Перший національний караїмський з’їзд в Євпаторії: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія) |
ua>Tetiana Tkachuk Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Перший національний караїмська з'їзд в Євпаторії''' | '''Перший національний караїмська з'їзд в Євпаторії''' — всеросійський з'їзд [[Караїми|караїмів]], що відбувся з [[1 листопада|1]] по [[9 листопада]] [[1910|1910 року]] в [[Євпаторія|Євпаторії]]. | ||
До міста | До міста прибув 31 делегат практично від усіх караїмських громад з різних міст Російської імперії: по 2 людини прибули з [[Євпаторія|Євпаторії]], [[Феодосія|Феодосії]], [[Одеса|Одеси]] та [[Москва|Москви]], по одній з [[Сімферополь|Сімферополя]], [[Дніпро (місто)|Катеринослава]], [[Харків|Харкова]], [[Санкт-Петербург|Петербурга]], [[Мелітополь|Мелітополя]], [[Бахчисарай|Бахчисарая]], [[Миколаїв|Миколаєва]], [[Севастополь|Севастополя]], [[Ялта|Ялти]], одна особа представляла [[Рига|Ригу]], [[Орел (місто)|Орел]] і [[Лієпая|Либаву]], також були присутні духовні особи з [[Євпаторія|Євпаторії]], [[Тракай|Трок]], [[Феодосія|Феодосії]], [[Одеса|Одеси]], [[Київ|Києва]], [[Сімферополь|Сімферополя]], [[Харків|Харкова]], [[Москва|Москви]], [[Мелітополь|Мелітополя]], [[Бахчисарай|Бахчисарая]], [[Миколаїв|Миколаєва]], [[Ялта|Ялти]]. | ||
У роботі з'їзду домінувала релігійно-ритуальна тематика, і тому з'їзд може бути визначений, скоріше, як національно-релігійний. | У роботі з'їзду домінувала релігійно-ритуальна тематика, і тому з'їзд може бути визначений, скоріше, як національно-релігійний. | ||
Головував [[Таврійське і Одеське караїмське духовне правління|Таврійський і Одеський]] караїмський [[гахам]] [[Пампулов Самуїл Мойсейович|Самуїл Панпулов]]. | Головував [[Таврійське і Одеське караїмське духовне правління|Таврійський і Одеський]] караїмський [[Гахан|гахам]] [[Пампулов Самуїл Мойсейович|Самуїл Панпулов]]. | ||
== Обговорювані питання і постанови == | == Обговорювані питання і постанови == | ||
З'їзд ухвалив виділяти щорічно по 300 карбованців на підтримку кенас | З'їзд ухвалив виділяти щорічно по 300 карбованців на підтримку кенас у фортеці [[Чуфут-Кале]] і караїмського кладовища, утворити фонд пожертвувань для облаштування музею і двору для приїжджих та обрати особливу комісію для виконання цих заходів. Визнали бажаним перетворити [[Олександрівське караїмське духовне училище]] в Олександрівську караїмську прогімназію. Вирішили також виділити 3000 карбованців для потреб міської прогімназії в Бахчисараї. На з'їзді також було прийнято рішення про перейменування караїмської синагоги в кенасу.<ref>{{Cite web |url=http://karaimbook.com/?p=271 |title=''Ельяшевич В. А.'' «Кенаса» |accessdate=24 травня 2021 |archive-date=24 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210524045531/http://karaimbook.com/?p=271 }}</ref> | ||
Серед питань, які обговорювалися на з'їзді були питання допустимості шлюбів | Серед питань, які обговорювалися на з'їзді були питання допустимості шлюбів зі своячкою після смерті дружини, або шлюбів двох братів з двома сестрами або шлюбів брата і сестри однієї сім'ї з сестрою і братом інший.<ref name="mgimo">{{Cite web |url=https://mgimo.ru/upload/iblock/bf9/religiya-karaimov.pdf |title=''Глаголев B. C.'' «Религия караимов». — Москва: МГИМО, 2018. |accessdate=24 травня 2021 |archive-date=8 березня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210308181630/https://mgimo.ru/upload/iblock/bf9/religiya-karaimov.pdf }}</ref> Обговорювалися також: | ||
* заходи, які треба прийняти для впорядкування релігійно-морального виховання караїмського юнацтва;<ref name="mgimo"/> | * заходи, які треба прийняти для впорядкування релігійно-морального виховання караїмського юнацтва;<ref name="mgimo"/> | ||
* способи | * способи й засоби для підтримки давніх караїмських святинь Чуфут-Кале і давньої караїмської кенаси в Єрусалимі; | ||
* встановлення між караїмами розміру внесків, необхідних на утримання духовного управління і на інші суспільні потреби; | * встановлення між караїмами розміру внесків, необхідних на утримання духовного управління і на інші суспільні потреби; | ||
* встановлення порядку обов'язкового навчання караїмських дітей в навчальних закладах караїмської мови та караїмської Закону Божого. | * встановлення порядку обов'язкового навчання караїмських дітей в навчальних закладах караїмської мови та караїмської Закону Божого. | ||
== Відомі учасники == | == Відомі учасники == | ||
Учасники Першого національного | Учасники Першого національного загальнокараїмського з'їзду в Євпаторії 1-9 листопада 1910 року: [[Хазан (юдаїзм)|газзан]] І. Сапак, М.Сарач, газзан С.Гумуш, газзан [[Нейман Самуїл Мойсейович|С. Нейман]], Таврійський і одеський [[гахам]] [[Пампулов Самуїл Мойсейович|С. Панпулов]], в.с.трокского гахама І. Фіркович, газзани [[Султанський Йосип Ісаакович|Й. Султанський]], І. Кефели, А. Кефели, М. Фенерлі, М. Фуки, [[Танатар Йосип Ісаакович|Й. Танатар]], М. Камбур, газзан [[Єльяшевич Борис Саадійович|Б. Ельяшевич]], газзан М. Бейм, [[Казас Ілля Ілліч|І. Казас]], газзан [[Леві-Бабович Товія Сімович|Т. Леві-Бабович]], газзан С. Іртлач-Мангубі, Е. Майтоп, Е. Каліф, З. Кефелі, Д. Кокізи, Ю. Шакал, Б. Сарач, С. Кальфа, [[Крим Соломон Самійлович|С. Крим]], Ш. Дуван, І. Гаммал, І. Кушлю, Ф. Харченко, С. Чуюна. | ||
== Література == | == Література == | ||
Версія за 15:58, 30 липня 2024
Перший національний караїмська з'їзд в Євпаторії — всеросійський з'їзд караїмів, що відбувся з 1 по 9 листопада 1910 року в Євпаторії.
