Тума
Тума́[1] (від Шаблон:Lang-he [tˤumʔa] — бібл. Шаблон:Iw2, Шаблон:Iw2 з рос. Шаблон:Iw2) — у другій половині XVII та першій половині XVIII століття — людина, народжена від змішаного шлюбу, переважно між чоловіком-мусульманином, переважно турком чи кримським татарином, та полоненою жінкою-християнкою, переважно русинкою. Більшість тумів трималися мусульманської віри і звичаїв.
Народна пісня остерігала: «Козак-тума́ зведе з ума, не буде любити …»[1]
Під час успішних походів запорозьких козаків на Кримське ханство чи османські володіння тумів «визволяли» разом із їхніми матерями і християнськими невільниками, і вивозили до землі християнської. Ставлення до тумів з боку козаків було негативним. Літопис Величка під 1675 роком описує епізод, коли після нападу Івана Сірка на Крим козаки вивезли 7000 християн і тумів, 3000 з яких захотіли повернутися до Криму, бо
Див. також
Примітки
Джерела
- Самійло Величко. Літопис / Пер. з книжної української мови, комент. В. О. Шевчука; Відп. ред. О. В. Мишанич.— К.: Дніпро, 1991. — Розділ шістнадцятий
- Володимир Голобуцький. Запорозьке козацтво. — К.: Вища шк., 1994. Розділ XII. Запорозьке козацтво у 1657—1687 роках. Руїна
- Юрій Мушкетик. Яса