Журавки та Золоте Поле: різниця між сторінками

Матеріал з Кримології
(Різниця між сторінками)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія)
 
ua>TohaomgBot
м (Додано інформацію до 1 посилання на джерело)
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{Село
{{Село України
  | назва          = Журавки
  | назва          = Золоте Поле
| зображення      = 000 Zolotoe Pole.JPG
  | область        = [[Автономна Республіка Крим]]
  | область        = [[Автономна Республіка Крим]]
  | район          = [[Феодосійський район]]
  | район          = [[Кіровський район (Крим)|Кіровський район]]
  | рада            = [[Журавська сільська рада (Кіровський район)|Журавська сільська рада]]
  | рада            = [[Золотополенська сільська рада]]
  | код КОАТУУ      = 0121681801
  | код КОАТУУ      = 0121682201
  | розташування    =
  | розташування    =
  | mapx            =
  | mapx            =
  | mapy            =
  | mapy            =
  | засновано      =
  | засновано      =
  | населення      = 3 202
  | населення      = 3 285
  | територія      =
  | територія      =
  | ref-територія  =
  | ref-територія  =
Рядок 18: Рядок 19:
  | ref-висота      =
  | ref-висота      =
  | водойма        =
  | водойма        =
  | поштовий індекс = 97321
  | поштовий індекс = 97330
  | телефонний код  = 6555
  | телефонний код  = 6555
  | координати      =  {{coord|45|7|53|N|35|12|59|E|scale:30000|display=inline,title}}
  | координати      =  {{coord|45|7|20|N|35|0|1|E|scale:30000|display=inline,title}}
   | lat_deg = 45 || lat_min = 7 || lat_sec = 53
   | lat_deg = 45 || lat_min = 7 || lat_sec = 20
   | lon_deg = 35 || lon_min = 12 || lon_sec = 59
   | lon_deg = 35 || lon_min = 0 || lon_sec = 1
  | адреса          = 97321, Автономна Республіка Крим, Кіровський р-н, с.Журавки, вул.Леніна,1
  | адреса          = 97330, с. Золоте Поле, вул. Центральна, 14
  | облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=11.04.2015&rf7571=360 Журавки]
  | облікова картка = [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=11.04.2015&rf7571=366 Золоте Поле]
  | прапор          = FLA Zhuravky, Kirovskyi, Krym.svg
  | прапор          = FLA Zolote Pole, Kirovskyi, Krym.svg
  | герб            = COA Zhuravky, Kirovskyi, Krym UHT.svg
  | герб            = COA Zolote Pole, Kirovskyi, Krym.svg
  | опис прапора    = Прапор Журавок
  | опис прапора    = Прапор Золотого Поля
  | опис герба      = Герб Журавок
  | опис герба      = Герб Золотого Поля
  | відстань о      =
  | відстань о      =
  | ref-відстань о  =
  | ref-відстань о  =
Рядок 37: Рядок 38:
}}
}}


'''Жура́вки''' (до 1948 року села '''Сеїт Ели''', [[Кримськотатарська мова|крим]]. ''Seyit Eli'' та '''Байрач''', {{lang-crh|Bayraç}}) — [[село]] [[Феодосійський район|Феодосійського району]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]].
'''Золоте́ По́ле''' (до [[1945]] року — '''Цюрихталь''', {{lang-crh|Caylav Saray, Джайлав-Сарай}}) — [[село]] [[Кіровський район (Крим)|Кіровського району]] [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]]. Населення становить 3285 осіб. Орган місцевого самоврядування - [[Золотополенська сільська рада]]. Розташоване на півдні району.
 
[[Орган місцевого самоврядування]] — [[Журавська сільська рада (Кіровський район)|Журавська сільська рада]]. [[Населення]] — 3 202 мешканці.


== Географія ==
== Географія ==
Журавки — велике село на південному сході району в [[Степовий Крим|степовому]] [[Крим]]у, на лівому березі річки [[Чурюк-Су|Чорох-Су]], висота над рівнем моря — 78 м. Найближчі села — практично примикають з півдня [[Тутівка]], [[Ізобільне (Кіровський район)|Ізобільне]] і [[Маківське]] і, приблизно за 2,5 км на північний схід — [[Новопокровка (Кіровський район)|Новопокровка]]. Райцентр [[Кіровське (Кіровський район)|Кіровське]] — приблизно за 9 км, там же найближча [[залізнична станція]] — [[Кіровська]] (на лінії [[Джанкой (станція)|Джанкой]] — [[Феодосія (станція)|Феодосія]]).
Розташоване в східній частині [[Кримський півострів|Кримського півострова]] в долині біля підніжжя гори [[Агармиш]]. Через село протікає річка [[Мокрий Індол]]. Відстань до районного центру селища [[Кіровське (Кіровський район)|Кіровське]] (де розташована найближча до села залізнична станція [[Кіровська]]) - 24 км, до [[Феодосія|Феодосії]] (де знаходиться морський порт) - 45 км , до [[Сімферополь (аеропорт)|аеропорту міста Сімферополя]] - 85 км. У селі діють храм Благовіщення Пресвятої Богородиці <ref>{{Cite web |url=http://www.crimea.orthodoxy.su/main/parishes#Kirovskoe |title=Кіровсько-Білогірське благочиння |accessdate=2 листопада 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141011012214/http://www.crimea.orthodoxy.su/main/parishes#Kirovskoe |archivedate=11 жовтня 2014 |deadurl=yes }}</ref> та мечеть «Фатіх Джума Джамі» <ref>{{cite web | url = http://imuslim.net/? item = 196 | title = Мечеть Фатіх Джума Джамі | publisher = IMUSLIM | accessdate = 2015-08-19 | archive-date = 1 серпня 2015 | archive-url = https://web.archive.org/web/20150801122902/http://imuslim.net/ }}</ref>.


== Археологія ==
== Археологічні розвідки ==
Біля сіл Новопокровки й Партизанів виявлено залишки скіфського курганного могильника і двох античних поселень перших століть до нашої ери.<ref>Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.</ref>
Поблизу Золотого Поля виявлено поселення епохи бронзи, скіфського періоду та часів раннього середньовіччя.


== Історія ==
== Історія ==
Перша документальна згадка села зустрічається в ''Камеральному Описі Криму'' … 1784 року, судячи по якому, в останній період [[Кримське ханство|Кримського ханства]] '' Сеїт Елі ''входив до Колечського [[кадилик]]у Кефінського [[каймакам]]ства<ref>{{книга | автор = Лашков Ф. Ф. | частина = каймаканства і в оних каймаканамі хто перебуває. | назва = Камеральне опис Криму, 1784 года|ссылка=http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Krym/XVIII/1780-1800/Kamer_opis_1784/text4.phtml?id=5744|издательство=Известия Таврійської вченої архівної комісії | рік = 1888 | тому = 6}}</ref>.
Село засновано 1805 року німцями-переселенцями з швейцарського кантону [[Цюрих (кантон)|Цюрих]]. Колоністи (31 домогосподарств) одержали земельні наділи по 60 десятин та ряд позичок. Крім того, вони на 30 років звільнялися від натуральних та грошових повинностей, від служби в царській армії (рекрутчини) та військових постоїв.
Після приєднання [[Кримське ханство|Криму]] до [[Російська імперія|Російської імперії]] 8 лютого 1784 року, село була приписане до [[Левкопольский повіт|Левкопольского повіту]] [[Таврійська область|Таврійської області]]<ref name = "РОЗПОДІЛ КРИМУ" />, а після ліквідації в 1787 році Левкопольського<ref>{{Cite web |url=http://library.chersonesos.org/showtome.php?tome_code=6&section_code=1 |title=ІТУАК, Т.6, стр.13.Кіреенко Г. К. Про ордерах князя Потьомкіна … |accessdate=29 березня 2015 |archive-date=18 червня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200618114234/http://library.chersonesos.org/showtome.php?tome_code=6&section_code=1 }}</ref>&nbsp;— до [[Феодосійський повіт|Феодосійського повіту]]. Після [[Павло I|Павловських]] реформ, з 12 грудня 1796 по 1802 рік, входила в [[Акмечетський повіт]] [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]]<ref>[[s:Повне зібрання законів Російської імперії (Сперанський) / Збори перший / 17634|Про новий поділ Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)]]</ref>. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 [[Таврійська губернія|Таврійської губернии]]<ref>{{Cite web |url=http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar |title=Крим 1783–1998 рр., Стор. 134. З Указу Олександра I Сенату про створення Таврійської губернії |accessdate=29 березня 2015 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304214427/http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar }}</ref>, Сеїт-Елі було включено до складу [[Байрачська волость|Байрачської волості]] Феодосійського повіту.
 
За даними 1805 року, у селі Сеїт Елі значилося 13 дворів і 113 жителів [[кримські татари|кримських татар]]<ref>{{Cite web |url=http://library.chersonesos.org/showtome.php?tome_code=27&section_code=1 |title=ІТУАК, т. 26, стор.126. Лашков Ф. Ф. Історичний нарис Кримсько-татарського землеволодіння |accessdate=29 березня 2015 |archive-date=20 липня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100720172948/http://www.library.chersonesos.org/showtome.php?tome_code=27&section_code=1 }}</ref>. На військово-топографічній карті генерал-майора Мухіна 1817 село ''Сеїт Елі'' позначене з 35 дворами<ref>{{Cite web |url=http://www.archmap.ru/1817/33-b4-1.jpg |title=Карта Мухіна 1817.  |accessdate=29 березня 2015 |archive-date=23 вересня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150923173513/http://www.archmap.ru/1817/33-b4-1.jpg }}</ref>. Після реформи волосного поділу 1829 ''Сеїт Елі'', віднесли до [[Учкуйська волость|Учкуйської волості]] (перейменованої з Байрачської)<ref>{{Cite web |url=http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar |title=Крим 1783–1998 рр., Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 стр. 133 |accessdate=29 березня 2015 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304214427/http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar }}</ref>. Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар в [[Османська імперія|Туреччину]]<ref>{{cite web | url = http: //elib.crimea.edu/index.php? option = com_content & task = view & id = 28 | title = До питання про переселення кримських мусульман до Туреччини наприкінці XVIII - першій половині ХІХ століть | author = Ляшенко В. І. | publisher = Культура народів Причорномор'я. Том 2 | accessdate = 2015-01-04 | archiveurl = https://web.archive.org/web/20150103110343/http://elib.crimea.edu/index.php | archivedate = 2015-01-03 | deadurl = yes }}</ref>, село спорожніло і, хоча на карті 1842 Сеїт Елі позначений умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів<ref>{{Cite web |url=http://www.archmap.ru/1842/42-5-4.jpg |title=Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 |accessdate=29 березня 2015 |archive-date=23 вересня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150923173633/http://www.archmap.ru/1842/42-5-4.jpg }}</ref>, в ''«Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 році»'', складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, воно вже не записане<ref>[http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1 .rar Крим 1783—1998&nbsp;рр., стор. 197]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>, як не позначене і на мапах 1865—1876 років<ref>[http://www.archmap.ru/1876/3314 /33-14-d.htm.htm Трехверстовая карта Криму ВТД 1865—1876. Лист XXXIII-14-d]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
 
Лише в ''«Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 р» '', за результатами Х ревізії 1887, у [[Салинська волость (Феодосійський повіт)|Салинській волості]] записані 2 села разом&nbsp;— Асан-Бай і Сеїт Елі, у яких числилося 14 дворів та 37 жителів<ref>{{Книга: Пам'ятна книжка Таврійської губернії}}</ref>.
 
