Ізобільне (Ялтинський район): відмінності між версіями
ua>Alice Redhotroof м (стиль) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 17:31, 13 листопада 2023
Ізобільне (до 1945 року — Корбекуль[1]; крим. Körbekül) — село в Україні, в Ялтинському районі Автономної Республіки Крим, центр сільської ради.
Географія
Село розташоване на висоті 300—350 метрів на рівнем моря під вершинами гори Чатир-Даг за 8 км від Алушти і за 41 км від залізничної станції Сімферополь. Площа села — 657,5 га, населення — 2,3 тисячі чоловік, дворів — 824 (2009).
Археологічні розвідки
Про стародавні поселення на території села і поблизу нього свідчать знахідки залишків неолітичного поселення, таврського могильника і поселення XIV—XV століть.
Історія
Село виникло наприкінці XV століття. Перша письмова згадка припадає на 1773 рі. Згідно з «Відомостями про всі поселення в Сімферопольському повіті» складених 9 жовтня 1805 року тут вже було 45 дворів і мешкало 212 осіб.
За даними на 1864 рік у казенному татарському селі Корбек Ялтинського повіту Таврійської губернії мешкало 763 особи (536 чоловічої статі та 461 — жіночої), налічувалось 148 дворових господарства, існували 2 мечеті[2].
Станом на 1886 у колишньому державному селі Алуштинської волості мешкало 1268 осіб, налічувалось 208 дворових господарств, існували 2 мечеті й лавка.[3].
У січні 1918 року тут встановлено радянську владу.
На фронтах радянсько-німецької війни з ворогом боролися 113 жителів села, 109 з них нагороджені орденами і медалями, загинули в боях проти гітлерівців 30 жителів. На честь воїнів, які віддали життя за визволення села від нацистських загарбників, жителі села спорудили обеліск.
Станом на 1971 рік у селі мешкало близько 2 100 чоловік. Тут було розташоване будівельно-монтажне управління № 630 тресту «Укргідроспецбуд» та відділення радгоспу «Алушта», омсновним напрямом якого було виноградарство. Діяли середня школа, два клуби і бібліотека з фондом 13,5 тисяч книг, амбулаторія, два дитячих садки, пошта, побутовий комбінат, чотири магазини, дві їдальні.
У 2014 році відновили спалену у 1994 році мечеть Корбек Джамі.
Населення
За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкало 2305 осіб[5]. Мовний склад населення села був таким[6]:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 123 | 5,34 |
| російська | 1560 | 67,68 |
| кримськотатарська | 594 | 25,77 |
| вірменська | 5 | 0,22 |
| болгарська | 2 | 0,09 |
| угорська | 2 | 0,09 |
| гагаузька | 2 | 0,09 |
| білоруська | 1 | 0,04 |
| польська | 1 | 0,04 |
Економіка
У селі розміщується відділення заводу «Алушта», основним напрямом якого є виноградарство і будівельно-монтажне управління № 626.
Освіта
У селі діє загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів з російською мовою навчання з поглибленим вивченням української філології. У школі навчається 209 учнів[7].
Видатні уродженці
- Мустафа Чачі — Герой Соціалістичної Праці.
Примітки
Література
Посилання
Шаблон:Алушта Шаблон:Ялтинський повіт
- ↑ В деяких історичних документах зустрічаються також варіанти Корбек, Корбеклі, Корбекли
- ↑ Шаблон:ТГ-СНМ-1865
- ↑ Шаблон:ВВСЕР-8-1886
- ↑
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування