Сеїд Мухаммед Риза та Сергеєв Олександр Анатолійович: різниця між сторінками

Матеріал з Кримології
(Різниця між сторінками)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
м (Імпортовано 1 версія)
 
ua>TohaomgBot
м (Замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на звичайні літери)
 
Рядок 1: Рядок 1:
{{особа}}
{{Військовик2
'''Сеїд Мухаммед Риза ель-Киримі''' (помер у вересні [[1756]]) — [[крим]]ськотатарський* літератор, історик і вчений (улема), який досяг високих посад в Османській імперії, представник [[стамбул]]ьської аристократії. Був головою нащадків [[Мухаммед|Пророка]] (накибуль-ешраф) в Стамбулі. Народився, судячи з нісби, в родовому селі Сеїд-Елі, яке було розташоване в кримсько-ханських володіннях поблизу оттоманської Кафи. Походив з роду відомого в Криму Шейха ес-Сейида Афіфі Абдуллаха-ефенді, сина Шейха Ібрахіма-ефенді (Татар Шейха), сина Шейха Ак-Мехмеда-ефенді. Останній, згідно з родовими переказами, прибув до Криму з Бухари (перша пол. XVI ст.).
| ім'я                = Олександр Сергеєв
| оригінал імені      = Олександр Анатолійович Сергеєв
| портрет            = 
| підпис              =
| дата народження    = 16.7.1971
| місце народження    = с. [[Золоте Поле]], [[Кримська область]]
| дата смерті        = 11.3.2022
| місце смерті        = с. [[Михайлівка (Миколаївський район)|Михайлівка]], [[Миколаївський район]], [[Миколаївська область]], [[Україна]]
| причина смерті      = осколкове поранення голови
| національність      = [[українці|українець]]
| університет        =
| ступінь            =
| прізвисько          =
| партія              =
| країна              = {{UKR}}
| вид збройних сил    = {{fЗСУ}}
| рід військ          = {{СВ ЗСУ}}
| роки служби        =
| звання              = {{Ранг|країна=Україна|звання=Підполковник}}
| формування          =
| командування        =
| битви              = [[Російсько-українська війна (з 2014)|Російсько-українська війна]]
| нагороди            = {{(!}} style="background: transparent"
{{!}} {{Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)|2022}}
{{!)}}
}}
{{однофамільці|Сергеєв}}
'''Олександр Анатолійович Сергеєв''' ({{нар}} [[16 липня]] [[1971]], с. [[Золоте Поле]], [[Кримська область]], [[УРСР]], [[СРСР]] — {{пом}} [[11 березня]] [[2022]], біля м. [[Михайлівка (Миколаївський район)|Михайлівка]], [[Миколаївський район]], [[Миколаївська область]], [[Україна]]) — [[підполковник]] [[Сухопутні війська Збройних сил України|Сухопутних військ Збройних сил України]], [[Учасники російсько-української війни С|учасник російсько-української війни]], що загинув у ході [[Російське вторгнення в Україну (2022)|російського вторгнення в Україну]].


== Творчість ==
== Життєпис ==
Згадується як поет з тахаллусом Різаі. Однак більше відомий як історик Кримського ханства. На замовлення хана [[Менґлі II Ґерай|Менґлі II Ґерая]] написав історичний твір «Ас-саб' ас-саййар фі ахбар-і мулюк-і татар» (Сім планет в звістках про татарських царів), що містить історію правління семи кримських ханів з 1445 до 1737 — з часу хана [[Менґлі I Ґерай|Менґлі I Ґерая]] до періоду правління [[Менґлі II Ґерай|Менґлі II Ґерая]] (з 871/1466 по 1150/1737 р). Робота була закінчена в 1737 (або 1744) році.
Народився [[16 липня]] [[1971]] року в селі [[Золоте Поле]] [[Кіровський район (АР Крим)|Кіровського району]] [[Кримська область|Кримської області]] (нині — [[Автономна Республіка Крим|Автономної Республіки Крим]]).


Турецький бібліограф Ахмед Ханіф-заде (який помер після 1766) у своєму творі «Асарі-неу» називає два його трактати повчального характеру: Гірські вітрогради віруючого та Лучевилив благодаті.
Закінчив вищий військовий навчальний заклад та проходив військову службу в [[Збройні сили України|Збройних Силах України]]<ref>[https://ukraine-memorial.org/ua/biography/sergeev-oleksandr-anatoliyovich/ Сергеєв Олександр Анатолійович]</ref>.
Він же пише, що в 1737 році мевляна Ассейід-Мухаммед-Різа-ефенді Ель-Киримі склав «Історію будинку Чингіз». В іншій замітці йдеться, що моллу Шериф Мухаммед-Різа склав збірник Ассеб'у-с-сейяр, в якому розповідається про татар Криму.


