|
ua>Keneris |
Рядок 1: |
Рядок 1: |
| {{Актор
| | {{Кирилиця |
| |bgcolour = gold | | |Заголовок=Літера Б |
| |зображення = Liya Akhedzhakova asv2023-10.jpg | | |Зображення=[[Файл:Cyrillic_letter_Be.png]] |
| |розмір =
| | |uuc=0411|ulc=0431}} |
| |підпис = 2023
| | '''Б''', '''б''' («бе») — друга літера [[кирилиця|кириличної абетки]]. Є в усіх абетках, створених на слов'яно-кириличній графічній основі. |
| |ім'я при народженні =
| |
| |дата народження = 09.07.1938
| |
| |місце народження = м. [[Дніпропетровськ]], [[УРСР]]
| |
| |дата смерті = <!-- дд.мм.рррр -->
| |
| |місце смерті =
| |
| |причина смерті =
| |
| |інші імена =
| |
| |громадянство = {{USSR}}→{{RUS}}
| |
| |національність =
| |
| |заклад = Московський ТЮГ (1961 —1976)<br/>[[Современник (театр)|Театр «Современник»]] (1977 —2023)
| |
| |Alma_Mater = [[Російський інститут театрального мистецтва|ГІТІС]] (1962) | |
| |рід діяльності = [[актор|акторка]], [[кіноактор|кіноакторка]]
| |
| |роки діяльності = [[1961]] — дотепер
| |
| |дружина =
| |
| |чоловік = [[Носик Валерій Бенедиктович|Валерій Носик]]<br/>[[Кочейшвілі Борис Петрович|Борис Кочейшвілі]]<br/>Володимир Персіянінов
| |
| |батьки =
| |
| |imdb id = 0015253
| |
| |сторінка в інтернеті =
| |
| |провідні ролі =
| |
| |нагороди =
| |
| {{ряд2
| |
| | {{Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня}}
| |
| | {{Орден Пошани (Російська Федерація)}}
| |
| }}
| |
| |премії =
| |
| {{ряд2
| |
| | {{Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих}}
| |
| | [[Ніка (кінопремія)|Ніка]] 1992<ref>[https://www.imdb.com/title/tt0102516/awards Небеса обетованные (1991). Awards] IMDb.com</ref> · 2007<ref>[https://www.imdb.com/title/tt0820096/awards?ref_=tt_awd Изображая жертву (2006). Awards] IMDb.com</ref> · 2015<ref>[https://www.imdb.com/event/ev0000495/2015/1 Nika Awards 2015] IMDb.com</ref>
| |
| }}
| |
| |звання =
| |
| {{ряд2
| |
| | {{Народний артист Росії}}
| |
| | {{Заслужений артист РРФСР}}
| |
| }}
| |
| }} | |
| '''Лі́я Меджи́дівна Ахеджа́кова''' ({{н}} [[9 липня]] [[1938]], м. [[Дніпро (місто)|Дніпропетровськ]], [[Українська РСР]]) — радянська і російська [[акторка]] театру і кіно. [[Заслужена артистка РРФСР]] ([[1970]]). [[Народний артист Росії|Народна артистка Росії]] ([[1994]])<ref>{{Cite web |url=http://graph.document.kremlin.ru/page.aspx?1; |title=1184348 Почесне звання присвоєно указом Президента Росії № 2227 від 29 грудня 1994 |accessdate=31 серпня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131216101955/http://graph.document.kremlin.ru/page.aspx?1; |archivedate=16 грудня 2013 |deadurl=yes }}</ref><ref name="bre2"> Велика Російська енциклопедія: У 30 т. / Голова наук.-ред. ради Ю. С. Осипов. Відп. ред С. Л. Кравець. Т. 2. Анкілоз — Банку. — {{М.}}: Велика Російська енциклопедія, 2005. — 766 с.: Іл.: Карт. </ref>. | |
|
| |
|
| == Життєпис == | | == Історія == |
| Лія Ахеджакова виросла в театральній родині. Мати, Юлія Олександрівна — акторка Майкопського драматичного театру, вітчим [[Ахеджак Меджид Салехович|Меджид Салехович Ахеджаков]] — головний режисер того ж театру. Після одруження матері з Меджидом Ахеджаковим, що замінив дівчині батька, Лія жила й навчалася в м. [[Майкоп|Майкопі]].
