Ахеджакова Лія Меджидівна та Б: різниця між сторінками

Матеріал з Кримології
(Різниця між сторінками)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія)
 
ua>Keneris
м (Відкинуто редагування 46.96.181.32 (обговорення) до зробленого InternetArchiveBot)
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{Актор
{{Кирилиця
|bgcolour            = gold
|Заголовок=Літера Б
|зображення          = Liya Akhedzhakova asv2023-10.jpg
|Зображення=[[Файл:Cyrillic_letter_Be.png]]
|розмір              =
|uuc=0411|ulc=0431}}
|підпис              = 2023
'''Б''', '''б''' («бе») — друга літера [[кирилиця|кириличної абетки]]. Є в усіх абетках, створених на слов'яно-кириличній графічній основі.
|ім'я при народженні  =
|дата народження      = 09.07.1938
|місце народження    = м. [[Дніпропетровськ]], [[УРСР]]
|дата смерті          = <!-- дд.мм.рррр -->
|місце смерті        =
|причина смерті      =
|інші імена          =
|громадянство        = {{USSR}}→{{RUS}}
|національність      =
|заклад              = Московський ТЮГ (1961&nbsp;—1976)<br/>[[Современник (театр)|Театр «Современник»]] (1977&nbsp;—2023)
|Alma_Mater          = [[Російський інститут театрального мистецтва|ГІТІС]] (1962)
|рід діяльності      = [[актор|акторка]], [[кіноактор|кіноакторка]]
|роки діяльності      = [[1961]]&nbsp;— дотепер
|дружина              =
|чоловік              = [[Носик Валерій Бенедиктович|Валерій Носик]]<br/>[[Кочейшвілі Борис Петрович|Борис Кочейшвілі]]<br/>Володимир Персіянінов
|батьки              =
|imdb id              = 0015253
|сторінка в інтернеті =
|провідні ролі        =
|нагороди            =
{{ряд2
| {{Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня}}
| {{Орден Пошани (Російська Федерація)}}
}}
|премії              =
{{ряд2
| {{Державна премія РРФСР імені братів Васильєвих}}
| [[Ніка (кінопремія)|Ніка]] 1992<ref>[https://www.imdb.com/title/tt0102516/awards Небеса обетованные (1991). Awards] IMDb.com</ref> · 2007<ref>[https://www.imdb.com/title/tt0820096/awards?ref_=tt_awd Изображая жертву (2006). Awards] IMDb.com</ref> · 2015<ref>[https://www.imdb.com/event/ev0000495/2015/1 Nika Awards 2015] IMDb.com</ref>
}}
|звання              =
{{ряд2
| {{Народний артист Росії}}
| {{Заслужений артист РРФСР}}
}}
}}
'''Лі́я Меджи́дівна Ахеджа́кова''' ({{н}} [[9 липня]] [[1938]], м. [[Дніпро (місто)|Дніпропетровськ]], [[Українська РСР]])&nbsp;— радянська і російська [[акторка]] театру і кіно. [[Заслужена артистка РРФСР]] ([[1970]]). [[Народний артист Росії|Народна артистка Росії]] ([[1994]])<ref>{{Cite web |url=http://graph.document.kremlin.ru/page.aspx?1; |title=1184348 Почесне звання присвоєно указом Президента Росії № 2227 від 29 грудня 1994 |accessdate=31 серпня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131216101955/http://graph.document.kremlin.ru/page.aspx?1; |archivedate=16 грудня 2013 |deadurl=yes }}</ref><ref name="bre2"> Велика Російська енциклопедія: У 30 т. / Голова наук.-ред. ради Ю.&nbsp;С.&nbsp;Осипов. Відп. ред С.&nbsp;Л.&nbsp;Кравець. Т. 2. Анкілоз&nbsp;— Банку.&nbsp;— {{М.}}: Велика Російська енциклопедія, 2005.&nbsp;— 766 с.: Іл.: Карт. </ref>.


== Життєпис ==
== Історія ==
Лія Ахеджакова виросла в театральній родині. Мати, Юлія Олександрівна&nbsp;— акторка Майкопського драматичного театру, вітчим [[Ахеджак Меджид Салехович|Меджид Салехович Ахеджаков]]&nbsp;— головний режисер того ж театру. Після одруження матері з Меджидом Ахеджаковим, що замінив дівчині батька, Лія жила й навчалася в м.&nbsp;[[Майкоп|Майкопі]].


[[1956]] року Лія вступила до [[Московський інститут кольорових металів і золота|Московського інституту кольорових металів]], де провчилася півтора року.
[[Файл:B-litera.jpg|thumb|Видозміна знака «Б» в різних системах письма.]]
Походить від літери [[кирилиця|старослов'янської кириличної абетки]] [[Файл:Early Cyrillic letter Buky.svg|30px]] («буки»), яка вважається похідною від великої грецької літери Β ([[Бета (літера)|«бета» або «віта»]]). Накреслення пояснюють видозміною грецької «віти»&nbsp;— «недорисовуванням» верхнього елемента літери. Втім, на думку деяких дослідників, кирилична «буки» є видозміненим [[глаголиця|глаголичним знаком]]. Числового значення у [[старослов'янська система числення|кириличній буквеній цифірі]] «буки» не мала, оскільки у неї не було прямого відповідника у грецькій абетці (літері Β, β відповідала кирилична «віди»). Цікаво, що в латинці звук [b] передає літера «[[B (латиниця)|B]]» такого ж походження, її ідентичність кириличній «В» пояснюється тим, що [[римляни]] запозичили свою абетку у [[Елліни|греків]] ще тоді, коли β означала звук «б». Під час створення слов'янської абетки ([[IX століття]]) греки вимовляли β вже як «в», і в цьому фонетичному значенні вона узвичаїлась у слов'янській абетці.


