Б: відмінності між версіями
ua>Keneris м (Відкинуто редагування 46.96.181.32 (обговорення) до зробленого InternetArchiveBot) |
м (Імпортовано 1 версія) |
||
| (Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
|Зображення=[[Файл:Cyrillic_letter_Be.png]] | |Зображення=[[Файл:Cyrillic_letter_Be.png]] | ||
|uuc=0411|ulc=0431}} | |uuc=0411|ulc=0431}} | ||
'''Б''', '''б''' («бе») | '''Б''', '''б''' («бе») — друга [[літера]] [[кирилиця|кириличної абетки]]. Є у всіх [[Абетка|абетках]], створених на [[Кирилиця|кириличній графічній]] основі. | ||
== Історія == | == Історія == | ||
[[Файл:B-litera.jpg|thumb|Видозміна знака «Б» в різних системах письма.]] | [[Файл:B-litera.jpg|thumb|Видозміна знака «Б» в різних системах письма.]] | ||
Походить від літери [[кирилиця|старослов'янської кириличної абетки]] [[Файл:Early Cyrillic letter Buky.svg|30px]] («буки»), яка вважається похідною від великої грецької літери Β ([[Бета (літера)|«бета» або «віта»]]). Накреслення пояснюють видозміною грецької «віти» | Походить від літери [[кирилиця|старослов'янської кириличної абетки]] [[Файл:Early Cyrillic letter Buky.svg|30px]] («буки»), яка вважається похідною від великої грецької літери Β ([[Бета (літера)|«бета» або «віта»]]). Накреслення пояснюють видозміною грецької «віти» — «недорисовуванням» верхнього елемента літери. Втім, на думку деяких дослідників, кирилична «буки» є видозміненим [[глаголиця|глаголичним знаком]]. Числового значення у [[Кирилична система числення|кириличній системі числення]] «буки» не мала, оскільки у неї не було прямого відповідника у грецькій абетці (літері Β, β відповідала кирилична «віди»). Цікаво, що в [[Латинська абетка|латиниці]] звук [b] передає літера «[[B (латиниця)|B]]» такого ж походження, її ідентичність кириличній «В» пояснюється тим, що [[римляни]] запозичили свою абетку у [[Греки|греків]] ще тоді, коли β означала звук «б». Під час створення слов'янської абетки ([[IX століття]]) греки вимовляли β вже як «в», і в цьому фонетичному значенні вона узвичаїлась у кирилиці. | ||
У [[глаголиця|глаголиці]] «буки» мала накреслення [[Файл:Glagoljica Buki.svg|15px]] і [[старослов'янська система числення|числове значення]] «2». | У [[глаголиця|глаголиці]] «буки» мала накреслення [[Файл:Glagoljica Buki.svg|15px]] і [[старослов'янська система числення|числове значення]] «2». | ||
Назва «буки» походить від {{lang-cu|боукы}} ({{lang-x-slav|*buky}}) | Назва «буки» походить від {{lang-cu|боукы}} ({{lang-x-slav|*buky}}) — «[[буква]]», «літера», яке споріднене зі словом «[[бук]]» | ||
У староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма ([[Устав (письмо)|устав]], [[півустав]], [[скоропис]]) «Б» вживалася в кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток. | У староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма ([[Устав (письмо)|устав]], [[півустав]], [[скоропис]]) «Б» вживалася в кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток. | ||
У [[XVI]] | У [[XVI століття|XVI столітті]], крім рукописної, з'явилася друкована форма літери. | ||
== Читання == | == Читання == | ||
| Рядок 24: | Рядок 24: | ||
* [β] ([[б]]-[[в]]) — [[дзвінкий губно-губний фрикативний]] | * [β] ([[б]]-[[в]]) — [[дзвінкий губно-губний фрикативний]] | ||
* [b̪] (твердий [[б]]) — [[дзвінкий губно-зубний проривний]] | * [b̪] (твердий [[б]]) — [[дзвінкий губно-зубний проривний]] | ||
* [ʙ] ([[б]]- | * [ʙ] ([[б]]-бр) — [[губно-губний дрижачий]] | ||
=== В інших кириличних абетках === | === В інших кириличних абетках === | ||
| Рядок 37: | Рядок 37: | ||
=== Мала літера === | === Мала літера === | ||
* б — скорочене кириличне позначення [[барн]]а, одиниці вимірювання ефективного поперечного перерізу ядерних процесів | * б — скорочене кириличне позначення [[барн]]а, одиниці вимірювання ефективного поперечного перерізу ядерних процесів | ||
[[Файл:Cyrillic Letter Б.svg|thumb|Літера "Б".]] | |||
[[Файл:Cyrillic Letter Б.svg|thumb|Літера | |||
== Цікаві факти == | == Цікаві факти == | ||
* В українській мові є слово, що складається тільки з одної літери «б» — стягнена форма [[умовний спосіб|умовної]] частки «би», що вживається після голосних. | * В [[Українська мова|українській мові]] є слово, що складається тільки з одної літери «б» — стягнена форма [[умовний спосіб|умовної]] частки «би», що вживається після голосних. | ||
* | * Тхакарам — літера абетки [[Малаялам (писемність)|малаялам]], схожа на велику «Б», що лежить «на боці». | ||
== Таблиця кодів == | == Таблиця кодів == | ||
Поточна версія на 20:15, 7 жовтня 2024
Шаблон:Кирилиця Б, б («бе») — друга літера кириличної абетки. Є у всіх абетках, створених на кириличній графічній основі.
