Старий Крим: відмінності між версіями

Матеріал з Кримології
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія)
Немає опису редагування
 
(Не показані 4 проміжні версії цього користувача)
Рядок 82: Рядок 82:
== Галерея ==
== Галерея ==
<gallery>
<gallery>
Файл:Старий Крим Мечеть хана Узбека.jpg|[[Мечеть хана Узбека]], початок 14 ст.
Файл:Старий Крим медресе.jpg|Руїни медресе, кінець 14 ст.
Файл:Старий Крим медресе.jpg|Руїни медресе, кінець 14 ст.
Файл:Старий Крим церква Іоанна Хрестителя.jpg|Руїни візантійської церкви Іоанна Хрестителя, 14 ст.
Файл:Старий Крим церква Іоанна Хрестителя.jpg|Руїни візантійської церкви Іоанна Хрестителя, 14 ст.
Рядок 101: Рядок 100:


== Посилання ==
== Посилання ==
* [http://staryi-krym.narod.ru/ Старий Крим] {{ref-ru}}
* [http://haidamac.org.ua/2010/09/solkhat/ ''Сергій Криниця''. Eski Qirim&nbsp;— Частина 1. Солхат // Via est Vita. Дорогами України, 22.09.2010]
* [http://haidamac.org.ua/2010/09/solkhat/ ''Сергій Криниця''. Eski Qirim&nbsp;— Частина 1. Солхат // Via est Vita. Дорогами України, 22.09.2010]
* [http://weather.in.ua/ua/krym/24936 Погода в Старому Криму]
* [http://weather.in.ua/ua/krym/24936 Погода в Старому Криму]
Рядок 108: Рядок 106:
== Додаткова література ==
== Додаткова література ==
* [http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/dzhankkirovskyj-rajon/staryj-krym.html стаття Старий Крим&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.&nbsp;— 992 с.)
* [http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/dzhankkirovskyj-rajon/staryj-krym.html стаття Старий Крим&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.&nbsp;— 992 с.)
* {{ЕУ}}
* [[Байцар Андрій Любомирович|Байцар Андрій]] . Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. / А.&nbsp;Л.&nbsp;Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка.&nbsp;— Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007.&nbsp;— 224 с.
* [[Байцар Андрій Любомирович|Байцар Андрій]] . Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. / А.&nbsp;Л.&nbsp;Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка.&nbsp;— Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007.&nbsp;— 224 с.
* ''Жарких М. І.'' [http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Staryj_Krym_mst Старий Крим] // {{ЕІУ|9|808}}
* ''Жарких М. І.'' [http://corp.nbuv.gov.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Staryj_Krym_mst Старий Крим]
* {{ВТ-ЭСБЕ|Крым Старый}}
 
* Домбровский О. И.,Сидоренко В.&nbsp;А.&nbsp;Солхат и Сурб-Хач. Симферополь, 1978.
* Домбровский О. И.,Сидоренко В.&nbsp;А.&nbsp;Солхат и Сурб-Хач. Симферополь, 1978.
* Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д.&nbsp;И.&nbsp;Тихомиров, Д.&nbsp;В.&nbsp;Исаев, геоинформ. подгот. Е.&nbsp;А.&nbsp;Стахова.&nbsp;— К. : ДНВП «Картографія», 2010.&nbsp;— 112&nbsp;с.
* Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д.&nbsp;И.&nbsp;Тихомиров, Д.&nbsp;В.&nbsp;Исаев, геоинформ. подгот. Е.&nbsp;А.&nbsp;Стахова.&nbsp;— К. : ДНВП «Картографія», 2010.&nbsp;— 112&nbsp;с.


{{commons|Category:Staryi Krym}}
{{Ukraine-geo-stub}}
{{Історичні місця Криму}}
{{Населені пункти АР Крим|nocat=1}}
{{Кіровський район}}
{{Столиці державних утворень на території сучасної України}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Феодосійський район]]
[[Категорія:Феодосійський район]]
[[Категорія:Старий Крим| ]]
[[Категорія:Старий Крим| ]]

Поточна версія на 19:49, 9 жовтня 2025


Стари́й Крим (крим. Eski Qırım) — місто в Україні, в Феодосійському районі Автономної Республіки Крим. Було відоме під різними назвами: Солхат, Крим, Ескі-Крим, Левкополь.