З [[1961]] року працювала в [[Московський театр юного глядача|Московському театрі юного глядача]] в амплуа [[травесті]].
У [[глаголиця|глаголиці]] «буки» мала накреслення [[Файл:Glagoljica Buki.svg|15px]] і [[старослов'янська система числення|числове значення]] «2».


[[1962]] року закінчила [[Російський інститут театрального мистецтва|Державний інститут театрального мистецтва (ГІТІС) ім. А.&nbsp;В.&nbsp;Луначарського]].
Назва «буки» походить від {{lang-cu|боукы}} ({{lang-x-slav|*buky}})&nbsp;— «[[буква]]», «літера», яке споріднене зі словом «[[бук]]»


З [[1977]] року працювала в театрі [[Современник (театр)|«Современник»]].
У староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма ([[Устав (письмо)|устав]], [[півустав]], [[скоропис]]) «Б» вживалася в кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.


З [[2014]] року послідовно виступала проти російської агресії в [[Україна|Україні]] та після початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну (2022)]] не змінила своїх поглядів. У результаті на початку [[2023]] року була звільнена з театру "Современник", де працювала протягом 50 років<ref>[https://apostrophe.ua/ua/article/lime/learn/2023-02-08/sidju-i-plachu-ahedjakova-rasskazala-chto-ee-vyignali-iz-teatra-iz-za-osujdeniya-voynyi/50368 Сиджу та плачу: Ахеджакова розповіла, що її вигнали з театру через засудження війни. 08.02.2023, 18:16]</ref>.
У [[XVI]] столітті, крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.


== Творчість ==
== Читання ==
Під час роботи в Московському театрі юного глядача Ахеджаковій не доручали значних ролей. Акторка, за власними спогадами, протягом 16 років страждала від виконання нескінченних «зайчиків», «поросят» та «курячих ніг»<ref>{{cite web | url=https://rg.ru/2007/04/13/ahedzhakova.html | title=Лия Ахеджакова: Ухожу в партизаны | author=Валерий Выжутович | date=2007-04-13 | archiveurl=https://web.archive.org/web/20180605065852/https://rg.ru/2007/04/13/ahedzhakova.html | publisher=Российская газета | archivedate=2018-06-05 | lang=ru}}</ref>. Проте навіть в цей період вона запам'яталася глядачу як Женька у виставі «Мій брат грає на кларнеті», Тарас Бобунов («Будьте напоготові, Ваша високосте!»), Віслючок Іа-Іа («Вінні-Пух та його друзі»), Бабуся («Я, бабуся, Іліко та Іларіон»), Дениска Корабльов («Пожежа в пампасах, або Подвиг у льодах»), Пеппі («Пеппі Довгапанчоха»).


Одну з перших великих робіт&nbsp;— у виставі «Квартира Коломбіни» в постановці [[Віктюк Роман Григорович|Романа Віктюка]], де режисер доручив акторці одразу чотири головні ролі&nbsp;— Ахеджакова отримала у театрі «Современник».
Залежно від позиції, фонема «б» може мати такі [[алофон]]и:
Згодом в цьому театрі Ахеджакова зіграла низку визначних ролей, серед яких: Леона Доусон в «Попередженні малим кораблям» [[Теннессі Вільямс]]а, Зіна в «Ми їдемо, їдемо, їдемо …» [[Микола Коляда|Миколи Коляди]], місіс Форд у «[[Віндзорські насмішниці]]» Вільяма Шекспіра, Рахель у «Складні люди» Йосефа Бар-Йосефа.
* [b] ([[б]])&nbsp;— [[дзвінкий губно-губний проривний]]
Сьогодні Лія Ахеджакова є провідною акторкою театру, добре відома своїми роботами у виставах «Крутий маршрут» [[Гінзбург Євгенія Соломонівна|Євгенії Гінзбург]]&nbsp;— Зіна Абрамова, Селестина в однойменній п'єсі Миколи Коляди, створеної за мотивами твору Фернандо де Рохаса, Фонсі Дорсі в спектаклі «Гра в джин» Дональда Л. Кобурна.
* [β] ([[б]]-[[в]])&nbsp;— [[дзвінкий губно-губний фрикативний]]
* [b̪] (твердий [[б]])&nbsp;— [[дзвінкий губно-зубний проривний]]
* [ʙ] ([[б]]-[[бр]])&nbsp;— [[губно-губний дрижачий]]


