Лябик Василь Васильович

Матеріал з Кримології
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Василь Васильович Лябик ( 29 травня 1949, Добромислі, Мінська область, Білоруська РСР, СРСР) — український радянський футболіст, нападник.

Біографія

Народився в селі Добромислі Мінської області. В 1953 році його родина переїхала з Білорусі до Дніпродзержинська. У цьому місті Василь Лябик провів дитячі та юнацькі роки. В ДЮСШ займався футболом під керівництвом Бориса Ульянова — тренера[1], який підготував для команд майстрів Анатолія Боговика, Віктора Литовченка[2], Анатолія Гринька, Олександра Снитька[3], Володимира Федоренка та ін[4]. Після закінчення загальноосвітньої школи став гравцем місцевої команди «Прометей», котра виступала у першості СРСР серед колективів класу «Б».

Незабаром почали надходити пропозиції з обласного центра. Якщо Леоніду Родосу Лябик відмовив, то Валерій Лобановський, через військовий комісаріат, призвав молодого форварда на строкову службу. У сезоні-69 «Дніпро» здобув перемогу в своїй групі і вийшов до фінального раунду турніру, де разом з «Спартаком» із Орджонікідзе, вільнюським «Жальгірісом» і хабаровським СКА змагався за путівку до еліти радянського футболу. У вирішальних іграх сильнішою виявилася осетинська команда, а «дніпряни» завершили турнір на другому місці[5].

Наступний рік провів у дублі київського «Динамо», де разом з ним грали Олег Блохін, Володимир Веремєєв, Юрій Ванкевич, Володимир Онищенко тощо. За основний склад виходив у двох матчах: чемпіонаті СРСР проти «Пахтакора» (0:0) і кубковий — проти «Таврії» (2:1).

Після завершення військової служби повернувся до Дніпропетровська, туди його наполегливо кликав Валерій Лобановський. 1971 року його команда стала найсильнішою у першості першої ліги і отримала перепустку до групи найсильніших.

Василь Лябик став першим гравцем з Дніпропетровська, який отримав виклик до збірної СРСР, але поїхав в іншому напрямку — додому, де «весело» провів час. Порушення спортивної дисципліни привели до того, що 1975 року захищав кольори «Титана» (Армянськ), котрий виступав у чемпіонаті УРСР серед колективів фізичної культури[6][7].

Потім були півтора року в харківському «Металісті», котрий намагався пробитися до першої ліги, короткострокове повернення до «Дніпра» і завершення кар'єри в складі «Кривбаса».

Досягнення

  • Переможець першої ліги (1): 1971
  • Переможець 3-ї підгрупи другої групи класу «А» (1): 1969[8]
  • Другий призер чемпіонату УРСР (1): 1976

Статистика

Сезон Команда Чемпіонат Кубок
Ліга Ігри Голи Ігри Голи
1967 «Прометей» Д-3
1968 «Прометей» Д-3
1969 «Дніпро» Д-2 41 12 2 0
1970 «Динамо» (Київ) Д-1 1 0 1 0
СКА (Київ) Д-2 13 1
1971 «Дніпро» Д-2 39 7 2 0
1972 «Дніпро» Д-1 12 5 3 0
1973 «Дніпро» Д-1 10 2 3 0
1974 «Дніпро» Д-1 6 1 3 0
1976 «Металіст» Д-3 38 3 2 0
1977 «Металіст» Д-3 18 2 2 0
«Дніпро» Д-1 7 1
1978 «Кривбас» Д-3 39 1
1979 «Кривбас» Д-3 43 2
1980 «Кривбас» Д-3 14 1
Усього за кар'єру Д-1 36 9 18 0
Д-2 93 20
Д-3 152 9

Примітки

Посилання

  1. Посилання доступне в режимі редагування
  2. Посилання доступне в режимі редагування
  3. Посилання доступне в режимі редагування
  4. Василий Лябик: Блохин писал, что его карьера началась с моего голевого паса? Не помню этот ассист!
  5. Посилання доступне в режимі редагування
  6. Посилання доступне в режимі редагування
  7. Посилання доступне в режимі редагування
  8. Посилання доступне в режимі редагування