Користувач:Властарь: відмінності між версіями

Матеріал з Кримології
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Немає опису редагування
 
(Не показано 5 проміжних версій цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
<center>'''Коротко о себе'''</center>
<center>'''Коротко про себе'''</center>
[[Файл:Властарь.jpg|thumb|center|230px|Владимир Ходырев. Занимаюсь рекламой и интернет-технологиями.
[[Файл:Властарь.jpg|thumb|center|230px|Володимир Ходирев. Пенсионер. Зараз мешкаю у Німеччині. ]]
Пытаюсь одновременно проживать в двух городах. Люблю Крым и все что с ним связано.]]


[[Крим]] - земля, де переплелися сліди багатьох народів та часів. Це місце зустрічі основних культур древнього світу (еллінської, іранської, іудейської) та середньовіччя (візантійської, мусульманської, генуезької, венеціанської, вірменської тощо).
[[Крим]] - земля, де переплелися сліди багатьох народів та часів. Це місце зустрічі основних культур древнього світу (еллінської, іранської, іудейської) та середньовіччя (візантійської, мусульманської, генуезької, венеціанської, вірменської тощо).
Рядок 13: Рядок 12:
З 2014 року Крим окуповано Російською федерацією.
З 2014 року Крим окуповано Російською федерацією.


==Особый контроль==
==Семья==
[[Файл:Полуостров Крым.png|thumb|left|256px|Контурная карта полуострова Крым]]  Постоянно контролирую страницы:
<gallery mode="packed" heights="222px" caption="Підпис">
* [[Крым]],
Майя.jpg
* [[Старый Крым (Крым)|Старый Крым]],
20070401 (3).jpg
* [[Севастополь]], и все что связано с этими страницами.  
</gallery>
* [[Музей Крымологии — экспозиция Властаря|Экспозиция Властаря]]
* [[Занимательные цифры и факты Крымологии]]
* [[Вехи Крымологии]]


[[Участник:Властарь/Box/Участник из Старого Крыма|Здесь заготовки новых статей.]]
== Про себе ==
Я народився 1956 р в СРСР. Дитинство пройшло на берегах річки В'ятки, у селищі залізничників, металургів та лісорубів. Мої батьки працювали на залізниці. Батько машиністом паровоза (водив пасажирські поїзди), а мама телеграфістом у паровозному депо. Мені довгий час здавалося, що ці роки були стандартними, як у всіх. І тільки з часом я зрозумів, як багато дали мені мої батьки. Після школи у 1972 році вступив до училища річкового та морського флоту у місті Череповці. У цьому місті вперше закохався та, як виявилося, на все життя. Моя майбутня дружина була студенткою музичного училища. У ті часи була традиція "дружити училищами". Так було заведено, що наше училище дружило з медичним технікумом, а музичне училище з військовим училищем зв'язку. Величезне бажання, енергія і вже 1974 року моряки та музиканти разом святкували новий рік...


[[Участник:Властарь/Новые возможности Крымологии]]
Закінчив навчання, відслужив в армії і в 1978 приїхав на всесоюзне ударне комсомольське будівництво в місто Енергодар. Тут починалося будівництво найбільшої в Європі атомної станції. Як фахівець зростав разом із містом. Пройшов шлях від робітника до начальника зміни цеху. У 1993 році, після закінчення інституту був направлений на посаду директора ВСБ атомної станції. Це був цікавий творчий час. Це було місто молоді (найкращі випускники найкращих ВНЗ країни прямували втілювати цей сміливий проект), а через невеликий проміжок часу – місто дітей. У якийсь період кількість дітей була більшою, ніж кількість дорослих. У нас з Іриною підростали донька Женя та синочок Артем. Культурне та суспільне життя вирувало, було яскравим і насиченим. Все створювалося з нуля: свій народний театр, відомий тепер хоровий колектив "Калина", спортивні секції, клуби різних напрямків - росли, як гриби. Я організував і був незмінним керівником КСП (клубу самодіяльної пісні) "Пошук". У вільний від роботи час... фестивалі, гастролі, походи в гори... саме тоді Крим зачарував мене.


[[Участник:Властарь/Box/События дня|Проект  «События дня»]]
Минав час і все змінювалося... без еміграції, ми стали жителями іншої країни з іншим суспільним устроєм. Актуальними стали інші якості, інші професії, відкрилися інші обрії. Я люблю і вмію генерувати ідеї та втілювати задумане у життя. З 1998 року я став бізнесменом. З'явилося таке поняття, як реклама, і вона стала основним моїм бізнесом, хоча початок був курйозним. Я витратив всі наявні гроші на плівки, зразки, ножиці, різаки... завалив ними квартиру, чим шокував дружину в шок, правда не надовго... дуже скоро вона хвацько вирізала розмічені лекалами літери (плотерів тоді ще не було). Спасибі їй величезне .... Ірочка завжди підтримувала мої починання, навіть якщо спочатку вони бували невиразними і хиткіми.


[[Участник:Властарь/Служебные страницы]]
Вже 1999 року ми відкрили свою філію у м.Запоріжжі, якою керував мій 19-річний син. 2002 року мій бізнес привів мене до Києва. Тут у сферу моїх інтересів увійшли обслуговування комп'ютерів та створення локальних мереж великих компаній, таких як УкрАтомЕнергоБуд, АтомТех, ТОВ "Акрополь" та ін.


[[Участник:Властарь/Чрн22]] - памятка для себя
На початку 2004 року, приїхавши в гості в Старий Крим, в суворому лютому, коли всі дороги до пояса занесло... ми втілили свою мрію - купили квартиру...тепер стало можливим їздити в улюблений Крим не в гості, а до себе додому.


[[Карты-схемы Феодосийского горсовета]]
в 2009 році став дідом і часу на [[Кримологія|Кримологію]] стало менше.
 
[[Служебная:WhatLinksHere/Шаблон:Р|Поработать с этой категорией]]
 
[[Медиа:Утрачено.png|Восстановить фото]]
 
[[Участник:Властарь/Фото]]
 
[[Служебная:MapEditor|Карты]]
 
==Друзья==
[[Файл:Майя.jpg]]
 
== О себе ==
Я родился в 1956 г в СССР. Детство прошло на берегах реки Вятки, в поселке железнодорожников, металургов и лесорубов. Мои родители работали на железной дороге. Отец машинистом паровоза.(водил пассажирские поезда), а мама телеграфистом в паравозном депо. Мне долгое время казалось, что эти годы были стандартными, как у всех. И только по прошествии времени я понял, как много дали мне мои родители. После школы в 1972 году поступил в училище речного и морского флота в городе Череповце. В этом городе впервые влюбился и, как оказалось, на всю жизнь. Моя будущая жена была студенткой музыкального училища. В те времена была традиция "дружить училищами". Так было заведено,что наше училище дружило с медицинским техникумом, а музыкальное училище с военным училищем связи. Огромное желание, энергия и уже в 1974 моряки и музыканты вместе праздновали новый год...
 
Закончил учёбу, отслужил  в армии и в 1978 году приехал на всесоюзную ударную комсомольскую стройку в город Энергодар.Здесь начиналось строительство крупнейшей в Европе атомной станции. Как специалист рос вместе с городом. Прошёл путь от от рабочего до начальника смены цеха. В 1993 году, после окончания института был направлен на должность директора ВСБ атомной станции.Это  было интересное творческое время.....о многом мечталось, многое достигалось. Это был город молодёжи (лучшие выпускники лучших ВУЗов страны направлялись воплощать этот смелый проект),а через небольшой промежуток времени - город детей. В какой- то период количество детей было больше,чем количество взрослых. У нас с Ириной подрастали дочурка Женя и сынишка Артём. Культурная и общественная жизнь бурлила, была яркой и насыщенной. Всё создавалось с нуля:собственный народный театр, известный теперь хоровой коллектив "Калина", спортивные секции, клубы различных направлений - росли, как грибы. Я организовал и был бессменным руководителем КСП (клуба самодеятельной песни) "Поиск". В свободное от работы время....фестивали, гастроли, походы в горы... именно тогда Крым очаровал меня.
 
Шло время и всё менялось...без эмиграции, мы стали жителями другой страны с другим общественным строем. Актуальными стали другие качества, другие профессии,открылись другие горизонты.  Я люблю и умею генерировать идеи и воплощать задуманное в жизнь. С 1998 года я стал  бизнесменом. Появилось такое понятие, как реклама, и она стала основным моим бизнесом, хотя начало было курьёзным. Я истратил все имеющиеся в наличии деньги на  плёнки, образцы, ножницы, резаки... завалил ими квартиру, чем поверг жену в шок, правда не надолго... очень скоро она лихо вырезала размеченые лекалами буквы (плоттеров тогда ещё в помине не было). Спасибо ей огромное....Ирочка всегда поддерживала мои начинания, даже если поначалу они бывали смутными и зыбкими.
 
Уже в 1999 году мы открыли свой филиал в г.Запорожье, которым руководил мой 19-летний сын. В 2002 году  мой бизнес привёл меня в Киев. Здесь в сферу моих интересов вошли -обслуживание компъютеров и создание локальных сетей крупных компаний, таких как УкрАтомЭнергоСтрой, АтомТех, ООО "Акрополь" и др.
 
В начале 2004 года, приехав в гости в [[Старый Крым]], в суровом феврале, когда все дороги по пояс занесло... мы воплотили свою мечту - купили квартиру...теперь стало возможным ездить в любимый Крым не в гости, а к себе домой.
 
в 2009 году стал дедом и времени на [[Крымология|Крымологию]] стало меньше.  
 
