Байбуртли Яг'я Наджи Сулейманович

Матеріал з Кримології
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Особа Яг'я Наджи Сулейманович Байбуртли (1876, Бахчисарай, Таврійська губернія — 25 серпня 1942, Архангельська область) — кримськотатарський письменник, лінгвіст, педагог. Автор підручника кримськотатарської мови[1]. Репресований у 1937 році. Посмертно реабілітований у 1957 році.

Життєпис

Народився в 1876 році у Бахчисараї в родині торговця[2]. Батько володів бакалійною крамницею (помер у 1911 році). Мати померла в 1923 році. Сестри — Еміне і Сехар. Брат — Амет Мідат, розстріляний червоноармійцями в 1918 році за участь у курултаївському русі[3].

Закінчив медресе «Султаніє» у Стамбулі (1892—1897). Вивчав російську мову і літературу у комерційному училищі в Одесі. Закінчив Сімферопольську татарську вчительську школу. Був співробітником газети «Терджиман» (1898—1901), де працював коректором під керівництвом Ісмаїла Гаспринського[2]. У 1901 році за пропозицією Гаспринського став учителем у новометодній школі в Алупці, яку очолював Асан Айвазов. У 1908 році став учителем земської школи в Бахчисараї[3][4].

Пізніше, до 1914 року працював учителем у селі Лімени Ялтинського повіту. Супроводжував сходознавця Олександра Самойловича в його поїздках по Криму, готував для нього зразки народної словесності[5]. З 1914 по 1917 роки працював у Бахчисарайській земській школі. Серед його учнів були письменник Шаміль Алядін і лінгвіст Усеїн Куркчі[3].

У 1917 році обраний у Курултай від робітників і вчителів Сімферополя. Член парламентської комісії Курултаю з обліку збитків, нанесених більшовиками у 1918 році[3].

З 1921 по 1923 рік — голова правління кооперативу «Берекет». У 1927—1928 роках його позбавляють права займатися педагогічною діяльністю, однак потім повертають йому таке право. За радянських часів опублікував у журналі «Ілері» статтю «Минуле і сьогодення татарської молоді». Є автором перекладів на кримськотатарську мову низки творів світової літератури. Разом з І. Аккі та Шевкі Бекторе займався розробкою полегшеної версії арабського алфавіту для кримськотатарської мови. Брав участь у першому Всесоюзному учительському з'їзді в Москві (1925)[2]. Публікувався у журналах «Йилдиз», «Емель», «Kalgay» і «Янъы Чолпан» («Нова Венера»)[6][7]. Автор підручника кримськотатарської мови, п'єс «Жертва революції або татарська дівчина», «Бідна Айше», «Юсуфчик» і повісті «Старе медресе»[1][3][8].

Працював у Бахчисарайському педагогічному технікумі. У 1935 році звільнився з роботи через навчання в Туреччині. Пізніше викладав рідну мову і математику на курсах по ліквідації неписьменності в Бахчисараї. У Бахчисараї проживав у будинку № 28 на вулиці Міліцейській[3].

У 1937 році Бекірова звинуватили за 58-й статтею за участь у націоналістичній групі Османа Акчокракли[9]. 17 лютого його заарештовано, а 14 серпня 1938 року — засуджено трійкою НКВС до 10 років виправно-трудових таборів[2][3].

Помер 25 серпня 1942 року в Архангельській області. Рішенням військового трибуналу Одеського військового округу Особливої наради від 27 серпня 1957 року справа щодо Байбуртли була скасована та визнана необґрунтованою за відсутністю складу злочину[3].

Родина

Дружина — Магі. Доньки — Хілял та Ніяр, син — Мансур[3].

Праці

  • Еліфба . Сімферополь, 1913 рік.
  • Буквар. Бахчисарай, 1913 (3-є вид.: Бахчисарай, 1916 рік).
  • Новий метод навчання у татар // Яни Чолпан. 1923. № 2. с. 8-12.

Література

Примітки

Посилання

  1. ↑ 1,0 1,1
  2. ↑ 2,0 2,1 2,2 2,3 Посилання доступне в режимі редагування
  3. ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3 3,4 3,5 3,6 3,7 3,8
  4. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  5. ↑
  6. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  7. ↑ Звід пам'яток історії, архітектури та культури кримських татар. Том III. м. Сімферополь. — Бєлгород: «КОНСТАНТА», 2018. — с. 284. — 392 с.
  8. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  9. ↑
Отримано з http://krymology.info/index.php?title=Байбуртли_Яг%27я_Наджи_Сулейманович&oldid=975