| |
|
| |
|
| [[1956]] року Лія вступила до [[Московський інститут кольорових металів і золота|Московського інституту кольорових металів]], де провчилася півтора року. | | [[Файл:B-litera.jpg|thumb|Видозміна знака «Б» в різних системах письма.]] |
| | Походить від літери [[кирилиця|старослов'янської кириличної абетки]] [[Файл:Early Cyrillic letter Buky.svg|30px]] («буки»), яка вважається похідною від великої грецької літери Β ([[Бета (літера)|«бета» або «віта»]]). Накреслення пояснюють видозміною грецької «віти» — «недорисовуванням» верхнього елемента літери. Втім, на думку деяких дослідників, кирилична «буки» є видозміненим [[глаголиця|глаголичним знаком]]. Числового значення у [[старослов'янська система числення|кириличній буквеній цифірі]] «буки» не мала, оскільки у неї не було прямого відповідника у грецькій абетці (літері Β, β відповідала кирилична «віди»). Цікаво, що в латинці звук [b] передає літера «[[B (латиниця)|B]]» такого ж походження, її ідентичність кириличній «В» пояснюється тим, що [[римляни]] запозичили свою абетку у [[Елліни|греків]] ще тоді, коли β означала звук «б». Під час створення слов'янської абетки ([[IX століття]]) греки вимовляли β вже як «в», і в цьому фонетичному значенні вона узвичаїлась у слов'янській абетці. |
|
| |
|
| З [[1961]] року працювала в [[Московський театр юного глядача|Московському театрі юного глядача]] в амплуа [[травесті]].
| | У [[глаголиця|глаголиці]] «буки» мала накреслення [[Файл:Glagoljica Buki.svg|15px]] і [[старослов'янська система числення|числове значення]] «2». |
|
| |
|
| [[1962]] року закінчила [[Російський інститут театрального мистецтва|Державний інститут театрального мистецтва (ГІТІС) ім. А. В. Луначарського]]. | | Назва «буки» походить від {{lang-cu|боукы}} ({{lang-x-slav|*buky}}) — «[[буква]]», «літера», яке споріднене зі словом «[[бук]]» |
|
| |
|
| З [[1977]] року працювала в театрі [[Современник (театр)|«Современник»]].
| | У староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма ([[Устав (письмо)|устав]], [[півустав]], [[скоропис]]) «Б» вживалася в кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток. |
|
| |
|
| З [[2014]] року послідовно виступала проти російської агресії в [[Україна|Україні]] та після початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну (2022)]] не змінила своїх поглядів. У результаті на початку [[2023]] року була звільнена з театру "Современник", де працювала протягом 50 років<ref>[https://apostrophe.ua/ua/article/lime/learn/2023-02-08/sidju-i-plachu-ahedjakova-rasskazala-chto-ee-vyignali-iz-teatra-iz-za-osujdeniya-voynyi/50368 Сиджу та плачу: Ахеджакова розповіла, що її вигнали з театру через засудження війни. 08.02.2023, 18:16]</ref>.
| | У [[XVI]] столітті, крім рукописної, з'явилася друкована форма літери. |
|
| |
|
| == Творчість == | | == Читання == |
| Під час роботи в Московському театрі юного глядача Ахеджаковій не доручали значних ролей. Акторка, за власними спогадами, протягом 16 років страждала від виконання нескінченних «зайчиків», «поросят» та «курячих ніг»<ref>{{cite web | url=https://rg.ru/2007/04/13/ahedzhakova.html | title=Лия Ахеджакова: Ухожу в партизаны | author=Валерий Выжутович | date=2007-04-13 | archiveurl=https://web.archive.org/web/20180605065852/https://rg.ru/2007/04/13/ahedzhakova.html | publisher=Российская газета | archivedate=2018-06-05 | lang=ru}}</ref>. Проте навіть в цей період вона запам'яталася глядачу як Женька у виставі «Мій брат грає на кларнеті», Тарас Бобунов («Будьте напоготові, Ваша високосте!»), Віслючок Іа-Іа («Вінні-Пух та його друзі»), Бабуся («Я, бабуся, Іліко та Іларіон»), Дениска Корабльов («Пожежа в пампасах, або Подвиг у льодах»), Пеппі («Пеппі Довгапанчоха»).
| |
|
| |
|
| Одну з перших великих робіт — у виставі «Квартира Коломбіни» в постановці [[Віктюк Роман Григорович|Романа Віктюка]], де режисер доручив акторці одразу чотири головні ролі — Ахеджакова отримала у театрі «Современник».
| | Залежно від позиції, фонема «б» може мати такі [[алофон]]и: |
| Згодом в цьому театрі Ахеджакова зіграла низку визначних ролей, серед яких: Леона Доусон в «Попередженні малим кораблям» [[Теннессі Вільямс]]а, Зіна в «Ми їдемо, їдемо, їдемо …» [[Микола Коляда|Миколи Коляди]], місіс Форд у «[[Віндзорські насмішниці]]» Вільяма Шекспіра, Рахель у «Складні люди» Йосефа Бар-Йосефа.
| | * [b] ([[б]]) — [[дзвінкий губно-губний проривний]] |
| Сьогодні Лія Ахеджакова є провідною акторкою театру, добре відома своїми роботами у виставах «Крутий маршрут» [[Гінзбург Євгенія Соломонівна|Євгенії Гінзбург]] — Зіна Абрамова, Селестина в однойменній п'єсі Миколи Коляди, створеної за мотивами твору Фернандо де Рохаса, Фонсі Дорсі в спектаклі «Гра в джин» Дональда Л. Кобурна.
