Улуг-Мухаммед

Улуг-Мухаммед​ (Шаблон:Lang-tt; 1405(1405) — Шаблон:ДС) — хан Золотої Орди (1419—1423, 1426—1427, 1428—1432). Кримський (1437) і казанський хан (1438—1445).

Життєпис

Представник правлячого дому Тукай-Тимуридів, гілки монгольської династії Чингізидів. Син оглана Ічкіле Хасана. Прозваний «Старшим (Улу) Мухаммедом» на відміну від останнього золотоординського хана — «Молодшого (Кічі) Мухаммеда». Засновник Казанського і Касимовського ханств. Вів боротьбу за престол Золотої Орди із представниками молодшої гілки дому . 1423 року зазнав поразки і утік до Волзької Булгарії. 1426 року повернувся на золотоординське ханство за допомоги великого князя литовського Вітовта. Поширив свою владу на Крим, підтримував дружні стосунки із османським султаном Мурадом ІІ. У 1428—1429 роках відправив посольство до Єгипту. В боротьбі за владу програв Кічі-Мухаммеду й був скинений з престолу. Також — Улуг-Мухаммад (Ulugh Muhammad), Улан (Ulanus), Улуг-Мехмет.

1438 року захопив Булгарський улус, а невдовзі знищив Кашанський емірат (останнє утворення волзьких булгар), після чого заснував окреме Казанське ханство.

Джерела

• Худяков М. Г. Очерки по истории Казанского ханства. — Казань. Комбинат изд-ва и печати, 1923.
• Худяков М. Г. Очерки по истории Казанского ханства / издание 3-е, дополненное. — Москва: ИНСАН, 1991. ISBN 5-85840-253-4.