Саки (місто): відмінності між версіями

Матеріал з Кримології
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія)
ua>Wolfigelkott
Немає опису редагування
Рядок 2: Рядок 2:
{{НП України|
{{НП України|
   назва          = Саки
   назва          = Саки
  | прапор          = FLA_Saky,_Crimea,_Ukraine.svg
  | прапор          = Flag of Saky, Crimea, Ukraine.svg
  | опис прапора    = Прапор Сак
  | опис прапора    = Прапор Сак
  | герб            = COA_Saky,_Crimea,_Ukraine.svg
  | герб            = COA_Saky,_Crimea,_Ukraine.svg
Рядок 38: Рядок 38:
  |етнікон=сакі́вець, сакі́вка, сакі́вці або сакчанин, сакчанка, сакчани}}
  |етнікон=сакі́вець, сакі́вка, сакі́вці або сакчанин, сакчанка, сакчани}}


'''Са́ки''' ({{Lang-crh|Saq}}) — [[місто]] в [[Україна|Україні]] у складі [[Євпаторійський район|Євпаторійського району]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]], колишній адміністративний центр [[Сакський район|Сакського району]]. Розташоване в північно-західній частині [[Крим|Кримського півострова]], на березі [[Каламітська затока|Каламітської затоки]] [[Чорне море|Чорного моря]] і [[Сакське озеро|Сакського озера]] за 50 км від [[Сімферополь|Сімферополя]] (автошлях {{Автошлях Р|25}}) і за 18 км від [[Євпаторія|Євпаторії]].
'''Са́ки''' ('''Сак''', {{Lang-crh|Saq}}) — [[місто]] в [[Україна|Україні]] у складі [[Євпаторійський район|Євпаторійського району]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]], колишній адміністративний центр [[Сакський район|Сакського району]]. Розташоване в північно-західній частині [[Крим|Кримського півострова]], на березі [[Каламітська затока|Каламітської затоки]] [[Чорне море|Чорного моря]] і [[Сакське озеро|Сакського озера]] за 50 км від [[Сімферополь|Сімферополя]] (автошлях {{Автошлях Р|25}}) і за 18 км від [[Євпаторія|Євпаторії]].


У [[1979]] році населений пункт Саки був віднесений до категорії міст обласного підпорядкування, а в [[1997]] року йому був наданий статус [[місто-курорт|міста-курорту]] України.
У [[1979]] році населений пункт Саки був віднесений до категорії міст обласного підпорядкування, а в [[1997]] року йому був наданий статус [[місто-курорт|міста-курорту]] України.


== Історія ==
== Історія ==
Історики поки не можуть дати точної відповіді на питання про те, коли вперше з'явилося поселення на місці нинішнього міста Саки. У часи [[Кримське ханство|Кримського ханства]] Саки представляли собою невелике [[село]], що входило у володіння знатного кримського роду Мансур. Походження назви можливо від назви племен [[Саки (племена)|саків]], що проживали в цих місцях у давні часи.
Історики поки не можуть дати точної відповіді на питання про те, коли вперше з'явилося поселення на місці нинішнього міста Саки. У часи [[Кримське ханство|Кримського ханства]] Саки представляли собою невелике [[село]], що входило у володіння знатного кримського роду Мансур.


У роки [[Кримська війна|Кримської війни]] недалеко від Сак, між озерами [[Сакське озеро|Сакським]] і Кизил-Яр, висадилася величезна армія військ коаліції, та сама, що тримала багато місяців в облозі [[Севастополь]]. А на початку лютого 1855 тут зосереджувалися війська генерала С. А. Хрульова перед штурмом укріплень ворога в [[Євпаторія|Євпаторії]]. Під час обстрілу противником селище Саки було зруйновано.
Походження назви можливо від назви племен [[Саки (племена)|саків]], що проживали в цих місцях у давні часи, але ймовірніше від кримськотатарського ''saq'' — стебло або ''saqa'' — бочка для води.
 
