Меморіальний будинок-музей Ісмаїла-бей Гаспринського

Матеріал з Кримології
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Infobox Museum

Меморіальний будинок-музей Ісмаїла-бей Гаспринського — будівля колишньої друкарні «Терджиман», у якій працював Ісмаїл-бей Гаспринський. Ця будівля є пам'яткою історії місцевого значення (охоронний номер 3245) із 1999 року.

Музей є єдиною подібною установою, також ім'ям Гаспринського названі республіканська кримськотатарська бібліотека, вулиці і школа. Це частина державного історико-культурного заповідника.

Історія

Ісмаїл Гаспринський (бюст у Бахчисараї)

Ісмаїл Гаспринський — кримськотатарський просвітитель, письменник, педагог, культурний та громадсько-політичний діяч. Ісмаїл Гаспринський був відомий як пропагандист сучасних ідей серед кримських татар, модернізатор їх традиційної ісламської культури[1]. 1879-го року взявся за створення газети.

22 червня 1882 року Гаспринському, згідно з положенням про право торгівлі і промислів для типографських закладів, видано квиток купця другої гільдії № 345 на право відкриття ним друкарні. 8 серпня 1882 він отримав свідоцтво про дозвіл мати друкарню. Друкарня: приміщення одне, у власному будинку в приході Салачик. Набірник один, суму одержуваної з закладу прибутку тобто чистого доходу визначити складно, оскільки друкарня нововідкрита.

1885 року типографія Гаспринського в Бахчисараї згоріла. Нову будівлю для друкарні було побудовано у 1890-1891 роках. 1914-го друкарня перетворюється на «Торговий дім І. Гаспринський і Син». Спершу наклад газети був невеликим, але він зростав і поступово «Терджиман» перетворився з тижневика на щоденну газету. Крім того, Гаспринський заохочував нових читачів, щорічно надсилаючи підписникам у подарунок книги, які видавали в його бахчисарайській типографії. Останній номер «Терджимана» вийшов 23 лютого 1918 року, коли більшовики окупували Крим.

Музей було урочисто відкрито 21 березня 1921 року[2], завдяки праці директора Бахчисарайського музею[3] Усеїна Боданінського. Ця дата була 70-річчям із дня народження письменника, який помер у 1914 р. на 63 році життя.

У 1932 році музей було закрито радянською владою, більшість експонатів втрачена. Реставрація типографії почалася лише за незалежної України, у 2000 році[4]. 21 березня 2001, на честь 150-річчя видавця, музей знову було відкрито. Експозиція музею — це сімейні фотографії, документи, нагороди, книги, підручники та меморіальні речі, збірка багата літературними джерелами, до яких доклали руки працівники друкарні газети «Терджиман». Відновлено робочий кабінет Гаспринського з меблями XIX сторіччя. З особистих речей — тростина, подарована до 25-го ювілею газети, та перські ордени — Орден Меджида IV ступеня та Орден Лева і Сонця III ступеня[5].

Поруч відновлено сад, у якому квітнуть троянди та росте шовковиця.

Ісмаїл Гаспринський похований неподалік — поруч із Зинджирли-медресе. Знищену могилу поновлено.

Примітки

Шаблон:References

Література

  • Исиков В. П., Литвинов П. А., Литвинова Г. Б. Атлас достопримечательностей Крыма. — Судак: СТАЛКЕР, 2008.
  • Бахчисарай. Путеводитель. — Симферополь: СВІТ, 2009.
  1. ↑ Про вибухонебезпечний кримський казан. Матеріал російської служби Бі-Бі-Сі
  2. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  3. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
  4. ↑ В соответствии с решением Крымского областного исполнительного комитета от 8.05.1990 года № 143
  5. ↑ Посилання доступне в режимі редагування
Отримано з http://krymology.info/index.php?title=Меморіальний_будинок-музей_Ісмаїла-бей_Гаспринського&oldid=1959