Розташоване в північно-східній частині Кримських гір. Старий Крим уперше згадується на початку І тисячоліття як таврське м. Карія, з кінця І тисячоліття — Сурхат; з XIII до поч. XV ст. — Солхат (дещо пізніше — Керим) — резиденція намісника золотоординського хана і важливий транзитний пункт торгівлі. Пізніше, по створенні Кримського ханства, втратив своє значення і став називатися Ескі Крим (Старий Крим).

Клімат

Клімат слабовираженним низькогірський (висота бл. 400 м). Знаходячись біля підніжжя г. Агармиш на висоті близько 400 м н. р. м., місто має сприятливі умови для лікувальння легеневих хвороб. Нагріваючись вдень, Агармиш створює до вечора висхідний повітряний потік, що в свою чергу призводить до того, що в Старий Крим надходить повітря з боку Чорного та Азовського морів, а також повітря зі степів Керченського півострова. Змішуючись з повітрям потужного лісового масиву Агармиш і прилеглих околиць морське повітря створює неповторний клімат східного краю кримських гір.

Населення

Старий Крим — місто з найбільшою часткою кримськотатарського населення — 40,8 %.[1]. Динаміка чисельності населення: 1805 рік — 114 осіб (89 кримських татар, 25 циган); 1926 рік — 4738 осіб (1897 росіян, 1183 болгар, 900 греків, 266 кримських татар, 175 українців, 84 євреї, 63 німці); 1939 рік — 5141 осіб; 1989 рік — 9196 осіб; 2001 рік — 9960 осіб; 2011 рік — 9446 осіб.

Історія

Старий Крим. Картина Костянтина Богаєвського

Старий Крим уперше згадується на початку І тисячоліття як таврське м. Карія, з кінця І тисячоліття п. н. Сурхат; з 13 до поч. 15 ст. п. н. Солхат (дещо пізніше — Керим) — резиденція намісника золотоординського хана і важливий транзитний пункт торгівлі. Пізніше, по створенні Кримського ханства, втратив своє значення і став називатися Ескі Крим (Старий Крим).

1783 у складі Криму увійшов до Російської імперії. Григорій Потьомкін планував перетворити місто на адміністративний центр півострова і навіть вигадав для нього нову назву — Сімферополь, проте зрештою центр (разом із назвою) вирішили перенести до Акмесджита, натомість Старий Крим перейменували на Левкополь — так, як спочатку планували назвати Акмесджит. Створений одночасно Левкопольський повіт в 1787 році став Феодосійським, а Левкополь отримав статус позаштатного міста Феодосійського повіту Таврійської губернії (який зберігав до 1917 року). Назва Левкополь зрештою теж не прижилася і за правління Павла I місту повернули звичну назву Старий Крим[2].

1875 року для міста було створено проєкт герба: на чорному щиті золота голова дракона з червоними очима та язиком; у вільному куті щита герб Таврійської губернії. Проєкт дістав попереднє схвалення Департаменту герольдії Сенату, однак остаточного затвердження не дістав.

Пам'ятки

У Старому Криму збереглися пам'ятки старовинної архітектури середньовіччя: мечеть хана Узбека (45°02′02″ с. ш. 35°06′01″ в. д. / 45.033889° с. ш. 35.100278° в. д. (G) (O)) з розташованими поруч руїнами медресе, вірменський монастир Сурб-Хач (45°00′34″ с. ш. 35°03′53″ в. д. / 45.009444° с. ш. 35.064722° в. д. (G) (O)), руїни мечетей Бейбарса (найстарішої в Криму) та Куршум-Джамі, караван-сараю та церкви Іоанна Хрестителя. В 6 км на південь від міста Старий Крим і в 3 км від монастиря Сурб-Хач знаходиться колишній вірменьський монастир Сурб Степанос. У місті розташований будинок-музей Олександра Гріна (45°01′41″ с. ш. 35°05′21″ в. д. / 45.028056° с. ш. 35.089167° в. д. (G) (O)), Костянтина Паустовського, музей етнографії кримських татар, літературно-художній музей.

  • На північному заході від міста — гірський масив Агармиш (722,5 м н. р. м.);
  • На півдні — хребет Туар-Алан (748,2 м н. р. м.);
  • На сході — курган Кара-Оба (333,9 м н. р. м.).

Релігія

Мечеть хана Узбека

Мечеть Зубейр-Джамі

Відомі люди

Галерея

Виноски

Посилання

Додаткова література

  • Домбровский О. И.,Сидоренко В. А. Солхат и Сурб-Хач. Симферополь, 1978.
  • Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
  1. http://tyzhden.ua/Publication/3334
  2. Посилання доступне в режимі редагування