Миколай Бабинський
Микола́й Ількович Ба́бинський (? — до 13 березня 1673) — руський шляхтич з роду Бабинських, гербу "Бій" (Bojcza). Зем'янин у Луцькому повіті Волинського воєводства та Овруцькому старостві Київського воєводства Речі Посполитої. Військовий діяч.
Відомості
Миколай Бабинський, один з менших синів Іллі Бабинського. Відомо, що збудував у Бабині та Лінчині нові двори, після того як ці села зазнали спустошень під час Хмельниччини. У Селищі та Кам'яному мав у користуванні рудні. Перейшов з аріанства в католицтво, за це на нього розгнівалися батько та старший брат Іван.[1] Відомо також, що брав участь у польсько-турецькій війні 1672—1676 років. Перед походом написав тестамент, де подбав про дружину, дітей та їх освіту і майбутнє. У разі загибелі просив поховати його в Дорогобузькому монастирі або іншому костелі. Його тестамент було зачитано в Луцьку 13 березня 1673 року.[2]
Сім'я
- Перший шлюб — Ганна Єловицька (вона першим шлюбом за Гієронімом-Литавором Хребтовичем-Богуринським), син — Ілля Бабинський. Після смерті батька отримав найбільший спадок.[3]
- Другий шлюб — Ганна Красносельська, сини — Петро та Олександр, дочки — Олена та Маріанна. Син Петро Миколайович Бабинський у шлюбі з Терезою Пулаською.
Джерела
- Ворончук І.О. «Населення Волині в XVI – п., пол., XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники.» К.: 2012. – 712 с. Ст. 465.
- ЛНБ ім. В.Стефаника. «Archiwum lipowieckie Junosza-Rościszewskich. Wypisy z aktów grodzkich łuckich 1662—1682» sygn.: 4098/III. Ст.123-126.
- Stecki T.J. «Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki». — Kraków, 1888. — S. 121.