Історико-етнографічний музей кримчаків: відмінності між версіями
ua>Mitte27 м (вилучено Категорія:Сімферополь за допомогою HotCat) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 23:18, 15 листопада 2023
Історико-етнографічний музей кримчаків або Народний історико-етнографічний музей кримчаків — музей у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, де зібрані матеріали та предмети історії, культури, видатних осіб автохтонного етносу Криму — кримчаків.
Загальні дані
Історико-етнографічний музей кримчаків розташований за адресою Сімферополь, вулиця Крилова, 54. Музей створено у 2004 році при етно-культурному центрі кримчаків[1]. Статус — не юридична особа, форма власності колективна.
З історії
Задум створити власний музей виник одразу після Другої світової війни. Після закінчення війни кількість кримчаків у порівнянні з довоєнною статистикою скоротилося майже на 80 %, відтак почали збирати свідчення про представників етносу. Під час таких зустрічей часто лунала ідея про створення власного музею. Попри брак коштів на його організацію (хоча гроші на музей — членські внески й пожертви збирали роками та складали в старовинну металеву скриню — кум бару). Втілити у життя ідею допомогли державний і кримський комітети у справах національностей та фонд «Відродження»[2].
Засновниками музею є представник правління кримчаків Пурім Ю. М. та член правління товариства «Кримчахлар», науковий співробітник Інституту сходознавства, кандидат історичних наук, етнолог І. В. Ачкіназі Згідно постанови 1 березня 2009 року колегії Міністерства культури і мистецтв Автономної Республіки Крим отримав статус «народного музею»[3]. У 2013 році у Блакитній залі Центрального музею Тавриди під час V-го Республіканського конкурсу музеїв Криму, в рамках Міжнародного дня музеїв, Історико-етнографічний музей кримчаків отримав II місце та нагороджений Дипломом II ступеня в номінації «Найкращий музей, який на громадських засадах»[4]. У 2014 році відбулось святкування 10-ти років зі заснування музею. Взяти участь у святкуванні прийшли представники громад Криму, працівники кримських музеїв, журналісти тощо[5].
Фонди, експозиція, діяльність
Експозиції виконані за музейними стандартами. Експонати перебувають під системою музейного захисту та описані за музейними стандартами. Загальна кількість експонатів — 1333 одиниць зберігання, кількість музейних предметів основного фонду складає — 273 одиниць.[6] Експонати зображують життя кримчаків у ХІХ століття до наших часу[2]. Ведеться номенклатурна та облікова документація. Складаються акти прийому та видачі експонатів. Опис експонатів записаний в трьох книгах обліку[7]. За період з 25 червня по 5 серпня 2009 року фонд музею поповнився 52 експонатами[8]. Надходження відбулося з міст Сімферополя, Алушти. Білогірська. У музеї діє свій архів, який обладнаний шафами та стелажами, працює відповідно до архівних стандартів. Музей знаходиться під охоронним захистом.
Перша кімната відкрилась у червні 2004 року. Наступна площа розширена за рахунок ще двох розташованих поруч кімнат. На даний момент у музеї є три експозиційні зали. 1. Голокост, 2. Картинно-портретний та 3. Культурна спадщина кримчаків. Площа музею становить 82,7 м².
- Перший зал — «Голокост» складається з дев'яти стендів і дев'яти вітрин, в ньому розташовані експонати, що показують геноцид кримчаків під час Другої світової війни. На Кримському півострові розстріляно приблизно 80 % всіх кримчаків.
- Другий зал — «Картинно-портретний». У ньому проводяться лекції та засідання науковців та культурних діячів. У ньому розташований триптих «Звичаї та традиції кримчаків»[9], портрети кримчаків — серед яких кримчацькі педагоги, священнослужителі та відомі культурні діячі.;
- Третій зал — «Культурна спадщина кримчаків». Зібрані матеріали, що розповідають про популяризаторів кримчацької культури та етнографічні особливості кримчацького етносу.
Існуючи експозиції:
- Видатному письменникові кримчацького походження Іллі Сельвінському, його творчості та моментів його біографії[10];
- Старовинний посуд кримчаків, музичні інструменти. Рідкісні документи та фотографії кримчаків, які раніше зберігалися в Державному етнографічному музеї Санкт-Петербурга та Держархіві Сімферополя.
- «Къримчахлар» сьогодні: видання кримчацької літератури («Альманах» кримчаки № 1, № 2-3, вірші кримчацьких поетів та письменників тощо).
Музеї постійно проводять різні масові заходи — дні пам'яті кримчаків, дні культури, зустрічі з цікавими людьми, екскурсії музеєм.
Рада сприйняття музею
Рада сприйняття музею[11]
- Пурім Юрій Мойсейович — почесний голова товариства «Кримчахлар», заслужений працівник культури України та АР Крим;
- Піркова Дора Тов'євна — голова правління товариства, заслужений працівник культури АР Крим;
- Зенгіна Наталія Іванівна — заступник голови правління товариства;
- Бакші Ніна Юріївна — член правління товариства, завідувачка музею і хранитель фондів музею;
- Борохів Ілля Данилович — член правління товариства, художник.
Див. також
Примітки
Посилання
- Посилання доступне в режимі редагування
- Посилання доступне в режимі редагування
- Посилання доступне в режимі редагування
- Посилання доступне в режимі редагування
- Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Протокол № 8/03 від 3.09 2003 року
- ↑ 2,0 2,1 Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюqha.com.ua
не вказано текст - ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюСтаном на 2015 рік
не вказано текст - ↑ Фотографії, предмети побуту, одяг
- ↑ Автор і художник І. Борохов
- ↑ Видання письменника
- ↑ Станом на 2013 рік