Храм Трьох Вершників та Велика кенаса (Чуфут-Кале): різниця між сторінками
м (Імпортовано 1 версія) |
ua>PsichoPuzo м (додано Категорія:Кенаси Криму за допомогою HotCat) |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Культова споруда | {{Культова споруда | ||
|зображення = Cufut Qale kenassa.jpg | |||
|розмір_зображення = 300px | |||
|підпис = | |||
|назва = Велика караїмська кенаса | |||
|розташування_місто = [[Бахчисарай]] | |||
|розташування_країна = {{UKR}}, [[Крим]] | |||
|координати = | |||
|архітектор = | |||
|інженер = <!-- необов'язковий --> | |||
|скульптор = <!-- необов'язковий --> | |||
|художник = <!-- необов'язковий --> | |||
|замовник = <!-- необов'язковий --> | |||
|дата_початку_спорудження = XIV століття | |||
|дата_закінчення_спорудження= | |||
|дата_зруйнування = | |||
|дата_відбудови = | |||
|вартість = <!-- необов'язковий --> | |||
|будівнича_система = <!-- необов'язковий --> | |||
|стиль = | |||
|адреса = | |||
|релігійна конфесія = | |||
|намісник = | |||
|сайт = | |||
}} | }} | ||
''' | '''Караїмська кенаса (велика)''' — пам'ятка архітектури національного значення (охоронний номер 010082/5)<ref>{{Cite web |url=https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2020-п#Text |title=Постанова КМУ № 518 від 25 червня 2020 р. «Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» |accessdate=16 вересня 2020 |archive-date=11 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201011134810/https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/518-2020-п#Text }}</ref>, що входить до комплексу пам'яток національного значення [[Чуфут-Кале]]. | ||
== Історія == | |||
Центром караїмського життя в [[Крим]]у й у всій [[Східна Європа|Східній Європі]] був Кирк-Єр, нині більш відомий як [[Чуфут-Кале]]. Йосеф бен Йєшуа га-Машбір, караїмський вчений і поет з Волині, який жив у XVII столітті, охарактеризував Кале так: ''«Головне серед караїмських громад місто, велике мудрецями і книжниками, наповнене книгами і досконалими праведниками»''. У найдавнішій серед нині збережених караїмських кенас (великій), що розташована на Чуфут-Кале, караїми бачили проєкцію Єрусалимського храму, а саме місто вважали кримським [[Єрусалим]]ом. Такої ж думки були й захоплені мандрівники, які бачили Кале. Храмовою горою був південний схил столової гори, на якій стоїть стародавній Кирк-Єр, а храмовим комплексом — дворик з двома давніми кенасами за глухим кам'яним парканом. З Кенаської вулиці в дворик веде хвіртка з порогом з мармурової плити. | |||
[[ | |||
Дві старовинні кенаси, що стоять поруч, — Велика й Мала — були центром караїмського життя Чуфут-Кале. Перед ними колись росли дерева, мешканці фортеці плекали тут єдиний у місті сад. У ньому справляли свято Суккот. Будинки кенас — прямокутні в плані, під двосхилим черепичним дахом. Велика кенаса збудована більш ретельно і монументально. Вхід в неї акцентований кам'яною аркою, що підтримує навіс і утворює веранду перед дверним отвором. | |||
На напису, зробленому на кам'яній стелі, що була встановлена поруч із Великою кенасою на честь її відвідин імператором [[Олександр ІІІ (російський імператор)|Олександром ІІІ]], цей молитовний будинок названий у тексті російською мовою «древним храмом», а давньоєврейською мовою «бет мікдаш меат веаттік йомін», у перекладі — «будинок святості, старий днями». Подібною в юдейській традиції є назва Єрусалимського Храму — «бет га-мікдаш» («будинок святості»). | |||
Історики припускають, що Велика кенаса була зведена в XIV ст., але це лише припущення, й нічого конкретного про час її будівництва не відомо. Радіовуглецевий аналіз декоративної планки фасаду вівтаря показав більш ранню дату — ХІІ ст., але сама споруда має виразні риси зодчества XVII ст. | |||
