Нижньогірський район
Шаблон:ПВРУ-807-IX-чинність Шаблон:Район
Нижньогі́рський райо́н (до 1944 року — Сейтлерський; крим. Seyitler rayonı) — колишній район у північно-східній частині АР Крим, зараз входить до складу Білогірського району. Адміністративним центром було смт Нижньогірський.
Географія
Він межує на півночі з Джанкойським районом, на заході з Курманським районом, на півдні з Білогірським районом і на південному сході з Ічківським районом. Шаблон:Розташування2 Площа району становить — 121,2 тис. га., у тому числі сільгоспугідь — 89,0 тис. га. (73,4 %). В адміністративному відношенні район поділяється на 18 сільських і одну селищну раду. Населених пунктів у районі — 58. Районний центр розташований у смт Нижньогірський.
Розташування
Природно-кліматичні умови району сприяють вирощуванню польових і плодово-ягідних культур. Нижньогірський район має сприятливе географічне розташування. Територія району розташована в степовій частині Криму і є рівниною, що примикає до озера Сиваш у західній частині району і передгірну рівнину в центральній і південній частині району.
Вигідність економіко-географічного розташування району посилюється тим, що прибережна зона озера Сиваш входить до меж району і є сприятливі умови для спорудження дитячих оздоровчих таборів і баз відпочинку з використанням лікарської грязі. Крім того територію району перетинають родючі долини річок: Біюк-Карасу, Кучук-Карасу, Салгир, Суджилка.
Природні заповідники
На території району знаходяться державний ботанічний заповідник «Присиваський», розташований на землях Пшеничненської (356,6 га.) та Ізобільненської (647,6 га.) сільських рад і два парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва на території Ізобільненської (8,0 га.) та Лиственської (2,5 га.) сільських рад. Є усі можливості займатися спортивно-любительським полюванням. З цією метою за сільгосппідприємствами закріплені мисливські угіддя загальною площею — 94,9 тис. га., із них 88,9 тис. га. польових і 5,4 тис. га. водно-болотних. Площа зарибнених ставків по району становить — 1131,0 га., що дає можливість займатися рибною ловлею, а озеро Сиваш прекрасне місце для заготівлі мотиля.
Корисні копалини
Корисні копалини представлені: цегельними і черепичними глинами (с. Червоне), будівельними матеріалами (кар'єри на території Дрофинської, Жемчужинської сільських рад) і джерелом йодованої води в смт. Нижньогірський. Є можливість заготовлювати очерет для біопалива або як будівельний матеріал з утеплення покрівлі. Усе це потенційні майданчики для інвесторів.
Адміністративний устрій
Район поділяється на 1 селищну раду та 18 сільських рад, які підпорядковані Нижньогірській районній раді та об'єднують 58 населених пунктів[1].
У травні 2008 р. з обліку було зняте село Кулички.
Населення
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]
Шаблон:СВ-Таблиця-Піраміда У районі наявне населення становить — 52,5 тис. чоловік, у тому числі в смт. Нижньогірський — 9,8 тис. чоловік, сільське населення — 42,7 тис. чоловік. Чисельність населення в працездатному віці — 33,1 тис. чоловік. Враховуючи те, що впродовж року на обліку в службі зайнятості перебуває понад 5,0 тис. чоловік не зайнятих трудовою діяльністю, в районі є вільна кваліфікована робоча сила.
Національний склад населення району за переписом 2001 р.[3] та 2014 р. [1]
2001 | 2014 | |||
---|---|---|---|---|
чисельність | частка, % | чисельність | частка, % | |
росіяни | 28 727 | 50,4 | 24 998 | 55,4 |
українці | 16 419 | 28,8 | 8 626 | 19,1 |
кримські татари | 9 136 | 16,0 | 7 656 | 17,0 |
білоруси | 1 009 | 1,8 | 588 | 1,3 |
греки | 271 | 0,5 | 136 | 0,3 |
татари | 190 | 0,3 | 1 268 | 2,8 |
узбеки | 140 | 0,2 | 118 | 0,3 |
поляки | 105 | 0,2 | 65 | 0,1 |
азербайджанці | 95 | 0,2 | 70 | 0,2 |
Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)[4]
російська | кримсько- татарська |
українська | грецька | білоруська | |
---|---|---|---|---|---|
Нижньогірський район | 72,7 | 15,2 | 10,5 | 0,4 | 0,3 |
смт Нижньогірський | 81,4 | 9,4 | 8,2 | 0,3 | |
Якимівська сільрада | 58,9 | 26,2 | 12,5 | ||
Дрофинська сільрада | 50,8 | 34,1 | 13,5 | 0,7 | |
Омелянівська сільрада | 77,4 | 11,7 | 9,6 | 0,3 | |
Желябовська сільрада | 68,9 | 17,2 | 13,4 | ||
Жемчужинська сільрада | 77,5 | 11,8 | 10,2 | 0,2 | |
Зоркінська сільрада | 65,1 | 22,7 | 11,1 | 0,1 | |
Іванівська сільрада | 71,1 | 21,3 | 7,3 | 0,2 | |
Ізобільненська сільрада | 80,5 | 8,2 | 10,7 | ||
Кісточківська сільрада | 82,7 | 8,0 | 7,9 | 0,9 | |
Листвиннська сільрада | 94,6 | 0,1 | 5,1 | 0,2 | |
Митрофанівська сільрада | 68,2 | 23,2 | 7,2 | 0,3 | |
Михайлівська сільрада | 85,4 | 0,2 | 14,4 | 0,1 | |
Новогригорівська сільрада | 76,6 | 11,4 | 10,2 | 0,2 | |
Охотська сільрада | 68,8 | 15,3 | 14,5 | 0,9 | |
Пшеничненська сільрада | 79,8 | 7,9 | 11,8 | ||
Садова сільрада | 58,5 | 23,7 | 8,9 | 5,8 | 0,4 |
Уварівська сільрада | 64,8 | 23,8 | 9,7 | 1,0 | |
Чкаловська сільрада | 64,1 | 17,4 | 15,9 | 0,2 |
Промисловість
Історично склалося так, що Нижньогір'я було відоме своїми садами, а води, що прийшли з Північнокримського і Азовського рисового каналів дозволили в районі зайнятися виробництвом рису. У рисовій системі району на 95 % площ подача води здійснюється самопливом, що значно знижує витрати на виробництво рису на відміну від машинної. У найрозвиненіші роки, в районі сади займали — 8,7 тис. га., виноградники — 1,1 тис. га., рис — 4,1 тис. га. У порівнянні з ними в 2006 році, площі вирощування зменшилися: рису вдвічі, садів утричі, виноградників у 2,6 рази. Для відновлення минулого виробництва потрібні інвестиції.