У роки [[Кримська війна|Кримської війни]] недалеко від Сак, між озерами [[Сакське озеро|Сакським]] і [[Кизил-Яр (озеро)|Кизил-Яр]], висадилася величезна армія військ коаліції, та сама, що тримала багато місяців в облозі [[Севастополь]]. А на початку лютого 1855 тут зосереджувалися війська [[Хрульов Степан Олександрович|генерала С. А. Хрульова]] перед штурмом укріплень ворога в [[Євпаторія|Євпаторії]]. Під час обстрілу противником селище Саки було зруйновано.


За даними на [[1864]] рік у казенному російському, грецькому, татарському селі [[Євпаторійський повіт|Євпаторійського повіту]] [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]] мешкало 403 особи (227 чоловіків та 176 жінок), налічувалось 59 дворових господарства, існувала православна церква, 2 мечеті, поштова станція, мінеральні грязі й грязелікувальний заклад<ref>{{ТГ-СНМ-1865|721}}</ref>.
За даними на [[1864]] рік у казенному російському, грецькому, татарському селі [[Євпаторійський повіт|Євпаторійського повіту]] [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]] мешкало 403 особи (227 чоловіків та 176 жінок), налічувалось 59 дворових господарства, існувала православна церква, 2 мечеті, поштова станція, мінеральні грязі й грязелікувальний заклад<ref>{{ТГ-СНМ-1865|721}}</ref>.
Рядок 87: Рядок 89:
Вперше про те, що сакська земля «зцілює всякі рани» писали ще давньоримський письменник і вчений [[Пліній Молодший|Гай Пліній Секунд]] ([[I століття]]) і грецький географ [[Клавдій Птолемей]] ([[II століття]]).
Вперше про те, що сакська земля «зцілює всякі рани» писали ще давньоримський письменник і вчений [[Пліній Молодший|Гай Пліній Секунд]] ([[I століття]]) і грецький географ [[Клавдій Птолемей]] ([[II століття]]).


У [[1837]] році у Саках було відкрите відділення Сімферопольського [[шпиталь|військового шпиталю]], надалі перетворене на самостійну здравницю. На Міжнародній виставці гігієни в [[Дрезден]]і [[1911]] року Сакська грязелікарня одержала почесний диплом. Властивості сакської грязі вивчали академіки [[Ферсман Олександр Євгенович|Олександр Ферсман]] та [[Бурденко Микола Нилович|Микола Бурденко]], професор Н.Головкинський.
У [[1837]] році у Саках було відкрите відділення Сімферопольського [[шпиталь|військового шпиталю]], надалі перетворене на самостійну здравницю. На Міжнародній виставці гігієни в [[Дрезден]]і [[1911]] року Сакська грязелікарня одержала почесний диплом. Властивості сакської грязі вивчали академіки [[Ферсман Олександр Євгенович|Олександр Ферсман]] та [[Бурденко Микола Нилович|Микола Бурденко]], професор [[Головкінський Микола Олексійович|Н. Головкинський]].


Протяжність морського узбережжя у межах міста&nbsp;— 6&nbsp;км. Кількість сонячних днів на рік&nbsp;— 260.
Протяжність морського узбережжя у межах міста&nbsp;— 6&nbsp;км. Кількість сонячних днів на рік&nbsp;— 260.
Рядок 99: Рядок 101:


== Населення ==
== Населення ==
;Розподіл населення за віком та статтю (2001)<ref name="ukrcensus">{{cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201_042_001&ti=19A050201_042_001.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%C0%E2%F2%EE%ED%EE%EC%ED%E0+%D0%E5%F1%EF%F3%E1%EB%B3%EA%E0+%CA%F0%E8%EC+%282%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F02%2F01%2F02%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile%282%29=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2= |title=Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать |language=uk |trans_title=Населення за статтю та віком…2001 |publisher=[[Державна служба статистики України]] |accessdate= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200920121349/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201_042_001&ti=19A050201_042_001.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%C0%E2%F2%EE%ED%EE%EC%ED%E0+%D0%E5%F1%EF%F3%E1%EB%B3%EA%E0+%CA%F0%E8%EC+%282%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F02%2F01%2F02%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile%282%29=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2= |archivedate=2020-09-20 }}</ref>:
;Розподіл населення за віком та статтю (2001)<ref name="ukrcensus">{{cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201_042_001&ti=19A050201_042_001.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%C0%E2%F2%EE%ED%EE%EC%ED%E0+%D0%E5%F1%EF%F3%E1%EB%B3%EA%E0+%CA%F0%E8%EC+%282%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F02%2F01%2F02%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile%282%29=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2= |title=Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать |language=uk |trans_title=Населення за статтю та віком…2001 |publisher=[[Державна служба статистики України]] |accessdate= |archiveurl=https://web.archive.org/web/20200920121349/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/Varvalagg.asp?ma=19A050201_042_001&ti=19A050201_042_001.+%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF+%E7%E0+%F1%F2%E0%F2%F2%FE+%F2%E0+%E2%B3%EA%EE%EC%2C+%F1%E5%F0%E5%E4%ED%B3%E9+%E2%B3%EA+%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%2C+%C0%E2%F2%EE%ED%EE%EC%ED%E0+%D0%E5%F1%EF%F3%E1%EB%B3%EA%E0+%CA%F0%E8%EC+%282%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F02%2F01%2F02%2F&lang=1&xu=&yp=&nr=2&aggfile%282%29=5+%F0i%F7%EDi+%E2i%EA%EE%E2i+%E3%F0%F3%EF%E8&prevagg=NNNNN&mapname=&multilang=uk&aggdir2= |archivedate=2020-09-20 }}</ref>
{{СВ-Таблиця-Піраміда
{{СВ-Таблиця-Піраміда
  | макс=1350 | всього=28522
  | макс=1350 | всього=28522
Рядок 123: Рядок 125:
Населення&nbsp;— 24,2&nbsp;тис. осіб ([[2011]]).
Населення&nbsp;— 24,2&nbsp;тис. осіб ([[2011]]).


=== Національний склад ===
Національна структура Сакської міськради за переписом 2001&nbsp;р.:<ref>{{Cite web |url=http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz |title=Архівована копія |accessdate=4 вересня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120828162929/http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz |archivedate=28 серпня 2012 |deadurl=yes }}</ref>
Національна структура Сакської міськради за переписом 2001&nbsp;р.:<ref>{{Cite web |url=http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz |title=Архівована копія |accessdate=4 вересня 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120828162929/http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz |archivedate=28 серпня 2012 |deadurl=yes }}</ref>
{|
{|
Рядок 148: Рядок 151:
|-
|-
| [[німці]]||49||0,2
| [[німці]]||49||0,2
|}
=== Мовний склад ===
Рідна мова населення за даними [[Перепис населення України (2001)|перепису 2001 року]]{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="standard"
!Мова
!Чисельність, осіб
!Доля
|-
|[[Російська мова в Україні|Російська]]
| align="right" |24 032
| align="right" |84,26&nbsp;%
|-
|[[Українська мова|Українська]]
| align="right" |2 530
| align="right" |8,87&nbsp;%
|-
|[[Кримськотатарська мова|Кримськотатарська]]
| align="right" |1 530
| align="right" |5,36&nbsp;%
|-
|[[Вірменська мова|Вірменська]]
| align="right" |102
| align="right" |0,36&nbsp;%
|-
|[[Білоруська мова|Білоруська]]
| align="right" |77
| align="right" |0,27&nbsp;%
|-
|[[Циганська мова|Ромська]]
| align="right" |52
| align="right" |0,18&nbsp;%
|-
|[[Румунська мова|Румунська]]
| align="right" |19
| align="right" |0,07&nbsp;%
|-
|Інші/Не вказали
| align="right" |180
| align="right" |0,63&nbsp;%
|-
|'''Разом'''
| align="right" |28 522
| align="right" |100&nbsp;%
|}
|}