Прагнення повніше реалізувати свою індивідуальність привело Ахеджакову в середині 1990-х років у [[антреприза|приватну антрепризу]], де на неї чекав особливий успіх у виставі за п'єсою [[Микола Коляда|Миколи Коляди]] «Перський бузок» (режисер [[Мільграм Борис Леонідович|Борис Мільграм]]). Згодом вона разом з [[Ступка Богдан Сильвестрович|Богданом Ступкою]] співпрацювала з [[Продюсерська компанія|продюсерською компанією]] Анатолія Воропаєва&nbsp;— 2000 року дебютувала в ролі Пульхерії Іванівни в проєкті «Старосвітська любов» режисера Валерія Фокіна, 2002 року створила образ Клер в «Соняшниках» по Теннессі Вільямсу. 2006 року зіграла Марселіну в спектаклі «Фігаро. Події одного дня», який в рамках проєкту TERRITORIЯ ставив режисер [[Серебренніков Кирило Семенович|Кирило Серебренніков]]. У дуеті з Геннадієм Хазановим грала в телеспектаклі за п'єсою [[Ежен Йонеско|Ежена Йонеско]] «Маячня удвох». 2012 року Лія Ахеджакова разом з актором [[Філозов Альберт Леонідович|Альбертом Філозовим]] виконали головні ролі в спектаклі петербурзького режисера-експериментатора Андрія Могучего «Circo Ambulante» в Театрі Націй. Влітку 2012 року взяла участь в проекті режисера [[Кримов Дмитро Анатолійович|Дмитра Кримова]]&nbsp;— виставі «[[Як вам це сподобається]]», створеній як програмна робота до Міжнародного театрального фестивалю в Единбурзі.
=== В інших кириличних абетках ===
[[Файл:Ольга Борисовна Дроздова и Лия Ахеджакова.jpg|міні|Лія Ахеджакова, [[Дроздова Ольга Борисівна|Ольга Дроздова]] та [[Петрова Галина Леонідівна|Галина Петрова]]]]
В алфавітних системах на основі кирилиці «б» частіше читається як [[дзвінкий губно-губний проривний|[b]]], але вимова у деяких випадках може дещо змінюватися залежно від позиції у слові. Наприклад, у російській мові присутнє таке явище, як оглушення дзвінких приголосних наприкінці слів і складів. Відповідно до цього «б» читається в цій позиції як [[Глухий губно-губний проривний|[p]]]: ''дуб''&nbsp;— [dup].
У кіно акторка дебютувала [[1973]] року, виконавши роль Аллочки в фільмі Михайла Богина «[[Шукаю людину (фільм)|Шукаю людину]]». Стрічка була відзначена призами міжнародних кінофестивалів у [[Варна|Варні]] та [[Міжнародний кінофестиваль у Локарно|Локарно]]. Загалом Ахеджакова знялася більш ніж в дев'яноста кінострічках, співпрацювала з багатьма відомими режисерами: Інною Туманян («Коли я стану велетнем»), [[Герман Олексій Юрійович|Олексієм Германом]] («[[Двадцять днів без війни]]»), [[Меньшов Володимир Валентинович|Володимиром Меньшовим]] («[[Москва сльозам не вірить]]»), [[Сурикова Алла Іллівна|Аллою Суриковою]] («Московські канікули»). Проте найяскравіше її талант виявився в комедіях [[Рязанов Ельдар Олександрович|Ельдара Рязанова]] «[[Іронія долі]]» (1975), «[[Службовий роман]]» (1977), «[[Гараж]]» (1979), «Про бідного гусара замовте слово» (1980), «[[Небеса обітовані]]» (1991), «[[Старі шкапи]]» (2000), «[[Андерсен. Життя без любові]]» (2006).


Серед пізніх кіноробіт Лії Ахеджакової&nbsp;— роль офіціантки в трагікомедії [[Серебренніков Кирило Семенович|Кирила Серебреннікова]] «[[Зображуючи жертву]]» (2006), образ Анни Сергіївни в біографічній драмі [[Лунгін Павло Семенович|Павла Лунгіна]] «Гілка бузку» (2007), героїня кіноновели «Зима» Вікторія Павлівна в альманасі «Чотири віки любові» (2008), Баба-Яга в казці «Книга майстрів» (2009), Світлана Семенівна в кінопроєкті [[Мами (фільм)|«Мами»]] (2012), правозахисниця у драмі [[Лозниця Сергій Володимирович|Сергія Лозниці]] «[[Лагідна (фільм, 2017)|Лагідна]]» (2017) та хазяйка квартири у біографічний стрічці Кирила Серебреннікова «[[Літо (фільм, 2018)|Літо]]» (2018).
== Інше використання ==
Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «другий»: [[Ложа (театр)|ложа]] «Б», розділ «б». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: 4-Б клас, будинок 15-Б тощо.


Ахеджакова також неодноразово озвучувала анімаційні стрічки. Її голосом розмовляють хлопчик у мультфільмі «Синій птах», Буковка в десятисерійному мультфільмі «Незнайко в Сонячному місті», Біла Королева та Вівця в чотирисерійному мультфільмі «Аліса в Задзеркаллі», Іванко в мультфільмі «Два клени», Баба-Яга в мультфільмі 2011 року «[[Іван Царевич та Сірий Вовк]]».
=== Велика літера ===
* Б&nbsp;— скорочене кириличне позначення [[Бел (фізика)|бела]], одиниці вимірювання різниці рівнів звукової гучності або потужності та потужності інших фізичних величин.


=== Театральні роботи ===
=== Мала літера ===
* б&nbsp;— скорочене кириличне позначення [[барн]]а, одиниці вимірювання ефективного поперечного перерізу ядерних процесів
{{clear:left}}
[[Файл:Cyrillic Letter Б.svg|thumb|Літера&nbsp;— Б]]


