Бейлик та Джамбуйлук: різниця між сторінками

Матеріал з Кримології
(Різниця між сторінками)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія)
 
ua>Wolfigelkott
Немає опису редагування
 
Рядок 1: Рядок 1:
[[File:Anatolia1300.png|200px|thumb|Турецькі бейства Анатолії бл. 1300.]]
{{Картка:Історична область
'''Бе́йлик''', або '''бейство''' ({{lang-tu|Beylik}}; [bejlic]) — в [[тюрки|тюркській]] традиції округ чи країна на чолі з [[Бей (титул)|беєм]] (князем). Аналог [[князівство|князівства]] у [[європа|європейській]] традиції, або [[емірат]]у — в арабській. Існували в XI — XVIII століттях на [[Близький Схід|Близькому Сході]], в [[Середня Азія|Середній Азії]], [[Закавказзя|Закавказзі]], Північній Африці, [[Кримське ханство|Кримському ханстві]]. В [[Османська імперія|Османській імперії]] — адміністративний округ, керований [[бей (титул)|беєм]].
|Назва                    = Джамбуйлук
[[Файл:Турецькі бейлики XIV століття..png|центр|міні|Турецькі бейлики в XIV столітті.]]
|Оригінальна назва        = {{lang-trk|Camboyluq}}
|Категорія                = Історико-географічний регіон України
|Зображення              =
|Ширина_зображення        = 300px
|Ширина                  = 270px
|Інші назви              =
|Сучасна локація          = Лівобережна частина [[Херсонська область|Херсонської]] та [[Запорізька область|Запорізької]] областей.
|Період уживання топоніма = XVIII ст. — сучасність
|Населення                =
|Площа                    =
|Назви в родовому відмінку= Джамбуйлука
|Держава-1                = [[Україна]]
|Герби-1                  = [[File:Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg|25px]]
|Роки-1                  =
|Карта                    =
|Підпис                  =
|Карта власне об'єкту    =
|Підпис до карти          =
}}
'''Джамбуйлук''' ([[Тюркські мови|тюрк]]. ''Camboyluq'') — [[історична область]] на півдні [[Україна|України]] між низов'ями [[Дніпро|Дніпра]] та [[Крим|Кримським півостровом]] — нині територія лівобережної частини [[Херсонська область|Херсонської]] та [[Запорізька область|Запорізької]] областей.


== Кримське ханство ==
== Назва ==
Система поділу [[Кримське ханство|Кримського ханства]] на бейства була успадкована від [[Золота Орда|Золотої Орди]]. Частина бейств була утворена шляхом захоплення земель родовими військовими загонами в XIII столітті, до встановлення влади династії Ґиреїв, частина з'явилась як пожалування [[хан]]ів. Після утворення Кримського ханства беї стали васалами хана. У спеціальному привілеї хана фіксувалися права бейського роду на землю, його імунітети та [[васал]]ьні повинності. За умови припинення бейської [[Династія|династії]] чи зради бея бейство могло перейти до хана. Частина земель бейства входила до домену бейського роду, частина виділялася в умовне землеволодіння за військову службу бейським васалам — [[мурза]]м. Населення окремого бейства складало окремі підрозділи ополчень і регулярної армії. Бейство мало часткову автономію в адміністративних, судових та фінансових справах.
Назва регіону походить від [[Ногайці|ногайської]] [[Джамбуйлуцька орда|Джамбуйлуцької (Перекопської) орди]], що кочувала в регіоні у XVIII столітті.<ref>{{Cite web|title=Трибуна \ Освоение Дикого Запада по-украински|url=http://tribuna.com.ua/articles/history/110705.htm|website=web.archive.org|date=2009-12-07|accessdate=2023-04-14|archive-date=2009-12-07|archive-url=https://web.archive.org/web/20091207072819/http://tribuna.com.ua/articles/history/110705.htm}}</ref>


