Нижньогірський район

Нижньогі́рський райо́н (до 1944 року — Сейтлерський; крим. Seyitler rayonı) — колишній район у північно-східній частині АР Крим, зараз входить до складу Білогірського району. Адміністративним центром було смт Нижньогірський.

Географія

Він межує на півночі з Джанкойським районом, на заході з Курманським районом, на півдні з Білогірським районом і на південному сході з Ічківським районом. Шаблон:Розташування2 Площа району становить — 121,2 тис. га., у тому числі сільгоспугідь — 89,0 тис. га. (73,4 %). В адміністративному відношенні район поділяється на 18 сільських і одну селищну раду. Населених пунктів у районі — 58. Районний центр розташований у смт Нижньогірський.

Розташування

Природно-кліматичні умови району сприяють вирощуванню польових і плодово-ягідних культур. Нижньогірський район має сприятливе географічне розташування. Територія району розташована в степовій частині Криму і є рівниною, що примикає до озера Сиваш у західній частині району і передгірну рівнину в центральній і південній частині району.

Вигідність економіко-географічного розташування району посилюється тим, що прибережна зона озера Сиваш входить до меж району і є сприятливі умови для спорудження дитячих оздоровчих таборів і баз відпочинку з використанням лікарської грязі. Крім того територію району перетинають родючі долини річок: Біюк-Карасу, Кучук-Карасу, Салгир, Суджилка.

Природні заповідники

На території району знаходяться державний ботанічний заповідник «Присиваський», розташований на землях Пшеничненської (356,6 га.) та Ізобільненської (647,6 га.) сільських рад і два парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва на території Ізобільненської (8,0 га.) та Лиственської (2,5 га.) сільських рад. Є усі можливості займатися спортивно-любительським полюванням. З цією метою за сільгосппідприємствами закріплені мисливські угіддя загальною площею — 94,9 тис. га., із них 88,9 тис. га. польових і 5,4 тис. га. водно-болотних. Площа зарибнених ставків по району становить — 1131,0 га., що дає можливість займатися рибною ловлею, а озеро Сиваш прекрасне місце для заготівлі мотиля.

Корисні копалини

Корисні копалини представлені: цегельними і черепичними глинами (с. Червоне), будівельними матеріалами (кар'єри на території Дрофинської, Жемчужинської сільських рад) і джерелом йодованої води в смт. Нижньогірський. Є можливість заготовлювати очерет для біопалива або як будівельний матеріал з утеплення покрівлі. Усе це потенційні майданчики для інвесторів.

Адміністративний устрій

Район поділяється на 1 селищну раду та 18 сільських рад, які підпорядковані Нижньогірській районній раді та об'єднують 58 населених пунктів.

У травні 2008 р. з обліку було зняте село Кулички.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)

Шаблон:СВ-Таблиця-Піраміда У районі наявне населення становить — 52,5 тис. чоловік, у тому числі в смт. Нижньогірський — 9,8 тис. чоловік, сільське населення — 42,7 тис. чоловік. Чисельність населення в працездатному віці — 33,1 тис. чоловік. Враховуючи те, що впродовж року на обліку в службі зайнятості перебуває понад 5,0 тис. чоловік не зайнятих трудовою діяльністю, в районі є вільна кваліфікована робоча сила.

Національний склад населення району за переписом 2001 р. та 2014 р. [1]

	2001		2014
	чисельність	частка, %	чисельність	частка, %
росіяни	28 727	50,4	24 998	55,4
українці	16 419	28,8	8 626	19,1
кримські татари	9 136	16,0	7 656	17,0
білоруси	1 009	1,8	588	1,3
греки	271	0,5	136	0,3
татари	190	0,3	1 268	2,8
узбеки	140	0,2	118	0,3
поляки	105	0,2	65	0,1
азербайджанці	95	0,2	70	0,2

Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)

	російська	кримсько- татарська	українська	грецька	білоруська
Нижньогірський район	72,7	15,2	10,5	0,4	0,3
смт Нижньогірський	81,4	9,4	8,2		0,3
Якимівська сільрада	58,9	26,2	12,5
Дрофинська сільрада	50,8	34,1	13,5		0,7
Омелянівська сільрада	77,4	11,7	9,6		0,3
Желябовська сільрада	68,9	17,2	13,4
Жемчужинська сільрада	77,5	11,8	10,2		0,2
Зоркінська сільрада	65,1	22,7	11,1		0,1
Іванівська сільрада	71,1	21,3	7,3		0,2
Ізобільненська сільрада	80,5	8,2	10,7
Кісточківська сільрада	82,7	8,0	7,9		0,9
Листвиннська сільрада	94,6	0,1	5,1		0,2
Митрофанівська сільрада	68,2	23,2	7,2		0,3
Михайлівська сільрада	85,4	0,2	14,4		0,1
Новогригорівська сільрада	76,6	11,4	10,2		0,2
Охотська сільрада	68,8	15,3	14,5		0,9
Пшеничненська сільрада	79,8	7,9	11,8
Садова сільрада	58,5	23,7	8,9	5,8	0,4
Уварівська сільрада	64,8	23,8	9,7		1,0
Чкаловська сільрада	64,1	17,4	15,9		0,2

