Новиков Василь Миронович та Айвазов Асан Сабрі: різниця між сторінками
м (Імпортовано 1 версія) |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{ | {{ІП|Айвазов}} | ||
''' | {{Письменник | ||
|Ім'я = Асан Сабрі Айвазов | |||
|Оригінал імені = | |||
|Фото = Aivasov.jpg | |||
|Ширина = | |||
|Підпис = | |||
|Ім'я при народженні = | |||
|Псевдоніми = | |||
|Національність = [[Кримські татари|Кримський татарин]] | |||
|Громадянство = | |||
|Мова творів = | |||
|Рід діяльності = | |||
|Роки активності = | |||
|Напрямок = | |||
|Жанр = | |||
|Magnum opus = | |||
|Ukrcenter = | |||
|Премії = | |||
|Нагороди = | |||
|Сайт = | |||
|Signature = | |||
|Примітки = | |||
|зображення = Ayvazov.jpg | |||
}} | |||
'''Аса́н Сабрі́ Айва́зов''' ({{lang-crh|Asan Sabri Ayvazov}}; {{ДН|6|5|1878}}, [[Алупка]], [[Таврійська губернія]], [[Російська імперія]] — {{ДС|17|4|1938}}) — [[кримські татари|кримськотатарський]] письменник, педагог, громадський діяч. | |||
== | == Життєпис == | ||
Народився | Народився [[6 травня]] [[1878]] року в [[Алупка|Алупці]]. Закінчив медресе, після чого вчителював в Алупці. | ||
У 1892—1896 роках навчався у педагогічному інституті в [[Стамбул]]і, освіту продовжив під час поїздки до [[Каїр]]у 1908 року. Під час навчання в [[Османська імперія|Османській імперії]] публікує статті в газеті [[Ісмаїл Гаспринський|Ісмаїла Гаспринського]] «[[Терджиман]]», пресі Стамбула і [[Баку]]. Після повернення на Батьківщину, працює вчителем у Алупці, з 1913 року — в [[Бахчисарай|Бахчисараї]]. Деякий час викладав у Лазаревському інституті східних мов у [[Москва|Москві]]. Як письменник, Айвазов сформувався під впливом ідей [[Ісмаїл Гаспринський|Ісмаїла Гаспринського]] і революційних подій 1905—1907 років. Вів активну політичну діяльність. | |||
У 1906—1908 роках близький друг Р. Медієва, соратник по виданню газети «Вета хадімі», з 1914 року — редактор газети «Терджиман». | |||
Під час революції 1917—1918 років Айвазов працює редактором газети «Міллет», двічі обирався головою Курултаю (січень і травень 1918 року), посол Кримського крайового уряду в Османській імперії. Після встановлення в Криму Радянської влади, Айвазов працював у відділі переказів ЦВК, з 1922 року на посаді старшого асистента у Кримському університеті, у педагогічному інституті викладав арабську та османську мови. Був прихильником переведення кримсько-татарської мови на латиницю. | |||
У 1926—1927 роках опублікував багато статей з мовознавства в газеті «Ені Дунья», журналах «Ілер» і «Окув ішлері». Деякий час редагував дитячий журнал «Козь-Айдин». | |||
[[ | У 1930 році Айвазов заарештований, проте через два місяці звільнений. Замість судової лави його направляють на лікування до Кисловодська. З пізніших документів стає зрозуміло, що відбулося в слідчих кабінетах кримського ГПУ. | ||
[[ | |||
[[Категорія: | Будучи найактивнішим учасником національного руху, на думку співробітників контррозвідки, Айвазов міг стати цінним джерелом інформації про настрої кримськотатарської інтелігенції. Після ув'язнення, перебуваючи у важких умовах, Айвазов дає згоду на співпрацю з органами ОГПУ. | ||
[[Категорія: | |||
[[Категорія: | У 1959 році на додатковому слідстві у [[Сімферополь|Сімферополі]] дружина Асана Айвазова Ольга Василівна згадувала: | ||
[[Категорія: | {{text|«… Через деякий час після арешту чоловіка до неї стали з'являтися співробітники контррозвідки, у тому числі слідчий Кемаль, і приносити продукти: какао, масло, печиво…»{{Джерело?}}}} | ||
Через сім років [[5 квітня]] [[1937]] знову заарештований. [[27 грудня]] [[1937]], перебуваючи знову в ув'язненні, Асан Айвазов заявив слідчому, що був секретним агентом органів [[НКВС]] з [[1930]] року. За протоколом допиту Айвазов зізнався, що «дійсно, будучи агентом НКВС, я займався подвійною діяльністю […], приховував відомі мені дані про антирадянську діяльність інших»<ref>[http://www.vatanym.ru/?an=vs405_mp2 Тюремные записки Асана Сабри Айвазова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160306214301/http://www.vatanym.ru/?an=vs405_mp2 |date=6 березня 2016 }} — Ватаным {{ref-ru}}</ref>. | |||