Ханство поділялося на наступні бейства:
«Джем/Йем»&nbsp;— річка [[Емба (річка)|Емба]] в сучасному [[Казахстан|Казхахстані]], «бой»&nbsp;— берег, «лук»&nbsp;— збірний афікс.
*кримськотатарських родів
#'''Ширін''' — найбільший; займав територію півночі та сходу [[Кримський півострів|Криму]]&nbsp;— від м. Ор-Капи (зараз [[Армянськ]]) на півночі, міста Карасубазар (нині [[Білогірськ]]) на заході і до міста Боспор (нині [[Керч]]) на сході, з адміністративним центром у місті Солхат (нині [[Старий Крим (місто)|Старий Крим]]). Центральним органом управління бейлику Ширін був [[диван]].
#'''Барин''' — в північному Криму між містами Ак-Шейх (нині [[смт]] [[Роздольне (АРК)|Роздольне]]) та м. Айбар (нині с. [[Войкове (Первомайський район)|Войкове]] [[Первомайський район (Крим)|Первомайського району]]).
#'''Аргин''' — обіймав частину південного Криму від м. Кафа (нині [[Феодосія]]) до м. Солдайя (нині [[Судак (місто)|Судак]]). 
#'''Яшлав''' ('''Сулеш''') — займав частину південно-західного Криму між річками [[Кача (річка в Криму)|Кача]] та [[Альма]].
#'''Седжет''';  
*[[Ногайці|ногайського]] роду
#'''Мансур''' ('''Мангит''') — з'явився в XVII столітті і охоплював західний Крим від міста [[Саки (місто)|Саки]] до міста Ак-Мечеть (нині смт [[Чорноморське (АРК)|Чорноморське]]), з центром в останньому.
*[[Половці|половецького]] роду
#'''Кипчак'''.


==Джерела==
== Історія ==
* ''Іналджик Г.'' Османська імперія: Класична доба (1300-1600), - К.: [[Критика (видавництво)|Критика]], 1998. – 287 с.
Починаючи з ХV століття ця територія знаходилася під владою [[Кримське ханство|Кримського ханства]].<ref>{{Cite web|title=КРИМСЬКИЙ ХАНАТ|url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Krimskii_Hanat|website=resource.history.org.ua|accessdate=2023-04-14}}</ref>
* [http://www.vostlit.info./ Середньовічні історичні джерела Сходу і Заходу] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100130041133/http://www.vostlit.info/ |date=30 січня 2010 }}
* ''Кресін О.В.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Bejlyk БЕЙЛИК] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160306043610/http://history.org.ua/?termin=Bejlyk |date=6 березня 2016 }} // {{ЕІУ|1|215}}


== Література ==
На початку XVII століття [[ногайці]] кочували в степах нинішнього західного Казахстану на берегах річки Емба, але були змушені під натиском [[Калмики|калмицької]] навали [[Хо-Урлюк]]а перекочувати до [[Волга|Волги]] у 1628 році, у 1715 році на [[Кубань]], а у 1728 орда перекочувала на територію майбутнього Джамбуйлука під захист [[Кримські хани|кримських ханів]].
* ''Кримський А.'' Студії з Криму. К., 1930
* ''Лашков Ф.'' Исторические очерки крымско-татарского землевладения. Симферополь, 1897 {{ref-ru}}
* ''Смирнов В.'' Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты до начала XVIII ст. СПб., 1887 {{ref-ru}}
* ''Сыроечковский В.'' Мухаммед-Гирей и его вассалы. "Ученые записки Московского государственного университета", 1940, вып. 61 {{ref-ru}}
* ''Manz B.F.'' The Clans of the Crimean Khanate: 1466–1532. "Harvard Ukrainian Studies", 1978, vol. 2, N 3 {{ref-en}}


