Кучук-Алкали
Шаблон:Село Шаблон:ПВРУ-1352-VIII-чинність Кючук-Алкали (крим. Küçük Alqalı) (з 1945 по 2023 рік — Заві́т-Ле́нінський) — село в Україні, у Джанкойському районі Автономної Республіки Крим. Населення становить 2567 осіб. Орган місцевого самоврядування — Завіто-Ленінська сільська рада. Від 2014 року село окуповане Росією.
Географія
Кючук-Алкали — село на півночі району, у степовому Криму, на лівому березі маловодної балки Алкали, що впадає в Сиваш, висота над рівнем моря — 6 м[1]. Сусідні села: Пушкіне за 1 км на південь вище по балці та Мілководне за 2 км на північний схід — нижче за течією. Відстань до райцентру — близько 17 кілометрів, найближча залізнична станція — Солоне Озеро — близько 4,5 км.
Історія
Поблизу села виявлено кургани доби бронзи.[2]
Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Кючук-Алкали входив в Діп Чонгарський кадилик Карасубазарського каймакамства[3].
Після окупації Криму Російською імперією (8) 19 квітня 1783 , (8) 19 лютого 1784, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопського повіту . Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії[4]. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії , Кючук-Алкали був включений до складу Біюк-Тузакчинської волості Перекопського повіту.
За Відомостями про всі селища в Перекопському повіті… від 21 жовтня 1805 року, у селі Кючук-Алкали числилося 12 дворів, 61 кримський татарин і 5 циган[5]. На військово-топографічної карті 1817 року село позначене з тими ж 12 дворами[6]. Після реформи волосного поділу 1829 року Кючук-Алкали, згідно «Відомості про казенні волості Таврійської губернії 1829 р», залишився у складі Тузакчинской волості . Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину[7], село помітно спорожніло і на карті 1842 Кючук-Алкали позначене умовним знаком «мале село», тобто менш як 5 дворів[8].
У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Ішуньської волості. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року» , складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Кючук-Алкали — власницьке татарське поселення з 6 дворами, 24 жителями і обивательською поштовою станцією при затоці Сиваша[9]. Згідно «Пам'ятної кнги Таврійської губернії за 1867 рік», село Кючук Алколи було покинута мешканцями в 1860—1864 роках, внаслідок еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину[10] і залишалося в руїнах[11] і, якщо на триверстовій мапі 1865 село ще позначене[12], то на карті, з коректурою 1876 його вже немає[13]. За «Пам'ятною книгою Таврійської губернії 1889 року», за результатами Х ревізії 1887, у селі Кючук-Алхали вже числилося 2 двори і 9 жителів.
Після земської реформи 1890 року[14] Кючук-Алкали віднесли до Богемської волості. У «… Пам'ятній книзі Таврійської губернії за 1892» у відомостях про Богемську волость ніяких даних про село, крім назви, не приведено[15]. За «… Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1900 рік» на хуторі Кючук-Алкали числилося 45 жителів в 5 дворах[16]. У Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року , у Богемській волості Перекопського повіту значаться 2 села Куркчи-Алкали : вакуф та Безлера з населенням 19 осіб[17].
Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район[18]. У 1922 році повіти перетворили в округи[19]. 11 жовтня 1923 року, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративного поділу Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були ліквідовані, основний адміністративною одиницею став Джанкойський район[20] і село включили до його складу.
Єврейська комуна Мішмар (Шаблон:Lang-he на івриті «Гвардія») була заснована 20 квітня 1924 року 12-тьма колишніми членами нелегального крила організації Гехалуц («Національно-трудова організація Гехалуц»[21]) на 700 десятинах землі[22].
Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, комуна Мішмар, вона ж Кючук-Алкали входила до складу Таганашської сільради Джанкойського району . Комуна проіснувала до 1934 року, коли була ліквідована, нібито, на прохання жителів сусідніх сіл[23].
Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, Кючук Алкали перейменували в Завіт-Ленінський[24], з 1958 року село — центр сільради.
Село внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»[25]. Шаблон:-
Примітки
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.
- ↑
- ↑ Про новий поділі Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
- ↑
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑
- ↑
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑
- ↑ Шаблон:Книга: Календар і Пам'ятна книжка Таврійської губернії на 1892 год
- ↑ Шаблон:Книга: Календар і Пам'ятна книга Таврійської губернії на 1900 рік
- ↑ Шаблон:Книга: Німці Росії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ Шаблон:ЕЄЕ
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування
- ↑ «respubliki-shkid» -do- «mishmara» Від «Республіки Шкід» до «Мішмар»
- ↑ Указ Президії ЗС РРФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області
- ↑ Посилання доступне в режимі редагування