==== Ролі в театрі «Современник» ====
== Цікаві факти ==
* 1977&nbsp;— ''акторка''&nbsp;— [[Симонов Костянтин Михайлович|Костянтин Симонов]] «Із записок Лопатіна» (режисер Йосип Райхельгауз)
* В українській мові є слово, що складається тільки з одної літери «б»&nbsp;— стягнена форма [[умовний спосіб|умовної]] частки «би», що вживається після голосних.
* 1977&nbsp;— ''стара''&nbsp;— [[Рощин Михайло Михайлович|Михайло Рощин]] «Ешелон» (режисери [[Волчек Галина Борисівна|Галина Волчек]], Йосип Райхельгауз)
* [[Тхакарам]]&nbsp;— літера абетки [[Малаялам (письмо)|малаялам]], схожа на велику «Б», що лежить «на боці».
* 1977&nbsp;— ''секретарка Сакуліна / Кучкіна''&nbsp;— [[Гельман Олександр Ісаакович|Олександр Гельман]] «Зворотній зв'язок» (режисер Галина Волчек)
* 1978&nbsp;— ''Аносова''&nbsp;— [[Розов Віктор Сергійович|Віктор Розов]] «Вічно живі» (режисер [[Єфремов Олег Миколайович|Олег Єфремов]])
* 1979&nbsp;— ''мати Гурського''&nbsp;— Костянтин Симонов «Ми не побачимося з тобою» (режисер Валерій Фокін)
* 1980&nbsp;— ''тітка Соня''&nbsp;— Михайло Рощин «Поспішайте робити добро» (режисер Галина Волчек)
* 1985&nbsp;— ''Свєта / Галя / Ау / Коломбіна''&nbsp;— [[Петрушевська Людмила Стефанівна|Людмила Петрушевська]] «Квартира Коломбіни» (режисер [[Віктюк Роман Григорович|Роман Віктюк]])
* 1987&nbsp;— ''Маргарита Мостова''&nbsp;— Олександр Галін «Стіна»; режисер Роман Віктюк
* 1987&nbsp;— ''Семеніхіна''&nbsp;— Олександр Галін «Східна трибуна» (режисер Леонід Хейфец)
* 1988&nbsp;— ''Варвара''&nbsp;— [[Сологуб Федір Кузьмович|Федір Сологуб]] «[[Дрібний біс (роман)|Дрібний біс]]» (режисер Роман Віктюк)
* 1989&nbsp;— ''Зіна Абрамова''&nbsp;— [[Гінзбург Євгенія Соломонівна|Євгенія Гінзбург]] «Крутий маршрут» (режисер Галина Волчек)
* 1992&nbsp;— ''Рахель-Лея Голд''&nbsp;— Йосеф Бар-Йосеф «Складні люди» (режисер Галина Волчек)
* 1993&nbsp;— ''Челеста''&nbsp;— Ренато Майнарді «Пекельний сад» (режисер Роман Віктюк)
* 1995&nbsp;— ''місіс Форд''&nbsp;— Вільям Шекспір «Віндзорські насмішниці» (режисер Сергій Яшин)
* 1996&nbsp;— ''Зіна''&nbsp;— Микола Коляда «Ми їдемо, їдемо, їдемо…» (режисер Галина Волчек)
* 1997&nbsp;— ''Леона Доусон''&nbsp;— Тенессі Вільямс «Попередження малим кораблям» (режисер Річард Корлі)
* 2002&nbsp;— ''Селестина''&nbsp;— Микола Коляда (за мотивами Фернандо де Рохаса) «Селестина» (режисер Микола Коляда)
* 2013&nbsp;— ''Фонса Дорс'' Дональд Лі Кобурн «Гра в джин» (режисер Галина Волчек)
* 2021&nbsp;— ''бабуся Нурія'' — "Перший хліб"; режисер В. Рижаков (Рінат Ташимов)


==== Ролі в інших театрах ====
== Таблиця кодів ==
* 1996&nbsp;— ''Вона''&nbsp;— Микола Коляда «Перський бузок»&nbsp;— Приватна антреприза Є. Спектора (режисер Борис Мільграм)
{| class="standard"
* 2000&nbsp;— ''Пульхерія Іванівна''&nbsp;— Микола Коляда «Старосвітська любов»&nbsp;— Продюсерська компанія А. Воропаєва (режисер Валерій Фокін)
! [[Кодова сторінка|Кодування]]
* 2002&nbsp;— ''Клер''&nbsp;— Тенессі Вільямс «Соняшники»&nbsp;— Продюсерська компанія А. Воропаєва (режисер Борис Юхананов)
! Регістр
* 2006&nbsp;— ''Марселіна''&nbsp;— П'єр Бомарше «Фігаро. Події одного дня»&nbsp;— проект TERRITORIЯ (режисер Кирило Серебренніков)
! Десятковий<br />код
* 2007&nbsp;— ''Кітті''&nbsp;— Деніель Калль «Божевільні королеви»&nbsp;— Балтійський Будинок (режисер Ольга Субботіна)
! 16-ковий-<br /> код
* 2012&nbsp;— ''Марія''&nbsp;— Андрій Могучий «Circo Ambulante»&nbsp;— Театр Націй (режисер Андрій Могучий)
! Вісімковий-<br /> код
* 2012&nbsp;— ''дама''&nbsp;— (за мотивами Вільяма Шекспіра) «Як вам це сподобається»&nbsp;— Школа драматичного мистецтва (режисер Дмитро Кримов)
! Двійковий код
* 2015&nbsp;— ''Есфір''&nbsp;[[Улицька Людмила Євгенівна|Людмила Улицька]] «Мій онук Веніамін»&nbsp;— Приватна антреприза Є. Спектора (режисер Марфа Горвіц)
|-
| rowspan="2" | [[Юнікод]]
| Велика
| style="text-align:right;" | 1041
| style="text-align:right;" | 0411
| style="text-align:right;" | 002021
| style="text-align:right;" | 00000100&nbsp;00010001
|-
| Мала
| style="text-align:right;" | 1073
| style="text-align:right;" | 0431
| style="text-align:right;" | 002061
| style="text-align:right;" | 00000100&nbsp;00110001
|-
| rowspan="2" | [[ISO 8859-5]]
| Велика
| style="text-align:right;" | 177
| style="text-align:right;" | B1
| style="text-align:right;" | 261
| style="text-align:right;" | 10110001
|-
| Мала
| style="text-align:right;" | 209
| style="text-align:right;" | D1
| style="text-align:right;" | 321
| style="text-align:right;" | 11010001
|-
| rowspan="2" | [[KOI 8]]
| Велика
| style="text-align:right;" | 226
| style="text-align:right;" | E2
| style="text-align:right;" | 342
| style="text-align:right;" | 11100010
|-
| Мала
| style="text-align:right;" | 194
| style="text-align:right;" | C2
| style="text-align:right;" | 302
| style="text-align:right;" | 11000010
|-
| rowspan=2 | [[Windows 1251]]
| Велика
| style="text-align:right;" | 193
| style="text-align:right;" | C1
| style="text-align:right;" | 301
| style="text-align:right;" | 11000001
|-
| Мала
| style="text-align:right;" | 225
| style="text-align:right;" | E1
| style="text-align:right;" | 341
| style="text-align:right;" | 11100001
|}


