах. ISBN 5-235-00958-4, ISBN 5-235-00990-8, ISBN 5-235-00991-6 Глава «Солдат Василь Михайлов».

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела ==
* {{ЕІУ|номер тому|стаття=РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1735–1739|автор=Панашенко Віра Василівна|посилання=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Rosijsko_turetska_1735|ref=[ref]}}

== Література ==

* {{Книга
|автор = Баиов А. К.
|частина = 
|заголовок = Русская армия в царствование императрицы Анны Иоанновны. Война России с Турцией в 1736—1739 гг
|місце = СПб.
|видавництво = Электро-Типография Н. Я. Стойковой; Николаевская Акадения Генерального штаба
|рік = 1906
|том = 1
|сторінки = 
|сторінок = 
|ISBN = 
}}
* {{ВТ-ВЕС|Перекоп}}<templatestyles src="Шаблон:Comment/styles.css" />{{ВТ-ВЕС|Перекоп}}
* {{Книга
|автор = Шефов Н. А.
|заголовок = 1000 боёв и сражений русского оружия IX—XXI века: битвы России
|посилання = https://books.google.ru/books?id=0RwXAQAAIAAJ&hl=ru
|видання = 4-е изд., перераб. и доп
|місце = М.
|видавництво = [[АСТ (издательство)|АСТ]]; Хранитель
|рік = 2007
|сторінок = 830
|серія = Неизвестные войны
|ISBN = 978-5-17-037046-7
|ref = Шефов
}}
{{Нормативний контроль|}}
[[Категорія:Битви в Україні]]
[[Категорія:Битви Кримського ханства]]
[[Категорія:Битви Османської імперії]]
[[Категорія:Битви Росії]]
[[Категорія:Російсько-турецька війна (1735—1739)]]
[[Категорія:Травень 1736]]
[[Категорія:1736 в Україні]]