Промисловість

Історично склалося так, що Нижньогір'я було відоме своїми садами, а води, що прийшли з Північнокримського і Азовського рисового каналів дозволили в районі зайнятися виробництвом рису. У рисовій системі району на 95 % площ подача води здійснюється самопливом, що значно знижує витрати на виробництво рису на відміну від машинної. У найрозвиненіші роки, в районі сади займали — 8,7 тис. га., виноградники — 1,1 тис. га., рис — 4,1 тис. га. У порівнянні з ними в 2006 році, площі вирощування зменшилися: рису вдвічі, садів утричі, виноградників у 2,6 рази. Для відновлення минулого виробництва потрібні інвестиції.

Позитивним моментом є те, що в районі є підприємство ТОВ «Плодопитомник», яке займається вирощуванням плодових саджанців. За повного використання своїх виробничих можливостей воно може виробляти понад 1,5 млн саджанців на рік.

У районі є природні рекреаційні-курортні ресурси: теплі, цілющі води озера Сиваш, виробництво екологічно чистих продуктів харчування, крім того в районі немає великих промислових підприємств, що забруднюють атмосферу.

Великими промисловими підприємствами району є: ВАТ «Нижньогірський комбікормовий завод», Нижньогірський елеватор, хлібокомбінат, ТОВ «ВВВ Скеля» (виробництво плодоовочевих консервів).

Упродовж ряду років на території району ведеться робота із розробки і впровадження біоенергетичних установок із переробки стоків тваринницьких ферм і харчової промисловості. В результаті переробки виходить високомінералізовані залишки, які використовуються як добрива і біогаз метан.

В умовах економічних труднощів, що склалися, в сільськогосподарському секторі є необхідність в повномасштабному відновленні робіт із створення енергоощадних технологій у сільськогосподарському виробництві із створенням єдиного науково—технічного центру, завдання якого — розробка і випробування енергоощадних технологій і застосування їх на сільськогосподарських об'єктах України.

ВАТ «Нижньогірський комбікормовий завод» після певної реконструкції може виробляти біодизпаливо з ріпаку. Усе устаткування підприємства може використовуватися для прийому, зберігання і переробки насіння ріпакук до отримання ріпакової олії. Щоб завершити цикл із виробництва біодизпалива необхідно встановити устаткування із розгону ріпакової олії на фракції.

Транспорт та інфраструктура

Селище є транспортним вузлом, що об'єднує залізничний і автомобільний транспорт. Залізнична станція має три шляхи, три навантажувально-вивантажувальних тупика і п'ять залізничних під'їзних колій.

Селище Нижньогірський розташоване на автошляхах республіканського значення: Джанкой—Феодосія (автошлях Шаблон:Автошлях E, із яким збігається Шаблон:Автошлях М) і Білогірськ—Нижньогірський (автошлях Шаблон:Автошлях Т), а також слугує початковим пунктом для низки доріг республіканського і районного значення. Усі населені пункти району пов'язані між собою дорогами з твердим покриттям. Загальна протяжність доріг становить — 297 км, у тому числі державного призначення — 52,8 км, місцевого призначення — 244,2 км. Найвіддаленіші населені пункти від районного центру розташовані на відстані 30-35 км, транспортна доступність становить — 30-40 хвилин. Відстань від районного центру до міста Сімферополь — 91 км.

Селище Нижньогірське повністю газифіковане. У перспективі увесь район буде газифікований. У районі розвинена телекомунікаційна система, до неї входить вузол зв'язку, який забезпечує стаціонарний телефонний зв'язок, встановлені системи мобільного зв'язку, є кабельне телебачення (у смт. Нижньогірський) і вихід в Інтернет.

Соціальна сфера

У Нижньогірському районі функціонують: 24 загальноосвітніх установи; 17 дитячих садків; центр дитячої і юнацької творчості; ЦРЛ на 286 ліжок; поліклініка на 468 відвідувань на зміну; 32 ФАПи; 7 сільських лікарських амбулаторій; 28 установ клубного типу; 40 бібліотек; дитяча музична школа; історико-краєзнавчий музей; 25 спортивних залів; 9 гімнастичних містечок; 11 тирів; 5 стадіонів; 2 дитячо-юнацькі спортивні школи.

Пам'ятки

У Нижньогірського району Криму нараховується 28 пам'яток історії, всі — місцевого значення.

Посилання

• Сайт Нижньогірського району АР Крим
• стаття Нижньогірський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)