Перегляд вихідного коду сторінки Г

{{Кирилиця
|Заголовок=Літера Г
|Зображення=[[Файл:Cyrillic letter Ghe.png]]
}}
'''Г''', '''г''' («ге»)&nbsp;— [[літера]] [[Кирилиця|кириличної абетки]]. Вона є у всіх абетках, створених на слов'яно-кириличній основі, у тому числі в [[українська абетка|українській абетці]].

В [[українська мова|українській мові]] літера зазвичай передає приголосний [[дзвінкий гортанний фрикативний|[ɦ]]] або дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний [[Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний|[γ]]].

== Історія ==
Походить від літери [[Файл:Early Cyrillic letter Glagoli.png|30px]] («глаголь») [[Кирилиця#Рання кирилиця|старослов'янської кириличної абетки]], у якій утворена від [[Грецька абетка|грецько-візантійської літери]] Γ, γ («[[гамма]]»). У [[Глаголиця|глаголиці]] мала накреслення [[Файл:Glagolitic glagoli.svg|20px]]. У кириличній [[Старослов'янська система числення|буквеній цифірі]] числове значення&nbsp;— [[3 (число)|«3»]], у глаголичній&nbsp;— [[4 (число)|«4»]].

Назва літери «глаголь» походить від {{lang-cu|глаголи}} («говори», «кажи») або {{lang-cu2|глаголъ}} («слово»).

У староукраїнській графіці означала фарингальний задньоязиковий [[фарингальний задньоязиковий приголосний|[ħ]]], а в складі [[диграф]]а ''кг'' передавала вибуховий [[Дзвінкий м'якопіднебінний проривний|[ɡ]]] в іншомовних словах ({{lang-cu2|кгвалтъ, кганокъ, паракграфъ}}).

У зв'язку з наявністю різних писем, шкіл і типів письма ([[Устав (письмо)|устав]], [[півустав]], [[скоропис]]) «Г» вживалося у кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.

У [[XVI століття|XVI столітті]], крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.

== В українській мові ==
У сучасній українській мові цією літерою позначають фарингальний щілинний дзвінкий приголосний ('''''г'''олова'', '''''г'''арно'', '''''г'''еть'', '''''г'''нів''). Позначає дзвінкий гортанний фрикативний [[дзвінкий гортанний фрикативний|[ɦ]]] або дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний [[Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний|[γ]]].

Тільки в словах ''легкий, вогкий, нігті, кігті, дігтяр'' «г» знеголошується й може оглушуватися до звука [[фарингальний задньоязиковий приголосний|[ħ]]] ([лехкий], [вохкий], [к'іхт'і], [н'іхт'і], [діхт'ар]).

В абсолютному кінці слова дзвінкість зберігається (''біг, сніг''), як і в решті слів перед глухими (''мигтіти, пругкий'').<ref>Орфоепічний словник / Укладач Погрібний М. І.,К.:Рад.школа, 1983.&nbsp;— 629с, сторінка 11, вимова приголосних звуків</ref>

=== У запозиченнях ===
У словах іншомовного походження українська «г» може представляти різні звуки, це пов'язане не тільки з фонетикою мови-джерела, але й зі шляхами запозичення, а також традиціями правопису.
* Звук [[Дзвінкий м'якопіднебінний проривний|[g]]]&nbsp;— у всіх випадках. У чинному правописі паралельно з «г» цій функції вживають також «[[ґ]]», деякі проєкти правопису приписують передавати [g] виключно літерою «ґ».
* Звук [[Глухий гортанний фрикативний|[h]]]&nbsp;— у традиційному написанні низки слів (''Гітлер, Робін Гуд, Гулль''), а також у деяких проєктах правопису. У чинному правописі паралельно вживають також літеру «[[х]]» (''хайль, хакер, хобі, хокей, хот-дог'');
* Звук [[Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний|[ɣ]]]&nbsp;— на місці грецької [[Гамма|γ]] (''біологія, гамма, граматика''), а також [[Іспанська орфографія|іспанської літери]] «g» (''Че Гевара'').
* [[Давньогрецька мова#Придих|Густий придих]] на початку слів у грецизмах (''Геракл, гіпотеза, Гомер, гомологія''). У грецьких словах, запозичених прямо з новогрецької або через [[церковнослов'янська мова|церковнослов'янську мову]], придих не передають (''Іраклій, історія, омонім'');
* Звук [[Дзвінкий гортанний фрикативний|ɦ]] (''Гаага, Гарлем'')

