Мечеть хана Узбека: відмінності між версіями
ua>Lanamy (+ література, зовнішнє посилання, вікіфікація) |
м (Імпортовано 1 версія) |
||
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів) | |||
Рядок 28: | Рядок 28: | ||
== Історія та архітектура == | == Історія та архітектура == | ||
У | У XIII–XIV століттях місто Солхат (нині — [[Старий Крим]]) було центром однієї з юрт [[Золота Орда|Золотої Орди]]. До першої половини [[XVI століття]] місто також було столицею [[Кримське ханство|кримських ханів]]. | ||
У [[1314]] році за наказом тодішнього золотоординського хана [[Узбек-хан|Узбека]] у Солхаті було закладено [[мечеть]]. Про дату будівництва та того, за чиїм наказом зведено цю мечеть, відомо з написів на стіні будівлі. Пізніше, у середині 1333 році, за ініціативою Інджибей-хатун (дочки Кілбурун-бея і дружини улусбека [[Тулен-Тимур]]а), поруч із мечеттю було побудовано [[медресе]] — мусульманське училище. Воно збереглося до наших днів у формі руїн, проте є найстарішим вищим навчальним закладом на території [[Україна|України]]. До цього ж часу ([[XIV століття|XIV ст.]]) слід зарахувати заснування [[Караван-сарай|караван-сараю]], який зберігся в руїнах<ref>{{Cite web|title=СТАРИЙ КРИМ, МІСТО АРК|url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Staryj_Krym_mst|website=resource.history.org.ua|accessdate=2021-01-23|archive-date=6 вересня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200906110211/http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Staryj_Krym_mst}}</ref>. | У [[1314]] році за наказом тодішнього золотоординського хана [[Узбек-хан|Узбека]] у Солхаті було закладено [[мечеть]]. Про дату будівництва та того, за чиїм наказом зведено цю мечеть, відомо з написів на стіні будівлі. Пізніше, у середині 1333 році, за ініціативою Інджибей-хатун (дочки Кілбурун-бея і дружини улусбека [[Тулен-Тимур]]а), поруч із мечеттю було побудовано [[медресе]] — мусульманське училище. Воно збереглося до наших днів у формі руїн, проте є найстарішим вищим навчальним закладом на території [[Україна|України]]. До цього ж часу ([[XIV століття|XIV ст.]]) слід зарахувати заснування [[Караван-сарай|караван-сараю]], який зберігся в руїнах<ref>{{Cite web|title=СТАРИЙ КРИМ, МІСТО АРК|url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Staryj_Krym_mst|website=resource.history.org.ua|accessdate=2021-01-23|archive-date=6 вересня 2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200906110211/http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Staryj_Krym_mst}}</ref>. | ||
Рядок 59: | Рядок 59: | ||
* ''Громенко С. В.'' [https://archive.org/details/o1_2021/page/616/mode/1up?view=theater Узбека Мечеть, мечеть хана Узбека] // [[Енциклопедія історії України]]: Додатковий том. Кн. 1: А–Я / Редкол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В. А. Смолій]] (голова редкол.) та ін. [[Інститут історії України НАН України|НАН України. Інститут історії України]]. — {{К.}}: «[[Наукова думка]]», 2021. — С. 616. — 773 с. — ISBN 978-966-00-1858-7. | * ''Громенко С. В.'' [https://archive.org/details/o1_2021/page/616/mode/1up?view=theater Узбека Мечеть, мечеть хана Узбека] // [[Енциклопедія історії України]]: Додатковий том. Кн. 1: А–Я / Редкол.: [[Смолій Валерій Андрійович|В. А. Смолій]] (голова редкол.) та ін. [[Інститут історії України НАН України|НАН України. Інститут історії України]]. — {{К.}}: «[[Наукова думка]]», 2021. — С. 616. — 773 с. — ISBN 978-966-00-1858-7. | ||
{{Мечеті України}} | {{Мечеті України}} | ||
{{Бібліоінформація}} | |||
[[Категорія:Архітектура Старого Криму]] | [[Категорія:Архітектура Старого Криму]] | ||
[[Категорія:Мечеті Криму]] | [[Категорія:Мечеті Криму]] |
Поточна версія на 00:32, 15 листопада 2023
Мечеть хана Узбека (крим. Özbek Han camisi) — найстаріша мечеть Криму, збудована в часи правління хана Узбека 1314 року у Старому Криму.[1]
Історія та архітектура
У XIII–XIV століттях місто Солхат (нині — Старий Крим) було центром однієї з юрт Золотої Орди. До першої половини XVI століття місто також було столицею кримських ханів.
У 1314 році за наказом тодішнього золотоординського хана Узбека у Солхаті було закладено мечеть. Про дату будівництва та того, за чиїм наказом зведено цю мечеть, відомо з написів на стіні будівлі. Пізніше, у середині 1333 році, за ініціативою Інджибей-хатун (дочки Кілбурун-бея і дружини улусбека Тулен-Тимура), поруч із мечеттю було побудовано медресе — мусульманське училище. Воно збереглося до наших днів у формі руїн, проте є найстарішим вищим навчальним закладом на території України. До цього ж часу (XIV ст.) слід зарахувати заснування караван-сараю, який зберігся в руїнах[2].
На порталі мечеті є напис арабською мовою, у якому висловлюється подяка Богові, згадується ім'я хана Узбека, дату будівництва та ім'я можливого архітектора мечеті та прилеглих медресе і караван-сараю — Абдуль-Азіз бен Ібрагім Аль-Арбелі[3].
Структура мечеті проста. Її форма прямокутна. Мінарет розташований біля виходу. Усередині мечеті є стовпи. У верхній частині головного входу є написи арабською мовою. Дата побудови мечеті наявна на написі. Міхраб прикрашений різьбленням та написами. Головний зал медресе вкритий чорним мармуром. Висота стовпів — 15 метрів. У залі також була бібліотека. Коран, багато прикрашений гравюрами, мав тут особливе значення. Експерти стверджують, що найцікавішим елементом мечеті є саме міхраб. Унікальною особливістю мечеті є монументальний вхід із різьбленими дерев'яними дверима[4].
Сьогодні у Старому Криму проживає кримськотатарське населення, а мечеть хана Узбека функціонує як місце поклоніння.
Галерея
Див. також
Примітки
Література
- Громенко С. В. Узбека Мечеть, мечеть хана Узбека // Енциклопедія історії України: Додатковий том. Кн. 1: А–Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова редкол.) та ін. НАН України. Інститут історії України. — Шаблон:К.: «Наукова думка», 2021. — С. 616. — 773 с. — ISBN 978-966-00-1858-7.