| | * [β] ([[б]]-[[в]]) — [[дзвінкий губно-губний фрикативний]] |
| | * [b̪] (твердий [[б]]) — [[дзвінкий губно-зубний проривний]] |
| | * [ʙ] ([[б]]-[[бр]]) — [[губно-губний дрижачий]] |
|
| |
|
| Прагнення повніше реалізувати свою індивідуальність привело Ахеджакову в середині 1990-х років у [[антреприза|приватну антрепризу]], де на неї чекав особливий успіх у виставі за п'єсою [[Микола Коляда|Миколи Коляди]] «Перський бузок» (режисер [[Мільграм Борис Леонідович|Борис Мільграм]]). Згодом вона разом з [[Ступка Богдан Сильвестрович|Богданом Ступкою]] співпрацювала з [[Продюсерська компанія|продюсерською компанією]] Анатолія Воропаєва — 2000 року дебютувала в ролі Пульхерії Іванівни в проєкті «Старосвітська любов» режисера Валерія Фокіна, 2002 року створила образ Клер в «Соняшниках» по Теннессі Вільямсу. 2006 року зіграла Марселіну в спектаклі «Фігаро. Події одного дня», який в рамках проєкту TERRITORIЯ ставив режисер [[Серебренніков Кирило Семенович|Кирило Серебренніков]]. У дуеті з Геннадієм Хазановим грала в телеспектаклі за п'єсою [[Ежен Йонеско|Ежена Йонеско]] «Маячня удвох». 2012 року Лія Ахеджакова разом з актором [[Філозов Альберт Леонідович|Альбертом Філозовим]] виконали головні ролі в спектаклі петербурзького режисера-експериментатора Андрія Могучего «Circo Ambulante» в Театрі Націй. Влітку 2012 року взяла участь в проекті режисера [[Кримов Дмитро Анатолійович|Дмитра Кримова]] — виставі «[[Як вам це сподобається]]», створеній як програмна робота до Міжнародного театрального фестивалю в Единбурзі.
| | === В інших кириличних абетках === |
| [[Файл:Ольга Борисовна Дроздова и Лия Ахеджакова.jpg|міні|Лія Ахеджакова, [[Дроздова Ольга Борисівна|Ольга Дроздова]] та [[Петрова Галина Леонідівна|Галина Петрова]]]]
| | В алфавітних системах на основі кирилиці «б» частіше читається як [[дзвінкий губно-губний проривний|[b]]], але вимова у деяких випадках може дещо змінюватися залежно від позиції у слові. Наприклад, у російській мові присутнє таке явище, як оглушення дзвінких приголосних наприкінці слів і складів. Відповідно до цього «б» читається в цій позиції як [[Глухий губно-губний проривний|[p]]]: ''дуб'' — [dup]. |
| У кіно акторка дебютувала [[1973]] року, виконавши роль Аллочки в фільмі Михайла Богина «[[Шукаю людину (фільм)|Шукаю людину]]». Стрічка була відзначена призами міжнародних кінофестивалів у [[Варна|Варні]] та [[Міжнародний кінофестиваль у Локарно|Локарно]]. Загалом Ахеджакова знялася більш ніж в дев'яноста кінострічках, співпрацювала з багатьма відомими режисерами: Інною Туманян («Коли я стану велетнем»), [[Герман Олексій Юрійович|Олексієм Германом]] («[[Двадцять днів без війни]]»), [[Меньшов Володимир Валентинович|Володимиром Меньшовим]] («[[Москва сльозам не вірить]]»), [[Сурикова Алла Іллівна|Аллою Суриковою]] («Московські канікули»). Проте найяскравіше її талант виявився в комедіях [[Рязанов Ельдар Олександрович|Ельдара Рязанова]] «[[Іронія долі]]» (1975), «[[Службовий роман]]» (1977), «[[Гараж]]» (1979), «Про бідного гусара замовте слово» (1980), «[[Небеса обітовані]]» (1991), «[[Старі шкапи]]» (2000), «[[Андерсен. Життя без любові]]» (2006).
| |
|
| |
|
| Серед пізніх кіноробіт Лії Ахеджакової — роль офіціантки в трагікомедії [[Серебренніков Кирило Семенович|Кирила Серебреннікова]] «[[Зображуючи жертву]]» (2006), образ Анни Сергіївни в біографічній драмі [[Лунгін Павло Семенович|Павла Лунгіна]] «Гілка бузку» (2007), героїня кіноновели «Зима» Вікторія Павлівна в альманасі «Чотири віки любові» (2008), Баба-Яга в казці «Книга майстрів» (2009), Світлана Семенівна в кінопроєкті [[Мами (фільм)|«Мами»]] (2012), правозахисниця у драмі [[Лозниця Сергій Володимирович|Сергія Лозниці]] «[[Лагідна (фільм, 2017)|Лагідна]]» (2017) та хазяйка квартири у біографічний стрічці Кирила Серебреннікова «[[Літо (фільм, 2018)|Літо]]» (2018).
| | == Інше використання == |
| | Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «другий»: [[Ложа (театр)|ложа]] «Б», розділ «б». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: 4-Б клас, будинок 15-Б тощо. |
|
| |
|
| Ахеджакова також неодноразово озвучувала анімаційні стрічки. Її голосом розмовляють хлопчик у мультфільмі «Синій птах», Буковка в десятисерійному мультфільмі «Незнайко в Сонячному місті», Біла Королева та Вівця в чотирисерійному мультфільмі «Аліса в Задзеркаллі», Іванко в мультфільмі «Два клени», Баба-Яга в мультфільмі 2011 року «[[Іван Царевич та Сірий Вовк]]».
