Хапхальський заказник: відмінності між версіями
ua>Alice Redhotroof м (стиль) |
м (Імпортовано 1 версія) |
(Немає відмінностей)
|
Поточна версія на 17:45, 13 листопада 2023
Шаблон:Картка:Природоохоронна територія
Хапха́льський зака́зник — гідрологічний заказник загальнодержавного значення, що був створений у Кримських горах на теренах Алуштинської міської ради АР Крим згідно з Постановою Кабінету міністрів УРСР від 28 жовтня 1974 за № 500. Заказник був створений для збереження цінного гідрологічного комплексу, проведення наукових досліджень і захисту реліктового підвиду-ендеміка прісноводного краба (Potamon ibericum tauricum), занесеного до охоронного списку МСОП[1][2], Червоної книги України[3]. Заказник належить до категорії захисту МСОП — IV.
Загальні відомості
Землекористувачем території Хапсальського заказника є Державне підприємство «Алуштинське лісове господарство». Заказник розміщено на теренах Сонячногірського лісництва у квадратах 9, 10, 11, де в залісненій ущелині Хапсал на висоті 468 м протікає річка Східний Улу-Узень. Завдяки значному перепаду висоти ущелини річка утворює там каскад водоспадів. Ущелина лежить біля села Генеральське (крим. Ulu Özen).
Площа заказника виносить 250 га. Через складний рельєф з крутими схилами, буреломами верхня частина ущелини Хапсала не рекомендується для відвідування недосвідченим туристам. Для них популярним об'єктом екскурсій є водоспад Джур-Джур («дзюркотливий»). Переміщення по заказнику дозволяється лише по встановлених маршрутах 1,2,3, причому по двох останніх лише організованими групами з супроводом[4].
Характеристика
Річка Східний Улу-Узень (Велика річка) утворюється з двох потоків, що прямують зі схилів гірських систем Тирке-яйла і Демерджі-яйла, чия висота становить понад 1000 м над рівнем моря. Річка Східний Улу-Узень не міліє впродовж року навіть у посушливі роки, що є незвичним явищем для Криму. Після злиття потоків річка Східний Улу-Узень потрапляє у важкопрохідну ущелину Хапсала (Вовча паща) з крутими схилами, виходами скельної породи, часто прямовисними. Схили ущелини заросли буком, дубом пухнастим, дубом скельним, грабом, сосна кримська (Pinus nigra ssp. pallasiana). У цьому районі збереглось до 800 тисів ягідних, занесених до Червоної книги України[5] На схилах ущелини річка утворює каскад з кількох водоспадів різної висоти і ширини, серед яких на висоті 468 м над рівнем моря виділяється водоспад Джур-Джур завширшки 5 м і висотою 16 м. Його вважають найповноводнішим водоспадом Криму з стабільною багаторічною середньою витратою води близько 270 л/с. Каскад водоспадів розпочинається приблизно за 1 км від Джур-Джур у верхній важкодоступній частині ущелини з водоспадів висотою 60 м і 28 м.
Галерея
Джерела
- Ена В. Г. Заповедные ландшафты Крыма. — Симферополь: Таврия, 1989
- Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
Посилання
- РЕКИ ЮЖНОГО БЕРЕГА КРЫМА
- Водоспад Джур-Джур
- Визначні пам'ятки Криму, вересень 2005 року. Водоспад Джур-Джур
Примітки
Шаблон:Природоохоронні території загальнодержавного значення АР Крим Шаблон:Заказники України загальнодержавного значення Шаблон:Заказники АР Крим {{#invoke: Navbox | navbox}}Шаблон:Main other
- ↑ L. B. Holthuis (1962). «Forty-seven genera of Decapoda (Crustacea); proposed addition to the official list. Z.N.(S.) 1499» (PDF). Bulletin of Zoological Nomenclature 19: 232—252.
- ↑ Potamon ibericum
- ↑ Прісноводний краб Potamon tauricum (Czerniavsky 1884)
- ↑ ГИДРОЛОГИЧЕСКИЙ ЗАКАЗНИК ХАПХАЛЬСКИЙ
- ↑ Тис ягідний (негній-дерево) Taxus baccata L.