Рядок 159: Рядок 206:
Культурне життя міста представлене також багатьма чудовими колективами і ансамблями. Серед них: 3 фольклорні танцювальні колективи, 2 народні хорові колективи, фольклорні сімейні вокальні ансамблі. У концерті, що проводився в [[Київ|Києві]], присвяченому 50-річчю Перемоги, Саки були представлені ансамблем «Мевзу». Учасники народних колективів давали концерти в [[Німеччина|Німеччині]], [[Франція|Франції]] та [[Польща|Польщі]].
Культурне життя міста представлене також багатьма чудовими колективами і ансамблями. Серед них: 3 фольклорні танцювальні колективи, 2 народні хорові колективи, фольклорні сімейні вокальні ансамблі. У концерті, що проводився в [[Київ|Києві]], присвяченому 50-річчю Перемоги, Саки були представлені ансамблем «Мевзу». Учасники народних колективів давали концерти в [[Німеччина|Німеччині]], [[Франція|Франції]] та [[Польща|Польщі]].


у Саках є мечеть [[Яни-Джамі]].
У Саках є мечеть [[Яни-Джамі]].


=== Спорт ===
=== Спорт ===
[[Файл:ЛабренцисСаки.JPG|міні|праворуч|150пкс|Пам'ятник Лабренцису]]
[[Файл:ЛабренцисСаки.JPG|міні|праворуч|150пкс|Пам'ятник Лабренцису]]
У системі державної освіти діє дитяча спортивна школа, де займається близько 1,5 тис. дітей. У дитячому спорті розвиваються футбол, фехтування, легка атлетика, вітрильний спорт, настільний теніс, східні єдиноборства, шахи, спортивні і бальні танці.
У системі державної освіти діє дитяча спортивна школа, де займається близько 1,5&nbsp;тис. дітей. У дитячому спорті розвиваються футбол, фехтування, легка атлетика, вітрильний спорт, настільний теніс, східні єдиноборства, шахи, спортивні і бальні танці.


Учасником 4 Олімпіад ([[1996]]–[[2008]]) і чемпіоном світу [[2006]] року є серфініст [[Оберемко Максим Володимирович|Максим Оберемко]], який жив у Саках. Команда міста з настільного тенісу брала участь у Чемпіонаті Європи [[1996]] року. Успішно виступають в міжнародних змаганнях команди східних єдиноборств, фехтування, спортивних і бальних танців.
Учасником 4 Олімпіад ([[1996]]–[[2008]]) і чемпіоном світу [[2006]] року є серфінгист [[Оберемко Максим Володимирович|Максим Оберемко]], який жив у Саках. Команда міста з настільного тенісу брала участь у Чемпіонаті Європи [[1996]] року. Успішно виступають в міжнародних змаганнях команди східних єдиноборств, фехтування, спортивних і бальних танців.


Місто має професійну футбольну команду «[[Динамо (Саки)|Динамо»]]. У місті є стадіон з футбольним полем і біговими доріжками з гумовим покриттям, волейбольні майданчики, тенісні корти. У місті знаходиться Республіканський центр інвалідів спорту. Саки були організатором перших Всесоюзних спартакіад інвалідів.
Місто має професійну футбольну команду «[[Динамо (Саки)|Динамо»]]. У місті є стадіон з футбольним полем і біговими доріжками з гумовим покриттям, волейбольні майданчики, тенісні корти. У місті знаходиться Республіканський центр інвалідів спорту. Саки були організатором перших Всесоюзних спартакіад інвалідів.
Рядок 184: Рядок 231:
== Відомі особистості ==
== Відомі особистості ==
В поселенні народився:
В поселенні народився:
* [[Алексапольський Святослав Миколайович]] (1989—2022)&nbsp;— [[молодший сержант]] [[Збройні сили України|Збройних Сил України]], [[Учасники російсько-української війни А|учасник російсько-української війни]], що загинув під час [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського вторгнення в Україну]], [[Список Героїв України|Герой України]] з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2023, посмертно).
* [[Алексапольський Святослав Миколайович]] (1989—2022)&nbsp;— [[молодший сержант]] [[Збройні сили України|Збройних Сил України]], [[Учасники російсько-української війни А|учасник російсько-української війни]], що загинув під час [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського вторгнення в Україну]], [[Список Героїв України|Герой України]], удостоєний орденом [[Герой України|«Золота Зірка»]] (2023, посмертно).
* [[Степанов Федір Федорович]] (1913—1986)&nbsp;— радянський військовий льотчик.
* [[Степанов Федір Федорович]] (1913—1986)&nbsp;— радянський військовий льотчик.


Рядок 215: Рядок 262:
* [http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/sakskyj-rajon/saky.html стаття Саки&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.&nbsp;— 992 с.)
* [http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/sakskyj-rajon/saky.html стаття Саки&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.&nbsp;— 992 с.)


{{Євпаторійський район}}
{{Історичні місця Криму}}
{{Історичні місця Криму}}
{{Населені пункти АР Крим}}
{{Міста АР Крим}}
{{Автономна Республіка Крим}}
{{Автономна Республіка Крим}}
{{Євпаторійський повіт}}
{{Євпаторійський повіт}}

Версія за 11:00, 2 серпня 2024

Шаблон:НП України

Са́ки (Сак, крим. Saq) — місто в Україні у складі Євпаторійського району Автономної Республіки Крим, колишній адміністративний центр Сакського району. Розташоване в північно-західній частині Кримського півострова, на березі Каламітської затоки Чорного моря і Сакського озера за 50 км від Сімферополя (автошлях Шаблон:Автошлях Р) і за 18 км від Євпаторії.

У 1979 році населений пункт Саки був віднесений до категорії міст обласного підпорядкування, а в 1997 року йому був наданий статус міста-курорту України.

Історія

Історики поки не можуть дати точної відповіді на питання про те, коли вперше з'явилося поселення на місці нинішнього міста Саки. У часи Кримського ханства Саки представляли собою невелике село, що входило у володіння знатного кримського роду Мансур.

Походження назви можливо від назви племен саків, що проживали в цих місцях у давні часи, але ймовірніше від кримськотатарського saq — стебло або saqa — бочка для води.

У роки Кримської війни недалеко від Сак, між озерами Сакським і Кизил-Яр, висадилася величезна армія військ коаліції, та сама, що тримала багато місяців в облозі Севастополь. А на початку лютого 1855 тут зосереджувалися війська генерала С. А. Хрульова перед штурмом укріплень ворога в Євпаторії. Під час обстрілу противником селище Саки було зруйновано.

За даними на 1864 рік у казенному російському, грецькому, татарському селі Євпаторійського повіту Таврійської губернії мешкало 403 особи (227 чоловіків та 176 жінок), налічувалось 59 дворових господарства, існувала православна церква, 2 мечеті, поштова станція, мінеральні грязі й грязелікувальний заклад[1].

Станом на 1886 рік у селі, центрі Сакської волості, мешкало 155 осіб, налічувалось 32 дворових господарства, існували православна церква, мечеть, лікарня, казенна станція, земська станція, етапне приміщення, 4 лавки, 2 пекарні, соляний промисел[2].

Шаблон:Перепис-1897[3].

Братська могила жертв фашистського терору

1921 року місто увійшло до складу Кримської АРСР. В ході Другої світової війни 29 жовтня 1941 місто було зайнято німецькими військами. Відвойовано радянською армією 13 квітня 1944.

1954 року у складі Кримської області передане до Української РСР. З 1991 року — у складі незалежної України.

У березні 2014 року в результаті анексії Криму місто опинилось під контролем Росії.

9 серпня 2022 року біля міста лунали вибухи. Вибухнули російські боєприпаси.

Природні ресурси

База відпочинку «Прибой»

Саки — старий курорт Криму. Розвивається на базі власних унікальних, природних лікувальних ресурсів: Сакського солоного озера з лікувальними грязями і ропою, термальних мінеральних вод і морського узбережжя з піщаними пляжами.

Файл:Санаторій «Северное сияние» у Саках.jpg
Санаторій «Північне сяйво»

Курорт є бальнеогрязелікувальним і призначений для лікування хворих із захворюваннями опорно-рухового апарату, з пошкодженнями і захворюваннями хребта і спинного мозку, периферичної нервової системи, гінекологічними захворюваннями і захворюваннями органів травлення.

У складі курорту:

  • 7 цілорічних санаторіїв місткістю понад 3500 чоловік, з власною лікувальною базою та специфічним профілем:
    • Сакський центральній військовий клінічний санаторій імені Н. І. Пирогова
    • Санаторій імені академіка М. Н. Бурденка
    • Санаторій «Саки»
    • Санаторій «Сакрополь»
    • Санаторій «Полтава-Крим»
    • Санаторій «Північне сяйво»
    • Санаторій «Юрмино»
  • 4 літні пансіонати і кемпінги, місткістю близько 3 тис. місць:
    • Пансіонат «Танжер»
    • Пансіонат «Сонячний берег»
  • 3 дитячих літніх оздоровчих центри для відпочинку на 1 тис. дітей;
  • Загальнодоступний дендропарк площею 30 га, створений понад 100 років тому;
  • Бювет мінеральної води.
  • База відпочинку «Прибой»

Вперше про те, що сакська земля «зцілює всякі рани» писали ще давньоримський письменник і вчений Гай Пліній Секунд (I століття) і грецький географ Клавдій Птолемей (II століття).

У 1837 році у Саках було відкрите відділення Сімферопольського військового шпиталю, надалі перетворене на самостійну здравницю. На Міжнародній виставці гігієни в Дрездені 1911 року Сакська грязелікарня одержала почесний диплом. Властивості сакської грязі вивчали академіки Олександр Ферсман та Микола Бурденко, професор Н. Головкинський.

Протяжність морського узбережжя у межах міста — 6 км. Кількість сонячних днів на рік — 260.

Економіка

У місті знаходиться один з найбільших в Криму хімічний завод, який спеціалізується на випуску перманганату калію, метилу бромистого, персолі і кухонної солі. ЗаразШаблон:Коли не працює. На базі мінеральних джерел працює завод по випуску мінеральної води. У 1990 році завод розливав 40,9 млн пляшок, в 1994 — 16,7 млн пляшок. Місцева переробна промисловість представлена молокоцехом Євпаторійського міськмолокозаводу та комбінатом хлібопечення.

У місті був заснований і одержав свій розвиток НДІ прикладної хімії з науковою, конструкторською і експериментальною промисловою базою по розробці технології йодобромної промисловості і марганцевих з'єднань.

Через місто проходять транспортні магістралі: республіканська автодорога з міжміським автовокзалом, електрифікована залізниця. Протяжність міських доріг — 62 км. У місті є 6 автобусних маршрутів.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]

Шаблон:СВ-Таблиця-Піраміда Населення — 24,2 тис. осіб (2011).

Національний склад

Національна структура Сакської міськради за переписом 2001 р.:[5]

чисельність частка, %
росіяни 18 573 65,1
українці 6 938 24,3
кримські татари 1 646 5,8
білоруси 527 1,8
вірмени 130 0,5
татари 118 0,4
євреї 68 0,2
цигани 67 0,2
поляки 51 0,2
німці 49 0,2

Мовний склад

Рідна мова населення за даними перепису 2001 рокуШаблон:UKR-socialdata-mova-2001:

Мова Чисельність, осіб Доля
Російська 24 032 84,26 %
Українська 2 530 8,87 %
Кримськотатарська 1 530 5,36 %
Вірменська 102 0,36 %
Білоруська 77 0,27 %
Ромська 52 0,18 %
Румунська 19 0,07 %
Інші/Не вказали 180 0,63 %
Разом 28 522 100 %

Соціальна сфера

Культура

Яни-Джамі
Файл:Сакський історико-краєзнавчий музей.jpg
Сакський історико-краєзнавчий музей

Заклади культури Сак — 2 будинки культури, кінотеатр, 8 бібліотек, дитяча музична школа, дитячий центр дозвілля, 3 клуби в здравницях. Значний культурний осередок міста — Сакський історико-краєзнавчий музей, історія створення якого сягає 1908 року, коли вперше зацікавились дослідженням і матеріально-документальною фіксацією Сакського грязелікувального курорту. Нині у 4 виставкових залах музею висвітлено не лише становлення курорту, а й окремі стенди розповідають про лікування в Саках відомих осіб, чимала частина музейної експозиції присвячена природі Сакського району.

Культурне життя міста представлене також багатьма чудовими колективами і ансамблями. Серед них: 3 фольклорні танцювальні колективи, 2 народні хорові колективи, фольклорні сімейні вокальні ансамблі. У концерті, що проводився в Києві, присвяченому 50-річчю Перемоги, Саки були представлені ансамблем «Мевзу». Учасники народних колективів давали концерти в Німеччині, Франції та Польщі.

У Саках є мечеть Яни-Джамі.

Спорт

Пам'ятник Лабренцису

У системі державної освіти діє дитяча спортивна школа, де займається близько 1,5 тис. дітей. У дитячому спорті розвиваються футбол, фехтування, легка атлетика, вітрильний спорт, настільний теніс, східні єдиноборства, шахи, спортивні і бальні танці.

Учасником 4 Олімпіад (1996–2008) і чемпіоном світу 2006 року є серфінгист Максим Оберемко, який жив у Саках. Команда міста з настільного тенісу брала участь у Чемпіонаті Європи 1996 року. Успішно виступають в міжнародних змаганнях команди східних єдиноборств, фехтування, спортивних і бальних танців.

Місто має професійну футбольну команду «Динамо». У місті є стадіон з футбольним полем і біговими доріжками з гумовим покриттям, волейбольні майданчики, тенісні корти. У місті знаходиться Республіканський центр інвалідів спорту. Саки були організатором перших Всесоюзних спартакіад інвалідів.

Освіта

У місті функціонує 6 загальноосвітніх шкіл, гімназія, професійно-технічне училище.

Охорона здоров'я

Військовий санаторій ім. М. І. Пирогова

Є регіональний лікарняний центр, поліклініка, шпиталь фізіотерапевтичного лікування, територіальний центр допомоги людям похилого віку.

Пам'ятники

У Саках існує також курортний дендропарк площею 30 га, створений понад 100 років тому. Він є парком-пам'ятником садово-паркового мистецтва місцевого значення. З архітектурних пам'ятників слід виділити будівлю міського музею. В місті встановлено пам'ятник Фріцису Лабренцису.

Військова справа

Поблизу міста на аеродромі «Саки» розміщений унікальний навчально-тренувальний комплекс морської авіації «НИТКА», що не має аналогів на пострадянському просторі і у Східній Європі.

Відомі особистості

В поселенні народився:

Міста-побратими

Джерела та література

Примітки

Посилання

Додаткові джерела

Шаблон:Євпаторійський район Шаблон:Історичні місця Криму Шаблон:Міста АР Крим Шаблон:Автономна Республіка Крим Шаблон:Євпаторійський повіт

  1. ↑ Шаблон:ТГ-СНМ-1865
  2. ↑ Шаблон:ВВСЕР-8-1886
  3. ↑
  4. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  5. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  6. ↑ 6,0 6,1 Посилання доступне в режимі редагування
Отримано з http://krymology.info/index.php?title=Саки_(місто)&oldid=3632