=== Фільмографія ===
== Джерела ==
{{col-begin}}
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38485 '''Б'''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20191029155738/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=38485 |date=29 жовтня 2019 }}&nbsp;— [[Енциклопедія сучасної України|ЕСУ]]
{{col-3}}
* {{СУМ-11|б}}
'''Кіно'''
* {{УРЕ}}
* {{рук|2018}}&nbsp;— «[[Літо (фільм, 2018)|Літо]]»&nbsp;— ''хазяйка квартири''
* ''[[Півторак Григорій Петрович|Півторак Г. П.]]'' Б // [[Українська мова (енциклопедія)|Українська мова. Енциклопедія]].&nbsp;— К.: Українська енциклопедія ім. М.&nbsp;П.&nbsp;Бажана, 2000.
* {{рук|2017}}&nbsp;— «[[Лагідна (фільм, 2017)|Лагідна]]»&nbsp;— ''правозахисниця''
* {{рук|2012}}&nbsp;— «[[Мами (фільм)|Мами]]»&nbsp;— ''Світлана Семенівна''
* {{рук|2010}}&nbsp;— «[[Кохання-зітхання 3]]»&nbsp;— ''Єлизавета Миколаївна''
* {{рук|2009}}&nbsp;— «[[Книга Майстрів]]»&nbsp;— ''Баба-Яга''
* {{рук|2009}}&nbsp;— «Банкрут»&nbsp;— ''Устинья Наумівна''
* {{рук|2008}}&nbsp;— «Чотири віки любові»&nbsp;— ''Віка''
* {{рук|2007}}&nbsp;— «Фото моєї дівчини»&nbsp;— ''Любов Григорівна''
* {{рук|2007}}&nbsp;— «Потапов, до дошки!»&nbsp;— ''Таїсія Іванівна, вчителька''
* {{рук|2007}}&nbsp;— «Нізвідки з любов'ю, або Веселий похорон»&nbsp;— ''Марія Гнатівна, цілителька''
* {{рук|2007}}&nbsp;— «Гілка бузку»&nbsp;— ''Анна Сергійовна''
* {{рук|2006}}&nbsp;— «[[Андерсен. Життя без любові]]»&nbsp;— ''ворожка''
* {{рук|2006}}&nbsp;— «[[Дивне Різдво]]»&nbsp;— ''тітка Люся''
* {{рук|2006}}&nbsp;— «[[Зображуючи жертву]]»&nbsp;— ''працівниця японського ресторану''
* {{рук|2000}}&nbsp;— «[[Старі шкапи]]»&nbsp;— ''Люба''
* {{рук|1998}}&nbsp;— «[[Мандрівний автобус]]»&nbsp;— ''Зіна, адміністратор''
* {{рук|1995}}&nbsp;— «[[Московські канікули]]»&nbsp;— ''аферистка''
* {{рук|1994}}&nbsp;— «[[Тринь-бринь]]»&nbsp;— ''Марія, бабуся Аркашки''
* {{рук|1993}}&nbsp;— «Безодня, коло сьоме»
* {{рук|1992}}&nbsp;— «Я хотіла бачити янголів»&nbsp;— ''мама Жені''
* {{рук|1992}}&nbsp;— «Сім сорок»&nbsp;— ''Ткачук''
* {{рук|1991}}&nbsp;— «[[Небеса обітовані]]»&nbsp;— ''Фіма (Анфім'я Степанівна)''
* {{рук|1990}}&nbsp;— «[[Сукині діти (фільм Філатова)|Сукині діти]]»&nbsp;— ''Елла Ернестівна''
{{col-3}}


* {{рук|1990}}&nbsp;— «[[Допінг для янголів]]»&nbsp;— ''Ніна Павлівна''
[[Категорія:Українська абетка]]
* {{рук|1990}}&nbsp;— «Мордашка»&nbsp;— ''Зоя Миколаївна''
[[Категорія:Літери кирилиці]]
* {{рук|1988}}&nbsp;— «Грішник»&nbsp;— ''Зінаїда Маслова''
* {{рук|1987}}&nbsp;— «Інше життя»&nbsp;— ''Роза Гасанова''
* {{рук|1986}}&nbsp;— «Розмах крил»&nbsp;— ''пасажирка''
* {{рук|1984}}&nbsp;— «[[Мідний янгол]]»&nbsp;— ''Росіта, господиня готелю''
* {{рук|1984}}&nbsp;— «[[Осінній подарунок фей]]»&nbsp;— ''Фея Смутку''
* {{рук|1983}}&nbsp;— «[[Дещо з губернського життя]]»&nbsp;— ''Змеюкіна''
* {{рук|1983}}&nbsp;— «Талісман»&nbsp;— ''Она''
* {{рук|1981}}&nbsp;— «[[Восьме диво світу (фільм, 1981)|Восьме диво світу]]»&nbsp;— ''Юля Ермоліна''
* {{рук|1981}}&nbsp;— «[[Відпустка за свій кошт]]»&nbsp;— ''Ірина''
* {{рук|1981}}&nbsp;— «[[Небесні стежки]]»&nbsp;— ''дружина туриста''
* {{рук|1981}}&nbsp;— «[[Куди зник Фоменко?]]»&nbsp;— ''Аліна, дружина Фоменка''
* {{рук|1979}}&nbsp;— «[[Гараж (фільм)|Гараж]]»&nbsp;— ''Малаєва''
* {{рук|1979}}&nbsp;— «[[Москва сльозам не вірить]]»&nbsp;— ''Ольга Павлівна, директор клубу''
* {{рук|1978}}&nbsp;— «[[Подарунок чорного чаклуна]]»&nbsp;— ''опудалиха''
* {{рук|1978}}&nbsp;— «[[Красень-чоловік]]»&nbsp;— ''Сосіпатра Семенівна''
* {{рук|1978}}&nbsp;— «[[Коли я стану велетнем]]»&nbsp;— ''Джульєтта Ашотівна''
* {{рук|1977}}&nbsp;— «[[Журавель в небі...]]»&nbsp;— ''Роза''
* {{рук|1977}}&nbsp;— «[[Службовий роман]]»&nbsp;— ''Віра, секретарка''
* {{рук|1976}}&nbsp;— «[[Двадцять днів без війни]]»&nbsp;— ''жінка з годинником''
* {{рук|1975}}&nbsp;— «[[Іронія долі]]»&nbsp;— ''Таня, подруга і колега Наді''
* {{рук|1975}}&nbsp;— «[[У самого Чорного моря]]»&nbsp;— ''Віола Смир, секретар
* {{рук|1974}}&nbsp;— «Іван та Марья»&nbsp;— ''царівна Аграфена''
* {{рук|1974}}&nbsp;— «[[Таня (фільм, 1974)|Таня]]»&nbsp;— ''Дуся''
* {{рук|1973}}&nbsp;— «[[Шукаю людину]]»&nbsp;— ''Аллочка''
{{col-3}}
'''Телебачення'''
* {{рук|2011}}&nbsp;— «Дорога моя людина» (серіал) Ашхен Аганесян
* {{рук|2008}}&nbsp;— «Крутий маршрут» (ТБ) Зіна
* {{рук|2006}}&nbsp;— «Складні люди» (ТБ) Рахель
* {{рук|2005}}&nbsp;— «Горинич та Вікторія» (серіал) Віолетта Полікарпівна Лур'є
* {{рук|2005}}&nbsp;— «Казароза» (серіал) Майя Антонівна
* {{рук|2004}}&nbsp;— «Вузький міст» (ТБ) Ніна Петрівна
* {{рук|2003}}&nbsp;— «П'ятий янгол» (серіал) Сара
* {{рук|1997}}&nbsp;— «Вино з кульбабок» (ТБ) Лина Ауфман
* {{рук|1995}}&nbsp;— «Маячня удвох»
* {{рук|1989}}&nbsp;— «[[Соф'я Петрівна]]» (ТБ)&nbsp;— Марія Ерастівна
* {{рук|1984}}&nbsp;— «[[Маленька послуга]]» (ТБ)&nbsp;— Тамара
* {{рук|1980}}&nbsp;— «[[Про бідного гусара замовте слово]]» (ТБ)&nbsp;— ''Лулу''
{{col-end}}
 
== Громадянська позиція ==
Відома своєю активною громадянською позицією<ref>{{Cite web |url=http://www.day.kiev.ua/uk/news/120314-liya-ahedzhakova-nehay-obrazhayut-ale-ya-ukrayinu-ne-zradzhu |title=Лія Ахеджакова: Нехай ображають, але я Україну не зраджу |accessdate=12 березня 2014 |archive-date=7 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160207235409/http://www.day.kiev.ua/uk/news/120314-liya-ahedzhakova-nehay-obrazhayut-ale-ya-ukrayinu-ne-zradzhu }}</ref>. Під час [[Євромайдан|Євромайдану]] акторка розповіла, що пильно стежить за ходом подій і дуже переживає і одночасно захоплена сміливістю українців. Лія Ахеджакова підкреслила, що Росії є чому повчитися в України<ref>{{Cite web |url=http://ru.tsn.ua/glamur/liya-ahedzhakova-so-slezami-na-glazah-posovetovala-rossii-pouchitsya-chelovecheskoy-hrabrosti-u-ukrainy-338801.html |title=Лия Ахеджакова со слезами на глазах посоветовала России поучиться «человеческой храбрости» у Украины / &#91;&#91;ТСН&#93;&#93;, 11 грудня 2013 |accessdate=12 березня 2014 |archive-date=20 грудня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161220085915/http://ru.tsn.ua/glamur/liya-ahedzhakova-so-slezami-na-glazah-posovetovala-rossii-pouchitsya-chelovecheskoy-hrabrosti-u-ukrainy-338801.html }}</ref>. Вона зазначила: попри те, що російський і український народи є братами, Україна «втекла» від Росії за першої ліпшої нагоди. Це пов'язано з тим, що на українській землі ще пам'ятають табори [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіна]] і [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомор]]<ref>[http://ura-inform.com/ru/culture/2014/03/05/lija-akhedzhakova-uverena-chto-majdan-napugal-vlast Лия Ахеджакова уверена, что Майдан напугал власть / УРА-Информ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140313111455/http://ura-inform.com/ru/culture/2014/03/05/lija-akhedzhakova-uverena-chto-majdan-napugal-vlast |date=13 березня 2014 }} {{ref-ru}}</ref>.
 