Розстріляний [[17 квітня]] [[1938]] року. | |||
== Див. також == | |||
* [[Кримська Народна Республіка]] | |||
== Примітки == | |||
{{reflist}} | |||
== Посилання == | |||
* [http://www.crimea.ru/item_info_big.htm?id=1295 Айвазов Асан Сабри] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120820202017/http://www.crimea.ru/item_info_big.htm?id=1295 |date=20 серпня 2012 }} {{ref-ru}} | |||
* [http://medeniye.org/ru/node/798 Айвазов Асан Сабри] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180617095913/http://medeniye.org/ru/node/798 |date=17 червня 2018 }} {{ref-ru}} | |||
{{ac}} | |||
[[Категорія:Кримськотатарські політики]] | |||
[[Категорія:Кримськотатарські письменники]] | |||
[[Категорія:Розстріляні в СРСР]] | |||
[[Категорія:Кримськотатарські громадські діячі]] | |||
Версія за 20:24, 11 вересня 2022
Аса́н Сабрі́ Айва́зов (крим. Asan Sabri Ayvazov; 6 1878, Алупка, Таврійська губернія, Російська імперія — Шаблон:ДС) — кримськотатарський письменник, педагог, громадський діяч.
Життєпис
Народився 6 травня 1878 року в Алупці. Закінчив медресе, після чого вчителював в Алупці.
У 1892—1896 роках навчався у педагогічному інституті в Стамбулі, освіту продовжив під час поїздки до Каїру 1908 року. Під час навчання в Османській імперії публікує статті в газеті Ісмаїла Гаспринського «Терджиман», пресі Стамбула і Баку. Після повернення на Батьківщину, працює вчителем у Алупці, з 1913 року — в Бахчисараї. Деякий час викладав у Лазаревському інституті східних мов у Москві. Як письменник, Айвазов сформувався під впливом ідей Ісмаїла Гаспринського і революційних подій 1905—1907 років. Вів активну політичну діяльність.
У 1906—1908 роках близький друг Р. Медієва, соратник по виданню газети «Вета хадімі», з 1914 року — редактор газети «Терджиман».
Під час революції 1917—1918 років Айвазов працює редактором газети «Міллет», двічі обирався головою Курултаю (січень і травень 1918 року), посол Кримського крайового уряду в Османській імперії. Після встановлення в Криму Радянської влади, Айвазов працював у відділі переказів ЦВК, з 1922 року на посаді старшого асистента у Кримському університеті, у педагогічному інституті викладав арабську та османську мови. Був прихильником переведення кримсько-татарської мови на латиницю.
У 1926—1927 роках опублікував багато статей з мовознавства в газеті «Ені Дунья», журналах «Ілер» і «Окув ішлері». Деякий час редагував дитячий журнал «Козь-Айдин».
У 1930 році Айвазов заарештований, проте через два місяці звільнений. Замість судової лави його направляють на лікування до Кисловодська. З пізніших документів стає зрозуміло, що відбулося в слідчих кабінетах кримського ГПУ.
Будучи найактивнішим учасником національного руху, на думку співробітників контррозвідки, Айвазов міг стати цінним джерелом інформації про настрої кримськотатарської інтелігенції. Після ув'язнення, перебуваючи у важких умовах, Айвазов дає згоду на співпрацю з органами ОГПУ.
У 1959 році на додатковому слідстві у Сімферополі дружина Асана Айвазова Ольга Василівна згадувала: Шаблон:Text
Через сім років 5 квітня 1937 знову заарештований. 27 грудня 1937, перебуваючи знову в ув'язненні, Асан Айвазов заявив слідчому, що був секретним агентом органів НКВС з 1930 року. За протоколом допиту Айвазов зізнався, що «дійсно, будучи агентом НКВС, я займався подвійною діяльністю […], приховував відомі мені дані про антирадянську діяльність інших»[1].
Розстріляний 17 квітня 1938 року.
Див. також
Примітки
Посилання
- ↑ Тюремные записки Асана Сабри Айвазова — Ватаным