Кенаси в Євпаторії

Караїмські кена́си в Євпато́рії розташовані на вулиці Караїмській. Храмовий комплекс кримських караїмів (караїв) займає 0,25 га і складається з будівлі Великої і Малої кенаси (молитовних будинків), будівлі релігійної школи (мідраш), благодійної їдальні, господарського подвір'я і декількох внутрішніх двориків (Виноградний, Мармуровий, Очікування молитви, Ритуальний, Меморіальний). Здавна Євпаторія була центром релігійного життя караїмів. З 1837 року — духовний центр караїмів Російської імперії.

Історія комплексу кенаси

Комплекс кенас у складі Великої кенаси і Малої кенаси був побудований на початку XIX століття за проектом Самуїла і Соломона Бабовичів. У 1805 році було закінчено зведення Великої соборної кенаси, а в 1815 році на місці зношеного караїмського храму XVI століття споруджено будинок Малої кенаси.

Обидві кенаси являють собою двостінні будівлі зального типу з вікнами, розташованими у два рівні. У Великій кенасі верхній ряд вікон має стрілчасте завершення, в Малій — напівкругле. Північні фасади обрамлені заскленими арочними галереями-верандами («азара»), де чекали початку служби старійшини громади. Входи в будівлі виконані у формі стрілчастих арок, прикрашених різьбою на камені. Покрівля будівель — черепична чотирьохскатна.

В 1859 році на честь відвідування кенас імператором Олександром I був встановлений мармуровий обеліск.

У 1927 році обидва храму були закриті. У 1942 році, під час німецької окупації, була відкрита Мала кенаса, тоді ж у Великій кенасі був відтворений музей караїмів. Останнє закриття храму відбулося в 1959 році.

У різні роки в будівлях комплексу розташовувалися різні радянські установи: антирелігійний музей, курси медсестер, спортивні секції, дитячий сад, бюро технічної інвентаризації, краєзнавчий музей.

З 1991 року лідером Євпаторійської караїмської релігійної громади є Віктор Захарович Тіріяки. За його ініціативою було створено фонд відбудови Малої кенаси в Євпаторії. У 1998–1999 рр. він керував будівельними роботами з відновлення пам'ятки.

13 вересня 2005 року кенаса знову відкрита.

У 2007 році була закінчена реставрація мармурового обеліска, на верхівці якого після тривалої відсутності був відновлений двоголовий орел з позолотою.

Комплекс кенас — пам'ятник архітектури XVIII ст. державного значення. Нині в ньому проводяться екскурсії, працює караїмська бібліотека «Карай-бітіклігі», а також розміщені невеликий музей караїмської культури та кафе караїмської кухні під назвою «Караман». Шаблон:Clear

Велика соборна кенаса

Інтер'єр Великої соборної кенаси

Побудована в 1805–1807 рр. Призначається для святкових богослужінь.

Знову відкрита 9 вересня 2005 року.

Мала кенаса

Побудована в 1815 році.

Мала кенаса використовується для богослужіння в буденні дні і звичайні суботи.

Збереглися кам'яні сходи, які вели до окремого входу на заґратований балкон для караїмських жінок. Старовинний вівтар Малої кенаси раніше знаходився в караїмській кенасі міста Галич.

Будівля Малої кенаси було відновлено силами караїмів у 1999 році. Освячення відбулося 4 вересня 1999 року.

Газзани

Ім'я	Роки життя	Роки служіння	Примітки
Алти-Ока Аарон Авраамович	1797—1865		Старший газзан
Бабаджан Авраам Ісаакович	1790—1855		Газзан Малої кенаса 12 років
Джигіт Соломон Юфудович	1874—?	1944—1946	Газзан
Дубінський Сіма Хількієвич	1898—1902		Старший газзан
Єльяшевич Борис Саадійович	1881—1971	1915—1929, 1946–1971	Старший газзан
Єфет Авраам Мойсейович	1833—1896	1865—1896	Старший газзан
Кальфа Рафаїл Якович	?—?	1941—1944	Газзан
Катик Арон Ілліч	1883—1942	1916—1922	Старший газзан
Луцький Авраам Йосип-Соломонович	1793—1855	1844—1855	Старший газзан
Луцький Йосип-Соломон Мойсейович	1768—1844	1803—1844	Старший газзан
Нейман Самуїл Мойсейович	1844—1916	1895—1916	Молодший газзан
Султанський Ісаак Мордехаєвич	1824—1899		Старший газзан
Тіріяки Віктор Захарович	народ. 1955 р.	з 1992 р.	Газзан обох кенас

Дворики

Дворик євпаторійської кенаси

Інтер'єр Малої кенаси після реставрації

Між будівлями анфіладою розташовуються три дворика, де віруючі збиралися перед службою і проходили збори громади. Перший дворик починається від головного входу, пишний ренесансний портал якого з вигадливими кованими воротами був споруджений в 1900 році. Дворик нагадує коридор, обрамлений глухими аркадами. Над головою — альтанка, обплетена виноградом (найстарішій лозі — близько 150 років), в нішах і на пілонах плити з білого італійського мармуру з цитатами з Священного писання й іменами філантропів. У глибині дворика височіє мармуровий обеліск на згадку про відвідування кенаси імператором Олександр I. В одній із ніш — фонтан. Наступний, майже квадратний у плані, дворик обрамлений мармуровою аркадою і замощений мармуровими плитами, за ним дворик очікування з лавками, де знаходяться входи до храмів. Завершує ансамбль невеликий садок з металевою альтанкою. Тут ростуть кущі гранату, який вважається священною рослиною у караїмів, оскільки в кожному плоді граната міститься 613 зерен, що відповідає числу заповідей Тори.

Див. також

• Стародавній караїмський храм (Євпаторія)

Література

• Иванов А. В. Евпатория: путеводитель. — Севастополь: Библекс, 2006. — 64 с ISBN 966-8231-67-8
  

  Караїмський лапідарій
• Б. С. Ельяшевич. Караимский биографический словарь (с конца VIII в. до 1960 г.). // Караимы. 2-e издание. — Москва: РАН, 1993.

Посилання

• Віртуальний панорамний тур
• Album «Complex of Karaite kenassas in Eupatoria and other kenassas around the world»