[[Медиа:P1100273.wmv|Дед и внучка Лиза в Старокрымском санатории(видео)]]

Поточна версія на 00:25, 20 травня 2025

Коротко про себе
Володимир Ходирев. Пенсионер. Зараз мешкаю у Німеччині.

Крим - земля, де переплелися сліди багатьох народів та часів. Це місце зустрічі основних культур древнього світу (еллінської, іранської, іудейської) та середньовіччя (візантійської, мусульманської, генуезької, венеціанської, вірменської тощо).

Здавна в Криму перетиналися сухопутні та морські шляхи, тут стикалися інтереси осілого населення та кочівників, землеробів та скотарів, аборигенів та прибульців. Пам'ятає ця земля і суворого тавра, і волелюбного скіфа, і грецького поселенця, і бойовий клич ординців, і сльози невільників; пам'ятає і козаків Петра Сагайдачного та Івана Сірка, походів яких боявся і кримський хан і турецький султан.

Про Крим написано чимало давньогрецьких міфів. Його пейзажі надихнули багатьох поетів та письменників. Тут ними були написані найкращі твори...

Історико-культурна спадщина Криму величезна: тут знаходяться і стоянки первісної людини, і печерні міста, і грецькі поліси, і середньовічні фортеці, будинки-музеї знаменитих поетів та письменників, розкішні палаци, православні та мусульманські храми.

З 2014 року Крим окуповано Російською федерацією.

Семья

Про себе

Я народився 1956 р в СРСР. Дитинство пройшло на берегах річки В'ятки, у селищі залізничників, металургів та лісорубів. Мої батьки працювали на залізниці. Батько машиністом паровоза (водив пасажирські поїзди), а мама телеграфістом у паровозному депо. Мені довгий час здавалося, що ці роки були стандартними, як у всіх. І тільки з часом я зрозумів, як багато дали мені мої батьки. Після школи у 1972 році вступив до училища річкового та морського флоту у місті Череповці. У цьому місті вперше закохався та, як виявилося, на все життя. Моя майбутня дружина була студенткою музичного училища. У ті часи була традиція "дружити училищами". Так було заведено, що наше училище дружило з медичним технікумом, а музичне училище з військовим училищем зв'язку. Величезне бажання, енергія і вже 1974 року моряки та музиканти разом святкували новий рік...

Закінчив навчання, відслужив в армії і в 1978 приїхав на всесоюзне ударне комсомольське будівництво в місто Енергодар. Тут починалося будівництво найбільшої в Європі атомної станції. Як фахівець зростав разом із містом. Пройшов шлях від робітника до начальника зміни цеху. У 1993 році, після закінчення інституту був направлений на посаду директора ВСБ атомної станції. Це був цікавий творчий час. Це було місто молоді (найкращі випускники найкращих ВНЗ країни прямували втілювати цей сміливий проект), а через невеликий проміжок часу – місто дітей. У якийсь період кількість дітей була більшою, ніж кількість дорослих. У нас з Іриною підростали донька Женя та синочок Артем. Культурне та суспільне життя вирувало, було яскравим і насиченим. Все створювалося з нуля: свій народний театр, відомий тепер хоровий колектив "Калина", спортивні секції, клуби різних напрямків - росли, як гриби. Я організував і був незмінним керівником КСП (клубу самодіяльної пісні) "Пошук". У вільний від роботи час... фестивалі, гастролі, походи в гори... саме тоді Крим зачарував мене.

Минав час і все змінювалося... без еміграції, ми стали жителями іншої країни з іншим суспільним устроєм. Актуальними стали інші якості, інші професії, відкрилися інші обрії. Я люблю і вмію генерувати ідеї та втілювати задумане у життя. З 1998 року я став бізнесменом. З'явилося таке поняття, як реклама, і вона стала основним моїм бізнесом, хоча початок був курйозним. Я витратив всі наявні гроші на плівки, зразки, ножиці, різаки... завалив ними квартиру, чим шокував дружину в шок, правда не надовго... дуже скоро вона хвацько вирізала розмічені лекалами літери (плотерів тоді ще не було). Спасибі їй величезне .... Ірочка завжди підтримувала мої починання, навіть якщо спочатку вони бували невиразними і хиткіми.

Вже 1999 року ми відкрили свою філію у м.Запоріжжі, якою керував мій 19-річний син. 2002 року мій бізнес привів мене до Києва. Тут у сферу моїх інтересів увійшли обслуговування комп'ютерів та створення локальних мереж великих компаній, таких як УкрАтомЕнергоБуд, АтомТех, ТОВ "Акрополь" та ін.

На початку 2004 року, приїхавши в гості в Старий Крим, в суворому лютому, коли всі дороги до пояса занесло... ми втілили свою мрію - купили квартиру...тепер стало можливим їздити в улюблений Крим не в гості, а до себе додому.

в 2009 році став дідом і часу на Кримологію стало менше.