Ауг Юлія Артурівна та Ахеджакова Лія Меджидівна: різниця між сторінками
(Різниця між сторінками)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія) |
ua>A.Savin (new pic) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Актор | {{Актор | ||
| | |bgcolour = gold | ||
|зображення = Liya Akhedzhakova asv2023-10.jpg | |||
|розмір = | |||
|зображення = | |підпис = 2023 | ||
|розмір = | |ім'я при народженні = | ||
|підпис = | |дата народження = 09.07.1938 | ||
|ім' | |місце народження = м. [[Дніпропетровськ]], [[УРСР]] | ||
| | |дата смерті = <!-- дд.мм.рррр --> | ||
| | |місце смерті = | ||
| | |причина смерті = | ||
|громадянство = {{ | |інші імена = | ||
|національність = [[ | |громадянство = {{USSR}}→{{RUS}} | ||
| | |національність = | ||
| | |заклад = Московський ТЮГ (1961 —1976)<br/>[[Современник (театр)|Театр «Современник»]] (1977 —2023) | ||
|Alma_Mater = [[Російський інститут театрального мистецтва|ГІТІС]] (1962) | |||
|рід діяльності = [[актор|акторка]], [[кіноактор|кіноакторка]] | |||
|роки діяльності = [[1961]] — дотепер | |||
|дружина = | |дружина = | ||
|чоловік = | |чоловік = [[Носик Валерій Бенедиктович|Валерій Носик]]<br/>[[Кочейшвілі Борис Петрович|Борис Кочейшвілі]]<br/>Володимир Персіянінов | ||
| | |||
|батьки = | |батьки = | ||
| | |imdb id = 0015253 | ||
| | |сторінка в інтернеті = | ||
| | |провідні ролі = | ||
|нагороди = | |нагороди = | ||
{{ряд2 | |||
| {{Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня}} | |||
| {{Орден Пошани (Російська Федерація)}} | |||
}} | }} | ||
''' | |премії = | ||
{{ряд2 | |||
| {{Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих}} | |||
| [[Ніка (кінопремія)|Ніка]] 1992<ref>[https://www.imdb.com/title/tt0102516/awards Небеса обетованные (1991). Awards] IMDb.com</ref> · 2007<ref>[https://www.imdb.com/title/tt0820096/awards?ref_=tt_awd Изображая жертву (2006). Awards] IMDb.com</ref> · 2015<ref>[https://www.imdb.com/event/ev0000495/2015/1 Nika Awards 2015] IMDb.com</ref> | |||
}} | |||
|звання = | |||
{{ряд2 | |||
| {{Народний артист Росії}} | |||
| {{Заслужений артист РРФСР}} | |||
}} | |||
}} | |||
'''Лі́я Меджи́дівна Ахеджа́кова''' ({{н}} [[9 липня]] [[1938]], м. [[Дніпро (місто)|Дніпропетровськ]], [[Українська РСР]]) — радянська і російська [[акторка]] театру і кіно. [[Заслужена артистка РРФСР]] ([[1970]]). [[Народний артист Росії|Народна артистка Росії]] ([[1994]])<ref>{{Cite web |url=http://graph.document.kremlin.ru/page.aspx?1; |title=1184348 Почесне звання присвоєно указом Президента Росії № 2227 від 29 грудня 1994 |accessdate=31 серпня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131216101955/http://graph.document.kremlin.ru/page.aspx?1; |archivedate=16 грудня 2013 |deadurl=yes }}</ref><ref name="bre2"> Велика Російська енциклопедія: У 30 т. / Голова наук.-ред. ради Ю. С. Осипов. Відп. ред С. Л. Кравець. Т. 2. Анкілоз — Банку. — {{М.}}: Велика Російська енциклопедія, 2005. — 766 с.: Іл.: Карт. </ref>. | |||
== Життєпис == | |||
Лія Ахеджакова виросла в театральній родині. Мати, Юлія Олександрівна — акторка Майкопського драматичного театру, вітчим [[Ахеджак Меджид Салехович|Меджид Салехович Ахеджаков]] — головний режисер того ж театру. Після одруження матері з Меджидом Ахеджаковим, що замінив дівчині батька, Лія жила й навчалася в м. [[Майкоп|Майкопі]]. | |||
[[1956]] року Лія вступила до [[Московський інститут кольорових металів і золота|Московського інституту кольорових металів]], де провчилася півтора року. | |||
З [[1961]] року працювала в [[Московський театр юного глядача|Московському театрі юного глядача]] в амплуа [[травесті]]. | |||
[[1962]] року закінчила [[Російський інститут театрального мистецтва|Державний інститут театрального мистецтва (ГІТІС) ім. А. В. Луначарського]]. | |||
З [[1977]] року працювала в театрі [[Современник (театр)|«Современник»]]. | |||
З [[2014]] року послідовно виступала проти російської агресії в [[Україна|Україні]] та після початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну (2022)]] не змінила своїх поглядів. У результаті на початку [[2023]] року була звільнена з театру "Современник", де працювала протягом 50 років<ref>[https://apostrophe.ua/ua/article/lime/learn/2023-02-08/sidju-i-plachu-ahedjakova-rasskazala-chto-ee-vyignali-iz-teatra-iz-za-osujdeniya-voynyi/50368 Сиджу та плачу: Ахеджакова розповіла, що її вигнали з театру через засудження війни. 08.02.2023, 18:16]</ref>. | |||
== Творчість == | == Творчість == | ||
{{ | Під час роботи в Московському театрі юного глядача Ахеджаковій не доручали значних ролей. Акторка, за власними спогадами, протягом 16 років страждала від виконання нескінченних «зайчиків», «поросят» та «курячих ніг»<ref>{{cite web | url=https://rg.ru/2007/04/13/ahedzhakova.html | title=Лия Ахеджакова: Ухожу в партизаны | author=Валерий Выжутович | date=2007-04-13 | archiveurl=https://web.archive.org/web/20180605065852/https://rg.ru/2007/04/13/ahedzhakova.html | publisher=Российская газета | archivedate=2018-06-05 | lang=ru}}</ref>. Проте навіть в цей період вона запам'яталася глядачу як Женька у виставі «Мій брат грає на кларнеті», Тарас Бобунов («Будьте напоготові, Ваша високосте!»), Віслючок Іа-Іа («Вінні-Пух та його друзі»), Бабуся («Я, бабуся, Іліко та Іларіон»), Дениска Корабльов («Пожежа в пампасах, або Подвиг у льодах»), Пеппі («Пеппі Довгапанчоха»). | ||