Протягом усього XVIII століття Джамбуйлук був васальною землею [[Кримське ханство|Кримського ханства]]. Територія управлялася [[Сераскер|сераскиром]]&nbsp;— кримським намісником. Орда щорічно відсилала депутата на святкування [[курбан-байрам]]у до [[Бахчисарай|Бахчисараю]], а під час воєн виставляла у похід до 3 тисячі кіннотників.<ref>{{Cite web|title=ИОГАНН ТУНМАНН->КРЫМСКОЕ ХАНСТВО->ТЕКСТ|url=https://www.vostlit.info/Texts/rus5/Tunmann/frametext.htm|website=www.vostlit.info|accessdate=2023-04-14}}</ref>
Після захоплення Джамбуйлука [[Російська імперія|Росією]] в 1770, в 1771 більшість ногайців були [[Депортація|депортовані]] російською владою на [[Північний Кавказ]].<ref>{{Cite book
|url=http://archive.org/details/UkrMalaEn
|title=Українська Мала Енциклопедія
|last=Онацький Євген Дометійович
|date=1967
}}</ref>
Пізніше Джамбуйлук увійшов до складу [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]] та став заселятися [[Українці|українцями]], [[Українські німці|німцями]] та [[Болгари в Україні|болгарами]].
У 1918 році Джамбуйлук став частиною земель [[Українська Народна Республіка|УНР]] [[Запоріжжя (УНР)|Запоріжжя]] та [[Нове Запоріжжя (УНР)|Нове Запоріжжя]], а потім [[Таврійська округа|Таврійської округи]] [[Українська Держава|Української Держави]].
Зараз це територія лівобережної частини [[Херсонська область|Херсонської]] та [[Запорізька область|Запорізької]] областей [[Україна|України]].
== Примітки ==
{{reflist}}
== Посилання ==
{{ukraine-geo-stub}}
{{ukraine-hist-stub}}
{{Бібліоінформація}}
{{Етнокультурні регіони України}}
{{Портали|Географія України|Історія України}}
[[Категорія:Історичні землі України]]
[[Категорія:історія Херсонської області]]
[[Категорія:історія Запорізької області]]
[[Категорія:Османська Україна]]
[[Категорія:Адміністративний поділ Кримського ханства]]
[[Категорія:Адміністративний поділ Кримського ханства]]
[[Категорія:Адміністративний поділ Османської імперії]]
[[Категорія:Південна Україна]]
[[Категорія:Мусульманські династії]]
[[Категорія:Колишні адміністративні одиниці країн]]

Версія за 07:22, 13 жовтня 2023

Шаблон:Картка:Історична область Джамбуйлук (тюрк. Camboyluq) — історична область на півдні України між низов'ями Дніпра та Кримським півостровом — нині територія лівобережної частини Херсонської та Запорізької областей.

Назва

Назва регіону походить від ногайської Джамбуйлуцької (Перекопської) орди, що кочувала в регіоні у XVIII столітті.[1]

«Джем/Йем» — річка Емба в сучасному Казхахстані, «бой» — берег, «лук» — збірний афікс.

Історія

Починаючи з ХV століття ця територія знаходилася під владою Кримського ханства.[2]

На початку XVII століття ногайці кочували в степах нинішнього західного Казахстану на берегах річки Емба, але були змушені під натиском калмицької навали Хо-Урлюка перекочувати до Волги у 1628 році, у 1715 році на Кубань, а у 1728 орда перекочувала на територію майбутнього Джамбуйлука під захист кримських ханів.

Протягом усього XVIII століття Джамбуйлук був васальною землею Кримського ханства. Територія управлялася сераскиром — кримським намісником. Орда щорічно відсилала депутата на святкування курбан-байраму до Бахчисараю, а під час воєн виставляла у похід до 3 тисячі кіннотників.[3]

Після захоплення Джамбуйлука Росією в 1770, в 1771 більшість ногайців були депортовані російською владою на Північний Кавказ.[4]

Пізніше Джамбуйлук увійшов до складу Таврійської губернії та став заселятися українцями, німцями та болгарами.

У 1918 році Джамбуйлук став частиною земель УНР Запоріжжя та Нове Запоріжжя, а потім Таврійської округи Української Держави.

Зараз це територія лівобережної частини Херсонської та Запорізької областей України.

Примітки

Посилання

Шаблон:Ukraine-geo-stub Шаблон:Ukraine-hist-stub

Шаблон:Етнокультурні регіони України

  1. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  2. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  3. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  4. ↑ Шаблон:Cite book
Отримано з http://krymology.info/index.php?title=Бейлик&oldid=2944