Джетере Нуріє Джелілівна

Матеріал з Кримології
Версія від 08:37, 15 березня 2022, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нуріє Дже́тере (Джелілова) (крим. Nuriye Cetere, 11  1921(19210111), Бахчисарай — Шаблон:ДС, Ташкент) — кримськотатарська акторка, танцівниця. Дружина Сервера Джетере.

Біографія

Нуріє Джелілова народилая в Бахчисараї 11 січня 1912 року.

Закінчила Сімферопольське театральне училище, після закінчення якого, з 1925 до 1937 працювала актрисою Кримськотатарського драматичного театру. Швидко увійшла в число провідних артистів театру. Грала головні ролі у виставах «Собака на сіні» Лопе де Вега (Діана), «Останні» Максима Горького (Настя), «Гамлет» Шекспіра (Офелія), «Намус» Ширванзаде (Севіль), «Бахчисарайський фонтан» Раїси Беньяш (Зарема). Роль Зареми в «Бахчисарайському фонтані» (драма за однойменною поемою Пушкіна) авторка написала спеціально для Нуріє Джелілової. Як танцівниця Нуріє була учасницею і переможницею конкурсів у Москві і Ростові — мистецтво кримських татар зазвичай представляли три людини — Сабріє Ереджепова (вокал), скрипаль-віртуоз Аппаз Меджитов і Нуріє Джелілова, яка виконувала національні танці, серед яких «Тим-тим» і «Аг'ир ава ве хайтарма»[1]. Передбачалося закордонне турне цього колективу, його проведенню перешкодила Друга світова війна.

У 1932 році Нуріє вийшла заміж за кримськотатарського актора і драматурга Сервера Джетере, від якого мала дитину — дочку Дженні, яка нині проживає в Торонто (Канада)[2].

Під час окупації Криму в 1942-1944 роках залишалася в Сімферополі. В травні 1944 року депортована до селища Нова Ляля Свердловської області. На початку 1947 року чоловік домігся аби Нуріє з дочкою дозволили виїхати з місць депортації до нього в Махачкалу, але сім'я проіснувала не довго — три місяці. Після розлучення Нуріє Джелілова, аби не потрапити в заслання переїхала до родичів, які були депортовані у Наманган в Узбекистані. Працювала помічником режисера в Наманганському театрі юного глядача[2].

Померла 15 квітня 1991 року. Похована в Ташкенті.

Див. також

Примітки

Джерела

Шаблон:Ізольована стаття

  1. Посилання доступне в режимі редагування
  2. 2,0 2,1 Посилання доступне в режимі редагування