| | === Велика літера === |
| | * Б — скорочене кириличне позначення [[Бел (фізика)|бела]], одиниці вимірювання різниці рівнів звукової гучності або потужності та потужності інших фізичних величин. |
|
| |
|
| === Театральні роботи === | | === Мала літера === |
| | * б — скорочене кириличне позначення [[барн]]а, одиниці вимірювання ефективного поперечного перерізу ядерних процесів |
| | {{clear:left}} |
| | [[Файл:Cyrillic Letter Б.svg|thumb|Літера — Б]] |
|
| |
|
| ==== Ролі в театрі «Современник» ==== | | == Цікаві факти == |
| * 1977 — ''акторка'' — [[Симонов Костянтин Михайлович|Костянтин Симонов]] «Із записок Лопатіна» (режисер Йосип Райхельгауз) | | * В українській мові є слово, що складається тільки з одної літери «б» — стягнена форма [[умовний спосіб|умовної]] частки «би», що вживається після голосних. |
| * 1977 — ''стара'' — [[Рощин Михайло Михайлович|Михайло Рощин]] «Ешелон» (режисери [[Волчек Галина Борисівна|Галина Волчек]], Йосип Райхельгауз)
| | * [[Тхакарам]] — літера абетки [[Малаялам (письмо)|малаялам]], схожа на велику «Б», що лежить «на боці». |
| * 1977 — ''секретарка Сакуліна / Кучкіна'' — [[Гельман Олександр Ісаакович|Олександр Гельман]] «Зворотній зв'язок» (режисер Галина Волчек) | |
| * 1978 — ''Аносова'' — [[Розов Віктор Сергійович|Віктор Розов]] «Вічно живі» (режисер [[Єфремов Олег Миколайович|Олег Єфремов]])
| |
| * 1979 — ''мати Гурського'' — Костянтин Симонов «Ми не побачимося з тобою» (режисер Валерій Фокін)
| |
| * 1980 — ''тітка Соня'' — Михайло Рощин «Поспішайте робити добро» (режисер Галина Волчек)
| |
| * 1985 — ''Свєта / Галя / Ау / Коломбіна'' — [[Петрушевська Людмила Стефанівна|Людмила Петрушевська]] «Квартира Коломбіни» (режисер [[Віктюк Роман Григорович|Роман Віктюк]])
| |
| * 1987 — ''Маргарита Мостова'' — Олександр Галін «Стіна»; режисер Роман Віктюк
| |
| * 1987 — ''Семеніхіна'' — Олександр Галін «Східна трибуна» (режисер Леонід Хейфец)
| |
| * 1988 — ''Варвара'' — [[Сологуб Федір Кузьмович|Федір Сологуб]] «[[Дрібний біс (роман)|Дрібний біс]]» (режисер Роман Віктюк)
| |
| * 1989 — ''Зіна Абрамова'' — [[Гінзбург Євгенія Соломонівна|Євгенія Гінзбург]] «Крутий маршрут» (режисер Галина Волчек)
| |
| * 1992 — ''Рахель-Лея Голд'' — Йосеф Бар-Йосеф «Складні люди» (режисер Галина Волчек)
| |
| * 1993 — ''Челеста'' — Ренато Майнарді «Пекельний сад» (режисер Роман Віктюк)
| |
| * 1995 — ''місіс Форд'' — Вільям Шекспір «Віндзорські насмішниці» (режисер Сергій Яшин)
| |
| * 1996 — ''Зіна'' — Микола Коляда «Ми їдемо, їдемо, їдемо…» (режисер Галина Волчек)
| |
| * 1997 — ''Леона Доусон'' — Тенессі Вільямс «Попередження малим кораблям» (режисер Річард Корлі)
| |
| * 2002 — ''Селестина'' — Микола Коляда (за мотивами Фернандо де Рохаса) «Селестина» (режисер Микола Коляда)
| |
| * 2013 — ''Фонса Дорс'' Дональд Лі Кобурн «Гра в джин» (режисер Галина Волчек)
| |
| * 2021 — ''бабуся Нурія'' — "Перший хліб"; режисер В. Рижаков (Рінат Ташимов)
| |
|
| |
|
| ==== Ролі в інших театрах ==== | | == Таблиця кодів == |
| * 1996 — ''Вона'' — Микола Коляда «Перський бузок» — Приватна антреприза Є. Спектора (режисер Борис Мільграм)
| | {| class="standard" |
| * 2000 — ''Пульхерія Іванівна'' — Микола Коляда «Старосвітська любов» — Продюсерська компанія А. Воропаєва (режисер Валерій Фокін)
| | ! [[Кодова сторінка|Кодування]] |
| * 2002 — ''Клер'' — Тенессі Вільямс «Соняшники» — Продюсерська компанія А. Воропаєва (режисер Борис Юхананов)
| | ! Регістр |
| * 2006 — ''Марселіна'' — П'єр Бомарше «Фігаро. Події одного дня» — проект TERRITORIЯ (режисер Кирило Серебренніков)
| | ! Десятковий<br />код |
| * 2007 — ''Кітті'' — Деніель Калль «Божевільні королеви» — Балтійський Будинок (режисер Ольга Субботіна)
| | ! 16-ковий-<br /> код |