До міста прибув 31 делегат практично від усіх караїмських громад з різних міст Російської імперії: по 2 людини прибули з Євпаторії, Феодосії, Одеси та Москви, по одній з Сімферополя, Катеринослава, Харкова, Петербурга, Мелітополя, Бахчисарая, Миколаєва, Севастополя, Ялти, одна особа представляла Ригу, Орел і Либаву, також були присутні духовні особи з Євпаторії, Трок, Феодосії, Одеси, Києва, Сімферополя, Харкова, Москви, Мелітополя, Бахчисарая, Миколаєва, Ялти.
У роботі з'їзду домінувала релігійно-ритуальна тематика, і тому з'їзд може бути визначений, скоріше, як національно-релігійний.
Головував Таврійський і Одеський караїмський гахам Самуїл Панпулов.
Обговорювані питання і постанови
З'їзд ухвалив виділяти щорічно по 300 карбованців на підтримку кенас у фортеці Чуфут-Кале і караїмського кладовища, утворити фонд пожертвувань для облаштування музею і двору для приїжджих та обрати особливу комісію для виконання цих заходів. Визнали бажаним перетворити Олександрівське караїмське духовне училище в Олександрівську караїмську прогімназію. Вирішили також виділити 3000 карбованців для потреб міської прогімназії в Бахчисараї. На з'їзді також було прийнято рішення про перейменування караїмської синагоги в кенасу.[1]
Серед питань, які обговорювалися на з'їзді були питання допустимості шлюбів зі своячкою після смерті дружини, або шлюбів двох братів з двома сестрами або шлюбів брата і сестри однієї сім'ї з сестрою і братом інший.[2] Обговорювалися також:
- заходи, які треба прийняти для впорядкування релігійно-морального виховання караїмського юнацтва;[2]
- способи й засоби для підтримки давніх караїмських святинь Чуфут-Кале і давньої караїмської кенаси в Єрусалимі;
- встановлення між караїмами розміру внесків, необхідних на утримання духовного управління і на інші суспільні потреби;
- встановлення порядку обов'язкового навчання караїмських дітей в навчальних закладах караїмської мови та караїмської Закону Божого.
Відомі учасники
Учасники Першого національного загальнокараїмського з'їзду в Євпаторії 1-9 листопада 1910 року: газзан І. Сапак, М.Сарач, газзан С.Гумуш, газзан С. Нейман, Таврійський і одеський гахам С. Панпулов, в.с.трокского гахама І. Фіркович, газзани Й. Султанський, І. Кефели, А. Кефели, М. Фенерлі, М. Фуки, Й. Танатар, М. Камбур, газзан Б. Ельяшевич, газзан М. Бейм, І. Казас, газзан Т. Леві-Бабович, газзан С. Іртлач-Мангубі, Е. Майтоп, Е. Каліф, З. Кефелі, Д. Кокізи, Ю. Шакал, Б. Сарач, С. Кальфа, С. Крим, Ш. Дуван, І. Гаммал, І. Кушлю, Ф. Харченко, С. Чуюна.
Література
- Прохоров Д. А. Общественные, национально-культурные объединения и органы конфессионального саомуправления крымских караимов в 1917-1920 гг. // Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии. Выи. XV. - С. 573-621.
- Первый национальный караимский съезд в Евпатории // Караимская жизнь. М., 1911. Кн. 1, июнь. С. 70-86.
- Вокруг съезда // Караимская жизнь. М., 1911. Кн. 1, июнь. С. 85-86.
- Ещё о первом национальном караимском съезде // Караимская жизнь. — Москва, 1911. — Кн. 2 (июль). — С. 59-63.
- ЭТНОЛИНГВИСТИЧЕСКАЯ СИТУАЦИЯ В КАРАИМСКИХ ОБЩИНАХ ТАВРИЧЕСКОЙ ГУБЕРНИИ ВО ВТОРОЙ ПОЛОВИНЕ XIX — НАЧАЛЕ XX вв.
- Москва: хроника. Первая караимская стипендия в университете. Закрывшееся общество. Протест против постановления съезда. Окончившие университет: [юридический факультет] // Караимская жизнь. — Москва, 1911. — Кн. 2 (июль). — С. 94.
- Первый национальный караимский съезд в Евпатории: Итоги съезда. Труды съезда. Заседание 1 ноября. Заседание 2 ноября. Заседание 3 ноября. Заседание 5 ноября. Заседание 6 ноября. Заседание 8 ноября. Заседание 9 ноября. Вокруг съезда // Караимская жизнь. — Москва, 1911. — Кн. 1 (июнь). — С. 70-86.