Бай-Кончек
Шаблон:Село Шаблон:ПВРУ-1352-VIII-чинність
Бай-Кьончек (крим. Bay Könçek) (з 1945 по 2023 рік — Октя́бр) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 1134 особи. Орган місцевого самоврядування — Майська сільська рада. Розташоване на півдні району.
Назва
Село внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[1].
12 травня 2016 року Верховна Рада України прийняла постанову про перейменування села в Бай-Кончек, відповідно до закону про декомунізацію, однак це рішення не набуває чинності до «повернення Криму під загальну юрисдикцію України»[2].
Географія
Бай-Кьончек — велике село в східній частині району, у степовому Криму, на одній з впадаючих в Сиваш балок (зараз — колектор Північно-Кримського каналу), висота над рівнем моря — 22 м[3]. Сусідні села: Хлібне за 3,5 км на північний схід, Табачне за 3,2 км на схід, смт Азовське за 2,5 км на південь і Польове за 3,7 км на південний захід. Відстань до райцентру — близько 20 кілометрів, найближча залізнична станція — Азовська (на лінії Джанкой-Феодосія) — близько 3 км.
Історія
Час утворення селища Байгончик російський за доступними історичними документами поки не встановлено. У книзі Міста і села України стверджується, що Байгончик російський і Байгончик новий — одне і те ж село . Відомо, що в цьому місці в жовтні 1922 року єврейською організацією Гехалуц на площі 2000 десятин в Ак-Шейхській сільраді Джанкойського району була заснована перша землеробська комуна Тель-Хай. Час перейменування Тель-Хая поки не встановлено, але вже на 5 кілометровій карті 1938 року позначено село Октябр[4].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1024 особи, з яких 492 чоловіки та 532 жінки[5].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1134 особи[6].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| кримськотатарська | 47,53 % |
| російська | 40,83 % |
| українська | 10,85 % |
| циганська | 0,26 % |
| молдовська | 0,09 % |
| інші | 0,44 % |
Примітки
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Про перейменування окремих населених пунктів та районів Автономної Республики Крим та міста Севастополя
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Карта 1938 р Північний схід.
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюнаселення 1989не вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюнаселення 2001не вказано текст - ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюнаселення 2001 моване вказано текст
