Штурм сімферопольського фотограмметричного центру

Шаблон:Картка:Військовий конфлікт Шаблон:Битви російсько-української війни (2014-т.ч.)Шаблон:Гібридна російсько-українська війна Штурм сімферопольського фотограмметричного центру, відомий також як штурм картографічної частини — військова операція по встановленню контролю над картографічним центром у Сімферополі, проведена 18 березня 2014 року підрозділами Збройних сил РФ без знаків розрізнення.

Передумови

В кінці лютого 2014 року Російська Федерація почала військову інтервенцію до Криму, встановлюючи контроль над ключовими точками півострова силами регулярних Збройних сил РФ без розпізнавальних знаків, а також нерегулярними парамілітарними загонами, сформованими з російських казаків та інших найманців. Однією з таких точок був 13-й фотограмметричний центр Військово-топографічної служби України Управління оперативного забезпечення ЗСУ у Сімферополі (Шаблон:ВчА-3674).

13 березня українським військовим з центру був висунутий ультиматум здатися і перейти на сторону кримської влади, в іншому випадку росіяни погрожували штурмом. Українські вояки ультиматум відкинули, продовжуючи нести службу під державним українським прапором.

Станом на 18 березня, центр вже кілька днів був блокований російськими силами.

Подія

Кримська міліція оточила район проведення операції навколо української військової частини, на місці працювали представники ФСБ у цивільному. Російські снайпери зайняли позиції у вікнах будинків навколо центру. На даху будинку поряд з фотограмметричним центром знаходилися невідомі автоматники у масках. За словами полковника ФСБ Ігоря Гіркіна, він особисто керував штурмом.Шаблон:Refn

В результаті штурму український військовослужбовець, що був на чатах — прапорщик Сергій Кокурін, був убитий, у нього влучило дві кулі калібру 5,45 мм. Ще один військовослужбовець, капітан Валентин Федун, був важко поранений. Російські війська встановили контроль над центром. Українські військовослужбовці вогонь не відкривали.

Російська версія

Російські ЗМІ поширили версію, що стрільба велася з однієї точки, з недобудованого будинку поряд з центром, у напрямі як російських, так і українських військових. 19 березня російськими ЗМІ поширилося повідомлення, що невідомим снайпером виявився 17-ти річний житель Львівської області, причетний до Правого сектору, який був затриманий правоохоронними органами. Підтвердив затримання і Сергій Аксьонов. 20 березня інформацію про затримання було спростовано Прокураторю Криму. Проте натяки щодо «сліду київських снайперів» офіційні особи РФ продовжували озвучувати, — зокрема, Наталія Поклонська.

Втрати

Українська сторона втратила загиблим прапорщика Сергія Кокуріна, корінного сімферопольця — він дістав два поранення від куль калібру 5,45 мм, що використовуються АК-74. Важко поранено було капітана Валентина Федуна, що отримав два поранення — у голову і у ключицю. Ще один військовослужбовець отримав важкі травми голови і ніг від ударів арматурою.

За невідомих обставинах загинув від вогнепального поранення один бойовик з парамілітарного угрупування, що працювало разом з російськими силами — громадянин РФ, житель Волгограда Руслан Казаков, ветеран Першої і Другої чеченських воєн, член волгоградського козацтва, кавалер кількох орденів і медалей, що «відправився в Україну своїм ходом». За словами його брата, Дениса Казакова, що теж брав участь у штурмі, після початку стрільби Руслан кинувся допомагати пораненому 18-ти річному члену «кримської самооборони», і був убитий на місці.

Примітки

Виноски

Джерела

Шаблон:Російська збройна агресія проти України (з 2014)