Н
Шаблон:Кирилиця Н, н («ен») — літера кирилиці. У мовах, що її використовують, позначає ясенний носовий [n], ретрофлексний носовий [ɳ]. Присутня в усіх кириличних абетках. У сучасній українській мові — 18-а літера абетки, позначає ясенний носовий приголосний.
Звуки
- [n] (н) — дзвінкий ясенний носовий
- [n̪] (твердий н) — дзвінкий зубний носовий приголосний
- [ɳ] (твердий н) — дзвінкий ретрофлексний носовий (шведська, норвезька, індійські мови)
Історія
За формою накреслення це видозмінена кирилична літера н («наш»), запозичена з греко-візантійського уставного письма (унціалу).
У староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) вживалася в кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.
У XVI столітті, крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.
Використання
В сучасній українській мові цією літерою позначають сонорний носовий передньоязиковий приголосний звук — твердий (дзвін, нитка) або м'який (ніж, тінь).
Н буває велике й мале, має рукописну й друковану форми.
У давньоруській та староукраїнській писемностях мало числове значення «п'ятдесят». Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «вісімнадцятий». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференц. ознака, коли ряд предметів має такий самий Номер: Шифр № 7-Н і т. д.
Таблиця кодів
| Кодування | Регістр | Десятковий код |
16-ковий код |
Вісімковий код |
Двійковий код |
|---|---|---|---|---|---|
| Юнікод | Велика | 1053 | 041D | 002035 | 00000100 00011101 |
| Мала | 1085 | 043D | 002075 | 00000100 00111101 | |
| ISO 8859-5 | Велика | 189 | BD | 275 | 10111101 |
| Мала | 221 | DD | 335 | 11011101 | |
| KOI 8 | Велика | 238 | EE | 356 | 11101110 |
| Мала | 206 | CE | 316 | 11001110 | |
| Windows 1251 | Велика | 205 | CD | 315 | 11001101 |
| Мала | 237 | ED | 355 | 11101101 |
Література
- Шаблон:УРЕ
- Півторак Г. П. Н // Українська мова. Енциклопедія. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000.