Джетере Нуріє Джелілівна: відмінності між версіями
ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
| |
Поточна версія на 12:55, 14 листопада 2023
Нуріє Дже́тере (Джелілова) (крим. Nuriye Cetere, 11 1921, Бахчисарай — Шаблон:ДС, Ташкент) — кримськотатарська акторка, танцівниця. Дружина Сервера Джетере.
Біографія
Нуріє Джелілова народилая в Бахчисараї 11 січня 1912 року.
Закінчила Сімферопольське театральне училище, після закінчення якого, з 1925 до 1937 працювала актрисою Кримськотатарського драматичного театру. Швидко увійшла в число провідних артистів театру. Грала головні ролі у виставах «Собака на сіні» Лопе де Вега (Діана), «Останні» Максима Горького (Настя), «Гамлет» Шекспіра (Офелія), «Намус» Ширванзаде (Севіль), «Бахчисарайський фонтан» Раїси Беньяш (Зарема). Роль Зареми в «Бахчисарайському фонтані» (драма за однойменною поемою Пушкіна) авторка написала спеціально для Нуріє Джелілової. Як танцівниця Нуріє була учасницею і переможницею конкурсів у Москві і Ростові — мистецтво кримських татар зазвичай представляли три людини — Сабріє Ереджепова (вокал), скрипаль-віртуоз Аппаз Меджитов і Нуріє Джелілова, яка виконувала національні танці, серед яких «Тим-тим» і «Аг'ир ава ве хайтарма»[1]. Передбачалося закордонне турне цього колективу, його проведенню перешкодила Друга світова війна.
У 1932 році Нуріє вийшла заміж за кримськотатарського актора і драматурга Сервера Джетере, від якого мала дитину — дочку Дженні, яка нині проживає в Торонто (Канада)[2].
Під час окупації Криму в 1942-1944 роках залишалася в Сімферополі. В травні 1944 року депортована до селища Нова Ляля Свердловської області. На початку 1947 року чоловік домігся аби Нуріє з дочкою дозволили виїхати з місць депортації до нього в Махачкалу, але сім'я проіснувала не довго — три місяці. Після розлучення Нуріє Джелілова, аби не потрапити в заслання переїхала до родичів, які були депортовані у Наманган в Узбекистані. Працювала помічником режисера в Наманганському театрі юного глядача[2].
Померла 15 квітня 1991 року. Похована в Ташкенті.