Богайли (озеро)

Матеріал з Кримології
Версія від 20:39, 7 жовтня 2024, створена Властарь (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Значення Шаблон:Озеро Богайли (крим. Bağaylı gölü) — солоне озеро, розташоване на півдні Сакського району; 5-е за площею озеро Сакського району. Площа — км². Тип загальної мінералізації — солоне. Походження — лиманове. Група гідрологічного режиму — безстічне .

Географія

Входить в Євпаторійської групу озер. Довжина — 1 км. Ширина середня — 1 км, найбільша — 1.2 м. Глибина середня — м, найбільша — м. Висота над рівнем моря: 0.3 м. Найближчий населений пункт — село Фрунзе, розташоване безпосередньо на схід від озера. Озеро є лікувальним і використовується для рекреації.

Богайли відділене від Чорного моря перешийком. Озерна улоговина водойми неправильної видовженої форми, витягнута з заходу на схід. Береги пологі, за винятком південного — стрімкий. Східний берег звивистий. На сході впадають два маловодні струмки, на сучасних картах назв не мають[1], на карті 1842 року менший, північний водотік, підписаний, як Лощина Кару, південний — як річка Тереклав[2].

Озеро заростає водною рослинністю переважно на опріснених ділянках. Тут інтенсивно розвиваються різні водорості, аж до цвітіння води.

Середньорічна кількість опадів — близько 400 мм. Живлення: поверхневі і підземні води Причорноморського артезіанського басейну.

Господарське значення

Грязі (мулові сульфідні приморського типу) озера віднесені до категорії лікувальних і з цього озеро є місцем рекреації. Є одним з 14 грязьових родовищ Криму, мають затверджені Радою Міністрів УРСР зони санітарної охорони[3]. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.1996 року № 1499 «Про затвердження переліку водних ресурсів, що відносяться до категорії лікувальних», є одним з 13 грязьових родовищ Криму визнаних лікувальними.

Примітки

Посилання

Шаблон:Ukraine-geo-stub

  1. Посилання доступне в режимі редагування
  2. Посилання доступне в режимі редагування
  3. Каталог грязьових родовищ СРСР, 1970