Після земської реформи 1890-х років<ref>{{книга | назва = Історія земства за сорок років. Т. 4; Історія земства | автор = Борис Веселовский|ссылка=http://www.prlib.ru/Lib/pages/item.aspx?itemid=647|издательство=Санкт-Петербург : Видавництво О. Н. Попової | рік = 1911 |}}</ref> село приписали до [[Владиславська волость|Владиславської волості]]. За '' «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1892 рік» '' в селі Сеїт Елі, що не входила ні в одне сільське товариство, мешканців та домогосподарств НЕ числилось<ref>{{Cite web |url=http://book-old.ru/BookLibrary/42001-Pam-kn-Tavricheskoy-gub/1892.-Kalendar-i-Pamyatnaya-knizhka-Tavricheskoy-gubernii-na-1892-god.html |title=1892. Календар і Пам'ятна книжка Таврійської губернії на 1892. Стор. 84 |accessdate=29 березня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141006101544/http://book-old.ru/BookLibrary/42001-Pam-kn-Tavricheskoy-gub/1892.-Kalendar-i-Pamyatnaya-knizhka-Tavricheskoy-gubernii-na-1892-god.html |archivedate=6 жовтня 2014 |deadurl=yes }}</ref>. За '' «… Пам'ятною книжкою Таврійської губернії на 1902 рік» '' в селі Сеїт Елі, що знаходилося в приватному володінні, біло 206 жителів, домогосподарств НЕ маючих<ref>{{Cite web |url=http://book-old.ru/BookLibrary/42001-Pam-kn-Tavricheskoy-gub/1902.-Kalendar-i-Pamyatnaya-knizhka-Tavricheskoy-gubernii-na-1902-god.html |title=Календар і Пам'ятна книжка Таврійської губернії на 1902. стр. 160–161 |accessdate=29 березня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141006083945/http://book-old.ru/BookLibrary/42001-Pam-kn-Tavricheskoy-gub/1902.-Kalendar-i-Pamyatnaya-knizhka-Tavricheskoy-gubernii-na-1902-god.html |archivedate=6 жовтня 2014 |deadurl=yes }}</ref>.
 
За Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921<ref>{{Cite web |url=http://www.igsu.org.ua/Krym/CZernomorskij.rajon/CZernomorskoe.html |title=Історія міст і сіл. Том Крим, стор. 521 |accessdate=29 березня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120422160324/http://www.igsu.org.ua/Krym/CZernomorskij.rajon/CZernomorskoe.html |archivedate=22 квітня 2012 |deadurl=yes }}</ref> була скасована волосна система і село включили до складу [[Старо-Кримський район|Старо-Кримського району]]<ref name = "РОЗПОДІЛ КРИМУ">{{cite web|url=http : //whp057.narod2.ru/krwm.htm|title=Автономна Республіка Крым|publisher=|accessdate=2013-04-27|lang=|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GFWhURMg?url=http://whp057.narod2.ru/krwm.htm|archivedate=2013-04-29|deadurl=no}}</ref>. Декретом ВЦВК від 4 вересня 1924 «Про скасування деяких районів Автономної Кримської С. С. Р.» Старо-Кримський район був ліквідований і Сеїт Елі увійшов в [[Феодосійський район]]<ref>{{Cite web |url=http://bestpravo.com/ |title=/sssr/eh-gosudarstvo/e1r.htm Про скасування деяких районів Автономної Кримської С. С. Р. |accessdate=21 березня 2022 |archive-date=5 серпня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200805104317/http://bestpravo.com/ }}</ref>. Згідно ''Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзному перепису 17 грудня 1926 '', село Сеїт Елі було центром Сеїт-Елінської сільради Феодосійського району<ref>[http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998 .part1.rar Крим 1783—1998&nbsp;рр., стор.361]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. 15 вересня 1931 Феодосійський район скасували і Сеїт Елі знову у складі Старо-Кримського, а з 1935&nbsp;— Кіровського району<ref name = "РОЗПОДІЛ КРИМУ" />.
 
Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 Сеїт-Елі був перейменований в Журавки і Сеїт-Елінська сільрада&nbsp;— в Журавську<ref>{{Cite web |url=http://road-crimea.narod.ru/ |title=rename.htm Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 р |accessdate=29 березня 2015 |archive-date=19 березня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150319093050/http://road-crimea.narod.ru/ }}</ref>. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948, до складу Журавок включили Байрач<ref>[[s:Указ Президії ВР УРСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області|Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області]]</ref>.
 
Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 Кіровський район був скасований і село приєднали до [[Нижньогірський район|Нижньогірского]]<ref>{{Cite web |url=http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar |title=Крим 1783–1998 рр., Стор. 440 |accessdate=29 березня 2015 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304214427/http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar }}</ref>. 1 січня 1965, указом Президії ВР УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР&nbsp;— по Кримській області»<ref>{{Cite web |url=http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar |title=Крим 1783–1998 рр., Стор. 443 |accessdate=29 березня 2015 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304214427/http://www.soldat.ru/files/f/adm_terr_preobrazovania_v_krimu_1783_1998.part1.rar }}</ref>, знову включили до складу Кіровського<ref>[http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/uztnu/zapiski/2007/geography/uch_20_1g/efimov_5.pdf Адміністративно-територіальний поділ Криму в другій половині 20 століття, стор.44]</ref>.


До 1996 року в селі була центральна садиба колгоспу «Красний Луч».
1820 року в колонії ''Цюрихталь'' налічувалося вже 79 домогосподарств. Займалися вони рільництвом, вівчарством та садівництвом.


У 1980-х роках в селі заасфальтовано вулиці (частково), прокладений водопровід (34 км), побудовано гуртожиток. На початку дев'яностих років введена в дію АТС на 500 номерів.
{{Перепис-1897|+|321|308|100|||480|||}}<ref>{{НМРИ-500-1905|1-219}}</ref>.
== Населення ==
=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року{{UKR-socialdata-mova-2001}}:
{| class="standard"
|-
! Мова
! Відсоток
|-
| [[російська мова в Україні|російська]]
| align="right"| 69,59%
|-
| [[кримськотатарська мова|кримськотатарська]]
| align="right"| 15,59%
|-
| [[українська мова|українська]]
| align="right"| 12,73%
|-
| [[білоруська мова|білоруська]]
| align="right"| 0,55%
|-
| інші/не визначилися
| align="right"| 1,54%
|}


== Релігія ==
== Посилання ==
На території села діють православна церква «Віри, Надії, Любові та матері їх Софії»<ref>[http://doc.orthodoxy.crimea.ua/Blagochin/Kirovskoe.pdf Храм Святих Віри, Надії, Любові та матері їх Софії в селі Журавки]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> і мечеть [[Сеїт-Ели Джамісі]], побудована на пожертвування жителів села.
* [http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/dzhankkirovskyj-rajon/zolote-pole.html стаття Золоте Поле&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130929131201/http://imsu-krym.com/mista-i-sela-krymskoi-oblasti/dzhankkirovskyj-rajon/zolote-pole.html |date=29 вересня 2013 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.&nbsp;— 992 с.)


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 75: Рядок 84:
{{Кіровський район}}
{{Кіровський район}}


{{Портали|Україна|Крим|Географія України}}
[[Категорія:Німецькі села Криму]]
[[Категорія:Феодосійський район]]

Версія за 19:43, 15 жовтня 2023

Шаблон:Село України

Золоте́ По́ле (до 1945 року — Цюрихталь, крим. Caylav Saray, Джайлав-Сарай) — село Кіровського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 3285 осіб. Орган місцевого самоврядування - Золотополенська сільська рада. Розташоване на півдні району.

Географія

Розташоване в східній частині Кримського півострова в долині біля підніжжя гори Агармиш. Через село протікає річка Мокрий Індол. Відстань до районного центру селища Кіровське (де розташована найближча до села залізнична станція Кіровська) - 24 км, до Феодосії (де знаходиться морський порт) - 45 км , до аеропорту міста Сімферополя - 85 км. У селі діють храм Благовіщення Пресвятої Богородиці [1] та мечеть «Фатіх Джума Джамі» [2].

Археологічні розвідки

Поблизу Золотого Поля виявлено поселення епохи бронзи, скіфського періоду та часів раннього середньовіччя.

Історія

Село засновано 1805 року німцями-переселенцями з швейцарського кантону Цюрих. Колоністи (31 домогосподарств) одержали земельні наділи по 60 десятин та ряд позичок. Крім того, вони на 30 років звільнялися від натуральних та грошових повинностей, від служби в царській армії (рекрутчини) та військових постоїв.

1820 року в колонії Цюрихталь налічувалося вже 79 домогосподарств. Займалися вони рільництвом, вівчарством та садівництвом.

Шаблон:Перепис-1897[3].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 рокуШаблон:UKR-socialdata-mova-2001:

Мова Відсоток
російська 69,59%
кримськотатарська 15,59%
українська 12,73%
білоруська 0,55%
інші/не визначилися 1,54%

Посилання

Примітки

Шаблон:Населені пункти

  1. Посилання доступне в режимі редагування
  2. Посилання доступне в режимі редагування