Турецький історик Васиф-ефенді присвятив йому некролог, відзначивши його знатне походження і високі чесноти. Він пише, що Риза переклав «Тарихи Газан» (Історію газу), в якій зобразив долі кримських ханів. Під «Тарихи Газан» зазвичай розуміли першу частину відомої праці Джамі-ат-Таваріх [[Рашид-ад-Дін Фазлуллах|Рашид ад-Діна]]. Неясно, чому про самостійну працю тут говориться, як про переведення.
Неодноразово був нагороджений відзнаками, орденами і медалями за віддану службу, хоробре виконання військового обов'язку та відданість присязі.


Літературний стиль книги рясніє довгими періодами, пишними епітетами і витіюватими метафорами, що відповідало естетичним запитам османського палацу тієї епохи, але сильно ускладнює розуміння тексту. Сучасники і фахівці з турецької мови високо цінували літературні достоїнства твору. Автор був широко освіченою людиною, його заслання показують, що він використовував у своїй роботі турецьких авторів побутописців&nbsp;— Нішанджія-паші і На'іма-Челебі, перських авторів [[Мірхонд]]а, [[Вассаф]]а, [[Севендер]]а, арабський географічний трактат [[Абу-ль-Фіда]]. З кримських істориків Риза посилається на Хейр-заде, автора «Табелі», Абду-ль-Велі-ефеді, на автора «Збірника пригод» Мас'уда-ефенді, який був радником царевича Шегбаз-Герая, убитого черкесами в 1700 році. Він також повідомляє деякі відомості про Кайсуні-заде Неда Ефенді, астролога і близьку до Сахіб Герая людину, відомого під прізвиськом [[Реммал-ходжа]].
До моменту загибелі довгий час проживав на вулиці Зеленій у м. [[Виноградів|Виноградові]] на Закарпатті<ref>{{Cite web |url=https://vin-rada.gov.ua/вшанування-памяті-воїна-героя-укра/ |title=Вшанування пам’яті воїна–Героя України, підполковника Сергеєва Олександра Анатолійовича. 29.03.2022 |accessdate=2022-06-27 |archive-date=2022-06-25 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220625112707/https://vin-rada.gov.ua/вшанування-памяті-воїна-героя-укра/ }}</ref>.


У 1832 році в [[Казань|Казані]] твір Ризи було видано видним російським сходознавцем професором [[Казембек Олександр Касимович|О.&nbsp;К.&nbsp;Казембек]]ом. (''Саид-Мухаммед Риза, Ассеб ос-сейяр, или Семь планет, содержащий историю крымских ханов, Казань, Изд. М. Казембек, 1832''). Професор високо цінував літературні достоїнства трактату, але критикував його за те, що автор мало приділив уваги військовим походам кримських ханів і захоплювався внутрішньою історією Криму, проте з часом оцінки змінилися і вже В.&nbsp;Д.&nbsp;Смирнов на противагу цінував саме цей бік трактату. Крім опублікованого, в Росії зберігалися (1887) ще два рукописи трактату: один в Азійському музеї Академії Наук, інший в навчальному відділі [[МЗС РФ|Міністерства Закордонних справ]].
Учасник [[Російсько-українська війна (з 2014)|російсько-української війни]].


Ще за життя Сеїда Мухаммеда Ризи значна частина його історичної праці за наказом [[Арслан Ґерай|Арслан Ґерая]] була перероблена кримським вченим мударрісом Абд ар-Рахман-ефенді на прізвисько Челебі Акай-ефенді з тахаллусом Хурремі, сином Шейха Мухаммеда-ефенді ель-Хальветі на прізвисько Каракаш Мухаммед-ефенді. В ході переробки високий стиль твору Мухаммеда Ризи був спрощений до середнього стилю османсько-турецької мови. Відповідно до термінології того часу мову "фарісі" твору Сеїда Мухаммеда Ризи було перекладено на мову "тюркі". Новий твір з доповненнями з твору "Умде аль-ахбар" Абд ал-Гаффара Киримі і зі спогодів самого автора отримал назву "Історія Челебі Акая"*
[[11 березня]] [[2022]] року загинув в результаті осколкового поранення голови після ракетного обстрілу [[Широколанівський військовий полігон|полігону Широкий Лан]] у районі села [[Михайлівка (Миколаївський район)|Михайлівка]] [[Миколаївський район|Миколаївського району]] [[Миколаївська область|Миколаївської області]]<ref>[https://sevlush.info/vynohradiv/u-vynohradovi-v-chest-heroia-ukrainy-oleksandra-serheieva-khochut-nazvaty-vulytsiu.html У Виноградові в честь Героя України Олександра Сергеєва хочуть назвати вулицю]</ref>.


[[Ісмаїл Гаспринський]] мав рукопис "Історії Челебі Акая' (ймовірно, кінця XVIII століття).
[[16 березня]] [[2022]] року похований на кладовищі міста [[Виноградів]] [[Берегівський район|Берегівського району]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]]<ref>[https://www.0312.ua/news/3351385/sogodni-u-vinogradovi-prosatimutsa-iz-zagiblim-vijskovosluzbovcem-oleksandrom-sergeevim Сьогодні у Виноградові прощатимуться із загиблим військовослужбовцем Олександром Сергеєвим]</ref>.
 
== Нагороди ==
* [[Орден Богдана Хмельницького (Україна)|орден Богдана Хмельницького]] III ступеня (2022, посмертно)&nbsp;— ''за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі''.
 
== Примітки ==
{{reflist}}


== Джерела ==
== Джерела ==
* [http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/76152/07-Seytyagyayev.pdf?sequence=1 Сейтягьяев Н.С. Происхождение Сейида Мухаммеда Ризы (к вопросу о месте его "Семи планет" среди произведений крымской исторической прозы XVIII века) // Культура народов Причерноморья. - 2003. - № 44. - С. 35-41.] ([https://core.ac.uk/download/pdf/38400814.pdf Те ж саме])
* {{УПУ|190/2022|30 березня 2022|Про відзначення державними нагородами України|link=https://www.president.gov.ua/documents/1902022-41941}}
* В.&nbsp;В. Трепавлов. История Ногайской Орды. Москва. Издательская фирма «Восточная литература», РАН
 
* Кримський А. Література кримських татар / Республіканська кримськотатарська бібліотека ім. І. Гаспринського; упорядник, автор вступної статті, перекладач з української мови на російську О.&nbsp;І.&nbsp;Губар; автор приміток І.&nbsp;А.&nbsp;Керімов; перекладач на кримськотатарську мову Н.&nbsp;С.&nbsp;Сейтяг'яєв.&nbsp;— Сімферополь: Доля, 2003.&nbsp;— 200 с., іл. портр.
{{Учасники РУВ}}
* Окрушина сонця: Антологія кримськотатарської поезії ХІІІ&nbsp;— ХХ століть / Упоряд.: М. Мірошниченко, Ю. Кандим.&nbsp;— К.: Голов. спеціалізм. ред. літ. мовами нац. меншин України, 2003.&nbsp;— 792 с.
{{Нормативний контроль|}}
* [http://runivers.ru/lib/detail.php?ID=144298 Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты в XVIII в. до присоединения его к России на сайте «Руниверс»]
* [http://www.archive.gov.tatarstan.ru/magazine/go/anonymous/main/?path=mg:/numbers/2005_2/08/08_2/ Ильяс Мустакимов, Римма Баязитова. К политической биографии Улуг-Мухаммад-хана]
* [https://www.academia.edu/11505496/_Семь_планет_Сейида_Мухаммеда_Ризы_и_История_крымских_ханов_Хурреми_Челеби_Акая_проблема_перевода_и_упрощения_текста_в_крымской_придворной_литературе_XVIII_в Сейтягьяев Н.С. «Семь планет» Сейида Мухаммеда Ризы и «История крымских ханов» Хурреми Челеби Акая: проблема перевода и упрощения текста в крымской придворной литературе XVIII в. // Тюркология. - 2011. - № 4(54). - С. 69-77]; Сейтяг'яєв Н. Новий рукопис "Історії Челебі Акая" // СіЧ. - 2017. - №1. - С. 70-80.


[[Категорія:Турецькі історики]]
[[Категорія:Уродженці Кіровського району (АР Крим)]]
[[Категорія:Персоналії:Крим]]
[[Категорія:Померли в Миколаївській області]]
[[Категорія:Кримськотатарські письменники]]

Версія за 23:48, 12 жовтня 2023

Шаблон:Військовик2

Олександр Анатолійович Сергеєв ( 16 липня 1971, с. Золоте Поле, Кримська область, УРСР, СРСР — 11 березня 2022, біля м. Михайлівка, Миколаївський район, Миколаївська область, Україна) — підполковник Сухопутних військ Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну.

Життєпис

Народився 16 липня 1971 року в селі Золоте Поле Кіровського району Кримської області (нині — Автономної Республіки Крим).

Закінчив вищий військовий навчальний заклад та проходив військову службу в Збройних Силах України[1].

Неодноразово був нагороджений відзнаками, орденами і медалями за віддану службу, хоробре виконання військового обов'язку та відданість присязі.

До моменту загибелі довгий час проживав на вулиці Зеленій у м. Виноградові на Закарпатті[2].

Учасник російсько-української війни.

11 березня 2022 року загинув в результаті осколкового поранення голови після ракетного обстрілу полігону Широкий Лан у районі села Михайлівка Миколаївського району Миколаївської області[3].

16 березня 2022 року похований на кладовищі міста Виноградів Берегівського району Закарпатської області[4].

Нагороди

  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ Сергеєв Олександр Анатолійович
  2. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  3. ↑ У Виноградові в честь Героя України Олександра Сергеєва хочуть назвати вулицю
  4. ↑ Сьогодні у Виноградові прощатимуться із загиблим військовослужбовцем Олександром Сергеєвим
Отримано з http://krymology.info/index.php?title=Сеїд_Мухаммед_Риза&oldid=2530