У березні [[2014]] року разом з понад 200 іншими російськими кінематографістами акторка підписалась під зверненням до українських колег зі словами підтримки і запевненнями, що вони не вірять офіційній [[пропаганда|пропаганді]] Кремля, яку поширюють провладні [[ЗМІ]] та проти [[Російське вторгнення в Україну 2014|російської військової інтервенції в Україну]]<ref>[http://www.kinosoyuz.com/news/?pub=2285 Ответ российских кинематографистов украинским коллегам / Союз кинематографистов и профессиональных кинематографических организаций и объединений России] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190516085734/http://kinosoyuz.com/news/?pub=2285 |date=16 травня 2019 }}{{ref-ru}}</ref>. Підписала звернення ініціативної групи з проведення конгресу інтелігенції «проти війни, проти самоізоляції Росії, проти реставрації тоталітаризму», підписала звернення на захист російського музиканта [[Макаревич Андрій Вадимович|Андрія Макаревича]], що виступив із критикою політики російської влади щодо України.
 
У липні [[2014]] року актриса знову публічно виступила, прочитала вірш [[Орлов Андрій Анатолійович|Орлуші]] «Реквієм по МН-17», де від імені Росії взяла на себе відповідальність за збитий над Донецькою областю пасажирський літак.
 
[[29 червня]] [[2015]] року під час інтерв'ю [[Дождь|телеканалу «Дождь»]] принесла публічні вибачення народу Вірменії за російську агресію.
 
У березні [[2015]] року виступила з підтримкою [[Савченко Надія Вікторівна|Надії Савченко]]<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=0lN9Hw5K7Gg Эксклюзив: Лия Ахеджакова обратилась к Надежде Савченко] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170414092950/https://www.youtube.com/watch?v=0lN9Hw5K7Gg |date=14 квітня 2017 }} Факти ICTV. Факты недели, 08.03.2014</ref>, у [[2018]]-му&nbsp;— на захист українського режисера [[Сенцов Олег Геннадійович|Олега Сенцова]]<ref>[http://intvua.com/news/society/1527674997-chesniy-hayp-liyi-ahedzhakovoyi-za-sentsova.html «Відносини з Україною зайшли в таку ж*пу»: Лія Ахеджакова зробила емоційну заяву щодо Сенцова (відео)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180612142128/http://intvua.com/news/society/1527674997-chesniy-hayp-liyi-ahedzhakovoyi-za-sentsova.html |date=12 червня 2018 }} // ''Об'єктив на реальність'', 30.05.2018</ref>.
 
Наприкінці січня [[2022]] року разом з іншими деякими відомими вченими, письменниками, журналістами, правозахисниками Росії виступила проти можливої війни з [[Україна|Україною]] та підписала "Заяву прихильників миру проти Партії Війни у російському керівництві", яка була опублікована на сайті видання [[Ехо Москви|"Ехо Москви"]]<ref>{{Cite web |url=https://www.5.ua/suspilstvo/u-rosii-pochaly-zbir-pidpysiv-proty-viiny-z-ukrainoiu-266812.html |title=У Росії почали збір підписів проти війни з Україною. 30.01.2022, 15:19 |accessdate=30 січня 2022 |archive-date=30 січня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220130230152/https://www.5.ua/suspilstvo/u-rosii-pochaly-zbir-pidpysiv-proty-viiny-z-ukrainoiu-266812.html }}</ref>.
 
[[21 лютого]] [[2022]] року підписала відкритий колективний лист російського Конгресу інтелігенції «Ви будете прокляті! Паліям війни», в якому йдеться про історичну відповідальність влади РФ за розпалювання «великої війни з Україною»<ref>{{Cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3408356-vi-budete-proklati-kongres-inteligencii-rf-opublikuvav-vidkritogo-lista-rozpaluvacam-vijni.html |title=«Ви будете прокляті!»: Конгрес інтелігенції РФ опублікував відкритого листа розпалювачам війни. 21.02.2022, 12:57 |accessdate=22 лютого 2022 |archive-date=22 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220222102538/https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3408356-vi-budete-proklati-kongres-inteligencii-rf-opublikuvav-vidkritogo-lista-rozpaluvacam-vijni.html }}</ref><ref>[https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf_LfbjEKDkAUPNj6t9Jxl-5fWAJFYoOXsN-zo_FL31unvMMA/viewform Відкритий колективний лист «Вы будете прокляты!»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220222101850/https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSf_LfbjEKDkAUPNj6t9Jxl-5fWAJFYoOXsN-zo_FL31unvMMA/viewform |date=22 лютого 2022 }} {{ref-ru}}</ref>.
 
27 червня 2023 року, перебуваючи у [[Німеччина|Німеччині]], взяла до рук прапор України та вклонилася зі сцени, при цьому зірвала аншлаг оплесків<ref>[https://noviydoctor.com/shou-biznes/novini/38876-liya-ahedjakova-vzyala-do-ruk-prapor-ukrainy-i-vklonylasya-zi-sceny-dala-chitko-zrozumity-na-yakomu-vona-boci?utm_source=ukr.net Лія Ахеджакова взяла до рук прапор України і вклонилася зі сцени: дала чітко зрозуміти, на якому вона боці. // Автор: Євгенія Кужненкова. 30.07.2023]</ref><ref>[https://www.youtube.com/watch?v=PPel1aCJkIc Актриса ссср Лия Ахеджакова поддерживает Украину 🇺🇦. 2 лип. 2023 р.]</ref>.
 
