Астахова Наталія Василівна
Наталія Василівна Астахова — радянська та українська російськомовна письменниця-фантастка, журналістка, тривалий час працює в газеті «Крымская правда». Окрім літературних творів відома також своєю проросійською та антитатарською позицією.
Біографія
Народилась Наталія Астахова у Бахчисараї. Після закінчення середньої школи навчалась на факультеті журналістики МДУ, а після здобуття вищої освіти повернулась до Криму, де працювала в редакціях місцевих газет, а з 1988 року працює в газеті «Крымская правда».[1] У 1979 році Астахова розпочала літературну діяльність, три її реалістичні оповідання включені до виданої у Сімферополі збірки «Весняний медозбір». У 1983 році її перші фантастичні оповідання включені до збірки оповідань кримських письменників-фантастів «Фантаври»(рос. Фантавры)[2], укладачем якого була знана письменниця-фантастка Світлана Ягупова. З 1982 року Астахова брала участь у всесоюзних семінарах молодих письменників-фантастів, які відбувалися в Малєєвці та Дубултах. Пізніше Наталія Астахова публікувалась також у сімферопольських збірках фантастичних творів «Феми-фан» та «Огонь в колыбели». У 1992 році вийшла друком перша збірка творів письменниці «Листи із Землі». Твори Наталії Астахової перекладались англійською, іспанською, грецькою та французькою мовами. У 2007 році вона отримала звання заслуженого журналіста АРК.
Наталія Астахова відома також своєю проросійською та антитатарською позицією. Зокрема, в її статті «Принесённые ветром», опублікованій у 2008 році, пишеться: Шаблон:Цитата Шаблон:Oq Шаблон:Кінець цитати[3][4][5][6]
За публікацію цієї статті кримськотатарські організації подали на Астахову та головного редактора «Кримської правди» до суду[7], проте суд відхилив позов до журналістки та газети.[8]
Після незаконної окупації Криму Росією в 2014 році Наталія Астахова стала на проросійські позиції, однак уже за рік у своїй статті у «Кримській правді» вона критикує окупаційну владу Криму, а також частково пов'язує погіршення умов життя з великою кількістю росіян. які переїхали на постійне проживання до Криму.[9]
Бібліографія
Оповідання
- 1979 — Туман
- 1979 — Мой дедушка
- 1979 — Абрикосы
- 1981—1983 — Осторожно, вам звонят…:
- 1983 — Телефонный роман
- 1981 — Позвольте родиться
- 1983 — Неправда, я вам не снюсь
- 1990 — Погонщик мулов с бульвара Клавы
- 1990 — Наследница по кривой
- 1990 — Хлеб для случайного путника
- 1992 — Сделайте дождь потише
- 1992 — Продается дом с горой
- 1992 — Спряжение глагола «быть»
- 1992 — Переписка по поводу
- 1992 — Живому больно
- 1992 — Розы сорта Супер Стар
- 1992 — Последний первенец
- 2015 — Знак героя
Збірки
- 1992 — Письма с Земли
Примітки
Посилання
- ↑ Сотрудники газеты «Крымская правда»
- ↑ Фантавры
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування/
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Понаехали тут! В Крыму пытаются урезонить «конкистадоров» из России