Колеч-Мечеть (мечеть)

Матеріал з Кримології
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Колеч-Мечеть (крим. Küleç Meçit, Кулеч-Мечит) — мечеть споруджена за часів Кримського ханства з медресе, Шаблон:Comment Ахмеда-ефенді і тюрбе над ним в Колеч-Мечеть у долині річки Чурюк-Су. Перші письмові згадки про храмовий комплекс відносяться до XVII століття, однак його зведення, на думку дослідників, можна датувати й ранішим періодом, імовірно XV—XVI століттями. Після захоплення Криму радянською владою мечеть закрили, а на початку 1950-х років храмовий комплекс повністю знищено.

Як об'єкт архітектури досліджувався в 1920-ті роки експедицією під керівництвом архітектора та реставратора Бориса Засипкіна.

Історія

Перша згадка про мечеть у селі Колеч-Мечеть або Колайджа-Месджід, тобто «мечеть на зручному місці»[1] (нині південно-східна околиця села Новопокровка Кіровського району Криму) міститься в працях османського мандрівника Евлії Челебі, який відвідав це татарське селище в 1666—1667 роках[2]: Шаблон:Початок цитатиСело Коледж розташоване недалеко від фортеці Кефе. Там 200 татарських будинків, соборна мечеть із високим куполом і кам'яним мінаретом, лазня і будівлі, криті свинцем. Там є сади і виноградники, це упорядковане село. Тут жив шейх — святий Ахмед-ефенді з Коледжу, провісник і великий султан. Тепер у нього 40 тисяч мюридів із голеними вусами, він — їхній ватажок на Шляху. 40 тисяч мюридів із роду тих, що носять лахміття, живуть у Криму, це вірні закохані. На його могилі безмежні благодіяння тим, хто приходить і йде, багатіям і вбогим, вночі і вдень.Шаблон:OqШаблон:Кінець цитати

Комплекс Колеч-Мечеті (на карті значок із півмісяцем). Він був розташований трохи на схід від однойменного села в долині Чурюк-Су. Північніше проходить стародавній шлях, що з'єднує центральний Крим із Таманськими переправами. Карта Бетева і Оберга. Військово-топографічне депо, 1842 р.

Будівля проіснувала аж до 1950-х років, після чого її знесено разом із залишками будівель Колеч-Мечеті. Дослідження, зйомка, а також збереження його найцінніших архітектурних та історичних фрагментів не проводилися[1].

1920 рік

Дослідження храмового комплексу проведено наприкінці 1920-х років із подачі історика і етнографа Усеїна Боданінського, який тоді обіймав посаду директора Ханського палацу в Бахчисараї, і зумів привернути до дослідження збережених пам'яток історії і культури Кримського ханства увагу фахівців з Москви, зокрема, мистецтвознавця-реставратора Б. М. Засипкіна. Письмові і фотографічні матеріали досліджень останнього, опубліковані 1927 року, до теперішнього часу є практично єдиним джерелом наукової інформації щодо зниклої пам'ятки кримськотатарського зодчества[3]. У 1937-1938 роках У. Боданінського та Б. М. Засипкіна репресовано, а їхній науковий доробок практично не був відомим аж до розпаду СРСР[4][5].

Архітектура

1927 рік

Архітектура мечеті відповідає зразкам ранньої архітектури Кримського ханства. Основна будівля квадратна у плані, її вінчав восьмигранний барабан зі сферичним куполом на вітрилах, у давнину зі свинцевою покрівлею. Стіни були зовні складені з великих блоків якісно обтесаного каменю, з забутовкою середини стіни, загальною товщиною від 0,8 до 1 метра. В основній залі було два яруси вікон зі стрілчастими арками. Вхідний портал був заввишки на половину основної будівлі, на його кутах були виконані контрфорси. Ліворуч від вхідної групи розташовувся 12-гранний мінарет на квадратній основі заввишки до 25 метрів, увінчаний конічним куполом. Із внутрішнього оздоблення відзначено пишний різьблений міхраб із сельджуцькими мотивами[3][6]. Мечеть найближча за архітектурою до мечеті Ескі-Сарай поблизу Піонерського, колишнього Джолмана, яка датується XIV—XV століттями[7].

Б. М. Засипкін розглядав архітектуру мечеті в контексті переклички загальномусульманських мотивів, між древніми формами і пізньою класичною спадщиною школи Сінана[3]: Шаблон:Початок цитатиМечеті в селищах Колеч-мечеть і Карагез є зразками провінційних відображень і продовженням поширення купольних мечетей османського типу по Криму, причому в них поряд із тими традиціями, застосованими Ходжі Сінаном, використовувалися в декораціях давніші сельджуцькі елементи і в поєднанні виявлявся дещо своєрідний місцевий відтінок кримської гілки великого і прекрасно квітучого дерева мистецтва Ісламу.Шаблон:OqШаблон:Кінець цитати

Дюрбе-ротонда

Дюрбе біля Колеч-Мечеті, 1927 рік

За 650 метрів на південний схід від мечеті поряд із курганом № 2134 було розташоване тюрбе типу ротонда над, імовірно, могилою Ахмеда-ефенді, сліди фундаменту якого нині майже не збереглися, імовірно в точці Шаблон:Coord. Під час обстеження ділянки виявлено деяку кількість дрібних бутових каменів, фрагментів черепиці та поливної кераміки. Нині ця територія зайнята залишками мусульманського кладовища, приватними городами та орним полем[3][1].

Література

Посилання

Примітки

  1. ↑ 1,0 1,1 1,2 Шаблон:Статья
  2. ↑ Шаблон:Книга-ру
  3. ↑ 3,0 3,1 3,2 3,3 Шаблон:Статья
  4. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  5. ↑ Шаблон:Статья
  6. ↑ Шаблон:Книга-ру
  7. ↑ Шаблон:Книга-ру
Отримано з http://krymology.info/index.php?title=Колеч-Мечеть_(мечеть)&oldid=2433