Аджи-Коба

Матеріал з Кримології
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У печері Аджи-Коба

Шаблон:External media Шаблон:CoordАджи́-Коба́ — двошарова печерна стоянка давньокам'яної доби на західному схилі Караби-Яйли, у скельного обриву плато у Білогірському районі Криму.

Назва

Як і більшість кримських печер, Аджи-Коба має кілька співзвучних назв (Аджи-Коба, Хаджи-Коба, Ауджа-Коба). У вільному перекладі з тюркських говірок — «Гірка печера», «Печера мандрівника» (хаджи).

Десятки тисячоліть Аджи-Коба була житлом людини. У всі часи служила вона притулком мисливців. Сама назва Аджи-Коба, на думку вчених, — спотворене Ауджа-Коба, тобто «Мисливська печера».

Аджи-Коба І

Досліджувалася в 1932—1933 роках Глібом Бонч Осмоловським.

Стоянка знаходиться в глибокій печері довжиною 32 й шириною 6,5 м у вигляді ряду з'єднаних один з одним залів.

Археологічні розкопки показали, що печера була притулком неандертальця. Кроманьйонці також жили у печері Аджи-Коба, під самим окрайком яйли.

З 3-х розкопів загальною площею близько 50 м² виділено 2 культурних шари: мустьєрський та верхньої давньокам'яної доби. Також траплялися й осколки кизил-кобинської кераміки.

2-ий шар

Серед тваринних залишків 2-го, — мустьєрського шару є: ​​бик, сайга, благородній й північний олень, носорогом, дикий кінь й віслюк, вовк, лисицею, песець, корсак, ведмідь, гієна та рись.

Кремінний інвентар: знаряддя з односторонньою й двосторонньою обробкою, остроконечники й скребла.

1-ий шар

Тварини 1-го шару відрізняються від 2-го шару відсутністю носорога й коня, але містить додатково залишки козла, муфлона, гієни, дикої кішки, рисі й тюленя.

Виявлені пластини з крайовою підправкою, мікроплатівки з крайової ретушшю, серединні й кутові різці на платівках, скребки на довгих пластинах та сколах, а також уламки кістяних шил.

Аджи-Коба ІІ й Аджи-Коба ІІІ

В 1 км на південь від печери Аджи-Коба-1 виявлені, що були вивчені А А. Яневичем:

  • стоянка Аджи-Коба II, що відноситься до раннього етапу гірськокримської новокам'яної культури;
  • стоянка Аджи-Коба III, що відноситься до мурзак-кобинської культури.

Література

  • Энциклопедия крымских древностей: Археологический словарь Крыма; Буров Г. М.; Київ — 2006 рік (російською мовою); стор. 9

Ресурси Інтернету

Шаблон:External media

Шаблон:Ukr-stub Шаблон:Природно-заповідний фонд Білогірського району (Крим) Шаблон:Стоянки літ