Р

Р («ер») — літера кирилиці. Є також у всіх інших абетках, створених на слов'яно-кириличній графічній основі.

Звуки

• [ɹ] (р) — ясенний апроксимант
• [r] (р) — ясенний дрижачий
• [ɾ] (р) — ясенний одноударний
• [ɻ] (твердий р) — ретрофлексний апроксимант (тамільська, китайська мови)
• [ɽ] (твердий р) — ретрофлексний одноударний (шведська, норвезька, індійські мови)

Історія

Походить від староцерковнослов'янської букви («рци»), що за формою накреслення являє собою трохи видозмінену грецьку Ρ ρ («ро»). Старослов'янська назва «рци» — наказова форма дієслова рѣщь і буквально означає «говори», «кажи», «речи». У глаголиці має вигляд , за ліком 19-та. Числове значення в обох абетках — 100.

Українська мова

Р — двадцять перша літера української абетки. У сучасній українській мові літерою «р» позначають передньоязиковий сонорний плавний дрижачий звук, який може бути твердим (риба) і м'яким (ряст).

Таблиця кодів

Кодування	Регістр	Десятковий код	16-ковий код	Вісімковий код	Двійковий код
Юнікод	Велика	1056	0420	002040	00000100 00100000
	Мала	1088	0440	002100	00000100 01000000
ISO 8859-5	Велика	192	C0	300	11000000
	Мала	224	E0	340	11100000
KOI 8	Велика	242	F2	362	11110010
	Мала	210	D2	322	11010010
Windows 1251	Велика	208	D0	320	11010000
	Мала	240	F0	360	11110000

Див. також

• Ро (літера)
• R (латиниця)

Література

• Шаблон:УРЕ
• Півторак Г. П. Р // Українська мова. Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.

Джерела

• Шаблон:СУМ-11

Шаблон:Український правопис Шаблон:Українська мова