| * 2012 — ''Марія'' — Андрій Могучий «Circo Ambulante» — Театр Націй (режисер Андрій Могучий)
| | ! Вісімковий-<br /> код |
| * 2012 — ''дама'' — (за мотивами Вільяма Шекспіра) «Як вам це сподобається» — Школа драматичного мистецтва (режисер Дмитро Кримов)
| | ! Двійковий код |
| * 2015 — ''Есфір'' — [[Улицька Людмила Євгенівна|Людмила Улицька]] «Мій онук Веніамін» — Приватна антреприза Є. Спектора (режисер Марфа Горвіц)
| | |- |
| | | rowspan="2" | [[Юнікод]] |
| | | Велика |
| | | style="text-align:right;" | 1041 |
| | | style="text-align:right;" | 0411 |
| | | style="text-align:right;" | 002021 |
| | | style="text-align:right;" | 00000100 00010001 |
| | |- |
| | | Мала |
| | | style="text-align:right;" | 1073 |
| | | style="text-align:right;" | 0431 |
| | | style="text-align:right;" | 002061 |
| | | style="text-align:right;" | 00000100 00110001 |
| | |- |
| | | rowspan="2" | [[ISO 8859-5]] |
| | | Велика |
| | | style="text-align:right;" | 177 |
| | | style="text-align:right;" | B1 |
| | | style="text-align:right;" | 261 |
| | | style="text-align:right;" | 10110001 |
| | |- |
| | | Мала |
| | | style="text-align:right;" | 209 |
| | | style="text-align:right;" | D1 |
| | | style="text-align:right;" | 321 |
| | | style="text-align:right;" | 11010001 |
| | |- |
| | | rowspan="2" | [[KOI 8]] |
| | | Велика |
| | | style="text-align:right;" | 226 |
| | | style="text-align:right;" | E2 |
| | | style="text-align:right;" | 342 |
| | | style="text-align:right;" | 11100010 |
| | |- |
| | | Мала |
| | | style="text-align:right;" | 194 |
| | | style="text-align:right;" | C2 |
| | | style="text-align:right;" | 302 |
| | | style="text-align:right;" | 11000010 |
| | |- |
| | | rowspan=2 | [[Windows 1251]] |
| | | Велика |
| | | style="text-align:right;" | 193 |
| | | style="text-align:right;" | C1 |
| | | style="text-align:right;" | 301 |
| | | style="text-align:right;" | 11000001 |
| | |- |
| | | Мала |
| | | style="text-align:right;" | 225 |
| | | style="text-align:right;" | E1 |
| | | style="text-align:right;" | 341 |
| | | style="text-align:right;" | 11100001 |
| | |} |
|
| |
|
| === Фільмографія === | | == Джерела == |
| {{col-begin}}
| | * [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38485 '''Б'''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191029155738/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38485 |date=29 жовтня 2019 }} — [[Енциклопедія сучасної України|ЕСУ]] |
| {{col-3}}
| | * {{СУМ-11|б}} |
| '''Кіно''' | | * {{УРЕ}} |
| * {{рук|2018}} — «[[Літо (фільм, 2018)|Літо]]» — ''хазяйка квартири''
| | * ''[[Півторак Григорій Петрович|Півторак Г. П.]]'' Б // [[Українська мова (енциклопедія)|Українська мова. Енциклопедія]]. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2000. |
| * {{рук|2017}} — «[[Лагідна (фільм, 2017)|Лагідна]]» — ''правозахисниця''
| |
| * {{рук|2012}} — «[[Мами (фільм)|Мами]]» — ''Світлана Семенівна''
| |
| * {{рук|2010}} — «[[Кохання-зітхання 3]]» — ''Єлизавета Миколаївна'' | |
| * {{рук|2009}} — «[[Книга Майстрів]]» — ''Баба-Яга''
| |
| * {{рук|2009}} — «Банкрут» — ''Устинья Наумівна''
| |
| * {{рук|2008}} — «Чотири віки любові» — ''Віка''
| |
| * {{рук|2007}} — «Фото моєї дівчини» — ''Любов Григорівна''
| |
| * {{рук|2007}} — «Потапов, до дошки!» — ''Таїсія Іванівна, вчителька''
| |
| * {{рук|2007}} — «Нізвідки з любов'ю, або Веселий похорон» — ''Марія Гнатівна, цілителька'' | |
| * {{рук|2007}} — «Гілка бузку» — ''Анна Сергійовна''
| |
| * {{рук|2006}} — «[[Андерсен. Життя без любові]]» — ''ворожка''
| |
| * {{рук|2006}} — «[[Дивне Різдво]]» — ''тітка Люся'' | |
| * {{рук|2006}} — «[[Зображуючи жертву]]» — ''працівниця японського ресторану''
| |
| * {{рук|2000}} — «[[Старі шкапи]]» — ''Люба''
| |
| * {{рук|1998}} — «[[Мандрівний автобус]]» — ''Зіна, адміністратор''
| |
| * {{рук|1995}} — «[[Московські канікули]]» — ''аферистка''
| |
| * {{рук|1994}} — «[[Тринь-бринь]]» — ''Марія, бабуся Аркашки''
| |
| * {{рук|1993}} — «Безодня, коло сьоме»
| |
| * {{рук|1992}} — «Я хотіла бачити янголів» — ''мама Жені''
| |
| * {{рук|1992}} — «Сім сорок» — ''Ткачук''
| |
| * {{рук|1991}} — «[[Небеса обітовані]]» — ''Фіма (Анфім'я Степанівна)''
| |
| * {{рук|1990}} — «[[Сукині діти (фільм Філатова)|Сукині діти]]» — ''Елла Ернестівна''
| |
| {{col-3}}
| |
|
| |
|
| * {{рук|1990}} — «[[Допінг для янголів]]» — ''Ніна Павлівна''
| | [[Категорія:Українська абетка]] |
| * {{рук|1990}} — «Мордашка» — ''Зоя Миколаївна''
| | [[Категорія:Літери кирилиці]] |
| * {{рук|1988}} — «Грішник» — ''Зінаїда Маслова''
| |
| * {{рук|1987}} — «Інше життя» — ''Роза Гасанова''
| |
| * {{рук|1986}} — «Розмах крил» — ''пасажирка''
| |
| * {{рук|1984}} — «[[Мідний янгол]]» — ''Росіта, господиня готелю''
| |
| * {{рук|1984}} — «[[Осінній подарунок фей]]» — ''Фея Смутку''
| |
| * {{рук|1983}} — «[[Дещо з губернського життя]]» — ''Змеюкіна''
| |
| * {{рук|1983}} — «Талісман» — ''Она''
| |
| * {{рук|1981}} — «[[Восьме диво світу (фільм, 1981)|Восьме диво світу]]» — ''Юля Ермоліна''
| |
| * {{рук|1981}} — «[[Відпустка за свій кошт]]» — ''Ірина''
| |
| * {{рук|1981}} — «[[Небесні стежки]]» — ''дружина туриста''
| |
| * {{рук|1981}} — «[[Куди зник Фоменко?]]» — ''Аліна, дружина Фоменка''
| |
| * {{рук|1979}} — «[[Гараж (фільм)|Гараж]]» — ''Малаєва''
| |
| * {{рук|1979}} — «[[Москва сльозам не вірить]]» — ''Ольга Павлівна, директор клубу''
| |
| * {{рук|1978}} — «[[Подарунок чорного чаклуна]]» — ''опудалиха''
| |
| * {{рук|1978}} — «[[Красень-чоловік]]» — ''Сосіпатра Семенівна''
| |
| * {{рук|1978}} — «[[Коли я стану велетнем]]» — ''Джульєтта Ашотівна''
| |
| * {{рук|1977}} — «[[Журавель в небі...]]» — ''Роза''
| |
| * {{рук|1977}} — «[[Службовий роман]]» — ''Віра, секретарка''
| |
| * {{рук|1976}} — «[[Двадцять днів без війни]]» — ''жінка з годинником''
| |
| * {{рук|1975}} — «[[Іронія долі]]» — ''Таня, подруга і колега Наді''
| |
| * {{рук|1975}} — «[[У самого Чорного моря]]» — ''Віола Смир, секретар
| |
| * {{рук|1974}} — «Іван та Марья» — ''царівна Аграфена''
| |
| * {{рук|1974}} — «[[Таня (фільм, 1974)|Таня]]» — ''Дуся''
| |
| * {{рук|1973}} — «[[Шукаю людину]]» — ''Аллочка''
| |
| {{col-3}}
| |
| '''Телебачення'''
| |
| * {{рук|2011}} — «Дорога моя людина» (серіал) Ашхен Аганесян
| |
| * {{рук|2008}} — «Крутий маршрут» (ТБ) Зіна
| |
| * {{рук|2006}} — «Складні люди» (ТБ) Рахель
| |
| * {{рук|2005}} — «Горинич та Вікторія» (серіал) Віолетта Полікарпівна Лур'є
| |
| * {{рук|2005}} — «Казароза» (серіал) Майя Антонівна
| |
| * {{рук|2004}} — «Вузький міст» (ТБ) Ніна Петрівна
| |
| * {{рук|2003}} — «П'ятий янгол» (серіал) Сара
| |
| * {{рук|1997}} — «Вино з кульбабок» (ТБ) Лина Ауфман
| |
| * {{рук|1995}} — «Маячня удвох»
| |
| * {{рук|1989}} — «[[Соф'я Петрівна]]» (ТБ) — Марія Ерастівна
| |
| * {{рук|1984}} — «[[Маленька послуга]]» (ТБ) — Тамара
| |
| * {{рук|1980}} — «[[Про бідного гусара замовте слово]]» (ТБ) — ''Лулу''
| |
| {{col-end}}
| |
| | |
| == Громадянська позиція ==
| |
| Відома своєю активною громадянською позицією<ref>{{Cite web |url=http://www.day.kiev.ua/uk/news/120314-liya-ahedzhakova-nehay-obrazhayut-ale-ya-ukrayinu-ne-zradzhu |title=Лія Ахеджакова: Нехай ображають, але я Україну не зраджу |accessdate=12 березня 2014 |archive-date=7 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160207235409/http://www.day.kiev.ua/uk/news/120314-liya-ahedzhakova-nehay-obrazhayut-ale-ya-ukrayinu-ne-zradzhu }}</ref>. Під час [[Євромайдан|Євромайдану]] акторка розповіла, що пильно стежить за ходом подій і дуже переживає і одночасно захоплена сміливістю українців. Лія Ахеджакова підкреслила, що Росії є чому повчитися в України<ref>{{Cite web |url=http://ru.tsn.ua/glamur/liya-ahedzhakova-so-slezami-na-glazah-posovetovala-rossii-pouchitsya-chelovecheskoy-hrabrosti-u-ukrainy-338801.html |title=Лия Ахеджакова со слезами на глазах посоветовала России поучиться «человеческой храбрости» у Украины / [[ТСН]], 11 грудня 2013 |accessdate=12 березня 2014 |archive-date=20 грудня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161220085915/http://ru.tsn.ua/glamur/liya-ahedzhakova-so-slezami-na-glazah-posovetovala-rossii-pouchitsya-chelovecheskoy-hrabrosti-u-ukrainy-338801.html }}</ref>. Вона зазначила: попри те, що російський і український народи є братами, Україна «втекла» від Росії за першої ліпшої нагоди. Це пов'язано з тим, що на українській землі ще пам'ятають табори [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіна]] і [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомор]]<ref>[http://ura-inform.com/ru/culture/2014/03/05/lija-akhedzhakova-uverena-chto-majdan-napugal-vlast Лия Ахеджакова уверена, что Майдан напугал власть / УРА-Информ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140313111455/http://ura-inform.com/ru/culture/2014/03/05/lija-akhedzhakova-uverena-chto-majdan-napugal-vlast |date=13 березня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>.
| |
| | |
| У березні [[2014]] року разом з понад 200 іншими російськими кінематографістами акторка підписалась під зверненням до українських колег зі словами підтримки і запевненнями, що вони не вірять офіційній [[пропаганда|пропаганді]] Кремля, яку поширюють провладні [[ЗМІ]] та проти [[Російське вторгнення в Україну 2014|російської військової інтервенції в Україну]]<ref>[http://www.kinosoyuz.com/news/?pub=2285 Ответ российских кинематографистов украинским коллегам / Союз кинематографистов и профессиональных кинематографических организаций и объединений России] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190516085734/http://kinosoyuz.com/news/?pub=2285 |date=16 травня 2019 }}{{ref-ru}}</ref>. Підписала звернення ініціативної групи з проведення конгресу інтелігенції «проти війни, проти самоізоляції Росії, проти реставрації тоталітаризму», підписала звернення на захист російського музиканта [[Макаревич Андрій Вадимович|Андрія Макаревича]], що виступив із критикою політики російської влади щодо України.
| |
| | |
| У липні [[2014]] року актриса знову публічно виступила, прочитала вірш [[Орлов Андрій Анатолійович|Орлуші]] «Реквієм по МН-17», де від імені Росії взяла на себе відповідальність за збитий над Донецькою областю пасажирський літак.
| |
| | |
| [[29 червня]] [[2015]] року під час інтерв'ю [[Дождь|телеканалу «Дождь»]] принесла публічні вибачення народу Вірменії за російську агресію.
| |
| | |
| У березні [[2015]] року виступила з підтримкою [[Савченко Надія Вікторівна|Надії Савченко]]<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=0lN9Hw5K7Gg Эксклюзив: Лия Ахеджакова обратилась к Надежде Савченко] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170414092950/https://www.youtube.com/watch?v=0lN9Hw5K7Gg |date=14 квітня 2017 }} Факти ICTV. Факты недели, 08.03.2014</ref>, у [[2018]]-му — на захист українського режисера [[Сенцов Олег Геннадійович|Олега Сенцова]]<ref>[http://intvua.com/news/society/1527674997-chesniy-hayp-liyi-ahedzhakovoyi-za-sentsova.html «Відносини з Україною зайшли в таку ж*пу»: Лія Ахеджакова зробила емоційну заяву щодо Сенцова (відео)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180612142128/http://intvua.com/news/society/1527674997-chesniy-hayp-liyi-ahedzhakovoyi-za-sentsova.html |date=12 червня 2018 }} // ''Об'єктив на реальність'', 30.05.2018</ref>.
| |
| | |
| Наприкінці січня [[2022]] року разом з іншими деякими відомими вченими, письменниками, журналістами, правозахисниками Росії виступила проти можливої війни з [[Україна|Україною]] та підписала "Заяву прихильників миру проти Партії Війни у російському керівництві", яка була опублікована на сайті видання [[Ехо Москви|"Ехо Москви"]]<ref>{{Cite web |url=https://www.5.ua/suspilstvo/u-rosii-pochaly-zbir-pidpysiv-proty-viiny-z-ukrainoiu-266812.html |title=У Росії почали збір підписів проти війни з Україною. 30.01.2022, 15:19 |accessdate=30 січня 2022 |archive-date=30 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220130230152/https://www.5.ua/suspilstvo/u-rosii-pochaly-zbir-pidpysiv-proty-viiny-z-ukrainoiu-266812.html }}</ref>.
| |
| | |
| [[21 лютого]] [[2022]] року підписала відкритий колективний лист російського Конгресу інтелігенції «Ви будете прокляті! Паліям війни», в якому йдеться про історичну відповідальність влади РФ за розпалювання «великої війни з Україною»<ref>{{Cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3408356-vi-budete-proklati-kongres-inteligencii-rf-opublikuvav-vidkritogo-lista-rozpaluvacam-vijni.html |title=«Ви будете прокляті!»: Конгрес інтелігенції РФ опублікував відкритого листа розпалювачам війни. 21.02.2022, 12:57 |accessdate=22 лютого 2022 |archive-date=22 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220222102538/https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3408356-vi-budete-proklati-kongres-inteligencii-rf-opublikuvav-vidkritogo-lista-rozpaluvacam-vijni.html }}</ref><ref>[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf_LfbjEKDkAUPNj6t9Jxl-5fWAJFYoOXsN-zo_FL31unvMMA/viewform Відкритий колективний лист «Вы будете прокляты!»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220222101850/https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf_LfbjEKDkAUPNj6t9Jxl-5fWAJFYoOXsN-zo_FL31unvMMA/viewform |date=22 лютого 2022 }} {{ref-ru}}</ref>.
| |
| | |
| 27 червня 2023 року, перебуваючи у [[Німеччина|Німеччині]], взяла до рук прапор України та вклонилася зі сцени, при цьому зірвала аншлаг оплесків<ref>[https://noviydoctor.com/shou-biznes/novini/38876-liya-ahedjakova-vzyala-do-ruk-prapor-ukrainy-i-vklonylasya-zi-sceny-dala-chitko-zrozumity-na-yakomu-vona-boci?utm_source=ukr.net Лія Ахеджакова взяла до рук прапор України і вклонилася зі сцени: дала чітко зрозуміти, на якому вона боці. // Автор: Євгенія Кужненкова. 30.07.2023]</ref><ref>[https://www.youtube.com/watch?v=PPel1aCJkIc Актриса ссср Лия Ахеджакова поддерживает Украину 🇺🇦. 2 лип. 2023 р.]</ref>.
| |
| | |
| == Родина ==
| |
| Ахеджакова була заміжня за актором [[Державний академічний Малий театр Росії|Малого театру]] [[Носик Валерій Бенедиктович|Валерієм Носиком]], художником [[Кочейшвілі Борис Петрович|Борисом Кочейшвілі]].
| |
| | |
| Влітку [[2001]] року уклала шлюб з московським фотографом Володимиром Персіяніновим<ref>{{Cite web|title=Лия Ахеджакова пошла в загс в 63 года!|url=https://www.kp.ru/daily/24124.3/345139/|website=kp.ru|date=2008-07-03|accessdate=2023-02-12|language=ru}}</ref>.
| |
| | |
| Дітей не має.
| |
| | |
| == Примітки ==
| |
| {{reflist|2}}
| |
| | |
| == Посилання ==
| |
| {{Вікіцитати}}
| |
| * [https://web.archive.org/web/20140826161145/http://reporter.vesti.ua/62872-velikij-malenkij-chelovek#.U_kZ6PHmXJZ Великий маленький человек. Лия Ахеджакова: «Вырваться из вторичности»] {{ref-ru}}
| |
| | |
| {{Authority control}}
| |
| {{DEFAULTSORT:Ахеджакова, Лія}}
| |
| | |
| {{ВП-портали|Біографії|Кіно|Театр}}
| |
| | |
| [[Категорія:Уродженці Дніпра]]
| |
| [[Категорія:Адигейці]]
| |
| [[Категорія:Заслужені артисти РРФСР]]
| |
| [[Категорія:Народні артисти Росії]]
| |
| [[Категорія:Радянські актори озвучування]]
| |
| [[Категорія:Випускники Російського інституту театрального мистецтва]]
| |
| [[Категорія:Кавалери ордена Пошани (Російська Федерація)]]
| |
| [[Категорія:Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною»]]
| |
| [[Категорія:Радянські акторки]]
| |
| [[Категорія:Російські акторки]]
| |
| [[Категорія:Підписанти проти військової інтервенції Росії в Україну]]
| |
| [[Категорія:Діячі російської культури, що підтримали Україну]]
| |
| [[Категорія:Діячки культури, що підтримали Україну]]
| |
| [[Категорія:Акторки за алфавітом]]
| |
| [[Категорія:Персоналії за алфавітом]] | |
| [[Категорія:Російські ліберали]] | |