Історія
Походить від літери старослов'янської кириличної абетки 
(«буки»), яка вважається похідною від великої грецької літери Β («бета» або «віта»). Накреслення пояснюють видозміною грецької «віти» — «недорисовуванням» верхнього елемента літери. Втім, на думку деяких дослідників, кирилична «буки» є видозміненим глаголичним знаком. Числового значення у кириличній системі числення «буки» не мала, оскільки у неї не було прямого відповідника у грецькій абетці (літері Β, β відповідала кирилична «віди»). Цікаво, що в латиниці звук [b] передає літера «B» такого ж походження, її ідентичність кириличній «В» пояснюється тим, що римляни запозичили свою абетку у греків ще тоді, коли β означала звук «б». Під час створення слов'янської абетки (IX століття) греки вимовляли β вже як «в», і в цьому фонетичному значенні вона узвичаїлась у кирилиці.
У глаголиці «буки» мала накреслення 
і числове значення «2».
Назва «буки» походить від Шаблон:Lang-cu (Шаблон:Lang-x-slav) — «буква», «літера», яке споріднене зі словом «бук»
У староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) «Б» вживалася в кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.
У XVI столітті, крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.
Читання
Залежно від позиції, фонема «б» може мати такі алофони:
- [b] (б) — дзвінкий губно-губний проривний
- [β] (б-в) — дзвінкий губно-губний фрикативний
- [b̪] (твердий б) — дзвінкий губно-зубний проривний
- [ʙ] (б-бр) — губно-губний дрижачий
В інших кириличних абетках
В алфавітних системах на основі кирилиці «б» частіше читається як [b], але вимова у деяких випадках може дещо змінюватися залежно від позиції у слові. Наприклад, у російській мові присутнє таке явище, як оглушення дзвінких приголосних наприкінці слів і складів. Відповідно до цього «б» читається в цій позиції як [p]: дуб — [dup].
Інше використання
Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «другий»: ложа «Б», розділ «б». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: 4-Б клас, будинок 15-Б тощо.
Велика літера
- Б — скорочене кириличне позначення бела, одиниці вимірювання різниці рівнів звукової гучності або потужності та потужності інших фізичних величин.
Мала літера
- б — скорочене кириличне позначення барна, одиниці вимірювання ефективного поперечного перерізу ядерних процесів
Цікаві факти
- В українській мові є слово, що складається тільки з одної літери «б» — стягнена форма умовної частки «би», що вживається після голосних.
- Тхакарам — літера абетки малаялам, схожа на велику «Б», що лежить «на боці».
Таблиця кодів
| Кодування | Регістр | Десятковий код |
16-ковий- код |
Вісімковий- код |
Двійковий код |
|---|---|---|---|---|---|
| Юнікод | Велика | 1041 | 0411 | 002021 | 00000100 00010001 |
| Мала | 1073 | 0431 | 002061 | 00000100 00110001 | |
| ISO 8859-5 | Велика | 177 | B1 | 261 | 10110001 |
| Мала | 209 | D1 | 321 | 11010001 | |
| KOI 8 | Велика | 226 | E2 | 342 | 11100010 |
| Мала | 194 | C2 | 302 | 11000010 | |
| Windows 1251 | Велика | 193 | C1 | 301 | 11000001 |
| Мала | 225 | E1 | 341 | 11100001 |
Джерела
- Б — ЕСУ
- Шаблон:СУМ-11
- Шаблон:УРЕ
- Півторак Г. П. Б // Українська мова. Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.