Користувач:Властарь: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
(→Семья) |
||
| (Не показано одну проміжну версію цього користувача) | |||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
З 2014 року Крим окуповано Російською федерацією. | З 2014 року Крим окуповано Російською федерацією. | ||
== | ==Семья== | ||
<gallery mode="packed" heights="222px" caption="Підпис"> | |||
Майя.jpg | |||
20070401 (3).jpg | |||
</gallery> | |||
== Про себе == | == Про себе == | ||
Поточна версія на 00:25, 20 травня 2025
Крим - земля, де переплелися сліди багатьох народів та часів. Це місце зустрічі основних культур древнього світу (еллінської, іранської, іудейської) та середньовіччя (візантійської, мусульманської, генуезької, венеціанської, вірменської тощо).
Здавна в Криму перетиналися сухопутні та морські шляхи, тут стикалися інтереси осілого населення та кочівників, землеробів та скотарів, аборигенів та прибульців. Пам'ятає ця земля і суворого тавра, і волелюбного скіфа, і грецького поселенця, і бойовий клич ординців, і сльози невільників; пам'ятає і козаків Петра Сагайдачного та Івана Сірка, походів яких боявся і кримський хан і турецький султан.
Про Крим написано чимало давньогрецьких міфів. Його пейзажі надихнули багатьох поетів та письменників. Тут ними були написані найкращі твори...
Історико-культурна спадщина Криму величезна: тут знаходяться і стоянки первісної людини, і печерні міста, і грецькі поліси, і середньовічні фортеці, будинки-музеї знаменитих поетів та письменників, розкішні палаци, православні та мусульманські храми.
З 2014 року Крим окуповано Російською федерацією.
Семья
- Підпис
Про себе
Я народився 1956 р в СРСР. Дитинство пройшло на берегах річки В'ятки, у селищі залізничників, металургів та лісорубів. Мої батьки працювали на залізниці. Батько машиністом паровоза (водив пасажирські поїзди), а мама телеграфістом у паровозному депо. Мені довгий час здавалося, що ці роки були стандартними, як у всіх. І тільки з часом я зрозумів, як багато дали мені мої батьки. Після школи у 1972 році вступив до училища річкового та морського флоту у місті Череповці. У цьому місті вперше закохався та, як виявилося, на все життя. Моя майбутня дружина була студенткою музичного училища. У ті часи була традиція "дружити училищами". Так було заведено, що наше училище дружило з медичним технікумом, а музичне училище з військовим училищем зв'язку. Величезне бажання, енергія і вже 1974 року моряки та музиканти разом святкували новий рік...
Закінчив навчання, відслужив в армії і в 1978 приїхав на всесоюзне ударне комсомольське будівництво в місто Енергодар. Тут починалося будівництво найбільшої в Європі атомної станції. Як фахівець зростав разом із містом. Пройшов шлях від робітника до начальника зміни цеху. У 1993 році, після закінчення інституту був направлений на посаду директора ВСБ атомної станції. Це був цікавий творчий час. Це було місто молоді (найкращі випускники найкращих ВНЗ країни прямували втілювати цей сміливий проект), а через невеликий проміжок часу – місто дітей. У якийсь період кількість дітей була більшою, ніж кількість дорослих. У нас з Іриною підростали донька Женя та синочок Артем. Культурне та суспільне життя вирувало, було яскравим і насиченим. Все створювалося з нуля: свій народний театр, відомий тепер хоровий колектив "Калина", спортивні секції, клуби різних напрямків - росли, як гриби. Я організував і був незмінним керівником КСП (клубу самодіяльної пісні) "Пошук". У вільний від роботи час... фестивалі, гастролі, походи в гори... саме тоді Крим зачарував мене.
Минав час і все змінювалося... без еміграції, ми стали жителями іншої країни з іншим суспільним устроєм. Актуальними стали інші якості, інші професії, відкрилися інші обрії. Я люблю і вмію генерувати ідеї та втілювати задумане у життя. З 1998 року я став бізнесменом. З'явилося таке поняття, як реклама, і вона стала основним моїм бізнесом, хоча початок був курйозним. Я витратив всі наявні гроші на плівки, зразки, ножиці, різаки... завалив ними квартиру, чим шокував дружину в шок, правда не надовго... дуже скоро вона хвацько вирізала розмічені лекалами літери (плотерів тоді ще не було). Спасибі їй величезне .... Ірочка завжди підтримувала мої починання, навіть якщо спочатку вони бували невиразними і хиткіми.
Вже 1999 року ми відкрили свою філію у м.Запоріжжі, якою керував мій 19-річний син. 2002 року мій бізнес привів мене до Києва. Тут у сферу моїх інтересів увійшли обслуговування комп'ютерів та створення локальних мереж великих компаній, таких як УкрАтомЕнергоБуд, АтомТех, ТОВ "Акрополь" та ін.
На початку 2004 року, приїхавши в гості в Старий Крим, в суворому лютому, коли всі дороги до пояса занесло... ми втілили свою мрію - купили квартиру...тепер стало можливим їздити в улюблений Крим не в гості, а до себе додому.
в 2009 році став дідом і часу на Кримологію стало менше.