=== | |||
Одну з перших великих робіт — у виставі «Квартира Коломбіни» в постановці [[Віктюк Роман Григорович|Романа Віктюка]], де режисер доручив акторці одразу чотири головні ролі — Ахеджакова отримала у театрі «Современник». | |||
Згодом в цьому театрі Ахеджакова зіграла низку визначних ролей, серед яких: Леона Доусон в «Попередженні малим кораблям» [[Теннессі Вільямс]]а, Зіна в «Ми їдемо, їдемо, їдемо …» [[Микола Коляда|Миколи Коляди]], місіс Форд у «[[Віндзорські насмішниці]]» Вільяма Шекспіра, Рахель у «Складні люди» Йосефа Бар-Йосефа. | |||
Сьогодні Лія Ахеджакова є провідною акторкою театру, добре відома своїми роботами у виставах «Крутий маршрут» [[Гінзбург Євгенія Соломонівна|Євгенії Гінзбург]] — Зіна Абрамова, Селестина в однойменній п'єсі Миколи Коляди, створеної за мотивами твору Фернандо де Рохаса, Фонсі Дорсі в спектаклі «Гра в джин» Дональда Л. Кобурна. | |||
Прагнення повніше реалізувати свою індивідуальність привело Ахеджакову в середині 1990-х років у [[антреприза|приватну антрепризу]], де на неї чекав особливий успіх у виставі за п'єсою [[Микола Коляда|Миколи Коляди]] «Перський бузок» (режисер [[Мільграм Борис Леонідович|Борис Мільграм]]). Згодом вона разом з [[Ступка Богдан Сильвестрович|Богданом Ступкою]] співпрацювала з [[Продюсерська компанія|продюсерською компанією]] Анатолія Воропаєва — 2000 року дебютувала в ролі Пульхерії Іванівни в проєкті «Старосвітська любов» режисера Валерія Фокіна, 2002 року створила образ Клер в «Соняшниках» по Теннессі Вільямсу. 2006 року зіграла Марселіну в спектаклі «Фігаро. Події одного дня», який в рамках проєкту TERRITORIЯ ставив режисер [[Серебренніков Кирило Семенович|Кирило Серебренніков]]. У дуеті з Геннадієм Хазановим грала в телеспектаклі за п'єсою [[Ежен Йонеско|Ежена Йонеско]] «Маячня удвох». 2012 року Лія Ахеджакова разом з актором [[Філозов Альберт Леонідович|Альбертом Філозовим]] виконали головні ролі в спектаклі петербурзького режисера-експериментатора Андрія Могучего «Circo Ambulante» в Театрі Націй. Влітку 2012 року взяла участь в проекті режисера [[Кримов Дмитро Анатолійович|Дмитра Кримова]] — виставі «[[Як вам це сподобається]]», створеній як програмна робота до Міжнародного театрального фестивалю в Единбурзі. | |||
[[Файл:Ольга Борисовна Дроздова и Лия Ахеджакова.jpg|міні|Лія Ахеджакова, [[Дроздова Ольга Борисівна|Ольга Дроздова]] та [[Петрова Галина Леонідівна|Галина Петрова]]]] | |||
У кіно акторка дебютувала [[1973]] року, виконавши роль Аллочки в фільмі Михайла Богина «[[Шукаю людину (фільм)|Шукаю людину]]». Стрічка була відзначена призами міжнародних кінофестивалів у [[Варна|Варні]] та [[Міжнародний кінофестиваль у Локарно|Локарно]]. Загалом Ахеджакова знялася більш ніж в дев'яноста кінострічках, співпрацювала з багатьма відомими режисерами: Інною Туманян («Коли я стану велетнем»), [[Герман Олексій Юрійович|Олексієм Германом]] («[[Двадцять днів без війни]]»), [[Меньшов Володимир Валентинович|Володимиром Меньшовим]] («[[Москва сльозам не вірить]]»), [[Сурикова Алла Іллівна|Аллою Суриковою]] («Московські канікули»). Проте найяскравіше її талант виявився в комедіях [[Рязанов Ельдар Олександрович|Ельдара Рязанова]] «[[Іронія долі]]» (1975), «[[Службовий роман]]» (1977), «[[Гараж]]» (1979), «Про бідного гусара замовте слово» (1980), «[[Небеса обітовані]]» (1991), «[[Старі шкапи]]» (2000), «[[Андерсен. Життя без любові]]» (2006). | |||
Серед пізніх кіноробіт Лії Ахеджакової — роль офіціантки в трагікомедії [[Серебренніков Кирило Семенович|Кирила Серебреннікова]] «[[Зображуючи жертву]]» (2006), образ Анни Сергіївни в біографічній драмі [[Лунгін Павло Семенович|Павла Лунгіна]] «Гілка бузку» (2007), героїня кіноновели «Зима» Вікторія Павлівна в альманасі «Чотири віки любові» (2008), Баба-Яга в казці «Книга майстрів» (2009), Світлана Семенівна в кінопроєкті [[Мами (фільм)|«Мами»]] (2012), правозахисниця у драмі [[Лозниця Сергій Володимирович|Сергія Лозниці]] «[[Лагідна (фільм, 2017)|Лагідна]]» (2017) та хазяйка квартири у біографічний стрічці Кирила Серебреннікова «[[Літо (фільм, 2018)|Літо]]» (2018). | |||
Ахеджакова також неодноразово озвучувала анімаційні стрічки. Її голосом розмовляють хлопчик у мультфільмі «Синій птах», Буковка в десятисерійному мультфільмі «Незнайко в Сонячному місті», Біла Королева та Вівця в чотирисерійному мультфільмі «Аліса в Задзеркаллі», Іванко в мультфільмі «Два клени», Баба-Яга в мультфільмі 2011 року «[[Іван Царевич та Сірий Вовк]]». | |||
=== Театральні роботи === | |||
==== Ролі в театрі «Современник» ==== | |||
* 1977 — ''акторка'' — [[Симонов Костянтин Михайлович|Костянтин Симонов]] «Із записок Лопатіна» (режисер Йосип Райхельгауз) | |||
* 1977 — ''стара'' — [[Рощин Михайло Михайлович|Михайло Рощин]] «Ешелон» (режисери [[Волчек Галина Борисівна|Галина Волчек]], Йосип Райхельгауз) | |||
* 1977 — ''секретарка Сакуліна / Кучкіна'' — [[Гельман Олександр Ісаакович|Олександр Гельман]] «Зворотній зв'язок» (режисер Галина Волчек) | |||
* 1978 — ''Аносова'' — [[Розов Віктор Сергійович|Віктор Розов]] «Вічно живі» (режисер [[Єфремов Олег Миколайович|Олег Єфремов]]) | |||
* 1979 — ''мати Гурського'' — Костянтин Симонов «Ми не побачимося з тобою» (режисер Валерій Фокін) | |||
* 1980 — ''тітка Соня'' — Михайло Рощин «Поспішайте робити добро» (режисер Галина Волчек) | |||
* 1985 — ''Свєта / Галя / Ау / Коломбіна'' — [[Петрушевська Людмила Стефанівна|Людмила Петрушевська]] «Квартира Коломбіни» (режисер [[Віктюк Роман Григорович|Роман Віктюк]]) | |||
* 1987 — ''Маргарита Мостова'' — Олександр Галін «Стіна»; режисер Роман Віктюк | |||
* 1987 — ''Семеніхіна'' — Олександр Галін «Східна трибуна» (режисер Леонід Хейфец) | |||
* 1988 — ''Варвара'' — [[Сологуб Федір Кузьмович|Федір Сологуб]] «[[Дрібний біс (роман)|Дрібний біс]]» (режисер Роман Віктюк) | |||
* 1989 — ''Зіна Абрамова'' — [[Гінзбург Євгенія Соломонівна|Євгенія Гінзбург]] «Крутий маршрут» (режисер Галина Волчек) | |||
* 1992 — ''Рахель-Лея Голд'' — Йосеф Бар-Йосеф «Складні люди» (режисер Галина Волчек) | |||
* 1993 — ''Челеста'' — Ренато Майнарді «Пекельний сад» (режисер Роман Віктюк) | |||
* 1995 — ''місіс Форд'' — Вільям Шекспір «Віндзорські насмішниці» (режисер Сергій Яшин) | |||
* 1996 — ''Зіна'' — Микола Коляда «Ми їдемо, їдемо, їдемо…» (режисер Галина Волчек) | |||
* 1997 — ''Леона Доусон'' — Тенессі Вільямс «Попередження малим кораблям» (режисер Річард Корлі) | |||
* 2002 — ''Селестина'' — Микола Коляда (за мотивами Фернандо де Рохаса) «Селестина» (режисер Микола Коляда) | |||
* 2013 — ''Фонса Дорс'' Дональд Лі Кобурн «Гра в джин» (режисер Галина Волчек) | |||
* 2021 — ''бабуся Нурія'' — "Перший хліб"; режисер В. Рижаков (Рінат Ташимов) | |||
==== Ролі в інших театрах ==== | |||
* 1996 — ''Вона'' — Микола Коляда «Перський бузок» — Приватна антреприза Є. Спектора (режисер Борис Мільграм) | |||
* 2000 — ''Пульхерія Іванівна'' — Микола Коляда «Старосвітська любов» — Продюсерська компанія А. Воропаєва (режисер Валерій Фокін) | |||
* 2002 — ''Клер'' — Тенессі Вільямс «Соняшники» — Продюсерська компанія А. Воропаєва (режисер Борис Юхананов) | |||
* 2006 — ''Марселіна'' — П'єр Бомарше «Фігаро. Події одного дня» — проект TERRITORIЯ (режисер Кирило Серебренніков) | |||
* 2007 — ''Кітті'' — Деніель Калль «Божевільні королеви» — Балтійський Будинок (режисер Ольга Субботіна) | |||
* 2012 — ''Марія'' — Андрій Могучий «Circo Ambulante» — Театр Націй (режисер Андрій Могучий) | |||
* 2012 — ''дама'' — (за мотивами Вільяма Шекспіра) «Як вам це сподобається» — Школа драматичного мистецтва (режисер Дмитро Кримов) | |||
* 2015 — ''Есфір'' — [[Улицька Людмила Євгенівна|Людмила Улицька]] «Мій онук Веніамін» — Приватна антреприза Є. Спектора (режисер Марфа Горвіц) | |||
=== Фільмографія === | |||
{{col-begin}} | |||
{{col-3}} | |||
'''Кіно''' | |||
* {{рук|2018}} — «[[Літо (фільм, 2018)|Літо]]» — ''хазяйка квартири'' | |||
* {{рук|2017}} — «[[Лагідна (фільм, 2017)|Лагідна]]» — ''правозахисниця'' | |||
* {{рук|2012}} — «[[Мами (фільм)|Мами]]» — ''Світлана Семенівна'' | |||
* {{рук|2010}} — «[[Кохання-зітхання 3]]» — ''Єлизавета Миколаївна'' | |||
* {{рук|2009}} — «[[Книга Майстрів]]» — ''Баба-Яга'' | |||
* {{рук|2009}} — «Банкрут» — ''Устинья Наумівна'' | |||
* {{рук|2008}} — «Чотири віки любові» — ''Віка'' | |||
* {{рук|2007}} — «Фото моєї дівчини» — ''Любов Григорівна'' | |||
* {{рук|2007}} — «Потапов, до дошки!» — ''Таїсія Іванівна, вчителька'' | |||
* {{рук|2007}} — «Нізвідки з любов'ю, або Веселий похорон» — ''Марія Гнатівна, цілителька'' | |||
* {{рук|2007}} — «Гілка бузку» — ''Анна Сергійовна'' | |||
* {{рук|2006}} — «[[Андерсен. Життя без любові]]» — ''ворожка'' | |||
* {{рук|2006}} — «[[Дивне Різдво]]» — ''тітка Люся'' | |||
* {{рук|2006}} — «[[Зображуючи жертву]]» — ''працівниця японського ресторану'' | |||
* {{рук|2000}} — «[[Старі шкапи]]» — ''Люба'' | |||
* {{рук|1998}} — «[[Мандрівний автобус]]» — ''Зіна, адміністратор'' | |||
* {{рук|1995}} — «[[Московські канікули]]» — ''аферистка'' | |||
* {{рук|1994}} — «[[Тринь-бринь]]» — ''Марія, бабуся Аркашки'' | |||
* {{рук|1993}} — «Безодня, коло сьоме» | |||
* {{рук|1992}} — «Я хотіла бачити янголів» — ''мама Жені'' | |||
* {{рук|1992}} — «Сім сорок» — ''Ткачук'' | |||
* {{рук|1991}} — «[[Небеса обітовані]]» — ''Фіма (Анфім'я Степанівна)'' | |||
* {{рук|1990}} — «[[Сукині діти (фільм Філатова)|Сукині діти]]» — ''Елла Ернестівна'' | |||
{{col-3}} | |||
{{ | * {{рук|1990}} — «[[Допінг для янголів]]» — ''Ніна Павлівна'' | ||
* {{рук|1990}} — «Мордашка» — ''Зоя Миколаївна'' | |||
* {{рук|1988}} — «Грішник» — ''Зінаїда Маслова'' | |||
* {{рук|1987}} — «Інше життя» — ''Роза Гасанова'' | |||
* {{рук|1986}} — «Розмах крил» — ''пасажирка'' | |||
* {{рук|1984}} — «[[Мідний янгол]]» — ''Росіта, господиня готелю'' | |||
* {{рук|1984}} — «[[Осінній подарунок фей]]» — ''Фея Смутку'' | |||
* {{рук|1983}} — «[[Дещо з губернського життя]]» — ''Змеюкіна'' | |||
* {{рук|1983}} — «Талісман» — ''Она'' | |||
* {{рук|1981}} — «[[Восьме диво світу (фільм, 1981)|Восьме диво світу]]» — ''Юля Ермоліна'' | |||
* {{рук|1981}} — «[[Відпустка за свій кошт]]» — ''Ірина'' | |||
* {{рук|1981}} — «[[Небесні стежки]]» — ''дружина туриста'' | |||
* {{рук|1981}} — «[[Куди зник Фоменко?]]» — ''Аліна, дружина Фоменка'' | |||
* {{рук|1979}} — «[[Гараж (фільм)|Гараж]]» — ''Малаєва'' | |||
* {{рук|1979}} — «[[Москва сльозам не вірить]]» — ''Ольга Павлівна, директор клубу'' | |||
* {{рук|1978}} — «[[Подарунок чорного чаклуна]]» — ''опудалиха'' | |||
* {{рук|1978}} — «[[Красень-чоловік]]» — ''Сосіпатра Семенівна'' | |||
* {{рук|1978}} — «[[Коли я стану велетнем]]» — ''Джульєтта Ашотівна'' | |||
* {{рук|1977}} — «[[Журавель в небі...]]» — ''Роза'' | |||
* {{рук|1977}} — «[[Службовий роман]]» — ''Віра, секретарка'' | |||
* {{рук|1976}} — «[[Двадцять днів без війни]]» — ''жінка з годинником'' | |||
* {{рук|1975}} — «[[Іронія долі]]» — ''Таня, подруга і колега Наді'' | |||
* {{рук|1975}} — «[[У самого Чорного моря]]» — ''Віола Смир, секретар | |||
* {{рук|1974}} — «Іван та Марья» — ''царівна Аграфена'' | |||
* {{рук|1974}} — «[[Таня (фільм, 1974)|Таня]]» — ''Дуся'' | |||
* {{рук|1973}} — «[[Шукаю людину]]» — ''Аллочка'' | |||
{{col-3}} | |||
'''Телебачення''' | |||
* {{рук|2011}} — «Дорога моя людина» (серіал) Ашхен Аганесян | |||
* {{рук|2008}} — «Крутий маршрут» (ТБ) Зіна | |||
* {{рук|2006}} — «Складні люди» (ТБ) Рахель | |||
* {{рук|2005}} — «Горинич та Вікторія» (серіал) Віолетта Полікарпівна Лур'є | |||
* {{рук|2005}} — «Казароза» (серіал) Майя Антонівна | |||
* {{рук|2004}} — «Вузький міст» (ТБ) Ніна Петрівна | |||
* {{рук|2003}} — «П'ятий янгол» (серіал) Сара | |||
* {{рук|1997}} — «Вино з кульбабок» (ТБ) Лина Ауфман | |||
* {{рук|1995}} — «Маячня удвох» | |||
* {{рук|1989}} — «[[Соф'я Петрівна]]» (ТБ) — Марія Ерастівна | |||
* {{рук|1984}} — «[[Маленька послуга]]» (ТБ) — Тамара | |||
* {{рук|1980}} — «[[Про бідного гусара замовте слово]]» (ТБ) — ''Лулу'' | |||
{{col-end}} | |||
== Громадянська позиція == | == Громадянська позиція == | ||
Відома своєю активною громадянською позицією<ref>{{Cite web |url=http://www.day.kiev.ua/uk/news/120314-liya-ahedzhakova-nehay-obrazhayut-ale-ya-ukrayinu-ne-zradzhu |title=Лія Ахеджакова: Нехай ображають, але я Україну не зраджу |accessdate=12 березня 2014 |archive-date=7 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160207235409/http://www.day.kiev.ua/uk/news/120314-liya-ahedzhakova-nehay-obrazhayut-ale-ya-ukrayinu-ne-zradzhu }}</ref>. Під час [[Євромайдан|Євромайдану]] акторка розповіла, що пильно стежить за ходом подій і дуже переживає і одночасно захоплена сміливістю українців. Лія Ахеджакова підкреслила, що Росії є чому повчитися в України<ref>{{Cite web |url=http://ru.tsn.ua/glamur/liya-ahedzhakova-so-slezami-na-glazah-posovetovala-rossii-pouchitsya-chelovecheskoy-hrabrosti-u-ukrainy-338801.html |title=Лия Ахеджакова со слезами на глазах посоветовала России поучиться «человеческой храбрости» у Украины / [[ТСН]], 11 грудня 2013 |accessdate=12 березня 2014 |archive-date=20 грудня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161220085915/http://ru.tsn.ua/glamur/liya-ahedzhakova-so-slezami-na-glazah-posovetovala-rossii-pouchitsya-chelovecheskoy-hrabrosti-u-ukrainy-338801.html }}</ref>. Вона зазначила: попри те, що російський і український народи є братами, Україна «втекла» від Росії за першої ліпшої нагоди. Це пов'язано з тим, що на українській землі ще пам'ятають табори [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіна]] і [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомор]]<ref>[http://ura-inform.com/ru/culture/2014/03/05/lija-akhedzhakova-uverena-chto-majdan-napugal-vlast Лия Ахеджакова уверена, что Майдан напугал власть / УРА-Информ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140313111455/http://ura-inform.com/ru/culture/2014/03/05/lija-akhedzhakova-uverena-chto-majdan-napugal-vlast |date=13 березня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>. | |||
У березні [[2014]] року разом з понад 200 іншими російськими кінематографістами акторка підписалась під зверненням до українських колег зі словами підтримки і запевненнями, що вони не вірять офіційній [[пропаганда|пропаганді]] Кремля, яку поширюють провладні [[ЗМІ]] та проти [[Російське вторгнення в Україну 2014|російської військової інтервенції в Україну]]<ref>[http://www.kinosoyuz.com/news/?pub=2285 Ответ российских кинематографистов украинским коллегам / Союз кинематографистов и профессиональных кинематографических организаций и объединений России] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190516085734/http://kinosoyuz.com/news/?pub=2285 |date=16 травня 2019 }}{{ref-ru}}</ref>. Підписала звернення ініціативної групи з проведення конгресу інтелігенції «проти війни, проти самоізоляції Росії, проти реставрації тоталітаризму», підписала звернення на захист російського музиканта [[Макаревич Андрій Вадимович|Андрія Макаревича]], що виступив із критикою політики російської влади щодо України. | |||
У липні [[2014]] року актриса знову публічно виступила, прочитала вірш [[Орлов Андрій Анатолійович|Орлуші]] «Реквієм по МН-17», де від імені Росії взяла на себе відповідальність за збитий над Донецькою областю пасажирський літак. | |||
[[29 червня]] [[2015]] року під час інтерв'ю [[Дождь|телеканалу «Дождь»]] принесла публічні вибачення народу Вірменії за російську агресію. | |||
У березні [[2015]] року виступила з підтримкою [[Савченко Надія Вікторівна|Надії Савченко]]<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=0lN9Hw5K7Gg Эксклюзив: Лия Ахеджакова обратилась к Надежде Савченко] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170414092950/https://www.youtube.com/watch?v=0lN9Hw5K7Gg |date=14 квітня 2017 }} Факти ICTV. Факты недели, 08.03.2014</ref>, у [[2018]]-му — на захист українського режисера [[Сенцов Олег Геннадійович|Олега Сенцова]]<ref>[http://intvua.com/news/society/1527674997-chesniy-hayp-liyi-ahedzhakovoyi-za-sentsova.html «Відносини з Україною зайшли в таку ж*пу»: Лія Ахеджакова зробила емоційну заяву щодо Сенцова (відео)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180612142128/http://intvua.com/news/society/1527674997-chesniy-hayp-liyi-ahedzhakovoyi-za-sentsova.html |date=12 червня 2018 }} // ''Об'єктив на реальність'', 30.05.2018</ref>. | |||
Наприкінці січня [[2022]] року разом з іншими деякими відомими вченими, письменниками, журналістами, правозахисниками Росії виступила проти можливої війни з [[Україна|Україною]] та підписала "Заяву прихильників миру проти Партії Війни у російському керівництві", яка була опублікована на сайті видання [[Ехо Москви|"Ехо Москви"]]<ref>{{Cite web |url=https://www.5.ua/suspilstvo/u-rosii-pochaly-zbir-pidpysiv-proty-viiny-z-ukrainoiu-266812.html |title=У Росії почали збір підписів проти війни з Україною. 30.01.2022, 15:19 |accessdate=30 січня 2022 |archive-date=30 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220130230152/https://www.5.ua/suspilstvo/u-rosii-pochaly-zbir-pidpysiv-proty-viiny-z-ukrainoiu-266812.html }}</ref>. | |||
[[21 лютого]] [[2022]] року підписала відкритий колективний лист російського Конгресу інтелігенції «Ви будете прокляті! Паліям війни», в якому йдеться про історичну відповідальність влади РФ за розпалювання «великої війни з Україною»<ref>{{Cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3408356-vi-budete-proklati-kongres-inteligencii-rf-opublikuvav-vidkritogo-lista-rozpaluvacam-vijni.html |title=«Ви будете прокляті!»: Конгрес інтелігенції РФ опублікував відкритого листа розпалювачам війни. 21.02.2022, 12:57 |accessdate=22 лютого 2022 |archive-date=22 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220222102538/https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3408356-vi-budete-proklati-kongres-inteligencii-rf-opublikuvav-vidkritogo-lista-rozpaluvacam-vijni.html }}</ref><ref>[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf_LfbjEKDkAUPNj6t9Jxl-5fWAJFYoOXsN-zo_FL31unvMMA/viewform Відкритий колективний лист «Вы будете прокляты!»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220222101850/https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf_LfbjEKDkAUPNj6t9Jxl-5fWAJFYoOXsN-zo_FL31unvMMA/viewform |date=22 лютого 2022 }} {{ref-ru}}</ref>. | |||
27 червня 2023 року, перебуваючи у [[Німеччина|Німеччині]], взяла до рук прапор України та вклонилася зі сцени, при цьому зірвала аншлаг оплесків<ref>[https://noviydoctor.com/shou-biznes/novini/38876-liya-ahedjakova-vzyala-do-ruk-prapor-ukrainy-i-vklonylasya-zi-sceny-dala-chitko-zrozumity-na-yakomu-vona-boci?utm_source=ukr.net Лія Ахеджакова взяла до рук прапор України і вклонилася зі сцени: дала чітко зрозуміти, на якому вона боці. // Автор: Євгенія Кужненкова. 30.07.2023]</ref><ref>[https://www.youtube.com/watch?v=PPel1aCJkIc Актриса ссср Лия Ахеджакова поддерживает Украину 🇺🇦. 2 лип. 2023 р.]</ref>. | |||
== Родина == | |||
Ахеджакова була заміжня за актором [[Державний академічний Малий театр Росії|Малого театру]] [[Носик Валерій Бенедиктович|Валерієм Носиком]], художником [[Кочейшвілі Борис Петрович|Борисом Кочейшвілі]]. | |||
Влітку [[2001]] року уклала шлюб з московським фотографом Володимиром Персіяніновим<ref>{{Cite web|title=Лия Ахеджакова пошла в загс в 63 года!|url=https://www.kp.ru/daily/24124.3/345139/|website=kp.ru|date=2008-07-03|accessdate=2023-02-12|language=ru}}</ref>. | |||
Дітей не має. | |||
== Примітки == | == Примітки == | ||
{{reflist|2}} | {{reflist|2}} | ||
{{ | == Посилання == | ||
{{Вікіцитати}} | |||
* [https://web.archive.org/web/20140826161145/http://reporter.vesti.ua/62872-velikij-malenkij-chelovek#.U_kZ6PHmXJZ Великий маленький человек. Лия Ахеджакова: «Вырваться из вторичности»] {{ref-ru}} | |||
{{Authority control}} | |||
{{DEFAULTSORT:Ахеджакова, Лія}} | |||
{{ВП-портали|Біографії|Кіно|Театр}} | |||
[[Категорія: | [[Категорія:Уродженці Дніпра]] | ||
[[Категорія: | [[Категорія:Адигейці]] | ||
[[Категорія:Випускники Російського | [[Категорія:Заслужені артисти РРФСР]] | ||
[[Категорія: | [[Категорія:Народні артисти Росії]] | ||
[[Категорія:Російські | [[Категорія:Радянські актори озвучування]] | ||
[[Категорія:Випускники Російського інституту театрального мистецтва]] | |||
[[Категорія:Кавалери ордена Пошани (Російська Федерація)]] | |||
[[Категорія:Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною»]] | |||
[[Категорія:Радянські акторки]] | |||
[[Категорія:Російські акторки]] | |||
[[Категорія:Підписанти проти військової інтервенції Росії в Україну]] | [[Категорія:Підписанти проти військової інтервенції Росії в Україну]] | ||
[[Категорія:Діячі російської культури, що підтримали Україну]] | [[Категорія:Діячі російської культури, що підтримали Україну]] | ||
[[Категорія:Діячки культури, що підтримали Україну]] | [[Категорія:Діячки культури, що підтримали Україну]] | ||
[[Категорія:Акторки за алфавітом]] | |||
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]] | |||
[[Категорія:Російські ліберали]] | |||
Версія за 12:31, 1 листопада 2023
Лі́я Меджи́дівна Ахеджа́кова ( 9 липня 1938, м. Дніпропетровськ, Українська РСР) — радянська і російська акторка театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1970). Народна артистка Росії (1994)[1][2].
Життєпис
Лія Ахеджакова виросла в театральній родині. Мати, Юлія Олександрівна — акторка Майкопського драматичного театру, вітчим Меджид Салехович Ахеджаков — головний режисер того ж театру. Після одруження матері з Меджидом Ахеджаковим, що замінив дівчині батька, Лія жила й навчалася в м. Майкопі.
1956 року Лія вступила до Московського інституту кольорових металів, де провчилася півтора року.
З 1961 року працювала в Московському театрі юного глядача в амплуа травесті.
1962 року закінчила Державний інститут театрального мистецтва (ГІТІС) ім. А. В. Луначарського.
З 1977 року працювала в театрі «Современник».
З 2014 року послідовно виступала проти російської агресії в Україні та після початку російського вторгнення в Україну (2022) не змінила своїх поглядів. У результаті на початку 2023 року була звільнена з театру "Современник", де працювала протягом 50 років[3].
Творчість
Під час роботи в Московському театрі юного глядача Ахеджаковій не доручали значних ролей. Акторка, за власними спогадами, протягом 16 років страждала від виконання нескінченних «зайчиків», «поросят» та «курячих ніг»[4]. Проте навіть в цей період вона запам'яталася глядачу як Женька у виставі «Мій брат грає на кларнеті», Тарас Бобунов («Будьте напоготові, Ваша високосте!»), Віслючок Іа-Іа («Вінні-Пух та його друзі»), Бабуся («Я, бабуся, Іліко та Іларіон»), Дениска Корабльов («Пожежа в пампасах, або Подвиг у льодах»), Пеппі («Пеппі Довгапанчоха»).
Одну з перших великих робіт — у виставі «Квартира Коломбіни» в постановці Романа Віктюка, де режисер доручив акторці одразу чотири головні ролі — Ахеджакова отримала у театрі «Современник». Згодом в цьому театрі Ахеджакова зіграла низку визначних ролей, серед яких: Леона Доусон в «Попередженні малим кораблям» Теннессі Вільямса, Зіна в «Ми їдемо, їдемо, їдемо …» Миколи Коляди, місіс Форд у «Віндзорські насмішниці» Вільяма Шекспіра, Рахель у «Складні люди» Йосефа Бар-Йосефа. Сьогодні Лія Ахеджакова є провідною акторкою театру, добре відома своїми роботами у виставах «Крутий маршрут» Євгенії Гінзбург — Зіна Абрамова, Селестина в однойменній п'єсі Миколи Коляди, створеної за мотивами твору Фернандо де Рохаса, Фонсі Дорсі в спектаклі «Гра в джин» Дональда Л. Кобурна.
Прагнення повніше реалізувати свою індивідуальність привело Ахеджакову в середині 1990-х років у приватну антрепризу, де на неї чекав особливий успіх у виставі за п'єсою Миколи Коляди «Перський бузок» (режисер Борис Мільграм). Згодом вона разом з Богданом Ступкою співпрацювала з продюсерською компанією Анатолія Воропаєва — 2000 року дебютувала в ролі Пульхерії Іванівни в проєкті «Старосвітська любов» режисера Валерія Фокіна, 2002 року створила образ Клер в «Соняшниках» по Теннессі Вільямсу. 2006 року зіграла Марселіну в спектаклі «Фігаро. Події одного дня», який в рамках проєкту TERRITORIЯ ставив режисер Кирило Серебренніков. У дуеті з Геннадієм Хазановим грала в телеспектаклі за п'єсою Ежена Йонеско «Маячня удвох». 2012 року Лія Ахеджакова разом з актором Альбертом Філозовим виконали головні ролі в спектаклі петербурзького режисера-експериментатора Андрія Могучего «Circo Ambulante» в Театрі Націй. Влітку 2012 року взяла участь в проекті режисера Дмитра Кримова — виставі «Як вам це сподобається», створеній як програмна робота до Міжнародного театрального фестивалю в Единбурзі.
У кіно акторка дебютувала 1973 року, виконавши роль Аллочки в фільмі Михайла Богина «Шукаю людину». Стрічка була відзначена призами міжнародних кінофестивалів у Варні та Локарно. Загалом Ахеджакова знялася більш ніж в дев'яноста кінострічках, співпрацювала з багатьма відомими режисерами: Інною Туманян («Коли я стану велетнем»), Олексієм Германом («Двадцять днів без війни»), Володимиром Меньшовим («Москва сльозам не вірить»), Аллою Суриковою («Московські канікули»). Проте найяскравіше її талант виявився в комедіях Ельдара Рязанова «Іронія долі» (1975), «Службовий роман» (1977), «Гараж» (1979), «Про бідного гусара замовте слово» (1980), «Небеса обітовані» (1991), «Старі шкапи» (2000), «Андерсен. Життя без любові» (2006).
Серед пізніх кіноробіт Лії Ахеджакової — роль офіціантки в трагікомедії Кирила Серебреннікова «Зображуючи жертву» (2006), образ Анни Сергіївни в біографічній драмі Павла Лунгіна «Гілка бузку» (2007), героїня кіноновели «Зима» Вікторія Павлівна в альманасі «Чотири віки любові» (2008), Баба-Яга в казці «Книга майстрів» (2009), Світлана Семенівна в кінопроєкті «Мами» (2012), правозахисниця у драмі Сергія Лозниці «Лагідна» (2017) та хазяйка квартири у біографічний стрічці Кирила Серебреннікова «Літо» (2018).
Ахеджакова також неодноразово озвучувала анімаційні стрічки. Її голосом розмовляють хлопчик у мультфільмі «Синій птах», Буковка в десятисерійному мультфільмі «Незнайко в Сонячному місті», Біла Королева та Вівця в чотирисерійному мультфільмі «Аліса в Задзеркаллі», Іванко в мультфільмі «Два клени», Баба-Яга в мультфільмі 2011 року «Іван Царевич та Сірий Вовк».
Театральні роботи
Ролі в театрі «Современник»
- 1977 — акторка — Костянтин Симонов «Із записок Лопатіна» (режисер Йосип Райхельгауз)
- 1977 — стара — Михайло Рощин «Ешелон» (режисери Галина Волчек, Йосип Райхельгауз)
- 1977 — секретарка Сакуліна / Кучкіна — Олександр Гельман «Зворотній зв'язок» (режисер Галина Волчек)
- 1978 — Аносова — Віктор Розов «Вічно живі» (режисер Олег Єфремов)
- 1979 — мати Гурського — Костянтин Симонов «Ми не побачимося з тобою» (режисер Валерій Фокін)
- 1980 — тітка Соня — Михайло Рощин «Поспішайте робити добро» (режисер Галина Волчек)
- 1985 — Свєта / Галя / Ау / Коломбіна — Людмила Петрушевська «Квартира Коломбіни» (режисер Роман Віктюк)
- 1987 — Маргарита Мостова — Олександр Галін «Стіна»; режисер Роман Віктюк
- 1987 — Семеніхіна — Олександр Галін «Східна трибуна» (режисер Леонід Хейфец)
- 1988 — Варвара — Федір Сологуб «Дрібний біс» (режисер Роман Віктюк)
- 1989 — Зіна Абрамова — Євгенія Гінзбург «Крутий маршрут» (режисер Галина Волчек)
- 1992 — Рахель-Лея Голд — Йосеф Бар-Йосеф «Складні люди» (режисер Галина Волчек)
- 1993 — Челеста — Ренато Майнарді «Пекельний сад» (режисер Роман Віктюк)
- 1995 — місіс Форд — Вільям Шекспір «Віндзорські насмішниці» (режисер Сергій Яшин)
- 1996 — Зіна — Микола Коляда «Ми їдемо, їдемо, їдемо…» (режисер Галина Волчек)
- 1997 — Леона Доусон — Тенессі Вільямс «Попередження малим кораблям» (режисер Річард Корлі)
- 2002 — Селестина — Микола Коляда (за мотивами Фернандо де Рохаса) «Селестина» (режисер Микола Коляда)
- 2013 — Фонса Дорс Дональд Лі Кобурн «Гра в джин» (режисер Галина Волчек)
- 2021 — бабуся Нурія — "Перший хліб"; режисер В. Рижаков (Рінат Ташимов)
Ролі в інших театрах
- 1996 — Вона — Микола Коляда «Перський бузок» — Приватна антреприза Є. Спектора (режисер Борис Мільграм)
- 2000 — Пульхерія Іванівна — Микола Коляда «Старосвітська любов» — Продюсерська компанія А. Воропаєва (режисер Валерій Фокін)
- 2002 — Клер — Тенессі Вільямс «Соняшники» — Продюсерська компанія А. Воропаєва (режисер Борис Юхананов)
- 2006 — Марселіна — П'єр Бомарше «Фігаро. Події одного дня» — проект TERRITORIЯ (режисер Кирило Серебренніков)
- 2007 — Кітті — Деніель Калль «Божевільні королеви» — Балтійський Будинок (режисер Ольга Субботіна)
- 2012 — Марія — Андрій Могучий «Circo Ambulante» — Театр Націй (режисер Андрій Могучий)
- 2012 — дама — (за мотивами Вільяма Шекспіра) «Як вам це сподобається» — Школа драматичного мистецтва (режисер Дмитро Кримов)
- 2015 — Есфір — Людмила Улицька «Мій онук Веніамін» — Приватна антреприза Є. Спектора (режисер Марфа Горвіц)
Фільмографія
Шаблон:Col-begin Шаблон:Col-3 Кіно
- Шаблон:Рук — «Літо» — хазяйка квартири
- Шаблон:Рук — «Лагідна» — правозахисниця
- Шаблон:Рук — «Мами» — Світлана Семенівна
- Шаблон:Рук — «Кохання-зітхання 3» — Єлизавета Миколаївна
- Шаблон:Рук — «Книга Майстрів» — Баба-Яга
- Шаблон:Рук — «Банкрут» — Устинья Наумівна
- Шаблон:Рук — «Чотири віки любові» — Віка
- Шаблон:Рук — «Фото моєї дівчини» — Любов Григорівна
- Шаблон:Рук — «Потапов, до дошки!» — Таїсія Іванівна, вчителька
- Шаблон:Рук — «Нізвідки з любов'ю, або Веселий похорон» — Марія Гнатівна, цілителька
- Шаблон:Рук — «Гілка бузку» — Анна Сергійовна
- Шаблон:Рук — «Андерсен. Життя без любові» — ворожка
- Шаблон:Рук — «Дивне Різдво» — тітка Люся
- Шаблон:Рук — «Зображуючи жертву» — працівниця японського ресторану
- Шаблон:Рук — «Старі шкапи» — Люба
- Шаблон:Рук — «Мандрівний автобус» — Зіна, адміністратор
- Шаблон:Рук — «Московські канікули» — аферистка
- Шаблон:Рук — «Тринь-бринь» — Марія, бабуся Аркашки
- Шаблон:Рук — «Безодня, коло сьоме»
- Шаблон:Рук — «Я хотіла бачити янголів» — мама Жені
- Шаблон:Рук — «Сім сорок» — Ткачук
- Шаблон:Рук — «Небеса обітовані» — Фіма (Анфім'я Степанівна)
- Шаблон:Рук — «Сукині діти» — Елла Ернестівна
- Шаблон:Рук — «Допінг для янголів» — Ніна Павлівна
- Шаблон:Рук — «Мордашка» — Зоя Миколаївна
- Шаблон:Рук — «Грішник» — Зінаїда Маслова
- Шаблон:Рук — «Інше життя» — Роза Гасанова
- Шаблон:Рук — «Розмах крил» — пасажирка
- Шаблон:Рук — «Мідний янгол» — Росіта, господиня готелю
- Шаблон:Рук — «Осінній подарунок фей» — Фея Смутку
- Шаблон:Рук — «Дещо з губернського життя» — Змеюкіна
- Шаблон:Рук — «Талісман» — Она
- Шаблон:Рук — «Восьме диво світу» — Юля Ермоліна
- Шаблон:Рук — «Відпустка за свій кошт» — Ірина
- Шаблон:Рук — «Небесні стежки» — дружина туриста
- Шаблон:Рук — «Куди зник Фоменко?» — Аліна, дружина Фоменка
- Шаблон:Рук — «Гараж» — Малаєва
- Шаблон:Рук — «Москва сльозам не вірить» — Ольга Павлівна, директор клубу
- Шаблон:Рук — «Подарунок чорного чаклуна» — опудалиха
- Шаблон:Рук — «Красень-чоловік» — Сосіпатра Семенівна
- Шаблон:Рук — «Коли я стану велетнем» — Джульєтта Ашотівна
- Шаблон:Рук — «Журавель в небі...» — Роза
- Шаблон:Рук — «Службовий роман» — Віра, секретарка
- Шаблон:Рук — «Двадцять днів без війни» — жінка з годинником
- Шаблон:Рук — «Іронія долі» — Таня, подруга і колега Наді
- Шаблон:Рук — «У самого Чорного моря» — Віола Смир, секретар
- Шаблон:Рук — «Іван та Марья» — царівна Аграфена
- Шаблон:Рук — «Таня» — Дуся
- Шаблон:Рук — «Шукаю людину» — Аллочка
Шаблон:Col-3 Телебачення
- Шаблон:Рук — «Дорога моя людина» (серіал) Ашхен Аганесян
- Шаблон:Рук — «Крутий маршрут» (ТБ) Зіна
- Шаблон:Рук — «Складні люди» (ТБ) Рахель
- Шаблон:Рук — «Горинич та Вікторія» (серіал) Віолетта Полікарпівна Лур'є
- Шаблон:Рук — «Казароза» (серіал) Майя Антонівна
- Шаблон:Рук — «Вузький міст» (ТБ) Ніна Петрівна
- Шаблон:Рук — «П'ятий янгол» (серіал) Сара
- Шаблон:Рук — «Вино з кульбабок» (ТБ) Лина Ауфман
- Шаблон:Рук — «Маячня удвох»
- Шаблон:Рук — «Соф'я Петрівна» (ТБ) — Марія Ерастівна
- Шаблон:Рук — «Маленька послуга» (ТБ) — Тамара
- Шаблон:Рук — «Про бідного гусара замовте слово» (ТБ) — Лулу
Громадянська позиція
Відома своєю активною громадянською позицією[5]. Під час Євромайдану акторка розповіла, що пильно стежить за ходом подій і дуже переживає і одночасно захоплена сміливістю українців. Лія Ахеджакова підкреслила, що Росії є чому повчитися в України[6]. Вона зазначила: попри те, що російський і український народи є братами, Україна «втекла» від Росії за першої ліпшої нагоди. Це пов'язано з тим, що на українській землі ще пам'ятають табори Сталіна і Голодомор[7].
У березні 2014 року разом з понад 200 іншими російськими кінематографістами акторка підписалась під зверненням до українських колег зі словами підтримки і запевненнями, що вони не вірять офіційній пропаганді Кремля, яку поширюють провладні ЗМІ та проти російської військової інтервенції в Україну[8]. Підписала звернення ініціативної групи з проведення конгресу інтелігенції «проти війни, проти самоізоляції Росії, проти реставрації тоталітаризму», підписала звернення на захист російського музиканта Андрія Макаревича, що виступив із критикою політики російської влади щодо України.
У липні 2014 року актриса знову публічно виступила, прочитала вірш Орлуші «Реквієм по МН-17», де від імені Росії взяла на себе відповідальність за збитий над Донецькою областю пасажирський літак.
29 червня 2015 року під час інтерв'ю телеканалу «Дождь» принесла публічні вибачення народу Вірменії за російську агресію.
У березні 2015 року виступила з підтримкою Надії Савченко[9], у 2018-му — на захист українського режисера Олега Сенцова[10].
Наприкінці січня 2022 року разом з іншими деякими відомими вченими, письменниками, журналістами, правозахисниками Росії виступила проти можливої війни з Україною та підписала "Заяву прихильників миру проти Партії Війни у російському керівництві", яка була опублікована на сайті видання "Ехо Москви"[11].
21 лютого 2022 року підписала відкритий колективний лист російського Конгресу інтелігенції «Ви будете прокляті! Паліям війни», в якому йдеться про історичну відповідальність влади РФ за розпалювання «великої війни з Україною»[12][13].
27 червня 2023 року, перебуваючи у Німеччині, взяла до рук прапор України та вклонилася зі сцени, при цьому зірвала аншлаг оплесків[14][15].
Родина
Ахеджакова була заміжня за актором Малого театру Валерієм Носиком, художником Борисом Кочейшвілі.
Влітку 2001 року уклала шлюб з московським фотографом Володимиром Персіяніновим[16].
Дітей не має.
Примітки
Посилання
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Велика Російська енциклопедія: У 30 т. / Голова наук.-ред. ради Ю. С. Осипов. Відп. ред С. Л. Кравець. Т. 2. Анкілоз — Банку. — Шаблон:М.: Велика Російська енциклопедія, 2005. — 766 с.: Іл.: Карт.
- ↑ Сиджу та плачу: Ахеджакова розповіла, що її вигнали з театру через засудження війни. 08.02.2023, 18:16
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Лия Ахеджакова уверена, что Майдан напугал власть / УРА-Информ
- ↑ Ответ российских кинематографистов украинским коллегам / Союз кинематографистов и профессиональных кинематографических организаций и объединений России
- ↑ Эксклюзив: Лия Ахеджакова обратилась к Надежде Савченко Факти ICTV. Факты недели, 08.03.2014
- ↑ «Відносини з Україною зайшли в таку ж*пу»: Лія Ахеджакова зробила емоційну заяву щодо Сенцова (відео) // Об'єктив на реальність, 30.05.2018
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Відкритий колективний лист «Вы будете прокляты!»
- ↑ Лія Ахеджакова взяла до рук прапор України і вклонилася зі сцени: дала чітко зрозуміти, на якому вона боці. // Автор: Євгенія Кужненкова. 30.07.2023
- ↑ Актриса ссср Лия Ахеджакова поддерживает Украину 🇺🇦. 2 лип. 2023 р.
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
Категорії:
- Уродженці Дніпра
- Адигейці
- Заслужені артисти РРФСР
- Народні артисти Росії
- Радянські актори озвучування
- Випускники Російського інституту театрального мистецтва
- Кавалери ордена Пошани (Російська Федерація)
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною»
- Радянські акторки
- Російські акторки
- Підписанти проти військової інтервенції Росії в Україну
- Діячі російської культури, що підтримали Україну
- Діячки культури, що підтримали Україну
- Акторки за алфавітом
- Персоналії за алфавітом
- Російські ліберали