== Родина ==
Ахеджакова була заміжня за актором [[Державний академічний Малий театр Росії|Малого театру]] [[Носик Валерій Бенедиктович|Валерієм Носиком]], художником [[Кочейшвілі Борис Петрович|Борисом Кочейшвілі]].
 
Влітку [[2001]] року уклала шлюб з московським фотографом Володимиром Персіяніновим<ref>{{Cite web|title=Лия Ахеджакова пошла в загс в 63 года!|url=https://www.kp.ru/daily/24124.3/345139/|website=kp.ru|date=2008-07-03|accessdate=2023-02-12|language=ru}}</ref>.
 
Дітей не має.
 
== Примітки ==
{{reflist|2}}
 
== Посилання ==
{{Вікіцитати}}
* [https://web.archive.org/web/20140826161145/http://reporter.vesti.ua/62872-velikij-malenkij-chelovek#.U_kZ6PHmXJZ Великий маленький человек. Лия Ахеджакова: «Вырваться из вторичности»] {{ref-ru}}
 
{{Authority control}}
{{DEFAULTSORT:Ахеджакова, Лія}}
 
{{ВП-портали|Біографії|Кіно|Театр}}
 
[[Категорія:Уродженці Дніпра]]
[[Категорія:Адигейці]]
[[Категорія:Заслужені артисти РРФСР]]
[[Категорія:Народні артисти Росії]]
[[Категорія:Радянські актори озвучування]]
[[Категорія:Випускники Російського інституту театрального мистецтва]]
[[Категорія:Кавалери ордена Пошани (Російська Федерація)]]
[[Категорія:Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною»]]
[[Категорія:Радянські акторки]]
[[Категорія:Російські акторки]]
[[Категорія:Підписанти проти військової інтервенції Росії в Україну]]
[[Категорія:Діячі російської культури, що підтримали Україну]]
[[Категорія:Діячки культури, що підтримали Україну]]
[[Категорія:Акторки за алфавітом]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Російські ліберали]]

Версія за 10:16, 30 серпня 2023

Шаблон:Кирилиця Б, б («бе») — друга літера кириличної абетки. Є в усіх абетках, створених на слов'яно-кириличній графічній основі.

Історія

Файл:B-litera.jpg
Видозміна знака «Б» в різних системах письма.

Походить від літери старослов'янської кириличної абетки Early Cyrillic letter Buky.svg («буки»), яка вважається похідною від великої грецької літери Β («бета» або «віта»). Накреслення пояснюють видозміною грецької «віти» — «недорисовуванням» верхнього елемента літери. Втім, на думку деяких дослідників, кирилична «буки» є видозміненим глаголичним знаком. Числового значення у кириличній буквеній цифірі «буки» не мала, оскільки у неї не було прямого відповідника у грецькій абетці (літері Β, β відповідала кирилична «віди»). Цікаво, що в латинці звук [b] передає літера «B» такого ж походження, її ідентичність кириличній «В» пояснюється тим, що римляни запозичили свою абетку у греків ще тоді, коли β означала звук «б». Під час створення слов'янської абетки (IX століття) греки вимовляли β вже як «в», і в цьому фонетичному значенні вона узвичаїлась у слов'янській абетці.

У глаголиці «буки» мала накреслення Glagoljica Buki.svg і числове значення «2».

Назва «буки» походить від Шаблон:Lang-cu (Шаблон:Lang-x-slav) — «буква», «літера», яке споріднене зі словом «бук»

У староукраїнській графіці у зв'язку з наявністю різних писемних шкіл і типів письма (устав, півустав, скоропис) «Б» вживалася в кількох варіантах, що допомагає визначити час і місце написання пам'яток.

У XVI столітті, крім рукописної, з'явилася друкована форма літери.

Читання

Залежно від позиції, фонема «б» може мати такі алофони:

В інших кириличних абетках

В алфавітних системах на основі кирилиці «б» частіше читається як [b], але вимова у деяких випадках може дещо змінюватися залежно від позиції у слові. Наприклад, у російській мові присутнє таке явище, як оглушення дзвінких приголосних наприкінці слів і складів. Відповідно до цього «б» читається в цій позиції як [p]: дуб — [dup].

Інше використання

Нині використовується також при класифікаційних позначеннях і означає «другий»: ложа «Б», розділ «б». При цифровій нумерації вживається як додаткова диференційна ознака, коли ряд предметів має такий самий номер: 4-Б клас, будинок 15-Б тощо.

Велика літера

  • Б — скорочене кириличне позначення бела, одиниці вимірювання різниці рівнів звукової гучності або потужності та потужності інших фізичних величин.

Мала літера

  • б — скорочене кириличне позначення барна, одиниці вимірювання ефективного поперечного перерізу ядерних процесів

Шаблон:Clear:left

Літера — Б

Цікаві факти

  • В українській мові є слово, що складається тільки з одної літери «б» — стягнена форма умовної частки «би», що вживається після голосних.
  • Тхакарам — літера абетки малаялам, схожа на велику «Б», що лежить «на боці».

Таблиця кодів

Кодування Регістр Десятковий
код
16-ковий-
код
Вісімковий-
код
Двійковий код
Юнікод Велика 1041 0411 002021 00000100 00010001
Мала 1073 0431 002061 00000100 00110001
ISO 8859-5 Велика 177 B1 261 10110001
Мала 209 D1 321 11010001
KOI 8 Велика 226 E2 342 11100010
Мала 194 C2 302 11000010
Windows 1251 Велика 193 C1 301 11000001
Мала 225 E1 341 11100001

Джерела