Велика кенаса нині використовується за своїм прямим призначенням. Караїми з усього Криму збираються там на свята, проводять служби. Як і багато століть тому, в стародавніх стінах лунають молитви. | |||
== Примітки == | |||
{{reflist}} | |||
==Джерела== | == Джерела і посилання == | ||
* [ | * Матеріали до тому «Звід пам'яток історії та культури України. Автономна Республіка Крим». — К., 2015. — С. 894—895. | ||
* [https://culture.voicecrimea.com.ua/uk/zahadky-krymskoho-ierusalymu/ Олександр Дзюба. Загадки Кримського Єрусалиму] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210122215408/https://culture.voicecrimea.com.ua/uk/zahadky-krymskoho-ierusalymu/ |date=22 січня 2021 }} | |||
[[Категорія: | {{Кенаси}} | ||
[[Категорія: | [[Категорія:Чуфут-Кале]] | ||
[[Категорія: | [[Категорія:Архітектура Криму]] | ||
[[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення в Криму]] | |||
[[Категорія:Кенаси Криму]] | |||
Версія за 20:37, 26 квітня 2023
Караїмська кенаса (велика) — пам'ятка архітектури національного значення (охоронний номер 010082/5)[1], що входить до комплексу пам'яток національного значення Чуфут-Кале.
Історія
Центром караїмського життя в Криму й у всій Східній Європі був Кирк-Єр, нині більш відомий як Чуфут-Кале. Йосеф бен Йєшуа га-Машбір, караїмський вчений і поет з Волині, який жив у XVII столітті, охарактеризував Кале так: «Головне серед караїмських громад місто, велике мудрецями і книжниками, наповнене книгами і досконалими праведниками». У найдавнішій серед нині збережених караїмських кенас (великій), що розташована на Чуфут-Кале, караїми бачили проєкцію Єрусалимського храму, а саме місто вважали кримським Єрусалимом. Такої ж думки були й захоплені мандрівники, які бачили Кале. Храмовою горою був південний схил столової гори, на якій стоїть стародавній Кирк-Єр, а храмовим комплексом — дворик з двома давніми кенасами за глухим кам'яним парканом. З Кенаської вулиці в дворик веде хвіртка з порогом з мармурової плити.
Дві старовинні кенаси, що стоять поруч, — Велика й Мала — були центром караїмського життя Чуфут-Кале. Перед ними колись росли дерева, мешканці фортеці плекали тут єдиний у місті сад. У ньому справляли свято Суккот. Будинки кенас — прямокутні в плані, під двосхилим черепичним дахом. Велика кенаса збудована більш ретельно і монументально. Вхід в неї акцентований кам'яною аркою, що підтримує навіс і утворює веранду перед дверним отвором.
На напису, зробленому на кам'яній стелі, що була встановлена поруч із Великою кенасою на честь її відвідин імператором Олександром ІІІ, цей молитовний будинок названий у тексті російською мовою «древним храмом», а давньоєврейською мовою «бет мікдаш меат веаттік йомін», у перекладі — «будинок святості, старий днями». Подібною в юдейській традиції є назва Єрусалимського Храму — «бет га-мікдаш» («будинок святості»).
Історики припускають, що Велика кенаса була зведена в XIV ст., але це лише припущення, й нічого конкретного про час її будівництва не відомо. Радіовуглецевий аналіз декоративної планки фасаду вівтаря показав більш ранню дату — ХІІ ст., але сама споруда має виразні риси зодчества XVII ст.
Велика кенаса нині використовується за своїм прямим призначенням. Караїми з усього Криму збираються там на свята, проводять служби. Як і багато століть тому, в стародавніх стінах лунають молитви.
Примітки
Джерела і посилання
- Матеріали до тому «Звід пам'яток історії та культури України. Автономна Республіка Крим». — К., 2015. — С. 894—895.
- Олександр Дзюба. Загадки Кримського Єрусалиму
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування