Дюрбе Джаніке Ханим

Матеріал з Кримології
Версія від 17:03, 13 листопада 2023, створена Властарь (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Дюрбе Джаніке Ханим (крим. Dürbe Canike hanım) — мавзолей XV століття, майже повністю зберігся, пам'ятка архітектури національного значення (охор. № 010082/4)[1], знаходиться на південно-східній околиці міста (колишнє Старосілля), на мисовому плато столової гори (близько 540 м над рівнем моря)[2]. Розташований у печерному місті Чуфут-Кале на північний схід від площі, ближче до обриву.

Опис

Мавзолей представляє історичну спадщину Золотої Орди, прилегла до нього територія сьогодні порожня, але в минулому тут містилося кладовище з баштами ординських часів[3].

Жителі Бахчисараю називали мавзолей Кале-Азіз («Калейська святиня») або Киз-Азіз («Свята Діва»).

У 1437 році, за наказом хана Тохтамиша, збудували мавзолей на пам'ять про його доньку Джаніке-Ханим[4].

За іншою версією, мавзолей споруджений не одразу після смерті Джаніке, а на початку XVI століття, під час правління Менглі I Ґерая (1468−1515)[5].

В історії мавзолею та про Джаніке-Ханим, яка була видатною особистістю своєї епохи та користувалася народною любов'ю, існує багато легенд і загадок[6][7][8][9].

Від Дюрбе Джаніке Ханим уздовж північного обриву відкривається вид на долину Ашлама-дере та панораму Кримських гір, кам'янисті дороги ведуть до астрофізичної обсерваторії в селище Научний, у Баклу, на Тепе-кермен, у долину р. Качі. Вид, що відкрився з цього обриву, надихнув Міцкевича на рядки сонета «Дорога над прірвою в Чуфут-Кале»[10].

Архітектура

Восьмигранна форма будівлі запозичена із малоазіатської архітектури, будували її майстри Сходу. Споруда під черепичним дахом, прикрашена по ребрах граней різьбленими колонками, до нього примикає портал із масивною аркою, прикрашений різьбленими сельджуцькими візерунками. Верхня частина порталу складена у ХІХ столітті караїмами.

Біля входу висічений арабський каліграфічний напис: це тексти хадисів, у яких, серед іншого, трапляються слова «Цей світ є житло метушні, майбутнє ж життя вічне»[3].

У глибині мавзолею на ступінчастому підвищенні — надгробок з арабським написом: «Це гробниця знаменитої государині Джаніке-ханим, дочки Тохтамиш хана, що померла місяця рамазану 841 року» (1437 р.)[7],[11].

У 1886 році у Крим із візитом приїжджав російський цар Олександр III, із цієї нагоди різні пам'ятки архітектури реставрували, у результаті мавзолей втратив ряд різьблених орнаментів, а бічні пілони перекрили аркою.

Галерея

Примітки

Джерела

  1. Бахчисарай: Историко-археологический музей: Фотоальбом / авт. текста И. И. Чурилов; фот.: Е. Л. Векслерчик, Ю. А. Нейман. — К.:Мистецтво, 1976.- 94 с.
  2. Бахчисарай: Фотокнига / авт. кол. П. Ф. Купровський; фотогр. А. В. Митюри; текст В. М. Скрипченка. — Сімферополь: Таврія, 1986.- 128 с.
  3. Волкова, Т. Крым. Персональный гид/ Т. Волкова, В. Гарагуля.- Симферополь,2003.- 224 с.
  4. Нагаевская, Е. В. Бахчисарай.- Симферополь,1979.- 144 с.

Література

  • Горный Крым. Атлас туриста / ГНПП «Картографія», Укргеодезкартографія ; ред.: Д. И. Тихомиров, Д. В. Исаев, геоинформ. подгот. Е. А. Стахова. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 112 с.
  1. Посилання доступне в режимі редагування
  2. Посилання доступне в режимі редагування
  3. 3,0 3,1 Посилання доступне в режимі редагування
  4. Посилання доступне в режимі редагування
  5. Посилання доступне в режимі редагування
  6. 7,0 7,1 Посилання доступне в режимі редагування
  7. Посилання доступне в режимі редагування
  8. Посилання доступне в режимі редагування
  9. Посилання доступне в режимі редагування
  10. Посилання доступне в режимі редагування