Кизикермен: відмінності між версіями

Матеріал з Кримології
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ua>Wlad Lubart
Немає опису редагування
 
м (Імпортовано 1 версія)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 13:29, 14 листопада 2023

Шаблон:Coord

Облога Кизикермена російськими військами за участі Мазепи.
Дзвін відлитий з трофейних гармат захоплених вояками Полтавського полку
Кизикермен на мапі "Нової Сербії" з військового атласу Лє Ружа. Париж, 1769 р.

Кизикерме́н (крим. Ğazı Kermen, غازى كرمان, Шаблон:Lang-ota, غازى كرمان; з турецької — Дівоча фортеця) — стародавнє місто-фортеця. Нині це місто Берислав у Херсонській області.

Наприкінці XIV століття золотоординський хан Тохтамиш побудував тут фортецю Доган-гечит, зруйновану в 1399 році ханом Тимур-Кутлуком.

На початку XV століття литовська митниця Вітовта. Після смерті великого князя литовського Вітовта переходить під контроль кримських татар, які близько 1450 збудували тут фортецю Казікермен (або Кизикермен, з турецької — «Судейська фортеця», від слова «кази» — суддя; інший варіант перекладу — «Дівоча фортеця»).

Наприкінці 1660-х років зводиться кам'яна фортеця — один з опорних пунктів турецького панування в Північному Причорномор'ї. Розташовувалася у районі пристані сучасного Берислава і складалася з малого, середнього і великого містечок. Мале містечко (цитадель) містилося на кам'яній скелі поруч балки Кизикерменки. 1678-1679 фортецю було значно розширено — зі східного боку замку добудували «середнє» містечко з кам'яними стінами.

Казікермен оточував великий форштадт (передмістя) із земляними укріпленнями. Місто разом з іншими сусідніми фортецями — Таванню, Іслам-Керменом, Шагін-Керменом — забезпечувало охорону татарської переправи через Дніпро. Воно було серйозною перешкодою для морських походів запорожців і плацдармом для нападів на козацькі землі Гетьманщини.

Козаки постійно загрожували Кизикермену. 1670 року Іван Сірко взяв його в облогу, а через рік частково зруйнував. 31 липня 1695 року фортеця була захоплена московсько-гетьманськими військами Бориса Шереметьєва та Івана Мазепи під час успішного Азовського походу.

1698 року під час Кримського походу союзницька армія брала фортецю в облогу. За умовами Константинопольського мирного договору 1700 вона мала залишатися незаселеною. Утім, місто фактично продовжувало існувати у XVIII столітті як значний пункт транзитної торгівлі. Після російсько-турецької війни 1768—1774 Кизикермен — у складі Російської імперії (певний час існував навіть Казикерменський повіт Херсонської провінції Новоросійської губернії). Заселявся переважно переселенцями з Полтавської та Чернігівської губерній.

У 1784 році на руїнах Кизикермена виникло місто Берислав. У 1858 році в проекті герба Берислава було увічнено колишню назву міста— «Дівоча фортеця»: у золотому щиті, на чорній горі, — червона кругла вежа, на якій стоїть дівчина в блакитному убранні; у вільному куті щита — герб Херсонської губернії.

Джерела та література

  • Ю. П. Князьков. Казікермен, Кизикермен // Шаблон:ЕІУ
  • Українське козацтво: Мала енциклопедія. К.-Запоріжжя, 2002.
  • Історія міст і сіл УРСР. Херсонська область. К., 1972
  • Топографическое описание доставшимся по мирному трактату от Оттоманской Порты во владение Российской империи землям. 1774 г. «Записки Одесского общества истории и древностей» 1868, т. 7