''Докладніше див. розділ [[#Проблема «Г» і «Ґ»|Проблема «Г» і «Ґ»]]''<br/>''Див. також [[Український правопис]]''

== В інших кириличних писемностях ==
[[Файл:Cirila-Г-majuskla.svg|thumb|Літера&nbsp;— Г]]

=== Слов'янські мови ===
* У [[Білоруська мова|білоруській мові]] передає дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний [[Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний|[ɣ]]].
* У [[Російська мова|російській мові]] означає: 1) дзвінкий м'якопіднебінний проривний [[Дзвінкий м'якопіднебінний проривний|[ɡ]]] (у стані перед голосними й дзвінкими приголосними); 2) глухий м'якопіднебінний проривний [[Глухий м'якопіднебінний проривний|[k]]] (перед глухими приголосними й наприкінці більшості слів); 3) дзвінкий губно-зубний фрикативний [[Дзвінкий губно-зубний фрикативний|[v]]] (у закінченнях [[Родовий відмінок|родового відмінка]] «-его», «-ого», а також у слові ''сегодня''); 4) дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний [[Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний|[ɣ]]] (у словах ''благо, Бог, Господь, иногда, когда, тогда'' та наприкінці слів у [[Діалекти російської мови|деяких діалектах]]).
* У [[Болгарська мова|болгарській мові]] передає дзвінкий м'якопіднебінний проривний [[Дзвінкий м'якопіднебінний проривний|[ɡ]]] (ґ).
* У [[Македонська абетка|македонській абетці]] передає [ɡ]. Див. також [[#Похідні літери|«ѓ»]]
* У [[Вуковиця|сербській кирилиці]] («вуковиці») передає [[Дзвінкий м'якопіднебінний проривний|[ɡ]]].

=== Неслов'янські мови ===
* У [[Казахська абетка#Кирилиця|казахській кирилиці]] «г» позначає [ɡ]; похідна від неї літера «[[ғ]]»&nbsp;— звуки [[Дзвінкий увулярний спірант|[ʁ]]] і [[Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний|[ɣ]]]; для передавання схожого звука [[Глухий гортанний фрикативний|[h]]] використовують специфічну кириличну літеру «[[һ]]» (великий варіант&nbsp;— «Һ»).
* У [[Киргизька абетка#Кирилиця|киргизькій кирилиці]] «г» вживають для позначення звуків [ɡ] і [ʁ].
* У [[Молдавська кирилиця|молдавській кирилиці]] передає [[Дзвінкий м'якопіднебінний проривний|[ɡ]]].
* У [[Монгольська мова#Письмові системи|монгольській кирилиці]] літерою «г» передають звук [ɡ].
* У [[Румунська кирилиця|румунській кирилиці]] означала [[Дзвінкий м'якопіднебінний проривний|[ɡ]]]
* У [[Таджикська писемність#Кирилиця|таджикській кирилиці]] «г» позначає звук [[Дзвінкий м'якопіднебінний проривний|[ɡ]]], похідна від неї літера «[[ғ]]» вживається для позначення [[Дзвінкий увулярний спірант|[ʁ]]]. Для передавання схожого звука&nbsp;— глухого гортанного фрикативного [[Глухий гортанний фрикативний|[h]]] використовують літеру «[[ҳ]]».
* У [[Татарська писемність|татарській кирилиці]] літерою «г» передають звук [ɡ], для передавання схожого звука [[Глухий гортанний фрикативний|[h]]] використовують літеру «[[һ]]».

== Інше використання ==
* Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «четвертий»: розділ «г». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: 5-Г клас, будинок 12-Г тощо
* Зображення курсивної малої ''«г»'' з двома горизонтальними рисками з 1 березня 2004 року стало офіційним позначенням [[Гривня|української гривні]].
* Велика '''Г'''&nbsp;— скорочене позначення приставки [[Префікси одиниць вимірювання|«гіга»]] у [[Міжнародна система одиниць (SI)|SI]] ('''ГБ'''&nbsp;— «[[гігабайт]]»).
* Маленька '''г'''&nbsp;— скорочене позначення приставки [[Префікси одиниць вимірювання|«гекто»]] у [[СІ]] ('''га'''&nbsp;— «[[гектар]]»).
* Маленька '''г'''&nbsp;— скорочене позначення [[грам]]а.

== Похідні літери ==
* [[Ґ|Ґ ґ]] («г» з гачком)&nbsp;— літера для позначення звука [ɡ] в українській, [[Русинська мова|русинській]], білоруській ([[тарашкевиця]]) абетках та в [[Циганська мова#Писемність|абетці російського діалекту]] циганської мови.
* [[Ѓ|Ѓ ѓ]]&nbsp;— літера македонської абетки, уживана для позначення дзвінкого твердопіднебінного проривного звука [[Дзвінкий твердопіднебінний проривний|[ɟ]]] або дзвінкого ясенно-твердопіднебінного африката [[Дзвінкий ясенно-твердопіднебінний африкат|[d̠͡ʑ]]].
* [[Ғ|Ғ ғ]]&nbsp;— літера [[Азербайджанська мова#Писемність|азербайджанської]] (до 1992&nbsp;р.), [[Башкирська мова#Абетка і діалекти|башкирської]], казахської, таджицької, [[Узбецька мова#Узбецька абетка|узбецької]] (до 1992) абеток, а також [[Циганська мова#Писемність|абетки келдерарського діалекту]] циганської мови. Призначена для позначення звуків [[Дзвінкий увулярний спірант|[ʁ]]] і [[Дзвінкий м'якопіднебінний фрикативний|[ɣ]]], схожих на український [[дзвінкий гортанний фрикативний|[ɦ]]].

== Проблема «Г» і «Ґ» ==
: ''Докладніше: [[Ґ#Чинний правопис|Правопис «г» і «ґ»]]''<br/>{{Розширити розділ|лютий 2021}}
Після повернення літери «Ґ» до української абетки повстало питання розмежування їхніх функцій.
{{clear:left}}

== Таблиця кодів ==
{| class="standard"
 ! [[Кодування символів|Кодування]]
 ! Регістр
 ! Десятковий<br />код
 ! 16-ковий<br /> код
 ! Вісімковий<br /> код
 ! Двійковий код
 |-
 |-
 | rowspan="2" | [[Юнікод]]
 | Велика
 | style="text-align:right;" | 1043
 | style="text-align:right;" | 0413
 | style="text-align:right;" | 002023
 | style="text-align:right;" | 00000100 00010011
 |-
 | Мала
 | style="text-align:right;" | 1075
 | style="text-align:right;" | 0433
 | style="text-align:right;" | 002063
 | style="text-align:right;" | 00000100 00110011
 |-
 | rowspan="2" | [[ISO 8859-5]]
 | Велика
 | style="text-align:right;" | 179
 | style="text-align:right;" | B3
 | style="text-align:right;" | 263
 | style="text-align:right;" | 10110011
 |-
 | Мала
 | style="text-align:right;" | 211
 | style="text-align:right;" | D3
 | style="text-align:right;" | 323
 | style="text-align:right;" | 11010011
 |-
 | rowspan="2" | [[KOI-8]]
 | Велика
 | style="text-align:right;" | 231
 | style="text-align:right;" | E7
 | style="text-align:right;" | 347
 | style="text-align:right;" | 11100111
 |-
 | Мала
 | style="text-align:right;" | 199
 | style="text-align:right;" | C7
 | style="text-align:right;" | 307
 | style="text-align:right;" | 11000111
 |-
 | rowspan=2 | [[Windows-1251]]
 | Велика
 | style="text-align:right;" | 196
 | style="text-align:right;" | C3
 | style="text-align:right;" | 303
 | style="text-align:right;" | 11000011
 |-
 | Мала
 | style="text-align:right;" | 227
 | style="text-align:right;" | E3
 | style="text-align:right;" | 343
 | style="text-align:right;" | 11100011
|}

== Див. також ==
* [[Гамма]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
{{Вікіцитати1}}
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=27937 '''Г'''&nbsp;— Енциклопедія сучасної України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210303175207/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=27937 |date=3 березня 2021 }}
* {{СУМ-11|Г}}
* {{УРЕ}}
* ''[[Півторак Григорій Петрович|Півторак Г. П.]]'' Г // [[Українська мова (енциклопедія)|Українська мова. Енциклопедія]].&nbsp;— К.: Українська енциклопедія ім. М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана, 2000.


[[Категорія:Літери кирилиці]]
[[Категорія:Українська абетка]]