Позитивним моментом є те, що в районі є підприємство ТОВ «Плодопитомник», яке займається вирощуванням плодових саджанців. За повного використання своїх виробничих можливостей воно може виробляти понад 1,5 млн саджанців на рік.
У районі є природні рекреаційні-курортні ресурси: теплі, цілющі води озера Сиваш, виробництво екологічно чистих продуктів харчування, крім того в районі немає великих промислових підприємств, що забруднюють атмосферу.
Великими промисловими підприємствами району є: ВАТ «Нижньогірський комбікормовий завод», Нижньогірський елеватор, хлібокомбінат, ТОВ «ВВВ Скеля» (виробництво плодоовочевих консервів).
Упродовж ряду років на території району ведеться робота із розробки і впровадження біоенергетичних установок із переробки стоків тваринницьких ферм і харчової промисловості. В результаті переробки виходить високомінералізовані залишки, які використовуються як добрива і біогаз метан.
В умовах економічних труднощів, що склалися, в сільськогосподарському секторі є необхідність в повномасштабному відновленні робіт із створення енергоощадних технологій у сільськогосподарському виробництві із створенням єдиного науково—технічного центру, завдання якого — розробка і випробування енергоощадних технологій і застосування їх на сільськогосподарських об'єктах України.
ВАТ «Нижньогірський комбікормовий завод» після певної реконструкції може виробляти біодизпаливо з ріпаку. Усе устаткування підприємства може використовуватися для прийому, зберігання і переробки насіння ріпакук до отримання ріпакової олії. Щоб завершити цикл із виробництва біодизпалива необхідно встановити устаткування із розгону ріпакової олії на фракції.
Транспорт та інфраструктура
Селище є транспортним вузлом, що об'єднує залізничний і автомобільний транспорт. Залізнична станція має три шляхи, три навантажувально-вивантажувальних тупика і п'ять залізничних під'їзних колій.
Селище Нижньогірський розташоване на автошляхах республіканського значення: Джанкой—Феодосія (автошлях Шаблон:Автошлях E, із яким збігається Шаблон:Автошлях М) і Білогірськ—Нижньогірський (автошлях Шаблон:Автошлях Т), а також слугує початковим пунктом для низки доріг республіканського і районного значення. Усі населені пункти району пов'язані між собою дорогами з твердим покриттям. Загальна протяжність доріг становить — 297 км, у тому числі державного призначення — 52,8 км, місцевого призначення — 244,2 км. Найвіддаленіші населені пункти від районного центру розташовані на відстані 30-35 км, транспортна доступність становить — 30-40 хвилин. Відстань від районного центру до міста Сімферополь — 91 км.
Селище Нижньогірське повністю газифіковане. У перспективі увесь район буде газифікований. У районі розвинена телекомунікаційна система, до неї входить вузол зв'язку, який забезпечує стаціонарний телефонний зв'язок, встановлені системи мобільного зв'язку, є кабельне телебачення (у смт. Нижньогірський) і вихід в Інтернет.
Соціальна сфера
У Нижньогірському районі функціонують: 24 загальноосвітніх установи; 17 дитячих садків; центр дитячої і юнацької творчості; ЦРЛ на 286 ліжок; поліклініка на 468 відвідувань на зміну; 32 ФАПи; 7 сільських лікарських амбулаторій; 28 установ клубного типу; 40 бібліотек; дитяча музична школа; історико-краєзнавчий музей; 25 спортивних залів; 9 гімнастичних містечок; 11 тирів; 5 стадіонів; 2 дитячо-юнацькі спортивні школи.
Пам'ятки
У Нижньогірського району Криму нараховується 28 пам'яток історії, всі — місцевого значення.
Примітки
Посилання
- Сайт Нижньогірського району АР Крим
- стаття Нижньогірський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
Шаблон:Нижньогірський район Шаблон:Автономна Республіка Крим
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Нижньогірського району на сайті Верховної Ради України
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування